Щоб не переривати співу дітей, можна іноді поправляти помилки, нагадувати, підказувати що-небудь дітям під час співу, подаючи умовні знаки, які їм уже відомі. Наприклад, якщо хор знижує, показати рукою вверх або, якщо треба співати тихіше, - прикласти пальці до губ; потрібна краща дикція - учитель починає перебільшено і при цьому беззвучно артикулювати голосні; треба співати більш протяжно - учитель робить плавний, повільний рух рукою в сторону. Подібні вказівки у процесі співу зекономлять час і позбавлять від зайвих повторень.

Часто буває, що пісня, яку треба ще доопрацювати, починає дітям набридати. В такому разі її можна на деякий час відкласти з тим, щоб пізніше повернутися до неї. Тоді, можливо, вона буде проспівана краще і з більшим бажанням.

Перед співом необхідно встановити цілковиту тишу для того, щоб діти підготувались, зосередили увагу. Без цього не може бути хорошого співу. Особливо це має значення під час роботи над звуком, над тихим співом і чистотою інтонації. Під час такої роботи, коли слух повинен бути напружений, учитель сам говорить тихіше. Встановити тишу можна так. "Діти, - говорить вчитель, - зараз почнемо співати. Потрібна така тиша, щоб ті, що проходять зараз по коридору, подумали, що в класі нікого нема". Сам учитель відходить в сторону, немовби прислухається, потім повертається тихенько на місце і починає спів.

Весь процес навчання співу повинен бути цікавим для дітей. Пісні треба розучувати жваво, енергійно. Ми говоримо дітям, що для того, щоб пісня була проспівана добре, над нею треба попрацювати. Необхідно виховувати в дітей уміння терпеливо працювати, але зловживати цим терпінням не слід. Урок співу повинен бути цікавим, емоційно насиченим.

Підбір пісень для дітей. Підбір пісень або пісенного репертуару для дітей має бути строго продуманий, від цього в значній мірі залежить успіх навчання співу. Пісні, які ми розучуємо з дітьми, повинні бути художньо цінними, тобто такими, які впливають на слухачів, зворушують і хвилюють їх.

Репертуар пісень повинен бути різноманітним. Це важливо тому, що ми виховуємо людину різносторонню, яка чуйно відгукується на всі явища життя і повинна вміти сприймати і сум, і веселощі, і ніжність, і героїчне піднесення.

Пісня має бути посильна для дітей даного класу за змістом і за формою. Труднощі бувають найрізноманітніші. Наприклад, пісня може бути складна або незручна для дитячого виконання, тому що в ній можуть зустрічатись надто високі або надто низькі звуки. В таких випадках справу можна поправити, транспонувавши пісню в іншу тональність, здебільшого в нижчу. Пісня повинна бути доступна дітям і близька з боку тексту, тільки в такому разі вони проспівають її свідомо і виразно.

Трудність може зустрітися і з боку інтонаційного, з боку мелодичних ходів. Наприклад, хроматична послідовність звуків у мелодії утруднює спів дітей молодшого віку.

Бажано, щоб пісні, які ми співаємо в школі, подобалися дітям. Це виховує в них любов до музики, зокрема до співу. Пісню, яка подобається дітям, вони співають з піднесенням, захопленням.

Але не всяка пісня, яка подобається дітям, годиться для вивчення її в школі. На смак дітей покладатися не можна, хороший смак є результатом великої праці над загальним розвитком дітей, над підвищенням їх культурного рівня. Смак до хорошої музики прищеплюється дітям не зразу, а протягом довгого часу. Отже, учитель старається розучити з дітьми такі пісні, які їм подобаються, але при цьому він враховує ті художні і педагогічні завдання, що їх ставить перед собою школа.

Іноді цінна і корисна пісня, зручна для вироблення того чи іншого навику, спочатку сприймається дітьми холодно. Це не повинно зупиняти педагога, по-перше, тому, що, як говорив К. Ушинський, "не все може бути цікавим у навчанні, а неодмінно є нудні речі і повинні бути". Крім того, часто буває так, що пісня, яка не подобається спочатку, починає подобатись пізніше, коли діти з нею ближче ознайомляться.

Підбираючи пісні для дітей даного класу, треба мати на увазі необхідність послідовного і систематичного розвитку співацьких навиків.

Список літератури

1. Вітлугіна Н. Музичне виховання в дитячому садку. Київ. Вища школа. - 1978.

2. Гураш Л. Відчути і збагнути: теорія і методика. Київ // Дошкільне виховання. - 2002.

3. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. Київ. Освіта 1993.

4. Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики: методичні рекомендації. Київ // Початкова школа. 2001 - №4. - с.34-37.

5. Дронова О. Чистова Т. Під звуки музики: методичні рекомендації. Київ // Дошкільне виховання. - 1997 - №7. - ст.6-7.

6. Малятко. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. Київ. 1991.

7. Проскура О. Методичні рекомендації та матеріали до програми “Дитина”. Київ. Освіта 1994.

8. Ростовський О. Хлєбнікова Л. Які почуття передає музика: методичні рекомендації. Київ // Початкова школа. - 2001 - №9. - ст.39-42.

9. Сухомлинський В. “Серце віддаю дітям" Вибрані твори. Т.3. “Радянська школа”. - Київ 1977.

10. Українське довкілля. Київ. Музична Україна. 1991.

11. Шоломович С. Методика музичного виховання в дитячому садку. Київ. Вища школа. 1978.

12. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: методичні рекомендації. Київ // Дошкільне виховання. - 2000 - №2. - ст.6-8.

Размещено на Allbest.ru