Методика використання опорних конспектів

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Загальна методика використання опорних конспектів

Прийняття Закону України "Про освіту", другий етап реформи національної вищої освіти потребують корінного перегляду навчально-виховної та науково-методичної роботи. Одним з рішень цієї проблеми повинна стати зміна технології роботи як викладачів, так і студентів.

Основні цілі, які повинен ставити перед собою кожен педагог вищої школи, з нашої точки зору, наступні: зацікавити студентів своїм предметом, навчати та виховувати студента.

Багаторічні спостереження свідчать про те, що вирішувати першу задачу простіше, ніж другу. Використовуючи можливості конкретних дисциплін, багато викладачів навчились зацікавлювати студентів своїм предметом. А ось навчити, всіх в умовах масової підготовки спеціалістів - це завдання значно складніше.

Досвід показує, що вирішувати цю задачу можливо, якщо використовувати таку технологію навчання, яка включає блочне планування та контроль засвоєння навчального матеріалу: опорний конспект лекцій та роботу з ними на лекціях і лабораторно-практичних заняттях; систему поетапного формування знань; системний само- та взаємоконтроль; гнучку змагальну систему оцінки знань і максимальну самостійність студентів в отриманні знань; програму гуманізаційної спрямованості навчального процесу, оптимальне використання ТЗН та АМН.

В цій системі значна роль, як і раніше, відводиться лекційній роботі, але використовується вона дещо по-іншому, ніж це робиться при традиційній методиці викладання. Подальша активізація лекційної форми учбового процесу припускає суворий відбір матеріалу, визначення його композиції та збереженням всіх позитивних сторін інформаційного, програмованого та проблемного методів навчання. Лекція повинна бути динамічна, вміщувати новітню інформацію, відображати перспективи розвитку галузі, мати практичну спрямованість.

У вищих навчальних закладах розроблені методологічні основи лекції нового типу з використанням методики В.Ф. Шаталова, та основ програмованого та проблемного навчання. Створені згідно з робочою програмою курсу опорні конспекти є програмою роботи студентів протягом всього періоду вивчення курсу. Опорний конспект кожної лекції включає назву теми, план її викладення, гуманізаційну спрямованість, список основної та допоміжної літератури, а також систему інформаційних та допоміжних блоків.

При створенні інформаційних блоків навчальний матеріал записується у вигляді ключових слів, цифр, схем, математичних, фізичних, хімічних та інших символів, які дозволяють відтворити в пам'яті раніше розглянуті питання. Дешифровка цих умовних знаків не потребує багато часу і дозволяє логічно переходити від одного питання до іншого. Таким чином, новий матеріал спочатку зводиться до мінімального обсягу в межах одного блоку, а потім, базуючись на сигналах, розширюється до повного розкриття теми навчального заняття.

До допоміжних блоків відносяться: проблемний, розширений, синтезуючий, самоконтролю та взаємоконтролю.

Проблемний блок - це задача чи питання з виходом на конкретне рішення на основі отриманої на лекції інформації.

Розширений блок несе в собі інформацію, яка виходить за межі навчального курсу і дає уяву про можливі шляхом його подальшого розвитку. Цей блок також має проблемний характер.

Приклад: можливими шляхами радикального удосконалення способів поливу сільськогосподарських культур можуть бути атмосферне зрошення, а також зрошення морськими водами, розчинами морської піни, дегазованими та намагніченими водами. Обґрунтуйте суть кожного з перерахованих перспективних способів зрошення.

Синтезуючий блок пропонує проблемне питання чи задачу, відповідь на які можна дати, об'єднав інформацію, отриману на декількох лекціях.

Приклад: які дозувальні машини слід обирати для поливу сільськогосподарських культур? Можливі варіанти відповідей: ту, яка вписується в конфігурацію поля; саму високопродуктивну; задовольняючу всмоктувальній характеристиці грунтів.

Блоки самоконтролю та взаємоконтролю включають систему питань за допомогою яких студент сам може перевірити свої знання (самоконтроль) або опитується сидячим рядом студентом (взаємоконтроль). Вид контролю зазначається в кожному опорному конспекті лекції. Опорний конспект-сигнал кожної лекції об'єднує необхідні інформаційні блоки з взаємообов'язками, а також один з закріплюючих (контрольних) блоків. Проблемний, розширюючий або синтезуючий блоки включаються в ту чи іншу лекцію на розсуд викладача. Маючи такі опорні конспекти студенти можуть заздалегідь підготуватися до лекції, повторити раніше вивчені базові розділи, підготувати питання лектору.

Лекція розпочинається з прискореного (2-3 хвилини) повторення матеріалу попереднього заняття. При цьому з кожного інформаційного блоку опорного конспекту повторюються тільки основні поняття, визначення та висновки. Після цього оголошується тема наступної лекції, перераховуються планові питання, формулюються її ціль та гуманізаційна спрямованість, після чого лектор починає виклад нового матеріалу.

Ми вважаємо за необхідне новий матеріал викладати двічі або тричі. Перший, послідовний та ґрунтовний виклад учбової інформації здійснюється за допомогою кольорового слайд-конспекту, зображеному на плівці, через кодоскоп на екран. Кольоровий опорний слайд-конспект включає в процес сприйняття апарат зорової пам'яті. Другий виклад цієї ж інформації здійснюється за допомогою тиражованого опорного конспекту, який має кожен студент. При цьому історичні довідники, оглядові місця промовляються швидко. В місцях з математичними викладками та логічними переходами швидкість мови різко зменшується. Друге викладання -максимально лаконічна, при цьому занотовується в відведених в опорному конспекті місцях тільки головна допоміжна інформація: формулювання, математичні перетворення, висновки. Після цього слід провести контроль засвоєння учбового матеріалу шляхом вибіркового опитування по питанням блоку само- або взаємоконтролю. Якщо опитування покаже, що багато студентів слабо засвоїли базовий матеріал, слід ще раз повернутись до опорного конспекту. Після цього для закріплення матеріалу демонструються кінофрагменти, слайд-фільми, діафільми. Вся ця робота, як правило, виконується на протязі 40-60 хвилин.

Оскільки об'єм записів значно скорочується, вивільнений час використовується лектором для поглибленого вивчення матеріалу, створення проблемних ситуацій, активізації розумової діяльності студентів шляхом проведення дискусій, аукціонів ідей, мізкового штурму, захисту студентських дисертацій, самостійній роботі з підручниками та посібниками.

При проведенні практичних та лабораторних занять опорні конспекти використовуються для перевірки теоретичної підготовки студентів за тим чи іншими темами. опорний конспект сільськогосподарський

Таким чином, опорний конспект використовується студентами як мінімум три-чотири рази з кожної теми, що позитивно впливав на їх рівень підготовки. Багаторічний досвід використання описаної нетрадиційної технології навчання дозволяє значно активізувати студентську аудиторію. Невстигаючих студентів практично немає, а якісна успішність досягає 90% при середньому балі 4.4-4.6 та коефіцієнті засвоєння матеріалу - 0,82-0,86. На контрольному потоці з викладанням за традиційною методикою ці показники були стабільно нижчими на 12-15%.

Перехід на нову технологію навчання дозволяв укрупнити дидактичні одиниці і курс лекцій обсягом 62 години викласти в 29 опорних лекціях. При цьому навчальний матеріал не тільки не скорочений, а навпаки -розширений.

Незважаючи на значне збільшення обсягу роботи та вимог ДО якості знань, студенти сприйняли нову технологію без ускладнень. Анкетування, яке проводиться щорічно, дає абсолютно позитивні результати.

Проведені багаторічні експерименти свідчать про те, що описана методика може бути використана в лекційній роботі при викладанні не тільки спеціальних, але і інженерних та фундаментальних дисциплін.

Існує також комплекс опорних конспектів з таких дисциплін, як: хімія, опір матеріалів, нарисна геометрія, гідротехнічні споруди, геологія та гідрогеологія, організація та технологія гідромеліоративних робіт та інші.

Природно, що запропонована технологія лекційного навчання, увібравши в себе позитивні сторони традиційних методик, не могла не увібрати і деякі їх недоліки. Тут, в першу чергу, слід назвати і відносну суб'єктивність у виборі опорних сигналів; недоступність для викладачів, не володіючих даром мови, гострою реакцією на стан аудиторії, всіма сучасними методами навчання; деяке обмеження статичної інформації. Але все ж головні труднощі чекають викладача при тиражуванні опорних конспектів в умовах паперового дефіциту. Опорні сигнали полегшують сприймання навчального матеріалу, сприяють кращому засвоєнню матеріалу

Лекції з використанням опорних конспектів краще сприймаються:

- з плакатами;

- з екранними посібниками;

- з елементами МАН;

- з екранними посібниками і елементами МАН.

Переважно розміщувати в опорних конспектах:

- схеми та графіки;

- малюнки;

- аналітичні викладки.

Опорні конспекти використовуються загалом .на теоретичних, практичних та лабораторних заняттях.

2. Опорні конспекти на лабораторному практикумі

У педагогічній науці існують різні підходи до визначення функцій наочності в навчальному процесі. При вивченні будови сільськогосподарських машин студентами вищих агроінженерних навчальних закладів традиційно використовується усне пояснення програмного матеріалу з початку з використанням технологічних схем, а потім на реальних машинах. Недоліком класичної схеми вивчення сільсько-господарської техніки є те, що лабораторний практикум по суті є мікролекціями з виділенням часу на перевірку ступеня засвоєння програмного матеріалу. Особливістю технології використання опорних сигналів при вивченні сільськогосподарських машин є те, що на машину, яка вивчається, розробляються інформаційні картки, де концентровано подаються "згустки)⁴ основного матеріалу, а саме: технічна характеристика, кінематична, технологічна чи інша схема, установочні регулювання, контроль якості роботи. Викладач оперативно по основних позиціях інформаційної картки (опорних сигналах за термінологією В.Ф. Шаталова) дає пояснення процесу її роботи машини і технологічних регулювань. Наступним етапом процесу вивчення є детальне ознайомлення із основними фрагментами (зашифрованими в опорних сигналах) безпосередньо на машині з персональним використанням студентами інформаційних карток. Заключним етапом заняття є уточнення студентами спільно із викладачем окремих фрагментів карток з прив'язкою їх до машини.

Результати впровадження технології опорних сигналів свідчать, що студенти залюбки входять в педагогічну технологію користування та складання опорних сигналів, освоюють програмний матеріал у вигляді інформаційних карток "опорних сигналів" і вивчають його під час лабораторного практикуму.

Размещено на Allbest.ru