Спостереження - провідний метод пізнання природи

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Запорізький педагогічний коледж

Природнича циклова комісія

Курсова робота

на тему: Спостереження - провідний метод пізнання природи

Студентка: 3 курсу групи Є

Спеціальність 5.01010201

«Початкова освіта» Ш.Ю.С.

Науковий керівник: Олійник А.П.

Запоріжжя 2011

• План
• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні основи організації спостережень учнів за змінами в природі
• 1.1 Спостереження як метод навчання природознавства
• 1.2 Види спостережень
• 1.3 Значення спостережень для учнів початкових класів у пізнанні навколишнього світу
• Розділ 2. Зміст і методика організації систематичних спостережень за змінами в природі у початковій школі
• 2.1 Особливості проведення спостережень в 1-4 класах курсу «Я і Україна»
• 2.2 Використання спостережень за природою в 1-4 класах

Вступ

Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань, адекватної навколишній природі з її зв'язками і залежностями.

Відсутність запасу конкретно-образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об'єктів або їх зображень. Одним із методів забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння є спостереження.

Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. Учень не просто повинен слухати, а прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебічно розглядати об'єкт, щоб створити необхідне уявлення про нього.

Спостереження - це безпосереднє сприйняття учнями об'єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навиків. Спостереження дозволяють сформувати конкретні і образні уявлення і поняття про навколишню дійсність і на цій основі розвивати логічне мислення усну і писемну мову молодших школярів. По-друге сприяють формуванню основ наукового світогляду переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв'язку і закономірності всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і єдності природи.

У процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостереження є способом організації взаємозв'язаної діяльності учителя й учнів і полягає у тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання учнями об'єктів природи.

Розділ 1. Теоретичні основи організації спостережень учнів

за змінами в природі

1.1 Спостереження як метод навчання природознавства

З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ, а деякі об'єкти викликають навіть огиду. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв'язку предметів і явищ, формувати позитивний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.

Ушинський К.Д. зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.

З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.

Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна, тому що вони можуть забути про спостереження.

З перших днів навчання у І класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово.

На одному з перших уроків учитель в бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Одне з перших завдань учителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв'язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.

У II класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

Під час канікул діти самостійно ведуть спостереження.

У ІІІ-IV класах спостереження за природою поглиблюються: учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає і характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря і напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.

Можна вимірювати опади опадоміром (за наявністю достатньої матеріальної бази школи), висоту снігового покрову визначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використанням приладів в ІV набувають конкретнішого характеру.

Спостереження за неживою природою треба поєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звертати увагу на тісний природний взаємозв'язок між живою і неживою природою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки, їжаки та ін.). Праця людей також залежить від погодних умов і має сезонний характер - сівба починається тільки тоді, коли ґрунт прогрівається до відповідної температури.

На початку кожного сезону учні одержують завдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнаватися про вже відоме.

З учнями IV класу організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Для спостережень беруть ті види рослин, які вивчаються за програмою з природознавства (є пріоритетними в тій чи іншій місцевості). Результати спостережень учні занотовують у таблиці, які будуть одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Результати спостережень діти занотовують у таблиці. Провадять спостереження як за зимуючими, так і за перелітними птахами. Можна організувати спостереження за синицями, горобцями, сороками, шпаками, ластівками, граками та ін. Спостерігаючи за ними, діти переконуються, що вони знищують велику кількість комах і їхніх личинок, і цим приносять велику користь. Результати спостережень діти занотовують у таблиці.

Спостереження за птахами становить для дітей великий інтерес, що є однією з умов виховання в них свідомого і дбайливого ставлення до пернатих друзів.

Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року, треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому підсумки спостережень проводять щомісяця. Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, що має велике значення для формування позитивного виховання, розвиває у дітей логічне мислення, мову, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Для проведення узагальнюючих уроків потрібні "Щоденники спостережень" учнів, класний "Календар природи і праці людей", який ведуть учні, картини пір року, колекції, гербарії, ілюстрації та малюнки, прислів'я, загадки та ін.

Розпочинають урок бесідою, в ході якої вчитель оголошує тему і завдання уроку, виявляють погодні особливості відповідного дня. Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, температуру повітря, стан рослин і поведінку тварин (птахів, комах), працю людей на полях.

Учитель пропонує підрахувати за таблицею спостережень кількість днів (ясних, хмарних), днів з опадами - дощем, снігом, кількість днів з температурою повітря: вищою за 0°, нижчою за 0°, і визначити середньомісячну температуру повітря. У IV класі визначають, звідки найчастіше дмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди. Учням дається завдання: користуючись умовними записами, прочитати, яка була погода, наприклад 1, 2...10 квітня. Учні читають стан погоди в таблиці спостережень за 10 днів. Порівнюють дані відповідного дня з погодою інших днів місяця, відмічають, які зміни відбулися в природі порівняно з першими днями місяця. Великий інтерес до цієї роботи виявляють учні, коли порівнюють дані про погоду поточного місяця з даними окремих місяців минулих років.

На підставі своїх спостережень і спостережень за минулі роки діти роблять висновок, якій порі року відповідає погода у поточному місяці, порівнюють, чи збігаються календарні дні пір року з даними їхніх спостережень, проведеними в певній місцевості.

Щоб систематизувати знання учнів III-IV класів, складають таблиці на дошці і в зошитах.

Наприкінці уроку розглядають картини та інші ілюстрації, з'ясовують, якої пори року типові ознаки зображені на них, який це місяць, за якими ознаками його визначати, що доповнити, яку ще типову картину можна намалювати. Можна запропонувати учням у міні-творі описати пору року.

На заключному етапі уроку вчитель робить підсумок і оцінює знання учнів, дає домашнє завдання з спостережень на наступний місяць, показує деякі прийоми роботи.

Хочу зазначити, що спостереження мають ключове значення для учнів початкових класів у пізнанні навколишнього світу. Роль вчителя в організації таких спостережень є передусім організаційною, також він допомагає школярам залучитися до спостережень, зацікавлює їх. Величезне значення мають також проведені підсумки спостережень, оформлення результатів спостережень. Таку роботу слід проводити систематично, урізноманітнювати форми та прийоми.

1.2 Види спостережень

Спостереження за змінами в природі у початковій школі мають свою класифікацію. Розглянемо класифікацію спостережень за наступними ознаками:

· за тривалістю виконання;

· за формою організації діяльності учнів;

· за часом проведення;

· за рівнем пізнавальної самостійності.

За тривалістю проведення спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об'єктів. Наприклад, на уроці за темою "Вода, кругообіг води у природі" (3 клас) учні спостерігають за властивостями води.

Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об'єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об'єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об'єктами природи протягом різних пір року.

За формою організації діяльності учнів спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальні спостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом учителя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об'єкти і цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план.

Кожна задача перед розв'язанням повторюється вчителем або учнем ("За чим будете спостерігати?. Далі простежте за..." та ін.). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатів з кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє учителеві здійснювати поточний контроль за спостереженням і його коригувати.

Крім того, словесне вираження результатів сприймання вголос одним учнем, а про себе - іншими дозволяє кожній дитині усвідомити зміст, порівняти власний результат з результатами однокласників, при потребі придивитись, прислухатись, звернути увагу на окремі деталі. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюється учителем (якщо складний) і повторюється учнями або робиться школярами самостійно.

Групові спостереження. Завдання виконуються групами по 2-4 учні. Групи можуть складатися з учнів з однаковим ("сильні", "середні", "слабкі") і різним рівнями підготовки. Такі групи не стабільні. Склад їх рухомий і визначається "зоною актуального розвитку" дітей на кожному конкретному етапі навчання. Обов'язковим при створенні групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин.

Залежно від навчальної ситуації, дидактичної цілі використання методу спостереження у процесі навчання можливе застосування різних варіантів методики організації групових спостережень.

1. У групах діти з однаковою підготовкою (групи гомогенні). Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка до безпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всі групи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робиться фронтально.

2. Групи, гомогенні за складом. Завдання для груп різні за змістом. Така робота доцільна на підсумковому уроці, коли діти володіють теоретичними знаннями, а деякі спостереження вони вже проводили в ході засвоєння окремих тем розділу. Дидактична ціль цих спостережень - конкретизувати теоретичні знання, уточнити сформовані уявлення і розширити. Рівень самостійності дітей у такій ситуації зростає, тому вчитель диференціює завдання через зміст і міру своєї допомоги. Наприклад, для слабших учнів вибираються простіші об'єкти спостережень, конкретні предмети і явища, пропонується детальний план спостережень, здійснюється безпосередній контроль.

Наслідки спостережень кожної групи обговорюються фронтально. Діти роблять висновки, показують свої об'єкти спостережень, коментують етапи спостережень, їх послідовність.

3. Групи, гетерогенні за складом. До них входять учні з різною підготовкою. Методика організації може бути подібною до попередніх варіантів. Різниця у тому, що "сильні" учні допомагають слабшим.

Індивідуальні спостереження виконуються кожним учнем самостійно. В основному вони ведуться під час виконання домашньої роботи. В індивідуальних завданнях найповніше враховуються індивідуальні особливості, рівень розвитку і підготовки, пізнавальні інтереси школярів, що досягаються різними шляхами. Наприклад, може бути однакова ціль, але об'єкт спостереження вибирається кожною дитиною самостійно. Або завдання однакове за змістом, а міра допомоги учням різна тощо.

У процесі навчання спостереження за часом їх проведення розподіляються на випереджувальні, опорні та розширювальні. Випереджувальні спостереження провадяться ще до засвоєння нових знань. їхні результати с чуттєвою основою формування уявлень у наступних темах. Цей вид спостережень застосовується до тих об'єктів, які неможливо сприймати безпосередньо на уроці, або вони вимагають тривалого часу. Наприклад, спостереження за формами земної поверхні (4 клас), за станом різних груп рослин у ту чи іншу пору року (3 клас), за умовами проростання насіння (3 клас). Випереджувальні спостереження ведуться учнями в позаурочний час з учителем чи самостійно. Вони виступають основним методом на вступному уроці-екскурсії до певного розділу.

Опорні спостереження організовуються вчителем у процесі засвоєння нових знань (уявлень, понять, встановлення залежностей, способів діяльності. Фронтальна форма організації діяльності школярів є домінуюча в процесі їх здійснення.

Розширювальні спостереження застосовуються після засвоєння теоретичних знань. Вони потрібні для конкретизації, розширення і поглиблення сформованих елементів змісту. Слід наголосити, що такі спостереження носять дедуктивний характер, тобто спочатку актуалізуються теоретичні положення, а потім здійснюються спостереження з метою засвоєння емпіричних знань, які його пояснюють, деталізують, конкретизують, доводять правильність. Цей вид використовується на підсумкових уроках-екскурсіях, у домашніх роботах і може здійснюватися індивідуально, групами і фронтально.

За характером пізнавальної діяльності спостереження бувають репродуктивними і творчими.

Репродуктивні спостереження спрямовані на сприймання та відтворення зовнішніх ознак, властивостей, частин явищ і предметів (форми, кольору, розмірів, відстані знаходження у просторі і т. ін.) та зовнішніх зв'язків.

Творчі спостереження є способом розв'язання проблеми. Наприклад, у 3 класі дітям пропонується завдання: "Як протягом дня залежить температура повітря від висоти Сонця над небосхилом? (Як протягом дня впливає висота Сонця над небосхилом на температуру повітря?)" Таке запитання є для учнів проблемою. Вони не можуть на нього дати відповідь, але у них є знання та уміння для її пошуку. Діти засвоїли елементарне поняття "термометр", уміння користуватися термометром. Вони мають уявлення про висоту Сонця над небосхилом. Щоб розв'язати цю навчальну проблему, необхідно виконати такі розумові й практичні дії:

1. Визначити температуру повітря за допомогою термометра вранці.

2. Поспостерігати за висотою Сонця над небосхилом у цей час доби.

3. Аналогічні дії виконати опівдні.

4. Зіставити висоту Сонця й температуру повітря вранці (опівдні).

5. Порівняти висоту Сонця й температуру повітря вранці з висотою Сонця й температурою повітря опівдні.

6. Зробити висновок про залежність температури повітря від висоти Сонця. (Що вище Сонце над небосхилом, то вища температура. Що Сонце нижче над небосхилом, то нижча температура повітря).

Проблемна ситуація створюється шляхом зіставлення фактів, здобутих під час спостереження, з відомими знаннями. У більшості випадків зміст проблеми зводиться до встановлення певних закономірностей, причинно-наслідкових, структурних або функціональних зв'язків на основі результатів спостережень як у природних, так і в лабораторних умовах. У цих проблемах для учнів можуть бути невідомими, з одного боку, результати спостереження, залежності та зв'язки між ними (спосіб проведення спостереження пропонується учителем у готовому вигляді, у формі усної або письмової інструкції), а з іншого - невідомим є спосіб здійснення спостереження, тобто послідовність виконання дій або навіть спосіб і результат. Такі проблеми розв'язуються учнями початкових класів під керівництвом учителя чи самостійно за аналогією. Виконання проблемних завдань організовується різними методами: евристичним і дослідницьким. У зв'язку з цим розрізняють евристичне й дослідницьке спостереження. Подібність їх полягає в тому, що спостереження є методом розв'язання навчальної проблеми. Але в евристичному проблема розв'язується учнями у співпраці з учителем, а в дослідницькому - самостійно, під опосередкованим керівництвом учителя.

Спостереження у процесі навчання може виступати методом і прийомом. Методом воно є тоді, коли в результаті його проведення досягається дидактична ціль, а прийомом - дидактична підціль. Від цього залежать співвідношення спостереження з іншими методами, які можуть входити до нього прийомами або включати його прийомом у свою структуру. Наприклад, у процесі спостережень бесіда буває прийомом актуалізації опорних знань про об'єкт і способи діяльності; прийомом мотивації й стимулювання та ін.; розповідь - прийомом додаткового інформування; дослід - прийомом виявлення певної внутрішньої ознаки або властивості об'єкта. І навпаки - спостереження входить прийомом в інші методи, зокрема в дослід, в практичну роботу і в розповідь для сприймання наочних ілюстрацій до неї.

Не всі ознаки предметів і явищ безпосередньо сприймаються. Окремі з них, а саме їх якісні характеристики, виявляються за допомогою приладів, а інші - під час зміни предмета, явища або умов існування. У зв'язку з цим пізнання природних об'єктів, крім спостережень, вимагає проведення дослідів і практичних робіт тощо.

Отже, спостереження є одним з найпростіших та, водночас, найнеобхідніших елементів методики організації процесу навчання природознавству в початковій школі.

1.3 Значення спостережень для учнів початкових класів у пізнанні

навколишнього світу

Герд О.Я., один із засновників методичної систем викладання природознавства, відмітив, що реальні знання одержані людством шляхом спостережень, порівнянь та дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереження є одним з основних методів придбання природничих знань в початкових класах.

Спостереження - це суб'єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов'язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість. Спостережливість - це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі й такі деталі, які здаються зовні недостатньо помітні і на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах. Вона впливає на структуру і зміст інших психічних процесів, оскільки спостережлива дитина більше сприймає, глибше мислить і розуміє. Це полегшує засвоєння знань та умінь, забезпечує кращі результати в навчанні, позитивні емоції, розвиває пізнавальні інтереси, впливає на поведінку. Спостережливість пов'язана з вихованням стійкої уваги, розвитку пам'яті, допитливості, вмінням встановлювати зв'язки між природними явищами.

Правильно організовані спостереження допомагають вихованню таких необхідних якостей як працелюбство, акуратність, дисциплінованість, почуття відповідальності перед колективом, бережливе відношення до приладів, шкільного майна, сприяє волі, наполегливості в досягненні мети, розвиває ініціативу і наполегливість. У дітей розвиваються навички по роботі з метеорологічними приладами, моделями, вміння, необхідні для оформлення записів про погоду, складання і читання діаграм. Всі ці вміння мають велике значення в підготовці учнів до практичної діяльності.

Учні початкових класів повинні спостерігати за рослинами (виділяючи основні органи), за тваринами (виділяючи основні частини тіла), Спочатку учні виділяють відмінні ознаки одного предмета від іншого, а потім встановлюють суттєві ознаки. Від спостережень, описів, порівнянь учні переходять до узагальнень, до складання простих класифікацій.

Важливість і необхідність спостережень молодших школярів у процесі вивчення природознавства незаперечна.

Розділ 2. Зміст і методика організації систематичних спостережень

за змінами в природі у початковій школі

2.1 Особливості проведення спостережень в 1-4 класах

курсу «Я і Україна»

школа спостереження природа погода

З раннього дитинства діти зустрічаються з різноманітними явищами і предметами природи, але вони не розуміють значення природи в житті людини. Це приводить до неправильного розуміння об'єктів природи, іноді зневажливого ставлення. Тому з перших днів перебування дитини у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнати навколишнє середовище, навчити оберігати і любити природу, в доступній формі розкрити складну систему взаємозв'язку предметів і явищ, формувати науковий світогляд, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Цієї мети можна досягти завдяки організації систематичних спостережень.

І клас.

З перших днів вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження в рослинному, тваринному світі та праці людей. На спостереження не відводяться окремі години, тому вчитель планує роботу щоденно. На одному з уроків щодня в той самий час проводиться бесіда про самостійні спостереження учнів. Основні дані фіксують у щоденниках і черговий занотовує в класний календар самостійні спостереження, чому треба приділяти великої уваги.

Діти І кл. з перших днів отримують багато вражень, тому перевантажувати їх не слід, треба залучати до роботи поступово. Для того, щоб виявити ступінь спостережливості у дітей, на одному з уроків вони розповідають про літній відпочинок, про те де відпочивали, що бачили йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все. І тому вчителю треба розвивати спостережливість, довільну увагу, вчити не лише бачити, а й розповідати про бачене.

ІІ клас.

У ІІ кл. спостереження стають різноманітними. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підвивати підсумки, виявляти причинні зв'язки між явищами та практичною діяльністю людей.

Другокласники помічають менш яскраві явища, проводять точну деталізацію. Спостерігають за сходом і заходом Сонця над горизонтом протягом доби; сезону, року. Розрізняють силу вітру за ознаками природи, причини утворення туману і інею.

Помічають поступове похолодання восени, потепління навесні, з'ясовують причини потепління при похмурій погоді взимку.

Спостерігають за працею людей н полях і самі працюють на ділянці, спостерігають за розвитком рослин. Під час канікул самостійно ведуть спостереження.

ІІІ-ІV клас.

Спостереження за природою поглиблюються, учні набувають навиків по користуванню приладами. Складнішим стає характер обробки результатів спостережень. Ведуть спостереження за погодою, відмічають стан неба, опади, температуру повітря, напрям вітру. Вчаться користуватися компасом, флюгером, опади вимірюють опадоміром, в снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою, лінійкою. Ці спостереження набувають конкретнішого характеру.

Спостереження н неживою природою потрібно поєднувати зі змінами в рослинному і тваринному світі, звертаючи увагу на зв'язок з живою і неживою природою. З приходом весни сонце піднімається вище, день довшає повітря теплішає, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються комахи, це зумовлює приліт птахів, які ними живляться.

Пробуджуються і інші тварини, які ними живляться (жаби, ящірки, їжаки). Праця людей також залежить від погодних умов і має сезонний характер. Сівба починається тоді, коли ґрунт прогріється до відповідної t^о. На початку сезону діти одержують завдання: перевіряти певні народні прикмети.

Перевірити прикмети:

Восени:

- Якщо гуска або качка стає на одну ногу, а голову ховає під крило буде холодно;

- Якщо галка і ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати ясну погоду, а сідають в крону на нижні гілки - на вітер;

- З 5 вересня (день Луппи) починається падолист з осик.

- Якщо листя лягає “горілиць” - на холодну зиму, “долілиць” - зима буде тепла.

- Пізній падолист - на суху осінь;

- З 4 вересня мають з'явитися перші приморозки, котрі символізують початок павутинного льоту.

- Якщо воно прилипає до рослин - тепло, мало павутиння - на суху осінь;

- З 5 починається ранній осів зернових (до 14 вересня).

Взимку:

- якщо дерева вкриті інеєм - на потепління;

- закружляли у повітрі лапаті сніжинки - буде відлига.

Навесні:

- якщо вранці з'являються темні хмари - вдень чекай дощу;

- якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра.

Влітку:

- якщо вранці трава рясно вкрита росою - дощу не сподівайся;

- якщо роси мало або зовсім відсутня - вдень чекай дощу;

- ввечері тепліше, ніж уранці, чекай негоди та ін.

Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість бажання розгадувати таємниці природи, більше дізнаватися.

З учнями ІV кл. організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Для зацікавлення вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності (розгляд таблиць - прикмети погоди). Для спостереження беруть ті рослини, які вивчаються за програмою. Результати спостереження занотовують у таблиці, що є найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Цінними є фенологічні спостереження за озимими культурами, особливо восени, що дає змогу передбачити стан зимівлі, їх та розвиток навесні. Доцільно організувати спостереження за найпоширенішими комахами - шкідниками: колорадським жуком, озимою совкою, буряковим довгоносиком, луговим метеликом, біланом капустяним, біланом жилкуватим.

При цьому звертають увагу на те, які умов сприяють появі шкідників і їх розвитку, які є методи боротьби. Виявляють корисних комах: сонечка, трихограми, мурашки.

Проводять спостереження за зимуючими птахами. Спостерігаючи за горобцями, переконуються, що вони знищують велику кількість комах, особливо метелика лугового. Результати занотовують у таблиці.

Спостерігай за рослинами восени:

1. Чому восени змінюється колір листя?

2. Чи залежить яскравість осінніх листків від погоди?

3. У яких дерев листки опадають зеленими? Чому? (вільха, бук, горіх).

4. Яка послідовність листопаду різних дерев?

Це сприяє виясненню причинно-наслідкових зв'язків між окремими явищами, встановленню простих закономірностей.

ІІІ кл. Форма календаря та ж. Напрям вітру визначається по флюгеру, дається позначення не тільки основних, а й проміжних сторін горизонту. Йде ускладнення по лінії узагальнення матеріалів можна відмічати і ряд нових атмосферних опадів: грозу, заметіль.

Щоб ознайомити дітей з планом спостережень за місяць або сезон, можна вивішувати пам'ятку спостережень, в якій намічається програма спостережень.

Пам'ятка для ІІІ кл. (спостерігай погоду).

Як змінюється тривалість дня (зошит коли день-ніч). Як змінюється положення Сонця над горизонтом. Спостерігай температуру повітря по термометру, поміть, коли температура повітря = 0. Узнай (по радіо, телебаченню), яка погода в ці дні стоїть в пд. і пн. районах України. Відзнач, коли тепліше - при ясному чи похмурому небі. Вітри напряму приносять опади, похолодання. Де раніше з'явились перші проталини? Коли наступило льодотанення?

Аналогічно можна скласти пам'ятки спостережень за рослинами, тваринами, працею людей, за окремими об'єктами.

Пам'ятка спостережень за птахами ранньою весною:

1. Відзнач час прильоту перших граків.

2. Де знаходяться граки відразу після прильоту?

3. Як ведуть себе галки, ворони, сороки у цей час?

4. Відміть порядок прильоту птахів (жайворонків, шпаків, зябликів, трясогузок, чайок, качок).

5. Запиши назви птахів, слів яких ти почув.

6. Приготуй шпаківню або дуплянку для птахів, яким першим вдалося побачити приліт птахів, появу квітучої мати-й-мачухи, розпускання листочків, поява перших комах.

Для цього проводити гру “Розвідники” хто самий спостережливий у класі.

Обробку і узагальнення результатів спостережень проводять письмово (таблиці, діаграми); їх можна супроводжувати поясненнями вчителя і розповідями учнів.

Ці дві форми тісно пов'язані між собою. Заповнюючи таблиці діти можуть дати словесну характеристику місяця або сезону.

Вся робота повинна бути направлена на встановлення причинно-наслідкових зв'язків і взаємозалежностей.

Узагальнення спостережень. Обробка загальнокласного календаря.

В І кл. обробку даних загалькласного календаря слід почати з підведення підсумків за день, потім за 2-3, тиждень, і місяць.

В ІІ кл. зміни в тваринному і рослинному світі діти повинні пов'язувати з змінами в неживій природі (сонце нижче на небосхилі - день коротше, ніч довша, стає холодніше, птахи збираються в зграї, відлітають на південь, листя жовтіють і опадають). В ІІ кл. по кожній темі проводяться узагальнюючі уроки. Спочатку слід узагальнювати спостереження за неживою природою. При підведення підсумків спочатку підраховують дні з ясним, похмурим, хмарним небом і температурою повітря вище 0, визначають яких днів було більше, яка сама найвища і найнижча t повітря, скільки днів з опадами і без них, на основі даних встановлюють причинно-наслідкові зв'язки. Потрібно охоплювати всі об'єкти спостережень. Але можна підводити підсумки взявши тільки 2 елементи погоди: за сонцем і t, вітром і t, погодою і рослинним живим світом. Порівняння і узагальнення повинні займати більшу частину часу в закріпленні одержаних матеріалів спостережень.

В ІІІ кл. спостереження і узагальнення спостережень повинні проводитись на більш високому рівні, використовуючи спостереження за попередні роки, а також весь наочний матеріал. Пов'язаний з спостереженнями за рослинами, тваринами та працею людей. При узагальненні матеріалу учні встановлюють закономірності явищ в природі, їх залежності, зв'язки між живою і неживою природою.

Ефективність роботи по організації спостережень залежить від того, наскільки вони пов'язані з практичними роботами. Щоб успішно провести роботу по узагальненню матеріалу необхідно чітко продумати мету і значення узагальнень: за який період будуть підводитись підсумки, які е були спостереження. Які знання одержать діти на уроках, яких умінь і навиків набудуть в процесі обробки матеріалів і узагальнень, які виховні знання вирішаться на уроці, які будуть використані знання одержані на основі спостережень.

2.2 Використання спостережень за природою в 1-4 класах

Організація спостережень, обговорення результатів їх, вироблення навичок фіксування їх у зошиті з друкованою основою здійснюються на уроках "Я і Україна". Проте ці види занять можна поєднувати з уроками трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики.

Першокласники спостерігають протягом року за положенням Сонця на небі, температурою повітря, вітром, станом неба, опадами, змінами у розвитку рослин та житті тварин, працею людей.

За Сонцем учні 1 класу спостерігають протягом року візуально. Вони відмічають раз на місяць зміни його положення опівдні відносно якогось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) і встановлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше тепла посилає воно на землю, і навпаки.

Температуру повітря за допомогою термометра першачки не вимірюють. Вони щоденно визначають на основі своїх безпосередніх відчуттів тепло чи холодно надворі, фіксують наслідки спостережень у зошиті за допомогою таких знаків: "тепло" - червоним кружечком, "холодно" - синім.

Діти спостерігають за вітром і дають його словесний опис, (ласкавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). У зошитах наявність вітру відмічають стрілкою.

У II класі діти продовжують спостерігати за станом неба. Кількість хмар на небі визначають "на око", характеризуючи її словами "ясно" (небо чисте, безхмарне), "хмарно" (небо наполовину вкрите хмарами), "похмуро" (все небо затягнуте хмарами).

Продовжуються спостереження і за опадами та іншими явищами природи. Другокласники дають словесний опис спостережуваних явищ і відмічають їх за допомогою таких умовних знаків:

За змінами у погоді другокласники спостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель роз'яснює значення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства, організовує гру "Синоптики". Для виконання ролі "синоптиків" обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чи погіршення погоди. Вони періодично інформують про наслідки своїх спостережень усіх учнів класу.

Другокласникам доступні для спостережень такі ознаки:

а) поліпшення погоди: після негоди увечері з'являється Сонце, у другій половині дня - райдуга; вночі випадає роса; вранці з'являється туман; квітки нагідок розкриваються зранку та ін.;

б) погіршення погоди: дим стелиться по землі, Сонце заходить у хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбаби закривають суцвіття та ін.

Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першому класі, але кількість об'єктів для спостережень збільшується. Так, їм можна запропонувати такі спостереження за рослинами:

Восени: встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева не скидають листя на зиму.

Взимку: який вигляд мають листяні, хвойні дерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.

Навесні: коли розпочинається рух соку у берези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущів найближчого оточення, коли з'являться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок.

Серед тварин найдоступніші для спостережень птахи і комахи. Залежно від пори року можна рекомендувати такі завдання для спостережень за птахами: чим живляться граки восени, взимку, навесні, влітку, де вони знаходять їжу, коли ластівки починають готуватися до відльоту? Відмітьте день, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів. Перевірте народну прикмету: снігурі приносять перший сніг. Коли біля ваших годівниць з'являться птахи? Яких із них ви впізнали? За якими ознаками? Як поводяться птахи біля годівниці? Коли перестають відвідувати годівницю? Коли повертаються у рідні краї шпаки, ластівки? Коли ви вперше почули спів зозулі? Навесні підіть у поле і послухайте пісню жайворонка. Чи подобається вона вам? З чим ви могли б її порівняти?

Для спостережень за комахами можна запропонувати:

Восени: спостерігайте за поведінкою мурашок біля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами - їх живленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чи однакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку? Спробуйте дізнатись, куди вони поділися з настанням холодів.

Навесні: коли навесні з'явилися метелики, мухи, бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження за живленням жука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими об'єктами і в якій послідовності вони мають вести спостереження, бажано скласти програму-пам'ятку на сезон чи якийсь період і вивісити її в класі"

Другокласники ведуть спостереження і за працею людей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, очищенням вулиць і тротуарів від снігу, ремонтом техніки та ін. Спостережувані зміни у живій природі та праці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.

Отже, як ми чітко бачимо, спостереження в 2 класі відбуваються за такими напрямками:

· спостереження за погодою та її змінами протягом року;

· спостереження за змінами в живій природі та працею людей.

Важливо, щоб діти усвідомили чіткий зв'язок між обома цими процесами. Таке бачення допоможе їм краще осягнути курс у 3-4 класах, розуміти взаємозв'язки в природі.

У III класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей, але поглиблюється вивчення природного середовища. Наприклад, діти ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон, термометр, флюгер, сніговимірну рейку. Свої спостереження вони фіксують у зошитах для самостійної роботи і класному "Календарі природи і праці людей" і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ, передбачати погоду.

Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозв'язки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження і проведення бесід про спостереження.

Учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей в різні пори року.

Правильно організовані спостереження за видимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змін природи. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз на місяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год. 30 хв.) учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тіні протягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.

З висотою Сонця пов'язана і тривалість дня і ночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступно їхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слід пояснити, що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, ми помітимо як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимку найменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а ніч довга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні і майже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснити дітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхні Землі і нагріває повітря. Тому взимку і холодно. Зовсім інакше влітку. Точки сходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище. Його промені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою. Тепер поверхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається його променями; температура повітря стає вищою.

Спостереження за видимим рухом Сонця дають вчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід і захід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буває над Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколи не буває Сонця, є північ.

Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під час спостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні - навпаки. Згодом учні дізнаються, що західні вітри частіше приносять в нашу місцевість опади. Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тихо - листя на деревах нерухоме; слабкий вітер - шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер - помірно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер - хитаються великі дерева. В школах, де є географічний майданчик, спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботу виконують.

Крім цих елементів неживої природи учні спостерігають за станом неба і опадами. Як, наприклад, хмарність впливає на опади? У процесі спостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше, ніж літом, вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, на відміну від літніх короткочасних.

За погодою учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх - періодично. Періодично спостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти краще зрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду за фенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть про погоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули на появу тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.

Говорячи з учнями про поведінку тварин, учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від стану рослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря, пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться.

Праця людей у сільському господарстві також залежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунт тощо.

Особливо велику увагу слід приділити спостереженням під час екскурсій і прогулянок Бесіду за підсумками спостережень проводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чином здійснювати міжпредметні зв'язки в навчанні.

Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним "Календарем", учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашій країні і у рідному краї, які вміщують на "Календарі" в кишеньку "У світі цікавого" або "Це корисно знати" та ін.

Навчити учнів узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім - за тиждень, місяць, певну пору року.

До кожного місяця бажано підбирати і прикріплювати до "Календаря" певні народні прикмети, які діти повинні перевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До "Календаря" варто добирати загадки, прислів'я. Відображати на ньому і корисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця, малюнки.

Особливої привабливості, "Календарю" надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналів тощо), а також різноманітні натуральні об'єкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками та ін.).

У IV класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному "Календарі природи і праці людей", занотовують їх у зошитах для самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість об'єктів для спостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриття причин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будуть вивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учні порівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон і пояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню і розширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес. Ще краще, якби в IV класі організувати листування з учнями сусідніх областей, обмін гербарними рослинами, зразками корисних копалин, ілюстраціями про працю людей тощо.

Ширше застосовувати з учнями перевірку народних прикмет для передбачення погоди, звертати їхню увагу на зміни напрямку вітру. Саме він є однією з причин, яка викликає серед зими потепління, хоч Сонце все нижче і нижче піднімається над горизонтом, а навесні - навпаки. Сонце піднімається вище, вже зацвіли садки, і раптом пішов сніг. Причина одна - північний вітер приніс холодне повітря, але вітер змінює свій напрямок, і погода змінюється.

Четвертокласників слід більше залучати до роботи на географічному майданчику з різними приладами: флюгером, опадоміром, гномоном та ін.

При роботі з класним "Календарем природи і праці людей" можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформацію до рубрики "В світі цікавого" з життя рослин і тварин, а особливо про працю людей своєї місцевості і в інших природних зонах.

Ознайомлення учнів IV класу з рухом Землі навколо осі і навколо Сонця є досить складним матеріалом, який вимагає від учителя чіткої послідовності викладу фактів з урахуванням життєвого досвіду дітей. При цьому необхідно використати не тільки різноманітний ілюстративний матеріал, але й схематичні малюнки і обов'язково досліди з телурієм. Якщо його немає, то потрібний глобус і освітлення його свічкою або електричною лампочкою. Знання про рух Землі конче потрібні для усвідомлення учнями не тільки причин явищ, які їм доводиться спостерігати щодня, а й розуміння наступних тем з розділу "Різноманітність природи України", в якому учні повинні знати головну причину, яка зумовлює поступовий перехід на території нашої країни від зони арктичних пустинь до субтропіків.

Отже, особливо на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання спостережень. Інтерактивна учбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням спостережень, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю. Таким чином, спостереження в 1-4 класах має одне з вирішальних значень у навчанні учнів. Разом з цим спостереження є цікавою і перспективною формою роботи в класі, зацікавлює дітей та робить урок насиченим та оригінальним.

Герд О.Я., один із засновників методичної систем викладання природознавства, відмітив, що реальні знання одержані людством шляхом спостережень, порівнянь, дослідів, а ніяк не читанням статей.

Ось чому спостереження є одним з основних методів придбання природничих знань в початкових класах.

Размещено на Allbest.ru