Ігри у житті дитини

2. Діти з позитивного боку виявляють себе у взаєминах з дорослими і ровесниками. Вони готові грати з товаришем, але виконання правил поведінки у спільній діяльності нестійке. Нерідко з їхньої вини виникають конфлікти у спільній грі.

3. Діти рідко беруть участь в іграх. Вони не вміють підпорядковувати свою поведінку правилам, часто заважають гратися іншим, не діляться іграшками. Нерідко у поводженні з ровесниками грубі.

Провівши аналіз даних взаємин дітей 4-го року життя: до І-рівня (найвищого) жодної дитини не було віднесено, до ІІ рівня віднесено 54% дітей; до ІІІ - 46%.

Значна кількість дітей не вміє встановлювати і підтримувати позитивні стосунки з товаришами групи; для їхніх контактів властива короткочасність і несталість. Прагнення спільних ігор, ця природна соціальна потреба, не набула ще належного розвитку.

Порівняння одержаних рівнів ігрової діяльності і дитячих взаємин з відповідними показниками, зафіксованими у дослідженнях В. Нечаєвої, Ф. Жуковської, Р. Нанкової, Л. Артемової та ін., виявило істотну їх невідповідність. Причинами такої розбіжності є:

· недостатнє прагнення вихователів вивчати реальні дитячі взаємини і враховувати їх у своїй роботі, підтримувати і розвивати особисті симпатії і схильності дітей один до одного;

· у практиці не завжди повністю використовуються виховні можливості ігрової діяльності дітей. Розвиток дитячих взаємин потребує від педагога уважного ставлення до ігор дітей, особистої зацікавленості в них;

· вихователі молодших груп застосовують одноманітні методи керування іграми і дитячими взаєминами, недостатньо враховують вікові особливості;

· зрідка самі беруть участь в іграх та проводять бесіди з дітьми до і після гри тощо.

Результати спостережень показали, що одноманітні, незмістовні, короткочасні ігри не відповідали своїм виховним функціям.

2.2 Реалізація розвивальної методики формування взаємин між дітьми дошкільного віку засобами ігор

Мета формуючого експерименту: використовувати розвивальну методику «Школа спілкування» у формуванні взаємин між дітьми дошкільного віку.

Завдання формуючого експерименту:

1. Формувати вміння встановлювати і підтримувати позитивні стосунки з однолітками.

2. Розвивати вміння регулювати свою поведінку.

3. Вчити ділового спілкування, вміння дій в сумісній грі.

4. Виховувати стійке позитивне становлення до товаришів.

В останні роки значно зріс інтерес педагогів до проблеми дячих взаємин. Учені і практики визначають різні аспекти цієї складної проблеми. Зокрема, виявляються особливості взаємин дітей на різних вікових етапах, ведуться пошуки найефективніших засобів їх формування. І це цілком закономірно. Адже важко переоцінити значення позитивних взаємин у моральному вихованні людини нового суспільства.

Індивідуальний розвиток дитини не можна розглядати і вивчати поза її спілкуванням з дорослими і ровесниками. Саме в процесі набуття досвіду спілкування з іншими людьми закладаються основи моральних якостей особистості. Дитячі взаємини виявляються і формуються у спільній діяльності. Існує взаємозв'язок між рівнем взаємин і рівнем діяльності дітей.

Відомо, що ігрова діяльність, як одна з форм організації життя дітей, сприяє виникненню різних стосунків між ними. Саме взаємини у спільних іграх формують здатність входити у товариство гравців, діяти в ньому певним чином, встановлювати товариські і дружні стосунки, підкорятися його вимогам.

Тут виховується гуманне ставлення дітей одне до одного, взаєморозуміння, усвідомлення вимог вихователів і товаришів, уміння зважати на думку інших та інтереси всіх дітей.

Метою соціометричного дослідження «Похід», яке складалося з двох запитань: «Якщо б тобі самому дозволили обрати не більше трьох дітей, з якими підеш у похід, кого б ти обрав? Чому?» та «З ким би ти ніколи не пішов, навіть на звичайну прогулянку? Чому?» було визначити реальне розташування дітей у стосунках з однолітками, виявити групи, на які поділяються діти, офіційних та неофіційних лідерів, відштовхнутих тощо, та потім отримані результати порівняти з анкетуванням вихователів. Тобто намагалися виявити реальне становище стосунків однолітків сучасних дітей дошкільного віку. За характером відповідей, знову ж таки, дітей можна було умовно поділити на чотири групи.

Перша група дітей (10,1%) з легкістю та впевненістю визначилися з трьома дітьми, яких вони б обрали, та дали чіткі пояснення свого вибору: «Тому, що ми друзі», «З ними цікаво гратися», «Вони хороші» тощо. Декому було навіть замало трьох кандидатур. Окрім цього, багатьом дітям (34%) було важко визначитись з тим, кого вони б ніколи не взяли з собою.

Другу групу дітей (29,7%) становлять ті дошкільнята, які визначили одного чи двох товаришів, з якими хотіли б залюбки піти у похід, але й дуже чітко перелічили тих, кого б ніколи не взяли (від трьох і більше дітей).

Третя група склалася з дітей, які дуже довго міркували над тим, кого б вони обрали, та потім називали одне ім'я, чи так і не змогли відповісти на перше запитання. Та зовсім не вагалися з визначенням тих дітей, яких би вони ніколи не взяли. Приблизно в половини таких дітей був довгий перелік небажаних дітей. З'ясувалось, що таких дітей дуже велика кількість - 57,8%.

Діти, які не змогли чітко визначитись, тобто не змогли назвати жодного імені як на перше запитання, так і на друге, становлять четверту групи. Також у цій групі опинились діти, які відмовились відповідати на запитання. Четверта група дітей виявилася дуже малою - 2,4%.

Другий напрямок дослідження соціалізації дошкільнят у стосунках з однолітками здійснювався за нормативним критерієм. Метою даного напрямку дослідження було визначити рівень усвідомлення норм та правил спілкування та взаємодії, а також готовність дітей виконувати їх у реальному житті.

У ході цього дослідження використовувалась методика - обговорення літературного тексту «Кодекс стосунків». Після читання тексту дітям запропонували визначити, чи правильно повів себе герой оповідання. Після першої частини обговорення вихователь ставив наступне запитання: «Які ще правила спілкування ви знаєте», а потім вихователь намагався з'ясувати, чи спроможні діти пояснити зміст правила.

Виявилось, що тільки приблизно 50% норм та правил, перелічених дітьми в процесі обговорення, були чітко сформульовані: бути ввічливим, не ображати товариша, допомагати один одному, поважати товариша, але й були перелічені дуже специфічні - не плюватися, не битися, не кидатися іграшками, не кидати жувальну гумку у волосся, не обливатися водою. На нашу думку, діти перелічили та тим самим засудили дії своїх товаришів, тобто пригадали та вербалізували свій негативний досвід спілкування з іншими людьми.

Микита Ж. при обговоренні правила «не ображати товаришів» пояснив: «Коли ми з Миколкою посваримося, ми ніколи не ображаємо один одного - не дражнимося, не б'ємося». Найскладнішим для дітей виявилось пояснення правила «поважати товариша».

Велика кількість дітей виявила непоганий рівень знання норм та правил спілкування на рівні спроможності пояснити зміст правила. 57% дітей були дуже активні, виявили інтерес до проблематики обговорення та демонструвати чітку готовність дотримуватись цих правил у реальному житті. Але завжди були групі такі діти, що дуже стримано поводили себе в процесі обговорення та у випадках необхідності змогли пояснити зміст правила (майже 5%). Та були такі діти, що поводили себе дуже пасивно, не змогли пояснити зміст правила чи навести будь-який приклад або взагалі відмовлятись відповідати. Загальна кількість таких дітей складала трохи більше 2%.

Програма корекційних занять для дітей 4-го року життя [Додаток 2].

2.3 Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження

Мета контрольного експерименту: визначити рівень дитячих взаємин після проведеної з ними роботи, спрямованої на формування взаємин між дітьми дошкільного віку.

Завдання контрольного експерименту:

1. Виявити здатність до позитивного спілкування з однолітками.

2. Визначити рівні дитячих взаємин, після проведеної з ними роботи.

Наприкінці цілеспрямованої роботи з дітьми вже можна було спостерігати зрушення в характері ігрової діяльності і дитячих взаємин. Піднесення рівня гри істотно позначилося і на рівні дитячих взаємин. Зміни у рівнях дитячих взаємин відображають Додатки 3,4.

Завдяки досвіду, набутому в іграх, для більшості дітей стали властивими товариськість, взаємодопомога, прагнення старанного виконання правил поведінки. Звичайно, це не викликає дитячих конфліктів, але важливим є те, що більшість дітей прагне нормалізувати свої стосунки самостійно. Отже, таблиця 2.3 відображає зміни в стосунках дітей, їх рівень взаємин змінився в кращий бік. Так до І рівня (найвищого) відносяться 5 дітей, до ІІ рівня - 9, як і до проведення дослідження, але змінився склад цих дітей: діти ІІІ рівня перейшли до ІІ. Так у ІІІ рівні залишилось 3 дитини.



ВИСНОВКИ

Дитинство є суттєвим періодом у розвиту людини. У дитячому мозку відбуваються швидкозмінні процеси. Гра - це добровільна, своєрідна діяльність дитини. Росте вона, розвивається і гра також в послідовних фазах.

Гра охоплює все: рух, мислення, нові інформації, новий досвід, комунікацію, працю, розвагу, послух правилам, є середовищем для розвитку фізичного, розумового, суспільного, розвитку характеру дитини. Треба підкреслити факт, що усуспільнення дитини відбувається у великій мірі завдяки іграм з правилами. Додержування правил у грі, має особливе значення процесі морального розвитку дитини, її закономірного, заснованого на вимогах справедливості мислення, дружнього ставлення до других. Гра є не лише своєрідною діяльністю, але також значимим процесом внутрішнього перевтілення.

Ігри мають особливе значення не для однієї дитини чи організованої групи, але й для всього суспільства. Батьки й організатори повинні постійно мати на увазі незабутню думку В. Сухомлинського: “Дитина має справжнє емоційне і інтелектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за здавлену квітку”.

Ми живемо в час прискореного розвитку людства, зумовленого високою технологією, зокрема телекомунікацією і комп'ютером, які мають великий вплив на наше мислення, наш спосіб щоденного життя, праці, розваги і т. ін.

На зламі епох мало підготувати дітей лише до легкого, багатого на розваги життя, важливо виростити громадян здатних думати глобально, а діяти локально, здатних встояти в складній, часто небажаній дійсності, здатних творити нові українські культурні цінності.

Тому суттєвим є створення ігровими засобами таких ситуацій, щоб діти відчули й зрозуміли, що потрібно їм для їхнього особистого й суспільного життя.

Привчання кожної дитини грати цілеспрямовано, зосереджено - одна з визначальних ланок у вихованні суспільних якостей. Виховання цих якостей у кожної дитини робить згодом можливим її включення в ігри удвох, в групові ігри, в колектив, що значною мірою допомагає долати боязкість і соромливість в одних, деяку замкнутість в інших, учить дитину не заважати іншому, і згодом легше увійде до суспільства дітей I класу школи.

Дитяча гра має виняткове значення для розв'язання багатьох виховних завдань, насамперед, для становлення дитячого колективу та розвитку в ньому доброзичливих взаємин. Навички суспільної поведінки, набуті в ігровій діяльності з ровесниками, старшими та молодшими дітьми, спонукають дошкільників до позитивних форм спілкування не лише в грі, а й у повсякденному житті.

Застосування таких простих прийомів допомагає педагогові об'єднувати дітей у маленький колектив, в якому панує емоційно забарвлений настрій, гарні відносини, піклування та допомога один одному, що сприяє виникненню бажання всіх його учасників продовжувати спілкування і в інших видах діяльності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богуш А.М. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку/ А.М. Богуш. - К., Знання 2006. - С. 31-36.

2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте/ Л.И. Божович. - М., Наука 2001. - С. 55-59.

3. Бондаренко А.К. Воспитание детей в игре/ А.К.Бондаренко. - М., Наука 2003. - С. 29-33.

4. Гаспарова Е.М. Режиссерские игры/ Е.М. Гаспарова. - М., Наука 1999. - С. 12-17.

5. Давидчук А.Н. Конструктивное творчество дошкольников/ А.Н. Давидчук. - М., Наука 2003. - С. 31-39.

6. Ельконін Д.Б. Психологія гри/ Д.Б. Ельконін. - М., Наука 2004. - С. 12-20.

7. Жуковская Р.И. Игра и ее педагогическое значение/ Р.И. Жуковская. - М., Наука 2005. - С. 25-28.

8. Карпова С.Н. Игра и нравственное развитие дошкольников/ С.Н.Карпова. - М., Наука 2006. - С. 23-29.

9. Козлова С.А. Дошкольная педагогика/ С.А. Козлова. - М., Педагогика 2002. - С. 45-52.

10. Косаковская Е.А. Игрушка в жизни ребенка/ Е.А. Косаковская. - М., Наука 2000. - С. 36-39.

11. Котырло В.К. Воспитание гуманных чувств у детей/ В.К.Котырло. - К., Освіта 2004. - С. 21-25.

12. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку/ В.У. Кузьменко// Дошк. виховання. - 2001. - № 9. - С. 11.

13. Лешли Д. Работать с детьми, поощрять их развитие и проблемы/ Д. Лешли. - М., Наука 2001. - С. 26-27.

14. Лиштван 3.В. Игры и занятия со строительным материалом в детском саду/ 3.В. Лиштван. - М., Наука 2001. - С. 45-48.

15. Менджерицкая Д.В. Воспитателю о детской игре/ Д.В.Менджерицкая. - М., Наука 2002. - С. 26-33.

16. Михайленко Н.Я. Как играть с ребенком/ Н.Я. Михайленко. - М., Наука 2000. - С. 21-29.

17. Михайлова 3.А. Игровые занимательные задачи для дошкольников/ 3.А. Михайлова. - М., Наука 2000. - С. 33-38.

18. Морозова Н.Г. Место игры в педагогическом процессе детского сада/ Н.Г. Морозова. - М., Инфра-М 2006. - С. 29-36.

19. Нечаева В.Г. Строительные игры в детском саду/ В.Г. Нечаева. - М., Наука 2002. - С. 31-39.

20. Никитин Б.Л. Ступеньки творчества, или развивающие игры/ Б.Л.Никитин. - М., Инфра-М 2001. - С. 20-26.

21. Ніколенко Д.Ф. Дошкільна педагогічна психологія/ Д.Ф. Ніколенко. - К., Либідь 2007. - С. 41-47.

22. Новоселова С.Л. Игра дошкольника/ С.Л. Новоселова. - М., Инфра-М 1999. - С. 20-28.

23. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка/ Т.І. Поніманська. - К., Освіта 2004. - С. 45-55.

24. Русова С.Ф. Дошкільне виховання/ С.Ф. Русова. - К., Знання, 1999. - С. 36-39.

25. Русова С.Ф. Теорія і практика дошкільного виховання/ С.Ф. Русова. - Л., Освіта 2003. - С. 36-42.

26. Рыжова Н.А. Развивающая среда дошкольных учреждений/ Н.А. Рыжова. - М., Наука 2003. - С. 15-18.

27. Усова А.В. Психология и педагогика игры дошкольника/ А.В. Усова. - М., Инфра-М 2001. - С. 26-34.

28. Усова А.В. Роль игры в детском саду/ А.В. Усова. - М., Наука 2006. - С. 22-28.

Додаток 1

№	Рівні співробітництва
	П.І.Б. дитини	І	ІІ	ІІІ
		Дотримання простих правил спілкування	Грають переважно в парі	Вміють об'єднуватись в ігрову групу (до 3-4) і трудову пару	Спілкуються один з одним привітно	Вміють організовувати гру в парі	Вміють організовувати гру в групі	Вибирають самостійно собі роль
		Не сваряться через іграшки	Вміють просити
1	Бережанська Юлія				+	+
2	Бліндар Іван				+	+
3	Буняк Тарас						+	+	+
4	Валько Богдан				+	+
5	Волосянко Марія				+	+
6	Горбаль Лєра				+	+
7	Глуханюк Тетяна						+	+	+
8	Жиляк Микита				+	+
9	Кантимир Богдан				+	+
10	Ковальова Наталія						+	+	+
11	Козьмин Микола						+	+	+
12	Корольчук Андрій						+	+	+
13	Кублик Максим						+	+	+
14	Кухтарчук Оксана						+	+	+
15	Литвинець Оксана				+	+
16	Павлишин Ірина						+	+	+
17	Павлів Мирослав				+	+

Додаток 2

Розвивальна методика «Школа спілкування»

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: встановлення позитивного емоційного контакту дітей і психолога, знайомство з приміщенням.

Матеріал: м'яч.

Діти оглядають кабінет.

Гра «Назви своє ім'я»

— Діти, зараз зробимо коло.

— Що у мене в руках? М'яч.

— Якого він кольору?

— Я буду кидати вам м'яч і називати своє ім'я, а ви, повертаючи мені його, називаєте своє ім'я. (Нагадувати у грі: «Як тебе звуть?»)

Гра «Вітер дме на...»

Промовляють слова: вітер дме на того, у кого світле волосся (діти із світлим волоссям збираються разом в коло). Далі, тими ж словами починається інше завдання.

Психогімнастика «Запам'ятай своє місце» (з використанням музичного запису). Діти вільно рухаються по приміщенню, на слова «раз, два, три -- своє місце знайди» знаходять свої місця і завмирають.

Мовні звертання:

— Я хочу з тобою познайомитися.

— Мені хотілося б з тобою познайомитися.

— Давай познайомимось!

— Будьмо знайомі!

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: створення позитивного емоційного настрою в групі між дітьми.

Матеріал: клубок ниток.

Гра «Клубочок»

— Діти, зараз зробимо гарне коло і сядемо на килимок.

— Що у мене в руках? Клубок.

— Наші слова будуть, як ниточки. Я про щось Оленку спитаю -- ниточка потягнеться до неї, вона відповість -- ниточка знову потягнеться до мене. (Обмотую нитку круг пальця ставлю запитання -- дитина намотує собі на палець нитку і відповідає. Якщо я вимушена допомогти дитині відповісти -- клубочок повертається до мене -- таким чином за кількістю ниток, що зв'язують мене з дитиною, визначають дітей, у яких є труднощі зі спілкуванням.)

Запитання:

— Як тебе звуть?

— У тебе є братик чи сестричка, як їх звуть?

— Що ти любиш?

— Що тобі сподобалось у кімнаті?

— Яка твоя улюблена іграшка?

Гра «Знайди друга»

Половина дітей сидить на стільцях, інша підходить до психолога.

-- Діти, ви зараз знайдете собі друга з тих дітей, які сидять на стільчиках, візьмете його за руку і пройдетесь по кімнаті.

Коли знайдено всіх друзів, діти міняються місцями.

Етюд «Посварились і помирились»

Мовні звертання:

— Як тебе звати?

— Як твоє ім'я?

— Дуже приємно!

— Я радий з тобою познайомитись!

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: формувати вміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки, робити іншим приємно.

-- Діти, у вас є друзі? Друг -- це той, з ким ти завжди граєш. Хто твій друг?

— Як ви вважаєте, з чого починається дружба?

-- Я вам розкрию велику таємницю: дружба починається з усмішки (Пояснюється різниця слів: усміхатись і сміятись).

-- Усмішку можна дарувати, я вам усміхнулась -- подарувала усмішку, і вам стало приємно.

Гра «Дружба починається з усмішки»

-- Діти, сядьте в коло на килимку, поверніться один до одного, лагідно візьміться за руки і подаруйте один одному усмішку.

Гра «Доторкнись до...»

-- А зараз ми пограємо в гру. Якщо я скажу «доторкніться до синього на светрику у Микити», ви шукаєте синій колір і лагідно торкаєтесь його на одязі вибраної дитини промовляючи: «Ми тебе любимо». Вибирають іншу дитину, з іншим кольором в одязі. Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

— Діти, з чого починається дружба?

— Ви мені усміхнулись, значить ми друзі.

— Не забувайте усміхатися один одному.

Мовні звертання:

— Дуже приємно!

— и тебе любимо!

— Я так радий!

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: закріплювати вміння рухатися в обумовленому просторі не штовхаючись; формувати уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки.

Матеріал: тоненький канат (для позначення лінії будинку).

«Поділися усмішкою» (тренінг)

— Діти, візьмемось за руки, зробимо коло і сядемо на килимку.

— Подаруємо один одному усмішку. Треба взяти товариша, який сидить поруч, за руки, подивитись в очі і усміхнутись (діти повторюють вправу по колу).

— Ви подарували один одному усмішку -- і вам стало приємно.

Психогімнастика «Дощик»

— Діти, сядьте на килим. Заплющте очі. Давайте послухаємо тишу.

Крапля раз, крапля два.

Дощик тихо накрапа,

Дощик тихо накрала,

Ось вже краплі поспішають,

Одна одну підганяють:

Крап, крап, крап...

Маленька краплинка впала вам на голівку. Ось ще одна. Ще.... Вже все ваше тіло вкрилося краплинками. Ви відчуваєте приємну прохолоду. Розплющуйте очі. Подивіться, де можна сховатися від дощу. Ні, немає від нього порятунку. Краплі заважають дивитися. Покліпайте очима. Ось так. Зітріть пальчиками воду з повік. Зітріть долонями краплинки води з обличчя. Дощик вже закінчився. Визирнуло сонечко. Здійміть до нього руки: «Здрастуй, сонечко! Ми тобі раді!»

Мовні звертання:

— До зустрічі!

— До завтра!

— Всього найкращого!

— На все добре!

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: розвивати чуттєвість до своєї рухової активності. Зближення дітей один з одним, знайомство з ритуалом запрошення, під час якого кожна дитина послідовно виконує дві ролі: спочатку її запрошують, а потім вона запрошує. Відчуття уваги до себе інших дітей, приділення уваги своїм друзям.

Матеріал: м'яка іграшка.

Слова ведучого:

— Діти, візьмемося всі за руки і станемо в коло.

-- До нас в гості прийшла гарна іграшка (наприклад: мавпочка). Подивіться, яка вона м'якенька, гарненька.

— Хто хоче з нею погратися?

— Але ж мавпочка одна, а нас багато.

-- Давайте будемо по черзі її тримати і пограємо в гру «Іграшку попроси», а просити треба ось так: «Тетянко, дай, будь ласка, мені потримати мавпочку»:

-- А зараз ми побігаємо по колу і будемо повторювати слова: «По доріжці я біжу, мавпочку попрошу».

— Хто хоче потримати мавпочку?

— Тарасик! Тоді попроси її у Тетянки.

Дитина звертається з проханням до іншої дитини, вони міняються місцями. Гра починається спочатку і проводиться, поки всі діти не потримають мавпочку.

Гра «Роздувайся, кулько»

Дорослий пропонує всім дітям сісти на місця і запитує в одній дитини: «Як тебе звуть? Скажи голосно, щоб тебе всі почули!» Дитина називає своє ім'я, а дорослий ласкаво повторює його: «Марійка, підемо пограємо». Дорослий бере дитину за руку і підходить до іншої дитини. Марійка запитує, як звати іншу дитину, і запрошує її до гри. Так по черзі за руки беруться всі діти. Спочатку краще підходити до тих дітей, які бажають долучитися до гри, а скутих дітей доцільно запрошувати останніми. Якщо хтось відмовляється грати, не треба наполягати. Поступово, спостерігаючи за грою, у них виникне бажання теж пограти.

Коли всі діти вже запрошені до гри, створюємо велике коло.

— Ой, яке велике коло у нас вийшло, як велика куля.

-- А тепер давайте зробимо кроки всередину кола, щоб наша куля стала маленькою. Нахиливши голову вниз, повільно діти відходять маленькими кроками з середини, промовляючи «ф-ф-ф-ф», куля повільно збільшується. Діти промовляють слова:

Роздувайся, кулько,

Роздувайся, велика,

Залишайся такою,

Тане лусни!

Виходить велике, розтягнуте коло. Дорослий торкається кожної пари з'єднаних рук, потім промовляє слова: «Луснула кулька?-. Всі плескають у долоні, промовляючи слово «Хлоп!», швидко беруться за руки і збігаються до центру в маленьке коло.

Після цього гра починається спочатку. Закінчити гру можна, коли кулька лусне, дорослий промовляє слова: «Полетіли маленькі кульки, полетіли, полетіли і на місця свої тихенько сіли».

Мовні звертання:

— Дозвольте запросити...

— Я хочу запросити тебе...

— Ходімо...

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: практикувати дітей в умінні ввічливо запрошувати ровесника до гри. Виховувати бажання гратися разом.

Матеріал: іграшковий зайчик.

Вправа «Привітання»

Діти в колі, один до одного стоять обличчям.

— Давайте з вами усміхнемося один одному і привітаємося:

— Пальчиками.

— Лобиками.

— Носочками ніг (діти виконують обережно, ласкаво усміхаючись один одному).

Гра «Пострибаймо, як зайчики»

Діти сидять на стільцях півколом. Дорослий: «Зараз ми з вами пострибаємо, як зайчики». Тільки не всі одразу, а лише ті, кого запросять.

-- Олеже, якщо ти хочеш пострибати, запроси Тетяну. (Хлопчик звертається до дівчинки з проханням.) Візьміться за руки. Ви будете стрибати, а ми будемо плескати в долоні.

Після 3--4 стрибків кожен з партнерів запрошує іншу дитину. Педагог стежить, щоб діти звертались одне до одного.

Етюд «Квітка» з використанням музичного запису.

— Перший промінець упав на землю і пригрів зернятко. З нього прокинувся паросток. З паростка виросла гарна, чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє під світло кожну пелюстку і повертає голову до сонця (за сонцем).

Мовні звертання:

— Я запрошую тебе...

— Чи можу я?

— Чи не хотів би ти піти зі мною?

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: виховувати бажання гратися разом, викликати почуття симпатії до однолітків.

Матеріал: стільчик, картинка паровоза з вагончиками.

Гра «Паровозик»

Сьогодні ми будемо грати в «паровозики». Спочатку у «паровозика» не буде «вагончиків» , і той, кого ми виберемо «паровозиком», буде один «їздити» по колу, голосно промовляючи «чух-чух-чух». Потім «паровозик» запросить якусь дитину стати «вагончиком», назвавши її ім'я. Наприклад: «Тетянко. іди грати, будь моїм паровозиком, а я стану вагончиком». Запрошена дитина називає ім'я «вагончика», а сама стає «паровозиком». Діти рухаються промовляючи «чух-чух-чух», зупиняючись «у-у-у». Гра триває доти, доки всі діти не стануть «вагончиками». Кожна дитина, ставши «паровозиком», називає імена всіх «вагончиків».

Етюд «Врятуй пташеня»

Уявіть, що у вас в руках маленьке безпорадне пташеня. Витягніть руки долонями вверх. А тепер зігрійте його, повільно, по одному пальчику складіть долоні, сховайте в них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи його своїм рівним, спокійним диханням, прикладіть долоні до своїх грудей, віддайте пташці доброту свого серця і дихання. А тепер відкрийте долоні -- і побачите, що пташка радісно злетіла, усміхніться їй і не сумуйте, вона ще прилетить до вас.

Гра «Впізнай за голосом»

Дорослий обирає дитину, яка буде «котиком», і сідає на стільчик в середині кола. Діти ходять по колу, промовляючи слова: Ми по колу йдемо, Тихо котика звемо: «Котику, не підглядай Хто покликав -- відгадай».

Дитина, на яку вказав дорослий, голосно промовляє: «Няв!». Дитина в колі повинна відгадати, хто з дітей покликав.

Мовні звертання:

— Дозволь запросити тебе.

— Я можу...?

— Я хотів (ла) б(-и)...

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: гармонізація сприймання свого імені та імен інших дітей. Формування відчуття радості від розуміння свого імені.

Вправа «Співаємо ім'я»

Уявіть собі, що ми не вміємо розмовляти, а вміємо тільки співати, нам треба один з одним познайомитись. Давайте пограємо в таке знайомство. По черзі кожен із нас «проспіває» своє ім'я, а слідом за кожним із вас ваше ім'я хором проспівають усі діти.

Етюд «Це я! Це моє»

Діти в колі. Психолог виконує роль глухої людини, яка запитує дітей: «Де Сашко? Чия це іграшка? Чиє це волосся?» тощо. Від дітей вимагається відповідати жестами (пальцем -- «Я», долонею -- «Моє»). Я -- «глуха людина або бабуся», сідаю на великий корабель. Діти, що проводжають, махають руками і говорять: «До побачення!», «До зустрічі!».

Вправа «Ласкаве ім'я»

(Діти сидять по колу.)

Пригадайте, як вас ласкаво кличуть (називають) дома. Ми будемо кидати один одному м'яч. І той, у кого м'яч, називає одне або кілька своїх ласкавих імен. Важливо, крім того, запам'ятати, хто кому із вас кинув м'яч. Коли всі діти назвуть ласкаві імена, м'яч піде в зворотному напрямку. Треба постаратися не переплутати і кинути м'яч тому, хто перший раз кинув вам, і назвати його ласкаве ім'я.

Мовні звертання:

— На все добре!

— Хай вам щастить!

— Прощавай (те)!

ЗАНЯТТЯ 9

Мета: вправлятись у використанні форм ввічливості, навчати прийомів ввічливого звертання.

Бесіда «Кого називають ввічливим ?»

— Коли говорять: «Добридень», «Будь ласка», «На здоров'я», «До побачення», «До зустрічі», «Вибачте». «Будьте ласкаві», «Перепрошую», «Дякую»?

— Що говорять: Коли зустрічають людину?

— Коли хтось йде?

— Коли зробиш не приємне іншій людині?

— Коли щось не зрозуміло?

— Коли щось подарували, зробили послугу?

— Коли просять?

— Коли щось дають?

— Ці слова називають «золотими», чому?

Вправа «Ми тебе любимо»

Я зараз по черзі викликатиму дітей у коло, ми розглядаємо дитину, ласкаво називаємо її ім'я, промовляючи: «Ми тебе любимо». Наприклад:

— Миколко, іди в коло. Як іще можна ласкаво його назвати?

— Давайте всі до нього ласкаво, лагідно торкатися, промовляючи: «Миколайчику, ми тебе любимо».

Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

Гра «Качка, качка, гусак»

Діти в колі, ведучий говорить: «Качка, качка,... гусак».

«Гусак» біжить у протилежну від ведучого сторону (одночасно з ведучим) до вільного місця. На місці зустрічі два учасники беруться за руки, роблять реверанс, усміхаються і вітають один одного: «Добрий ранок, добрий день, добрий вечір», потім біжать далі до вільного місця. (Коли діти засвоять гру, замість ведучого може бути інша дитина.)

Мовні звертання:

— Вибачте, що турбую (вас).

— Скажіть будь ласка...

— Вибачте, ви не знаєте...?

ЗАНЯТТЯ 10

Мета: вчити виконувати ігрові дії по черзі, користуючись спільними іграшками, передаючи їх один одному, використовувати ввічливі слова.

Матеріал: 4--5 ляльок, 4--5 яскравих, м'яких іграшок.

Вправа «Гарний настрій»

Вихователька сказала хлопчику, що незабаром вони підуть до зоопарку. Хлопчик дуже зрадів, у нього одразу покращився настрій. Він пішов до друзів, щоб розповісти їм новину.

Виразні рухи.

Хода: швидка, іноді -- з підскоками.

Міміка: усмішка. (Лід час цього етюду лунає музика.)

Вправа «Прогуляємося»

Діти, подивіться, до нас у гості прийшли іграшки і запрошують нас з ними прогулятися. (Дорослий роздає іграшки 4 дітям.)

Діти, які отримали іграшки, підійдіть до інших дітей і запросіть їх в вами прогулятися. (Потім за сигналом дорослого діти обмінюються іграшками.)

Дорослий слідкує, щоб всі діти пограли всіма іграшками; іграшки не виривали один в одного, а ввічливо пропонували обмінятися.

Дитяча гра «Ляльки танцюють»

Дорослий пропонує дітям сісти на стільці.

-- Дивіться, які ляльки прийшли сьогодні погратися з нами! Такі гарні ляльки, напевно, хочуть потанцювати, але самі вони цього не вміють робити. Давайте візьмемо їх на руки і під музику затанцюємо з ними.

Взявши ляльку, дорослий показує, як ляльки можуть танцювати. Потім, підкликає чотирьох дітей і пропонує їм вибрати собі ляльку. Діти з ляльками стають навколо дорослого і разом з ним виконують танцювальні рухи. Наприклад, повертають ляльку в руках, підстрибують з нею, кружляють то вправо, то вліво, плескають руками ляльки і т.д. Під кінець ляльки роблять уклін в руках дітей. Коли ляльки танцюють, інші діти виконують роль музикантів: грають на своїх кулачках, як на дудочці, або зображують гру на гармошці чи сопілці.

-- А тепер подумайте, кому з музикантів ви бажаєте передати свою ляльку.

Діти передають своїх ляльок, а самі зображають музикантів.

Гра триває доти, доки всі діти не потанцюють з ляльками.

Мовні звертання:

— Дай (те) будь ласка.

— Передай (те) будь ласка...

— Я хочу попросити вас (тебе)...

ЗАНЯТТЯ 11

Мета: прищеплювати вміння радіти загальній справі, успіхові кожної дитини.

Матеріал: обруч (каструля), матеріал до дитячої гри «Знайди свою половину»

Етюд «Ласка»

Дитина з усмішкою гладить і притуляє до себе кошеня (іншу дитину). «Кошеня» закриває очі від задоволення, мурчить і треться головою об руки «господаря».

Бесіда. Як краще грати: самому чи разом? Чому?

Гра «Знайди свою половину»

Дітям роздають частини цілої невеличкої картинки, де намальовані кульки.

Завдання: необхідно знайти свою половину, взявшись за руки, підійти до столу і скласти цілу картинку, по черзі порахувати кількість намальованих на ній кульок.

Мовні звертання:

— Будь ласка.

— Оксанко, давай разом...

— Прошу тебе...

ЗАНЯТТЯ 12

Мета: подальше зближення дітей; виховання дружніх, доброзичливих взаємин у групі між дітьми.,

Матеріал: машина і кубики, лялька і візочок, плитка, каструля, сковорідка, кеглі і кульки; ліки і лялька.

Гра «Знайди свою пару»

Розглянути всі іграшки. Згадати, як ними можна грати. Поділити дітей на дві групи. Роздати їм іграшки і запропонувати знайти собі партнера по грі, звернутися до нього з пропозицією: «Давай пограємо разом».

Діти самостійно домовляються про послідовність дій з іграшками у спільній грі. Дорослий тільки у крайньому випадку допомагає їм.

ЗАНЯТТЯ 13

Мета: продовжувати вчити ділового спілкування, закріплювати вміння самостійно домовлятися про послідовність виконання дій з іграшками у спільній грі. Розвивати ігрове партнерство і співпрацю.

Матеріал: іграшки.

Дорослий пропонує пограти в «Магазин іграшок».

Гра «Магазин іграшок»

Діти діляться на дві групи: «іграшки» та «покупці». А дорослий -- продавець.

Діти-покупці відходять убік і чекають відкриття магазину.

Діти-іграшки сідають в ряд на лаву, зображаючи товар, розставлений на вітрині в магазині іграшок. Продавець (дорослий) підходить до дитини і питає, якою іграшкою вона буде; домовляється про те, як її можна зобразити. Наприклад, якщо ти зайчик, можна пострибати, вовчок -- покрутитися, лялька -- потанцювати і т.д. (Перед початком гри можна роздивитися іграшки і обговорити, всі разом, які іграшки будуть продаватися в магазині і як їх можна зобразити.)

Коли все буде готово, дорослий оголошує: «Магазин відкритий!» Покупці по черзі вітаються і просять показати іграшки. Продавець «бере з полиці» будь-яку іграшку і «заводить» її (виводить дитину, рухаючи рукою за її спиною, «заводячи» її ключем). Покупець повинен відгадати, що це за іграшка. Якщо відгадає, то забирає іграшку із собою (відводить на вільне місце). Коли всі іграшки будуть розпродані, діти міняються ролями. Якщо іграшок багато (більше, ніж покупців), можна запропонувати дітям вдвох зображати одну іграшку. Хто з дітей не відгадає іграшку, йде з магазина без покупки.



Додаток 3

Показники рівнів	І	ІІ	ІІІ	Всього дітей
Кількість дітей на початку спостереження	0	9	8	17
Кількість дітей після проведеної роботи	5	9	3	17

Додаток 4

№	Рівні співробітництва
	П.І.Б. дитини	І	ІІ	ІІІ
		Дотримання простих правил спілкування	Грають переважно в парі	Вміють об'єднуватись в ігрову групу (до 3-4) і трудову пару	Спілкуються один з одним привітно	Вміють організовувати гру в парі	Вміють організовувати гру в групі	Вибирають самостійно собі роль
		Не сваряться через іграшки	Вміють просити
1.	Бережанська Юлія				+	+
2.	Бліндар Іван				+	+
3.	Буняк Тарас						+	+	+
4.	Валько Богдан	+	+	+
5.	Волосянко Марія	+	+	+
6.	Горбаль Лєра				+	+
7.	Глуханюк Тетяна						+	+	+
8.	Жиляк Микита	+	+	+
9.	Кантимир Богдан	+	+	+
10.	Ковальова Наталія				+	+
11.	Козьмин Микола				+	+
12.	Корольчук Андрій				+	+
13.	Кублик Максим				+	+
14.	Кухтарчук Оксана				+	+
15.	Литвинець Оксана				+	+
16.	Павлишин Ірина						+	+	+
17.	Павлів М.	+	+	+

Размещено на Allbest.ru