Розвиток фонетичної системи у дітей молодшого шкільного віку

Вважаємо за доцільне навести вікові етапи засвоєння дітьмі звуків рідної мови, які становлять певні труднощі для вимови [14].

Твердий звук [с] з'являється в дітей у віці 1-2,5 роки. Можуть буті заміни [c]-[c'], міжзубна або призубна вимова. До чотирьох років діти засвоюють вимову твердого звука [с] (однак можливі заміни та пропускання). До п'яти років, як правило, закріплюється вимова звука [с]. Іноді спостерігається змішування звуків [с]-[з], [с]-[ц], [с]-[ш] т інші. У старшому дошкільному віці потрібно продовжувати роботу над чіткою вимовою звука.

З'являється звук [з] на другому році життя. Переважно дитині замінює твердий звук [з] на м'який [з']. Наприкінці третього ром у дитини з'являється твердий звук [з], однак може бути змішуванн] артикуляційно близьких звуків. До кінця четвертого року життя більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють звук.[23]

Засвоєння звука [ц] проходить через такі проміжні звуки: [т']-[с']- [тс]-[тц]. Така система замінників не є обов'язковою для всіх дітей. На третьому році життя в дитини може ще не бути твердого звука [ц], він замінюється в деяких дітей, а до чотирьох років диференціюється і вимовляється правильно більшістю дітей.

Шиплячий звук [ш] з'являється звичайно на третьому році життя, але він досить нестійкий. Багато дітей змішують його зі свистячим [с]. У деяких дітей у чотири-п'ять років може спостерігатися неправильне формування звука. Не завжди цей звук чітко диференціюється в мовленні. Може замінюватися не тільки свистячими, але й звуками [x] і [ф]. До п'яти-шести років вимова дитини досягає досить иисокого рівня.[23]

Звук [ж] з'являється у 2 роки 3 місяці. Деякі діти вимовляють його відразу правильно, але більшість замінюють свистячими. У три-чотири роки більшість дітей засвоюють правильну вимову цього звука. До чотирьох-шести років звук звичайно чистий, але іноді діти зазнають труднощів при вимовлянні слів, насичених свистячими і шиплячими звуками.

Поява м'якого звука [л'І припадає на другий рік життя. У три роки діти замінюють м'яким [л'] звуки [л], [р']. [р], яких бракує. До чотирьох років з'являється звук [л], але іноді діти замінюють його на [й] або [л']. У п'ять-шість років покращується вимова, але можуть бути труднощі у вживанні слів, насичених одночасно звуками [л] і [р].[12]

Твердий звук [р] з'являється в дітей у 2-2,5 роки. Процес засвоєння звука відбувається через таку систему замінників [й]-[л']-[л]-[р']-[р]. Ця система замінників не є обов'язковою для всіх дітей. У більшості дітей у чотири роки може спостерігатися заміна сонорного звука [р] І [й] або [л]. До кінця п'ятого року життя більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють [р] як гортанний або ґрасований звук.[34]

Найбільш характерною для багатьох дітей трьох років є загальна пом'якшеність вимови. Більшість дітей не вимовляють шиплячі й сонорні звуки. Хоча до трьох-чотирьох років у дитини переважно вже сформована артикуляційна база майже всіх звуків, робота над ними: триває у плані усвідомлення звукового боку мовлення. У середеьому дошкільному віці, до чотирьох-п'яти років, майже зникає загальн картина пом'якшення мовлення. У більшості з'являються шиплячі й сонорні звуки, та володіти ними діти ще добре не вміють. Досить характерною для цього віку є нестійкість вимови.

На шостому роді життя в дітей зміцнюються м'язи мовленнєвого апарату, дитина може правильно вимовляти практично всі звуки рідної мови. Вона починає регулювати силу голосу, встановлюєтьс переважно помірний темп мовлення, знає і може промовляти в помірному темпі скоромовки, вірші, користується питальною та оклично інтонацією, вміє передавати різні емоційні стани людини. Діти оволодівають змішаним типом мовленнєвого дихання, оволодівають наголосом як у словах, так і фразовим та логічним.

До семи років дитина оволодіває всіма звуками рідної мови і правильно вживає їх у мовленні. З такими дітьми проводиться робота щодо порівняння звуків, виокремлення їхніх характерних ознак, місця звука у слові. Іноді в дитини зі швидким темпом мовлення спостерігається нечіткість вимови, змішування звуків. Такі діти вимагають індивідуального підходу в роботі над звуковою культурою мовлення. Особливу увагу треба приділяти закріпленню навичок правильної вимови свистячих і шиплячих звуків, їхній диференціації.[9]

На цьому етапі життя дитина відповідно до ситуації регулює силу голосу та темп мовлення. У дитини змішаний тип мовленнєвої дихання, вона дотримується пауз, логічних наголосів, інтонаційних засобів виразності. Доречно користується інтонацією. До семи років завершується процес фонематичного розвитку дитини, формують досить тонкі, диференційовані звукові образи слів і окремих звуків. Діти оволодівають прийомами звукового та складового аналізу слів. [40]

2.3 Методики дослідження і подолання фонетичних порушень у дітей старшого дошкільного віку

Дослідження артикуляційної моторики

Інструкція для дитини:

Роби, будь ласка, так, як я скажу.

1. Надуй щоки.

2. Одну щоку.

3. Іншу.

4. Витягни губи вперед "трубочкою".

5. Упри язик у праву щоку.

6. Помісти язик між верхніми зубами і верхньою губою (Увага! Якщо рух за інструкцією дитина не виконує, то пропонується Зразок. Всі подальші завдання виконуються за показом дорослого).

Повторюй за мною рухи

7. Язик "лопаткою" -- широкий розпластаний язик лежить на нижній губі, рот є відкритий.

8.Вправа "маятник" -- рот відкритий, язик висунутий назовні рівномірно пересувається від одного кута рота до іншого.

9.Вправа "гойдалки" -- рот відкритий, язик торкається тс верхньої, то нижньої губи.

10.Чергування рухів губами: "усмішка" -- "трубочка".[14]

Оцінка виконаних завдань:

5 -- точне і правильне виконання; 4 -- уповільнене і напружене виконання; 3 -- виконання за зразком; 2 -- тривалий пошук пози або неповний обсяг руху (або відхилення) в конфігурації; 1 - наявність грубих помилок під час виконання завдань; 0 -- невиконання завдань.

Увага! Якщо дитина отримала "0" балів, це може свідчити про наявність синкінезій (додаткові рухи, що неусвідомлено додаються до усвідомлених), гіперкінези (посилення рухової функції певного внутрішнього органу), тремору (ритмічні коливальні дії кінцівок, голови, язика тощо). Дитину негайно слід показати фахівцю -- дефектологу. Максимальна оцінка -- 50 балів.[17]

Дослідження звуковимови

Інструкція для дитини:

Повторюй за мною слова.

Свистячі:

1.[с] - суниці, гусак, ананас;

2.[су] -- сім'я, листя, порося;

3.[з] -- замок, бузок, гарбуз;

4. [ц] -- цибуля, цуценя, палац.

Шиплячі:

1.[ін] -- шпак, кашкет, комиш;

2.[ж] - жук, кожух, ніж;

3.[шч] - щука, горщик, кущ.

Сонорні:

1.[л]- лимон, слива, козел;

2.[р] - рак, чорнило, кухар;

3.ІрЧ - ріпа, горіх, кріт.

Оцінка виконаних завдань:

Усі звуки умовно розподілено на три групи: свистячі; шиплячі; сонорні. Кожна з груп оцінюється окремо, отримані бали підсумовуються.

5 - нормативне вимовляння всіх звуків групи;

4 - усі звуки вимовляються правильно, але в нестимульованому мовленні один звук піддається заміні;

3 - спотворюється або замінюється у всіх мовленнєвих ситуаціях (стимульоване і нестимульоване мовлення) тільки один звук групи;

2 - 2-3 звуки групи піддаються спотворенню або заміні (тобто є недостатньо автоматизованими);

1 - спотворюються або замінюються декілька звуків групи;

0 - спотворюються або замінюються всі звуки.

Максимальна оцінка - 50 балів.[10]

Дослідження сформованості звукової і складової

структури слова

Інструкція для дитини:

Повторюй за мною слова:

бамбук, водопровідник, дзеленчати, зашморг, кукурудзиння, міжряддя, нафтопровід, обжинковий, пролісковий, скрекотіти.

Оцінка виконаних завдань:

5 -- чітке і правильне відтворення слова;

4 - напружене або уповільнене відтворення;

3 -- складове відтворення, але без порушення структури;

2 -- порушення звукової структури слова (пропуски, перестановки, уподібнення звуків усередині слова);

1 -- порушення звукової і складової структури слова (пропуски, перестановки, уподібнення складів);[12]

0 -- невиконання завдання.

ка -- 50 балів.

Назви дитинчат тварин

Інструкція для дитини:

Назви, будь ласка, якщо у кішки -- кошенята, то хто у:

кози -- ...собаки -

вовка -- ...курки --

качки -- ...свині --

лисиці--...корови -

лева - кішки -

Примітка. У другому стовпчику подані тварини, назви дитинчат «яких не можна отримати шляхом словотворення.[19]

Оцінка виконаних завдань:

5 -- правильна форма;

4 -- самостійна корекція;

З -- корекція після допомоги дорослого;

2- неправильна форма ("лисички", "овечки" замість "лисенята", "ягнята" тощо);

1 -- неправильна форма слова;

0 -- відмова від виконання завдання.

Максимальна оцінка -- 50 балів.



Висновки

Однією з найскладніших та найважливіших функцій є мовлення. У психології мовленням називають процеси спілкування за допомогою говоріння, слухання, читання, письма. Мовлення - це і читання книжки, і написання листа рідним. Навіть мовчазні роздуми - це теж мовлення, яке називається внутрішнім мовленням.

Процес оволодіння дитиною дошкільного віку мовленням надзвичайно цікавий та своєрідний. Вже у віці 1-1,5 місяців у дитини з'являється потреба в емоційному спілкуванні з дорослими: коли малюк бачить перед собою обличчя матері - він усміхається, затихає. У віці 3-х місяців у дитини з'являється агукання. У ньому виражається потреба дитини самій подавати голосові сигнали. Між 4 і 6 місяцями дитина починає відповідати лепетом на звернене до неї мовлення дорослого. Постійний нав'язливий крик, із захлинанням, що супроводжується порушенням режиму сну, може бути ознакою органічного порушення ЦНС. Порушення у годуванні дитини, такі як: не бере грудь, не може смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс можуть свідчити про органічне ураження н. с. Цілковита відсутність лепету до 7 місяців або його швидке затухання протягом 1-2 місяців з моменту виникнення - надзвичайно тривожний показник, що може свідчити про порушення слуху, інтелекту чи органічне ураження мозкових структур та центрів, які відповідають за формування мовлення. У 1 рік дитина вимовляє до 10 слів, у 1,8 - 2 роки - 40 слів, їх менша кількість свідчить про малий словниковий запас та несформованість мовлення. У 5 років характеризуються повністю сформованою звуковимовою (правильно вимовляє всі звуки, називає та повторює слова з різною складовою структурою). Порушення звуковимови після досягнення дитиною 5 років є патологічним. Позбавлення дитини у цей віковий період нормального спілкування з дорослими та звуження її мовленнєвого спілкування одноманітними побутовими ситуаціями призводить до виникнення недорозвитку мовлення, яке потім важко виправити.

Невиправлені помилки у мовленні можуть не лише закріпитися, а й залишитися у дитини на все життя. Вони не лише ускладнюють спілкування дитини, негативно потім впливають на засвоєння читання та письма.

Серед порушень психофізичного розвитку у дітей дошкільного віку вади мовлення спостерігаються чи не найчастіше. І це не випадково. Мовлення - дуже складна

психічна функція. Його нормальний розвиток можливий лише за умови збереженості всіх інших психічних функцій: мислення, пам'яті, сприймання,рухової сфери дитини.

У дітей перших років життя мовлення надає важливий вплив на розвиток відчуттів і сприйнять, на формування процесів гностики. Навіть пасивне оволодіння мовою в перші два роки життя сприяє розвитку у дитини узагальненого сприйняття, додає всім його сенсорним функціям активний пошуковий характер.

Аналіз рівня сформованості мовлення полягає у з'ясуванні отриманого кількісного і якісного мовленнєвого матеріалу під час занять із навчання мови і розвитку мовлення, а також у нестимульованому спілкуванні впродовж дня (ігрова діяльність, самостійна художня діяльність, спілкування з однолітками, невимушені бесіди з дорослими тощо).

Передусім слід вивчити нестимульоване мовлення дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку, а саме: стан мовленнєвого розвитку кожної дитини, -- і скласти загальну характеристику мовлення дітей певної групи. Головною умовою оцінки мовленнєвого розвитку є досягнення контакту з дитиною.

Необхідно враховувати, що кожна дитина має свій особливий, унікальний шлях мовленнєвого розвитку, який може зовсім не збігатися з розвитком мовлення інших дітей.

Оцінка стану розвитку мовлення дитини охоплює:

4. збирання інформації (спостереження за мовленням дитини, аналіз відповідей, продуктів дитячої діяльності, бесіди з батьками, обстеження життя в родині тощо);

5. реєстрацію отриманих даних;

6. інтерпретацію отриманих результатів.

Вивчення мовлення дітей не слід обмежувати одним методом. Під час проведення діагностики необхідно домогтися, щоб вивчення було повним, досконалим і дійовим завдяки застосуванню різних методів, об'єднаних у систему, що дозволяє у звичних умовах поведінки і діяльності дитини всебічно виявити стан її мовленнєвого розвитку (використати спостереження, бесіди, доручення).



Список використаних джерел

Алексеева М.М., Яшина В.И. Речевое развитие дошкольников. -М.: Академия, 1999.-159с.

Бородин A.M. Методика развития речи детей.-М.:Просвещение,1981.-255с.

Бухвостова С.С. Формирование выразительной речи у детей ст

4.Белякова Л.К, Гаркуша Ю. Ф., Усанова О.Н., Фигередо Э.Л. Сравнительное психолого-педагогическое исследование дошкольников с общим недоразвитием речи и нормально развитой речью: Теория и практика коррекционного обучениядошкольников с речевыми нарушениями. -- М., 1991. Базовий компонент дошкільної освіти -- К., 1998.

5. Богуш A.M. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації //

Дошкільне виховання. -- 1999. -- № 6. -- С. 3-5.

6.Власенко И.Т. Особенности словесного мышления взрослых и детей с нарушениями речи. -- М., 1990.

7.Винарская Е. Н. Раннее речевое развитие ребенка и проблемы дефектологии. -- М.,

8. Венгер Л.А., Мухина B.C. Психология. -М.: Просвещение, 1988. -328с.

9. Глухов В. Особенности творческого воображения у детей дошкольного возраста с общим недоразвитием речи//Недоразвитие и утрата речи.-М.,1985.

10. Гонеев А.Д. пед. заведений / А. Д. Гонеев, Н. Й. Лифинцива, Н. В, Ялпаева; Под. ред. В. А. Основы коррекционной педагогики: Учеб. пособие для студ. высш. Сластенина, -М.; Изд. центр «Академия», 2002. - 280 с,

11. Жукова И. С, Мастюкова Е.М., Филичева Т.Е. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. -- М., 1990.

12.Концепция дошкольного воспитания (1989г) //Дошкольное образование в России. //Сборник действующих нормативно-правовых документов и научно-методических материалов. -М.: ACT, 1997. -С.8-34.

13.Специальная педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Л.И.Аксенова и др.; Под ред. Н.М.Назаровой. - М.: Академия, 2000. - 400 с.

14.Коррекционная педагогика: Учеб. пособие. -- М., І998.

15. Косова Г. Игра в жизни детей с недостатками речи //Дошкольное воспитание,1968. - №8.- С.67-69.

16. Лалаева Р.И., Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников.- С.-Петербург, 1999.

17. П.Миронова С.А. Развитие речи дошкольников на логопедических занятиях. - М., 1991.

18. Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой и С.Н. Шаховской. -- М., 1998.

19.Логопсихология: Программа педагогических институтов. -- М., 1992.

20.Леонтьев А. Н. Очерки психологии детей. - М., 1950. - С. 11-12. 21. 21.Люблинская А. А. Детская психология. М. - 1981. - С. 56-67.

22.Мастюкова Е. М. Лечебная педагогика: Ранний и дошкольный возраст. - М., 1997.

23.Мастюкова Е.М. О нарушениях гностических функций у учащихся с тяжелыми расстройствами речи //Дефектология. -- 1976. -- № 1.

24.Мастюкова Е.М. Основы клинической типологии и медицинской коррекции общего недоразвития речи у дошкольников:Теория и практика коррекционного обучения дошкольников с речевыми нарушениями.-М.,1991.

25.Новоселова С. П. Развитие мышления в раннем возрасте. - М. - 1978. - С.

26. Основы специальной психологии: Учеб. пособие для студентов сред. пед. учеб. заведений / Л,В, Кузнецова, Л,И, Переслени, Л,И Солнцева и др; Под ред. Л.В.Кузнецовой. - 2-е изд, стер. - М.: Издательский цетр «Академия», 2005 г. с.228 -241

27.Орлова О. С, Гончарук Л. Е. Личностные особенности больных со спастической дисфонией: Коррекционное обучение детей с нарушениями речевой деятельности. -- М., 1983.

28.Основы теории и практики логопедии / Под ред. Р.Е.Левиной. -- МЛ 1968. Рахимова Ж. Т. Проявление общего недоразвития речи у детей 6-летнего возраста и пути коррекции его в условиях массового обучения // Дефектология. -- 1988.

29. Развитие речи детей дошкольного возраста /Под ред. Ф.А. Сохина -М.: Просвещение, 1984.-223с.

30.Сергеева Г. Ф. К вопросу о восприятии звуков речи детьми с ринолалией и дизартрией // Дефектология. -- 1973. --№ 3.

31.Соловьева Л.Г. Особенности коммуникативной деятельности детей с общим недоразвитием речи // Дефектология. -- 1996. -- № 1.

32.Соловьева Л. Г. Формирование диалога у детей с общим недоразвитием речи в процессе совместной игровой деятельности//Дефектология.-1996.-№6.

33. Стребелева Е.А., Венгер А.Л., Екжанова Е.А. и др, Специальная дошкольная педагогика/ Учебное пособие, М. - 2002 г. с. 179 - 180.

34. Специальная дошкольная педагогика. /Под ред. Е.А. Стребелевой. - М.: Издат.центр : Академия, 2001. - 312 с.

35.Соботович Е.Ф. Психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвитку дитини (формування лексичної сторони мовлення)//Дефектологія. - 1999. - № 1. - С. 11-16.

36. Усанова О. И., Синякова Т.Н. Особенности невербального интеллекта при недоразвитии речи:Обучение и воспитание детей с нарушениями речи.-М.,1982.

37.Усанова О.Н., Слинько О. А. Опыт формирования коллектива учащихся младших классов школ для детей с тяжелыми нарушениями речи: Коррекционно-развивающая направленность обучения и воспитания детей нарушениями речи. -- М., 1987.

38.Ушакова О. Развитие речи детей 4-7 лет //Дошк. воспитание.-1995.-№1.-С.59-66.

39.Ушакова О., Струнина Е. Методики выявления уровня речевого развития детей старшего дошкольного возраста//Дошк. воспитание.-1998.-№9.-С.71-78.

40. Федорович Л.О., Формування правильної вимови у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. - Вид. «Християнська зоря», Кременчук, 2004

Размещено на Allbest.ru