Особливості формування соціально-моральної особистості в умовах співпраці дитячого садка і сім'ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з теми: «Особливості формування соціально-моральної особистості в умовах співпраці дитячого садка і сім'ї»

ЗМІСТ

Вступ

Глава 1 Теоретичний аспект формування соціально-моральної особистості в умовах взаємодії дошкільного закладу і сім'ї

1.1 Особливості формування особистості в дошкільному віці

1.2 Взаємодія сім'ї і дошкільного закладу в процесі соціалізації дитини

Висновки на чолі 1

Глава 2 Досвід співпраці дошкільного закладу і сім'ї у соціально-моральному формуванні особистості дитини

2.1 Взаємодія сім'ї та дитячого садка в роботі «Центру розвитку дитини» «Дитячий садок № 22« Джерельце »гп Пойковський Нефтеюганском району ХМАО

2.2 Особливості роботи з молодими батьками з проблеми морального виховання дітей

Висновки на чолі 2

Висновок

Бібліографічний список

ВСТУП

Об'єктивна соціокультурна ситуація, що склалася в суспільстві, характеризується зміною традиційних моральних норм і правил моралі, призводить до небажаних наслідків у моральному становленні підростаючого покоління Росії: спостерігається слабка мотивація до морального самовдосконалення; низький рівень розвитку емоційно-вольової сфери особистості. У таких умовах все гостріше відчувається потреба у вихованні високоморальної особистості, здатної творити, а не тільки споживати.

Діти дошкільного віку повинні мати можливість практично освоювати і закріплювати морально-етичні норми, що ведуть до оволодіння механізмами соціальних і морально-військових відносин між людьми через активну взаємодію родини з дошкільним освітнім закладом

У вітчизняній дошкільної педагогіки різні аспекти формування моральної свідомості дошкільників розглядалися в тій чи іншій мірі в контексті вивчення наступних традиційних напрямків: ролі знань про соціальну дійсність і моралі в моральному вихованні дітей (С.А. Козлова, А.В. Запорожець, та ін. ); ролі гуманних почуттів у формуванні морального обличчя дитини (Т.А. Владимирова, А.В. Запорожець, І.А. князеве, Л.П. Стрєлкова та ін.); можливостей різних видів діяльності у формуванні моральних якостей, відносин ( Р.С. Буре, Л.В. Крайнєва, В.Н. Давидович та ін.) особистість дитячий сад

Незважаючи на велику кількість підходів до дослідження проблеми соціально-морального виховання дітей, залишаються недостатньо з'ясованими механізми становлення і розвитку почав їх моральної свідомості. Недостатня вивченість даної проблеми в теорії і практиці педагогіки веде до суттєвих недоліків у моральному розвитку дитини-дошкільника.

Актуальність проблеми співпраці вихователів ДОУ і батьків у процесі соціально-морального виховання полягає в тому, що необхідно створити механізм тісної співпраці між дошкільною установою та батьками при організації соціально-морального виховання передбачає включення дошкільнят в позитивні моральні відносини; формування моральних знань і уявлень; збагачення досвіду соціально схвалюється поведінки; розвиток морального розвитку особистості.

Мета дослідження - проаналізувати особливості формування соціально-моральної особистості в умовах співпраці дитячого садка і сім'ї.

Об'єкт дослідження - процес співпраці дошкільного закладу і сім'ї у формуванні соціально-моральної особистості.

Предмет дослідження - формування соціально-моральної особистості в умовах взаємодії дошкільного закладу і сім'ї.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- Вивчити літературу з теми дослідження;

- Визначити особливості формування особистості в дошкільному віці;

- Розглянути взаємодію сім'ї та дошкільного закладу в процесі соціалізації дитини;

- Підтвердити теоретичні основи дослідження практичною роботою;

- Розкрити особливості роботи з молодими батьками з проблеми морального виховання дітей.

Структура дослідження: дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку з 20 джерел і додатки.

ГЛАВА 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВЗАЄМОДІЇ ДОШКІЛЬНОГО УСТАНОВИ ТА СІМ'Ї

1.1 Особливості формування особистості в дошкільному віці

Маленька дитина дуже пластичний, сенсибілії, легко навчаємо. Він багато чого може, значно більше, ніж припускали психологи і педагоги до сих пір. Це відкриває перспективи суттєвого збагачення пізнавального змісту дошкільної програми, зокрема введення в систему освітньої роботи дитячого саду навчання засадам математики і грамоти, а також значного підвищення рівня морального і естетичного виховання дітей дошкільного віку. Разом з тим, отримані дослідні дані говорять про те, що підвищення ефективності дошкільного виховання вимагає строгого обліку вікових психофізіологічних особливостей дитини-дошкільника.

По-перше, треба, враховувати, що ми маємо справу з зростаючим дитячим організмом, зі зростаючим дитячим мозком, дозрівання якого ще не закінчилося, функціональні особливості якого ще не склалися і робота якого ще обмежена. При перебудові педагогічного процесу, при вдосконаленні виховних програм необхідно передбачати не тільки те, що дитина даного віку здатна досягти при інтенсивному тренуванні, але і яких фізичних і нервово-психічних витрат буде йому це коштуватиме. Бо відомо, яку небезпеку представляють перевантаження, перевтома для стану, здоров'я і подальшого ходу дитячого розвитку.

По-друге, психолого-педагогічні дослідження говорять, що максимальний ефект в реалізації великих можливостей дитини-дошкільника досягається лише в тому випадку, якщо застосовуються методи і форми виховання будуються відповідно до психофізіологічними особливостями дошкільного віку, якщо, наприклад, навчання дошкільнят тим чи іншим знань і вмінь проводиться не в формі традиційного шкільного уроку, а в процесі дидактичних ігор, безпосередніх спостережень і предметних занять, різних видів практичної та образотворчої діяльності і т. д.

По-третє (і це, можливо, найважливіше), справді розвивається характер дошкільне виховання може придбати лише в тому випадку, якщо воно будується з урахуванням того особливого значення, яке має дошкільне дитинство і інтенсивно формуються на даній віковій ступені психічні новоутворення для загального ходу поетапного формування особистості. Такі специфічні для дошкільного віку новоутворення, як синтетичні форми сприйняття простору і часу, наочно-образного мислення, творчої уяви і т. д. можуть складатися досить по-різному в залежності від умов життя і виховання дитини. При стихійному, неорганізованому формуванні наочно-образного мислення воно неминуче придбає ті риси егоцентризму, синкретизму, алогізму. Однак при систематичній організації орієнтування дитини на істотні ознаки тієї чи іншої сфери дійсності, при відповідному збагаченні змісту його ігрової та практичної діяльності наочно-образне мислення дошкільника набуває якісно нових рис. У формі наочних образів, створених у дитини, отримує відображення не тільки зовнішня видимість явищ, а й найпростіші каузальні, генетичні і функціональні взаємозалежності між ними. [19, с.72]

В результаті починають складатися в найбільш довершеній формі ті види чуттєвого пізнання дійсності, які мають неоціненне значення не тільки для сьогодення, а й для майбутнього, які відіграють важливу роль у діяльності дорослої людини.

Подібно до цього при відсутності цілеспрямованого морального виховання, коли оточуючі піклуються лише про задоволення всіх потреб маленької дитини, не привчаючи його з перших років життя до виконання найпростіших обов'язків перед оточуючими, до дотримання найпростіших моральних норм, неминуче виникає наївний дитячий егоїзм, неодноразово описаний в літературі з дитячої психології та загрожує перетворитися згодом у значно менш наївний і набагато більш небезпечний егоїзм дорослого. Але егоїзм дитини не є неминучою особливістю віку, а являє собою значною мірою результат недоліків виховання, слідство бідності та обмеженості соціально-морального досвіду дитини.

Збагачення цього досвіду шляхом організації колективного життя і діяльності маленької дитини, спонукає його співпрацювати з іншими дітьми та дорослими, вважатися не тільки зі своїми, вузько особисті інтересами, але і з потребами і потребами оточуючих, призводить до того, що, як вже зазначалося раніше, емоції і прагнення дошкільника, зберігаючи свою специфічно дитячу наївність і безпосередність, набувають нового змісту, переростаючи в співчуття іншим людям, в переживання чужих радостей і печалей як своїх власних, що становить необхіде ефективне підґрунтя пізніше формуються більш складних моральних відносин.

Такими є деякі факти і теоретичні міркування, які спонукають виступати проти штучної акселерації психічного розвитку дитини і розробляти психолого-педагогічну концепцію ампліфікації, збагачення цього розвитку.

Відповідно до цієї концепції, оптимальні педагогічні умови для реалізації потенційних можливостей маленької дитини, для його гармонійного розвитку створюються не шляхом форсованого, над раннє навчання, спрямованого на скорочення дитинства, на передчасне перетворення немовля в дошкільника, дошкільника в школяра і т. д. Необхідно, навпаки, широке розгортання та максимальне збагачення змісту специфічно дитячих форм ігрової, практичної та образотворчої діяльності, а також спілкування дітей один з одним і з дорослими. На їх основі має здійснюватися цілеспрямоване формування тих найцінніших душевних властивостей і якостей, для виникнення яких створюються найбільш сприятливі передумови в ранньому дитинстві і які увійдуть потім у золотий фонд зрілої людської особистості. [19, с. 79]

1.2 Взаємодія сім'ї і дошкільного закладу в процесі соціалізації дитини

В даний час в Російському суспільстві відзначається підвищена увага до сім'ї з боку всіх соціальних інститутів. Це пояснюється об'єктивними процесами, що розвиваються в суспільстві гуманізацією і демократизацією соціокультурних відносин, зростанням розуміння пріоритетності сім'ї у розвитку, вихованні та соціалізації дітей. В різних контекстах звучить, що сім'я повинна нарешті стати в нашому суспільстві не просто цінністю, а цінністю № 1, що сім'я і є наша нова національна ідея. У зв'язку з цим необхідно всі зусилля спрямовувати на відновлення сімейних систем, культивування взаєморозуміння в сім'ях, на підвищення педагогічної культури батьків, вдосконалення виховного потенціалу сім'ї. [4, с.82-92]

Сучасній російській сім'ї властивий ряд тенденцій, єдиних для розвинених індустріальних країн світу. Серед них - зниження рівня шлюбності, нуклеарізація сімей, зростання числа розлучень і неповних сімей, спостерігається зростання числа одиноких людей, зниження народжуваності до депопуляції, спрощення функцій і структури сім'ї. У конкретних соціально-економічних умовах ці тенденції проявляються в специфічних формах і ведуть до різних результатів.

Соціалізація - це процес і результат засвоєння активного відтворення індивідом соціального досвіду, знань, норм поведінки, цінностей, відносин, які у суспільстві. Це відбувається в процесі спілкування та діяльності, коли людина поступово адаптується до вимог суспільства, засвоює численні соціальні ролі, які кожен виконує протягом життя.

До інститутів соціалізації відносяться сім'я, освітній заклад, мікросередовище, соціальні групи, громадські організації, засоби масової інформації, інститути політики, культури, церкви.

По суті, виховання в широкому плані, як соціальна функція, як процес соціокультурного відтворення покоління це і є соціалізація. А виховання, як педагогічний процес, спрямований вплив на розвиток особистості, є функцією одного з агентів соціалізації - освітнього закладу. [15, с.57-59]

Діти здатні адаптуватися в колективі, якщо створити необхідні умови як для самої дитини, так і для його родини.

Соціальний досвід дитини - це не тільки його вік, але і той світ, в якому він росте, сім'я, в якій він виховується.

Сім'я має пріоритет як основне джерело соціалізації і володіє величезними можливостями у формуванні особистості, тому так велика відповідальність сім'ї за виховання.

На виховну функцію сім'ї впливає ряд факторів:

- Соціальний стан;

- Матеріальне становище;

- Рід занять батьків;

- Освіта батьків;

- Емоційно-моральна атмосфера в сім'ї, в тому числі світогляд і цінності. [10, с.25-26]

Основна ідея виховання в дошкільному закладі - оптимальний розвиток кожної дитини на основі педагогічної підтримки її індивідуальності в умовах спеціально організованої середовища освітньої установи, де дитина виступає в ролі учасника колективу і тісна співпраця сім'ї та освітньої установи в питаннях виховання дитини, її соціалізації в умовах освітнього закладу . У сім'ї та освітньої установи - єдині цілі і завдання, але зміст і методи виховання специфічні, але жодна проблема не може бути успішно вирішена освітнім закладом без співпраці з сім'єю.

В даний час йде перебудова системи дошкільного виховання, і в центрі цієї перебудови стоять гуманізація і деідеологізація педагогічного процесу. Метою його відтепер визнається не виховання члена суспільства, а вільний розвиток особистості [6, с. 43].

Педагогічна підтримка індивідуальності дитини виводить на перший план проблему педагогічної освіти батьків. Як показали дослідження, чим вище рівень педагогічної підготовленості батьків, тим активніше і успішніше їх педагогічна діяльність. Батьки потребують педагогічних знаннях, наявні знання їх не задовольняють. Вони відзначають, що зазнають труднощів через нестачу часу, терпіння, такту, досвіду, через незнання методів виховання і навчання дитини, її вікових особливостей. Знання, які сприймаються слухачами з різних джерел не допомагають їм з наступних причин: вони занадто загальні, не стосуються особисто їх дитини і даються у складній формі. Робота з батьками повинна проводиться з урахуванням досліджень, проведених в останні роки з проблем сім'ї. [2, с.52-58]

Головний момент в контексті "сім'я - дошкільна установа" - особиста взаємодія педагога і батьків з приводу труднощів і радостей, успіхів і невдач, сумнівів і роздумів в процесі виховання конкретної дитини в даній сім'ї. Неоціненною є допомога один одному в розумінні дитини, у вирішенні його індивідуальних проблем, в оптимізації його розвитку [8, с.87-91].

Однак, часто буває так, що навіть володіючи педагогічними знаннями, батьки не вміють ними користуватися. Тому поряд з повідомленням батькам знань, потребуючих в справі виховання, необхідно в цілому підвищити рівень їх педагогічної підготовленості. Під високим рівнем підготовленості батьків мається на увазі сукупність педагогічних знань і навичок, їх потреба виховувати дітей грамотно, із застосуванням елементів "педагогічної рефлексії". Педагогічна рефлексія - це вміння батьків аналізувати власну виховну діяльність, критично її оцінювати, знаходити причини своїх педагогічних помилок, неефективність використовуваних методів, здійснювати вибір методів впливу на дитину, адекватних його характеру і конкретної ситуації. Це завдання особливо актуальна для молодих батьків, у яких тільки починає вироблятися батьківська позиція. Від сформованості вміння самокритично оцінити себе як вихователя, свою виховну діяльність, поставити себе на місце дитини, подивитися на ситуацію його очима залежать складаються взаємини батьків і дитини, успіх виховної діяльності сім'ї надалі. [1, с.66-70]

Провідним факторами у формуванні особистості дитини є моральна атмосфера життя сім'ї, її уклад, стиль. Під цими поняттями розуміються соціальні установки та система цінностей сім'ї, взаємовідносини членів сім'ї один з одним і з оточуючими людьми, сімейні традиції, педагогічна освіченість, культура батьків, їхнє вміння організувати життя і діяльність дітей в сім'ї відповідно до віку дитини та цілям його всебічного виховання.

Завдання освітньої установи - визначення шляхів продуктивної взаємодії з батьками, розширення кола їх психолого-педагогічних знань, надання допомоги в розумінні своєрідності розвитку особистості дитини.

Змістовні лінії розвитку сім'ї:

формування пізнавальних інтересів дитини і готовності батьків до педагогічної діяльності на основі врахування індивідуальних схильностей дитини;

- розвиток розумових здібностей, творчого мислення;

- виховання почуття поваги до дитини з боку батьків;

- виховання соціальної адаптованості дитини до виховного процесу і до життя в колективі:

- формування в дитині і в родині усвідомлення цінності здорового способу життя;

- формування естетичного художнього смаку у дитини і розвиток естетичних почуттів в сім'ї;

- соціально-моральне виховання дітей у сім'ї.

Основні принципи:

1. Принцип загального розвитку кожної дитини на основі його індивідуальних можливостей і здібностей.

Загальний розвиток включає в себе емоційне і моральний розвиток; естетичний розвиток; фізичний розвиток. Принцип загального розвитку передбачає забезпечення максимально широких можливостей для різнобічного розвитку дитини, для вибору кожною родиною свого шляху існування з дитиною відповідно до рівня розвитку і ясно намічених шляхів просування.

2.ПРИНЦИПИ безперервного розвитку кожної дитини.

Безперервний розвиток дитини розуміється як постійно підтримуваний комплекс умінь пов'язаних зі співпрацею з колективом дітей, дорослих, з різними джерелами інформації. Проведення принципу в життя передбачає сформоване бажання кожної дитини вибирати цікавить його відносини, використання всіляких джерел інформації. Реалізація цього принципу дозволяє сформувати найважливіше вміння: вміння знаходити себе в колективі, відбирати корисні та необхідні знання для життя, використовувати знання в життєвих ситуаціях. [18, с.8-13]

Загальновідомо, що дитинство - це унікальний період в житті людини, саме в цей час формується здоров'я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини.

Успішному вирішенню завдань по вихованню та розвитку дітей будуть сприяти основні напрямки:

1. Зближення і тісна взаємодія різних фахівців (педагогів, лікарів, психологів, представників соціальних структур)

2 Вироблення єдиних підходів з надання всебічної кваліфікованої допомоги дитині і батькам.

3. Постійна поінформованість батьків про досягнення, що є в російській системі виховання дітей

4. Включення батьків у загальне освітній простір з урахуванням інтересів дитини, особливостей його розвитку та стану здоров'я.

Основні орієнтири:

Терпіння - швидких результатів у діяльності чекати не можна.

Спеціалізація - кожна установа освіти, кожен рівень освітньої системи повинен займатися своєю справою, рішенням своїх завдань відповідних своїм потенціалом. Жодна структура не в змозі вирішити всі завдання самостійно, а тільки спільно.

Координація - треба прагне до спільної діяльності з педагогічними і соціальними партнерами освітніх установ. Ця діяльність повинна бути спрямована на вирішення завдань, однаково важливих для всіх партнерів.

Аналіз - марно покращувати щось, не спираючись на результати аналізу, оскільки соціально-педагогічна ситуація може постійно змінюватися. Всім рішенням повинна передувати робота аналітиків.

Формування особистості в значній мірі відбувається під впливом сім'ї і залежить як від особливостей взаємин у сім'ї, так і від стилю спілкування. Особливості взаємин і спілкування між членами сім'ї створюють психологічну атмосферу, яка визначає виховні можливості сім'ї, впливають на дитину поряд з факторами цілеспрямованого виховання. Тип сімейного виховання визначається типом склалися в сім'ї відносин між її членами.

Сьогодні сучасним батькам необхідна допомога, бо відсутність знань з психології та педагогіці ведуть до помилок, нерозуміння, а значить, - до без результативності виховання. Тому основні зусилля педагогічного колективу повинні бути спрямовані на підвищення рівня педагогічної культури батьків

Педагоги, вихователі та батьки повинні розглядатися як партнери в рамках цілісного процесу соціалізації дитини. Це означає рівність сторін, взаємна повага, високий рівень толерантності, доброзичливість і зацікавленість в успішному здійсненні співробітництва

Кожен вихователь, педагог в силу наявних у нього професійних знань і педагогічного досвіду зобов'язаний надавати допомогу батькам у розвитку і вихованні дітей, їх інтеграції та соціокультурної адаптації. Це вимагає підвищення якості підготовки педагога до продуктивної співпраці з сім'єю.

ВИСНОВКИ ПО ЧОЛІ 1

Роль сім'ї у становленні особистості виняткова, її не можуть підмінити інші соціальні інститути. Функціональний потенціал сім'ї в рамках суспільства величезний. Руйнування сімейних зв'язків неминуче пов'язане з порушенням нормального розвитку дітей і накладає довгий, певною мірою, незгладимий відбиток на всю їх подальше життя.

Взаємодія особистості, сім'ї, освітнього закладу і суспільства стає сьогодні глобальною, загальносвітовою проблемою. Зниження ролі сім'ї, і в ряді випадків об'єктивна неможливість виконання нею своїх функцій - незаперечний факт. На сьогоднішній день сім'я не готова взяти на себе все навантаження з розвитку і вихованню дітей. Серед основних труднощів сім'ї на першому місці стоїть її самоусунення від виховання дітей. Батькам стає все важче справлятися з вихованням дітей, і вони все більше сподіваються на дидактичну, виховну та соціокультурну роль освітніх установ.

В даному контексті навчальний заклад не може перекласти всю відповідальність за виховання дітей на сім'ю, відмовитися від роботи з батьками. Виховання дітей є серйозною і важливим обов'язком батьків, які, як правило, до нього не готові, оскільки їх ніхто ніколи цьому не вчив. Єдиний вихід зі сформованої ситуації - організація систематичної соціокультурної та психолого-педагогічної допомоги батькам у соціалізації дітей. Необхідний пошук нових підходів в організації співпраці з ними, зміна змісту та форм взаємодії з сім'єю. Співпраця освітньої установи і сім'ї завжди була полі аспектне, багаторівневу проблему.

ГЛАВА 2 ДОСВІД СПІВРОБІТНИЦТВА ДОШКІЛЬНОГО УСТАНОВИ ТА СІМ'Ї В СОЦІАЛЬНО-моральне формування особистості ДИТИНИ

2.1 Взаємодія сім'ї та дитячого садка в роботі «Центру розвитку дитини» «Дитячий садок № 22« Джерельце »гп Пойковський Нефтеюганском району ХМАО

Однією з важливих задач дитячого садка по соціально-моральному вихованню є встановлення тісного зв'язку з сім'єю. Сім'я і дошкільний заклад - два важливих інституту соціалізації дитини. І хоча їх виховні функції різні, для всебічного розвитку дитини необхідно їх взаємодію. Необхідність підключення сім'ї до процесу ознайомлення дошкільнят з соціальним оточенням пояснюється особливими педагогічними можливостями, якими володіє родина і які не може замінити дошкільний заклад: любов і прихильність до дітей, емоційно-моральна насиченість відносин, їх громадська, а не егоїстична спрямованість та ін. Все це створює сприятливі умови для виховання вищих моральних почуттів. Дитячий сад в своїй роботі з сім'єю повинен спиратися на батьків не тільки як на помічників дитячого закладу, а як на рівноправних учасників формування дитячої особистості. Тому так важлива тісний взаємозв'язок педагогічного колективу, дітей і батьків. Саме від спільної роботи, від єдності думок з основних питань виховання дітей залежить, яким виросте дитина. Тільки за цієї умови можливо виховання цілісної особистості.

У нашому «Центрі розвитку дитини» «Дитячий садок № 22 «Джерельце» гп. Пойковський Нефтеюганском району Ханти-Мансійського автономного округу педагоги починають роботу з самого близького, рідного, знайомого. Мій дім, моя сім'я, дитячий сад - ось початкові щаблі в роботі з дитиною та її родиною. Адже сім'я - це маленький колектив, заснований на принципах співпраці і взаємодопомоги, де діти вчаться мистецтву жити серед людей, любити їх, відчуваючи на собі і виявляючи до інших увагу і добре ставлення. Важливу роль у вихованні дітей відіграє загальний уклад життя сім'ї: рівність подружжя, організація сімейного життя, правильні взаємовідносини між членами сім'ї, загальний тон доброзичливості, взаємної поваги і турботи, атмосфера патріотизму, працьовитості, загальний порядок і сімейні традиції, єдність вимог дорослих до дитини. Життя сім'ї повинна бути організована таким чином, щоб повніше задовольнялися і розвивалися не тільки матеріальні потреби (в їжі, одязі, теплі і т. п.), а й духовні потреби.

Ми намагаємося підтримувати любов, увагу, співчуття до мами, тата, бабусі, дідусеві, сестрам і братам, одноліткам. Діти приносять свої сімейні фотографії і розповідають про своїх рідних. Оформляється фотоальбом, до якого хлопці потім постійно звертаються, показують один одному фотографії своєї родини. Діти діляться своїми враженнями, вчаться слухати один одного, виявляють інтерес до співрозмовника.

В даний час в дитячому саду все більше уваги приділяється вивченню культурної спадщини світової цивілізації, в тому числі і російського народу, трудових, сімейних традицій, декоративно-прикладного творчості.

Ми намагаємося залучити батьків до заходів, що сприяє спільної діяльності батьків і дітей. Батьки запрошуються на виступи, для них організуємо концерти, різні заходи, проводяться свята сім'ї. Батьки надають допомогу в пошитті костюмів, оформленні та проведенні виставок, екскурсій, беруть активну участь в житті дитячого колективу, в оснащенні предметно-розвиваючого середовища, в різних конкурсах: «Вироби з природного матеріалу», «Новорічні іграшки», у вечорах дозвілля: « День іменинника »,« Веселі старти »,« Тато, мама, я - дружна сім'я ».

У старших групах організуємо різноманітну спільну діяльність педагогів, дітей і батьків. У фольклорних святах і розвагах: «Осеніни», «Колядки», «Масляна», «Веснянка», «У російській світлиці», «Посиденьки», де із задоволенням беруть участь і батьки. Завдяки таким святам і розвагам, і діти, і батьки долучаються до витоків народної творчості, до історії свого народу, його традицій.

І ми раді, коли після таких зустрічей батьки звертаються до нас за порадою, стають більш уважними до дітей, більше проводять з ними часу. Ця робота сприяє формуванню спільності інтересів дітей і батьків, служить зміцненню емоційної і духовної близькості дітей і батьків.

У дитячому саду педагоги спільно з батьками організували музей «Російська хата», де діти знайомляться з національними костюмами, старовинними меблями, посудом, знаряддями праці. «Побутова повсякденність» надзвичайно ефективна для ознайомлення дітей з казками, народними промислами, побутовими предметами. Діти долучаються до народної культури.

Найбільш активним батькам за підсумками року на батьківських зборах вручаються грамоти, листи подяки від адміністрації дошкільного закладу

Також пропаганда педагогічних знань про соціально-моральному вихованні ведеться через систему наочної агітації. Наочно-інформаційні форми умовно нами розділені на дві підгрупи. Інформаційно-ознайомча: через інформаційні стенди ознайомлення батьків із самим дошкільною установою, особливостями його роботи, з педагогами, що займаються вихованням дітей. Інформаційно-просвітницька спрямована на збагачення знань батьків про особливості розвитку і виховання дітей дошкільного віку. У групах оформлені "Куточки для батьків", де містяться консультативні матеріали. У спеціальних папках є добірки методичних рекомендацій для батьків.

Спеціально для батьків організований сімейний клуб «Очаг». Засідання клубу проходять 4 рази на рік. Це і одна з форм проведення батьківських зборів, і форма проведення дискусій з питань виховання і навчання дошкільнят, і можливість обмінятися досвідом. Як правило, засідання клубу проходять в оригінальній формі: чаювання, майстер-клас, школа для батьків, театралізоване костюмоване подання, презентація досвіду роботи з дітьми. На засідання клубу на прохання батьків запрошуються різні фахівці: психологи, логопеди, фізіо медсестра та ін. Часто засідання клубу проводять самі батьки.

Широко застосовуються індивідуальні форми роботи з батьками: бесіди, консультації, відвідування сімей, доручення батькам і т. п. Для колективу батьків організовуються спільні консультації, групові та загальні батьківські збори, конференції, виставки, лекції, кружки; оформляються інформаційні та тематичні стенди, фотомонтажі ; проводяться вечори запитань і відповідей, зустрічі за круглим столом і т. д.

Робота з сім'єю - важлива і складна сторона діяльності вихователя та інших працівників дошкільного закладу. Вона спрямована на вирішення наступних завдань:

- встановлення єдності у вихованні дітей;

- педагогічна освіта батьків;

- вивчення і поширення передового досвіду сімейного виховання;

- ознайомлення батьків з життям і роботою дошкільного закладу.

Цьому завданню підпорядкована вся робота, проведена в дошкільному закладі з сім'єю. Єдність у вихованні дітей забезпечує вироблення правильної поведінки дітей, прискорює процес засвоєння навичок, знань і вмінь, сприяє зростанню авторитету дорослих - батьків і вихователів в очах дитини. Основою такої єдності є педагогічні знання батьків, їх обізнаність про роботу дошкільних установ.

Діти ростуть. Одне покоління випускників змінюється іншим, але частинка душі кожного з них залишається з нами, педагогами та дітьми теперішнього часу, тому нам ще належить величезна робота по формуванню та зміцненню позитивного громадської думки на захист національної культури та народних традицій у сім'ї, вихованню майбутнього покоління.

2.2 Особливості роботи з молодими батьками з проблеми морального виховання дітей

В рамках нашого дослідження був розроблений комплекс заходів з молодими батьками з оптимізації морального виховання дітей у сім'ї. При цьому використовувалися такі форми роботи з батьками.

Групові форми

Тематика групових батьківських зборів (форми проведення - «круглий стіл», дискусія, ігри, конкурси) може бути наступною:

- Соціально виховання в молодій сім'ї. Мета зборів: сформувати уявлення про те, що одним з найважливіших факторів, що роблять вирішальний вплив на формування моральних якостей особистості, є сім'я.

- Гра та її значення в моральному вихованні дитини. Мета зборів: дати уявлення про те, що гра залишається одним з найважливіших засобів виховання соціальної поведінки: діти вчаться стримувати свій егоїзм, поступатися, підкорятися загальноприйнятим правилам; в грі формується механізм особистісного поведінки, підлеглого зразком, що розкриває моральну сторону людських відносин.

- Уроки спілкування. Мета зборів: поглибити знання молодих батьків з питань морального виховання; дати батькам можливість поділитися досвідом сімейного виховання і підвести їх до аналізу власного педагогічного досвіду.

- Виховання культури поведінки у дошкільників. Мета зборів: необхідність терпляче і доброзичливо навчати дитину правилам культурного поведінки, пояснювати розумність і необхідність їх дотримання; поглибити знання батьків, як виховати свою дитину впевненим у собі, приємним у спілкуванні, бути багатим дружніми зв'язками, улюбленим близьким людям.

- Про моральному вихованні дітей різної статі в групі однолітків. Мета зборів: познайомити батьків із засобами вирішення морального виховання хлопчиків і дівчаток з урахуванням формування у них уявлень про мужність і жіночності, про зміст сімейних ролей.

- Природа і моральне виховання дітей дошкільного віку. Мета зборів: формування уявлення про багатство, різноманітність, моральності і красу рідного краю; формування у дітей любові до природи, дбайливого до неї ставлення.

При цьому молоді батьки, найбільший інтерес проявили до теми «Соціально-моральне виховання дитини в сім'ї» (зокрема, до проблеми виховання моральності в процесі спілкування дітей зі старшим поколінням - з бабусями і дідусями) і темі «Гра та її значення в моральному вихованні дитини ». Тому для них були розроблені спеціальні методичні рекомендації.

Тематика групових консультацій:

- «Дитина - дзеркало морального життя батьків»;

- «Дитячі капризи і впертість: їх причини і заходи впливу»;

- «Виховання в дитини усвідомленого ставлення до своєї поведінки»;

- «Виховання самостійності та відповідальності";

- «Як організувати працю дітей вдома».

Молоді батьки з особливим ентузіазмом поставилися до теми «Як організувати працю дітей вдома». Тому ми запропонували їм спеціальну шпаргалку для батьків, яка називалася «Умови, необхідні для виховання моральності в процесі праці».

Крім того, для інформаційної підтримки групових форм роботи активно використовується наочна агітація. Для цього в роботі з батьками активно використовуються папки-пересування, папки-розкладачки. Наприклад, у папці «Словник ввічливого людини» були викладені рекомендації педагога, висловлювання письменників про ввічливості, загальній культурі людини. Давалися поради про те, як виховувати ввічливість у дітей дошкільного віку; що читати дітям; як вчинити в тій чи іншій проблемній ситуації, коли дитина поводиться нечемно і грубо.

В інших випадках обговорювалося коло домашнього читання, який міг би сприяти вихованню у дітей моральних почуттів і уявлень. Для цього створюється стінгазета «Що читати дітям і про що з ними розмовляти»

В її змісті можуть бути відображені рекомендації з проведення етичних бесід з дітьми щодо прочитаного:

- «Морозко». Чому Морозко сподобалася дочка старого, чому він пошкодував її? Яка вона? Що можна сказати про неї? Чому дівчатка по різному ведуть себе з Морозко? Вони обидві замерзли, але одна залишається ласкавою і шанобливою, а інша грубить?

- В. Одоєвський «Мороз Іванович». Хто звертався до дівчаток за допомогою в царстві Мороза Івановича? Як вони поставилися до цих прохань? Кого з них можна назвати по-справжньому турботливою? Чому?

- С.Аксаков «Аленький цветочек». Чи винна молодша дочка в тому, що, намагаючись знайти для неї подарунок, батько потрапив в біду? Чому вона погодилася їхати до лісового звіра? Чи було їй страшно? Чи можна сказати, що молодша дочка любить батька тільки за подарунки? і т.д.

В ДОДАТКУ наведено список рекомендованої літератури для подібного читання і обговорення.

У групах організовуються спільні конкурси дітей і батьків, проектна діяльність, для того щоб залучити батьків у виховно-освітній процес, активізувати участь в різних заходах.

Спільні конкурси:

1. Вироби з природного матеріалу;

2. Сезонні виставки спільних робіт;

3. Виконання дітьми і батьками повсякденному домашньої роботи (оформлення стенду з фотографіями);

4. Спільні дозвілля батьків і дітей (оформлення стенду з фотографіями);

5. Виставки спільних малюнків («Моя сім'я», «Спортивна сім'я», «Я» та інші);

Це може отримати підкріплення у вигляді сімейної проектної діяльності на тему «Я і вся моя родина». Даний дитячо-батьківський проект відноситься до довгострокових і включає в себе: «Мій родовід», «Древо моєї сім'ї», «Герб сім'ї», «Девіз сім'ї», звичаї і традиції сім'ї. Основною метою є виховання любові до своїх рідних, сім'ї. Завдання, які доводиться вирішувати в процесі цієї діяльності, різноманітні.

Завдання пізнавального характеру: формувати уявлення про сім'ю; розширювати уявлення про сім'ю (у неї є свої традиції та історія); формувати елементарні уявлення про родовід.

Завдання морального виховання: виховувати шанобливе ставлення до всіх членів сім'ї; виховувати повагу до праці дорослих.

Складання родоводу служить згуртуванню членів молодої сім'ї, що в результаті створює більш сприятливу емоційну атмосферу. Вивчення традицій і звичаїв сім'ї сприяє вихованню гордості за приналежність до свого роду. У дошкільному дитинстві починає формуватися почуття відповідальності перед пам'яттю предків, яке має істотне педагогічне значення, несе в собі величезний моральний потенціал для подальшого розвитку дитини.

Для цього проводяться групові та індивідуальні бесіди та консультації з рекомендаціями щодо складання родоводу; створення ескізів оформлення родоводу, герба родини. У папці «Рекомендації для батьків» розміщується додаткова інформація про терміни, які педагог використовує в роботі з дітьми. Батьки активно, з інтересом поставляться до завдання, обмінюючись інформацією, обговорюючи свої проекти між собою, ділячись досвідом.

Індивідуальні форми

В рамках організації індивідуальної роботи з молодою сім'єю, проводяться індивідуальні бесіди та консультації, включають використання шпаргалки для батьків з соціально - моральному вихованню дитини в сім'ї.

У роботу з батьками активно залучити дітей. Це можливість через залучення батьків до організації занять з ними в дитячому саду і бесід. Примірну тематику роботи в групі в цьому напрямку см. в ДОДАТКУ.

Підключення батьків до досвіду узагальнення досвіду морального виховання дитини в родині через ведення щоденника батьків та складання індивідуальної картотеки моральних ситуацій на тему: «Справи домашні, або виховання і навчання в природних умовах».

Приклад пам'ятки до складання індивідуального картотеки моральних ситуацій для молодих батьків см. в ДОДАТКУ.

Завдяки такій комплексній роботі досвід молодих батьків по моральному вихованню дитини в родині стане більш усвідомленим, з'явиться активне бажання допомогти дитині у формуванні моральної поведінки і звичок, і розуміння того, що це можна зробити. Відгуки батьків і вихователів підтвердили ефективність виконаної роботи і позитивну динаміку морального виховання дітей у молодій сім'ї та дитячому садку. Зокрема, з цією метою проводився усне опитування вихователів дитячого садка, де пропонувалося оцінити ефективність реалізації методів соціально-морального виховання при роботі з дітьми з одно дітних, дводітних сімей.

При цьому педагоги відзначають, що змінилася специфіка використання коштів морального виховання в молодій сім'ї. Зокрема, вона придбала наступні позитивні риси:

1. Бесіда. Розмовляючи з дітьми, батьки спонукають їх думати і говорити. Ставлячи їм 2 - 3 питання, дають хлопцям висловитися. Це дозволяє дорослим зрозуміти, про що діти думають, що знають з особистого досвіду. У сім'ї проводяться етичні бесіди - це планові, підготовчі заняття з дітьми. Наприклад «З якої я казки?», Де на прикладі героїв казок у дітей закріплюються уявлення про такі якості, як доброта, скромність, сміливість, показуючи їх у порівнянні з негативними якостями: жорстокістю, злом, боягузтвом, лінню і т.д. З допомогою батьків діти навчаються справедливо оцінювати вчинки своїх однолітків, а часом і дорослих, вчаться розуміти, що можна, а що не можна, що добре, а що погано.

2. Читання і аналіз художніх творів. Наприклад: В.О.Сухомлинського «Чому Олечка не зірвала квітку?», А.Кузнецовой «Ми посварилися», К.Д.Ушинского «Умій почекати», А.Барто «Помічниця» та інші. Естетичний тло виховують ситуацій створюють вірші, загадки. Літературний матеріал такої взаємодії з батьками став незамінним в моральному вихованні дитини, оскільки дітям легше оцінювати поведінку і вчинки інших, ніж свої власні.

3. Гра. Відомо, що в дошкільному дитинстві найбільш близькою і зрозумілою для дитини діяльністю є гра. У спілкуванні з дітьми батьками тепер частіше використовуються ігри - заняття, ігри - вправи, сюжетно - рольові ігри. За допомогою гри можна вирішувати найрізноманітніші корекційні завдання: одна і та ж гра для однієї дитини може бути засобом подолання страху, підвищення самооцінки, для іншого - засобом надання тонізуючого ефекту, для третього - школою розвитку моральних почуттів, гуманних стосунків з однолітками, дорослими.

Наприклад, ігри та вправи:

- спрямовані на розвиток емоційної обізнаності («Кольорове настрій», «Маски», «Ми артисти» і т.д.);

- спрямовані на розвиток здібностей дітей пізнавати себе та інших людей («Чарівні камінці», «Ласкаві діти», «Подарунок другу», «Долоньки» і т.д.);

- спрямовані на оволодіння дітьми невербальними засобами спілкування («Вгадай хто я?», «Зоопарк», «Де ми були вам не скажемо, а що робили - покажемо» і т.д.);

- спрямовані на оволодіння дітьми вербальними засобами спілкування («Подаруй квітка», «Гра інтонаціями» і т.д.);

- спрямовані на оволодіння правилами користування промовою в різних соціальних ситуаціях («Розмова по телефону», «Як нам бути», «Як з тобою розмовляють?» І т.д.).

Така специфіка роботи з молодою сім'єю з організації соціально-морального виховання дітей дошкільного віку.

ВИСНОВКИ ПО ЧОЛІ 2

Однією з важливих задач дитячого садка по соціально-моральному вихованню є встановлення тісного зв'язку з сім'єю. Сім'я і дошкільний заклад - два важливих інституту соціалізації дитини. І хоча їх виховні функції різні, для всебічного розвитку дитини необхідно їх взаємодію. Відносини дошкільного закладу з сім'єю повинні бути засновані на співпраці і взаємодії. Основна мета всіх форм і видів взаємодії ДОП з родиною - встановлення довірчих відносин між дітьми, батьками та педагогами, виховання потреби ділитися один з одним своїми проблемами і спільно їх вирішувати.

Єдність у вихованні дітей забезпечує вироблення правильної поведінки дітей, прискорює процес засвоєння навичок, знань і вмінь, сприяє зростанню авторитету дорослих - батьків і вихователів в очах дитини. Основою такої єдності є педагогічні знання батьків, їх обізнаність про роботу дошкільних установ.

Дуже ефективні різні методи розвитку у батьків рефлексії власних виховних прийомів.

ВИСНОВОК

У дослідженні на тему «Особливості формування соціально-моральної особистості в умови співпраці дитячого садка і сім'ї» нами були розглянуті питання про те, як сім'я і дитячий сад пов'язані в процесі формування соціально-моральної особистості дитини. Сім'я і дитячий сад мають свої особливі функції і не можуть замінити один одного. Важливою умовою формування особистості є встановлення довірчого ділового контакту між родиною та дитячим садом, в ході якого коригується виховна позиція батьків, педагогів, що особливо необхідно при підготовці дітей до школи.

Сім'я є інститутом первинної соціалізації. Дитячий сад входить в систему опосередкованого, або формального, оточення дитини і являє собою інститут вторинної соціалізації. Всі етапи процесу соціалізації тісно пов'язані між собою.

В даний час необхідність суспільного дошкільного виховання не викликає ні в кого сумнівів. В останні роки до дошкільним закладам пред'являються підвищені вимоги.

Поставлена мета дослідження досягнута - проаналізовано особливості формування соціально-моральної особистості в умовах співпраці дитячого садка і сім'ї.

Відносини дошкільного закладу з сім'єю повинні бути засновані на співпраці і взаємодії за умови відкритості дитячого саду всередину (залучення батьків в освітній процес дитячого садка) і назовні (співробітництво ДОУ з розташованими на його території соціальними інститутами: загальноосвітніми, музичними, спортивними школами, бібліотеками і т . д.).

Якщо в радянський період наша держава всіляко підкреслювала соціальну функцію дошкільного закладу - звільнення жінки-матері для участі в суспільному виробництві, то сьогодні на перше місце ставиться педагогічна функція дошкільного закладу: як виховують, чого навчають, наскільки успішно готують до школи. Практичні працівники шукають нові, нетрадиційні форми співпраці з батьками; йде перебудова системи дошкільного виховання, і в центрі цієї перебудови стоять гуманізація і деідеологізація педагогічного процесу.

Основна мета всіх форм і видів взаємодії ДОП з родиною - встановлення довірчих відносин між дітьми, батьками та педагогами, виховання потреби ділитися один з одним своїми проблемами і спільно їх вирішувати.

Таким чином, вичленення проблеми співпраці вихователів дошкільного навчального закладу і батьків у процесі соціально-морального виховання сучасних дошкільнят із загального тематичного поля досліджень, присвячених розвитку особистості і моральному розвитку дітей, дозволить більш глибоко осмислити шляхи, засоби, можливості і специфіку педагогічної роботи з дітьми.

В даний час йде пошук нових шляхів співпраці дитячого садка і сім'ї як в дослідженнях вчених, так і в практиці дитячого саду, розробляються нові підходи до співпраці з батьками, які базуються на взаємозв'язку двох систем - дитячого садка і сім'ї, спільноті дитячого садка і сім'ї. Сутність підходів полягає в об'єднанні зусиль дошкільних установ та сім'ї для розвитку особистості як дітей, так і дорослих з урахуванням інтересів та особливостей кожного члена спільноти, її прав і обов'язків.

СПИСОК

1. Антонова Т., Волкова Є., Мішина Н. Проблеми та пошук сучасних форм співпраці педагогів дитячого садка з сім'єю дитини / / Дошкільне виховання. - 1998. - № 6.

2. Арнаутова Е. Методи збагачення виховного досвіду батьків / / Дошкільне виховання. - 2002. - № 9.

3. Байбородова Л.В. Взаємодія школи і сім'ї: Навчально-методичний посібник. - Ярославль: Академія розвитку, Академія холдинг, 2003. - 224 с.

4. Белоногова Г., Хитрова Л. Педагогічні знання - батькам / / Дошкільне виховання. - 2003. № 1.

5. Божович Л.І. Проблеми формування особистості: Під редакцією Д.І. Фельдштейна / Вступна стаття Д.І. Фельдштейна. 2-е изд. М.: Видавництво «Інститут практичної психології», Воронеж: НВО «МОДЕК», 1997. - 352 с.

6. Взаємодія освітньої установи з родиною як з головним партнером в організації виховного процесу (методичні рекомендації). - Оренбург: Оренбурзький ІПК, 2003.

7. Даніліна Г.Н. Дошкільники - про історію і культуру Росії: Посібник для реалізації державної програми «Патріот». - М.: АРКТ, 2003.

8. Доронова Т.Н. Про взаємодію дошкільного навчального закладу з родиною на основі єдиної програми для батьків та вихователів <З дитинства - в отроцтво> / / Дошкільне виховання. 2000. - № 3.

9. Дошкільна педагогіка (конспект лекцій) / Автор-упорядник В.А. Титов. - М.: Пріор-издат, 2002. - 192 с.

10. Дошкільний заклад і сім'я - єдиний простір дитячого розвитку / Т.М. Доронова, Е.В. Соловйова, А.Є. Жічкіна и др. - М.: Лінка-Прес. - 2001.

11. Закон Російської Федерації <Про освіту>. - М.: ООО <Видавництво Астрель>: ТОВ <Видавництво АСТ ", 2003. - 78 с. - (Освіта в документах і коментарях).

12. Козлова А. В., Дешеуліна Р. П. Робота ДОУ з сім'єю. - М.: Сфера, 2004 - 112 с.

13. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкільна педагогіка: Учеб. Посібник для студ. Серед. Пед. Учеб. Закладів. - М.: Видавничий центр <Академія », 2000. - 416 с.

14. Куликова Т.А. Сімейна педагогіка і домашнє виховання: Підручник для студ. Серед. І вищ. Пед. Учеб. Закладів. - М.: Видавничий центр <Академія », 1999. - 232 с.

15. Леонтьєва А., Лушпарь Т. Батьки є першими педагогами своїх дітей / / Дошкільне виховання. - 2001. - № 8.

16. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка: Учеб. Для студ. Пед. Вузів / За ред. В. А. Сластенина. - М.: Видавничий центр <Академія », 2003. - 200 с.

17. Моральне виховання в дитячому саду / під ред. В.Г. Нечаєвої і Т.А. Маркової. - М., 1975.

18. Павлова Л.О взаємодії сімейного і суспільного виховання дітей раннього віку / / Дошкільне виховання. - 2002. - № 8.

19. Різдвяна Е.А, Рощина Н.О. Вікова психологія. - М., 1999.

20. Фельдштейн Д.І. Психологія дорослішання: структурно-змістовні характеристики процесу розвитку особистості: Вибрані праці. - М.: Московський психолого-соціальний інститут: Флінта, 1999. - 672 с.

Размещено на Allbest.ru