Методи активного навчання

Іншим варіантом проведення заняття з використанням цього методу є розбір конкретних ситуацій, коли слухачі стають на захист або осуд тих або інших дій як громадян, так і працівників правоохоронних органів. Розбір багатьох ситуацій припускає навіть «зустріч адвокатів» супротивних сторін.

У цьому випадку більше вимог пред'являється до викладача, тому що йому доведеться привести гру до логічного завершення, що лежить у руслі ідеології курсу і, крім того, вести заняття так, щоб усі слухачі залишалися задіяними.

Час проведення: 4 години

СТЕРЕОТИПИ

Використання цього методу призначене для того, щоб слухачі задумалися над своїм сприйняттям інших людей. Це можуть бути етнічні, релігійні, професійні, гендерні групи.

За допомогою спеціальних бланків з незакінченими пропозиціями, викладач збирає інформацію про стереотипи, що існують у слухачів.

Вони озвучуються, записуються, слухачі ознайомлюються з усім списком і висловлюють свою думку.

Формується дискусія й обмін думками, що надалі дозволяє формувати мотивацію на вивчення матеріалів про рівні права різних груп населення.

Час проведення: 2 години

МАЛЮНКИ

Цей метод дозволяє стимулювати думки слухачів про зв'язки між можливими порушеннями прав людини і повсякденною роботою правоохоронних органів. Метод досить простий і може бути використаний на будь-якому етапі навчального курсу.

Викладач готує малюнки, на яких зображені різні форми порушення прав людини. Слухачі одержують завдання вільно фантазувати і придумати до них ситуації. Це допомагає створити вільну, позбавлену конфронтації атмосферу в аудиторії.

За кожним малюнком доброволець розповідає історію. У ході розповіді він відповідає на питання:

- які дії зображено на малюнку ?

- які порушення ви спостерігаєте або допускаєте, що вони мають місце?

- що далі буде відбуватися з людьми, зображеними на малюнку ?

Після кожної розповіді викладач вислуховує думку присутніх.

Підводячи підсумки, слухачі повинні зрозуміти, що різні ситуації, які здаються досить невинними для працівника міліції, можуть бути доволі загрозливими для пересічного громадянина. Крім того, багато невизначених ситуацій можуть призвести до найнесподіваніших і негативних наслідків.

Час проведення: 2 години

ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ

Мета цього методу - дати можливість слухачам обміркувати і переоцінити свій життєвий досвід, середовище, у якому вони знаходяться і працюють. Пропонується також розглянути свою поведінку в різних ситуаціях.

Цей метод варто використовувати скоріше наприкінці курсу, тому що «не розігріті» наперед слухачі можуть відмовитися від завдання розповідати випадки з особистого досвіду, пов'язані з порушенням прав людини. Разом з тим, навіть якщо вправа виконується наприкінці курсу, є сенс витратити якийсь час на попереднє обговорення самого завдання.

Викладач пропонує слухачам поділитися своїм досвідом зіткнення з випадками порушення прав людини. Усі випадки повинні бути анонімними і не розголошуватися за межами аудиторії.

Кожен слухач викладає свій випадок на папері. Після чого група поділяється на дві підгрупи, кожна з яких представляє найбільш яскравий приклад з життя. Далі проходить їх обговорення, що включає розбір того, які права людини були порушені, як реагували колеги, наскільки такі випадки поширені, як таким порушенням можна протистояти, що потрібно змінити в роботі правоохоронця, щоб такого більше не відбувалося.

Незважаючи на те, що говорити про порушення прав людини, спираючись на власний досвід, завжди важко, це дозволяє в деякій мірі зруйнувати той кодекс мовчання, яким огортає порушення прав людини в поліцейській діяльності помилкова професійна етика.

На цьому занятті з'являється можливість поставити працівників міліції перед вибором - дотримуватись прав людини або підкорятися вимогам негативних традицій.

Час проведення: 4 години

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

Цей метод дає слухачам можливість відчути, що значить бути «підзвітними», а також навчитися умінню брати на себе відповідальність і бути відкритими для громадськості.

Метод призначений для використання на останніх заняттях курсу.

Наприклад: група поділяється на підгрупи, приблизно по 5 осіб у кожній. Вони будуть представляти різні прошарки населення, так чи інакше втягнуті у розв'язання проблеми дотримання прав людини (правозахисники, міліція, прокуратура, представники потерпілої сторони, міжнародні спостерігачі, громадськість, ЗМІ). Кожна з груп одержує своє завдання щодо підготовки стратегії поведінки та питань.

Загальна фабула для прес-конференції така: «Нещодавно мало місце порушення прав людини з боку працівників міліції. У перестрілці зі злочинцями працівником міліції був убитий випадковий перехожий. Про це стало відомо громадськості. З цього приводу була проведена прес-конференція, де всі зацікавлені сторони мали можливість задати питання і відповісти на питання інших».

У ході наступного обговорення аналізується поведінка кожної зі сторін, з'ясовується, хто взяв на себе відповідальність за цей випадок. Наприкінці обговорюються причини виникнення помилок при проведенні прес-конференції.

Час проведення: 6 годин

Розглянуті нами ключові методи активного навчання, звичайно, не відображають всього їх різноманіття, однак є достатніми для того, щоб зробити викладання прав людини для працівників міліції і слухачів відомчої системи освіти більш цікавим, захоплюючим і ефективним. Водночас лише використання цих методів не гарантує успішності процесу навчання. Існує певний набір інструментів для вибору методів, які найбільш підходять для навчання.

По-перше, як при підготовці конкретних занять, так і при розробці всього курсу, необхідно чітко сформулювати (у першу чергу для себе) - якого результату і викладач, і ті, кого він навчає, прагнуть досягти. Один з підходів полягає в постановці наступних питань - задача важка, але необхідна:

1. Що саме слухачі повинні знати (знання)? Незважаючи на те, що більшості з нас хотілося б, щоб з наших занять несли якнайбільше знань з нашої дисципліни, наукові дослідження показують, що існує реальна межа того, що людина може вивчити в будь-який період заняття. І більше матеріалу, чим вона дозволить, ми дати не зможемо. Це змушує нас уважно перевірити зміст курсу;

· який тематичний мінімум з мого курсу повинні запам'ятати на все життя?

· якою інформацією слухачі можуть оперувати з повсякденного життя?

· який з матеріалів занять представляється найбільш цікавим і емоційно насиченим?

2. Що, на мій погляд, слухачі повинні вміти робити (навички)?

Навчання навичок дотримання прав людини є таким же обов'язком для викладача, як і прищеплення знань. Саме завдяки цьому компоненту навчання ми можемо сподіватися, що в багатьох ситуаціях наші випускники будуть знати, ЯК САМЕ їм треба діяти, щоб бути ефективними і одночасно дотримуватись прав людини. Не можна сподіватися, що слухачі як-небудь набудуть корисних навичок самостійно, вивчаючи розглянутий матеріал, виконуючи письмові роботи, вирішуючи проблеми і проводячи усні презентації. Невипадково протягом багатьох років ми чуємо, що працівники міліції, які вивчили курс з прав людини, мають про них певні знання або уявлення, але слабко застосовують їх у професійній діяльності через брак комунікативних навичок та навичок вирішення проблем. Саме тому викладач зобов'язаний додатково прищепити когнітивні і професійні навички. Прийняття цього твердження веде до іншого комплексу проблем при розробці курсу:

· яких умінь необхідно навчити і як оцінювати ці уміння в моєму курсі?

· якою мірою слухачі повинні демонструвати володіння цими навичками?

· за яких умов я можу прищепити ці навички в аудиторії або поза нею?

Відповіді на ці питання забезпечують успіх методів активного навчання, що відповідають запитам слухачів.

3. Що, на мій погляд, слухачі повинні відчути ?

На перший погляд, багато викладачів можуть ухилитися від задачі, що здається їм надто простою і не зовсім академічною. Однак, багатьом з нас хотілося б, щоб наші слухачі мали відчуття, що вони відкривачі своїх задумів у матеріалі нашої дисципліни, або відчули інтелектуальне й емоційне задоволення від того, що вони змогли вирішити проблему чи дійти суті розглянутої події. Очевидно, що у більшості навчальних закладів основна проблема, яку називають викладачі - відсутність мотивації у студентів. На щастя, курс з прав людини є сферою, у якій використання методів активного навчання може бути успішним. Так, активні методи, сфокусовані на дискусії, мотивують більше, ніж просто лекція.

Справді, для деяких дисциплін розвиток особистого ставлення є основною метою курсу. Зокрема, можна розглядати розвиток співчуття як важливу задачу курсу з прав людини; через рольові ігри створювати ситуації, в яких буде розвиватися емпатія і розуміння тих, чиї права порушуються.

Висновок

У даній роботі ми розглянули проблему впровадження активних методів навчання і правильного їх вживання в процесі навчання у вищих навчальних закладах.

Ми вивчили і зробили аналіз психолого-педагогічної літератури за даною темою. Розглянули різні класифікації методів навчання. Охарактеризували активні методи навчання, які використовуються в процесі навчання.

Розвиток активних методів обумовлений такими, що виникають перед процесом навчання новими задачами: забезпечити формування і розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, умінь і навичок самостійної розумової праці. Виникнення нових завдань обумовлене бурхливим розвитком інформації. У століття бурхливих темпів зростання інформації їх необхідно постійно оновлювати, що може бути досягнуто шляхом самоосвіти, а це вимагає від людини пізнавальної активності і самостійності - якостей, що характеризують інтелектуальні здібності людини до навчання, які виявляються і розвиваються в діяльності. Відсутність умов для прояву цих якостей призводить до того, що вони не розвиваються. Ось чому, тільки широке використання активних методів, що спонукають до мислительної та практичної діяльності, розвиває такі важливі інтелектуальні якості людини, які забезпечують надалі його діяльне бажання в постійному оволодінні знаннями і застосуванні їх на практиці.

У результаті вивченого, ми прийшли до висновку, що застосування активних методів навчання дійсно приведе до продуктивної розумової і практичної діяльності студентів в процесі опануванням навчальним матеріалом.

Список використаної літератури

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі.-К., 1981. С.51.

2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Історія. Проблеми. - К.: Либідь, 1998.

3. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти.- К., 1997.

4. Ващенко Г. Загальні методи навчання.- К., 1997. С.103.

5. Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. -- К.: Высшая школа, 1985.

6. Вітвицька С.С. «Основи педагогіки вищої школи». Методичний посібник для студентів магістратури. -- Київ: Центр навчальної літератури 2003. --316с.

7. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник.- К., 1997. С. 206.

8. Дидактика современной школы / Под. Ред. В.А. Онищука. К., 1987. С.175.

9. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник/ за ред.. В.І. Лозової. -- Харків «ОВС» 2006 --496с.

10. Лозова В.І., Троцко Г.В., Теоретичні основи виховання і навчання:Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун- т ім Г. С. Сковороди.-2-е вид., випр.і доп. - Харків: “ОВС”, 2002.-400 с.

11. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка.- К., 1999. С. 176.

12. Нагаев В.М. Методика викладання у вищй школі: Навч. Посібник.- К.:Центр учбової літератури, 2007.-232 с.

13. Паламарчук В.Ф., Паламарчук В.И. Методи і прийоми навчання // Радянська школа. 1975. № 10. С. 11-20.

14. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: В 2 кн. М., 1999. Кн. 1. С. 470.

15. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. -- К.: Либідь, 2003.

16. Аркас Микола. Історія України - Русі. - К.: Вища шк., 2008.- 456 с.

17. Гессен С.И. Основи педагогіки: Введення в прикладну філософію: Навчальний посібник для вузів.-М.: Школа - Пресс, 2008. -448с.

18. Закон України <<Про внесення змін і доповнень до Законові Української РСР ”Про освіту”>>//Законі України / Верховна Рада України, Інститут законодавства. - К.,1997.-Т.10.-С.168-192.

19. Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. -ДО.: В освіти України, 1994.-Вип.1.-336 с.

20. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / В.Зубко; Нац. Ун-т ”Києво-Могилянська академія ”. К.: КМ Academia, 2009.-290 с. Автори: Н. Софій, В. Кузьменко За матеріалами: Освіта.ua Дата публікації: 05.02.2006

21. Ягупов В.В. Педагогіка - Імітаційні неігрові методи навчання. Аналіз конкретної ситуації

22. Водопьянова Ю. Активные методы обучения подростков как одна из форм личностно ориентированного подхода в учебно-воспитательном процессе: на материале естественнонаучных дисциплин: автореф. … канд. пед. наук: 13.00.01. М., 2005. 23 с.

23. Гейхман Л.К. Обучение общению во взаимодействии: интерактивный подход // Образование и наука. 2002. № 3. С. 134-139.

24. Голубкова О.А. Использование активных методовобучения в учебном процессе: учебно-методическое пособие. СПб., 1998. 42 с.

25. Еримбетова С., Маджуга А.Г., Ахметжан Б. Использование интерактивных (диалоговых) технологий обучения в процессе творческого саморазвития личности учащегося // Вестник высшей школы «Альма-Матер». 2003. № 11. С. 48-52.

26. Томан Іржі. Мистецтво говорити. - К., 1998.

27. Дейл Карнегі. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. - К., 2000.

28. Культура ведення дебатів. - Харків, 1988.

29. Права человека и полиция. Как проводить дискуссию/ пособие для преподавателя - СПб.: Информационно-издательское агентство «Лик»; Страсбург: Генеральный директорат по правам человека Совета Европы. 2000. - 76 с.

30. Права людини у діяльності міліції: Посібник з активних методів навчання. Видання друге, доп. / Кол. авт.- Харків: Харківський інститут соціальних досліджень.. 2008. - 141 с.

Размещено на Allbest.ru