Початок Української революції (березень—квітень 1917 року)
Мета та тип уроку з історії, його структура та хід. Суть організаційного моменту, актуалізація опорних знань, вмінь учнів, мотивація їх навчально-пізнавальної діяльності. Вивчення матеріалу про Лютневу революцію в Росії та утворення Центральної Ради.
Рубрика | Педагогика |
Вид | конспект урока |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.07.2011 |
Размер файла | 16,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Початок Української революції (березень--квітень 1917 року)
План-конспект уроку з історії України (10 клас)
Мета: - з'ясувати причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для України;
- розглянути перший етап Української революції та його особливості;
розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння виділяти головне;
корегувати вимову проблемних звуків;
- сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.
Основні поняття: революція; Тимчасовий уряд і Установчі збори; Центральна Рада; Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів; культурно-національна автономія.
Основні дати: лютий 1917р.-- буржуазно-демократична революція в Росії; 2 березня 1917р.-- зречення Миколи II престолу, створення Тимчасового уряду; 4 березня 1917р -- утворення Центральної Ради; березень--квітень 1917р -- створення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Структура уроку
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань, вмінь учнів, мотивація їх навчально-пізнавальної діяльності.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Лютнева революція в Росії.
2. Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
3. Утворення Центральної Ради.
IV. Закріплення нових знань та вмінь учнів.
V. Підсумки уроку.
VI. Домашнє завдання.
Хід уроку
історія урок вивчення учень революція
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ I ВМІНЬ УЧНІВ, МОТИВАЦІЯ ЇХ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Наголошення та тому, що цим уроком розпочинається вивчення нової теми “Українська революція”
Бесіда 1. Які наслідки спричинила Перша світова війна для Російської імперії?
2. У чому виявлялася гостра економічна і соціально-політична криза?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Лютнева революція в Росії
(самостійна пізнавально-пошукова діяльність учнів - робота по групах.
Завдання: на основі матеріалу підручника розкрити суть основних причин Лютневої революції (для кожної з груп):
1) кризовий стан в імперії;
2) гострота політичних, соціально-економічних та національних проблем;
3) зростання активності політичних сил;
4) падіння авторитету і слабкість реально існуючої влади.
Повідомлення представниками груп результатів пошуків, обговорення їх за запитаннями.
Проблемні запитання:1. Який пилив на революцію мала Перша світова війна?
2. Чи була Лютнева революція в Росії закономірним явищем? Чому?
Орієнтовні висновки. Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство в Росії впало. Микола II 2 березня відрікся від влади. Лютнева революція в Росії лише на певний час зняла політичну напругу в країні. Після падіння царизму пред суспільством гостро постали невідкладні проблеми.
Першочерговими завданнями були:
- створення нової стабільної держави;
- визначеність у питанні про участь у війні;
- подолання негативних тенденцій в економіці;
- вирішення аграрного і національного питань.
Проблемне завдання. Поміркуйте над тим, як вплинуло падіння самодержавства на Переяславський договір 1654 р.
(3 юридичної точки зору український народ звільнявся від зобов'язань по відношенню до царизму.)
Проміжний підсумок. Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового уряду (ТУ), який отримав повноваження від ліберальних кіл Державної думи. Основною опорою ТУ на місцях, і зокрема в Україні, були торгово-промислова буржуазія, землевласники, чиновництво та інтелігенція переважно кадетської орієнтації. Саме ці соціальні верстви почали створювати громадські ради і комітети, які розглядалися ТУ як представницькі органи місцевої влади. Широка демократизація суспільства (проголошення політичних прав і свобод, скасування національних та релігійних обмежень, смертної кари, ліквідація репресивних органів царського режиму, оголошення амністії) зумовили попервах популярність нового уряду на місцях.
2. Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Розповідь учителя.
В Україні, що скинула гніт корони дому Романових, ішов активний процес розгортання соціального руху мас, який вилився у форму створюваних повсюдно Рад робітничих і солдатських депутатів.
Запитання на повторення:-- Коли в Росії вперше виникли Ради?
У містах України в середині 1917 р. діяло 252 Ради, зокрема 180 -- у Донбасі провідну роль у них відігравали загальноросійські соціалістичні партії есерів і соціал-демократів. Після приїзду до Петрограда у квітні 1917 р. В. Леніна більшовики взяли курс на завоювання більшості в Радах. Їх основним гаслом стало «Вся влада Радам!».
Проблемне запитання. Чим обумовлена поява Рад робітничих і солдатських депутатів?
Учні мають сприйняти положення підручника: пролетаризовані маси, не маючи досвіду життя в демократичному суспільстві, покладалися на власні, класового типу організації -- Ради, профспілки, фабзавкоми, які протиставлялися загальнонародним, представницьким інститутам, що також почали формуватися після Лютневої революції.
3. Утворення Центральної Ради.
Розповідь учителя.
Після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Незважаючи на суттєві розходження у вирішенні соціально-економічних питань, кадети, які домінували у ТУ, та есеро-меншовицький блок, що визначав політичну лінію Рад, значною мірою сходилися в поглядах на розв'язання національного питання. Обстоюючи унітарну форму російської держави, ці політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917 р. не відповідало вимогам часу, якісно новому рівню національного руху і тому не тільки породжувало тертя, численні суперечності та протиріччя між різними політичними силами, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади -- Центральної Ради (ЦР) -- громадсько-політичного об'єднання, що утворилося 4 березня 1917 р. у Киеві.Важливу роль у визначенні основних напрямків діяльності ЦР відіграли партії Українських соціалістів-революціонерів (есерів), Українська соціал-демократична робітнича партія та Українська партія соціалістів-федералістів (колишнє Товариство українських поступовців). Головою ЦР було обрано М. Грушевського.
Повідомлення учнів.
Учні називають відомі факти біографії Михайла Грушевського (до створення ЦР). Учитель доповнює доповіді цікавими штрихами з багатогранного життєпису видатного історика і політичного діяча.
Розповідь учителя.
Резиденцією ЦР став Педагогічний музей (нині Республіканський Будинок учителя). Поступово перетворившись на керівний орган національно-демократичної революції, ЦР проголосила себе передпарламентом і постійно заявляла про намір передати владу законно обраному парламенту - Всеукраїнським установчим зборам. Лідери Ради головною метою вважали закріплення демократичних завоювань у всеросійському масштабі на базі широкої автономії України, здійснення перетворень, які привели б до соціалізму.
9 березня 1917р. ЦР видала відозву «До Українського народу», в якій було висловлено сподівання на можливість творення українцями власної долі самостійно, в дружній сім'ї вільних народів. «...Уперше, Український тридцяти п'ятимільйонний народе, ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація»
Проміжний підсумок.
ЦР від самого початку свого існування була уособленням трьох представництв: національного, соціально-класового і територіального. Такі ідейні засади та організаційні основи значною мірою забезпечили широку народну підтримку.
! Підкреслити, що з самого початку утворення ЦР в її лавах виникло дві течії і запропонувати учням прокоментувати наведену схему.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, НАВИЧОК ТА УМІНЬ
Опитування.1. Що сприяло початкові Української революції?
2. Чому уряд у Петрограді отримав назву «Тимчасовий»?
3. Які три центри влади склалися в Україні після Лютневої революції? (Органи ТУ, Ради робітничих і солдатських депутатів, ЦР.)
Тестування.
Учні заперечують або стверджують наведені положення.
1. Лютнева революція 1917 р. була другою буржуазно-демократичною революцією в Росії з початку XX ст.
2. ТУ очолив князь Г. Львов.
3. М. Грушевський під час заснування ЦР перебував у Киеві.
4. Есери та меншовики висували гасло «Вся влада Радам!».
5. ТУ передав виконавчу владу на місцях своїм комісарам.
6. Найбільшу кількість Рад робітничих і солдатських депутатів було створено на Правобережній Україні.
7. Прийшовши до влади, Тимчасовий уряд мав намір припинити
Першу світову війну.
8. ЦР виступила за створення незалежної України.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ.
Заключне слово вчителя
Після Лютневої революції 1917 року питання про самостійність України опинилося у центрі політичної боротьби. Створена 4 березня Центральна Рада стала керівною організацією національно-демократичної революції.
Підсумкове оцінювання роботи учнів під час уроку.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Розпочати складання таблиці “Українська революція”
Дата |
Подія в Росії |
Дата |
Подія в Україні |
|
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Формування пізнавальної активності учнів під час етапу актуалізації опорних знань в умовах уроку іноземної мови. Групові форми роботи як потреба самовираження учнів на початку уроку. Ефективність ігрової діяльності на етапі засвоєння нового матеріалу.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 16.11.2015Проведення уроку-роздуму на тему "В. Сухомлинський "Красиві слова і красиве діло": актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку, методика вивчення нового матеріалу, підведення підсумків уроку.
разработка урока [9,3 K], добавлен 10.01.2010Конспект уроку з фізики у 7 класі. Мета уроку: сформувати в учнів поняття про фізичні властивості речовин у різних агрегатних станах, використовуючи основні положення молекулярно-кінетичної теорії. Вивчення нового матеріалу на основі опорних знань учнів.
методичка [2,5 M], добавлен 20.05.2008Підготовка і проведення комбінованого уроку з основ економіки. Ознайомлення учнів з методологією пізнання економічних явищ і процесів. Мотивація навчальної діяльності, корекція опорних знань. Розробка уроку з використанням інтерактивних технологій.
курсовая работа [419,2 K], добавлен 06.10.2012Мета, методи проведення та обладнання уроку з теми "Основи овочівництва". Мотивація навчальної діяльності учнів, сприймання і усвідомлення нового матеріалу, розробка структури уроку та домашнього завдання, форми контролю засвоєння та знань учнів.
разработка урока [25,4 K], добавлен 11.07.2011Розгляд сутності понять "навчально-пізнавальна діяльність учнів", "активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів". Обґрунтування ролі гри в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Дослідження ставлення молодших школярів до предметів.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 10.04.2019Методи навчання як система послідовних, взаємозалежних дій учителі й учнів, їх класифікація та різновиди. Усний виклад знань учителем й активізація учбово-пізнавальної діяльності учнів, закріплення досліджуваного матеріалу. Самостійна робота учнів.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 14.07.2009Дидактичні вимоги до сучасного уроку. Мета уроку, психологічні вимоги до уроку. Організація пізнавальної діяльності учнів. Врахування вікових особливостей учнів. Вимоги до техніки проведення уроку. Регулювання якості вищої освіти державним стандартом.
реферат [31,1 K], добавлен 15.06.2010Ознайомлення з педагогічними та психологічними основами формування інтелекту. Процес мислення як основний фактор його зростання. Вивчення методичних рекомендацій щодо використання інтелектуальних вмінь учнів під час вивчення шкільного курсу історії.
дипломная работа [59,1 K], добавлен 28.04.2011Актуалізація опорних знань з біології. Вивчення нового матеріалу за темою "Дводольні рослини та їх характеристика". Особливості родин Пасльонових, Бобових, Хрестоцвітих, Айстрових. Використання ігрових методів навчання для закріплення вивченого уроку.
разработка урока [91,1 K], добавлен 11.12.2011