Організаційні форми навчання

Гурткова робота організовується на основі широкої самодіяльності учнів з урахуванням їх інтересів, що виникають під час вивчення природи. Тому така робота дає широкий простір для прояву ініціативи, виховує в дітей такі цінні риси, як любов до праці, природи, акуратність, наполегливість і т.д.

Гуртки можна проводити як з цілим класом, так і з окремими учнями. Можна організовувати екскурсії на природу, відзначати День птахів, Тиждень саду й лісу, можна брати участь у посильній суспільно-корисній роботі (посадка кущів, квітів, жолудів для лісництва, насіння дикорослих рослин для підгодівлі птахів взимку і т. д.). Можна проводити читання (вголос) природничої літератури, переглядати фільми, слухати голоси птахів, тварин, влаштовувати трудові десанти, туристичні мандрівки, виступи екологічних бригад, зустрічі, свята, проводити вікторини, конкурси, ігри, змагання, обмінюватись досвідом по догляду за своїми домашніми улюбленцями, оформляти колекції комах, створювати гербарії, вести спостереження за птахами, домашніми тваринами. Це все буде сприяти кращому засвоєнню й закріпленню здобутих на уроках знань про природу.

3.5.2 Клуби за інтересами

Нового забарвлення, інноваційного характеру набуває останнім часом робота клубів за інтересами - любительських об'єднань, що мають активний характер. Назви, тематика, спрямованість, категорії читачів найрізноманітніші, але ту користь, яку несуть клуби за інтересами, переоцінити важко. Серед них клуб школярів та студентів «Зустріч» та клуб «Дай руку, підліток» у Херсонській обласній юнацькій бібліотеці ім. Б. Лавреньова; краєзнавчий клуб «Джерело», дискусійний клуб «Діалог» у Харківській ОЮБ та ін. Створення таких клубів на природознавчі та біологічні теми, безперечно, позитивно вплинули б на розвиток біологічної та екологічної освіти в Україні.

4. Організаційні форми навчального процесу у вишах

У вищій школі функціонують різні організаційні форми навчання: лекції, практичні заняття (семінар, лабораторна робот, практикум, самостійна робота студентів під контролем викладача, науково-дослідна робота студентів, виробнича практика). У дидактиці наведені форми трактуються як способи управління пізнавальною діяльністю для вирішення відповідних дидактичних задач. У той же час лекція, семінар, практичне заняття, самостійна робота виступають як організаційні форми навчання, таким чином, вони є способами здійснення взаємодії студентів і викладачів, у межах яких реалізуються зміст і методи навчання. Процес навчання супроводжується і завершується різними формами контролю.

Відповідно до потреб реалізації різних рівнів професійної підготовки із застосуванням інтеріоактивних технологій навчання у вивченні економічних дисциплін пропонуються такі напрямки роботи зі студентами:

1. Забезпечення студентів теоретичними знаннями, необхідними для професійної діяльності в сучасних соціально-економічних умовах та достатніми для розвитку мотивів до практичної діяльності.

2. Забезпечення розвитку професійно важливих умінь і якостей майбутнього фахівця через відповідну організацію навчально-виховної діяльності студентів, яка потребує активного прояву особистісних якостей тих, хто навчається.

3. Забезпечення становлення їхнього мінімально необхідного досвіду практичної діяльності та формування потреб у професійному самовдосконаленні.

Уся діяльність студентів у навчальному процесі за різноманітністю змісту, форм, методів та засобів поетапно структурується в загальні організаційні форми зі своїми принципами та вимогами до студентів за умов добровільності, самостійності і, найголовніше, у ситуації постійного стимулювання ініціативності [5].

Форма організації навчального процесу обирається залежно від взаємозв'язку викладача і студентів, зумовленого метою, завданнями, змістом дидактичного матеріалу та відповідним характером навчальної діяльності.

Основною формою організації навчального процесу, спрямованого на розкриття провідних наукових понять, ідей, гіпотез, теорій педагогіки та їх зумовленості потребами життя, є лекція в її різновидах (вступна, тематична, заключна, оглядова, консультативна) і функціональних спрямуваннях (інформаційна, орієнтовна, роз'яснююча, переконуюча, захоплююча, запалююча, але не розважаюча).

Навчальний процес реалізовується у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних та практичних завдань, контрольні заходи, самостійна робота.

Основними видами навчальних занять є лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, комп'ютерний практикум та консультації.

Лекція - основний вид навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу. Як правило, окрема лекція є елементом курсу лекцій, що охоплює основний теоретичний матеріал навчальної дисципліни. Тематика лекцій визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Як і в загальноосвітніх та спеціалізованих школах, у вищих навчальних закдладах існує організаціфна форма викладання - лабораторне заняття. На якому студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуває практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою і т.д. (

Практичне заняття (практикум) - вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача шляхом виконання певних відповідно сформульованих завдань закріплюють теоретичні знання з навчальної дисципліни і набувають вмінь та навичок їх практичного застосування [7].

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо.

Комп'ютерний практикум - вид практичного заняття, на якому викладач організовує індивідуальну роботу студентів на ПЕОМ з метою формування умінь та навичок практичного використання певних оболонок, програм.

Комп'ютерний практикум проводиться у спеціально обладнаних комп'ютерних класах (навчальних лабораторіях).

Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію з попередньо визначених проблем. На підставі індивідуальних завдань (рефератів) студенти готують тези виступів з цих проблем. Семінар являє собою засіб розвитку в студентів наукової культури і наукового мислення [3].

Індивідуальне навчальне заняття - проводиться з окремими студентами, які виявили особливі здібності в навчанні та схильність до науково-дослідної роботи і творчої діяльності з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуального творчого потенціалу. Індивідуальні навчальні заняття організовуються у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням індивідуальних навчальних планів, з окремими студентами.

Консультація - вид навчального заняття, на якому студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, державних) проводяться групові консультації.

Самостійна робота студента (СРС) є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Самостійна робота студента включає опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу. СРС з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в науково-технічній бібліотеці університету, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також вдома.

Індивідуальні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час СРС (домашні контрольні роботи), курсові, дипломні проекти (роботи) та ін.) сприяють поглибленому вивченню студентами теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань. Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються робочим навчальним планом.

Курсовий проект (КП) з навчальної дисципліни - це творче індивідуальне завдання, кінцевим результатом виконання якого є розробка нового продукту (пристрою, обладнання, технологічного процесу, механізму, апаратних і програмних засобів тощо або їх окремих частин). Курсовий проект містить розрахунково-пояснювальну записку, креслення та інші матеріали, які визначаються завданням на курсове проектування.

Дипломні і курсові роботи, реферати виконуються відповідно до навчального плану. Дипломна робота за структурою нагадує кандидатську дисертацію. До неї входять: вступ, де розкривається актуальність теми, об'єкт, предмет роботи; в першому розділі розкривається теоретична частина; в другому розділі проводиться пошуково-практичне дослідження, з прикладом, а також з використанням малюнків, таблиць, діаграм; закінчення, яке повинне складатися з висновків. Дипломною роботою керує викладач високої кваліфікації; її захист, проводиться на державному екзамені.

За аналогією пишуть курсові роботи і реферати, які узагальнюють вузьку тему і розкривають її ширше, ніж у підручнику. Роль викладача при написанні дипломних і курсових робіт велика. Він дає настанови по виконанню роботи, повідомляє перспективні теми курсових і дипломних робіт, проводить консультації, допомагає у виборі літератури, визначає пошуково-експериментальну частину.

Курсові проекти (роботи) сприяють розширенню і поглибленню теоретичних знань, розвитку навичок їх практичного використання, самостійного розв'язання конкретних завдань.

Розрахунково-графічна робота (РГР) - індивідуальне завдання, яке передбачає вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину такої роботи складає графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог та з обов'язковим застосуванням комп'ютерної графіки, якщо це визначено завданням.

Розрахункові та графічні роботи (РР, ГР) - індивідуальні завдання, які передбачають вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу.

Реферати, аналітичні огляди та ін. - це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.

Контрольні роботи, що виконуються під час СРС (ДКР), - це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентами певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. Контрольні роботи, як і розрахункові роботи, можуть передбачати певний ілюстративний матеріал.

Практика є необхідним компонентом підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності..

До форм організації навчання слід віднести і конференції, які мають на меті узагальнити матеріал з певного розділу навчальної програми і які потребують великої підготовчої роботи: проведення спостережень, узагальнення матеріалів екскурсій, постановки дослідів, вивчення додаткових літературних джерел і т. д. [6].

5. Нетрадиційні та інноваційні організаційні форми навчання

Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого останнім часом в школі все ширше використовуються нестандартні, інноваційні форми урочних занять і проводяться пошуки їх подальшої модернізації [21].

Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них - уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо. Також до них відносяться уроки-семінари та інтегровані уроки. Інтегрований урок - це такий урок, коли матеріал декількох тем вивчається одним блоком; міжпредметний урок, коли об'єднується матеріал декількох споріднених предметів [1].

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

Інноваційними організаційними формами навчання є форми дистанційного навчання, яке здійснюється в наш час через інтерактивні засоби Інтернету. Також нестандартними інноваційними формами організації навчального процесу є ті, що використовуються в медіадидактиці.

Медіадидактика, на нашу думку, - це сукупність упорядкованих знань про принципи, зміст, методи, засоби і форми організації навчально-виховного процесу з використанням масовокомунікаційних матеріалів при викладанні медіапедагогіки чи інших дисциплін, що забезпечують розв'язання навчально-виховних завдань за участю ЗМІ [12].

Інновацією в нашій країні (відносно форм організації навчання) в перспективі може бути введення уроків за вибором. Така система існує в школах США. Отже, специфіка методів навчання й технологій у профільних класах пов'язана, перш за все, з тим, що учні мають стійкий інтерес і виражені нахили та здібності до вибраних ними предметів, зокрема, до математики.

Погоджуючись із цим положенням, доповнюємо його тим, що ця специфіка під час проведення курсів за вибором виражається:

- у більшою мірою самостійній роботі учнів із літературою при вивченні нового матеріалу, розв'язуванні прикладних задач, виконанні творчих завдань;

- в інтенсифікації навчання за рахунок лекційно-практичної форми навчання, збільшенням блоків засвоєння, використанням НІТН та традиційних засобів навчання;

- у посиленні індивідуальної роботи вчителя з учнями як на уроці, так і в позаурочний час;

- у створенні особливої атмосфери довір'я, співробітництва, настрою на навчання, що само стимулює тривалу розумову діяльність та працю [24].

ВИСНОВКИ

1. Форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов'язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

2. Організаційні форми навчання (викладання) сприяють розвитку наукових понять, мислення, світосприйняття, культури праці, естетичного і етичного відношення.

3. Основною формою навчання на сьогодні в загальноосвітніх школах є класно-урочна система, одиницею якої являється урок. У спеціалізованих навчальних закладах та вишах основними формами навчання є лекція.

4. Під час викладання біології в школах та біологічних дисциплін у вищих навчальних закладах, крім основних організаційних форм навчання, періодично застосовуються колективні допоміжні та інноваційні навчальні системи. Обирається застосування тієї чи іншої форми організації навчання в залежності від теми, яку повинні вивчити учні чи студенти.

5. Для ефективного вивчення предмету біології та виховання любові й бережливого ставлення до живої природи слід частіше впроваджувати такі позакласні та позашкільні форми навчання, як екскурсія, робота на навчально-дослідній ділянці та ін.

6. У наш час також певною мірою зберігається індивідуальна форма навчальної діяльності у вигляді репетиторства, що теж має свої переваги і дає змогу підготувати молоду людину до вступу у вищий навчальний заклад або до здачі складних іспитів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондарчук Е. И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. / Бондарчук Е. И., Бондарчук Л. И. - 3-є изд. - К.: МАУП, 2002. - 168 с.

2. Бордовская Н. В. Педагогика: Учебн. для вузов. / Бордовская Н. В., Реан А. А. СПб: Издательство «Питер», 2000. - 304 с.

3. Буланова-Топоркова М. В. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие. / [Буланова-Топоркова М. В., Духавнева А. В., Столяренко Л. Д.]; ответственный редактор М. В. Буланова-Топоркова. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 544 с.

4. Волкова Н. П. Педагогіка [Електронний ресурс] / Волкова Н. П. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. Режим доступу:

http://ebk.net.ua/Book/pedagogics/volkova_pedagogika/part3/3701.htm

5. Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч. посіб. -2-ге вид. / Ковальчук Г. О. - К.: кнеу, 2003. - 298 с.

6. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Коджаспирова Г. М., Коджаспиров А. Ю. - Москва: ИКЦ «МарТ», Ростов н/Д: издательский центр «МарТ», 2005. - 448 с.

7. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. Основні положенн: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Лозниця В. С. - К.: «ЕксОб», 2003. - 304 с.

8. Махмутов М. І. Сучасний урок / Махмутов М. І. - 2-ге вид. - М., 1985. - 44 c.

9. Мороз І. В. Загальна методика навчання біології: Навчальний посібник. / [Мороз І. В., Степанюк. А. В., Гончар О. Д.]; за ред. І. В. Мороза. - К.: Либідь, 2006. - 592 с.

10. Окса М. М. Загальнопедагогічна система як основа екологічної освіти учнів у позашкільному навчальному закладі / Окса М. М. // ПостМетодика: Агробіологічний комплекс як навчально-дослідницьке середовище. - № 4-5 (62-63). - 2005. - С. 85-93.

11. Онищук В. А. Урок в современной школе / Онищук В. А. - М.: Просвещение, 1986. - 192 с.

12. Онкович Г. В. Технології медіаосвіти / Онкович Г. В., 2007. Режим доступу: http://www.mediagram.ru/netcat_files/108/110/h_c1a6b3f89c25e3e04fb3b27e09d39b70

13. Педагогика: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. Ю. К. Бабанского. - М.: Просвещение, 1983.- 608 c.

14. Педагогические технологии: Учебн. пособие для студентов педагогических специальностей / Под общей ред. В. С. Кукушкина. - Серия «Педагогическое образование». - М.: Издательский центр «МарТ», 2004. - 336 с.

15. Пащенко В. О. Методика викладання біології: навчально-польовий практикум. / [Пащенко В. О., Гриньова М. В., Страшко С. В. та ін.]. - Полтава: АСМІ. - 2003. - 188 с.

16. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: Учебн. Для студ. пед. вузов (в 2 книгах). Кн. 1: Общие основы. / Подласый И. П. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999. - 576 с.

17. Реан А. А. Психология и педагогика. / Реан А. А., Бордовская Н. В., Розум С. И. - СПб.: Питер, 2002. - 432 с.

18. Российская педагогическая энциклопедия. - М.: Большая российская энциклопедия, 1993-1999. - Т. 1, 2. Электронное оформление: «Свободный доступ», 2003. - С. 1264.

19. Сластенин В. А. Педагогика: Учебн. пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; Под ред. В. А. Сластенина. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 576 с.

20. Харламов І. Ф. Педагогіка. 2-ге вид. / Харламов І. Ф. - М. 1990, - С. 231-232.

21. Харламов И. Ф. Педагогика / Харламов И. Ф. - М.: Гардарики, 1999. - 520 с.

22. Христова Т. Є. Використання навчально-наукового комплексу в системі безперервної біологічної освіти / Христова Т. Є., Казаков Є. О., Пюрко О. Є., Казакова С. М. // ПостМетодика: Агробіологічний комплекс як навчально-дослідницьке середовище. - № 4-5 (62-63). - 2005. - С. 29-33.

23. Чередов И. М. Система форм организации обучения в современной общеобразовательной школе / Чередов И. М. - М.: Педагогика, 1987. - 152 с.

24. Шаран О. Методи та організаційні форм проведення курсів за вибором / Шаран О. Режим доступу: www.rusnauka.com/20_PRNiT_2007/.../23722.doc.htm

Размещено на Allbest.ru