Формування навчально-організаційних умінь і навичок молодших школярів на уроках російської мови

є) виконання ігрових завдань, що потребують узгоджених дій правої і лівої рук, узгоджених дій у роботі в парі;

ж) ігрові форми фізкультурних хвилинок на уроках: впізнавання задуманого через рухи («що ми бачили - не скажемо, подивіться - ми покажемо»);

з) гра «Безпомилкова дія» - вправляння в точності, виразності рухів (з музичним супроводом, без нього, сфантазованих на задану тему).

Зміст навчального матеріалу з російської мови також можна використовувати для формування вміння планувати навчальну діяльність. Цьому, зокрема, сприяють такі завдання до вправ:

1) скласти розповідь за поданим планом;

2) скласти розповідь за малюнком;

3) перебудувати речення і записати текст за планом;

4) скласти опис за планом;

5) поділити текст на абзаци за планом та ін.

Наприклад, до вправи з російської мови додається план:

1.Де і як ти відпочивав?

2.Як допомагав батькам?

3.Які книжки прочитав?

4.Як готувався до школи?

Він має допомогти школярам розповісти про те, як вони провели літні канікули.

Працюючи над формуванням цього вміння, вчителеві доцільно здійснювати індивідуалізацію цієї роботи. Зокрема, при виконанні вправи для сильних учнів учитель може дати завдання, подане у підручнику:

Розглянь малюнки.

Склади за малюнками розповідь. Дай їй назву. Вживай у розповіді слова: Юрко, Івась, Катруся, діти, вони, друзі. Не забудь про складові частини тексту.

Учитель може нагадати учням, що текст складається із зачину, основної частини, кінцівки.

Для середніх учнів учителеві доцільно дати таку пам'ятку:

I. З чого почну?

Розгляну малюнок.

Використаю для складання розповіді рекомендовані слова: Юрко, Івась, Катруся, діти, вони, друзі.

II. Що потім?

Напишу зачин тексту - початок розповіді.

Напишу основну частину (див. другий малюнок).

III. Чим закінчу?

Напишу кінцівку.

Для слабших учнів учитель більше деталізує зміст допомоги.

Формуванню навчально-організаційних умінь і навичок сприяє і робота за зразком і над зразком, у процесі якої діти певною мірою оволодівають мислительним прийомом, наслідуючи способи міркування вчителя та товаришів [23,с.53]. Треба, щоб учні неодноразово мали можливість знати, як думає вголос учитель («Слухайте, як я міркую…»), аналізували спосіб досягнення результату («Щоб знайти відповідь, я робив так»), розпізнавали навчальні задачі, де можна застосувати відомий зразок міркування («Так йти, мислити можна ще тоді, коли…»), шукали різні варіанти формулювання однієї думки, тобто розмірковували над думкою», (здійснювали рефлекторно) висловлювались за аналогією. На цьому етапі ефективним є засвоєння особу дії у парі, в процесі діалогу, з опорою на схему і зразок.

Таким чином, проблема формування навчально-організаційних умінь і навичок у школярів займає важливе місце у практиці роботи вчителів початкових класів. Проте результативність цього процесу продовжує бути низькою, переважно через фрагментарність використовуваних форм, методів і засобів формування організованості. Тому дана проблема потребує експериментального обґрунтування.

Як бачимо, вчителі досить часто звертаються до нетрадиційних форм проведення уроків і використовують нетрадиційні елементи в навчанні з метою формування навчально-організаційних умінь і навичок молодших школярів.

Щоб виявити ставлення вчителів початкової школи до нетрадиційних уроків, нами було проведено опитування 126 осіб із різних шкіл м. Кривого Рогу. Результати виявилися такими: 100 % опитаних позитивно ставляться до нетрадиційних уроків у початкових класах і вважають, що саме вони дозволяють виховувати у молодших школярів інтерес до навчання та до виучуваних дисциплін, активізувати пізнавальну діяльність учнів; при цьому лише 37 осіб ( 29,4 % ) використовують такі типи уроків часто, тоді як переважна більшість - 89 осіб ( 70,6 % ) нетрадиційні уроки проводять епізодично ( переважно це відкриті уроки; узагальнюючі уроки у кінці семестру чи навчального року тощо ).

Щоб виявити ставлення учнів 3-х класів ( 59 осіб ) до уроків російської мови, ми запропонували їм проранжувати навчальні дисципліни за ступенем інтересу до них. Отримані дані занесено до таблиці:

Таблиця 2.2.

Ранжування навчальних дисциплін учнями 3-х класів ( % ) ( констатувальний експеримент )

№ п/п	Шкільні предмети	Класи
		3-А (Е) (30учнів)	3-Б (К) (29 учнів)
1	Фізкультура	100 %	100 %
2	Художня праця	90,0 % (27)	100 %
3	Малювання	100 %	100 %
4	Читання	80,0 % (24)	93,1 % (27)
5	Природознавство (Я і Україна)	86,7 % (26)	100 %
6	Математика	40,0 % (12)	68,9 % (20)
7	Іноземна мова	100 %	100 %
8	Музичне виховання та співи	46,7 % (14)	55,2 % (16)
9	Українська мова	23,3 % (7)	37,9 % (11)
10	Російська мова	33,3 % (10)	62,1 % (18)

Із таблиці 2.2 видно, що учні обох класів мають подібні відповіді: перевага віддається фізичній культурі, художній праці, малюванню, іноземній мові; слабший інтерес третьокласники виявляють до математики, української та російської мов.

Рівень навчальних досягнень з російської мови учнів 3-х класів було встановлено за результатами поточної роботи. Його було внесено до таблиці:

Таблиця 2.3.

Показники рівня навчальних досягнень з російської мови учнів 3-х класів ( % ) ( констатувальний експеримент )

Рівні класи	Високий (10-12 балів)	Достатній (9-7 балів)	Середній (6-4 бали)	Низький (3-1 бал)
2-А (30 учнів)	-	26,7 % (8)	50,0 % (15)	23,3 % (7)
2-Б (29 учнів)	-	27,6 % (8)	58,6 % (17)	13,8 % (4)

Результати ранжування навчальних дисциплін та рівень навчальних досягнень учнів 3-х класів з російської мови були враховані при визначенні експериментального класу. Ним було обрано 3-А клас : далі - 3-А (Е), а контрольним - 3-Б ( далі - 3-Б (К) ).

Щоб покращити отримані показники, нам необхідно було створити програму експериментального навчання.

Подамо її для зручності сприйняття у вигляді таблиці:

Таблиця 2.4.

Програма дослідно-експериментального навчання

№ п/п	Тема, що вивчається на уроці російської мови	Форма проведення уроку
Части речи ( 1 час )
1.	Общее понятие о частях речи	Урок -путешествие
Имя существительное ( 5 час. )
2.	Общее понятие об имени существительном	Урок-сказка
3.	Собственные имена существительные. Прописная буква в собственных именах существительных	Урок-игра
4.	Род имен существительных( мужской, женский, средний)	Урок усвоения новых знаний
5.	Изменение имен существительных по числам (единственное и множественное число)	Комбинированный урок
6.	Изменение имен существительных по вопросам	Урок формирования практических умений, навыков
Имя прилагательное ( 3 час. )
7.	Общее понятие о прилагательном. Значение имен прилагательных в речи	Интегрированный урок-путешествие( природоведение, русский язык, чтение))
8.	Связь имен прилагательных с именами существительными	Урок-веночок
9.	Изменение имен прилагательных по родам	Урок - «Поле чудес»

Із таблиці 2.4 видно, що наша програма охоплювала 9 уроків, переважна більшість з яких 6 уроків ( 66,7 % ) - нетрадиційні: урок-подорож, урок-казка, урок-гра, урок-віночок, урок- «Поле чудес».

2.2 Організація експериментального навчання

На ІІ етапі - формувальний експеримент - передбачалася організація експериментального навчання у 3-А ( експериментальному ) класі.

Його мета: перевірити ефективність нашої програми.

Слід зазначити, що вивчення теми « Частини мови » у 3-А (Е) класі передбачалося за допомогою використання нетрадиційних уроків; у 3-Б ( контрольному ) класі ця тема вивчалася у звичайному режимі ( класовод спланувала провести урок-подорож як узагальнення після вивчення всіх частин мови: іменника (5 год), прикметника ( 3 год ), дієслова ( 4 год )).

На початку вивчення теми « Частини мови » ми запропонували учням 3-А ( експериментального ) класу послухати лінгвістичну казку:

Учитель: "За высокими горами, за дремучими лесами, за синими морями живет старая королева Морфология. В стране, где она живет, все интересное и совсем необычное. Она живет не сама. Рядом с Морфологией живут ее сыновья. Для каждого из них матушка соорудила огромные замки. На воротах этих замков есть имена. Прочитать их вы сумеете, если выполните задания:

· Прочитайте текст. Придумайте заглавие. Выпишите из текста группами:

а) слова - названия предметов;

б) слова, что обозначают действие;

в) слова, что обозначают признаки предметов.

Стоит на опушке задумчивый багряный клен, будто грустит, что уже листопад. Иногда тихо уронит свой лист. Вот налетит ветер и начнет безжалостно срывать осеннюю красоту грустного клена, оголит его и

будет гулять среди безлистых веток.

Почувствовать третьеклассникам важность каждой части речи помогло выполнение творческого задания:

· Прочитайте сочинение, написанное Незнайкой. Все вам в нем понравилось? Попробуйте дополнить его, используя необходимые части речи.

Осень.

Тихо в лесу. Краснеют клены. Пожелтели березы и дубы. Стало тихо. Изредка запоет синичка или застучит дятел.

Осень. Солнечная.. Задумчивая. Небо голубое. Воздух прозрачный.

Составьте план выполнения задания. Объясните, как вы будете выполнять это задание.

Цікавим, на нашу думку, виявився і урок-гра:

Тема: Собственные имена существительные.Прописная буква в собственных именах существительных.

Цель: углубить знания учащихся о разнообразии русских имен; развивать мышление.

Оборудование: таблица «Прописная буква пишется»; демонстрационная таблица букв, индивидуальные листы, модели слов, плакат, рисунок, конверты со скороговорками, карточки-листки, призы.

Ход урока

1. Слово учителя.

- Сегодня на уроке мы будем играть, логически мыслить, обмениваться впечатлениями, высказывать свои мысли, предлагать помощь, раздумывать, отрицать и соревноваться! Вас ожидает награждение победителей, участников игры.

Дорогие дети! Вы любите играться?

При помощи логики определим ряд, который начнет соревнования. Моей помощницей будет Настя.

Посчитай, пожалуйста, своих одноклассников по рядам.

( Ученица считает.)

-Спасибо, Настя!

Расскажи план выполнения этого задания.

Внимание! Игра называется « Объяви тему ».

- Назови свое имя и имена нескольких твоих друзей ( 2-3 ответа ).

- Назови имя и отчество своей учительницы, мамы, папы.

- Назови свою фамилию и фамилию соседа или соседки по парте

- Что вам известно о написании имен, отчеств и фамилий людей? (Имена,отчества и фамилии людей пишутся с прописной буквы.)

- Объявите тему урока! ( Прописная буква в именах, отчествах и фамилиях - тема нашего урока-игры. )

- Ваша взяла! Правильно!

Блочное знакомство с темой -

« Прописная буква пишется »

Чтобы поиграть в другую игру, нам нужно оформить классную работу и провести каллиграфическую минутку ( образец на доске, рядом - демонстрационная таблица букв Фф.)

( Ф Фт Фр Фе _----------90--------------- до 6 см)

Для нашего Федота не страшна работа )

Старайтесь все! А 3 ученикам, чьи работы на школьной выставке, - индивидуальное задания - записать по памяти 5 словарных слов - названий предметов. Писать правильно и красиво!

Аргументированная самопроверка

на индивидуальном листе у доски

- Задания выполнено, вперед!

Все звуки речи обозначаются на письме буквами.

« Отгадай слово из модели » - следующая игра.

Слово состоит из ……….

Если ученики не отгадают, даю подсказку: « Каждый его имеет, но сам не называет » ( имя ).

Второе слово - « фамилия »

Третье - « отчество»

- Молодцы! Я думаю, что мы можем играть дальше. Игра называется «Окошко ».

Записать имена девочек, которые выглядывают в окно. Начальные буквы перед вами. Желательно, ласковые варианты.

Взаимопроверка. Светофоры

А сейчас речевая разминка. Чередование быстрого вдоха носом и медленного выдоха ртом ( 2-3 раза ).

2. Этимологическая минутка.

- Перед вами солнышко « Твое имя ». Большинство из вас знает, что означают ваши имена. Поделитесь вашими знаниями ( оценивание ответов ).

- А кто не знает, подходит к солнышку, лучики которого заканчиваются тучкой-именем, на обороте которой написано значение вашого имени, и читает его выразительно, четко, эмоционально! ( Дети выполняют задания.)

- Чудесно! Легко играть - легко выигрывать.

- В нашем классе 2 Алины, 2 Насти, Денисов 2. Как назвать эти слова?

- Знаете ли вы, как называют людей, имеющих одинаковые имена? ( Тезки. )

( Обращаюсь к тексту на плакате. )

- Мальчики! Прочитайте!

Посмотрите на луга

Тезки ваши вот - васильки вокруг,

Николайчики и петровы плетки.

( В.Кочевский)

Поняли ли вы, как зовут мальчиков, к которым обращается поэт? Запишите их имена. Кто лучше всех выполнит задание?

( Помогаю слабым - карточки, подсказки. Оформляйте работу так: тезки: Васильки, Николайчики, Пети. Взаємопрверка при помощи светофоров. ).

Учитель с учениками коллективно анализируют задание и составляют план его выполнения. Потом каждый составляет свой план и сравнивает его с предложенным учителем.

- Что нужно сказать об этих выделенных словах ? Почему они написаны с маленькой буквы?

3. Физкультминутка

Руки вверх, наклонись вперед,

Наклонись назад,

И направо, и налево,

Чтобы ничего не болело.

Раз, два, три, четыре-

Набираемся силы.

Наклонись, повернись,

И подружке улыбнись.

А сейчас слово нашему Всезнайке.

( Для любознательных! Из книги «Україна в цифрах і фактах»: самое рапостраненное мужское имя в Украине - Иван, а женское - Анна.. )

- Благодарим Всезнайку за интересные факты, а вот какое задание - сюрприз приготовили наши знатоки русского языка, мы узнаем во время игры «Быстро-быстро говорит Анка скороговорку».

Правила этой игры: сказать молча, шепотом, и вслух. Играем группами. У какой группы лучше получится, та и победит!

4. Зачитывают скороговорки из конвертов.

1. Дала Даша Маше сыроватку из-под простокваши.

2. Не жалела мама мыла, мыла мама с мылом Милу.

- Помните из первого класса: мама мылила умело, мама мыла с мылом Милу.

3. Схватил Клим клин, начал Клим клином клин выбивать.

4. Влас у нас, Тарас у вас.

- Розделились, договорились.

5. Мясо жарил, жарил Саша, вместо мяса у Саши - сажа.

6. Кричал Архип, Архип охрип. Не надо Архипу кричать до хрипа.

- Берегите горлышко, крикуны!

7. В орешнику орешенка орешками обвешана. Аришка и Тимошка обрывают орешки.

5. Работа с учебником.

- Тему нашего урока продолжим по учебнику на с. 45, упражнение304 - подбери название к каждой группе собственных имен существительных и запиши ( один ученик у доски ). А Яся Кузина и Мария Оганесян выполнят упражнение 305 - индивидуальное задание.

1) подумайте, чему вы научитесь и что нужно знать,тобы выполнить это упражнение;

2)выполните упражнение;

3)проверьте написанное.

- Карандашом подсчитайте, сколько в абзаце « Гулливеров ». Кто больше?

- Объясните, почему слова написаны с прописной буквы?

- Фамилии каких писателей ты можешь назвать как лучшие читатели школьной библиотеки?

6. Задание на доске.

- Продолжаем играть. Подумайте! Как образовались эти фамилии - Коваль, Петренко, Васильченко, Луцкий, Береза, Иванюк?

- Випишите те, которые образовались от имен. Для проверки подчеркните на доске. Правильно! Я так рада за вас!

7. Самостоятельная работа.

- На завершение поработаем самостоятельно. Игра « Ваша визитная карточка » - с какой буквы записывают на карточках свою фамилию, имя, отчество?

Продумайте порядок выполнения упражнения:

-что сначала?

-что потом?

-как будете списывать?

-как проверять?

8.Подведение итогов урока-игры.

Дифференцированное задание
І группа	ІІ группа	ІІІ группа
Фамилия	Фамилия	Фамилия
	Имя	Имя
		Отчество

2.3 Аналіз результатів експериментального навчання

Після завершення експериментального навчання був проведений підсумковий зріз.

Його мета - визначити рівень сформованості в учнів навчально-організаційних умінь та порівняти їх з результатами констатувального експерименту.

За показниками було виявлено зміни, що відбулися в обох 3-х класах.

Результати занесено до таблиці:

Таблиця 2.5.

Динаміка показників рівня навчальних досягнень з російської мови учнів 3-х класів ( % )

Рівні	Високий (10-12 балів)	Достатній (9-7 балів)	Середній (6-4 бали)	Низький (3-1 бал)
класи	Почат. експ.	Кінець експ.	Почат. експ.	Кінець експ.	Почат. експ.	Кінець експ.	Почат. експ.	Кінець експ.
3-А (Е) 30 уч.	-	16,7 % (5)	26,7 % (8)	46,7 % (14)	50,0 % (15)	30,0 % (9)	23,3 % (7)	6,6 % (2)
3-Б (К) 29 уч.	-	3,5 % (1)	27,6 % (8)	37,9 % (11)	58,6 % (17)	48,3 % 14()	13,8 % (4)	10,3 % (3)

Із таблиці 2.5 видно, що показники рівня навчальних досягнень з російської мови в учнів 3-А (експериментального) класу значно вищі, ніж в 3-Б (контрольному): учнів з високим рівнем на 13,2 % більше; відбулося збільшення кількості учнів з достатнім рівнем успішності (46,7 % проти 37,9 % ); зменшення кількості учнів з низьким рівнем навчальних досягнень як у межах свого експериментального класу (було 23,3 %, а залишилося 6,6 % ), так і в порівнянні з 3-Б (контрольним) класом: 6,6 % проти 10,3 %.

Враховуючи результати порівняння, можемо зробити висновок про те, що наша програма експериментального навчання є результативною, а гіпотеза доведеною.

Висновки до другого розділу

За результатами дослідно-експериментальної роботи, що проводилася поетапно, можна зробити висновки :

1) у програмах з навчальних дисциплін перелік конкретних навчально-організаційних умінь, притаманний тому чи іншому предмету, відсутній, наявні лише загальні посилання на необхідність формування таких навичок і вмінь;

2) проблема формування навчально-організаційних умінь і навичок у школярів займає важливе місце у практиці роботи вчителів початкових класів, проте результативність цього процесу продовжує бути низькою, переважно через фрагментарність використовуваних форм, методів і засобів формування організованості.

3) нетрадиційна форма проведення уроків дозволяє значно активізувати пізнавальну діяльність молодших школярів, сформувати у них навчально-організаційні уміння і навички з російської мови;

4) в результаті проведення педагогічного експерименту відбулися зміни показників рівня навчальних досягнень з російської мови в учнів 3-А (експериментального) класу. Так,учнів з високим рівнем на 13,2 % більше, ніж у 3-Б класі; відбулося збільшення кількості учнів з достатнім рівнем успішності (46,7 % проти 37,9 % ); зменшення кількості учнів з низьким рівнем навчальних досягнень як у межах свого експериментального класу (було 23,3 %, а залишилося 6,6 % ), так і в порівнянні з 3-Б (контрольним) класом: 6,6 % проти 10,3 %.

Враховуючи результати порівняння, можемо зробити висновок про те, що наша програма експериментального навчання є результативною, а гіпотеза доведеною.

ВИСНОВКИ

Проблема формування уміння вчитися обумовлена зростанням потоку інформації, швидкою зміною та необхідністю сучасної людини оперативно опрацьовувати її. Уміння вчитися виробляється в практиці навчальної діяльності учнів, уміло керованої вчителем. В таких умовах перед педагогами постає завдання зосереджувати увагу учнів на засвоєнні часто не пов'язаних між собою фактів, на самостійному відборі інформації, критичному її осмисленні та інших складових.

У молодших школярів уміння вчитися формується шляхом оволодіння організаційними, загально-мовленнєвими, загально-пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками. Освітніми результатами початкової школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати творчі завдання.

Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння загально-навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал); загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів). Ці види загально-навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків безперервно протягом усього періоду початкового навчання.

Формування організованості як якості особистості та навчального уміння передбачає сукупність умінь, взаємодія яких забезпечує швидке включення молодших школярів у навчання, їх уміння діяти цілеспрямовано, орієнтуватися в часі, попередньо обдумувати послідовність і способи виконання завдання. Відповідно до цього в молодших учнів слід формувати вміння організувати своє робоче місце, орієнтуватися в часі і берегти його, планувати свої дії, а також прагнути до обов'язкового завершення роботи.

Методика формування організованості містить такі форми і методи роботи, як роз'яснення, бесіда, переконання, показ, ігрові ситуації, змагання, прийоми стимулювання і вправляння дітей у певних діях. Особливо виділяють серед організаційних умінь і навичок вміння планувати навчальну діяльність. Планування конкретної діяльності починається з формулювання мети, завдань, вибору форм, методів, прийомів, засобів праці, його нормування, вибору форм і методів контролю та обліку.

Формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів у навчанні можна реалізувати через таку послідовність цілей: формування вмінь працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями; навчання працювати з коментуванням своїх дій; формування вмінь самостійно застосовувати правило; формування пізнавальної самостійності, тобто такої, яка передбачає самостійне ознайомлення з новим матеріалом і подальше його опрацювання. Щоб сформувати навчально-організаційні уміння і навички, ставлять за мету виховувати спостережливість, уважність, виробляти звички до планування своїх дій, самостійного контролю проміжних і кінцевих результатів. Доцільно час від часу ставити на деяких уроках як розвивальну мету формування вміння запам'ятовувати, організовувати своє робоче місце, берегти час.

З метою вивчення питання формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів у педагогічному досвіді нами проведено спостереження уроків, анкетування вчителів початкових класів, проаналізовано нормативні документи, навчальні посібники для вчителів, журнальні публікації. Слід відмітити, що у програмах з навчальних дисциплін перелік конкретних навчально-організаційних умінь, притаманний тому чи іншому предмету, відсутній, наявне лише загальне посилання на необхідність формування таких навичок і умінь.

Проблема формування навчально-організаційних умінь і навичок у школярів займає важливе місце у практиці роботи вчителів початкових класів. Проте ця робота проводиться епізодично, не має систематичного спрямування. Учителі не озброюють молодших школярів спеціальними прийомами планування своєї діяльності, рідко використовують різні опорні схеми, таблиці при вивченні навчального матеріалу. Тому результативність цього процесу продовжує бути низькою, переважно через фрагментарність використовуваних форм, методів і засобів формування організованості проводиться певна робота щодо формування даних навичок і вмінь на уроках.

Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження. Отже, якщо в процесі навчання використовувати різні шляхи та засоби розвитку навчально-організаційних умінь і навичок, то рівень навчальних досягнень молодших школярів значно зросте.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі/Анатолій Алексюк. - К.: Радянська школа, 1981. - 224 с.

2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект/ Юрий Бабанский. - М.: Педагогика, 1977. - 314 с.

3. Бєшков А.О. Підвищення самостійності учнів на практичних заняттях/А.О.Бєшков // Рідна школа. - 1991. - №2. - С. 43-47.

4. Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра/Володимир Буряк // Рідна школа. - 2001. - №9. - С. 49-51.

5. Вікова та педагогічна психологія /О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська,

З.В. Огороднійчук та ін.-К.: Просвіта, 2001.-416 с.

6. Гринько О. Самооцінка учнів - засіб пізнавальної самостійності/

Олексій Гринько // Рідна школа. - 1998. - №5. - С. 72-78.

7. Довга Т.Я. Шляхи раціоналізації навчальної праці молодших школярів/ Тетяна Довга // Почат. шк. - 1990. - №3. - С 58-60.

8. Друзь Б.Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів в процесі навчання/Борис Друзь. - К.: Радянська школа, 1978. - 160 с.

9. Зимняя И.А. Педагогическая психология/ Ирина Зимняя. - М.: Логос, 1999. - 382 с.

10. Ишмаметьева К.В. Организация самостоятельной работы слабоуспевающих учащихся/Клавдия Ишмаметьева // Нач. школа. - 2003. - №6. - С. 57-59.

11. Казанский Н.Г. Дидактика (начальные классы)/ Н.Г.Казанский, Т.С.Назарова - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.

12. Кодлюк Я. Підручник для початкової школи: теорія і практика/Ярослава Кодлюк. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 288 с.

13.Король Я.А. Корисний дидактичний матеріал/Ярослав Король // Поч. школа. - 1979. - №9. - С. 44-47.

14.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Григорій Костюк. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

15.Лобчук Е.И. Русский язык: Учеб. для 3 кл.: В 2-х ч./Елена Лобчук.- К.: Навч. книга,2004. - Ч.1.-127 с. - Ч.2.-127 с.

16.Ланда Л.Н. Алгоритмизация в обучении / Л.Н.Ланда. - М.: Просвещение, 1966. - 523 с.

17.Лисенкова С. Раціональні прийоми самостійної роботи на однотемних та однопредметних уроках/ Софія Лисенкова // Поч. школа. - 1986. - №11. - С. 49-50.

18.Лукьянова М. Ориентир самостоятельной деятельности: обучение школьников самоконтролю/ Мария Лукьянова // Учитель. - 2003. - №2. - С. 3-6.

19.Люблінська Г.О. Дитяча психологія/ Ганна Олександрівна Люблінська. - К.: Вища школа, 1974. - 354 с.

20.Маркова А.А. Формирование мотивации обучения в школьном воздасте/Аэлита Маркова. - М.: Педагогика, 1983. - 124 с.

21.Мірошник І. Проблема формування творчої самостійної діяльності учнів у педагогічній науці/ Ірина Мірошник // Світло. - 2003. - №1. - С. 10-13.

22.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка/ Неля Мойсеюк. - К., 2003. - 4-е вид., доповн. - 615 с.

23.Нестеренко Л. Диференційований підхід до організації самостійної роботи молодших школярів/ Любов Нестеренко // Освіта Донбасу. - 2001. - №3. - С. 52-56.

24.Онишків З.М. Формуємо вміння планувати навчальну діяльність/ Зиновія Онишків // Поч. школа. - 2006. - №6. - С. 50-55.

25.Павлов Ю.В. Управление процессом познавательной деятельности

Юрий Павлов // Взаимоотношение чувственного опыта и понятия в учебной деятель-ности. Сб. науч. тр. - М.: МГПИ им. В.И. Ленина, 1983. - С. 156-159.

26.Педагогічна психологія /За ред. Л.М. Проколієнко і Д.Ф.Ніколенка. - К.: Вища школа, 1991. - 183 с.

27.Пидкасиситый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся/ Петр Пидкасистый.-М.: Педагогика, 1972. - 186 с.

28.Подласый И.П. Педагогика начальной школы/ Иван Подласый. - М.: Владос, 2000. - 400 с.

29.Попова А.И. Развитие самостоятельности младших школьников в условиях коллективных занятий/Анна Попова // Начальная школа. - 1990. - №11. - С. 24.

30.Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: “Початкова школа”, 2006. - 432 с.

31.Раченко И.П. НОТ учителя/И.П.Раченко. - М.: Просвещение, 1982.

32.Савченко О. Дидактика початкової школи/Олександра Яківна Савченко. - К.: Ґенеза, 1999. -324 с.

33.Савченко О. Реформування змісту початкової освіти/Олександра Савченко // Поч. школа. - 1996. - №1. - С. 4-8.

34.Савченко О. Розвивай свої здібності: Навчальний посібник дія молодших школярів/Олександра Савченко. - К.: Освіта, 1998. - 160 с.

35.Савченко О. Сучасний урок в початкових класах/Олександра Савченко. - К.: Магістр-S, 1997. - 255 с.

36.Савченко О. Умій учитися: Навчальний посібник для молодших школярів/Олександра Савченко. - К.: Освіта, 1998. - 2-е вид. -192 с.

37.Савченко О. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти/Олександра Савченко // Компетентнісний підхід у сучасній освіті; світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: «К.І.С.», 2004. - С. 34-46.

38.Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом: Пер. зі словацької/Еміль Страчар. - К.: Радянська школа, 1982. - 295 с.

39.Фіцула М.М. Педагогіка/Михайло Фіцула. - К.: Вид. центр. «Академія», 2002.

40.Харишин О. Активізація розумової діяльності учнів/Олександр Харишин // Початкова освіта - 2001. - №5. - с. 4.

Размещено на Allbest.ru