Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка

Кафедра загальної і соціальної педагогіки та психології

Курсова робота з педагогіки

Зміст і форми профорієнтаційної роботи у процесі навчання математики у 9 класі

Виконала:

Студентка 3 курсу, 3 групи,

Зайцева Ірина Миколаївна

Керівник: канд. пед. наук, доцент

Зінченко В.П.

Глухів-2011

Зміст

• Вступ
• Розділ І. Сутність профорієнтації у навчальному процесі
• 1.1 Сутність, структура та функції професійної орієнтації
• 1.2 Можливості профорієнтаційної роботи у процесі навчання математики у 9 класі
• 1.3 Стан профорієнтаційної роботи у практиці вчителів математики
• Розділ 2. Методика профорієнтаційної роботи у процесі навчання математики
• 2.1 Профорієнтаційна робота на уроках математики
• 2.2 Професійна орієнтація в позакласній роботі з математики
• 2.3 Профільне самовизначення у процесі навчання математики
• 2.4 Рекомендації учителям математики по організації профорієнтаційної роботи
• Висновки
• Список використаної літератури
• Додатки
• Вступ
• Вибір майбутньої професії - це серйозний крок, який випускники роблять на підставі інформації отриманої з різноманітних джерел, рівня своїх знань з профілюючих предметів та власних природних здібностей. Вступ до вищого навчального закладу є для них важливим життєвим проектом, над яким майбутні абітурієнти працюють разом з вчителями та адміністрацією.

Актуальність теми. Актуальність дослідження визначається потребою модернізації освіти, запровадженням профільного навчання, завданням вчителя сформувати спрямованість на математичні професії.

Протиріччя. В процесі переходу до професійної школи виникає потреба у формуванні в школярів готовності до свідомого вибору профілю навчання, який пов'язаний з майбутньою професією.

Учитель математики має великі резерви у орієнтації школярів на професії, пов'язані з математикою, як наукою та ті професії, де математика є провідною дисципліною.

Але на даній час не розроблено умов та засобів, які дозволяють використати цей потенціал вчителя.

Проблема. Яким чином забезпечити використання можливостей шкільного курсу у підготовці учнів до вибору професії , пов'язаної з математикою?

Мета роботи. Метою роботи є виявлення можливостей навчального матеріалу з математики на формування інтересу до математики.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес підготовки школярів до свідомого вибору професії.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є зміст і форми профорієнтаційної роботи у процесі навчання математики у 9 класі.

Гіпотеза. Сформувати в учнів готовність до професійного самовизначення, інформованість про професії можна, якщо:

-У процесі вивчення математики звертати увагу на те, як програмовий матеріал пов'язаний з професійною діяльністю різних людей.

- Переформулювати задачі відповідно до професій, пов'язаних з вивченням математики.

- Встановлювати зв'язок із життям і практикою;

- Використовувати різноманітні форми та методи професійної орієнтації.

Відповідно до теми та мети дослідження, а також виходячи із гіпотези, необхідно розв'язати такі завдання:

Завдання дослідження.

1. Виявити сутність і основні напрямки профорієнтації школярів

2. Дослідити особливості профорієнтаційної роботи у процесі навчання математики.

3. Виявити стан профорієнтаційної роботи у практиці вчителів математики.

4. Розробити методику профорієнтаційної роботи у процесі навчання математики та перевірити її ефективність.

5. Розробити рекомендації вчителям математики по проведенню профорієнтаційної роботи.

Методи дослідження.

- теоретичні (аналіз, вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми; узагальнення досвіду вчителів);

- емпіричні ( анкетування, опитування, бесіди);

Кількісний і якісний аналіз одержаних результатів здійснювався із застосуванням методів математичної статистики.

Практична цінність. Робота може бути використана вчителями математики та студентами для проведення занять з математики , для дослідження особливостей вивчення математики, а також для реалізації проекту зі створення і апробації методичного комплексу для вчителів математики.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел.

Розділ І. Сутність профорієнтації у навчальному процесі

1.1 Сутність, структура та функції професійної орієнтації

Вивчаючи можливості профорієнтаційної роботи в процесі навчання математики насамперед необхідно встановити що являє собою професійна орієнтація, які складові до неї входять, які функції вона виконує.

Саме поняття «профорієнтація» здається ясним кожному, хто ознайомиться з ним навіть вперше - це орієнтація школярів на ті або інші професії. Приблизно такі ж визначення даються в методичній літературі, де профорієнтацію розглядають як надання допомоги молодим людям у виборі професії. Крім того, під профорієнтацією нерідко розуміють систему заходів, що допомагають людині, виступаючій в життя, науково обґрунтовано вибрати професію або систему виховної роботи в цілях розвитку професійної спрямованості, допомозі учням в моменти професійного самовизначення [1].

Таким чином, визначень даного поняття багато і відбулося це внаслідок розвитку діяльності по профорієнтації. Як і багато наукових понять, поняття «профорієнтація» не може бути застиглим, даним раз і назавжди. Як показано раніше, воно розвивається у міру того, як міняється уявлення суспільства про цілі, завдання методи, форми і, взагалі, про суть профорієнтації. Зміна цього поняття частково зафіксована і в наявних визначеннях. Кожне з них відображає ті або інші аспекти профорієнтації, виділяє яку-небудь функцію, указує на практичний або теоретичний рівень її розвитку, розглядає з позицій педагогіки, психології, теорії управління та інші.

Відсутність єдиної точки зору на поняття профорієнтації пояснюється ще і іншими причинами. Наприклад, тим, що це комплексна проблема, а тому підходи до її визначення можуть бути різними. Якщо професійна орієнтація розглядається через призму педагогічної практики, що протікає під переважаючим впливом вчителів шкіл, то прийняття цієї точки зору як єдина і головна створює педагогічний образ профорієнтації.

Якщо ж на цей процес подивитися через призму психологічної науки, то на перший план виступлять психологічні поняття і концепції, що пояснюють особливості того, або іншого вибору.

В рамках цього підходу формується і відповідний образ профорієнтації як психологічного процесу, що складається з двох взаємозв'язаних сторін:

а) ухвалення рішення учня про свій професійний вибір;

б) дії на психіку учнів з метою формування професійних намірів, здійснення такого вибору професії, який би відповідав інтересам і здібностям особи і одночасно знаходився б відповідно до суспільних потреб.

Третій підхід - соціологічний. При цьому процес професійної орієнтації розглядається як частина більш загального процесу соціальної орієнтації молоді. Відповідно і вибір професії розглядається як акт, обумовлений загальною життєвою орієнтацією, прагненням особи зайняти певне місце в соціальній структурі суспільства, в соціальній групі [1].

Узагальнюючи відповідні підходи зупинимося на наступному визначенні поняття. Професійна орієнтація - система соціально-економічних, психолого-педагогічних та методико-фізіологічних заходів, спрямованих на забезпечення активного, свідомого професійного самовизначення та трудового становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон'юнктури ринку праці для повноцінної реалізації в професійній діяльності.[1]

Функції професійної орієнтації:

Створення цілісної системи професійної орієнтації, здатної вирішити покладенні на неї завдання, можливо лише в тому випадку, коли кожний її структурний компонент буде гарно працювати на всю систему, справлятись з покладеними на його функціями. В свою чергу, від правильного розподілу функцій в середині системи залежить результат профорієнтаційної роботи в цілому.

В професійній орієнтації виділяють 4 функції, які визначаються її цілями: соціальну, економічну, психолого-педагогічну, медико-фізіологічну.

Соціальна функція передбачає засвоєння школярами визначеної системи знань, норм, цінностей. Тому професійну орієнтацію учнів розглядаємо з позиції соціального замовлення суспільства, прогнозування підготовки майбутніх кадрів країни, підвищення престижу професій.

Економічна функція визначає покращення якісного складу робітничої системи, підвищення задоволеності змістом праці, зменшення текучості кадрів, підвищення активності і продуктивності праці, економію робочого часу.

Психолого-педагогічна - виявлення і формування інтересів, нахилів, здібностей, допомога в пошуку покликання, вибору такої професії яка б відповідала індивідуальним особливостям особистості, її потенційним можливостям, формування професійної спрямованості, мотивів вибору професії.

Медико-фізіологічна - реалізація вимог стосовно здоров'я і окремих фізіологічних якостях, для виконання тієї чи іншої професійної діяльності. [2]

Професійне самовизначення у психології розглядається як значущий компонент професійного розвитку особистості. Свідомий вибір професій виступає показником сформованості професійного самовизначення і переходу його у нову фазу професійного розвитку.

Професійна інформація передбачає всебічне знайомство учнів зі світом професій, з правилами вибору професії, інформацією про стан, потребу і динаміку ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій та їх вимоги до особи, форми та умови оволодіння ними, можливості професійно-кваліфікаційного зростання і побудови кар'єри тощо. Головним завданням профінформаційної роботи є формування любові до будь-якого виду трудової діяльності, знайомство з потребами держави та регіону у працівниках на сучасному етапі та у перспективі, підняття престижу тих професій, які потрібні сучасним роботодавцям. Починати таку роботу варто з першого класу, поступово ускладнюючи та розширюючи коло знань. Важливо, щоб інформація, яка пропонується учням, була узгодженою за змістом і формами подачі з можливостями учнів у її сприйманні й аналізі.

Серед форм роботи можна назвати бесіди, класні години, профорієнтаційні уроки, в тому числі із серії «Реальне трудове життя», дискусії, екскурсії на підприємства.

Професійна консультація - організована взаємодія фахівця з профорієнтації та особи, яка отримує послугу, що спрямована на оптимізацію її професійного самовизначення на основі виявлення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих обставин, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреб ринку праці. У ході консультації визначаються шляхи оволодіння професією, термін навчання, перспективи працевлаштування та професійного росту. Таких консультацій найчастіше потребують учні 9-11 класів, а у ролі консультантів можуть бути класний керівник, шкільний психолог, спеціаліст з профорієнтації центру зайнятості. Виявлення й оцінка індивідуальних професійно важливих психологічних особливостей у системі професійної консультації здійснюється за допомогою бесіди та спеціальних стандартизованих методів психодіагностики.

Проведення профконсультаційної роботи в умовах середньої загальноосвітньої школи має свою специфіку. Насамперед це стосується засобів, за допомогою яких може здійснюватись ця робота. Якщо шкільний психолог може використовувати у профконсультаційній роботі спеціальні психодіагностичні методики, що необхідні для виявлення й оцінки в учнів особливостей розвитку психічних функцій, то вчитель-предметник чи класний керівник використовує метод спостереження за діяльністю й розвитком учня, вивчення продуктів учнівської діяльності, анкетування, бесіду. Фактично такі методи традиційно використовуються в навчально-виховній роботі школи і при відповідному вмілому їх використанні з профконсультаційною метою дають належний ефект.

Професійний відбір направлений на встановлення професійної придатності особи до провадження конкретних видів діяльності та посад згідно з нормативними вимогами та конкретним робочим місцем. Зазвичай проводиться при прийомі на роботу, але учням важливо знати про профвідбір, щоб цілеспрямовано формувати у собі якості, необхідні для роботи за обраною спеціальністю.

Професійна адаптація - активний процес пристосування молодої людини до робочого місця, нового соціального оточення, умов праці тощо. Успішність трудової адаптації є одним із головних критеріїв правильного вибору професії.

Таким чином, уміле поєднання усіх компонентів профорієнтації є основою для обґрунтованого вибору професії. [1]

1.2 Можливості профорієнтаційної роботи у процесі навчання математики у 9 класі

Результати відповідей студентів

Отже, за результатами опитування більшість студентів розуміють поняття «Професійна орієнтація» як вибір учнем професії або направлення учня на вибір професії. Інформацію про профорієнтацію майбутні вчителі отримують здебільшого з інтернету і книг.

На запитання «Чи готові Ви до проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти?» відповіли «Так» - 10%, «Важко сказати» - 30%, Скоріше «так» ніж «ні» - 30%, Скоріше «ні» ніж «так» - 30%.

Розділ 2. Методика профорієнтаційної роботи у процесі навчання математики

2.1 Профорієнтаційна робота на уроках математики

Математика є універсальною мовою, яка широко застосовується в усіх сферах людської діяльності. На сучасному етапі різко зростає її значення у розвитку суспільства. Велике значення має математика і в розвитку особистості, в становленні її світогляду, розвитку мислення і інших якостей. Ці дві обставини і визначають роль математики в системі шкільної освіти, в підготовці кожного члена сучасного суспільства до повсякденного життя і трудової діяльності.[5]

При викладанні предметів математичного циклу в 9 класі визначимо критерії, які позитивно впливають на формування інтересу до професії:

· профорієнтаційний матеріал повинен бути пов'язаний із навчальним;

· учитель повинен демонструвати учням необхідність в оволодінні конкретними знаннями для набуття професійного фаху;

· учнів необхідно залучати до самостійного пошуку додаткових знань про представників різних професій, добираючи для цього відповідні методи та прийоми;

· у процесі навчальної діяльності вчитель повинен демонструвати, як саме вирішуються конкретні завдання виробничого або ж соціального характеру, яку роль відіграють в цьому процесі люди-професіонали;

· наявність відповідної навчальної та програмно-методичної літератури з питань організації профорієнтаційної роботи;

· ступінь знань учнів про свої індивідуальні здібності, які необхідні для професійного самовизначення;

· рівень знань учнів про вимоги окремих професій до індивідуальних якостей особистості;

· відповідний рівень знань учнів про шляхи здобуття професії в навчальних закладах;

· відомості про можливості працевлаштування у своєму або ж сусідньому регіоні.

Вивчення математики повинно здійснюватися на основі політехнічного принципу, тобто профорієнтаційна робота має бути тісно взаємопов'язана з процесом засвоєння знань і формуванням умінь з конкретного предмету. Таким чином, виконуючи програмні задачі, вчитель включає до мети уроку завдання:

- виявити рівень інформованості про професії;

- виявити рівень готовності учнів до свідомого вибору професії;

- виховувати в учнів якості, які необхідні для всіх професій (працелюбність, дисциплінованість, організованість тощо);

- визначити якості, професійні нахили і здібності особистості відповідно до тієї чи іншої сфери діяльності;

- вивчити психофізіобіологічні особливості окремих професій.

Під час бесіди з усім класом вчитель, як правило, знайомить учнів із різними типами професій, ілюструє найбільш популярні з них у тій або іншій галузі господарства, чи місцевості, де знаходиться школа. Це розширює знання учнів про світ професій, тим самим позитивно впливає на їх професійне самовизначення.

Інформація, яку школярі отримують на уроках, повинна мати професійну спрямованість. Тобто, повідомляючи учням тему уроку, вчитель повинен наголошувати на практичному застосуванню знань з цієї теми в майбутній діяльності.[7;8;9]

2.2 Професійна орієнтація в позакласній роботі з математики