Діяльність Джона Локка

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Біографія Джона Локка

2. Шляхи виховання справжнього джентльмена за Локком у його праці «Думки про виховання»

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Джон Локк (1632-1704) - видатний науковець Нового часу, відомий як творець класичного сенсуалізму, творець трактату "Досвід про людський розум" (1690). За своєю сутністю філософія Локка має антидекартівське спрямування.

Локку першому вдалося довести, що мислення загального ґрунтується на чуттєвому сприйнятті сущого та сутності, що знання загального та істина побудовані на досвіді. Сенсуалізм у теорії пізнання Локка тісно пов'язаний з методологічним емпіризмом: він визнає роль розуму, однак обмежує його значення. Функція розуму полягає, за Локком, в комбінуванні емпірично створених суджень. Він заперечує існування "вроджених ідей" і стверджує поняття "рефлексу". Продуктивним методом створення наукових знань визнається індуктивний метод Декарта.

Душа людини (мислення), на думку Локка, позбавлена вроджених ідеальних структур, ідей, понять, принципів. Він проголошує душу "чистим аркушем", на який лише досвід накладає свої письмена.

Локк розуміє досвід насамперед як вплив речей навколишнього світу на нас, на наші чуття. Разом з цим виділяє досвід внутрішній -- як діяльність душі, думки. Ідеї, які виникають через зовнішній досвід, він називає чуттєвими; ідеї, які витікають з внутрішнього досвіду, -- рефлексіями. Як зовнішній, так і внутрішній досвід призводить до виникнення лише простих ідей: про присутність чи відсутність чогось, властивостей твердого чи м'якого, корисного чи шкідливого тощо. Для виникнення загальних ідей потрібні міркування. Однак міркування не становлять собою сутності душі, бо душа може існувати і без міркувань (у тварин, комах). Міркування -- це певна властивість людської душі, тому їх не можна визнати первинними, як це вважав Декарт. Складні ідеї, як, наприклад, поняття субстанції, виникають на базі сприйняття сукупності таких простих ідей, як вага, форма, колір тощо.

Сукупності простих ідей повторюються, внаслідок чого виникає уявлення про щось таке, що є носієм цих ідей.

1. Біографія Джона Локка

Свій життєвий шлях Джон Локк почав 29 серпня 1632 р. У Рінгтоні, невеликому містечку графства Сомерсетшип, біля Брістоля. Майбутній філософ ріс у пуританській родині, опозиційно налаштованій до короля. Батько його був правознавцем і виконував секретарські обов'язки у мирових суддів свого графства. Локку було всього десять років, коли революційні події набули значний розмах, і коли батько його вступив у парламентське військо, прийнявши участь у воєнних діях як капітан ескадрону.

Молодий Джон Локк учився у Вестмінстерській монастирській школі в той час, коли по вироку надзвичайного парламенту був страчений король, але навряд чи у цей час у нього були сталі погляди на політичні події. У школі панувала схоластична система навчання. Локк не виніс з неї нічого, крім знання древніх мов. У 1665 р., закінчивши школу, Локк на казенний рахунок як кращий учень надійшов в Оксфордський університет.

Протягом тридцяти наступних років доля Локка, так чи інакше, була зв'язана з цим стародавнім вищим навчальним закладом. Коледж христової церкви, де він учився, був типовим розсадником схоластичної лжевченості. Своє розчарування в отриманих знаннях Локк пізніше виразив у наступних словах: “світ наповнений книгами і диспутами, книги збільшуються без збільшення знання”.

У 1667 р. Локк приймає запропоноване йому лордом Антоні Ешлі місце домашнього лікаря і вихователя сина Ешлі. Заняття йшли настільки успішно, що в 1668 р. Локк був обраний членом Вченого королівського товариства в Лондоні. Незабаром Локк стає найближчим радником Ешлі.

З другої половини 70-х років до 1689 р. Локк знаходиться в змушеній еміграції, у Франції.

У 1688-1689 роках був покладений кінець монархії Стюартів, а заодно і поневірянням Локка. У результаті революції в Англії були закладені основи політичного режиму конституційної монархії, що існує і донині. Локк, який брав участь у підготовці перевороту 1688 р. повертається на батьківщину. Поряд з урядовою службою він веде широку наукову і літературну діяльність. У 1690 р. в Англії видається “Досвід про людське розуміння”, “Два трактати про правління”, а в 1693 р. - “Думка про виховання”. У 1695 р. з'явилася його робота “Розумність християнства”.

У “Посланнях про віротерпимість” і “Розумності християнства” він відстоює ідею відділення церкви від держави. У похід проти Локка виступили і церковники, і багато хто з Оксфордських викладачі, і представники ідеалістичного філософської течії. У 1703 р. за рік до смерті (28 жовтня 1704 р.) він довідається про повний драматизму бій в стінах Оксфордського університету: про боротьбу реакційних викладачів за офіційне вилучення його “Досвіду” з навчальних програм університету.

2. Шляхи виховання справжнього джентльмена за Локком у його праці «Думки про виховання»

З усіх людей, з якими ми зустрічаємося, дев'ять десятих є тим, що вони є добрими чи злими, корисними чи ні - завдяки своєму вихованню, стверджував, Локк. Роль виховання величезна. Локк хотів виховувати не просту людину, а джентльмена, який уміє "вести свої справи путньо і завбачливо", для чого повинен мати якості буржуазного ділка і відрізнятися "витонченістю у зверненні".

Джентльмен повинен отримати фізичне, моральне і розумове виховання, але не в школі, бо школа, вважав Локк, - це установа, де зібраний "строкатий натовп погано вихованих порочних хлопчиків всякого стану". Справжній джентльмен виховується вдома, бо "навіть недоліки домашнього виховання незрівнянно корисніше купують у школі знань і умінь".

Роль морального виховання в педагогіці Джона Локка

Локківська концепція морального виховання була обумовлена запереченням їм уроджених ідей і норм моралі. ”Природний моральний закон”, висунутий Д. Локком, був підлеглий ідеї правової держави, що повиннеа забезпечувати реалізацію прагнення людей до особистої безпеки і вільного користування своєю власністю.

Істотна також позиція Локка, що припускала підпорядкування ідеї Бога вимогам розуму. Звідси випливала і його вимога: тільки здоровий глузд повинний служити регулятором поводження людини. У самообмеженні і самодисципліні він бачив необхідну умову розумного поводження і керування людини собою при різних обставинах життя. При цьому моральні норми і правила поведінки не повинні залишатися чимось зовнішнім, вони повинні стати його глибоко внутрішніми особистісними якостями. Тому задача розвитку в особистості внутрішньої потреби до активного утвердження в собі моральних принципів розглядалося Д. Локком як головна мета виховання.

Д. Локк розширив представлення про педагогічні засоби, розглянувши не тільки методи навчання, але і методи морального впливу. Він звертав увагу на залежність поводження від мотивів, цих “могутніх стимулів душі”, і спробував виявити механізм, керуючий ними.

Формальне завчання правил поведінки безглуздо. Застосовуючи ідею наочності навчання і до практики морального виховання, Локк рекомендував показувати дітям на наочних прикладах, як їм варто поводитись і чого варто уникати. Практика, повторні дії, закріплення позитивного досвіду поводження й обумовлені цим раціональні звички і риси характеру розглядалися Локком як найважливіші засоби виховання. Він вважав також доцільним використовувати для закріплення позитивного досвіду поводження повторні моральні дії.

Мистецтво виховання, за Локком, складається у використанні кожної доброї нагоди для створення спеціальних ситуацій, що спонукають дитини до бажаних повторних дій, що зміцнюють позитивну звичку.

Методику вироблення в дитини досвіду моральної поведінки Локк зв'язував з розвитком її моральної свідомості, без чого можливість повноцінного морального становлення особистості представлялася йому немислимим. Як найважливіший метод морального впливу він рекомендував переконання, звертаючи увагу на те, що діти добре сприймають доступні їх рівню розуміння доводи вихователя, чуттєві до схвалення чи осудження, засвоюють наочні приклади поводження з боку дорослих і т.д. “Однак найпростіший і легкий і разом з тим найефективніший спосіб виховання дітей і формування їх зовнішньої поведінки полягає в тому, щоб показувати їм на наочних прикладах, як їм варто чинити і чого вони повинні уникати”.

У “Думках про виховання” Локк дає деякі практичні ради про те, як виховати в дітях щедрість, доброту і почуття справедливості. “Діти, що живуть разом, часто сперечаються через панування, через те, кому з них командувати над іншими. Хто б не почав цю суперечку, суперечку обов'язково варто припиняти. Мало того, треба вчити їх відноситися один до одного з найбільшою поступливістю, полегкістю і коректністю”. ”Що стосується володіння речами, то вчіть дітей легко і вільно ділитися зі своїми друзями тим, що в них є. Потрібно дуже уважно стежити за тим, щоб вони (діти) не порушували правил справедливості: потрібно всякий раз, коли діти так чинять, виправляти їх, а коли є для цього підстава, і строго стягувати”. Досить показово в цьому плані і думка Локка щодо подарунків. ”Подарунки, що прийнято робити дітям батьків із солідним суспільним становищем з метою догоди, заподіюють крихіткам великої шкоди. Це розвиває в останніх гордість, марнославство і жадібність ледь не раніше, ніж вони навчаться говорити”.

Як ми бачимо, багато положень теорії Локка були актуальні і прогресивні не тільки в минулому. І на сьогоднішній день багато педагогічних проблем все також гострі, а тому всі перераховані вище поради можуть з успіхом застосовуватися сучасними педагогами і батьками, що допоможе їм уникнути багатьох проблем виховання.

Роль фізичного виховання в педагогіці Джона Локка

Велика увага в педагогіці Локка приділялося фізичному вихованню дітей. Фізичний розвиток майбутнього джентльмена стояв у Локка майже на першому місці. Нам стає зрозуміліший цей підхід, якщо ми згадаємо в якому часі жив Локк. Величезний економічний потенціал нових, недавно освоєних, земель, невисокий рівень розвитку транспорту і незвичні, часто екстремальні кліматичні умови жадали від підприємця величезної фізичної витривалості, адже підприємець повинен був багато їздити по світу, випробуючи в дорозі всілякі позбавлення і труднощі. Вимоги часу знов-таки, як у дзеркалі, відбилися в педагогічній системі Локка. “Наскільки здоров'я необхідне нам для професійної діяльності і щастя, і наскільки кожному хто бажає грати яку-небудь роль у світі потрібна міцна конституція, здатна переносити позбавлення й утому, занадто ясно, щоб були потрібні які-небудь докази ”. Показові в цьому відношенні і вимоги Локка у відношенні постелі. ”Постіль дитини повинна бути твердою і стьобана ковдра краще перини, тверде ложе зміцнює члени, у той час як перини розбещує і розслаблює тіло і часто є причиною слабості і предтечею ранньої могили. Далі, той, хто звик спати на твердому ложі, не буде страждати безсонням під час своїх подорожей”. Подібні слова говоряться й у відношенні загартовування. Воно повинне було починатися із самого раннього дитинства, щоб тіло дитини звикло до дії несприятливих температур. ”Перше, про що варто піклуватися - це щоб діти ні зимою, ні влітку не вдягалися і не прикривалися занадто легко”.

До цього ж пункту, на мій погляд, можна віднести також вимоги Локка у відношенні їжі дитини. ”Що стосується їжі, то вона повинна бути зовсім звичайною і простою. На сніданок і вечерю дуже корисно давати дітям молоко, молочний суп, кашу на воді, вівсянку і цілий ряд блюд, що прийнято готувати в Англії; потрібно тільки піклуватися про те, щоб усі ці блюда були прості, без рясних домішок і дуже мало приправлені цукром, а ще краще зовсім без нього. Особливо ж ретельно варто уникати всяких пряностей і інших речей, що можуть гарячити кров. Варто також помірковано солити їхню їжу і не привчати їх до сильно приправлених блюд”. З цих настановлень випливає, що Локк хотів, щоб дитина в майбутньому була невибаглива в їжі, і відсутність пряностей вишуканого блюда не відбивалося б на його самопочутті і сприймалося ним як належне. Цей пункт, як і всі інші вище перераховані, орієнтований на тривалі подорожі і зв'язані з ним позбавлення, що волею-неволею довелося б перенести юному джентльмену.

Локк також багато говорив про користь ремесла. Ремесло, на його думку, було важливим складовим виховання. Завдяки ремеслу юнак розвивався фізично, а також займав свій вільний час, що відгороджувало молоду людину від дурних впливів. Однак цей аспект виховання не носить явної орієнтації на майбутнє життя вихованця, воно скоріше виступає в якості хоббі, що повинне благотворно впливати на майбутнього джентльмена. Введення елемента хоббі в педагогічну систему, на мій погляд, значно модернізує її, тому що захоплена чимось дитина дійсно набагато сутужніше піддається дурним впливам, чим нічим не зацікавлена людина. Не можна не згадати про те, що в нашій країні цей аспект став надзвичайно важливим, коли з руйнуванням організованого дозвілля молоді зросла злочинність серед неповнолітніх. А, отже, знову ж необхідно підкреслити, що багато положень педагогічної системи Локка актуальні і сьогодні.

Дисципліна

Наступний аспект педагогічної системи Локка, що я хотів би торкнутися - це дисципліна. Локк додавав їй велике значення. “З раннього віку молодої людини варто привчати до дисципліни, тому що з віком маленькі пороки виростають у великі, а потім батьки скаржаться, що вода, джерело якої вони самі отруїли, має гіркий смак”(№38). Батьки повинні привчати своє дитя до слухняності. ”Отже, хто ставить своєю метою завжди керувати своїми дітьми, той повинний починати це, поки ті ще дуже малі, і стежити за тим, щоб вони цілком підкорялися волі своїх батьків”(№40). ”Страх і шанобливість повинні дати вам першу владу над їх душами, а любов і дружба повинні закріпити її ”(№42). Однак, незважаючи на настільки суворі, на перший погляд методи виховання, Локк був проти побоїв. “Цей метод виправлення природно породжує в дитині відраза до того, що вихователь повинний змусити його полюбити”(№49). Як ми бачимо, слухняність юного джентльмена волі батьків грає в Локка дуже важливу роль. Однак подібний підхід може тлумачитися подвійно. З одного боку, немає ніяких сумнівів у тім, що треба слухатися батьків, адже вони, як правило, бажають тільки кращого, але буває і так, що батьки часто не враховують бажань самої дитини, даючи йому те, що, на їхню думку, дитина знати і вміти, а не те, що йому дійсно потрібно і цікаво. І виходить так, що інтереси дитини мало чи враховуються не враховуються зовсім. Виховання виходить, по суті, однобічним. Подібний авторитарний стиль, на мій погляд, логічно випливає з поняття tabula rasa, де дитина розглядається як пасивна, але здатна до сприйняття середовище. Дитина виступає в ролі своєрідної “губки”, яку потрібно “просочити” знаннями. Подібний авторитаризм зрозумілий, адже педагогіка Джона Локка - це педагогіка перехідного періоду, а виходить, поряд із прогресивними рисами, вона ще піддана деяким впливам і стереотипам старої школи. Однак величезним кроком уперед, у порівнянні зі старою школою, було відмовлення від побоїв. Якщо ми згадаємо Середні століття, то різка була звичайним предметом у класній кімнаті. Та й багато пізніше в багатьох школах фізичні покарання дітей були в порядку речей, а тому ще раз хочеться відзначити безсумнівно прогресивний підхід до виховання, розроблений Локком.

Формування розуму

У педагогічному трактаті “Думки про виховання” ми знаходимо чимало висловлювань Д.Локка щодо методів і прийомів розумового виховання, які випливали із його авторських дидактичних принципів. На основі аналізу педагогічної теорії мислителя нами було виділено такі принципи навчання, які ґрунтувалися на фактах та явищах дитячої психології, як-от: принцип систематичності й послідовності, принцип доступності, принцип міцності знань, принцип індивідуального підходу до учнів, принцип свідомості й активності учнів, принцип зв'язку навчання з життям, принцип наочності. Д.Локк, як тонкий педагог й психолог, звертав особливу увагу на те, що для дітей характерне природне прагнення до вільної і різноманітної діяльності, в умовах якої і розкриваються їхні природні характери, нахили й здібності.

Відкидаючи пануючі в сучасній йому школі догматику і зубріння, він радив використовувати “м'які” методи навчання, що були орієнтовані на розвиток позитивних емоцій дітей, їхньої активності та сприяли встановленню дисципліни у процесі навчання. Д.Локк звертав особливу увагу на важливість заохочення допитливості дітей, описав цілу низку вказівок щодо поступовості й послідовності навчання, а також пропонував користуватися ігровими прийомами, на практиці закріплювати набуті знання і вміння, формувати в дітей бажання до навчання як до справи честі, використовувати нагороди та відмовитися від покарань за нехтування навчанням.

Проблеми розумового виховання Д.Локк розглядав як у праці “Думки про виховання”, так і у філософсько-педагогічному трактаті “Про виховання розуму”, який він присвятив розробці спеціальних прийомів і способів формування вміння розмірковувати. Д.Локк був переконаний, що найвищою інстанцією, до якої звертається людина, визначаючи свою поведінку, є її розум. Відтак, єдиною метою інтелектуального виховання для вченого став розвиток могутнього, сильного людського розуму, що рухається до пізнання істини. В означеній праці Д.Локк, описуючи недоліки людського розуму, визначив їх причину, що полягала в недостатньому вдосконаленні природних людських задатків. Учений дійшов висновку, що розумове виховання повинно стати дисципліною, яка є вправлянням і вдосконаленням розумових здібностей людини.

В цілому, двоєдине завдання освіти Д.Локк вбачав у набутті учнями наукових знань і розвитку їхніх розумових здібностей. Учений, захисник реальної освіти дітей віком 6-18 років, перетворювався у прихильника формальної освіти людини в той період її життя, коли вона займається розумовою діяльністю самостійно, тобто у 21-22 роки. На думку Д.Локка, на першому етапі навчання дитина повинна отримати чітке уявлення про реальні речі і явища, що стане основою подальшого розвитку логічного мислення, необхідного для узагальнення набутого досвіду. Вже на означеному етапі навчання було певною мірою дисциплінуючим: його головна мета - не озброїти значним об'ємом знань, а збудити любов і повагу до них і цим поставити людину на шлях до самовдосконалення і здобуття цих знань. На другому етапі розумове виховання ставало процесом утворення навичок думки за допомогою вправляння. Поставивши завданням тренування розуму в формально-логічних операціях, Д.Локк цінував кожну науку не за її позитивний зміст, а як спосіб укорінити звичку розмірковувати точно й послідовно. Якщо на першому етапі елемент корисності був постійним критерієм відбору навчальних предметів до освітньої програми джентльмена, то на другому важливими та обов'язковими для Д.Локка стали ті науки, які за своїм методом були найбільш систематизованими й абстрактними.

локк виховання моральний педагогіка

Висновок

Загальний внесок у розвиток педагогічної науки та освітньої практики відомого англійського філософа, політика і педагога Дж. Локка полягав у розробці концепції виховання джентльмена, основоположні засади якої визначають характер навчально-виховного процесу в сучасній Великій Британії та Уельсі.

Дж. Локк є одним із розробників цілісної системи морально-фізичного виховання і стояв у витоків валеології. Його методичні рекомендації, висловлені на сторінках трактату „Думки про виховання”, можливі для широкого використання в сучасних умовах особистісно-орієнтованого виховання в загальноосвітніх школах та у процесі сімейного виховання.

Принципи виховання Д. Локка вплинули на педагогіку, а його роботи - на багатьох талановитих педагогів майбутнього, таких як Песталоцци чи Руссо. Його правила виховання досить універсальні і можуть бути використані практично усіма. Не даремно в передмові до книги “Д. Локк” Н.Н. Попівський (учень і послідовник М.В. Ломоносова, один з перших професорів Московського Університету) визнав за необхідне звернутися до читача з дуже знаменною рекомендацією: хоча Д. Локк міркує тут тільки про виховання дітей зі знатних родин, однак і незнатні можуть користатися тими ж правилами.

Підсумовуючи усе вище сказане, можна сміло стверджувати, що Д.Локк залишив глибокий слід у світовій педагогіці і дав їй величезний поштовх до розвитку.

Список літератури

1. Локк Дж. “Думки про виховання”/Хрестоматія по історії закордонної педагогіки - М., 1981, с.163-195

2. Зайченко Г.А. “Локк. Нарис творчості”. - М., 1973

3. Нарский И.С. “Філософія Д.Локка” - М., 1960

4. Руссо Ж.Ж. “Емиль чи про виховання”/Хрестоматія по історії закордонної педагогіки - М.,1981 с.203-238

5. Пискунів А.И. “Історія педагогіки”/частина 2 М.,1997 с.33-39

6. Шабаева М.Ф. ”Педагогічна теорія Д. Локка”

7. Століття Освіти. - М. - Париж, 1970

Размещено на Allbest.ru