Соціально-педагогічна діагностика

2. Басов Н.Ф. Социальный педагог: введение в профессию. - М.: Академия, 2006. - 256 с.

3. Безпалько Р.Х. Соціальна педагогіка. - К.: Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова, 2000. - 342 с.

4. Битинас Б. Введение в диагностику воспитания. - М.: Наука, 1999. - 160 с.

5. Бількевич О.О. Соціальна робота в Україні: теорія та практика. - К.: УДЦССМ, 2001. - 354 с.

6. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М.: Педагогика, 1999. - 425 с.

7. Глуханюк Н.С. Практикум по психодиагностике. - Воронеж: Модєк, 2003. - 148 с.

8. Голубев Н.К. Введение в диагностику воспитания. - М.: Наука, 1999. - 259 с.

9. Гуленко В.В. Соционическая диагностика: метод интервью// Соционика, ментология и психология личности. - 2002. - № 2. - С. 17-27.

10. Гуревич К.М. Психологическая диагностика детей и подростков. - М.: ИНФРА, 2005. - 336 с.

11. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - СПб: Питер, 2000. - 320 с.

12. Капська А.Й. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи: Навч. посіб. - К.: Наук. світ, 2001. - 248 с.

13. Капська А.Й. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. посіб. - К.: Знання, 2000. - 311 с.

14. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посіб. - К.: Знання, 1999. - 259 с.

15. Красовицький М.Ю. Практична педагогіка виховання: Посіб. з теорії та методики виховання. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - 218 с.

16. Кратинов Н.С. Методология и методы социально-педагогических исследований. - Луганск: Альма-матер, 2001. - 212 с.

17. Кузьмин Е.С. Методы социальной психологи. - Л.: Освіта, 2007. - 334 с.

18. Максимов В. Педагогическая диагностика в школе. - М.: Наука, 2002. - 272 с.

19. Максимчук Н.П. Основи психолого-педагогічної діагностики: Навч. посіб. - Кам'янець-Поділ., 2002. - 51 с.

20. Марцинковская Т.Д. Диагностика психического развития детей. - М.: Линка-Пресс, 1999. - 267 с.

21. Матвійчук О.С. Як навчити школярів розв'язувати конфлікти// Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №1. - С. 13-17.

22. Мєщанова Г. Соціально-психологічне дослідження особистості: теоретико-методологічний аспект. - Тернопіль.: Екон. думка, 2001. - 86 с.

23. Никитина Л. Е. Социальный педагог в школе. - М.: Академический проект, 2003. - 112 с.

24. Никитина Л.Е. Методика и технология работы социального педагога. - М.: Наука, 2007. - 399 с.

25. Никитина Л.Е. Социальная педагогика. - М.: Академический проект, 2003. - 288 с.

26. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. - М.: Сфера, 2001. - 480 с.

27. Панов А.М. Теория и методика социальной работы. - М.: Наука, 1999. - 163 с.

28. Подласый И. Педагогика. - М.: Наука, 2001. - 432 с.

29. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. - Самара: Бахрах-М, 2002. - 668 с.

30. Сейко Н.А. Соціальна педагогіка. - Житомир, 2002. - 255 с.

31. Семенов В.Е. Методика соціальної діагностики взаємостосунків в суспільстві. - М.: Наука, 2004. - 314 с.

32. Смирнов А.Г. Практикум по общей психологии. - М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. - 224 с.

33. Смолюк І.О. Педагогічні технології: дослідження соціально-особистісного аспекту. - Луцьк: Вежа, 1999. - 213 с.

34. Собчик Л. Н. Диагностика индивидуально-типологических свойств и межличностных отношений: Практ. руководство. - СПб.: Речь, 2003. - 287 с.

35. Сорочинська В.Є. Організація роботи соціального педагога: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Кондор, 2005. - 208 с.

36. Тетерский С.В. Введение в социальную работу: Учеб. пособ. - М.: Академический Проэкт, 2000. - 235 с.

37. Фирсов М.В. Теория социальной работы: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 311 с.

38. Харченко С.Я. Социальная работа: история, теория и практика. - Луганск: Альма-матер, 2002. - 158 с.

39. Харченко С.Я. Соціально-педагогічні технології. - Луганськ, 2005. - 552 с.

40. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Академия, 2002. - 272 с.

41. Шакурова М.В. Социальное воспитание в школе. - М.: Академия, 2004. - 272 с.

Додаток 1

№	Прізвище	Емоційне спілкування	Моральне спілкування
1	Арутюнян А.	1	Відвернений	1	Відвернений
2	Багалюбський Д.	1	Відвернений	1	Відвернений
3	Бапрова А.	2	Відвернений	2	Переважний
4	Байла В.	5	Лідер	4	Лідер
5	Вінокурова С.	5	Лідер	3	Переважний
6	Глядя К.	4	Переважний	3	Переважний
7	Демченко Д.	1	Відвернений	1	Відвернений
8	Ємельяненко А.	5	Лідер	3	Переважний
9	Іванова О.	4	Переважний	3	Переважний
10	Іщенко Н.	0	Ізольований	0	Ізольований
11	Кориш К.	1	Відвернений	0	Ізольований
12	Левченко В.	5	Лідер	5	Лідер
13	Літкевич Д.	3	Переважний	3	Переважний
14	Літовко В.	3	Переважний	3	Переважний
15	Луньова К.	3	Переважний	2	Переважний
16	Максименко А.	1	Відвернений	1	Відвернений
17	Малахова Т.	1	Відвернений	1	Відвернений
18	Мальований А.	4	Переважний	2	Переважний
19	Манзя О.	0	Ізольований	0	Ізольований
20	Мітрофанова А.	1	Відвернений	1	Відвернений
21	Нікрасова К.	5	Лідер	2	Переважний
22	Павленко М.	0	Ізольований	0	Ізольований
23	Пєньпаула Л.	3	Переважний	3	Переважний
24	Полях С.	4	Переважний	5	Лідер
25	Рибалка С.	2	Відвернений	3	Переважний
26	Скиба П.	2	Відвернений	2	Переважний
27	Тихонін К.	2	Відвернений	2	Переважний

Додаток 2

Твердження

1. Мені приємно брати участь у різного роду святкуваннях.

2. Я не можу придушити свої бажання, навіть якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.

3. Мені подобається висловлювати кому-небудь свою прихильність.

4. Я більше зосереджений на набутті впливу, ніж дружби.

5. Я відчуваю, що стосовно моїх друзів у мене більше прав, ніж обов'язків.

6. Коли я дізнаюся про успіх свого товариша, у мене чомусь погіршується настрій.

7. Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомогти.

8. Мої турботи зникають, коли я опиняюся серед однокласників.

9. Мої друзі мені ґрунтовно набридли.

10. Коли я роблю важливу роботу, присутність людей мене дратує.

11. Притиснений до стіни, я говорю лише ту частку правди, яка на мою думку, не зашкодить моїм друзям і знайомим.

12. У важкій ситуації я думаю не стільки про себе, скільки про близьку людину

13. Неприємності в друзів викликають у мене такий жаль, що я можу захворіти.

14. Мені приємно допомагати іншим, якщо навіть це й завдає мені значних труднощів.

15. З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, якщо він і не правий.

16. Мені більше подобаються пригодницькі розповіді, ніж розповіді про любов.

17. Сцени насильства в кіно викликають у мене відразу.

18. На самоті я відчуваю тривогу і напруженість більше, ніж коли перебуваю серед людей.

19. Я вважаю, що основною радістю в житті є спілкування.

20. Мені шкода бездомних кішок і собак.

21. Я волію мати поменше друзів, зате близьких.

22. Я люблю бувати серед інших людей.

23. Я довго переживаю після сварки із близькими.

24. У мене справді більше близьких друзів, ніж у багатьох друзів.

25. У мені більше прагнення до досягнень, ніж до дружби.

26. Я більше довіряю власній інтуїції й уяві в думці про людей, ніж судженням про них з боку інших людей.

27. Я надаю великого значення матеріальному забезпеченню й благополуччю, ніж радості спілкування з приємними мені людьми.

28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких людей.

29. По відношенню до мене люди часто невдячні.

30. Я люблю розповіді про безкорисливу дружбу.

31. Заради друга я готовий пожертвувати своїми інтересами.

32. У дитинстві я входив до компанії, де завжди трималися разом.

33. Якби я був журналістом, то я б із задоволенням писав про силу дружби.

Додаток 3

№	Прізвище	Нижчий за середній	Середній	Вищий за середній
1	Арутюнян А.		24
2	Багалюбський Д.	23
3	Бапрова А.		24
4	Байла В.			29
5	Вінокурова С.		25
6	Глядя К.		27
7	Демченко Д.	22
8	Ємельяненко А.		24
9	Іванова О.		26
10	Іщенко Н.	22
11	Кориш К.	20
12	Левченко В.			30
13	Літкевич Д.		25
14	Літовко В.		28
15	Луньова К.		25
16	Максименко А.	23
17	Малахова Т.	22
18	Мальований А.		24
19	Манзя О.	19
20	Мітрофанова А.	23
21	Нікрасова К.		28
22	Павленко М.	22
23	Пєньпаула Л.		27
24	Полях С.			30
25	Рибалка С.		28
26	Скиба П.		24
27	Тихонін К.		26

Додаток 4

Культура спілкування і мовленнєвий етикет українського народу (урок розвитку зв'язного мовлення для старшокласників)

Мета: познайомити учнів з етичною культурою українського народу; виховати культуру мови і культуру спілкування; розвивати зацікавленість проблемою відродження та розвитку кращих традицій української мовленнєвої поведінки.

Усунути деформацію мови,

очистити її від спотворень,

повернути нашій мові справжню

народну красу -- це справа честі всіх нас,

і старших, і молодших,

це природній обов'язок перед незалежною,

вільною Україною

Олесь Гончар

Хід уроку

Вступне слово вчителя. Уподовж століть творились норми поведінки людини в товаристві з іншими людьми. В нашого українського народу теж є свої гарні звичаєві правила спілкування. А чи знаєте ви їх добре? Чи завжди усвідомлюєте силу слова? Що вам відомо про науку етику?

Учитель. З поняття про етику випливає поняття про етикет. Слово «етикет» -- французького походження. У середньовіччі воно вживалося для означення норм поведінки та порядку дій при дворах монархів («придворний етикет»), а також у дипломатичних колах. Пізніше цим словом почали визначати норми поведінки та правила ввічливості у будь-якому товаристві. Правил поведінки та ввічливості має дотримуватися кожна людина, яка себе поважає. Сказати, що всі люди в даний час невиховані -- це судження буде помилковим. Так само як сказати, що всі люди злі. Це теж неправильно. Людина частіше буває доброю, ніж злою. Добро в людині завжди має перемагати зло. Про це дуже гарно говориться в народній скарбниці українських прислів'їв і приказок. Назвіть перлини української мудрості про добро і зло.

(Учні називають приказки і прислів'я про перемогу добра над злом).

Учитель. Ці приказки і прислів'я названі вами є свідченням того, що в основі спілкування українського народу лежать такі загальнолюдські морально-етичні цінності, як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шаноба, ґречність. Цими чеснотами віддавна славився український народ. На це звертали увагу дипломати й мандрівники, котрі бували в нашім краю. Так, датський посол Юлій Юст, що в 1709-1712 рр. відвідував Росію, а 1711 р. їхав через Україну, писав: «Місцеві мешканці (Королевця), як і взагалі все населення Козацької України, відзначаються великою ввічливістю і охайністю, вдягаються чисто й чисто утримують доми», а Джозеф Маршал про Україну 1769-1770 рр. згадував: «сучасне українське покоління -- це моральний і добре вихований нарід».

Всі вони насамперед поважали наш народ за ввічливість. Як ви розумієте поняття ввічливості людини?

Учитель. Хочу ще звернути вашу увагу на походження цього слова, його первісного значення. Пов'язується воно з формою у вічі: тобто ввічливий -- «той, хто дивиться у вічі». У народі кажуть, що очі -- дзеркало душі. Отже, спілкуючись (вітаючись, прохаючи що-небудь, дякуючи, запрошуючи тощо), співбесідники дивились у вічі один одному. Цим самим люди демонстрували свою миролюбність, відсутність ворожості, агресивності. Поступово прикметник «увічливий» переосмислився і набув переносного значення: «який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність».

Тепер за допомогою проблемних ситуацій перевіримо вашу ввічливість і знання правил етикету:

Ситуація 1. Вас запросили в гості. Під час гостини ви ненавмисне розбили якусь річ. Як ви маєте повестися в такій ситуації? Як довго потрібно залишатися в гостях?

Ситуація 2. Ви прямуєте вулицею. Назустріч вам крокують двоє хлопців: один з них -- вам знайомий, а іншого -- ви бачите вперше. Зустрілись. Привітались. Вам знайомий починає вас про щось розпитувати. Чи правильно поступив хлопець, з яким ви давно знайомі?

Ситуація 3. Закінчився концерт відомого співака. У вас появилось велике бажання познайомитися з ним особисто і взяти в нього автограф. Яким чином ви це зробите?

(Вирішення проблемних ситуацій учнями).

Учитель. Культура спілкування -- найважливіша складова загальної культури людства. Ввічливості, мовленнєвому етикетові, культурі поведінки, культурі спілкування треба наполегливо вчитися і навчати інших.

Своїм корінням культура спілкування сягає дуже далеко в давнину. Зробимо екскурс у минуле.

Князювання Володимира Мономаха. Князь давньоруський важко хворий. Володимира переслідує відчуття, що незабаром його душа покине грішне тіло. Він вирішує залишити своїм синам у спадок повчання. «Повчання Володимира Мономаха дітям» має велику моральну цінність, воно актуальне і в теперішній час. Про що ж говориться у цьому стародавньому мудрому документі?

(Учні переказують зміст «Повчання Володимира Мономаха дітям»).

Учитель. Обов'язок кожного з нас звернутися до народного досвіду спілкування, відродити втрачене, узвичаїти призабуте, відкинути невластиве українській культурі спілкування, силоміць нав'язане нашому народові або бездумно перейняти чуже, брутальне. Адже за багатовікову історію наш народ виробив і відшліфував самобутню систему мовленнєвого етикету, що є феноменом і виразником його загальної культури. В мові нашого народу існує дуже багато форм вітання, прощання, перепросин, подяки. Які з них вам відомі?

(Відповіді учнів. У разі потреби вчитель доповнює їхні відповіді).

Вітання: Доброго ранку! Доброго дня! Добрий день! Добридень! На добридень! Здоров (був)! Здорові (були)! Доброго здоров'я!

А під час роботи -- Бог на поміч!

Серед молоді: Вітаю! Привіт! Салют!

Ви привіталися, а услід за привітанням мають звучати вислови: Як поживаєте? Як почуваєтеся? Радий вас бачити! Яка приємна зустріч! Що чути? Що нового? Які новини? Що змінилося з часу нашої останньої зустрічі?

Прощання: До побачення! Прощавайте! На все добре! Всього вам найкращого! До зустрічі! Хай вам щастить! Доброї ночі! На добраніч! Приємних снів...

Подяка: «Спасибі» -- означає спаси нас, Боже. Щиро дякую! Сердечне дякую! Вельми дякую! Уклінно дякую! Дякую від душі!

Перепросини. Допустившись будь-якої помилки і визнавши її, доводиться вибачатися, на що не у кожного вистачає мужності і чесності. У таких випадках вдаються до вибачливих слів і виразів: вибачте, даруйте, пробачте, перепрошую, прошу вибачення, сподіваюсь на ваше прощення, маю надію на вашу доброту, вашу терпимість, делікатність, мені прикро, що так сталося...

Учитель. Ми з вами пригадали прекрасні українські форми вітання, прощання, перепросин, подяки. Про це поет, учений, етнограф Яків Главацький (1814-1888) у статті «Слова вітання, чемності, благословенства й обичайності у русинів» писав, що традиційні особливості етикетних висловів українського народу -- це сердечність, доброта, простота, щирість, ніжність. Він ще виділяє таку рису мовленнєвої поведінки у українців, як почуття власної гідності.

«Не шукайте нове, а шукайте вічне» -- це слова з Біблії.

Вічним стало найважливіше у світі правило, яке понад дев'ятнадцять століть тому проповідував Ісус: поводься з іншими людьми так, як бажаєш, щоб вони поводилися з тобою.

У стародавній мудрості проголошується: «Найбільшою перемогою людини є перемога над собою». Саме ця мудрість стане вам у пригоді, коли ви розпочнете духовне змалювання із самим собою, яке сприятиме вашому самовдосконаленню. Ще кожному з вас стануть у пригоді «Правила мовленнєвого етикету».

1. Завжди під час розмови виявляйте ввічливість, ураховуючи вік, стать, статус, авторитет співрозмовника.

2. Неухильно і послідовно виказуйте доброзичливе ставлення до співрозмовника.

3. Уважно прислухайтесь до свого мовлення, критично аналізуйте себе і реакцію слухача (слухачів).

4. Ввічливість не дозволяє перебивати співрозмовника.

5. Повага до співрозмовника -- найважливіше правило спілкування.

6. Не дозволяйте собі негативних оцінок співбесідника та образливих слів на його адресу, а також глузливих виразів (таких, як недотепа, дурень, бевзень, тюхтій, телепень, йолоп тощо).

7. Не виставляйте своє «я» на показ.

8. Пообіцявши, неодмінно виконайте.

9. Стережіться зайвий раз плакатися, скаржитися, аби не додавати прикрощів іншим людям.

10. Завжди прагніть навіть у дрібницях бути правдивим і щирим.

11. Навчіться усміхатися. Щира доброзичлива усмішка -- це мистецтво.

12. Не намагайтеся бути схожим на когось. Знайдіть себе і будьте самі собою. Пам'ятайте, що на землі немає іншої такої людини, як ви.

На закінчення уроку вчитель читає поезію В. Симоненка «Ти знаєш, що ти -- людина...».

Завдання додому: написати твір-роздум на одну з морально-етичних тем:

1. «Поспішайте творити добро, життя таке коротке» (О. Довженко).

2. Напівмова -- прикре зло, заплямоване джерело. Мова -- це і є народ, Зникне мова -- вмре народ (Є. Євтушенко).

3. «Визнавши свою слабість, людина стає сильнішою» (Оноре де Бальзак).

4. Молітесь Богові одному, Молітесь правді на землі, А більш на землі нікому

Не поклонітесь... (Т. Шевченко).

5. «Байдужість -- це каліцтво» (Є. Євтушенко).

6. «Така проста невибаглива приємна вимога людського спілкування -- усмішка...» (Ч. Айтматов).

7. Найважливіше у житті людей -- взаєморозуміння у найпоширенішому плані (В. Тендряков).

8. «Мовою можна і осквернити, можна і освятити» (Л. Толстой).

9. «Силу підлості і злоби подолає дух добра» (Б. Пастернак).

10. «Ласкою всього досягнеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш» (І. Котляревський).

Размещено на Allbest.ru