Моральне виховання молодшого школяра

Формування моральної самостійності здійснюється на всіх ступенях навчання.

Виховний процес будується таким чином, що в ньому передбачаються випадки, в яких школяр постає перед необхідністю самостійного морального вибору. Моральні випадки для школярів всіх віків ні в якому разі не повинні бути подані або мати вигляд як навчальні, або контролюючі, інакше їх виховне значення може бути зведене нанівець. [5, c. 79]

Результат морального виховання проявляється у ставленні школярів до своїх обов'язків, до самої діяльності, до інших людей.

Читання і розбір статей, розповідей, віршів, казок з навчальних книг допомагають дітям зрозуміти і оцінити моральні вчинки людей, вказує Л.І. Матвєєва. Діти читають і обговорюють статті, в яких ставляться в доступній для них формі питання про справедливість, чесність, дружбу, вірність суспільному обов'язку,гуманність та патріотизм.

На уроці постійно виникають певні ділові і моральні відносини між учнями. Спільно вирішуючи спільні пізнавальні завдання, поставлені перед класом, учні спілкуються між собою, впливають один на одного. Вчитель пред'являє ряд вимог, відносно діяльності учнів на уроці: не заважати іншим, уважно слухати один одного, приймати участь в спільній роботі - і оцінювати вміння учнів в цьому плані. Спільна робота школярів на уроці породжує між ними відносини, які характеризуються багатьма ознаками, які властиві відносинам в будь-якій колективній роботі. Ставлення кожного учасника до своєї роботи як до спільної, вміння узгоджено діяти разом зіншими для досягнення спільної мети, взаємна підтримка і в той же час вимогливість один до одного, вміння критично ставитись до себе, оцінювати свій особистий успіх чи невдачу з позиції зведення структури навчальної діяльності. Для того, щоб ці можливості уроку реалізувати практичну, вчителю необхідно створювати на протязі уроку ситуації, в яких у учнів була б можливість спілкування між собою. [8, c. 258]

Спілкування дітей можливе на усіх уроках. Діти вигадують приклади, завдання, вправи і задачі на певне правило, задають їх один одному. Кожен може вибрати сам, кому він захоче задати питання або задачу по структурі навчальної діяльності. Учні, які сидять за однією партою, взаємно перевіряють відповіді. Вчитель дає дітям і такі завдання, виконуючи які треба обов'язково звернутися до товариша.

Урок, на якому діти відчувають задоволення і радість від успішно виконаної спільної роботи, який пробуджує самостійну думку і викликає сумісні переживання учнів, сприяє їх моральному вихованню.

Для виявлення рівня сформрваності моральних якостей школярів потрібно використовувати твори різних видів мистецтва, а в якості основної форми роботи проводити бесіди з учнями на моральні тими, розширюючи тим самим від класу до класу моральні уявлення і знання учнів. [9, c. 68]

ВИСНОВКИ

Отже, під час дослідження ми прийшли до слідуючи висновків. Що виховання моральних цінностей у дітей шкільного віку є необхідною складовою в процесі формування всебічно гармонійної особистості, майбутнього громадянина України.

Виховання як гуманітарна суспільна практика має певне спрямування, яке визначається його метою і конкретизується у завданнях.

Проблема виховання моральних цінностей у школярів - одна з фундаментальних проблем етики, філософії, педагогіки та психології.

В.О. Сухомлинський був переконаний, що зміст, форми і методи виховання моральних цінностей учнів звичайно змінюються залежно від вікових та індивідуальних особливостей дітей. У роки дитинства духовне життя людини має своїм найважливішим джерелом світ речей підліток - філософствує, перед ним відривається «світ ідей». Юнак починає мислити суспільно- політичними, моральним почуттями.

З огляду на це, у вихованні молодших школярів переважає привчання над переконанням. Діти цього віку не завжди у змозі усвідомити важливість і необхідність дотримання визнаних у суспільстві норм і правил поведінки.

Отож педагоги молодших класів виступають у ролі безпосередніх організаторів, і саме вони в процесі повсякденного життя і діяльності приводять дітей до розуміння норм і правил поведінки. Адже чим менше вік дитини, тим безпосереднім має бути моральне виховання, її необхідно не навчати, а привчати до добрих вчинків, нахилів, манер, навичок і звичок культурної поведінки.

«Майстерність і мистецтво морального виховання особистості полягають у тому, щоб моральні цінності розкривалися перед юними серцями в яскравих образах, які захоплюють думку і хвилюють душу, пробуджують прагнення до ідеалу»-писав В,О.Сухомлинський.

Формування у дітей моральних мотивів, їх реалізація в поведінці - важливий напрямок у роботі педагога, він має бути вирішальним у період становлення особистості, бо соціальні наслідки вчинку дитини ще важко передбачити, врахувати їх усвоїй поведінці. Потрібно мати на увазі не лише отримані знання, вміння й навички, а й певний духовний результат, розвиток власне моральних якостей: доброти, справедливості. Уміти бачити та виділяти в будь-якій діяльності школярів моральність, пов'язану з характером їхніх стосунків з іншими людьми. Моральною свідомістю володіє кожний, бо він - людина, особистість. За своєю природою ця свідомість масова, хоча і залишається глибоко особистісною, індивідуальною.

В.О.Сухомлинський був глибоко переконаний в тому, що « колиска переконань-серце, переживання краси і величі вчинків». У переживаннях-корінь «утвердження істин моральної культури», непримиренності дитини до порушень істин, норм і правил моральної культури».

Добро і зло - основні координати будь-якої моралі. Цінності-провідні зірки в надбанні людиною своєї істинної суті, вони не існують без людей. Світ цінностей мінливий, він змінюється разом з людиною. Це - засіб життєвої орієнтації людей.

Глибинний сутнісний зв'язок між соціальністю, духовністю й моральністю як продукованими людиною явищами, не дозволяв нехтувати формуванням моральних i духовних чеснот. Так само i надмірне захоплення моральними ідеалами й цінностями у вихованні без урахування соціальних координат може перетворитись на нудне i безплідне моралізаторство. Формування внутрішнього, духовного світу людини без огляду на соціальні реалії її життя несе в собі небезпеку соціальної неадекватності, самотності, втечі у світ ідеальних ілюзій, втрати життєвої наснаги.

За останні роки в Україні проблема морального виховання молоді частіше привертає все більше уваги. Адже вирішення даної проблеми має забезпечити високий розвиток особистості незалежно від того, в якій галузі їй доведеться працювати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бех І.Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології/І.Д. Бех //Педагогіка і психологія.-1996-№3.-С.5-14.

2. Бех І.Д. Проблема методів виховання у сучасній школі/І.Д. Бех // Педагогіка і психологія.- 1996.-№4.-С. 136-140.

3. Васильева З.Н. Нравственное воспитание учащихся в учебной деятельности/ З.Н Васильева// - М.: Просвещение, 1978.-С.34-37.

4. Волкова Н.П. Педагогіка./Н.П. Волкова//- К.: Вища шк., 2004.-С. 105-125.

5. Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для керівників, вихователів і вчителів. / В.К. Демиденко// - К.: ІЗМН, 1995.-С.78-81.

6. Джон Дьюї. Моральні принципи в освіті. / Дж. Дьюї // - К.: 2001.-С.59-62.

7. Донцов А.В. Психолого - педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій студентської молоді.// Високі технології виховання. / А.В. Донцов // - Харків; ІСДО,1995.-С.53-55.

8. Зверєв І.Д. Діагностика моральної вихованості школярів/І.Д. Зверєв //-1998.-№7.-С.256-260.

9. Ігнатенко П.Р. Співвідношення національних і загальнолюдських цінностей у вихованні //Цінності освіти і виховання: Наук.-метод.зб. / За заг. Ред. О.В. Сухомлинської//-К.,1997.-С.67-69.

10. Карановський В.А. Стать человеком. Общечеловеческие ценности-основа целостного учебно воспитательного процесса/ В.А. Карановський //- М., 1993.-С.55-57.

11. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. К.: Вища шк. / С.Г. Карпенчук//-К., 1997. -С. 72-89.

12. Кобзар Б.С. Громадськість і виховання. / Б.С. Кобзар// - К., 1973.-С.66-70.

13. Матвеева Л.И. Развитие младшего школьника как субъекта учебной деятельности и нравственного поведения. / Л.И. Матвеева// - Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1989.-С.11-17.

14. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. / І.К. Матюша Шпак - К.: Вища шк., 1995.-С.19-25.

15. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології: / [навч. посібник] / (А.С. Нісімчук ,О.С. Падалко, О.Б. Шпак) // - К.: Просвіта, 2000.-С.25-30.

16. Онисюк О. Моральна поведінка дітей в ігровій діяльності//Поч.шк. - 1999.-№6.-С.9-30.

17. Уледов А.К. Нравственное воспитание. / А.К. Уледов - М.: Мысль, 1979.-С.33-38.

18. Ярмаченко М.Д. Основні педагогічні категорії // Педагогіка і психологія.-1998.-№4-С.56-60.

19. .Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти. //Інформ. Зб. МОУ-.1996.-№13.- С.5-6.

20. Потенціал української педагогічної думки у формуванні загальнолюдських норм життєдіяльності // Педагогіка і психологія.-1998.-№4.-С.55-62.

Додатки

Додаток А

Моделі проведення уроків для формування моральних цінностей у школярів

1. Тема: "Добро і зло"

I. "Намалювати" разом із дітьми словесний портрет доброї та злої людини. Скажімо, такий: "Добра людина виявляє любов і повагу до людей. Вона ділиться книжками, ласощами, іграшками з друзями та іншими близькими людьми. Виявляє любов і дбайливе ставлення до довкілля".

II. Роздуми. Наприклад: "Люди кажуть: У нього добре серце. А як іще можна сказати? (Зле, кам'яне, велике, гаряче ...). Згадайте, діти, в кого серце добре, а в кого кам'яне, зле? (Приклади можна пов'язувати зі знайомими людьми, з персонажами художніх творів, кінофільмів тощо). Чому в народі кажуть: Доброго треба вчитися три роки, а для поганого й однієї години досить ?'

III. Аналіз казки Оскара Уайльда "Хлопчик-зірочка".

IV. Розфарбовування (перед цим аналізуються можливості колірної палітри у вираженні емоційних станів людини): злого чаклуна; парасольки, заснувши під якою, можна побачити недобрі сни; доброго чаклуна; парасольки, заснувши під якою, можна побачити добрі сни.

V. Гра "Скільки добрих справ можна зробити за п'ять хвилин?" Поліпшити настрій хворого, запропонувати намалювати гарну картину "Країна Добра"; вчити казати добрі слова тощо.

Можна також запропонувати дітям за змістом прочитаного твору О. Уайльда "Хлопчик-зірочка" намалювати Хлопчика, коли він прогнав жебрачку, яка назвалася його матір'ю (зло), і Хлопчика, коли він перетворився у доброго (добро). Провести бесіду: з якою людиною приємніше спілкуватися, гратися, дружити -- зі злою чи доброю? Чому?

2. Тема: "Байдужість і чуйність"

I. "Намалювати" разом із дітьми словесні портрети чуйної та байдужої людини. Наприклад: "Чуйна людина -- та, яка уважно ставиться до радощів і горя інших людей, яка не тільки співчуває та співпереживає, а й допомагає. Байдужа -- та, яка не помічає потреб та почуттів інших".

II. До слів байдужий і чуйний дібрати слова-синоніми (негарний, добрий, уважний, бездушний; відгукується на чуже лихо, дбайливий, уважний).

III. Подати приклади вчинків байдужих та чуйних людей (із життя, з кінофільмів, казок).

IV. Моделювання та програвання ситуацій: "Ви бачите хлопчика, що плаче. Відтворіть ситуацію так, як би вчинила байдужа і як би вчинила людина чуйна". "Ваш друг прийшов до дитсадка, і в нього похмурий вигляд. Якими будуть ваші дії?"

V. Обговорення значення приказок: "Палець об палець не вдарив"; "Моя хата скраю".

VI. Гра "Мийна машина". Дитина ходить по колу й торкається плечей кожного гравця. При цьому промовляє приємні слова. Наприклад: "Ти лагідна, ти ніжна, ти гарна". Після гри запитати в дітей, що вони відчувають, коли їм говорять такі слова. VII. Скласти казку, де дійовими особами будуть дві королеви -- Байдужість і Чуйність.

Размещено на Allbest