Аналіз стану впровадження споживчої освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ СТАНУ ВПРОВАДЖЕННЯ СПОЖИВЧОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Україна, як частина європейського економічного, політичного, суспільного простору, впевнено розвивається та інтегрується до світової спільноти. Очікуваним результатом такої інтеграції є європейська якість життя для кожного громадянина України, а також необхідні умови, відповідні знання та вміння для реалізації громадянських прав та свобод. Розбудова європейської держави сьогодні неможлива без свідомого громадянства та реалізації прав людини, частиною яких є права споживача та реалізація відповідної споживчої політики.

Країни Європейського Союзу ефективно впроваджують стандарти безпеки та якості товарів та послуг, які сьогодні виступають показниками загальної якості життя людини. Україна зможе досягти бажаного рівня європейських стандартів життя лише за умови, що споживачі знатимуть свої права та обов'язки та матимуть бажання та змогу ними користуватися.

Спільний проект ЄС та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об'єднання», має на меті популяризацію та захист прав споживачів та опікується питаннями розширення доступу громадян до інформації про безпеку та якість товарів та послуг, механізми їх захисту, сприяння широкому обговоренню питань, що стоять перед спільнотою споживачів в Україні серед громадськості та державних управлінців, впровадження споживчих знань до змісту освіти в Україні.

Обізнаність щодо прав споживачів, розуміння європейського виміру споживчої політики в Україні є чинниками, що значно збагачують суспільно-економічні стратегії розвитку держави. Вміння орієнтуватись на ринку товарів та послуг, знаходити інформацію споживчого характеру, компетентність у сфері реалізації своїх споживчих прав мають стати результатами інформування громадян.

У Керівних принципах Генеральної Асамблеї ООН з питань захисту прав споживачів проголошено, що споживчі права є невід'ємною частиною прав людини.

В Резолюції Комітету міністрів Ради Європи «Про освіту споживача у школах» влучно зазначено, що «беручи до уваги, що головною метою сучасної школи є забезпечення середньою освітою населення в цілому, готуючи тим самим особу відігравати активну й вирішальну роль у суспільстві, а також навчаючи її розв'язувати актуальні проблеми повсякденного життя, не в останню чергу, як відповідального споживача».

Європейські країни сьогодні за підтримки Європейського Союзу розпочали нову програму з захисту прав споживачів, що розрахована на 2007-2013 рр. Головними її цілями є захист громадян від всіляких ризиків, пов'язаних зі споживанням. В Україні прийнято низку нормативно-правових актів, які регулюють відносини у цій сфері, серед яких - Указ Президента України від 12 січня 2002 року "Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів", "Програма захисту прав споживачів на 2003-2005 роки", затверджена у грудні 2002 року указом Президента України, Указ Президента України № 1105/2005 „Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики”,2005 р., 01.12.2005 р. на засіданні Верховної Ради України був прийнятий Закон України «Про внесень змін у Закон України «Про захист прав споживачів» (по суті, Закон України «Про захист прав споживачів» у новій редакції). 01.12.2005 р. Президент України Віктор Ющенко підписав Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про захист прав споживачів», 13.01.2006 р. Закон у новій редакції вступив у дію.

Саме в контексті дії даного законодавства слід розглядати й ті кроки, що сьогодні робить українська освіта у поширенні серед учнівської молоді споживчих знань.

Впровадження споживчих знань в освітній процес визначається сьогоденними умовами життя та діяльності людини в суспільстві. Потреби людей у якісних та комфортних умовах життя значно залежать від того, як суспільство задовольняє споживчі інтереси та захищає права людини на якість різноманітних товарів та послуг та достовірну інформацію про них.

Сучасному громадянину необхідно мати уявлення про основи споживання, про права споживачів та вміти застосовувати набуті знання у конкретних ситуаціях. Саме тому основні поняття про споживчі знання, про якість товарів та послуг важливо надавати в рамках шкільного навчання, що сприятиме формуванню основ економічних знань та набуттю важливих життєвих компетентностей. Постійне системне навчання населення споживчим знанням впродовж усього життя, суттєво впливає на вироблення у людей розумної й адекватної поведінки в процесі споживання товарів і послуг.

Споживча освіта реалізується шляхом формування раціональної економічної поведінки людини, інформування та консультування населення, розвитку раціонального економічного мислення. Сьогодні споживча освіта стає важливим компонентом державної політики і є одним із найактуальніших завдань системи освіти України. Саме тому організація системи споживчого виховання і навчання школярів має ґрунтуватися на сучасному законодавстві: Декларації ООН «Керівні принципи для захисту споживачів», Програмі захисту прав споживачів, що розрахована на 2007 - 2013 роки, Законі України «Про захист прав споживачів», Законі України «Про рекламу», Указі Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти» («Національна доктрина розвитку освіти» 17/04/2002), Постанові президії Академії педагогічних наук України Про концепцію громадянського виховання дітей і молоді, Законі України «Про освіту», Резолюції Комітету міністрів Ради Європи «Про освіту споживача у школах». На наш погляд, до цього часу споживчій освіті приділялась недостатня увага.

Така ситуація викликала необхідність створення Концепції споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів, ґрунтовної цілісної наскрізної програми курсу «Основи споживчих знань», посібника для вчителів, який був запроваджений у 2008/2009 н.р. у загальноосвітніх навчальних закладах та згодом посібника для ВНЗ І- IV ступенів акредитації та програми курсу в системі післядипломної освіти вчителів, а також навчально-методичного посібника для державних службовців.

СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ СПОЖИВЧОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Концепція споживчої освіти та програма курсу зі споживчої освіти в ЗНЗ.

Постійне та системне навчання населення споживчим знанням, починаючи з раннього віку і впродовж усього життя, суттєво впливає на вироблення у людей розумної й адекватної поведінки в процесі споживання товарів і послуг.

Споживча освіта реалізується шляхом формування раціональної економічної поведінки людини, інформування та консультування населення, розвитку раціонального економічного мислення учнів, адаптованого до реального життя. Вона стає важливим компонентом державної політики і є одним з найактуальніших завдань системи освіти України. Виходячи з такої позиції було розроблено Концепцію навчального курсу «Основи споживчих знань» для 12-річної школи.

Метою курсу є популяризація споживчих знань, спрямованих на виховання цивілізованого, культурного, активного споживача, здатного пред'являти ринку в цілому і підприємцю зокрема, обґрунтовані споживчі вимоги і добиватися від них чесного ведення бізнесу і якісного обслуговування споживачів. Виходячи з поставленої мети, основними завданнями споживчої освіти є:

Сприяння розбудові громадянського суспільства.

Підвищення рівня споживчої компетентності школярів.

Організація цілісної системи споживчого навчання та виховання.

Формування вміння робити вільний, свідомий вибір якісних товарів та послуг.

Сприяння доступу учнів до інформації, яка необхідна для раціонального вибору відповідно до індивідуальних потреб.

Вироблення норм толерантної поведінки.

Формування навичок оформлення ділових паперів, пов'язаних із захистом прав споживачів.

Розвиток громадської та споживчої ерудиції.

Формування уміння узгоджувати власні дії з інтересами громади.

Важливим компонентом Концепції є запропоновані авторами принципи споживчої освіти, а саме:

- принцип науковості передбачає розробку базових документів та навчально-методичних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів компетентностей, заснованих на законах споживання та природній потребі людини в якісному і безпечному матеріальному і духовному добробуті, на природному прагненні до поліпшення якості особистого життя;

- принцип історизму, філософічності відкриває можливості осмисленого пошуку шляхів розвитку людини (споживача) і суспільства; поєднання емпіричних (спостереження, експеримент, дослід) і теоретичних (абстракція, порівняння, узагальнення, класифікація тощо) методів дослідження, статистичний аналіз;

- принцип розвитку дозволяє охарактеризувати соціально-культурний потенціал змісту споживчої освіти щодо психологічного зростання та розвитку особистості, який стосується не тільки структурування за певними критеріями наукових знань і практичних умінь, але й є причетним до норм суспільного співжиття та етнонаціональних цінностей;

- принцип самоактивності й саморегуляції формує здатність до критичності й самокритичності прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію щодо усвідомлення ступеню відповідальності за власний вибір;

- принцип інтегрованості (міждисциплінарності) дозволяє створити більш реалістичну модель споживчої культури в порівнянні з вузькоспеціалізованим знанням в рамках економічної науки; використовувати знання з інших галузей науки, зокрема історії, права, біології, екології, географії, хімії, етики тощо;

- принцип модульності дозволяє структурувати навчальний матеріал з урахуванням чітко визначених дидактичних цілей стосовно досягнень учня; забезпечуючи завершеність окремих змістових блоків щодо конструювання змісту та реалізації дидактичної мети;

- принцип наступності (неперервності) передбачає охоплення всіх ланок (початкова, основна, старша) загальноосвітньої школи; вибір змісту, форм та методів навчання відповідно до вікових особливостей учнів;

- принцип моделювання дозволяє усвідомлювати суспільні процеси, вивчаючи поведінку споживачів, виокремлюючи з реальності тільки те, що є причинами цих процесів та їх наслідками і дозволяє з одного боку, зрозуміти й передбачити поведінку споживача, а з іншого - виявити причинно-наслідкові зв'язки, що керують його переконаннями;

- принцип практичної спрямованості визначає орієнтацію змісту навчально-методичних матеріалів та навчально-виховного процесу; застосування учнями теоретичних знань та практичних умінь для життєдіяльності в реальних умовах; формування навичок самостійно аналізувати різноманітні життєві ситуації, приймати раціональні рішення, робити обґрунтований вибір, оцінювати його наслідки в майбутньому.

Знання, вміння, навички, ставлення, компетентності

Зміст навчального курсу «Споживчі знання» є комплексом інтегрованих знань, на основі яких формуються певні уявлення, уміння, навички, щодо функціонування в політичному, правовому, економічному та культурному полі сучасного європейського співтовариства.

Реалізація концепції споживчої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах передбачає засвоєння школярами таких груп знань:

про загальнолюдські, національні цінності, поняття про права та обов'язки споживача, про свободу і безпеку, роль держави у захисті прав споживача, що дає можливість сформувати свідомого громадянина сучасного суспільства;

політико-правові знання, тобто сфера чинності Закону України «Про Захист прав споживачів», основні організації та правові документи міжнародного споживчого руху, суть прав і обов'язків споживача та їх джерела інформації, що сформує уміння діяти в певному соціумі, спілкуватися з правовими і контролюючими органами;

соціально-економічні знання про організацію економічного життя, роль і місце споживача в ринкових умовах, що дає можливість аналізувати економічні події в державі, зрозуміти реалії оточуючого світу, орієнтуватись у широкому колі послуг і товарів, захиститися від всіляких ризиків, пов'язаних із споживанням, підготувати до життя у швидкоплинно-змінюваних умовах, орієнтуватися на ринках товарів та послуг, усвідомити їх вплив на споживчу політику та якість власного життя;

соціокультурні знання розглядають культуру споживання в Україні у контексті світової культури, нормативно-ціннісну систему споживчої культури в різних країнах світу, українську ментальність в умовах ринкової економіки та основні напрямки її трансформації;

здоров'язберігаючі знання про здоровий спосіб життя, користь раціонального харчування, екологічно-чисту продукцію, безпеку споживання, біорізноманіття, право на здорове довкілля, на доступ до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, про рівень екологічної чистоти населених пунктів, житла та нежитлових приміщень.

Вміння:

жити і діяти в ринкових умовах;

захищати свої права споживача;

впливати на розвиток правової та споживчої свідомості громади, її культури;

робити раціональний вибір;

отримувати інформацію для прийняття рішень і оцінювати рівень її достовірності;

поводитися в непередбачених ситуаціях згідно закону;

займати активну громадянську позицію;

розв'язувати актуальні проблеми повсякденного життя.

Навички:

володіння прийомами раціональної споживчої поведінки;

використання універсальної моделі споживання;

володіння ефективними процедурами претензій споживачів;

отримання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про товари та послуги;

толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності;

оформлення і ведення ділових паперів.

Ставлення:

відкритість, свобода, демократичність, безпека, соціальна рівність і справедливість, активність, повага до іншого та його прав, розумна споживча поведінка в критичних ситуаціях, прагнення до розв'язання конфліктів, готовність до співпраці, відповідальність за свої дії, лояльне ставлення до закону, прагнення до якісного життя, висока правова та споживча культура.

Компетентності

Впровадження споживчих знань у навчальний процес сприятиме формуванню таких загальнопредметних компетентностей:

Поінформованість - здатність отримати необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари та послуги для забезпечення свідомого компетентного раціонального вибору;

уміння аналізувати інформацію від виробника через найпоширеніші знаки маркування;

здатність отримати інформацію щодо дистанційного придбання товарів.

Правова та споживча грамотність - формування правової культури, поваги до закону, а також почуття самоповаги та впевненості у власних силах;

здатність вільно орієнтуватися в нормативних документах, які регламентують права та обов'язки споживачів;

уміння використовувати базову правову та споживчу грамотність для формування власного світогляду, а також для соціальної адаптації та компетентного захисту споживчих прав;

здатність до відповідальності за власні вчинки та прийняті рішення.

Раціональність - уміння оцінювати якісні і кількісні показники товарів та послуг для максимального задоволення своїх потреб;

здатність визначати альтернативну вартість свого вибору;

здатність до збалансованого споживання, яке включає задоволення потреб у товарах та послугах економічно, соціально та екологічно раціональними способами.

Активність - здатність відстоювати свої права споживача, здійснювати раціональний вибір, своєю активною споживацькою поведінкою стимулювати виробника до відповідального ведення бізнесу та випуску якісної продукції в умовах ринкової економіки;

здатність до співпраці з громадськими та державними організаціями, які захищають права споживачів;

здатність до підвищення авторитету і відповідальності споживачів усіх гетерогенних груп з метою поліпшення якості обслуговування;

стимулювання інтересу до нових знань , оскільки споживчі знання є персоніфікованими.

Комунікативність - здатність до побудови ефективних комунікацій;

уміння пристосовуватися до ситуації;

володіння іноземними мовами;

спілкування та взаємодія з іншими споживачами та виробниками, повага їх прав, культури, самобутності;

здатність до коректного розв'язання конфліктних ситуацій;

здатність до ефективного спілкування з різними віковими та соціальними групами;

здатність до формування споживчої культури населення.

Основні форми та методи впровадження споживчої освіти.

Курс «Споживчі знання» є окремим наскрізним навчальним предметом, що вивчається у 1-11(12) класах. Даний курс є актуальним та практично спрямованим і передбачає можливість застосування інтерактивних форм навчання у поєднанні з сучасними освітніми технологіями, а також традиційних форм і методів навчання.

До найефективніших форм і методів за нижче вказаними моделями можна віднести:

Модель прямого викладання,

Лекції.

Екскурсії.

Творчі зустрічі з фахівцями.

Бесіда, розповідь.

Моделювання,

Рольові ігри.

Моделювання ситуацій (судові слухання, pr-агенція, вибір товарів та послуг залежно від потреб тощо).

Віртуальна лабораторія:

модель ідеального товару;

паспорт ідеальної послуги;

портрет ідеального продавця товарів і послуг;

портрет ідеального споживача;

створення реклами товарів і послуг.

Споживчий тендер товарів і послуг.

Дослідження,

1. Практичні роботи:

робота з діловими паперами (складання, оформлення);

камеральні роботи (обробка статистичної інформації);

робота з джерелами інформації, довідкової літератури, нормативною базою, пошук інформації в Інтернеті;

розробка матеріалів для проведення соціологічних досліджень (анкет, листів опитування).

Метод проектів.

Соціологічні дослідження (опитування, анкетування).

Самостійні роботи:

самостійна інтерпретація фактів, подій;

підготовка повідомлень, доповідей, рефератів, написання есе.

Кейс-метод.

Модель кооперативного навчання.

Створення шкільного інформаційного центру споживчих знань (перелік документів, телефони, організацій та установ тощо), веб-сторінок, газет, бюлетенів.

Участь у міжнародних конкурсах, спілках, форумах.

Семінари, дискусії, конференції.

Навчальні тренінги.

Моніторинг навчання:

З метою визначення рівня сформованості споживчих компетенцій використовуються такі форми контролю:

тестовий (поточний, тематичний, модульний, семестровий);

усне опитування (понятійно-термінологічний апарат, нормативно-правова база, навички ведення дискусії, бесіди);

оцінювання практичних та самостійних робіт;

захист проектів (колективних, індивідуальних);

модульно-рейтингова (накопичувальна) система оцінювання участі учнів у конференціях, дискусіях, семінарах, опитуваннях, анкетуваннях, роботі інформаційного центру;

діагностика вмінь учнів практично застосовувати отримані знання.

В рамках поточного та фінального оцінювання програма передбачає використання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Місце споживчої освіти у навчальному процесі.

Спираючись на загальноєвропейський та світовий досвід формування змісту освіти, а саме на компетентнісну спрямованість всіх елементів споживчої освіти, вбачаємо за необхідне впровадження, починаючи з початкових класів і до закінчення загальноосвітньої школи, обов'язкової споживчої освіти, здійснення споживчого виховання. Метою наскрізної споживчої освіти є прищеплення з дитинства споживчої культури і, у міру дорослішання, - навчання школярів навичкам розумної споживчої поведінки, накопичення ними знань про споживання і захист своїх споживчих прав, розуміння ними принципів раціональної споживчої поведінки і чесного ведення бізнесу.

Споживча складова має проходити наскрізно через всю систему освіти від дошкільної до післядипломної.

Введення споживчих знань у загальноосвітні навчальні заклади можна здійснювати у вигляді таких моделей: однопредметної, інтегрованої та змішаної.

Однопредметна модель реалізується за рахунок введення курсу «Споживчі знання» у навчальний процес з 1 по 11/12-й класи як курсу за вибором, акцентуючи увагу на певних компонентах знань, враховуючи вікові особливості дитини та знання з інших предметів. Такий підхід сприятиме формуванню, засвоєнню та застосуванню компетентностей споживача із подальшим прагненням до самоосвіти у галузі споживання протягом усього життя.

У початковій школі дитина усвідомлює себе споживачем, починає розуміти які товари й для чого купує, може пояснити їх призначення, поступово усвідомлюючи своє власне споживацьке «я». Закінчивши початкову школу школяр долучається до розуміння споживання родини, може аргументовано пояснити вибір того чи іншого товару.

При вивченні курсу «Споживчі знання» в основній школі у 5-6-х класах увага акцентується на формуванні споживчої культури, посиленні інформованості школярів з даного питання. Відбувається підведення бази під вироблення культурної споживчої поведінки учнів у ситуації «покупець-продавець», вміння купувати дешевше та якісніше.

В учнів 7-8-х класів поглиблюється розуміння своєї ролі споживача від особистого й родинного рівня до споживача на рівні школи й громади. Школярі підводяться до розуміння своєї соціальної ролі й статусу мешканця свого населеного пункту, громадянина держави та можуть аналізувати інформацію про товари та послуги, особливо з точки зору їх впливу на здоров'я та навколишнє середовище.

Продовження споживчої освіти у 9-му класі здійснюється у напрямку формування правової свідомості та вміння шукати і використовувати інформацію. Правова споживча освіта, виступаючи тут складовою громадянської освіти, сприяє вихованню вільної особистості, яка знає свої права споживача, вміє їх захищати та виконує обов'язки.

У старшій школі вивчення курсу «Споживчі знання» сприяє формуванню у школярів загальновизнаних ключових компетентностей особистості. Тут на основі системних знань підводимо учнів до розуміння споживчого законодавства, вміння грамотно захищати свої права, відповідати за вчинки, приймати рішення, які відповідали б не тільки власним інтересам, а й інтересам громади та суспільства.

Курс побудовано за принципом спіралі, в основі якого лежить поглиблення знань із теми з кожним наступним роком навчання. Важливу роль при такому підході відіграють знання з інших предметів. Тому єдиний наскрізний курс «Споживчі знання» пропонуємо викладати за такою схемою:

1-й клас - «Абетка юного споживача»

2-й клас - «Перші сходинки споживання»

3-й клас - «Споживання у родині»

4-й клас - «Споживання у громаді»

5-й клас - «Споживання в дії»

6-й клас - «Споживча етика»

7-й клас - «Основи раціонального споживання»

8-й клас - «Споживання і здоров'я»

9-й клас - «Права споживачів»

10-й клас - «Економіка споживання»

11-й клас - «Споживач і держава»

12-й клас - «Ефективні комунікації споживачів»

Переваги такого підходу полягають у можливості навчального закладу обирати будь-який із названих модулів, кожен з яких може виступати або як продовження попереднього модуля або як окремий курс за вибором у будь-якому класі. У результаті учень, відповідно до своїх потреб та вікових особливостей має можливість отримати необхідну інформацію щодо своїх прав та обов'язків споживача. Окрім того, кожен із названих модулів може доповнювати той чи інший навчальний предмет (наприклад, «Споживча етика» - курс «Етика» у 5-6 класах, «Споживання і здоров'я» - курси «Основи здоров'я» та «Біологія» в усіх класах, «Права споживачів» - курс «Правознавство», «Економіка споживання» - курс «Основи економіки» тощо).

При другій, інтегрованій моделі, споживчі знання вводяться у зміст більшості навчальних предметів та гармонійно використовуються викладачами різних дисциплін. Наприклад, вчителі української мови та літератури - тексти диктантів та переказів, математики, фізики - у змісті задач, історичні аспекти консю'меризму - вчителі історії, екологічні - вчителі природничих дисциплін і таке інше.

Включаючи елементи споживчих знань до різних предметів та діючи злагоджено, використовуючи інтерактивні форми та сучасні технології навчання, педагогічний колектив забезпечить формування високої споживчої культури учнів та їх батьків.

Інтеграція може здійснюватись на всіх ступенях навчання як у зміст предметів інваріантної, так і варіативної складової навчального плану.

Безумовно, найбільш ефективною є змішана модель, коли споживчі знання викладаються окремим наскрізним курсом й інтегруються в зміст інших навчальних предметів.

Загалом слід зазначити, що реалізація даної концепції була розпочата протягом 2008/2009 навчального року завдяки запровадженню навчального курсу «Основи споживчих знань» за вибором у різних класах загальноосвітніх навчальних закладів різного типу. Практика її реалізації свідчить про отримання позитивних відгуків як з боку вчителів, що викладають на сьогодні даний курс, так і збоку батьків, які можуть оцінити результати викладання курсу через виконання школярами практичних завдань та використання отриманих знань та навичок у повсякденному житті. Безперечно - основним критерієм є формування свідомої споживчої поведінки у молодого покоління.

Мережа науково-методичних об'єднань та обласних координаторів з питань впровадження навчального курсу за вибором «Основи споживчих знань».

На базі районних та обласних методичних об'єднань вчителів економіки було успішно створено національну мережу координаторів з впровадження споживчої освіти в системі загальноосвітніх навчальних закладів. До складу обласних координаторів увійшли методисти районних та обласних методичних кабінетів, викладачі кафедр економіки та географії обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. (Див. Додаток 5.)

Протягом 2008/2009 та 2009/2010 н.р. обласними координаторами було впроведено таку роботу:

розроблено та впроваджено обласні програми для вивчення курсу за вибором «Основи споживчих знань» - 27 обастей:

проведено серію семінарів-тренінгів для вчителів, що викладають «Основи споживчих знань» у школах- по 3 в кодній області (на базі ОІППО);

розповсюджено навчальний посібник та навчально-методичні матеріали для вчителів та учнів (7000 примірників);

проведено Всеукраїнський конкурс «Молодь тестує якість» та «Зелене споживання», залучено учнів, вчителів та батьків до участі в конкурсі (близько 700 конкурсних робіт).

Стан залучення загальноосвітніх навчальних закладів у процес впровадження навчального курсу «Основи споживчих знань».

В 2008-09 навчальному році як окремий курс за вибором «Основи споживчих знань» викладався в 504 школах країни. Ще на період розробки матеріалів виявилось, що заявки на впровадження курсу подало близько 3500 загальноосвітніх навчальних закладів.

У 2009-10 навчальному році кількість шкіл, де введено в програму цей курс подвоїлася - 3120 шкіл. Дані школи стали пілотними для впровадження курсу за вибором «Основи споживчих знань». Опитування вчителів та учнів щодо тематики уроків, основного наповнення курсу свідчать про актуальність та своєчасність впровадження даного курсу.

На сьогодні ті загальноосвітніх навчальні заклади, які не мають можливості ввести окремий курс зі споживчих знань, використовують елементи та матеріали курсу в рамках основних курсів зокрема таких предметів, як хімії, біології, етики, інших предметів гуманітарного циклу.

Робота з питань впровадження основ споживчих знань проводиться за напрямами:

методичне забезпечення інформацією щодо змісту програм з основ споживчих знань, наукових підходів до викладання курсу;

впровадження сучасних освітніх технологій в навчально - виховний процес;

співпраця з обласним управлінням у справах захисту прав споживачів;

співпраця з районними (міськими) методичними кабінетами та районними (міськими) методичними об`єднаннями вчителів економіки;

створення класів економічного профілю в загальноосвітніх навчальних закладах області;

пошук шляхів підвищення ефективності курсової підготовки вчителів економіки;

організація і проведення різноманітних форм масових заходів і індивідуальної роботи з вчителями економіки.

Навчальні заклади проводять самостійні конкурси та проекти за споживчою тематикою.

Також школах викладаються факультативні курси, як, наприклад, "Подорож у світ економіки", "Основи сімейного господарювання", "Цікава економіка", "Ділова активність", які містять теми, що сприяють формуванню культури розумної споживчої поведінки.

Курс за вибором «Основи споживчих знань» було включено до річних планів роботи відділів освіти на обласному та районному рівнях. Проведено семінари за участю спеціалістів відділів (управлінь) освіти, методистів РМК (ММЦ), керівників районних, міських методичних об'єднань, вчителів економіки з проблеми "Загальні підходи до впровадження навчальних курсів зі споживчих знань у загальноосвітніх навчальних закладах".

Питання для висвітлення на семінарах в районних методичних об'єднаннях (РМК):

розгляд шляхів реалізації Концепції споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів та впровадження споживчих знань в навчально-виховний процес у рамках спільного проекту Європейського союзу та Програми розвитку ООН "Спільнота споживачів та громадські об'єднання";

науково-методичне забезпечення викладання курсу "Основи споживчих знань";

правова основа захисту прав споживачів. Основні права споживачів товарів, робіт і послуг;

особливості захисту прав споживачів під час придбання окремих видів товарів. Позасудовий та судовий захист прав споживачів;

стандартизація як засіб забезпечення безпеки та якості товарів, робіт, послуг, маркування, види маркування товарів.

Споживча освіта - необхідна умова розвитку в Україні громадянського суспільства.

З метою вивчення стану з алучення загальноосвітніх шкіл до розповсюдження споживчої освіти до навчально-методичного посібника « Основи споживчих знан ь» методистами обласного рівня було розроблено, розповсюджено та проаналізовано анкети для вчителів . Загалом в опитуванні взяло участь близько 980 вчителів та методистів. Роботу над анкетами вчителі економіки продовжать до початку наступного навчального року, в яких зазначать про форми і методи проведеної роботи з даного напрямку.

Залучення українських школярів до участі у Всеукраїнському конкурсі «Молодь тестує якість» та «Зелене споживання» у 2008/2009 навчальному роках.

Міністерство освіти і науки України спільно Проектом розробило положення та оголосило проведення Всеукраїнського конкурсу «Молодь тестує якість та «Зелене споживання».

З метою популяризації споживчої освіти серед учнівської молоді Спільним Проектом ЄС та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об'єднання» проведено Всеукраїнський конкурс для школярів двох вікових категорій: 12-14 років (7-8 класи) - «Зелене споживання» та 15-17 років (9-11 класи) - «Молодь тестує якість».

Завданнями Конкурсу стало підвищення обізнаності шкільної молоді в питаннях реалізації прав споживачів, вміння орієнтуватись на сучасному ринку товарів та послуг, виховання споживчої культури, громадянської позиції та усвідомлення власної ролі у підвищенні якості життя в контексті європейських стандартів.

Конкурс проводився з 20 лютого по 20 квітня 2009 р.; підведення підсумків - до 1 травня 2009 р.; нагородження переможців - 5 травня 2009 р.).

Загалом у конкурсі взяло участь близько 2000 ЗНЗ. Отримано близько 700 робіт.

ПІДГОТОВКА ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

Програма підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з питань впровадження споживчої освіти в Україні.

Протягом 2008 року спільно з Академією педагогічних наук України, Університетом менеджменту совіти було успішно розроблено та впроваджено в навчальний процес Навчальну програму спецкурсу «Основи споживчих знань» для системи ОІППО. Авторами спецкурсу стали викладачі та професори Кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу (Саюк В.І., Єльнукова Г.В., Олефіра Л.М., Даниленко Л.І. та ін.)

Програма була включена в навчальний план роботи Університету для різних категорій слухачів - керівників навчальних закладів різних рівнів, методистів та керівників метод об'єднань, інших категорій, що проходять навчання в системі ППО. (Див. додаток 4.)

На період листопада 2009 р. за програмою було організовано 2 науково-практичні конференції та низку навчальних семінарів на базі ЦІППО УМО АПН України.

Стан залучення ОІППО

Протягом 2007-2009 років було проведено низку обласних семінарів для обласних методичних об'єднань з питань впровадження курсу за вибором «Основи споживчих знань» в ЗНЗ.

Загалом до участі у навчально-методичних семінарах було залучено 27 обласних інститутів, близько 300 методичних об'єднань та сформовано мережу кафедр, на яких викладається спецкурс «Основи споживчих знань» для педагогічних працівників.



ВПРОВАДЖЕННЯ КУРСУ «ОСНОВИ СПОЖИВЧИХ ЗНАНЬ» В СИСТЕМІ ВНЗ

педагогічний навчальний споживчий освіта

Курс за вибором в системі ВНЗ.

Важливим компонентом ефективного впровадження споживчої освіти в Україні є просування даної тематики на всіх рівнях освіти. Вища школа, безперечно, не є винятком. Важливим у системі вищої освіти на сьогодні є вивчення економічної теорії, впровадження її нових розробок у практику вдосконалення системи освіти. Адже суттєве підвищення рівня інвестиційних вкладень у людський капітал, дотримання в умовах ринку прав людини та в даному контексті прав споживачів є необхідним чинником розбудови економічно розвиненого суспільства.

На другому етапі реалізації Спільного проекту ЄС та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об'єднання» було ініційовано створення навчального посібника для системи вищої освіти (рівня бакалавру) для всіх спеціальностей I - IV рівнів акредитації ВНЗ.

Як відомо, в Україні у вищих навчальних закладах традиційно закони ринкової економіки, економічні відносини між учасниками ринку вивчаються на різних рівнях.

Навчальний посібник з основ споживчих знань для ВНЗ призначений для підготовки бакалаврів всіх спеціальностей та запропонований як матеріал для курсу за вибором. Позитивним є те, що автори посібника дотрималися не тільки тематичного принципу подання матеріалу, а й охопили такі різноманітні аспекти, як механізми захисту прав споживачів, діяльність органів влади та громадських організацій у сфері захисту прав споживачів, європейський досвід захисту прав споживачів, соціальна відповідальність бізнесу, підприємництва та реклами щодо захисту прав споживачів тощо. Структура кожної теми в навчальному посібнику передбачає основні питання, які відповідають вимогам до навчально-методичних матеріалів для системи вищої освіти. Матеріали посібника базуються на численних зарубіжних і вітчизняних джерелах наукового та практичного характеру. Навчальний посібник супроводжують контрольні питання, тести, глосарій та необхідна література до кожної теми. Це дозволяє значну увагу читачів зосередити на самостійній підготовці та значно збагачує навчальний посібник.

Мережа навчальних закладів, що запроваджує навчальний курс за вибором «Основи споживчих знань» у 2009/2010 н.р. налічує 750 ВНЗ різних рівнів акредитації.

Дистанційний курс - особливості запровадження у ВНЗ.

11 вересня 2008 року Міністерство освіти і науки України та Спільний проект ЄС та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об'єднання» презентували навчальний посібник та дистанційний навчальний курс «Основи споживчих знань» для вищих начальних закладів у Інформаційному агентстві УНІАН. Дистанційний курс виконано на базі Національного університету «Львівська політехніка» (м. Львів) кафедрою автоматизованих систем управління (науковий керівник - Пелешко Д.Д., канд..тех.наук, доцент).

Навчальний посібник та дистанційний курс «Основи споживчих знань» створено вперше як курс за вибором для студентів вищих навчальних закладів. Тематика курсу знайомить студентів з основними європейськими та світовими практиками захисту прав споживачів, історією виникнення споживчого руху та діяльністю громадських організацій споживачів.

Дистанційній курс з основ споживчих знань дозволяє студентам вільно користуватись навчальними матеріалами та сприяє набуттю знань щодо захисту прав споживачів на ринку товарів та послуг, розвиває, компетентність у сфері їх реалізації.

Впровадження споживчих знань в зміст освіти вищих начальних закладів є нормальною практикою економічно розвинутих, демократичних країн світу. Європейський досвід споживчої освіти свідчить про високий рівень громадської позиції та обізнаності молоді серед широкого спектру товарів та послуг, а також реального впливу на споживчу політику в державі.

Дистанційний курс для ВНЗ для широкого доступу розміщений на Порталі споживача http://consumerinfo.org.ua (Див. додаток 6, 7).

ВПРОВАДЖЕННЯ СПОЖИВЧИХ ЗНАНЬ В СИСТЕМ І ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Навчальний курс та посібник «Споживча політика в системі державного управління».

З початку 2009/20010 навчального року на базі кафедри управління освітою НАДУ розроблено та розпочато впровадження навчального курсу для державних службовців «Основи споживчої політики в системі державного управління» - науковий керівник - Протасова Н.Г. , дп.н., проф. У навчально-методичному посібнику висвітлюються питання розвитку споживчої політики в системі державного управління в Україні. Подається огляд матеріалів щодо міжнародних та вітчизняних практик захисту прав споживачів, досвіду досудового захисту прав споживачів та ролі державних органів у цих процесах. Значна увага приділяється ролі громадського сектору та діяльності організацій громадянського суспільства в захисті прав споживачів в Україні та світі. Навчальні матеріали вміщують завдання для самоконтролю, теми рефератів та список основної рекомендованої літератури.

Навчально-методичний посібник розрахований на 30 навчальних годин та призначений для використання в системі післядипломної педагогічної освіти, в підготовці державних службовців, студентів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації.

На стадії розробки знаходиться програма навчального курсу для державних службовців «Основи споживчої політики в системі державного управління».

Стан залучення системи підвищення кваліфікації державних службовців до питань формування споживчої політики.

В рамках впровадження начального курсу протягом жовтня-листопада 2009 року в Національній академії державного управління було проведено установчі семінари для представників державних служб всіх областей України:

Установчий семінар для підготовки викладачів регіональних інститутів державного управління (на базі НАДУ) - жовтень 2009 р.;

Науково-практична конференція з підготовки державних службовців в рамках навчального курсу «Основи споживчої політики в системі державного управління» - листопад 2009 р.;

Установчий семінар для підготовки заступників голів держслужб облдержадміністрацій - листопад 2009 р.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Сучасне суспільство, ринок праці, соціальні перетворення вимагають від системи освіти нових підходів та знань, що сприяють формуванню свідомого, готового до нових викликів громадянина, здатного жити та діяти у сучасному світі, що швидко змінюється.

Споживча освіта вбачається невід'ємною складовою, що дозволяє формувати стале, демократичне та розвинуте громадянське суспільство та громадян, здатних його розвивати та успішно взаємодіяти. За останні роки в Україні було зроблено перші кроки до впровадження елементів споживчих знань у систему освіти, серед яких окремий курс, впровадження окремих тематик у базовий курс економіки, проекти та програми, що здійснюються силами громадських організацій. Однак цілісної споживчої політики в галузі освіти (а разом з нею й медицини та ін. галузей) досі не існує.

Однак, з вимогами часу, постає необхідність значно оновити та збагатити сферу споживчої освіти у системі шкільної освіти, оскільки сьогодні школярі, молодь не достатньо володіють необхідними компетентностями у галузі споживчих знань, які необхідні їм у повсякденному житті, недостатньо орієнтуються на ринку товарів та послуг, не усвідомлюють, як вони можуть впливати на споживчу політику та на якість власного життя. Саме тому вважаємо за доцільне надати певні рекомендації щодо підтримки та оновлення освітньої політики в галузі споживчої освіти.

Для застосування цілісного підходу для впровадження споживчої освіти науковим та відомчим освітнім установам необхідно широко популяризувати та запроваджувати концепцію споживчої освіти , яка ьула розроблена АПН та МОН України за підтримки ПРООН в Україні, до якої увійшло б поступеневе бачення впровадження споживчої освіти, починаючи з початкового ступеню ЗНЗ. Концепція має базуватись на останніх законодавчих змінах та співвідноситись з загальноєвропейським та світовими підходами в даній галузі. При цьому також важливим є використання пакету навчально-методичних матеріалів для вісї ступенів ЗНЗ .

Змінене законодавство у сфері прав споживачів досі не відображено у навчальних програмах та відповідній навчально-методичний літературі . Саме тому оновлення навчальних програм, змісту підручників та навчальних посібників було б своєчасним для сучасного впровадження споживчої освіти, як елементу формування свідомого громадянина.

Спрямованість змісту освіти на засвоєння системи знань, що традиційно склалась донедавна, не відповідає вимогам часу, сучасний світ потребує від громадян вміння ефективно взаємодіяти, відповідати викликам, бути соціально адаптивним та гнучким у прийнятті рішень, володіти необхідними життєвими компетентностями, що дозволяють застосовувати їх у повсякденному житті, підготують молодь до нових ролей у суспільстві. На ринку споживання благ, товарів та послуг дитині сьогодні та дорослому в майбутньому необхідно не тільки сформувати розуміння в даній сфері, а й вміти його застосувати щодня. Саме тому при розробці концепції, навчальних програм та навчально-методичних матеріалів споживчої освіти бажано розробникам спиратись на загальноєвропейські та світові підходи до формування змісту освіти, а саме на компетентістну спрямованість всіх елементів споживчої освіти. Важливо також створити дієвий моніторинговий механізм, що дозволив би відслідковувати стан та прогрес у набутті учнями необхідними компетентностями, що відповідав би кращим світовим зразкам.

Важливим фактором для впровадження елементів споживчої освіти є те, що як елемент основ економічних та правових знань споживча освіта може бути одним з ефективних механізмів формування свідомого громадянина сучасного суспільства. Отже, її можна розглядати як змістовий елемент, що підсилює громадянську компоненту, яка несе в собі потужну виховну функцію. Не виключаючи наскрізного запровадження елементів споживчих знань у зміст освіти та з огляду на те, що в Україні вже існує практика включення елементів споживчих знань до навчальних програм середньої та старшої школи (універсального та іншого профілів) слід особливо зосередити зусилля розробників на 5-6 класах, де даний аспект висвітлено недостатньо, а вік школярів (10-11 років) може бути найбільш чуттєвим та продуктивним у сприйнятті та відтворенні знань та навичок у галузі споживчих послуг.

Навчальна програма такурс з питань споживчої освіти врахувала вже існуючі програми та курси та доповн ла його там, де даний аспект не був закладений. Крім того навчальний курс зі споживчої освіти розроблений на модульній основі, оскільки окремі тематичні модулі можуть бути використані і в рамках окремого навчального курсу (за вибором), і як окремі модулі в рамках окремих предметів, і як окремі заняття в рамках позакласної роботи. Такий курс доцільно реалізовувати на інтерактивних методах навчання, уроки пода ва ти в цікавій сучасній та привабливій для школярів різного віку формі .

Підготовка вчителів є важливим елементом успішного просування споживчої освіти у шкільній освіті. Питання споживчої освіти мають увійти до навчальних програм вищих навчальних закладів, що готують вчителів економіки, права та ін. Спеціалістів. У системі післядипломної педагогічної освіти створено курс для вчителів, управлінців, що викладають основи споживчих знань та введено їх у перелік змісту курсів підвищення кваліфікації . Даний курс має бути компетентісно орієнтований та базуватись АН інтерактивних формах та методах підготовки фахівців.

Для заохочення учнів та вчителів до вивчення питань споживчої освіти ініційовано та проведено вперше в Україні Всеукраїнський Конкурс «Молодь тестує якість» та «Зелене споживання» , що допом агає поширити кращі практики та розробки в даній сфері. Бажано такий конкурс проводити щороку.

В системі державної служби проведена робота по залученню представників органів державного управління до вивчення питань споживчої політики та створено необхідні навчально-методичнів матеріали для підготовки державних службовців. Державним органам влади доцільно започаткувати проведення постійного навчання та інформування щодо питань споживчої політики в системі державного управління.

Размещено на Allbest.ru