Експеримент як метод дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

РЕФЕРАТ ЗА ТЕМОЮ

«ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ»

Виконала студентка:

Кабанова І.Г.

Луганськ 2011

ВСТУП

Досконале знання методологічних основ проведення науково-педагогічного експерименту - важлива складова професійної компетентності дослідника, необхідний інструмент в його повсякденній роботі. Потрібно чітко усвідомлювати послідовність етапів, співвідношення форм та методів організації експериментальної роботи, специфічні прийоми та шляхи її реалізації. Досить часто молоді науковці відчувають певні труднощі на перших етапах здійснення самостійної творчої діяльності - при виборі теми експерименту, формулюванні гіпотези, постановці мети, визначенні об'єкту та предмету дослідження, організації етапів проведення експериментальної роботи.

Компетентний спеціаліст у галузі педагогіки вміє майстерно підбирати і доцільно використовувати цілий спектр засобів та технологій в ході експериментального дослідження, але не завжди може в узагальненому вигляді сформулювати, як він це робить. Хоча загалом прийоми та методи науково-педагогічного пошуку досить відомі, на практиці не так легко “видобути” потрібну інформацію при ознайомленні з нормативними документами, вимогами та стандартами дисертаційного дослідження. Науково-методичної літератури, що стосується організації та проведення експерименту з урахуванням сучасних вимог, недостатньо.

Дані методичні рекомендації спрямовані на заповнення прогалин щодо висвітлення основ реалізації та проведення науково-педагогічного експерименту.

Мета: розкрити особливості використання сучасних методів, засобів та інструментарію; виявити роль і місце новітніх комп'ютерних технологій в організації експерименту; уточнити методологічний понятійний апарат педагогічного дослідження.

Об'єкт: експеримент як метод дослідження.

Предмет: процес експериментування.

Завдання роботи:

1. З'ясування новітніх методів та технологій реалізації експерименту, що потребують наукового осмислення та опрацювання.

2. Висвітлення наукових основ організації сучасного дослідження з метою отримання найбільш достовірних, об'єктивних та обґрунтованих висновків.

3. Вивчення проблеми критеріїв відбору та оцінювання процедур, методик, інструментарію дослідження, отриманих результатів.

4. Аналіз методологічних аспектів планування та організації дослідження.

педагогічний експеримент навчальний

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕКСПЕРИМЕНТ

1. Сутність і види експерименту

Педагогічний експеримент передбачає активний вплив на педагогічне явище чи процес шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження. Експеримент як самостійний метод характеризується такими ознаками:

діяльність, що організована на основі наукових даних у відповідності з теоретично обґрунтованою гіпотезою;

запланований вплив на досліджуваний об'єкт, створення нових явищ тощо;

глибокий аналіз та теоретичне узагальнення одержаних результатів;

можливість багаторазового повторення;

дотримання точно врахованих і змінюваних умов.

Експеримент, на відміну від інших методів, створює умови для:

1) перевірки ефективності запроваджень у навчально-виховний процес;

2) порівняння ролі та впливу різних факторів на педагогічний процес;

3) вибору оптимальних факторів для організації певних ситуацій навчання та виховання;

4) виявлення умов реалізації певних педагогічних задач;

5) виявлення специфіки та закономірностей протікання педагогічного процесу в конкретних, в тому числі й заданих, умовах.

Сутнісний зміст експерименту полягає в розкладанні цілісного педагогічного явища на складові елементи; внесенні змін до умов, в яких ці елементи функціонують; відслідковуванні окремих досліджуваних сторін і явищ; фіксуванні результатів навчально-виховного процесу в умовах експерименту. Отже, експеримент у загальній системі методів дослідження допомагає встановити наукові факти, пояснити та узагальнити нові дані з позицій більш загальних теорій; будувати на базі одержаних результатів нові гіпотези та теорії.

Експериментальна робота в навчальних закладах повинна передбачати щонайменше:

чітку фіксацію стартових умов;

точне та зрозуміле формулювання гіпотез й очікуваних результатів;

фіксування незалежних змінних, тобто того, що спеціально впроваджується в експериментальну ситуацію;

фіксування умов експерименту;

виявлення реальних результатів і їх відповідності гіпотезі.

Як правило, розрізняють такі види педагогічного експерименту:

Констатуючий експеримент полягає в тому, що дослідник експериментальним шляхом встановлює лише стан педагогічної системи, що вивчається: констатує наявність зв`язків, залежностей між явищами, визначає вихідні дані для подальшого дослідження.

Формуючий експеримент супроводжується застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування в учнів певних якостей, на покращення результатів їх навчання, виховання, трудової діяльності тощо.

Контролюючий експеримент визначає рівень знань, умінь та навичок за матеріалами формуючого експерименту.

Розрізняють також природний та лабораторний експеримент:

Природний експеримент проводиться у звичних умовах навчання і виховання при їх збереженні, що дає можливість враховувати та багаторазово відтворювати досліджувані явища.

Лабораторний експеримент проводиться в спеціально створюваних умовах, що дає можливість більш точно їх враховувати, а також ізолювати досліджувані зв`язки від інших впливів.

ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТУ

2.1 Планування експерименту

Планування експерименту включає в себе:

визначення мети та завдань експерименту;

місце, час проведення експерименту та його об`єм;

характеристику вибірки та задіяних в експерименті груп;

опис використовуваних для проведення експерименту матеріалів;

опис методики проведення експерименту;

опис додаткових змінних, що впливають на результати експерименту;

опис методики фіксування, обробки та інтерпретації результатів експериментального дослідження.

Для одержання достовірної інформації важливим є виділення з об`єкту дослідження тої сукупності, яка буде підлягати вивченню, тобто формування вибіркової сукупності.

Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, що виступає в якості основних об`єктів спостереження. Вибіркова сукупність повинна відображати властивості та ознаки генеральної сукупності.

Генеральна сукупність - це та сукупність об`єктів, на яку експериментатор поширює висновки дослідження, тобто та множина об`єктів, яка має спільну характеристику і вивчається в рамках дослідження на територіально-часових границях.

Процес формування вибіркової сукупності характеризується такими ознаками:

числом ступенів відбору;

типом виділення об`єктів репрезентації на проміжних етапах відбору;

способом районування, виділених на проміжних етапах відбору, об`єктів репрезентації;

способом відбору об`єктів репрезентації та одиниць спостереження на кожному етапі;

об`ємом вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження).

Перші чотири ознаки описують тип вибірки, тобто особливості процесу відбору одиниць спостереження, п`ятий - об`єм вибіркової сукупності, що дозволяє розрізняти вибірку в рамках вибраного типу за кількістю одиниць спостереження.

При проведенні педагогічного дослідження варто звузити число об`єктів до мінімально необхідної кількості. Якщо мова йде про методику викладання певної теми, то можна обмежитись одним експериментальним та одним контрольним класом. При проведенні тимчасового експерименту, для одержання даних за достовірністю 0,95 бажано, щоб було залучено не менше як 384 учні. Якщо досліджуються виховні проблеми чи психологічні аспекти навчальної діяльності, то перевіркою можна охопити лише кілька десятків учнів.

Для забезпечення рівності умов експериментальних і контрольних класах слід:

залучити до проведення занять у групі одного вчителя;

вибрати в якості експериментального більш слабкий клас чи групу;

замінити місцями, у кожній наступній серії дослідів, експериментальні та контрольні класи (групи);

розділити склад учнів на кількісно одинакові (співрозмірні) групи за рівнем успішності чи іншими важливими для експерименту ознаками.

2.2 Програма та методика експерименту

Програма дослідно-експериментальної роботи в навчальному закладі обговорюється та затверджується на засіданні науково-методичної ради і направляється на проведення незалежної зовнішньої експертизи.

Експертиза програми педагогічного експерименту передбачає оцінку за такими параметрами:

Обґрунтованість вибору теми (грамотність, актуальність, практична значимість, посильність, доступність, наявність необхідних ресурсів і т.п.).

Зрілість і наукова обґрунтованість ідей експерименту, його концептуальної основи, її відповідність загальній системі цінностей школи.

Наявність і виваженість рішення про склад учасників роботи, розподіл обов'язків між ними, керівництво експериментом.

Доцільність і обґрунтованість вибору бази експерименту, достатність експериментальних об'єктів.

Наявність та зрозумілість (чіткість) мети, задач, очікуваних результатів експериментальної роботи і критеріїв їх оцінки.

Наявність і якість гіпотези дослідження, її неаксіоматичність.

Обґрунтованість критеріїв і послідовності етапів роботи.

Наявність обґрунтування методів дослідження і засобів досягнення мети, необхідність та достатність методів і методик, їх взаємодоповнюваність.

Продуманість ресурсного забезпечення роботи (програмного, методичного, матеріального, фінансового, нормативного, консультативного, управлінського).

Повнота відображення в програмі логіки експерименту:

назва етапів, терміни їх початку та завершення;

зміст роботи, процедури, методики;

хто організовує, проводить дослідження, приймає у ньому участь;

необхідне забезпечення;

очікувані результати, критерії і показники їх оцінки;

способи контролю та фіксації результатів;

відмітка про виконання.

Наявність та обґрунтованість прогнозу можливих негативних наслідків експерименту, пропозиції з профілактики і (чи) компенсації та подолання цих наслідків.

Наявність та обґрунтованість рішення про форми представлення результатів роботи.

Наявність та обґрунтованість варіантів перспектив подальшого розвитку експерименту.

2.3 Розробка програми експерименту

Як свідчить практика, програма педагогічного експерименту може бути різною як за змістом, так і за обраним інструментарієм.

Це залежить від факторів, які впливають на рівень вимог до програми експерименту та повноти й розгорнутості її компонентів. Такі фактори носять:

а) суб'єктивний характер;

б) об'єктивний характер.

Можна виділити експерименти чотирьох рівнів, які відповідають станам професійного росту педагога-екпериментатора:

експеримент І рівня - дослідна робота;

експеримент ІІ рівня - дослідно-експериментальна діяльність;

експеримент ІІІ рівня - експериментально-пошукова діяльність;

експеримент IV рівня - експериментально-дослідницька діяльність.

Основою такого поділу є рівень достовірності та відтворюваності результатів експерименту.

Найбільш повною за змістом і структурою є програма IV рівня експерименту.

Для І рівня експерименту - дослідної роботи - педагог повинен письмово дати відповіді на питання трьох груп.

Перша група питань - особливість педагогічної діяльності:

У чому особливість педагогічної діяльності вчителя, за рахунок якої він очікує одержати позитивний результат у навчально-виховному процесі?

Яка сукупність використовуваних педагогічних прийомів, технік, методик чи технологій, спрямованих на одержання запланованого результату навчання (чи виховання)?

У чому відмінності педагогічних впливів на учня, які здійснюються в ході експерименту, від традиційних?

У чому специфіка педагогічного досвіду (“раціональне зерно”), яка допомагає одержати позитивні зміни в розвитку учнів?

Друга група питань - педагогічна мета:

Які зміни в стані учня плануються (чи вже досягаються)?

У чому полягає педагогічна мета?

Які заплановані результати навчання (виховання)?

На розвиток яких властивостей особистості, здібностей учнів спрямована експериментальна діяльність педагога?

У чому полягає визначальна ознака, яка характеризує знання чи вміння учня, які він одержує в ході експерименту?

Третя група питань - результативність:

Як педагог буде відрізняти (фіксувати, визначати), що саме заплановані зміни відбулися в учнях ?

За якими ознаками, змінами в стані оцінювалась (чи буде оцінюватись) результативність педагогічної діяльності?

Отже перший рівень експериментальної роботи передбачає розвиток здібності до усвідомлення власних педагогічних дій.

Ключовими питаннями, на які вчиться відповідати експериментатор на цьому етапі, є:

Що я роблю як педагог-експериментатор?

Як я це здійснюю?

Для чого і який результат отримую?

ІІ рівень експерименту - дослідно-експериментальний - базується на першому і відрізняється повнотою та глибиною відповідей на виділені питання, розробкою програми експерименту за певною формою.

Для другого рівня експерименту вчитель повинен зуміти відповісти на наступну групу питань:

1) педагогічна мета - очікуваний результат педагогічної діяльності, виражений у позитивних змінах учнів завдяки експериментальній розробці:

Що планується змінити в учнях?

Які якості особистості планується виховати в учнів за рахунок експериментальних дій?

Які здібності планується розвинути?

Які зміни в розвитку учнів плануються?

2) мета експерименту - очікуваний результат діяльності експериментатора, виражений в одержанні нового знання про педагогічну дійсність і оформлений у вигляді експериментальних матеріалів:

Що планується розробити й апробувати?

Що (які експериментальні розробки ) буде впроваджуватися в навчальний процес і перевірятися?

Що буде апробуватися: програма, навчальний план, концепція, методика тощо?

3) гіпотеза - логічно обґрунтована пропозиція, сукупність педагогічних виливів:

Що передбачаєте?

У чому полягає сукупність педагогічних дій, спрямованих на досягнення мети?

Що перевірятимете?

4) діагностичний інструментарій - засоби оцінювання результатів експерименту:

За допомогою чого буде здійснюватися контроль за результатами?

За допомогою якого типу задач чи завдань для учнів буде перевірятись результативність експерименту?

5) критерії оцінки очікуваних результатів - ознаки, на основі яких проводиться оцінка ефективності експериментальної розробки:

За допомогою яких ознак у зміні стану учнів буде оцінюватися результативність експериментальних матеріалів?

Як передбачається фіксувати, діагностувати зміни, що відбулися в учнів?

ІІІ рівень експерименту - експериментально-пошуковий - базується на першому і другому рівнях експерименту й відрізняється більшою глибиною відповідей на поставлені вище запитання, повнотою використаного інструментарію.

Структура програми включає додатково до позицій І - ІІ рівнів експерименту такі компоненти, як:

суперечність;

проблема;

об'єкт;

предмет експерименту;

експериментальна ідея;

задум;

мета і завдання експерименту;

етапи експерименту.

Такий експеримент відрізняється більшим рівнем відтворюваності результатів, технологічністю, доказовістю.

Групи запитань, на які слід відповісти вчителю, у процесі розробки експерименту ІІІ рівня

І група - суперечність - те, що заважає діяльності педагога, не дозволяє йому досягнути бажаного результату:

Що заважає досягти бажаного результату в існуючій практиці роботи вчителя?

ІІ група - визначення проблеми - загальні уявлення про передбачувані напрями діяльності вчителя в наявній (існуючій) проблемній ситуації, деяке уявлення про бажаний результат:

Які дії плануються для вирішення існуючої проблемної ситуації?

Який результат очікується?

IV група - задум - конкретизація ідеї експерименту, передбачає описання процесу реалізації ідеї:

Як здійснити ідею експерименту на практиці?

Яка логічна схема розгортання експериментальних дій?

Які принципи відбору навчального матеріалу?

Які ведучі положення, методи, організаційні форми експериментальної роботи передбачаються?

V група - об'єкт експериментування - педагогічний простір, область, у границях якої перебуває те, що вивчається.

Головне питання: що досліджується?

VI група - предмет експериментування - конкретизує, на що саме спрямований експериментальний вплив. Предмет відповідає на запитання:

Як розглядається об'єкт: які властивості, відношення, функції виділяються в об'єкті ?

Яка реальність, яка частина об'єкта буде розкриватися в даному експериментальному дослідженні?

VII група - мета експерименту - відповідає на питання: що педагог-експериментатор планує створити та спробувати в результаті експерименту?

VIII група - в програмі експерименту визначаються завдання. Вони вимагають відповіді на питання:

Які проміжні результати необхідно отримати, щоб досягти мети?

Які шляхи необхідно обрати для цього?

IX група - етапи експерименту - визначають деякі частини, проміжні результати і послідовність їх досягнення; служать для фіксації проміжних результатів, їх оцінювання і корекції.

При виділенні етапів експерименту вчитель відповідає на запитання:

Які проміжні результати та в якій послідовності передбачаються для досягнення мети?

Які терміни (час початку та завершення) проведення експерименту передбачаються?

Для успішного педагогічного експерименту вчителю-експериментатору важливо:

виробити внутрішню установку на поступове засвоєння сходинок професійної майстерності, на своєрідний ріст у сфері експерименту;

прагнути до усвідомленості (рефлексії) власних дій;

послідовно освоювати методологію експерименту, його теоретичні основи;

робити спроби щоденно описувати результати в робочому щоденнику.

ВИСНОВКИ

Результати експериментального дослідження у порівнянні з уже відомими в науці даними виконують різні функції - уточнюють або розширюють окремі теоретичні чи практичні положення навчально-виховного процесу чи методики вивчення, одержані результати можуть також відкривати нові аспекти досліджуваної проблеми, виокремлювати нові елементи, не відомі раніше.

На етапі завершення дослідження та підведення підсумків необхідно чітко і конкретно визначити роль отриманих результатів для практики. Треба показати, для якої саме ділянки науки чи практики можуть бути корисні висновки експерименту і якою мірою нові знання можуть викликати позитивні зміни, які наслідки можуть бути досягнуті при впровадженні результатів. До практичних результатів дослідження відносяться конкретні методичні вказівки, рекомендації щодо навчання, виховання, інших видів педагогічної діяльності. Тобто результат дослідження має бути поданий так, щоб його можна було використати в науковій практичній діяльності.

Наприклад, на основі дослідження експерименту може бути зроблена заява у пресі, стаття в науково-популярному журналі, виступи по радіо, по телебаченню - це буде популяризація. Необхідно виступати з доповідями за результатами дослідження на науково-практичних семінарах, конференціях, можна видати методичні рекомендації, розробити спецкурс по своїй проблемі для студентів педагогічних вузів, розробити та подати пропозиції для включення в стандарти загальної освіти, методики для впровадження нової технології в навчально-виховний процес.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Боровкова Т.И., Морев И.А. Мониторинг развития системы образования. Часть 1. Теоретические аспекты: Учебное пособие. - Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2004. - 150 с.

2. Глазунов А.Т. Педагогические исследования: содержание, организация, обработка результатов. - М.: Издательский центр АПО, 2003. - 41 с.

3. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень // Вісник АПН України. - 1993. - №1. -с.11-23.

4. Граничина О.А. Статистические методы психолого-педагогических исследований: Учебное пособие. - Санкт-Петербург: Издательство РГПУ им. А.И.Герцена, 2002. - 48 с.

5. Загвязинский В.И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования. - 2-е изд.: М.: Академия, 2005. - 208 с.

6. Кожухова Т.В. Основи психолого-педагогічного дослідження. - Харків: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002. - 240 с.

7. Кушнер Ю.З. Методология и методы педагогических исследований: Учебно-методическое пособие. - Могилев: МГУ им. А.А.Кулешова, 2001. - 112 с.

8. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. - М.: Прогресс, 1980. - 391с.

9. Материалы инновационного практикума “Роль экспериментальной деятельности в совершенствовании профессиональной компетентности учителя”. - Кустанай: гор. метод. кабинет, 2006.

Размещено на Allbest.ru