Методика вивчення нумерації чисел в межах першого і другого десятка

Кожна з таких форм перевірки має як свої переваги, так і недоліки. Порівнюючи такі види перевірних робіт, як письмова контрольна робота і тест, слід зазначити, що позитивним у тестовій перевірці є оперативність проведення цієї роботи, можливість включення більшої кількості завдань. Однак, така робота може показати лише правильність виконання завдань, але не дає можливості визначити характер допущених учнями помилок. Вчителю також бажано, враховуючи специфіку виконання тестових завдань, заздалегідь підготувати дітей до їх виконання.

Традиційна контрольна робота (зміст, обсяг) та методика її проведення вчителям добре відомі. Розглянемо вимоги до тестової перевірки математичних знань учнів.

У тест не бажано включати:

а) завдання, які є позапрограмовими;

б) завдання, ознайомлення з якими в програмі передбачено лише на пропедевтичному рівні, бажано не включати до перевірних робіт, метою яких є перевірка базового рівня навчальних досягнень учнів;

в) серед тестових завдань не повинно бути таких, що не містять жодної правильної відповіді;

г) всі позначки й термінологія у тестових завданнях мають відповідати позначкам та термінології завдань, що містяться у підручнику;

д) бажано, щоб числові дані, які зустрічаються в тестових завданнях, відповідали реаліям життя. Йдеться про вагу тварин, ціни товарів, швидкість пересування транспорту і т.п.

Тестові завдання повинні поступово ускладнюватися як в обчисленнях, так і логічних міркуваннях. Зазначимо, що творчих завдань може бути багато. Учитель може замінити запропоновані у розроблених тестах завдання на інші, збільшити їх кількість. Творчість учителя має бути спрямована на глибокий аналіз та осмислення пропонованих варіантів і пошуку своїх підходів до виконання такої діяльності.

1. Тестування з математики у перших класах: звичайному і класі з поглибленим вивченням математики.

1. Назви попереднє число числа 7:

А. 6; В. 8.

2. Назви наступне число числа 11:

А. 10; В. 12.

3. Впорядкувати ряд чисел 10, 9, 12, 8, 11 в порядку спадання:

А. 8, 9, 10, 11, 12; В. 12, 11, 10, 9, 8;

4. Впорядкувати ряд чисел 13, 15, 12, 11, 14 в порядку зростання:

А. 15, 14, 13, 12, 11; В. 11, 12, 13, 14, 15.

5. Між якими числами знаходиться число 17:

А. 15 і 16; В. 16 і 18.

6. Порівняй числа 5 і 15:

А. 5 < 15; В. 5 > 15.

7. Яке число треба вписати в пусту клітинку + 7 = 8:

А. 2; В. 1.

8. Яке число треба вписати в пусту клітинку 8 + = 10:

А. 2; В. 1.

9. Яке число треба вписати в пусту клітинку 11 + 3 = :

А. 15; В. 14.

10. Який знак треба поставити замість при порівнянні 2+7 7+2:

А. <; В. =.

2. Порівняння результатів тестування з математики у перших класах.

Оцінка тестових завдань у балах, а також розподіл балів за рівнями навчальних досягнень завжди характеризуються певною мірою суб'єктивності. Тому вважається, що вчитель має уважно вивчати пропоновані не лише нами, а й іншими авторами підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів і враховуючи особливості учнів свого класу, вносити корективи і зміни до поданих рекомендацій.

Таблиця 1

Таблиця 2

При проведенні тестування, наведеного вище, у двох перших класах 1 - А і 1 - Б (1 - А - це клас з поглибленим вивченням математики, який навчається використовуючи комплект «Горішок»), я отримав такі результати:

Таблиця 3

Як бачимо з таблиці 3, навчання за «Горішком» дає більш ефективні та глибокі знання, вміння та навички. В учнів 1-А класу краще розвинені логічне, творче, продуктивне та дивергентне мислення. В них підвищена швидкість актуалізації потрібних знань, розвинута інтуїція, здатність розв'язувати завдання підвищеної складності. Школярі у більш повному обсязі оволоділи загальними розумовими діями і прийомами розумової діяльності, а саме: аналізом, порівнянням, узагальненням, аналогією. Процес вивчення нумерації чисел в межах 1 і 2 десятків за «Горішком» сприяє більшому розвитку пізнавальних процесів: пам'яті, уваги та уяви.

IV. Висновки

Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині в її позашкільному житті, а які - ні. З огляду на це в сучасному закладі освіти, особливо перед вчителем початкових класів, першочерговим має стати завдання не накопичення дитиною інформації, а розвиток мислення, вміння аналізувати ситуацію, планувати свої дії на кілька кроків вперед, адекватно оцінювати результати, самостійно добувати і переробляти інформацію, перетворюючи знання в інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими, тобто завдання такого виховання особистості. Саме в процесі інтелектуального виховання відбувається формування інтелектуальної культури особистості. Інтелектуальна культура - це характеристика діяльності людини у сфері мислення, у процесі якої здійснюється взаємодія з навколишнім світом, іншими людьми, а в результаті відбувається творення чогось нового на об'єктивному чи суб'єктивному рівні. Нові суспільно значущі матеріальні і духовні цінності є об'єктивним рівнем новизни. Іншими словами, вироблення таких «продуктів», які раніш у науці, техніці, мистецтві тощо не існували.

Формування інтелектуальної культури молодшого школяра у навчально-виховному процесі передбачає розв'язування вчителем таких завдань:

Ш становлення пізнавальної сфери особистості, що означає, перш за все, інтелектуальний розвиток молодшого школяра;

Ш становлення соціальної сфери особистості, що означає розвиток уміння конструктивно взаємодіяти з іншими людьми, виховання емпатії, емоційної стійкості, почуття власної гідності та самоповаги.

У цьому полягає особистісний підхід до визначення поняття «інтелектуальна культура».

Реалізувати завдання інтелектуального виховання у навчально-виховному процесі початкової школи можна у конструктивній взаємодії з учителем. Основна увага вчителя має бути спрямована не на результат засвоєння певних знань, а на процес досягнення нової інформації. Зміст наукових понять формується у свідомості кожного учня на базі конструктивної взаємодії інформації, що надходить від учителя, зі змістом, сприйнятим учнем на момент його засвоєння. Учитель має ставитись до кожного учня як до діяча. Це означає розуміння духовного й особистісного потенціалу кожної дитини, який може бути розкритий і виявлений, причому не обов'язково у відповідності з очікуваннями педагога. Учитель і учень перебувають у деякій динамічній рівновазі.

Формуючи інтелектуальну культуру особистості, вчитель початкових класів має забезпечувати органічну взаємодію між логічним мисленням і почуттями, що сприяє переведенню сенсу діяльності в особистісну площину. Забезпечуючи означену взаємодію в навчально-виховному процесі, вчитель одночасно з логічним мисленням розвиватиме інші види мислення дитини: творче, продуктивне та дивергентне.

Не менш важливим у процесі навчання є вибір методів навчання. Обираючи той чи інший метод навчання, учителю необхідно одночасно враховувати багато залежностей: методи, загальні умови. Випадкові (невідомі) причини, величину і спрямованість яких не можна передбачити завчасно. При першому наближенні до проблеми вибору методів останніми доводиться зневажати, проте слід пам'ятати, що саме наявністю непередбачених причин зумовлюється надійність прогностичних висновків. Завдання оптимізації методів формулюється однозначно: у конкретних умовах з багатьох методів слід виділити ті, які забезпечують найвищу ефективність навчання за прийнятими критеріями.

Список використаної літератури:

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К., 1973.

2. Выбор методов обучения в средней школе / Под ред. Ю.К.Бабанского. - М., 1982.

3. Онищук В.О. Структура і методика уроку в школі. - К., 1985.

4. Коротаєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів. - К., 1991.

5. «Математика в 1 класі» // «Початкова школа» - 2001. - № 3.

6. Бевз Г.П. Методика викладання математики. К.: Вища школа, - 1989.

7. Гадяцький М.В., Хлєбнікова Т.М. організація навчального процесу у сучасній школі. - Харків: Вид-во «Ранок», «Веста», 2003.

8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології. - К.: «Вид-во А.С.К.», 2003

9. Зінченко Н. Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школяра // Початкова школа. - 1999. - № 10

10. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини до школи і розвитку розумових процесів // Початкова школа. - 1999. - № 11.

11. Кононко О. Шкільна адаптація та психологічний вік // Початкова школа. - 2002. - № 1.

12. Мельничук А.І. Дидактичні ігри як засіб адаптації 6-річної дитини до навчання в школі // Початкове навчання. - 2005. - № 16-18.

13. Рудакова Т.І. Дидактична гра - дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкове навчання. - 2005. - № 16-18.

14. Нєсвєдова О.В. Методи і форми роботи з шестирічками // Початкове навчання. - 2005. - № 16-18.

15. Бабаніна І.В. Майстерня як одна з форм організації творчої діяльності учнів початкових класів на уроках математики // Початкове навчання - 2005. - № 2.

Размещено на Allbest.ru