Взаємодія школи і сім’ї у моральному вихованні підлітків
Теоретичне обґрунтування і експериментальна перевірка педагогічних умов виховання моральності підлітків у сучасній українській сім'ї та взаємозв'язок зі школою у цьому вихованні. Методична робота вчителя щодо вивчення духовного виховання неповнолітніх.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.10.2011 |
| Размер файла | 67,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4. розмовляйте в присутності учня, тільки у виняткових випадках вимагайте конфіденційної зустрічі;
5. підкреслюйте свою зацікавленість долею вихованця;
6.поради і рекомендації давайте не нав'язуючи, передбачайте рівень свої вимог і можливостей сім'ї;
7. висувайте спільні проекти, домовтесь про конкретні спільні справи;
8. не давайте безгрунтовних обіцянок, будьте стримані в складних ситуаціях.
На жаль, саме непрофесійна робота з батьками частіше підриває авторитет педагога і школи. Батьки будуть добиватися співпраці тоді, коли будуть бачити зацікавленість класовода долею їхніх дітей.
Вчений наголошував, що проблема ця також належить до найскладніших і найважчих. Оскільки взаємозалежності педагогічних явищ у наші дні дедалі ускладнюються, завдання, які висуває життя перед школою, стають настільки складними, що без високої педагогічної культури всього суспільства і, насамперед, сім'ї зусилля вчителів, якими б значними вони не були, виявляється недостатньо ефективними. Всі шкільні проблеми стоять і перед сім'єю, всі труднощі, які виникають у складному процесі шкільного виховання, вкорінюються у сім'ю особливо на тлі сучасних суспільно-економічних контрастів; виховання правильних взаємин і розвиток особистості залежить насамперед від того, якими людьми постають перед дитиною мати й батько, як пізнаються людські стосунки і суспільне оточення на прикладі батьків.
В.Сухомлинський вважав: "Напрочуд важливим завданням сім'ї і школи є формування у вихованців моральної готовності до батьківства і материнства. Без цієї готовності неможливо уявити всебічний розвиток людини".
В Законі України "Про освіту" в статтях 53 і 54 вказано на основі права і обов'язків батьків у вихованні дітей, зокрема, відзначено, що на батьків покладено однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Обов'язками батьків є:
1. Постійно дбати про фізичне здоров'я і психічний стан дитини, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей.
2. Поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, рідної мови, культури, сім'ї.
3. Сприяти здобуттю освіти в загальноосвітніх навчально-виховних закладах або здобувати домашню освіту.
Основними правами батьків є: вибрати навчально-виховний заклад або забезпечувати домашню повноцінну освіту. Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від втручання політичних партій, громадських релігійних організацій, тому залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається.
Бажані результати може дати лише синтез духовного виховання й навчальних програм, з наближенням знань до реального життя. І це можливо здійснити на засаді традиції національної культури, живої етики свого народу".
Якість уроку не можна забезпечити лише методичною його досконалістю, працездатністю вчителя, добрим обладнанням. Чи не найголовнішими результатами навчання є виховання сумлінного творчого ставлення учня до праці, його позиція на уроці, бажання та прагнення бути кращим, тобто позитивні зміни в самій особистості дитини.
Одна з найголовніших проблем, пов'язаних зі створенням і розбудовою самостійної, соборної, демократичної держави України, - освітня. Суть розбудови національної освіти полягає у відшукуванні форм і способів втілення у життя реальних здобутків сучасної цивілізації у своєрідних суспільно-історичних і раціональних умовах творення української державності.
"Розбудовуючи національну школу, необхідно враховувати надбання освіти інших країн, насамперед наш великий національний скарб - етнопедагогічну, педагогічну спадщину В.Сухомлинського, Г.Ващенка, М.Стельмаховича. Складність у розбудові національної школи в Україні - то не лише створення і забезпечення нового типу навчального осередку, а й реорганізація, трансформація середньої держави кінця тисячоліття".
Українська національна школа застосовує раніше напрацьовані й новітні методи удосконалення, засвоєння, систематизації знань, розвитку особистості. Проте, основне її спрямування - осмислення функціонування в етнонаціональному, культурно-інформаційному, еколого-валеологічному просторі сучасного світу, пошуки шляхів виживання особистості, нації через освіту.
Щоб опанувати на творчому рівні нові методики, потрібно аби на окремому уроці й у системі уроків класовод досягав взаємозв'язку навчального, розвивального й мотиваційного компонентів навчальної діяльності, утверджував гуманні взаємовідносини в класі, активно використовував різні форми співробітництва.
Отже, велике значення у розвитку моральних, естетичних, патріотичний якостей підлітка має спільна робота батьків і дітей. Кожному класному керівнику потрібно розробляти якомога більше способів їхньої співпраці.
Розділ ІІІ. Практична робота вчителя щодо вивчення морального виховання підлітків у сім'ї
1) Експеримент у Шаргородській школі №2, який я проводила серед підлітків показав такі результати:
Практика виховання духовності у підлітків в українській сучасній сім'ї і школі - аналізується стан виховання духовності підлітків у сім'ї і школі. Згідно із розробленими нами критеріями, було виділено чотири групи респондентів-батьків, що відрізняються між собою рівнем теоретичних знань і характером готовності до співпраці з педагогами і дітьми у вихованні духовності підлітків у сім'ї.
І група (2,0%) - батьки з високим педагогічним і духовним рівнем зацікавленості у духовному вихованні дитини, володіють необхідними етичними, філософськими та педагогічними знаннями, методами і прийомами. Їх педагогічна готовність дозволяє створити належні педагогічні умови для успішного виховання і духовного розвитку підлітків у сім'ї. Батьки цієї групи готові до співробітництва з педагогами, надання допомоги у вихованні дітей іншим батькам.
ІІ група (43,0%) - батьки із середнім рівнем підготовки до здійснення виховання духовності у підлітків, як правило, відповідально ставляться до виховання духовності у дітей, сприяють формуванню у них ціннісної системи (ідеалів, інтересів, потреб, поглядів), проте можуть вдаватися до авторитаризму, що призводить до протестів і невпевненості у поведінці дітей. Такі батьки розуміють значення спільних і узгоджених дій школи і сім'ї у вихованні духовності у підлітків, мають стійкі навички виховної роботи, проте їхні знання з питань духовності дітей потребують суттєвої корекції.
ІІІ група (30,0%) - батьки з достатнім педагогічним рівнем. Вони володіють певними педагогічними знаннями, уміннями і навичками, проте у вихованні дітей не дотримуються системи, часто міняють свої інтереси, погляди, переконання. Їх поведінка не служить прикладом для дітей, а вимоги педагогічно необгрунтовані. Вони недооцінюють значення виховних зусиль педагогів, а їхні теоретичні знання є недостатніми для виховання духовності у дітей.
IV група (25,0%) - батьки з низьким педагогічним рівнем мають обмежені знання в галузі духовності, етики, культури спілкування. В них відсутня мотивація до взаємодії з педагогами, готовність до виховання духовності у підлітків. Такі батьки не мають впливу на формування духовних інтересів, установок і переконань у підлітків, а їхні погляди часто мають суперечливий характер, що позначається на вихованості і розвитку дітей.
Результати проведених психолого-педагогічних досліджень, експертна оцінка педагогами, батьками та обгрунтовані і розроблені критерії духовності особистості стали основою для визначення рівнів сформованості духовності у підлітків. Діагностуванням було умовно виділено чотири групи підлітків з різними рівнями сформованості у них духовності.
Високий рівень (6,5%) мають діти, які багато знають про духовні цінності, вміють їх аналізувати, класифікувати, оцінювати їх значення в житті людини. Вони мають стійкі ціннісні орієнтації та ідеали. Гармонійне спілкування дітей з батьками є стимулом до творчої діяльності і творення духовних цінностей особистості.
Середній рівень (12,1%). Для дітей з цим рівнем характерні добре розвинені гуманістичні якості, хоча знання про духовні цінності неповні і не завжди мають чітку систему. Поведінка має сталий позитивний характер і пояснюється привченістю до добрих вчинків, наслідування батьків. Ці діти, як правило, незадоволені собою і намагаються виховати в собі бажані духовні якості, уникати немотивованої поведінки, контролювати і аналізувати свої вчинки.
Достатній рівень (39,2%). Знання дітей цього рівня про духовність в основному вірні, але не відповідають поведінці, оскільки засвоєні формально і неусвідомлено. Знайомлячись з духовними цінностями, вони виявляють несприйнятливість і негативізм, вибірковість. Духовні інтереси, бажання покращити себе, виховати в собі духовні якості в них нестійкі. Поведінка не завжди відповідає вимогам духовності. Такі діти часто імітують духовність з метою їх заохочення.
Елементарний рівень (42,2%) - знання про духовність і духовні цінності у дітей цієї групи неправильні або обмежені. Духовні інтереси і потреби замінюються матеріальними. Бажання самовдосконалюватись і прагнення високої мети відсутнє. Це пояснюється завищеною самооцінкою підлітків або ж, навпаки, невпевненістю в собі. Для дітей цієї групи характерне байдуже ставлення до природи, людей, суспільства. Духовні якості формуються інтуїтивно, або під впливом якихось неусвідомлених чи випадкових стимулів. Діти не знають, як правильно діяти в тій чи іншій ситуації, керуються здебільшого імпульсивним потягом.
Проведений констатуючий експеримент показав, що:
-сучасна українська сім'я часто неспроможна повною мірою використовувати власний виховний потенціал внаслідок втрати традиційної та низького рівня педагогічної наукової культури, незнання природи і змісту духовного світу людини та власних дітей, недостатнім співробітництвом зі школою;
-основними причинами низького рівня духовної вихованості підлітків є недостатня компетентність вчителів і батьків з цих питань, теоретична нерозробленість науково-педагогічного аспекту проблеми та її методичного забезпечення, дезінтегрованість соціально-педагогічних умов виховання;
-ознайомлення підлітків з духовними цінностями українського народу недостатньо сприяє вихованню у них тих чи інших духовних якостей внаслідок слабкої організаційної та навчально-методичної системи оволодіння дітьми достатніми знаннями духовних основ життя сучасної людини;
-взаємодія школи і сім'ї не відповідає практичним вимогам і потребам сьогодення у вихованні духовності у підлітків;
-без теоретичного, науково-педагогічного та методичного обгрунтування і організаційного забезпечення школа і сім'я не спроможні вирішити проблему виховання духовності у підлітків у сучасних умовах.
Виховання духовності у підлітків в сім'ї є одним з найважливіших етапів у складному цілеспрямованому, суспільно важливому процесі системи педагогічного впливу батьків на дітей, укладу життя родини, при якому створюються сприятливі умови для формування особистісних духовних якостей дітей, їхніх світоглядних позицій, переконань, ідеалів, ставлення до життя.
Дослідження показало, що відчуття приналежності до своєї родини, зв'язок поколінь, освоєння і збереження основ духовності, а також формування суспільної і родинної моралі забезпечується в першу чергу родинними традиціями (особистими, комунікативними, творчими, культурними, громадськими, релігійними, національними, народними, мовними, суто індивідуальними).
Батьками на етапі формуючого експерименту широко використовувався комплекс методів емоційної підтримки (навіювання, довіра, батьківська любов, сімейна злагода, заохочення), вербальні методи (пояснення, роз'яснення, переконання, бесіди, поради, настанови, застороги, спільні роздуми, планування майбутнього, аналіз проблемних і випробувальних ситуацій, спільне читання і обговорення високоморальної і високодуховної літератури, перегляд і обговорення теле- і радіопередач), особистий приклад, привчання і вправляння, спільна праця з дітьми, самовиховання і самоудосконалення, комплекс чуттєво-емоційних методів (мистецтво, природа, родинні свята, урочисті події, доброчинні акції) та метод програмування бажаної поведінки.
Проведена дослідно-експериментальна робота сприяла позитивним змінам у свідомості і поведінці підлітків: формуванню у них духовності, ціннісної системи, уміння керувати власними емоціями і почуттями, працювати над собою, здатності аналізувати і критично оцінювати власні якості, вчинки, почуття, поглибленню взаєморозуміння з батьками, налагодженню близьких духовних контактів з усіма членами сім'ї, визначенню своєї ролі в житті родини, соціуму, нації, виробленню стійкого гуманного ставлення до людей, оточуючого середовища.
2) Розвиток знань про моральність у підлітків
Також дітям пропонувалося відповісти на запитання "Які моральні якості ти найбільше цінуєш у людині?". Більшість опитуваних до цих якостец відносили такі: доброту, порядність, справедливість, доброзичливість, толерантність, людяність, чесність, вірність, чуйність, благородство.
Як підтверджують ркзультати дослідження, важливим є те, що школярі в основному обізнанні з поняттями кращих моральних якостей людини. Особливо чітко прослідковується рівень обізнаності з цими поняттями у процесі застосування методу незакінченний речень, зокрема таких як: "Високоморальною можна вважати людину, яка…", "Одна людина не може бути для іншої засобом, тому що…", "Відомий вислів Протагора - "Людина - мірило всіх речей" я розумію так…", "Ділова людина сучасного суспільства повинна відзначатись такими якостями…".
Однак, разом з тим, доводиться константувати, що переважна частина підлітків чітко не відрізняє моральні чкості людини від вольових та інтелектуальних. Наприклад, на запитання "Які моральні якості ти найбільше цінуєш в людині?", типовою є відповідь, де разом із моральними якостями (доброта, порядність, справедливість) називають вольові (врівноваженість, цілеспрямованість) або інтелектуальні (розум, успішність у навчанні) якості.
Результати ранжування моральних понять, які є найбільш важливими у житті підлітків, свідчать про те, що на першому місці стоїть доброта, на другому - справедливість, на третьому - порядність, на четвертому - доброзичливість, на п'ятому - вірність, чесність, толерантність. Це дозволяє констатувати, що найбільш цінними для учнів середніх класів є ті якості, що характеризують стосунки людей.
3) Тематика батьківських зборів для підлітків
8 КЛАС
Збори № 1
Тема: Роль родини в розвитку моральних якостей підлітка
Питання для обговорення: 1. Виступ представника правоохоронних органів з темою: "Закон і відповідальність".
2. Аналіз класним керівником розвиток у колективі класу за кілька років і планування роботи на подальше.
3. Розбір моральних ситуацій.
4. Анкетування дітей і батьків за темою зборів.
Збори № 2
Тема: Культурні цінності родини і їхнє значення для дитини.
Форма роботи: обмін думками за проблемою зборів.
Питання для обговорення
1. Книга і її значення в розвитку пізнавальних і моральних якостей особистості.
2. Культурні традиції родини.
3. Вплив культурних цінностей родини на пізнавальний розвиток дитини.
4. Розповіді батьків про традиції родини з формування культурних цінностей: читання книжок, газет і журналів; відвідування театрів і музеїв; знайомство з природою; туристичні походи.
5. Виступ класного керівника з лекцією про вплив культурних традицій родини на пізнавальну активність дитини.
Збори № З
Тема: Воля і її шляхи формування в учнів
Питання для обговорення:
1. Роль вольових якостей особистості в подоланні інстинктів.
2. Значення родини в подоланні дитиною негативних рис характеру.
3. Роздуми учнів про себе і свої вольові якості.
9 клас
Збори № 1
Тема: Важка дитина. Яка вона?
Питання для обговорення:
1. Виступ класного керівника за темою зборів.
2. Виступ представника інспекції у справах неповнолітніх.
3. Співбесіда з батьками.
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ "Дитяча агресивність"
Форма роботи: круглий стіл.
Людина має здатність любити, і якщо вона не може знайти своє застосування, вона починає ненавидіти, виявляючи агресію і жорстокість. До цього вона вдається, щоб утекти від власного душевного болю...
Еріх Фромм
Запитання для обговорення:
1. Аналіз проблеми агресивності.
2. Вплив сім'ї на виявлення дитячої агресивності.
3. Заохочення, покарання в родині.
4. Закони подолання агресивності серед дітей.
5. Експрес-анкетування батьків з проблеми зборів.
Шановні мами і тати, дідусі і бабусі! Тема нашої нової зустрічі серйозна і складна. Це тема жорстокості та агресивності наших дітей. На жаль, ці явища поширені серед нас, дорослих, і серед наших дітей. Що ж це за явища і чи варто нам про них говорити? Напевне, що варто. Отож, розгляньмо, що таке агресія і як ми, дорослі, можемо допомогти дітям її перебороти.
Агресія в розвинутому суспільстві завжди під контролем, але цей контроль буде ефективним настільки, наскільки в суспільстві розвинені сили опору.
Що таке агресія? Агресія -- це поведінка, що заподіює шкоду предмету чи предметам, людині чи групі людей. У психології розрізняють два види агресії: інструментальну і ворожу. До інструментальної агресії людина вдається для досягнення певної мети. Вона найбільш поширена серед малюків (я хочу забрати іграшку, предмет абощо). Школярі частіше виявляють ворожу агресію, спрямовану на те, щоб заподіяти комусь біль.
Дуже часто агресію плутають з наполегливістю, завзятістю. Як Ви вважаєте, ці якості подібні? Що Вам більше до вподоби у вашій дитині: наполегливість чи агресивність? Безумовно, наполегливість. Ця якість порівняно з агресивністю має соціальне визнані форми, бо не допускає образ, знущання тощо.
Рівень агресивності дітей змінюється залежно від ситуації і має більший або менший ступінь вияву, але іноді агресивність набуває сталих форм. Причин для такої поведінки багато: становище дитини в колективі, ставлення до неї однолітків, стосунки з вчителем і ін.
Стійка агресивність деяких дітей виявляється в тому, що вони інакше, ніж інші, тлумачать поведінку навколишніх, інтерпретуючи її як ворожу. До агресії більше схильні хлопчики. Вона є складовою чоловічого стереотипу, який культивується в родині і засобах масової інформації.
Насамперед можна вивчити проблему ставлення дітей до телепрограм. Запитання записують на дошці. Відповіді аналізує класний керівник.
1. Які телепередачі ти вибираєш для перегляду?
2. Що тобі в них подобається?
3. Чи радишся ти з батьками при виборі телепередач?
4. Які передачі полюбляють твої батьки?
5. Які передачі ви дивитеся всією родиною?
|
№запитанняй |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
|
Хлопчики |
||||||
|
Дівчатка |
||||||
|
Батьки |
||||||
|
Матері |
Найчастіше причиною дитячої агресії є ситуація в сім'ї.
1. Агресивна поведінка членів родини в повсякденних життєвих ситуаціях:
галас, лайка, брутальність, приниження одне одного, взаємні докори та образи. Психологи вважають, що найчастіше дитина виявляє агресивність у повсякденному житті там, де вона щодня бачить агресію дорослих, яка стала нормою їхнього життя.
2. Непослідовність батьків у навчанні дітей правилам і нормам поведінки. Ця методика виховання дітей хибна тим, що в дітей не формується моральна основа поведінки: сьогодні батькам зручно говорити одне, і вони нав'язують цю лінію поведінки дітям, завтра їм зручно говорити інше, і це інше знову нав'язується дітям. Це призводить до розгубленості, озлоблення, агресії проти батьків та інших людей.
У вихованні можна назвати дві важливі ознаки, які позитивно чи негативно впливають на формування дитячої агресивності: доброзичливість і відраза.
Як впливає на подолання агресивності доброзичливість? Родина допомагає дитині: а) перебороти труднощі; б) використовує у своєму арсеналі вміння слухати дитину; в) використовує під час спілкування щире, добре слово, ласкавий погляд.
Відраза, навпаки, стимулює дитячу агресивність. Їй характерна байдужість, уникнення спілкування, нетерпимість і утиски, вороже ставлення до дитини. Несприйняття дитини створює умови для так званої "госпіталізації дитини". Що це таке? Самотність, "відсутність бажання спілкуватися з рідними, відсутність у сім'ї традицій, звичаїв, законів.
Величезне значення у вихованні дітей має заохочення: словом, поглядом, жестом, дією. Дуже важить і покарання, якщо:
а) до нього вдаються одразу після провини;
б) дитині пояснили, за що її покарано;
в) воно суворе, але не жорстоке;
г) воно оцінює дії дитини, а не її людські якості.
Караючи дитину, батько і матір виявляють терпіння, спокій і витримку.
Попереднє анкетування учнів із проблем класу
(аналітична довідка)
Якщо тебе карають, то як..................
Якщо тебе заохочують, то як.............
Чотири "не можна", які б ти хотів мати у своїй родині, коли тебе карають......
Завершується наша чергова зустріч. Хочеться, щоб вона виявилася для Вас корисною, спонукала до роздумів, викликала бажання побудувати стосунки у своїй родині по-новому.
І за традицією кожен із Вас отримує "золоті" правила виховання, пов'язані з даною темою зборів:
1. Учіться слухати і чути свою дитину.
2. Спробуйте зробити так, щоб лише ви знімали її емоційну напруженість.
3. Не забороняйте дітям виказувати негативні емоції.
4. Вчіться сприймати і любити її такою, якою вона є.
5. Покора, слухняність і ретельність будуть там, де їх вимагають розумно.
6. Агресивну поведінку дитини зумовлює агресивність родини.
4) Педагогічні задачі на взаємодію школи і сім'ї
№1
Сашко погано вчився в школі, був порушником дисципліни, знаходився під впливом "дурної компанії". Вчителі, заклопотані поводженням хлопчика, неодноразово викликали в школу батьків. Батьки вважали, що їхній хлопчик - звичайна дитина і вчителі до нього просто чіпляються. Що стосується його поводження в школі,так вони тут ні при чому: "Нехай там за ним стежать педагоги". І от Сашко на лаві підсудних. Батьки обвинувачують школу в тім, що вона недогляділа хлопчика.
1. Чи згодні ви з позицією батьків Сашка?
2. Яка роль родини в моральному вихованні дитини?
3. Яка роль школи у вихованні дитини?
4. Від чого залежить успіх у вихованні дитини?
Відповідь: Не можна погодитися з думкою батьків Сашка. Вкрай рідко діти ідуть за прикладом педагогів,частіше це приклад близьких, родини. Тому, основи морального виховання закладаються тільки в родині. Школа може тільки допомогти дитині навчитися орієнтуватися в цьому світі, дати їй необхідний набір знань і навичок, допомогти сформуватися як особистості. Але основи моральних підвалин закладаються в родині, ще зовсім у юному віці. З найпершими яскравими враженнями дитина одержує уявлення про "правила життя". І багато в чому саме від батьків залежить, які правила він прийме для себе. Педагоги ж, будучи в першу чергу професіоналами і вважаючи одним з головних своїх принципів не нашкодити дитині, завжди стежать за своїми діями, тому їхнє поводження і вчинки дуже часто виявляються схожими, "шаблонно правильними". І дитина не завжди звертає на це увагу - вчитель так пвдходить, як він зобов"язаний підходити. А батьки роблять так чи інакше, тому що так потрібно робити, і це єдино правильний спосіб дії, що дитина засвоює на все життя. Таким чином, у даній ситуації не можна вважати школу винною в усіх гріхах. Батькам необхідно розуміти, що це їхня дитина, і тільки вони відповідальні за те, якою людиною вона стане.
№2
Батьки Олега дуже забезпечені люди, але в родині розлад. Батько і мати хлопчика навіть не спілкуються один з одним і цілком зайняті своїми проблемама.
Олег вчиться в сьомому класі, має авторитет у своїх однокласників і вважається "крутим". Виховання батьками сина обмежується грошовими подарунками то з боку батька, то з боку матері. Батьки впевнені, що цього цілком достатньо для того, щоб їхня дитина виросла нормальною людиною.
1. Чи згодні ви з позицією батьків Олега?
2.Чи можливо, обмежуючи лише матеріальним забезпеченням, виховати повноцінну, у всіх відносинах, людину?
3. Як ви думаєте, до чого може привести подібне виховання дитини?
Відповідь: Цю дитну можна тільки пожаліти. Потім, у житті, йому буде дуже важко, без нормальних людських відносин. У нього в майбутньому можуть бути "усі блага цивілізації", але "нікому буде води подати". Так само шкода тих людей, що опиняться поруч з ним. Їм так само буде важко розраховувати на нормальну відповідну реакцію з боку цієї людини: у матеріальному світі немає місця таким поняттям, як любов до ближнього, жаль, та й просто повага.
Висновки
Сім'я дає дитині первинну підготовку до життя, тому що необхідний безпосередній дотик до світу близьких, які оточують дитину, до якого дитина з перших років привикає і з яким рахується. А вже потім народжується невідоме почуття самостійності, яке школа повинна підтримувати. Соціологічні дослідження свідчать, що на виховання дітей впдивають: сім'я на 50 %, засоби масової інформації - на 30, школа - на 10, вулиця - на 10.
Соціально-економічні зміни, які відбуваються у житті нашої країни, потребують термінового перегляду засвоєних поглядів, установок не лише в області виховання підростаючого покоління, а й у взаємовідносинах усіх ланок системи соціального розвитку особистості. Насамперед це стосується взаємовідносин школи і сім'ї. Аналіз стану цих взаємин свідчить, що традиційний підхід до виховання підростаючого покоління, через систему взаємовідносин спільних зусиль школи і сім'ї та педагогічного керівництва сімейним вихованням є надзвичайно малоефективним.
Виховати дитину здоровою, працелюбною, справжнім громадянином - справа нелегка. Батько і мати несуть відповідальність перед суспільством за виховання дітей, за формування майбутнього громадянина. Процес виховання дітей в сім'ї знаходиться в тісному зв'язку з процесом виховання та навчання підростаючого покоління в школі. Керівна роль, при чому, належить школі, яка повинна функціонувати виховні функції і сім'ї в суспільстві. В сім'ї дитина вперше засвоює норми моралі, навики спільної праці, формуються життєві плани дітей, естетичні ідеали, виховується любов до України.
Батьківщина починається з сім'ї і найважливіші риси та якості громадянина зароджуються в сімейному вихованні, діти - продовження не тільки нашого роду, а й нашого соціального ладу, наших завоювань і благородних намірів. І від того, які духовні цінності візьме від нас молодь, залежатиме майбутнє нашого народу і суспільства.
Батьки - найкращі вихователі, а тому, насамперед, вони відповідають перед власною совістю, народом, державою за виховання своїх дітей. Саме в сім'ї складаються і поступово змінюються ті або інші життєві установки особистості, які визначають сутність її духовності, її моральне обличчя.
Сьогодення вплинуло на зміст позашкільної роботи з дітьми і підлітками. Ринкові відносини, конкуренція, вільний вибір галузі діяльності сприяють посиленню потреби особистості у додатковій освіті, ранньому професійному самовизначенні. І головне - посилюється увага й зацікавленість батьків до позашкільної діяльності дітей, зростає попит на додаткові освітні послуги.
Визнаючи віковічне значення школи, шкільної освіти для найкращого розвитку дітей, не можна не бачити, що найкраща школа без позашкільної освіти і її допомоги не дасть великих корисних наслідків. Позашкільна освіта потрібна для культурного поступу країни як найкращий засіб до виховання гармонійно розвинутої особи - індивідуальності, а не того одноманітного гурту, який не здатен ні захистити свою волю, ні направити її на загальне добро.
Сім'я і школа ставить перед собою основне головне завдання - виховання всесторонньої, гармонійно розвиненої особистості, яка може реалізувати себе в професійному, громадянському і сімейному аспектах.
Потреба в здоровому способі життя, розвинений інтелект і широкий всебічний розвиток, інтелігентність у спілкуванні, естетичне сприйняття світу - ось кінцевий результат спільної виховної діяльності сім'ї і школи. Принципи і підходи, які повинні працювати на кінцевий результат, реалізуються в школі, але необхідно, щоб все життя учня, виховуючи і розвиваюче, будувалося на єдиній основі і в стінах навчального закладу та дому.
Протиріччя у виховних підходах сім'ї і школи відтворюються на ефективності виховного процесу. Результат, на який розраховує школа і якого звичайно, повинні прагнути і батьки, можна добитися тільки нашими спільними зусиллями.
Під час написання курсової роботи була досліджена проблема морального виховання підлітків та поставлено акцент на співробітництві школи і сім'ї у цьому процесі, розроблено і подано загальну характеристику моральності, дано визначення і значення сім'ї у житті кожної дитини та підлітків зокрема. Проаналізовані рівні, критерії та показники моральної вихованості підлітків в умовах учнівського середовища.
В процесі нашого дослідження було виявлено, що головними цілями та завданнями виховного процесу в сучасній школі повинні бути:
1) орієнтація на духовно збагачену особистість як альтернатива функціонуючим односторонньо інтелектуальним моделям шкіл. Звідси основне завдання вихователя - допомогти дитині створити гармонію між тілесно-фізичним та духовним;
2) виховання повинно бути вільним. Кожна дитина має пізнати світ і знайти у ньому своє місце, не перестаючи його любити. Школа має забезпечити простір вільним та природнім проявам особистості дитини. Свобода дитини повинна бути обмежена лише інтересами колективу;
3) основна увага педагогів повинна надаватися моральному вихованню особистості учня з пріоритетом загальнолюдських цінностей, де провідна роль належить сім'ї. Недопустимо лише формальне засвоєння моральних правил. Істинно моральній поведінці може лише навчити саме життя, тобто конкретний життєвий досвід дитини. Завдання школи - так побудувати діяльність, щоб сама її організація виховувала дітей у дусі високої моральності;
4) забезпечення індивідуального підходу у вихованні, що грунтується на власному виборі дитини, а звідси - побудова виховання на висновках із наукового аналізу результатів спостереження та вивчення дитини.
Метою виховання є всебічний гармонійний розвиток, який передбачає поєднання духовного і фізичного потенціалу людини. Саме процес розвитку включає в себе формування духовно багатої людини, здатної не тільки пізнавати навколишній світ, а й намагатися перетворити його в своїх інтересах і в інтересах кожної особистості.
Важливим є виховання істинно людських, моральних, інтелектуальних і естетичних почуттів, оскільки почуття посідають значне місце в структурі особистості і є необхідною умовою формування гідного громадянина нашої державию
Спеціальні дослідження і педагогічний досвід показали, що сьогодні назріла необхідність органічного включення в навчально - виховний процес школи системи морально - етичного виховання дітей, яке несе гуманістичні основи загальнолюдських цінностей, їхні життєсмислові аспекти. Це стає на сьогодні однією з найважливіших педагогічних основ і принципів виховної політики держави і потребує спеціально виділеного часу в базових основах школи і спеціальних зусиль педагогічного колективу.
Отже, під час написання курсової роботи було з'ясовано значущість морального виховання підлітків, яке особливо актуалізувалося в сучасний період у зв'язку з втратою людьми моральної сутності власного життя, що позначається на зростаючій агресивності, інфантильності частини молоді, бездуховності.
Список використаних джерел та літератури
Джерела:
1. Макаренко А. С. Книга для батьків. Лекції про виховання дітей. - К., 1972.
2. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти томах. - Т. 5. - С. 436 - 446.
Періодичні видання
а) Журнали:
1. Коберник І. Моральне виховання: традиції, проблеми, інновації. // Рідна школа. - 2002. - №5 - С. 61 - 62.
2. Шишина Н. Виховання серця: Програма морального виховання учнів. // Сільська школа України. - 2008. - Червень (№6) - С. 48 - 51.
3. Загороднюк Т. М. Стан вихованості, почуття корисності для іншого в сучасних підлітків. // Педагогіка і психологія. - 2007. - №4. - С. 93 - 96.
4. Бабич В. Батькам про особливості морально-статевого виховання дітей підліткового віку. // Директор школи. - 2005. - Січень (№3). - С. 21 - 23.
5. Цимбалюк Н. О. Батьківські збори на тему: "Сімейне виховання підлітків. Проблема батьків і дітей".// Вивчаємо українську мову та літературу. - 2004. - Листопад (№32). - С. 6 - 7.
6. Сім'я як колектив і виховання підлітків: Педагогічний всеобуч батьків.// Позакласний час. - 2002. - Жовтень (№20). - С. 2 - 3.
7. Особливості психічного розвитку старшокласників і виховні завдання батьків: Педагогічний всеобуч батьків. // Позакласний час. - 2002. - Жовтень (№20). - С. 13 - 14.
8. Поведінка і моральна свідомість підлітків. // Позакласний час. - 2002. - Жовтень (№20). - С. 6 - 7.
9. Культура бажань підлітків. // Позакласний час. - 2002. - Жовтень (№20). - С. 7 - 9.
10. Трудове виховання у сім'ї, моральний зміст їх праці. // Позакласний час. - 2002. - Жовтень (№20). - С. 4 - 5.
11. Школярі-підлітки в школі і дома. Взаємовідносини підлітків і дорослих в сім'ї. // Позакласний час. - 2002. - Вересень (№18). - С. 20 - 22.
12. Вислови мудрого вчителя: Про моральне виховання. // Позакласний час. - 2008. - №8. - С. 30 - 31.
13. Сім'я як колектив і виховання підлітків. // Все для вчителя. - 2000. - №26. - С.26 - 27.
14. Бурова А., Долинна О. Все починається з дитинства. Ще раз про недооцінку морального виховання. // Освіта. - 2007. - 4-11 квітня (№15 - 16). - С.5.
15. Просандаєва Л. Філософія виховання у контексті подолання підліткової депресії. // Рідна школа. - 2000. - №10. - С. 10 - 11.
16. Шемшуріна А. Моральне виховання школярів. // Виховна робота в школі. - 2005. - №7 (8 липня). - С. 6 - 14.
17. Кулагіна Л. Моральний вибір підлітка. // Шкільний світ. - 2001. - лютий. - №6. - С. 5 - 6.
б) Газети:
1. Хромова О. Робота з батьками проблемних підлітків. // Шкільний світ. - 2004. - Травень (№19). - С. 9 - 10.
2. Про духовну допомогу дітям: Про відносини у сім'ї між батьками і підлітками. // Шкільний світ. - 2002. - Березень (№10). - С. 6.
3. Кравченко Т. Особливості виховання та соціалізації дитини в сучасній сім'ї. // Шкільний світ. - 2003. - Березень (№12). - С. 2 - 3.
Монографічна література:
1. Семья в системи нравственного воспитания. Актуальные проблемы воспитания подростков. - М., 1979. - 230 с.
2. Петухов Н. Н. Нравстенное воспитание старшокласников в семье и школе. - Л., 1966. - 35 л.
3. Лаптенок С. Д. Нравстенное развитие личности в семье. - М., 1977. - 64 л.
4. Куликова Т. А. Семейная педагогика и домашнее воспитание. - М., 2000. - 232 л.
5. Уманська Л. В. Виховання навичок і звичок культурної поведінки школярів у сім'ї. - К., 1960. - 72 с.
6. Постовий В. Г. Сучасна сім'я і її педагогіка. - К., 1994. - 62 с.
7. Доброгаєва І. В., ін. Вплив сімї і колективу на розвиток дитини. - К., 1983. - 24 с.
8. Проколієнко Л. М., Ніколаєнко Д. Ф. Сімейне виховання. Підлітки. - К., 1981. - 143 с.
9. Шаповал М. М. Спільна робота школи, сім'ї і громадськості. - К., 1965. - 229 с.
10. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. - Харків, 2002. - 332с.
11. Свадковский И. Ф. Нравственное воспитание. - М., 1977. - 144 с.
12. Рубцева Т. В. Виховання чесності і справедливості в дітей у сім'ї. - К., 1963. - 90 с.
ДОДАТКИ
№1. АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ
"ВИЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ОСоБИСТОСТІ"
1. Які, на твій погляд, позитивні якості тобі притаманні?
2. Які негативні якості ти знаходиш в собі?
3. Які риси характеру ти хотів би виховати?
4. Які риси характеру не хотів би виховувати?
5. Які позитивні риси характеру у твоїх батьків?
6. Як твої батьки боряться зі своїми негативними рисами характеру?
№2. Вивчення морального обличчя учнів у процесі виховної роботи з ними
ДОПИШІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, РЕЧЕННЯ:
1. Більше вього я ціную в людині…
2. Я поважаю ровесників за те, що…
3. Я не поважаю коли, вони…
4. Про себе я думаю, що…
5. Мені здається, що мої товариші цінують мене за…
6. Вчителі мене вважають…
7. Мої батьки бачать в мені…
8. В собі я більш за все не розумію…
9. Моя головна життєва мета…
10. Для досягнення цієї мети мені необхідно…
11. Ділова людина сучасного суспільства повинна відзначатися такими якостями…
12. Одна людина не може бути для іншої засобом, тому що…
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Особливості взаємодії школи і сім’ї з виховання дитини. Способи організації морального виховання у процесі навчальної діяльності. Розробка авторської програми взаємозв’язку сім’ї і школи щодо покращення морального виховання дітей молодшого шкільного віку.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 23.01.2015Необхідність зміцнення зв’язку сімейного та шкільного виховання в духовному розвитку учнів. Теоретичне обґрунтування психологічних та педагогічних особливостей музично-естетичного виховання учнів підліткового віку в умовах взаємодії школи та сім’ї.
статья [53,0 K], добавлен 27.08.2017Сутність поняття статевого виховання та його особливості для підлітків різної статті. Реалізація педагогічних умов в досвіді вчителів загальноосвітніх шкіл. Досвід класного керівника в організації педагогічного процесу статевого виховання підлітків.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 27.11.2010Сім'я як модель суспільства на конкретному історичному етапі розвитку суспільства. Процес спільної роботи сім’ї і школи у вихованні дітей молодшого шкільного віку. Форми і методи взаємозв’язку школи та сім’ї у системі виховання учнів початкових класів.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 29.12.2009Структура та особливості виховання естетичної культури підлітків. Використання елементів поліцентричного методу в її формуванні. Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності.
курсовая работа [53,6 K], добавлен 10.06.2010Особливості статевого виховання підлітків. Реалізація педагогічних умов в досвіді вчителів загальноосвітніх шкіл. Діяльність класного керівника у здійсненні виховання дітей. Соціальна та господарсько-економічна підготовка молоді до сімейного життя.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 19.02.2014Філософські та психолого-педагогічні основи виховання естетичної культури підлітків. Структура естетичної культури підлітків. Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 15.06.2010Сутність гендерного вимірювання в освіті. Теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов ґендерного виховання учнів ПТНЗ методом формування свідомості. Основи діагностики і вплив методу формування свідомості на гендерне виховання.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 27.03.2012Родина як головна структура суспільства. Зв’язок школи та сім’ї в фізичному вихованні дітей. Лицарське виховання дітей в українській сім’ї. Здорова дитина – головний обов’язок батьків. Гімнастика вдома. 10 хвилин на здоров’я. Вправи з м’ячем на вулиці.
реферат [23,6 K], добавлен 25.03.2009Теоретичні основи патріотичного виховання, вікові особливості підлітків та юнаків, їх застосування педагогом. Краєзнавча робота як форма патріотичного виховання. Програма національно-патріотичного виховання. Структура нового шкільного самоврядування.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 25.03.2010
