Основи аналізу наукових досліджень
Об’єкти та предмет аналізу наукових досліджень, їх класифікація. Основні види студентської науково-дослідної роботи. Обґрунтування теми, визначення мети досліджень, критерії їх оцінки. Джерела інформації щодо об’єктів порівняльно-правового аналізу.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.01.2012 |
| Размер файла | 27,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗМІСТ
Вступ
1. Об'єкти та предмет аналізу наукових досліджень
1.1 Класифікація об'єктів наукового дослідження
1.2 Обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження
2. Критерії оцінки наукових досліджень
Висновки
Література
ВСТУП
Наукове дослідження - це цілеспрямоване вивчення об'єкта чи явища, в якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності розвитку даного об'єкта (явища), формує нове знання про нього, пояснює закони його функціонування і вказує чи передбачає шляхи та форми використання одержаного знання в інтересах суспільства.
Емпіричне дослідження - спрямоване безпосередньо на об'єкт, що вивчається і будується на даних спостереження та експерименту. В процесі емпіричного дослідження встановлюються нові факти, проводиться їх систематизація та узагальнення.
Теоретичне дослідження пов'язане із вдосконаленням та розвитком понятійного апарату галузі науки та спрямоване на пізнання об'єктивної реальності в її зв'язках та закономірностях.
Для сучасних закладів освіти характерними є різні види досліджень, які проводяться:
- з ініціативи та в інтересах навчального закладу, або зовнішніх організацій;
- силами навчального закладу, за участю зовнішніх спеціалістів, сторонніми спеціалістами за участю працівників школи;
- для обґрунтування рішення про розвиток закладу освіти; для реалізації програми розвитку закладу;
- в обмежених рамках окремих груп і класів;
- для вивчення певних сфер життя закладу освіти, його діяльності в цілому;
- для вивчення навчальних закладів міста, області, регіону;
- в рамках регіональної чи державною системи освіти;
- в рамках міжнародних дослідницьких проектів.
Основними видами студентської науково-дослідної роботи є:
1. Дослідження, пов'язані з виконанням навчальних завдань лабораторних робіт, нагромадженням дослідного і експериментального матеріалу для практичних занять, критичним аналізом наукової літератури.
2. Індивідуальна і колективна робота за навчальними завданнями під час наукових і технологічних практик, яка є основою написання випускних і дипломних робіт.
3. Науково-дослідна робота у позаурочний час (робота у студентських наукових гуртках, проблемних групах; участь у дослідженнях кафедр, наукових лабораторій тощо).
Для того, щоб бути дослідником і забезпечити високий теоретичний і методичний рівень наукової роботи, необхідно :
- вміти знаходити нове в наукових явищах, виявляти в них приховані зв'язки та закономірності;
- оволодіти існуючими науковими поняттями та уявленнями;
- точно описувати факти та явища з використанням загальноприйнятої термінології;
- підбирати споріднені факти за їх суттєвими ознаками, групувати їх у відповідності із загальнонауковими правилами;
- проводити аналіз фактів і явищ, виділяти з них загальне й одиничне, суттєве та другорядне;
- передбачати тенденції розвитку, можливі зміни досліджуваних явищ та процесів.
Науково-дослідна робота може поводитися з використанням таких основних видів наукових досліджень:
1. Колективне. Проводиться у двох формах:
1) як кооперація, коли кожний учасник веде свою тему, а одержані результати надходять у загальний фонд і використовуються колективом у практичній діяльності;
2) як інтеграція, коли всі учасники працюють над загальною темою, здійснюючи різні варіанти розробок чи експериментів на матеріалі різних навчальних предметів.
2. Комплексне. Таке дослідження спрямоване на різностороннє вивчення досліджуваного процесу в різноманітних аспектах. Проводиться, як правило, у співдружності із різнопрофільними науковими установами та спеціалістами. Таке дослідження забезпечує багатоаспектність вивчення досліджуваного процесу чи явища.
Колективні й комплексні дослідження характеризуються тим, що мають єдину провідну ідею та гіпотезу, загальну теоретичну платформу, єдині принципові підходи до методики дослідження та інтерпретації результатів.
Проведення комплексного дослідження ставить перед його учасниками такі вимоги :
- ознайомлення з колективно розробленою концепцією про сутність навчально-виховного процесу як цілісного явища;
- чітке уявлення про основні компоненти та рушійні сили навчально-виховного процесу;
- визначення місця предмету в загальному комплексному об'єкті дослідження;
- теоретичне обґрунтування структури основних понять, що досліджуються;
- виявлення характеру взаємодії основних компонентів, що входять у досліджуваний предмет;
- визначення рушійних сил досліджуваних процесів;
- використання адекватних, поставленим завданням, методів дослідження;
- проведення якісного та кількісного аналізу одержаних результатів, співставлення їх із результатами інших учасників комплексного дослідження;
- обґрунтування висновків про кінцевий результат проведеного дослідження.
1. ОБ'ЄКТИ ТА ПРЕДМЕТ АНАЛІЗУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Наукове дослідження -- це процес вивчення певного об'єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» пізнання. Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання -- досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт - суспільство, але мають різні предмети; політична економія -- систему виробничих відносин, економічна статистика -- кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит -- господарську діяльність підприємців та ін.
Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).
1.1 Класифікація об'єктів наукового дослідження
Наукові дослідження є формою розвитку науки. Кожне наукове дослідження має свій об'єкт та предмет. Слід розрізняти поняття "об'єкт" і "предмет" пізнання.
Об'єктом наукового дослідження вважають те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника; це може бути матеріальна або ідеальна система.
Предметом пізнання є досліджувані з певною метою структура системи, закономірності взаємодії елементів всередині системи та поза нею, закономірності розвитку, властивості системи та ін.
Під класифікацією об'єктів дослідження розуміють їх поділ на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення.
Найбільш поширеними є методи класифікації об'єктів дослідження за наявністю та відсутністю ознак, а також за видозміною ознак. Поділ об'єктів за наявністю і відсутністю ознак дозволяє виділити два їх класи, з яких один має певну властивість, а другий - не має. При цьому поділ може бути деталізований в межах кожного класу. Класифікація об'єктів за видозміною ознак передбачає виділення сукупностей об'єктів, в кожній з яких загальна для всіх ознака виявляється особливим чином.
Досліджувати можна як теоретичні об'єкти (дія закону попиту та пропозиції), так і емпіричні (прибуток підприємства, якість торговельного обслуговування).
Емпіричні об'єкти поділяють на натуральні (фізичні), які існують в природі незалежно від волі людей, та штучні (технічні), які створюються в результаті людської діяльності.
В залежності від ступеня складності розрізняють прості та складні об'єкти дослідження. Прості об'єкти звичайно складаються з кількох елементів, а складні - мають невизначену структуру і вимагають виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу. При цьому розрізняють матеріальні, енергетичні та інформаційні фактори впливу.
Вивчення факторів, що обумовлюють розвиток об'єкта дослідження, дозволяє охарактеризувати його оточуюче середовище. Середовище - все те, що оточує об'єкт дослідження та впливає на його елементи. Результати наукового дослідження в значній мірі обумовлюються повнотою і глибиною вивчення впливу середовища на об'єкт дослідження.
Об'єкти, що вивчаються в науковій роботі, розглядаються в процесі їх діалектичного розвитку, у взаємозв'язку та взаємообумовленості, оскільки як явища природи, так і технічні системи, не існують відособлено.
Характерною рисою сучасної науки є системний підхід до вивчення об'єктів дослідження. Це означає, що останні розглядаються не ізольовано, а як складне ціле, виявляються не лише структура та властивості об'єкта, але й зв'язки його частин, підсистем, їх функції, встановлюється його взаємозв'язок з навколишнім середовищем, тобто об'єкт дослідження вивчається як частина більш загальної системи.
1.2 Обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження
Якщо об'єктом дослідження є все те, що протистоїть досліднику, що є для нього джерелом необхідної інформації, то предмет дослідження - це тільки ті компоненти, зв'язки та відношення між ними, які підлягають безпосередньому вивченню у даному дослідженні, є для нього головними та визначальними, тобто предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об'єкт. Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта та предмета дослідження покликане зорієнтувати дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті та явище, яким є об'єкт дослідження, а також їх адекватне описання за допомогою домінуючих в дослідженні знакових систем та правил.
Предметом досліджень можуть бути цілі діяльності в даній сфері, її види, зміст, форми, методи організації та здійснення, шляхи удосконалення, система забезпечення, охорони, регулювання взагалі і т.д.
Наприклад, для порівняльно-правових досліджень:
1) загальними об'єктами є:
- національні правові системи, окремі її компоненти (галузі права, його інститути, норми), їх типологізація, тобто об'єднання у правові сім'ї;
- системи правових норм міжнародного співробітництва або правопорядку;
- ідеологічні національні правові системи, що містять правові теорії, вчення, концепції, методологію досліджень, у тому числі історія, соціологія, філософія права;
- міжнаціональна правова ідеологія (теорії права), яка охоплює загальновизнані принципи, погляди, теорії щодо розуміння права як надбання людства.
2) об'єктами нормативних (юридично-догматичних) порівняльно-правових досліджень:
- нормативно-правові акти: Конституція, закони, інші акти вищих органів; державні договори і угоди; міжнародні договори; нормативно-правові акти Президентів держав; при необхідності - урядові та інші підзаконні нормативно-правові акти (в залежності від теми та інформаційно-технічних можливостей);
- правові інститути, підгалузі, галузі, міжгалузеві комплекси;
- конкретні правові норми;
- застосування правил законодавчої техніки, нормативно-правова термінологія, процедури підготовки і прийняття нормативно-правових актів тощо.
Аналіз об'єктів здійснюється з урахування наступних вимог:
1. Аналізу підлягають нормативно-правові акти, які прийняті у державах з одних і тих же питань.
2. Повинні враховуватися положення, які містяться в угодах з міжпарламентського співробітництва у правовій сфері, про зближення законодавства з економічних питань, а також інших питань, які представляють взаємний інтерес.
3. Крім того, повинні враховуватися практика застосування законодавства, обставини і причини прийняття зазначених вище нормативно-правових актів, відношення до них практиків і громадян.
4. Необхідно враховувати ступінь можливості співставлення об'єктів між собою, тобто пов'язаність загальними для них предметами регулювання.
5. Обсяг об'єктів порівняльного аналізу повинен бути вичерпним і містити усі нормативно-правові акти або їх частини, що стосуються виучуваної сфери правового регулювання.
6. Вивченню підлягають діючі або відмінені нормативно-правові акти, а також їх проекти.
Джерелами інформації щодо об'єктів порівняльно-правового аналізу є:
- інформаційні фонди парламентів, урядів, міністерств юстиції держав;
- фонди нормативних актів і фонди наукових бібліотек, наукових інститутів;
- матеріали засобів масової інформації;
- інформаційні фонди інших органів і організацій (судів, прокуратур тощо);
- державні архіви.
Визначення теми, об'єкта, предмета, мети дослідження та його методики складають єдиний процес, обумовлений не тільки особливими властивостями чи природою предмету, його зв'язками з іншими компонентами об'єкту, але й метою - як очікуваними результатами, їх можливим використанням та необхідністю, реальними умовами здійснення дослідження, знаннями та вміннями дослідника, емпіричною базою та методами (методикою) дослідження тощо.
Якщо наукова проблема - це "відоме про невідоме", то необхідно визначити як межі відомого, так й якимось чином окреслити те, що є невідомим, методи (прийоми, правила, способи, засоби) його дослідження. Це завдання може бути вирішене шляхом огляду стану проблеми, на підставі аналізу наукової та іншої літератури, нормативно-правових та правозастосовних документів, узагальнень юридичної практики.
Серед інших доцільно визначати з урахування особливостей різних наукових шкіл, вчень, доктрин, концепцій:
- Сукупність термінів та визначень, які використовуються при розкритті проблеми, їх зміст та обсяг, тобто клас явищ, до якого входить предмет дослідження, та ознаки цього класу явищ; ознаки (властивості), які відрізняють предмет від інших явищ цього класу; місце, яке він займає у структурі загального явища (системи, класу, типу, групи тощо), функції, які виконує тощо.
- Сутність предмета, необхідні та достатні властивості, виявлення (прояви).
- Склад (зміст) предмету та характеристик його елементів.
- Структуру (форму) і характеристики зв'язків, відношень між елементами (горизонтальні та вертикальні) предмету.
- Зовнішні зв'язки та відмінність предмету від близьких, подібних та протилежних явищ, у тому числі за функціями, призначенням у системі, до складу якої входить предмет.
- Класифікації або види предмету дослідження за різними критеріями.
- Динаміку (історію), тобто процеси та етапи виникнення, становлення, функціювання та зникнення (припинення існування) даного предмету, перспективи його розвитку тощо.
Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного, враховує поєднання структурного та функціонального, генетичного та футурологічного підходів тощо.
Завдання дослідження можуть включати в себе такі елементи:
- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження, зокрема виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо;
- всебічне вивчення практичного (нормативного та правозастосовного) вирішення даної проблеми, виявлення її типового етану, типових недоліків і труднощів правового врегулювання, їх причин, передового досвіду юридичної практики;
- визначення та обґрунтування системи заходів для вирішення даної проблеми;
- в окремих випадках - експериментальна, емпірична перевірка ефективності запропонованої системи заходів;
- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практичній діяльності юристів, наукових дослідженнях, навчально-методичному процесі.
2. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Економічна наука як сфера інтелектуальної праці специфічно бере участь у створенні і споживанні всього суспільного продукту і національного доходу. Критерієм її ефективності в кінцевому підсумку виступає підвищення продуктивності і економія всієї суспільної праці та ресурсів завдяки впровадженню досягнень науки в практику господарювання. Витрати на науку, так само, як і інвестиції, є вкладенням для забезпечення більш високого рівня споживання у майбутньому.
Ефект досліджень - це сукупність добутих наукових, економічних і соціальних результатів. Результат зіставлення ефекту із витратами на його досягнення характеризує ефективність досліджень.
Ефективність наукових досліджень економічного характеру виявляється тільки внаслідок взаємодії з іншими факторами економічного зростання: інвестиціями, робочою силою, освітою, інформацією та ін. Оцінка економічної ефективності результатів наукових досліджень у прикладній економіці пов'язана з великими труднощами. Жодне економічне дослідження не породжує продукту якоїсь однієї науково-дослідної роботи. Крім того, визначають економічну ефективність не самої наукової продукції, а результату її використання, що суперечить принципу оцінки безпосередньо за кількістю виготовленої продукції.
Критерієм ефективності наукових досліджень є також наукова значущість виконаної роботи. Оскільки результати теоретичних досліджень дають знання, які можна використати пізніше, завдяки новим дослідженням прикладного характеру, то майже всі критерії і методи, які використовуються для оцінки прикладних і фундаментальних досліджень, не мають конкретного виміру. Тому виникають труднощі в оцінці ефективності теоретичних робіт. Здебільшого при цьому беруть до уваги кількість нових наукових принципів, які використовуються, законів, гіпотез, ідей, концепцій, теорій, наявність експериментального підтвердження наукового результату, цитування цієї роботи, науковий напрям, до якого належить робота. Вивчаючи цитування роботи, з'ясовують галузь застосування результату теоретичного дослідження, ступінь впливу добутого результату дослідження на суміжні економічні науки. Критерієм ефективності науково-дослідних робіт є і обсяг наукової продукції, який вимірюється загальною кількістю або середнім числом публікацій, що припадають на одного наукового співробітника за досліджуваний відрізок часу, виконаних і захищених дисертаційних робіт, завершених тем або зданих звітів тощо. При оцінці ефективності досліджень застосовують кілька критеріїв, виражених показниками.
Разом з тим, економічна наука виконує дві соціально-економічні функції: пізнавальну (створення інтелектуальних нематеріальних цінностей у вигляді теорій, прогнозів, гіпотез та ін.) та продуктивну (перетворення наукових знань у рушійну силу розвитку виробництва і суспільства загалом).
В зв'язку з цим виділяють такі види ефективності науково-дослідних робіт: економічна, науково-технічна, соціальна.
Економічна ефективність характеризується вираженим у вартісних вимірниках показником економії живої та уречевленої праці у виробництві, одержаної від використання результатів науково-дослідної роботи, у порівнянні із витратами на виконання дослідження. Єдиним критерієм економічної ефективності результатів науково-дослідних робіт у сфері виробництва і невиробничій сфері є економія суспільних витрат, виражених приростом економічного ефекту на одиницю корисної роботи.
Науково-технічна ефективність відображає приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки.
Соціальна ефективність виявляється у поліпшенні життєвих факторів людей, розвитку охорони здоров'я та культури, науки та освіти, поліпшенні екологічних умов та ін.
Розглянуті види ефективності науково-дослідних робіт взаємопов'язані і впливають один на одного. Ефективність від впровадження результатів дослідження може проявитися у розвитку теорії науки, удосконаленні методів господарювання і у соціальному розвитку суспільства.
При оцінці результатів науково-дослідної роботи, залежно від поставлених цілей, в якості критеріїв приймається один з видів ефекту, а останні використовуються як допоміжні.
Економічний ефект науково-дослідної роботи являє собою економію витрат, призначених для виконання дослідження, ефект у сфері виробництва (зростання прибутку, зниження собівартості) у зв'язку з використанням нової технології, організації виробництва та інших результатів дослідження.
Соціальний ефект оцінюється переважно якісними показниками. Він особливо широко проявляється при здійсненні великомасштабних програм (спорудження нафтотерміналів, мостів через великі річки, тунелей, ліній метро, залізниць, портів та ін.).
Складні соціальні процеси часто не підлягають прямому вимірюванню, оскільки вони складаються із різних неспіввимірних показників (життєвий рівень, комфорт житла, торговельного і побутового обслуговування та ін.). Тому їх оцінку здійснюють способом розчленування показників на елементні частини з наступним вимірюванням кожного з них у відповідних одиницях. Наприклад, якість торговельного обслуговування характеризується тривалістю витрат часу на одну покупку, постачанням товарів за замовленнями, задоволенням попиту покупців та ін. Після того, як встановлена кількісна оцінка кожного елементного показника складного соціального процесу, комплексна його оцінка може бути здійснена з урахуванням нормативних "ваг" кожного елемента.
Повний економічний ефект визначається спочатку по кожній сфері застосування з урахуванням обсягу використання, а потім за сукупністю цих сфер за певний період оцінюється використання результатів науково-дослідної роботи.
ВИСНОВКИ
Наукове дослідження - це цілеспрямоване вивчення об'єкта чи явища, в якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності розвитку даного об'єкта (явища), формує нове знання про нього, пояснює закони його функціонування і вказує чи передбачає шляхи та форми використання одержаного знання в інтересах суспільства.
Наукове дослідження -- це процес вивчення певного об'єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання -- досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта.
Під класифікацією об'єктів дослідження розуміють їх поділ на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення.
Найбільш поширеними є методи класифікації об'єктів дослідження за наявністю та відсутністю ознак, а також за видозміною ознак. Поділ об'єктів за наявністю і відсутністю ознак дозволяє виділити два їх класи, з яких один має певну властивість, а другий - не має. При цьому поділ може бути деталізований в межах кожного класу. Класифікація об'єктів за видозміною ознак передбачає виділення сукупностей об'єктів, в кожній з яких загальна для всіх ознака виявляється особливим чином.
Ефект досліджень - це сукупність добутих наукових, економічних і соціальних результатів. Результат зіставлення ефекту із витратами на його досягнення характеризує ефективність досліджень.
При оцінці результатів науково-дослідної роботи, залежно від поставлених цілей, в якості критеріїв приймається один з видів ефекту, а останні використовуються як допоміжні.
ЛІТЕРАТУРА
науковий дослідження студентський
1. Андреев В.Д. Основы научных исследований: Учебное пособие. - М.: МКИ, 1999. - 286 с.
2. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник. - К.: Вища школа, 1997. - 344 с.
3. Васильєв В.В. Методичні рекомендації до написання наукової праці. - Д.: ДДУ, 2000. - 26 с.
4. Гончаренко С. У. Наукові дослідження: Метод. поради молодим науковцям. - К.: Освіта, 2005. - 45 с.
5. Гуревічов М. Державне регулювання науки // Економіка України.-2001. - №10. - С.20-21
6. Даниленко О.А.Збір і обробка матеріалів дослідження: Лекція. - Л.: ЛКА, 1997. - 358 с.
7. Дубров Ю. Наука як система, що самоорганізується // Вісник НАНУ - 2000. - № 2. - С.23-24
8. Крутов В.И., Попов В.В. Основы научных исследований: Учеб. для техн. вузов. - М.: Высш. шк., 1999. - 400 с.
9. Кыверялг А.А. Методы исследований. - Т.: Валгус, 1998. - 334 с.
10. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. - К.РННЦ "ДІНІТ", 2000. - 259 с.
11. Туранов Ю.О., Уруський В.І. Науково-дослідна роботи в закладах освіти: Метод. посібник. - Т.: Астон, 2001. - 138 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальні положення інформаційного забезпечення наукових досліджень. Визначення, властивості та види інформації. Документальні джерела інформації та їх використання у наукових дослідженнях. Методика роботи над друкованими літературними джерелами.
реферат [27,3 K], добавлен 28.01.2011Основні завдання вивчення спеціального курсу "Основи наукових досліджень", структура та елементи програми, її значення в подальшій науковій діяльності студентів. Загальні питання наукових досліджень. Теми та зміст лабораторних занять, контрольні питання.
методичка [14,6 K], добавлен 15.07.2009Методика наукових досліджень студентів. Проблеми студентської науково-дослідної роботи в педагогічному університеті. Навчально-дослідницька робота. Система заохочень науково обдарованої студентської молоді. Особистісний характер наукової творчості.
реферат [20,3 K], добавлен 21.06.2008Метод як інструмент для пізнання об’єктивних законів науки, його використання для наукових досліджень. Загальнонаукові методи досліджень. Використання аналітичних методів та методик експериментальних досліджень. Наукові принципи організації експерименту.
реферат [186,6 K], добавлен 18.12.2010Організація науково-дослідної роботи в Україні. Завдання Державного фонду фундаментальних досліджень: фінансова підтримка, сприяння науковим контактам та підтримка міжнародного наукового співробітництва. Система підготовки науково-педагогічних кадрів.
реферат [35,3 K], добавлен 06.01.2015Вибір теми дослідження. Основні етапи науково-технічного дослідження. Обробка даних експерименту. Аналіз і узагальнення результатів, їх оформлення. Впровадження закінчених розробок у виробництво. Організація і структура науково-педагогічного дослідження.
реферат [24,2 K], добавлен 18.12.2010Основи методики опрацювання художнього твору. Особливості аналізу твору на засоби виразності. Декілька підходів до аналізу літературного твору. Методичні рекомендації щодо стилістичного аналізу у початкових класах. Послідовність аналізу художніх образів.
реферат [17,9 K], добавлен 22.11.2009Аналіз моделі експериментальної роботи вчителя щодо застосування методів педагогічних досліджень. Сутність інструментів, за допомогою яких розв’язуються ті чи інші проблеми педагогіки. Класифікація та етапи проведення методів педагогічних досліджень.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 11.04.2015Планування моніторингових досліджень здійснюється в рамках навчальної теми, що є дидактичною одиницею тематичного оцінювання. Розробка інструментарію моніторингу. Проведення моніторингу в рамках навчальної теми, корекційна діяльність за результатами.
методичка [20,9 K], добавлен 15.02.2009Аналіз наукових досліджень європейських науковців, присвячених проблемі професійної підготовки дошкільних педагогів. Положення "європейського підходу" до дошкільної освіти, які стосуються професійної підготовки педагогічних працівників дошкільної галузі.
статья [52,1 K], добавлен 24.11.2017
