Створення колективних композицій старшими дошкільниками за допомогою малюнка та аплікації

- де будете викладати квіти, листочки?

- доцільно за допомогою, запитання зробити аналіз дитячих робіт. До аналізу робіт залучаються і діти.

Вказівка як методичний прийом використовується в усіх вікових групах. Найчастіше цей методичний, прийом вихователь використовує тоді, коли помічає, що більшість дітей припускає одну і ту ж помилку. І з допомогою, вказівки допомагає дітям виправити недоліки.

Важливим методичним прийомом є оцінка. Оцінюються роботи у всіх вікових групах. У старшій, підготовчій до школи групах оцінка дається диференційовано, залежно від якості виконання. У підготовчій групі дітей слід залучати до самоаналізу. Критерієм оцінки на будь-якому занятті є виконання програмового змісту.

На заняттях ми використовували художнє слово. Короткі віршики, образні вислови, прислів'я та прикази підсилюють образ. Для зацікавлення дітей окремі заняття проводяться в ігровій формі.

Залежно від, типу занять наочні, словесні та ігрові прийоми навчання використовували по-різному.

І - Заняття, на яких дітям даються нові знання, а також формуються нові навички та уміння. При цьому вихователь використовує натуру, або зразок для наслідування показує її способи зображення, ставить запитання.

ІІ - Заняття на закріплення раніше набутих знань та умінь, використовує натуру, кілька зразків, частковий показ, пояснення, запитання, художнє слово, ігровий прийом.

III - Заняття за задумом. Основні прийоми: запитання, вказівка, нагадування.

Наша робота не обмежилася проведенням колективних занять з аплікації за народними мотивами. Спочатку вивчення рідного краю, етнічної приналежності, розуміння цього визначення, екскурсії - огляди виставок народних майстрів - умільців.

Вибравши кілька шкатулок для зразка, проаналізували, що специфіка і орнаментувана має доступну техніку зображення в аплікації, так як складена вона з комбінацій геометричних фігур: квадратів трикутників, смужок.

Виконуючи такі аплікації, діти навчилися розуміти принципи художнього узагальнення, пізнали, прийоми, творчої імпровізації різьблених виробів, навчилися бачити в орнаментах комбінації кольорів, співставляти форми, величини, розміщення елементі на папері.

Такі аплікації виконували на прямокутній основі жовто-коричневого кольору, на яку наклеюють геометричної форми відтінок одного кольору для контрастного сприймання візерунку.

Спочатку з дітьми старшої групи розглянули шкатулку, проаналізувавши з допомогою дітей геометричні елементи різьби по дереву, та визначивши кольори, провели комбіноване заняття з аплікації на подачу нових знань та формувань навичок і вмінь, використовуючи натуральну форму-шкатулку з нескладною технікою різьблення, геометричними формами і одного кольору, де різьба не розфарбована різними кольорами.

Показавши і пригадавши дітям техніку вирізування квадратів, ромбів і трикутників та смужок, а також нагадавши прийоми і способи наклеювання аплікацію.

На папері коричневого кольору розмащуємо по кутах чотири трикутники, далі - на центральній частині паперу великий основний ромб з вирізаною основою, у ньому - менший, теж а вирізаною основою, а в ньому - круг, навколо ромба, в центральній частині, паралельні смуги. (див. додаток)

Першим зразок виявився нескладний для дітей старшої груш, бо виконаний одним кольором, з нескладно технікою вирізування. Наступне заняття провела через два тижні на закріплення, раніше набутої, техніки з використанням кількох натуральних зразків, часткового показу, та, запропонувавши, дітям, його, а також часткового показу тих чи інших прийомів вирізування, давши змогу вибрати дитині зразок для створення своєї аплікації. Діти працювали майже самостійно, і аналіз заняття показав, що використання різьблених шкатулок як матеріалу до занять з аплікації є необхідним для навчання і виховання дітей на народних традиціях, народному мистецтві [17, 213].

Завершальним етапом цього циклу занять було відвідання природознавчого музею, де була організована виставка народного декоративно-прикладного мистецтва. Діти одержали масу позитивних емоцій від поїздки, у них поповнився багаж знань про народне - декоративне прикладне мистецтво красу рідних Карпат, Бойківщини

Повернувшись додому, провели заняття в ігровій формі „Моя шкатулка для виставки”, де діти створили свої зразки для виставки самостійно і у нашому садковому музеї увесь садок мав змогу оглянути виставку.

Наступним етапом, були колективні заняття на ускладнення композицій та техніки, створюючи колірну композицію. Тут використовується значно складніший прийом наклеювання форми на форму, дотримування проміжків, композицій, рівномірності візерунку, правильно підібраних кольорів та тоні. Для цього на занятті ми розглянули зразок, де комбінації форм дають змогу отримати яскраву аплікацію „Скринька”. Перше таке заняття було колективною роботою вихователя з дітьми, тому що дітям складно було поєднувати кольори та наклеювати фігуру на фігуру, дотримуватись зразка (Див. Додаток №1)

Пізніший цикл колективних занять створення композиції за допомогою малюнка та аплікації з використанням виробів кольорової різьби, дали змогу дітям розвинути невичерпну творчу фантазію, та допомогти засвоїти прийоми наклеювання однакових форм різних кольорів та розмірів одна на одну, та й навіть більш складні варіанта. Виконання цих аплікацій вимагало у дітей вміння точно вирізати фігури, співвідносячи їх одна а одною по величині.

Ми вважаємо, що зразки шкатулок є доступними для сприймання дітьми в дошкільному віці, вони є одним з джерел виховання почуття прекрасного, почуття національної, гідності.

Проведена робота дозволила підвищити результативність спрямованої роботи над створенням колективної композиції старшими дошкільниками за допомогою малюнка та аплікації.

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

Під час проведення експериментальної роботи центральною фігурою процесу виховання була група старших дошкільників як суб'єкт діяльності. При цьому дорослий реалізовував партнерські стосунки, виконуючи функції організатора педагогічного процесу, керівника та координатора аплікаційної діяльності дітей у колективі. Вихователь організовував доцільну систему ігрових вправ, завдяки яким у дітей формувались спеціальні аплікаційні навички та формувались компоненти, які дозволяли дітям діяти самостійно, враховував індивідуальні особливості, можливості, потреби, рівень самостійності.

Означений етап формувального експерименту передбачав організацію у групових кімнатах предметно-розвиваючого середовища; систему ігрових вправ, зміну методики педагогічної взаємодії на особистісно зорієнтовану. В основу реалізації програми з аплікаційної діяльності покладено ігрові вправи, які характеризуються наявністю ігрових завдань, що сприяли мотивації дітей, усвідомленню мети діяльності, ігровій дії, самокорекції діяльності, адекватному оцінюванню готового аплікаційного продукту; навчальними завданнями, що дозволяли сформувати вміння планувати дії, оволодіти спеціальними аплікаційними прийомами.

На формувальному етапі роботи застосовувалася система ігрових вправ, до якої входили: підготовчі вправи, що потребували актуалізації та мотивації діяльності; вступні, спрямовані на первинне виконання дій; репродуктивні, які сприяють колективному відтворенню отриманих раніше знань або способів дій; тренувальні, котрі потребують від дітей наслідування дій педагога, зразку або самостійного застосування набутих умінь і навичок в умовах, аналогічних до тих, у яких вони формувались; частково-пошукові, спрямовані на застосування раніше набутих знань, умінь і навичок в умовах, що відрізняються від тих, котрі мали місце при їхньому формуванні, або на часткову саколективність у виборі способу дії, чи на перенос даного способу дії в інші умови і застосування його на іншому спорідненому змісті; творчі, що потребують від дитини пошукової активності при виконанні нового, незвичного виду завдання, колективного вибору й застосування потрібного способу дії з наявних на незвичному змісті, «винаходу» колективного способу дії чи видозміни старого для виконання нових функцій зображення.

На результативному етапі формувального експерименту дитячі аплікаційні роботи виставлялися на вернісажі, що називався «Стежина до творчості» та був постійно діючим упродовж усього формувального експерименту. Діти мали можливість колективно виготовляти та використовувати свої роботи, розглядати, милуватися ними, порівнювати, давати їм оцінку, виступати у ролі екскурсоводів. Вернісаж слугувал стимулом до колективних дій в малюнках та аплікації. Багато дітей поверталися до своїх робіт, вносили в них зміни, створювали варіанти та доповнювали їх.

Протягом формувального експерименту було організовано і проведено вечори розваг, конкурси, вікторини, в тому числі з залученням батьків дітей.

Контрольний зріз виявив ефективність експериментальної методики створення колективної композиції старших дошкільників за допомогою малюнка та аплікації. Встановлено, що кількість дітей з низьким рівнем участі в колективній роботі в ЕГ знизилась з 51% до 3%. Кількість дітей, що відповідає середньому рівню участі в колективній роботі зменшилась з 34% до 10%. Зросла кількість дітей з достатнім рівнем участі в колективній роботі 12% до 54%. Збільшилась кількість дітей з високим рівнем участі в колективній роботі з 3% до 33%. У контрольній групі відбулись незначні зміни: дітей з низьким рівнем стало 43% , із середнім рівнем відповідно 29%, підвищився оптимальний рівень з 15% до 19%. Дещо зріс високий рівень участі в колективній роботі 3% до 9%.

Отримані дані свідчать про те, що досягнення рівнів сформованості участі в колективній роботі у старших дошкільників обумовлено не випадковими чинниками, а мають закономірний характер. У цьому випадку таким закономірним фактором є розроблена методика створення колективної композиції старшими дошкільниками за допомогою малюнка та аплікації, вибудована на основі реалізації організаційно - педагогічних засад.

Отже, контрольний експеримент і отримані у його ході дані підтвердили ефективність роботи з створення колективної композиції старшими дошкільниками за допомогою малюнка та аплікації. Порівняльний аналіз даних констатувального й контрольного експерименту дозволив відстежити динаміку змін у створенні колективної композиції старшими дошкільниками за допомогою малюнка та аплікації (див рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Динаміка рівнів участі в колективній роботі старших дошкільників в створенні колективної композиції за допомогою малюнка та аплікації.

Все це є аргументованим доказом ефективності та педагогічної доцільності запровадженої у навчально-виховний процес ДНЗ моделі створення колективної композиції старшими дошкільниками за допомогою малюнка та аплікації. Це дає підстави зробити висновок про результативність здобутих теоретико-експериментальних даних.

ВИСНОВКИ

Значні потенційні можливості для виховання колективності у старших дошкільників містить образотворча діяльність, зокрема такий її вид, як малюнок та аплікація. Займаючись нею, діти використовують як готові форми, так і створюють власні композиції, гуртом вирізують елементи візерунків, обирають сюжетні зображення. У процесі виконання малюнка та аплікації діти знайомляться з різними техніками виконання, вчаться планувати роботу, накреслювати послідовність аплікаційних дій, передбачати результат діяльності, цілеспрямовано його досягати.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив визначити діяльність старших дошкільників в образотворчій діяльності як якісну характеристику діяльності, що виявляється в умінні дитини ставити мету, планувати послідовність дій, добирати зміст, способи виконання образотворчих дій, здійснювати самоконтроль і оцінювати готовий продукт без допомоги дорослого, але за допомогою колективної роботи.

Спостереження показують, що залучення дитини до роботи разом з ровесниками допомагає їй відчути й зрозуміти необхідність виконувати загальноприйняті норми та правила взаємодії, формує вміння підпорядковувати свої особисті цілі й наміри груповим заради успіху загальної справи. Правильно організована спільна діяльність дітей сприяє тому, що вони поступово навчаються поважати товаришів, розуміти їхні бажання, інтереси, вболівати не лише за свою частку праці, а й за роботу своїх товаришів та її кінцевий результат.

Під час виконання колективних або групових завдань у дитини часто виникає потреба поділитися з товаришем власним задумом, досвідом, умінням. Спільні переживання радощів успіху або смутку з приводу тимчасових невдач зближують дітей, згуртовують їх навколо єдиної мети.

Критерії колективної роботи старших дошкільників містять у собі постановку мети, здатність до планування й організації аплікаційної діяльності, володіння різними видами і способами малюнку та аплікації, аплікаційною технікою, готовність здійснювати самоконтроль і давати оцінку результату відповідно до задуму. Показниками виступали особливості мотивації, усвідомленення мети малюнку і аплікації, добір необхідних матеріалів та інструментів, ручні вміння та навички, регуляція, самокорекції діяльности та статична оцінка продукції.

Аналіз планів навчально-виховної роботи, спостережень занять з аплікації та результати анкетування показали, що педагоги відчувають труднощі організаційного й методичного характеру у процесі проведення колективних занять з створення композицій за допомогою малюнка та аплікації, це не сприяє ефективному використанню її в навчально-виховному процесі з метою виховання колективної роботи у дітей.

Головною метою формуючого експерименту стало через спеціально підібрані заняття створення колективної композиції за допомогою малюнка та аплікації.

Отримані дані свідчать про те, що досягнення рівнів сформованості участі в колективній роботі у старших дошкільників обумовлено не випадковими чинниками, а мають закономірний характер. У цьому випадку таким закономірним фактором є розроблена методика створення колективної композиції старшими дошкільниками за допомогою малюнка та аплікації, вибудована на основі реалізації організаційно - педагогічних засад.

Отже, контрольний експеримент і отримані у його ході дані підтвердили ефективність роботи з створення колективної композиції старшими дошкільниками за допомогою малюнка та аплікації.

Размещено на Allbest.ru