Размещено на http://www.allbest.ru/

6

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підбір і структурування навчального матеріалу з української мови для допоміжної школи

оновлений навчальний матеріал мова

Одним із компонентів процесу навчання є зміст освіти - система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розумовий і фізичний розвиток особистості. Зміст освіти у школах визначається навчальними програмами, які реалізуються у підручниках з предметів, що вивчаються.

Нами запропоновано оновлений зміст програми з української мови для 1-10 класів допоміжної школи.

Відповідно до вимог сьогодення змінюються стратегія і тактика навчання учнів допоміжної школи з цього предмета. Головна увага звертається на актуальну, важливу мету мовної освіти - різнобічний і мовленнєвий розвиток школярів. Добираючи навчальний матеріал для програми, ми враховували, що методологічною основою навчання є положення філософії про нерозривну єдність мови, мислення й об'єктивної дійсності. Мета навчання учнів української мови - дати таку мовну освіту, а на основі цього - домогтися такої мовної освіченості, мовленнєвого розвитку, морально-етичного і естетичного виховання школярів, які б допомогли їм успішно увійти в соціокультурний простір країни та соціалізуватися й професійно адаптуватись у ньому після закінчення школи. Відповідно до мети завданнями навчання виступають: навчити учнів писати і читати, їх розумовий розвиток і корекція психофізичних недоліків, навчання спілкування в різних ситуаціях спілкування, виховання національно свідомих громадян України.

Українська мова - не лише навчальний предмет, а й засіб засвоєння знань і умінь з інших предметів. Це державна мова України, основний засіб спілкування її народу, що й передбачає опанування учнями допоміжної школи мовою як засобом спілкування і пізнання. Тому навчальний матеріал з мови підібрано з урахуванням того, що в процесі навчання української мови сформується мовна компетенція школярів (знання про звуковий склад, словникове багатство, способи словотворення і граматичний лад мовлення) та комунікативна компетенція (уміння висловлюватися в усній і писемній формах у відповідності з умовами мовленнєвого спілкування, вільно спілкуватися українською мовою в різних сферах комунікації). Виходячи з цього, зміст освіти з української мови оновлюється згідно з вимогами Державного стандарту освітньої галузі «Мова і читання» для допоміжної школи, зважаючи на такі чинники: доступність, достатність, доцільність, актуальність, інформативність, цілісність.

Визначаючи зміст, ми виходили з урахування єдності системно-функціонального і комунікативного аспектів вивчення мовних одиниць, реалізації пояснювальної функції лінгвістичної теорії, доступної учням, дотримання лексико-семантичного підходу у вивченні української мови, усвідомлення школярами особливостей функціонування мовних одиниць у мовленні, безпосередній, відразу ж після вивчення мовної одиниці, вихід її у мовленнєву практику.

За критерії відбору навчального матеріалу нами взято: цілісність змісту предмета, його розвитково-корекційне значення, наукова і практична спрямованість усіх складових змісту, вимоги Державного стандарту освітньої галузі «Мова і читання», що відображають систему провідних знань з мови, якими повинні оволодіти учні, відповідність матеріалу віковим і розумовим особливостям школярів, урахування часу, відведеного на засвоєння предмета.

Матеріал курсу «Українська мова» для допоміжної школи оновлено з метою сприяння мовному і мовленнєвому розвитку учнів та з урахуванням трьох основних принципів навчання української мови: функціонального комунікативно-лінгводидактичного, українознавчого і проблемно-пошукового. Добір змістового матеріалу зумовлений подвійною природою мови: 1) мова як система знань; 2) мова в дії - мовлення.

Згідно зі змістом навчального матеріалу, основна увага спрямовуватиметься на формування в учнів навичок активної мовленнєвої діяльності: аудіювання (слухання - розуміння), говоріння, читання, письма.

Оновлений зміст дібрано з урахуванням його доступності для спілкування й отримання інформації в різноманітних життєвих ситуаціях. Він подається, зважаючи на такі чинники: відповідність матеріалу розумовим і фізичним особливостям учнів, лінійно-концентричне розміщення матеріалу протягом цих років навчання, послідовне засвоєння (практичним шляхом) наукових понять, системне розміщення матеріалу, чим забезпечується адекватність його сприймання, розуміння, запам'ятовування з подальшим усвідомленням для використання в особистій діяльності, реалізація у змісті системи моральних, етичних і естетичних уявлень, що відповідають вимогам до виховання національно свідомих громадян. Для оновленого змісту характерна українознавча спрямованість.

Зміст програми диференційовано на чотири змістові лінії, які тісно пов'язані між собою: лінгвістичну, комунікативну, українознавчу і діяльнісну. Реалізуються змістові лінії за розділами: «Звуки і букви», «Значення слова», «Слово», «Речення», «Текст» (початкова ланка) та «Звуки і букви», «Лексикологія», «Частини мови», «Слово», «Речення», «Зв'язне мовлення» (старша ланка).

Лінгвістична змістова лінія - це шкільний курс мовної системи, якою мають оволодіти учні, щоб поліпшити своє мовлення. Вона забезпечує певний обсяг знань з мови, доступний розумово відсталим школярам (орфоепічні, лексичні, граматичні, стилістичні) та сформовані на цій базі мовленнєві вміння та навички. Програмою визначено вивчення таких лінгвістичних понять, фактів, закономірностей, які забезпечать необхідний для учнів обсяг знань. Передбачено, що орфоепічні і граматичні норми української літературної мови учні засвоюватимуть у процесі вивчення тем з фонетики, лексикології, словотвору, морфології, синтаксису, а також у процесі роботи з розвитку зв'язного мовлення. Зміст роботи щодо засвоєння норм української літературної мови подано у рубриці «Культура мовлення».

Мова як предмет вивчення - це складна система, що містить певний ряд підсистем, і випадання однієї з них призводить до порушення цілісності системи. Нами враховано основні вимоги до побудови системи, з огляду на що лінгвістична змістова лінія поповнена темою «Числівник» та розділом «Лексика». Вивчення мовної теорії подається логічно завершеними частинами, що дає змогу одночасно знайомити учнів із системою понять, а не з розрізненими мовними поняттями. Взаємозв'язки між поняттями реалізуються на основі групування часткових, видових і загальних, родових понять (наприклад, поняття «слово» є базовим для вивчення частин мови); матеріал групується також за контрастом (одночасно вивчаються співвідносні протилежні поняття, наприклад, антоніми і синоніми), за спільною ознакою (словотвір різних частин мови).

Як показує практика роботи, труднощі, що виникають у навчанні учнів мови, часто спричинені перевантаженням діючої програми теоретичним матеріалом. В оновленому змісті зменшено теоретичний матеріал, натомість розширено практичне спрямування. Проте базова основа зберігається, оскільки вона є вивіреною й адаптованою, цінною та незмінною для розвитку, корекції та освіченості. Це частина змісту, на основі якої забезпечується життєва й соціальна компетенція учнів.

Порушення в розумово відсталих коркового аналізу й синтезу не дають їм змоги правильно сприймати, розуміти й усвідомлювати сутність більшості предметів довкілля і слів, що означають їх назви. Повноцінні внутрішньомисленнєві адекватно-цілісні образи предметів не формуються. Особистісний смисл, який школярі вкладають в ті чи ті слова, часто не збігається з їх значенням, внаслідок чого отримана інформація не перетворюється на знання і не стає особистим надбанням кожного школяра. Установка на вивчення мови як єдності системи мови і смислу дає змогу співвідносити слова з предметами дійсності. Тому лексико-семантичний підхід до вивчення предмета «Українська мова» передбачає введення у програму розділів «Значення слова» (молодша ланка) і «Лексикологія» (старша ланка). Учні опановуватимуть матеріал про лексичні одиниці, що сприятиме формуванню вмінь, спрямованих на поповнення лексики, працюватимуть з антонімічними парами, синонімічними рядами, емоційно забарвленими словами, фразеологізмами, система яких дасть змогу добирати до будь-якого висловлювання потрібні, єдино необхідні слова. Знайомство зі словами, що входять до однієї тематичної групи, забезпечить можливість вільного користування власне українською лексикою під час мовного оформлення тексту. Програма передбачає ознайомлення з фразеологізмами, зокрема з прислів'ями, як видом фразеологізмів. Вони допомагають узагальнювати думки, висловлювати їх точно й економно, передавати найтонші відтінки значень висловлюваного з відбиттям національного колориту.

У комунікативній змістовій лінії закладено зміст роботи з формування вмінь сприймати усне й писемне мовлення, відтворювати його, працювати з усними та письмовими висловлюваннями різних типів, стилів і жанрів мовлення, з якими учні щоденно стикатимуться як у процесі навчальної діяльності, так і у подальшій майбутній діяльності. Також закладено матеріал з мовленнєвознавчих понять: спілкування і мовлення, текст, монолог і діалог, типи, жанри і стилі мовлення; тому вона має дві складові: а) відомості про мовлення; б) перелік основних видів робіт. Оскільки усні і письмові перекази і твори - основні види робіт щодо формування аудіативних, лексичних і комунікативних умінь, програма рекомендує проводити їх у тісному взаємозв'язку: від усного переказу - до письмового, від письмового переказу - до усного твору. Усні і письмові мовленнєві завдання розміщуються в порядку наростання їх труднощів. Як підтвердили результати проведеного нами дослідження, самостійно учні допоміжної школи писати твори не можуть, а тому програмою передбачено навчальні письмові твори, які виконуються з допомогою вчителя.

Учні виконуватимуть завдання, що активізують їх мовленнєву діяльність: зміст переказів і творів пов'язаний із життєвим досвідом школярів, максимально наближує їх мовленнєву діяльність до реальної, викликає інтерес до предмета мовлення. Відповідно до цього у програмі подається перелік основних видів робіт з аудіюванням (слухання - розуміння), закладено матеріал для формування аудіативних умінь, роботи з читання (вголос і мовчки) текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення, говоріння (переказ) відтворення прослуханого, прочитаного, складання діалогів, монологів.

Розвиток зв'язного мовлення учнів передбачає роботу з формування навичок виразного читання, які опираються на мовне чуття. Учні опанують уміннями розрізняти наголошені й ненаголошені склади, інтонувати різні за метою висловлювання і структурою речення, підвищувати й понижувати голос під час читання, прискорювати й уповільнювати темп мовлення.

В українознавчій змістовій лінії подано перелік тем, які орієнтуються на добір відповідних текстів, що знайомлять з історією, звичаями, традиціями, ремеслами, духовною культурою українського народу, загальнолюдськими моральними нормами. Теми подано у певній цілісній системі. Зміст текстів стає опорою і зразком для створення учнями власних зв'язних висловлювань, збагачення словникового запасу на основі використання поданих зразків, формування моральної культури кожного школяра. Українознавчий принцип навчання рідної мови є базовим і реалізується на всіх уроках.

Діяльнісна змістова лінія має суто процесуальний характер. її зміст на рівні знань у програмі не відображено, а подано на рівні узагальнюючих умінь. Реалізується вона через систему вправ і завдань комплексного характеру як їх органічна складова. Усвідомлення учнями структури власної самостійної діяльності, розвиток їхніх мовленнєвих здібностей, формування базових розумових прийомів і методів під час вивчення рідної мови (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація, систематизація та ін.) відображені у діяльнісній змістовій лінії, яка передбачає належне оволодіння мовою у самостійній мовленнєвій діяльності, уміннями самостійної навчальної діяльності. З огляду на значимість самостійності у здобутті необхідної інформації як під час шкільного навчання, так і у подальшому житті, діяльнісна змістова лінія пронизує усі змістові лінії. В ній закладено систему завдань з формування в учнів умінь самостійної навчальної діяльності, яка передбачає три основні етапи їх формування: підготовка до майбутньої діяльності, орієнтування у змісті діяльності та її виконання. Формування готовності до майбутньої діяльності полягає в оволодінні уміннями організувати робоче місце, добирати необхідні для роботи посібники і матеріали. Орієнтування у майбутній діяльності забезпечують уміння аналізувати зразок виконання завдання, розуміти мету і способи її досягнення, спосіб або послідовність виконання завдання, кінцевий результат своєї діяльності.

Безпосередньо виконуючи завдання, учні вчаться регулювати власні дії відповідно до інструкції та зразка, користуватися планом та інструкцією, складати план виконання завдання, поетапно оцінювати виконану роботу, виправляти припущені помилки. Увага звертається на необхідність дотримання плану в процесі роботи, орієнтування на зразок, що сприятиме правильному виконанню завдання. Таким чином, поступово в учнів на уроках української мови формуються уміння самостійної навчальної діяльності, які є однією з важливих умов успішного засвоєння знань та спеціальних умінь. Програмовий матеріал дібрано з урахуванням міжпредметних зв'язків, що сприятиме розширенню світогляду школярів, формуванню в них умінь застосувати знання з мови при вивченні інших предметів.

У програмі подано вимоги до знань і вмінь учнів, що сприятиме практичному викладанню української мови, засвоєнню теоретичного матеріалу, вільному оволодінню мовою з усіх видів мовленнєвої діяльності. Вимоги до знань і вмінь подано в певній системі; а саме: а) загальнонавчальні знання й вміння; б) спеціальні (часткові) знання і вміння.

Зміст навчального матеріалу, практичні завдання спрямовані на здобуття знань про мову і мовлення, види мовленнєвої діяльності.

Таким чином, оновлений зміст навчального матеріалу сприятиме досягненню основної мети навчання учнів української мови - формуванню в них мовної й комунікативної компетенції, що допоможе їм соціалізуватися й адаптуватися в суспільстві.

Размещено на Allbest.ru