Дидактичні особливості нестандартних уроків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дидактичні особливості нестандартних уроків

Зміст

Вступ

Розділ І. Дидактичні особливості нестандартних уроків у початковій школі

1.1 Поняття про нестандартні уроки, їх особливості

1.2 Пошук шляхів підвищення ефективності уроків

Розділ II. Види нестандартних уроків. Їх характеристика

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Протягом тривалого часу в нашій країні була поширена класно-урочна система навчання, яка дозволяла вчителеві одночасно навчати багатьох учнів. Головним компонентом цієї системи є урок. Це частина навчального процесу, яка є викінченою в смисловому, часовому й організаційному плані. Від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу.

Найчастіше уроки будувалися на основі закономірностей навчально-виховного процесу і характеризувалися поєднанням та реалізацією всіх дидактичних принципів і правил, забезпечуючи умови для продуктивної пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їхніх інтересів та потреб. Такі уроки прийнято називати стандартними. Вони охоплюють основні етапи навчального процесу.

Стандартні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з'явилась тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нестандартних уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці. Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються у рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.

Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.

Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання - оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.

Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, потрібних у житті навичок і вмінь.

Крім того, ці уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи, дії нестандартних уроків відзначаються ігровим стимулюванням.

Водночас не слід перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.

Істотно важливе значення для нестандартного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи: уроки змагання, уроки громадського огляду знань, уроки комутативної спрямованості, театралізовані уроки, уроки-подорожі, мандрівки, уроки «Милування природою».

Отже, нестандартні уроки в початкових класах руйнують застилі штампи в організації навчально-виховного процесу школярів, спрямовуючи їх в русло активізації пізнавальної самостійності й творчої активності.

Найвищої майстерності в проведенні такого уроку досягає той учитель, який дозволяє своєму класові вільно почуватися й переживати, але утримує його в тих рамках, які потрібні ^для успіху в навчанні.

Користуючись свободою творчості й самостійної діяльності, учні не повинні забувати, що вони на уроці та дотримуватися певної дисципліни.

Мета курсової роботи: вивчити методологічні основи нестандартного уроку, як інноваційної форми організації процесу навчання школи.

Завдання курсової роботи:

1. Дати поняття про нестандартні уроки, їх особливості.

2. Охарактеризувати найпоширеніші види нестандартних уроків. Питання підготовки та проведення нестандартних уроків - це проблема, яка є мало теоретично вивчена та проаналізована.

Мойсеюк Н.Є. дає визначення поняття «нестандартний урок», пропонує найпопулярніші типи нетрадиційних уроків, а також висловлює свої думки, щодо використання цих уроків.

Максимюк С.П. знайомить нас з такими типами нестандартних уроків: урок-ділова гра, урок-гра-імітація, урок-змагання, урок взаємонавчання учнів, урок творчий звіт, урок-конкурс, урок-аукціон, урок-прес-конференція, інтегрований урок, урок-твір, комп'ютерний урок.

Поліманська М.А. пропонує нам ще одну форму навчання - урок-гра. Пропонує нам використовувати такий вид уроку, адже гра-один з найцікавіших видів людської діяльності.

Здебільшого розробки нестандартних уроків з окремими коментарями пропонуються в методичних журналах "Початкова школа", "Початкова освіта", "Все для вчителя, "Шкільний світ", "Розкажіть онуку".

Юрович В., Чистякова В., Пироженко Л. пропонують нам декілька видів нестандартних уроків у журналі «Початкова школа».

Мирончук А., Кравчук Л., що друкувалися у журналі «Шкільний світ» та Прищепа Н., Манжура М., Кравченко Т., Кочерга М., Тиндик І., Куріпта В. -«Початкова освіта» подають конспекти нестандартних уроків.

Розділ І. Дидактичні особливості нестандартних уроків у початковій школі

1.1 Поняття про нестандартні уроки, їх особливості

Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробничого і сформованого дидактикою.

Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.

Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.

Для нестандартних уроків характерно є інформаційно-пізнавальна система навчання - оволодіння знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.

Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.

Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто визначають як «урок-гра», «урок-змагання», «екологічна гра в завданнях» тощо.

Водночас не слід перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.

Істотно важливе значення для нестандартного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:

1) Уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ дітей на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.

2) Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки-взаємного навчання). До них звертаються," щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, навчального року.

3. Уроки комунікативної спрямованості (уроки диспути, конференції, телеуроки). Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи.

4. Театралізовані уроки (виконання ролей за сценарієм, імітація нової діяльності). Збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Особливо цінним є для школярів 1-2 класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним.

Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності.

5. Уроки-подорожі, мандрівки пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення.

6. Уроки «милування природою» передбачають розвиток у дітей емоційної чутливості до проявів прекрасного в навколишній природі, а також різні цікаві форми емоційно-естетичного пізнання довкілля.

Найвищої майстерності в проведенні такого уроку досягає той учитель, який дозволяє своєму класові вільно почуватися і переживати, але утримує його в тих рамках, які потрібні для успіху в навчанні. Користуючись свободою творчості й самостійної діяльності, учні не повинні забувати, що вони на уроці та дотримуватися певної дисципліни.

1.2 Пошук шляхів підвищення ефективності проведення уроків

Нерідко під час уроку перед учителем постає проблема підтримання в класі порядку і дисципліни. Причиною порушень дисципліни є передусім низька його якість, коли учням нецікаво, вони нудьгують і вдаються до різних витівок, розваг. Буває, що учні не можуть довго заспокоїтися після події, що сталася перед уроком, надто збуджені, неуважні, продовжують обговорювати її. Нерідко учні порушують дисципліну через ненормальні стосунки з учителем, грубе, нетактовне ставлення до них, намагаючись у такий спосіб «помститися». Причиною недисциплінованості може бути також хворобливий стан учня.

Знання цих причин у кожному конкретному випадку дає вчителеві змогу знаходити адекватні шляхи їх усунення, зокрема, переключення уваги учнів на корисну роботу, спокійне зауваження порушникові дисципліни, цікавий виклад матеріалу і захоплення ним учнів, швидкий темп уроку, нейтральне приємне або неприємне зауваження всьому класу чи конкретному порушнику, дії мімікою, жестами, виразом обличчя. Окрім цього, не слід забувати такі прості істини: ніколи не можна карати учня, не з'ясувавши його участь або ступеня його провини у порушенні дисципліни. Дисциплінуючи клас, слід апелювати до почуття власної гідності учня.

Підготовка до уроку будь-якого типу передбачає дотримання педагогом певних вимог - організаційних, дидактичних, психологічних, етичних, гігієнічних.

Дидактика виходить з таких аспектів ефективності уроку: керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання; напружена, досконало організована й результативна пізнавальна діяльність учнів; ретельна діагностика причин, що впливають на якість занять, прогнозування здійснення і результатів навчально-виховного процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів; творчий підхід до розв'язання нестандартних завдань відповідно до наявних умов та можливостей; обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів; диференційований підхід до окремих груп учнів; ефективне використання кожної робочої хвилини на уроці; атмосфера демократизму, змагання, діловитості, стимулювання, дружнього спілкування, прогнозування навчальної діяльності, вибір на цій основі досконалої технології досягнень запрограмованих результатів1.

Творчий учитель постійно шукає шляхи вдосконалення уроку. Такі пошуки спрямовані на розв'язання низки навчально-виховних завдань, передусім на підвищення виховної ролі уроку, використання змісту навчального матеріалу для формування національної Самосвідомості учнів, формування в них моральних, правових, трудових, естетичних якостей особистості.

Актуальною е проблема розвитку в учнів пізнавальних інтересів, виховання потреби у знаннях і самоосвіті, формування вміння працювати з джерелами наукової інформації, відбирати необхідну для свого загального розвитку і майбутньої професійної діяльності. Проблемним є питання оптимального відбору змісту навчального матеріалу до уроків, оскільки й досі бракує досконалих підручників з багатьох навчальних дисциплін.

Великої ваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань.

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від типових.

Для нестандартних уроків характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності учнів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення міжпредметних зв'язків, усунення перевантаженості учнів.

Розділ II. Види нестандартних уроків. Їх характеристика

дидактичний урок навчальний школа

Найпоширенішими видами нестандартних уроків в педагогічній літературі визначають уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділової гри, уроки-змагання, уроки типу КВК, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-творчі звіти, уроки-конкурси, уроки-ігри, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, інтегровані уроки, урок-гра-імітація, урок-твір, урок-вікторина, урок-конференція, урок «милування природою».

Урок-ділова гра

Такий урок можна провести для повторення і узагальнення матеріалу наприкінці навчального року. Клас треба поділити на три загони. За допомогою кіно летить ракета в космос, до незнайомої планети, жителі якої потрапили в біду. 1-й загін забезпечує ракету світлом, 2-й - теплом, 3-й - вентиляцією. Кожному загону видається завдання з технічними умовами. Кожний загін ділиться на три групи: конструкторів, інженерів, практичних працівників. Конструктори створюють проекти і передають їх інженерам; інженери роблять розрахунки і передають їх наступній групі, для складання і перевірки в дії. Кожній групі на виконання завдання відводиться 8 хвилин. Після сигналу всі матеріали про роботу загону повинні бути представлені на дошці. Спікер загону доповідає про виконання завдання. Робота кожної групи обговорюється і оцінюється.

Урок-звіт

Такий урок, як правило, проводиться наприкінці семестру (навчального року) з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з однієї або кількох тем.

Програма уроку-звіту планується завчасно вчителем або дітьми, обираються ведучі-журналістки. Значущість уроку-звіту безсумнівна: це

повторення вивченого матеріалу (віршів, пісень, розв'язування нетрадиційних завдань), і поширення світогляду дітей. Також урок-звіт сприяє розвитку артистизму, мислення, мовлення, уміння спілкуватися, виховує культуру поведінки.

Урок-подорож

Поняття «подорож» охоплює такий зміст: поїздка або пересування пішки поза межі перебування, але тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприянням тих факторів чи умов, які оточують учня. При уявній подорожі може відбуватися все те, що супроводжує кожну справжню подорож - яскраві враження, позитивні емоції, цікаві зустрічі. Учні сидять у класі за партами і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад учителя. Тут учитель уже виступає в ролі капітана корабля, штурмана, ведучого і т.д., а школярі є мандрівниками, які, слідуючи вказаному вчителем курсу, подорожують у просторі або часі. Юні мандрівники зустрічаються з новими явищами, спостерігають цікаві природні процеси, ознайомлюються з різноманітними живими організмами, роблять висновки і узагальнення.

Основний позитивний момент уроку-подорожі полягає в тому, що учні відчувають себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими-науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки, підсумки-узагальнення. Самостійно можуть відповісти, наприклад, на запитання:

- Чому з хмари падає сніг і дощ?

- Чому від стану зубів людини залежить її здоров'я?

Таким чином, проведення уроків-подорожі розвиває в учнів спостережливість, уміння робити підсумок та висновки, шукати зв'язки між наслідками і причинами, по-своєму трактувати певне явище. Крім того, урок-подорож сприяє розвиткові уяви і фантазії, мови і мислення, інтересу до вивчення природи.

Головним і найскладнішим завданням учителя на уроці-подорожі є створення такої обстановки, за якої учні уявили б себе справжніми мандрівниками. Для цього він повинен дібрати і майстерно поєднати ілюстративний матеріал, і магнітофоні записи, діафільми та представників живої природи. Дітям набагато легше буде уявити себе у справжній подорожі, якщо вони, наприклад, переглядатимуть фотографії, малюнки, відеозаписи гір та гірської місцевості, прослухають спів птахів, записаний на магнітній стрічці, чи вивчать специфічну будову листка алое на справжній рослині.

Дуже добре, коли проводити урок-подорож учителеві допомагає учень старших класів чи лаборант. Діяльність цих «екскурсоводів» забезпечить учням повноцінну картину подорожі і допоможе залучити до активної співпраці більшу кількість учнів.

Слід зауважити, що в жодному разі вчителі не повинні замінювати уроки-подорожі на уроки-екскурсії одні одними. За своєю основою ці поняття подібні, але сама форма їх втілення докорінно відрізняється. Урок-екскурсія проводиться в іншій зовнішній обстановці, за межами класу. Під час уроку-подорожі учні залишаються в класі, але вони подумки перебувають у лісі чи на березі річки. Урок-подорож слід застосовувати в тих випадках, де неможливо провести екскурсію.

Для учнів початкових класів можна запропонувати такі теми для подорожей на уроках природознавства: «Зимова подорож у природу», «Ґрунти рідного краю», «Корисні копалини рідного краю».

Урок «милування природою»

Учні початкових класів мають зрозуміти, що світ природи існує не тільки як об'єкт наукового вивчення та практичної діяльності людини, а і як джерело естетичних емоцій та почуттів. Неабиякий потенціал такого шкільного виховання містять у собі так звані уроки «милування природою».

Милування природою - досить складний процес. Це не просто спостереження за об'єктами та явищами навколишнього середовища. Милування красою природи означає зробити її предметом особливої уваги, духовно з'єднатися з нею. Технологія проведення уроків милування потребує від учителя високої педагогічної культури. Адже під час такого уроку школярі одержують насамперед емоційно-суттєву та художню-образну інформацію про природу.

Уроки милування проводять здебільшого в позаурочний час. Тривалість їх дещо менша від звичайного шкільного уроку, тому що вона враховує вікові можливості дитячого сприймання (до 20 хв. у 1-2 кл. і 30 хв. у 3-11 кл.). Необхідно пам'ятати, що не можна перенасичувати навчально-виховний процес такими уроками, бо інакше вони викликатимуть байдужість і нудьгу.

Уроки милування доцільно пов'язувати з своєрідним станом природи, як-от: листопад, перший сніг, відлига, поява райдуги тощо. Нестандартність таких уроків потребує ретельної підготовки вчителя.

Насамперед потрібне попереднє осмислення класоводом естетичного потенціалу природи, споглядання якої планується. Слід своєчасно знайти відповідь на такі питання:

- Що саме в природі певного, сезону є носієм естетичної інформації?

- Що зумовлює естетичну виразність і своєрідність даної пори року.

- Який комплекс чуттєвих ознак можна вважати естетичним змістом, скажімо, осені?

Завжди можна відокремити конкретні чуттєві ознаки (світло і колір, форму, зв'язки, запахи), які надають особливу виразність тому чи іншому стану природи. Для осіннього пейзажу характерна розмаїтість кольорів, весні притаманні особливий динамізм і багатство звукових характеристик. Такий аналіз ґрунтуватиметься на об'єктивних властивостях природи і водночас певною мірою на суб'єктивності індивідуального сприймання природної краси.

Відповідно до цього пропонується і тематика «милування» для початкових класів. Наприклад:

1 клас. «Природа міста», природа її околиць». «Рослини. Різноманітність рослин».

2 клас. «Карнавал осінніх барв», «Як народжуються листочки. Перші квіти».

3 клас. «Різноманітність рослин у природі». «Довкілля тварин».

4 клас. «Природні угрупування рідного краю». «Рослинництво рідного краю».

Урок-конференція

Як відомо, конференція - це збори, нарада представників урядових, громадських, наукових організацій для обговорення та розв'язання певних питань.

Уроку передує обов'язкова самостійна підготовка учнів. Таким чином, володіючи інформацією з різних джерел, учитель разом із учнями будує урок-конференцію. Замість одноосібного викладання матеріалу відбувається обмін тими знаннями, які здобули учні. Вчитель лише коригує, підсумовує узагальнює.

Водночас слід зауважити, що в жодному разі не можна перетворювати такий урок на доповідь школярів. На уроці-конференції повинно бути обговорення нової інформації, а не лише її повідомлення. Тому перед кожним наступним «виступом» учня вчитель має двома-трьома реченнями ввести клас у коло питань, яке він розкриє, зосередити увагу дітей на головному.

Таке чергування виступів учнів, обговорювання класу та повідомлення вчителя сприяють легшому засвоєнню інформації.

Дуже добре, коли на уроці-конференції виступи школярів складаються не лише із словесних розповідей. Кожну розповідь може супроводжувати показ таблиці, ілюстративний матеріал чи наочний посібник. Іноді учні,

розподіливши між собою ролі на уроці, стають одні повідомлювачами, а інші відповідальними за практичне виконання певного завдання.

Практичні завдання можуть бути різноманітні, залежно від теми конференції. Це може бути виготовлення гербарію, зібрання колекції, підготовка роздавального матеріалу, закладання дослідів, повідомлення цікавих факторів, демонстрування виробів із корисних копалин і ін.

Важливо звернути увагу, що на уроці-конференції учні мають почуватися рівномірними господарями. Адже вони не просто відповідають на запитання, виконують завдання, а допомагають учителеві проводити урок. Тому використання такої форми роботи виховує у школярів самостійність, повагу до співрозмовника, розвиває уміння слухати, виділяти головне, уміння довести свою думку. Виступи учнів у ролі вчителя впливають на формування особистості школяра, допомагають краще зрозуміти свої права і можливості.

Отже, урок-конференція у початкових класах - це перша сходинка до наукової діяльності майбутніх науковців, дослідників.

Урок-вікторина

Термін «вікторина» визначається як гра, що являє собою ряд питань із різних галузей людської діяльності, які потребують відповідей в усній чи письмовій формі. Оскільки вікторина - це різновид гри, то діти залюбки стають її учасниками.

Проведення уроку-вікторини в початкових класах буде результативним лише за вмілої підготовки вчителя до уроку.

В основі вікторини лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні чи команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен урахувати вік, інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого класу. Володіючи такою інформацію, він зуміє правильно обрати ту тему уроку, яку можна провести у формі вікторини, застосовуючи досвід і знання учнів.

Готуючи урок-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї форми навчання - дати учням знання з певної теми. Ця освітня мета уроку має в першу чергу враховуватися при побудові запитань. Вони мають бути правильними з теоретичного і методичного поглядів, базуватися на сучасних досягненнях у галузі природознавства, містити доступні дітям природничі терміни, елементи дослідів.

Усі питання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Слід уникати сталих форм запитання на зразок: «Дайте визначення...», «Назвіть...», «Розкажіть...». Під час формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва і літератури, ТЗН. Запитання вікторини мають поєднувати теоретичні знання і практичні вміння, міжпредметні зв'язки та досвід учнів.

Урок-вікторина має характер змагання, що також повинно впливати на побудову запитань. Для активнішого змагання запитання вікторини слід формувати чітко, конкретно, без зайвих слів. Лише в такому випадку учні зможуть дати швидку відповідь.

Ще одною важливою умовою ефективного проведення вікторини є вміле її втілення. Насамперед учитель повинен попередити учнів про те, що у них буде урок-вікторина з певної теми, щоб вони могли заздалегідь підготуватися до неї. На уроці слід залучити до роботи всіх учнів. Цього можна досягти, поділивши клас на кілька команд з невеликою кількістю учасників, де кожен член команди виконуватиме певне завдання.

Не менш важливим є підбиття підсумків вікторини. Логічним закінченням уроку-вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів.

Використання уроку-вікторини має широкі можливості.

Урок-вікторину доцільно використовувати, як підсумковий до певного розділу. Назвемо деякі теми для таких уроків: «Підсумки весняних спостережень», «Корисні копалини», «Різноманітність природи України».

Підсумовуючи сказане, слід зауважити, що хоча підготовка вчителя до вікторини є досить тривалою і нелегкою, але саме ця форма проведення уроку дозволяє йому активно керувати навчальним процесом, а не бути одноосібним інформатором.

Урок типу КВК

Це своєрідна гра-змагання команд веселих і кмітливих, що розгортається на уроці. Характерною ознакою такого уроку є його насиченість позитивними емоціями. Безперечно, що урок, повний емоцій, на довгий час збережеться у пам'яті учнів. До того ж, він сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Для уроку-КВК притаманними є певні особливості, які відрізняють його від усіх інших типів нестандартних уроків і які слід ураховувати під час його підготовки та проведення.

Перш за все треба організувати, як мінімум, дві команди, які братимуть участь в КВК. Команди повинні знайти собі цікаві назви та обрати капітанів. Обрання капітана - досить важливий етап у створенні команди. Адже капітан повинен добре знати матеріал, бути спостережливим, веселим, енергійним, кмітливим, активним. І що головне - користуватися авторитетом серед учнів команди й уміти організувати учнів на виконання різних завдань.

Ініціативу до створення команди повинні виявити самі учні, але вчитель має провести контроль та корекцію цього процесу, щоб утворенні команди були рівносильними. Інакше урок-КВК, ще не відбувшись, буде приречений на невдачу, а в гіршому випадку - ще й на озлоблення чи ворожнечу нерівносильних команд.

Другим важливими моментом уроку-КВК є наявність журі, яке оцінюватиме гру команд. Склад журі може бути різноманітним, включаючи і вчителя-класовода, і учні з активу класу, старшокласників, а також запрошених представників адміністрації школи, батьків. Головним критерієм під час формування складу журі повинно бути не його кількість, а об'єктивність.

Чи не найважливішим для уроку-КВК є вдалий вибір його теми і змісту змагань. Тему варто обирати таку, що її учні добре засвоїли на попередніх уроках. Іноді темою уроку-КВК може бути частина будь-якого розділу. Наприклад, у формі уроку-КВК можна провести такі теми, як «Корисні копалини», «Водойми та території України», «Органи травлення людини». Щодо змісту уроку-КВК, то його повинні формувати такі конкурси, які б мали триєдину мету (навчальну, виховну, розвивальну) і за тривалістю вмістилися б у відведений для уроку час. Саме при формуванні змісту уроку-КВК не варто забувати, що це урок, а не виховний захід, тому необхідно дотримуватися всіх функцій і завдань навчального заняття.

Серед завдань-конкурсів можуть бути такі:

- поясніть термін;

- продемонструвати дослід;

- доведіть і т.п.

Але саме формування завдань-конкурсів повинно бути нестандартним, цікавим, веселим. Цьому сприятиме використання жартів, загадок, уривків пісень, фрагментів казок, кінофільмів тощо. Так, наприклад, пропонується відгадати такі загадки:

У якому лісі немає листя? (У хвойному).

Посеред двора стоїть гора,

Спереду вила, позаду мітла. (Корова).

Коли можна воду в решеті носити? (Як замерзне)

Хвіст гачком, ніс п'ятачком, Ще й два ряди ґудзиків. (Свиня).

Прийшла кума з довгим віником На бесіду з нашим півником. (Лисиця).

Визначаючи зміст конкурсів, учитель повинен урахувати пропозиції та ідеї учнів. Обов'язковим етапом проведення уроку-КВК є підбиття підсумків. На цьому етапі журі проводить оцінювання команд, визначає переможця. Учитель звертає увагу на помилки суперників. Шкала оцінювання конкурсів також розробляється вчителем.

Комп'ютерні уроки

Нехай, наприклад, на уроці вивчається рух тіла на похилій площині. У десятому класі з персональними комп'ютерами діти самостійно ставлять індивідуальний машинний експеримент: за допомогою комп'ютерів моделюють вид руху, визначають його кінематичні і динамічні характеристики. Самі задають вихідні умови. Варіантів процесу може бути дуже багато. Аналізуючи даний експеримент, учні виявляють суттєві особливості руху (умови виникнення ковзання, кутом нахилу площини до горизонту і вплив цих параметрів на швидкість і прискорення тіла). На основі отриманих результатів діти виводять загальні закономірності руху тіла по похилій площині.

Структура такого уроку:

Перевірка домашнього завдання - 10 хв.; учитель дає завдання для машинного експерименту при вивченні нового матеріалу - 2-4 хв.; робота на комп'ютері з людиною руху і запис результатів у зошити - 17-20 хв.; обговорення підсумків експерименту і формулювання висновків - 10-15 хв.; домашнє завдання - 1-3 хв.

Урок-гра-імітація

Урок-гра-імітація роботи спеціально конструкторського бюро. Клас ділиться на групи, кожна група отримує завдання:

1 група - мозковий центр - розробляє проект, висуває гіпотезу;

2 група - група допомоги - видає необхідні дані з довідників і паспортів приладів;

3 група - історики - готують історичний огляд за темою;

4 група - монтажники - збирають конструкції і перевіряють їх;

5 група -- група техніки безпеки;

6 група - економісти - вони обґрунтовують економічну доцільність проекту;

7 група - управління і контролю.

За такою методикою можна вивчити теми «Теплові двигуни», «Оптичні прилади», «Реактивний двигну», «Плавання суден».

Урок-змагання учнів

Клас ділять на дві групи, приблизно однакові за рівнем знань. У кожній обирають капітана і консультанта. Консультант працює зі слабшими членами команди. Урок складається з кількох конкурсів. Учнів попереджають, що в процесі змагання враховуватиметься активність кожного з них і команди загалом. За кожну відповідь журі виставляє бали у відомість. Перемагає команда, яка набирає найбільшу кількість балів. Наприклад, на уроці математики чи фізики можуть бути такі конкурси: «Чи знаєш ти формули?», «Конкурс кмітливих», «Змагання любителів кросвордів», «Чи розумієш ти графіки?», «Знайди помилку», «Пошук» та ін.

Перший конкурс може відбуватися у такий спосіб. Представники команд витягують папірець, згорнутий у трубочку, або кидають кубик, на гранях якого написано формули. Формулу записують на дошці, пояснюють зміст, відтак ставлять запитання, що стосуються цієї формули. Журі оцінює відповіді й виставляє оцінку. Другий конкурс, в якому кожен може виявити свою кмітливість, - розв'язування якісних задач. Разом з малюнками їх записують на картці. Представники команд витягують картки-завдання і відповідають на запитання. Якщо вони не можуть відповісти, просять допомоги у своєї команди; якщо й вона неспроможна зробити це - допомагає команда-суперниця, але перша команда втрачає бали, а друга за правильну відповідь - набирає. Для третього конкурсу готують спеціальні картки. На картках, розданих учням обох команд, намальовано сітку-кросворд, складений учителем. Під картку підкладають копіювальний і чистий аркуші паперу. Розв'язуючи кросворд, відповіді вписують у картку і здають її журі. У четвертому конкурсі, як і в попередньому, представники команд витягують картки з графіками й запитання, на які треба відповісти. На виконання завдання відводиться певний час. Картки здають журі.

Урок-взаємонавчання учнів

Урок-взаємонавчання учнів - це групова робота над новим матеріалом, засвоєння його на уроці взаємодопомоги і взаємовідповідальність учнів.

Структура уроку:

а) формується екіпаж з 4-х чоловік: командир, (сильний учень), штурман, 2 пілоти;

б) ставиться мета - засвоїти матеріал;

в) учитель детально з демонстраціями пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і конспектів, третій раз пояснює швидко;

г) екіпаж починають працювати: спочатку командир повторює матеріал своїм підлеглим, потім приймає залік у штурмана, командир і штурман опитують пілотів, ставлять їм залік і оцінки. Екіпаж готовий до захисту знань;

ґ) командир витягує жетон: якщо жетон «Вибір» - учитель визначає, хто буде відповідати, жетон «Делегат» - екіпаж вибирає, хто буде відповідати; жетон «Усі» - відповідає кожен член екіпажу; жетон «Довіра» - опитування не проводиться; оцінка в журнал виставляється кожному та, яка була визначена в групі; жетон «Екзаменатори».

Урок - творчий звіт

Тема і дата уроку оголошується за 2 місяці. До цього заняття потрібно виконати творчу роботу за темою: виготовити прилад, розробити проект, провести лабораторні дослідження написати реферат, узяти інтерв'ю у спеціаліста.

Кожен учень вибирає собі роботу по душі. Працювати можна індивідуально або в групі, самостійно користуватися консультаціями вчителів, звіт про діяльність повинен містити обґрунтування, виклад суті, пояснення отриманих результатів, показ практичного їх застосування. Урок будується так: вступне слово педагога, виступи учнів зі звітами, їхні відповіді на питання однокласників і членів «приймальної комісії», підбиття підсумків.

Урок-конкурс

За 3-4 дні до уроку вчитель повідомляє учням про конкурс, просить вивчити вірші і пісні літературною мовою. Програма змагання за темою «День учня» в 4-му класі, наприклад включає завдання: розкажи про свій розпорядок дня; розкажи, як ти допомагаєш своїй матері; розпитай свого друга, що робить після школи; накрий стіл і прокоментуй свої дії, проведи фізкультпаузу, використай лічилки німецькою мовою. Урок закінчується концертом німецькою мовою.

Урок-аукціон

Що продавати? Звичайні предмети і речі зроблені учнями. Наприклад, шапку Мономаха. її можна купити і якнайкраще, найдетальніше розповісти, які люди, які події з нею пов'язані. Звучить гонг - продано. Або взяти камінь. Здавалося б, що можна сказати про звичайний камінь? Але відповідей багато і купця вибрати важко. Бо камінь - це і відбувається те, що Сухомлинський називає «емоційним пробудженням розуму».

Урок-прес-конференція

Учитель повідомляє учням, що за однією з тем програми відбувається конференція з гостем. Роль гостя дістається найпідготовленішому учневі, усі інші журналісти. Кожен готує запитання. На уроці зсовується столи, за ними журналісти із записними книжками, фотографіями. Перед кожним - табличка з назвою газети або журналу. Гість ледве встигає відповідати за запитання: кожен хоче запитати якнайбільше, щоб потім розповісти своїм читачам.

Інтегрований урок

Один із напрямів методичного оновлення уроків у початкових класах -проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об'єднаних навколо однієї теми. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Деякі методисти схильні вважати, що інтеграція - зовсім не нове явище у вітчизняній початковій школі, адже ще К.Д. Ушинському шляхом інтеграції письма і читання вдалося створити синтетичний метод навчання грамоти.

Інтеграція лежала і в основі комплексних програм, які складались у 20-х роках. Побудовані на основі широкої міжпредметної інтеграції, вони, на жаль, виявилися непродуктивними для навчання і розвитку учнів, бо не давали їм систематичних, ґрунтовних знань і вмінь.

Блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був досвід В.О. Сухомлинського, його «уроки мислення в природі», які він проводив у Павлиській школі для 6-річних учнів. Це, на наш погляд, - інтеграція основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчання, виховання і розвитку дітей 6-7 років. У наш час ідея інтеграції змісту і форм навчання приваблює багатьох учених і вчителів-практиків.

Цікаво, що характерною рисою початкової школи багатьох закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об'єднані в мистецтво мовлення; відомості з історії, географії, громадянства - у суспільствознавство; відомості з фізики, хімії, біології, астрономії - у природознавство. Методичне проведення інтегрованих уроків потребує дуже високого професіоналізму й ерудиції вчителів .

Учителі початкової школи можуть проводити уроки за інтегрованими програмами з таких предметів: ознайомлення з навколишнім (або «Людина і світ»), художня праця, музика і рух.

Крім того, в деяких школах у регіональному або шкільному Акомпоненті введено інтегровані уроки з народознавства, валеології, українознавства, розвитку творчих здібностей, етики, художньої культури.

Чим відрізняються уроки інтегрованого змісту від використання міжпредметних зв'язків? На наш погляд, це - різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв'язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення його теми. Це - окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття. Припустимо, на уроках читання у 3-му класі з теми «Прийди, весно, з радістю!» вчитель у бесіді активізує ознаки картин природи в середині чи наприкінці весни, залучає дитячі малюнки на весняну тематику. В цьому разі маємо справу з міжпредметними зв'язками уроків природознавства і малювання. Якщо ж учитель проводить урок на тему «Художній образ весни», на якому зінтегровано зміст з різних предметів, і учні включаються у різні види діяльності, щоб в їхній свідомості та уяві виник літературно-художній образ весни, то такий урок вважаємо інтегрованим. Особливість його в тому, що тут поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі. Тому дуже важливо чітко визначити головну мету даного інтегрованого уроку, те, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні. Вважаємо, що метою інтегрованих уроків є створення передумов для різнобічного розгляду учнями певного об'єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення до пізнання.

Аналіз діючих програм для 4-річної школи і вивчення досвіду практиків розкривають широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з багатьох предметів. Покажемо лише основні зв'язки між предметами для проведення інтегрованих уроків.

Як бачимо, можливості для інтеграції навчального змісту, а згодом і проведення інтегрованих уроків, досить широкі. Що ж до їх кількості, то тут, гадаємо, однозначної відповіді бути не може. Все залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов'язані між собою, і провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин. Тому бажано заздалегідь, хоча б на півріччя, проаналізувати календарне планування, зіставити матеріал різних предметів, визначити теми, близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих уроків готуватися треба не лише вчителеві, а й учням.

Урок-твір

За декілька днів оголошується тема уроку та план. Учням пропонується вдома прочитати параграф підручника, додаткові матеріали. У класі учні пишуть твір. На дошці план і таблиці, на столі стоять прилади. Твір закінчується складанням задачі за темою і її розв'язком. Інший варіант: учитель ставить учням завдання - написати твір, у якому пов'язати в єдине ціле 5-10 випадків з життя, у яких зустрічаються фізичні явища і поняття. При оцінці творів враховується кількість прикладів, логіка мислення, якість пояснення.

Урок-гра

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.

У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру. Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, привчають до колективних форм роботи.

Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу. Система підбиття підсумків гри передбачає:

- доброзичливе ставлення до учня;

- позитивне оцінювання зусиль учня;

- конкретні вказівки, спрямованні на покращення досягнутого результату.

Готуючись до нестандартних уроків вчитель має продумати:

- які вміння і навички вони повинні формувати у дітей; -- які виховні завдання вони мають реалізувати;

- який матеріал краще використати для уроку;

- чітко визначити організацію проведення уроку;

- підбиття підсумків.

Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають перевтомленню, підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку, формують в них конкретні уявлення, полегшують оволодіння абстрактними поняттями.

Призначення ігор різноманітне. Це й ознайомлення з новим матеріалом, і закріплення, повторення раніше набутих знань.

А.С. Макаренко писав: «Треба зазначити, що між грою і роботою немає великої різниці. В кожній грі є насамперед робоче зусилля думки».

О.Я. Савченко зазначає, що «у структурі уроку місце гри визначається її пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу».

В процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, розвивати увагу, спостережливість, кмітливість. В грі всі діти займають активну позицію. Ігри на уроках пов'язані з розвитком пізнавальних інтересів школярів, розвивають усне мовлення та логічне мислення школярів.

Гра дарує дітям радість і захоплення, пробуджує у душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.

Наприклад, одноманітне розв'язування завдань на уроці математики стомлює дітей, виникає байдужість до вивчення предмета. Проте розв'язання цих самих завдань у процесі гри стає для дітей вже цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети - в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він вміє, що він знає.

Підсумовуючи, наголосимо, що нестандартні уроки дають результати в розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів, формують здатність володіти своїм тілом, усвідомлювати значення самовиховання. Змістовні й цілеспрямовані нетрадиційні уроки вносять у звичну систему уроків привабливу для учнів новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, а найголовніше - інтеграція змісту і організаційних форм допомагає дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно і водночас різнобічне.

Урок-екскурсія

Екскурсія - форма організації навчання, яка передбачає вихід учнів на місце розташування об'єктів вивчення (природи, історичних пам'ятників, музеїв, виробництва) для безпосереднього ознайомлення з ними. Вона пов'язує навчальний процес з реальним життям і допомагає учням шляхом спостереження пізнавати предмети і явища в їх природному оточенні.

Успіх будь-якої екскурсії залежить у першу чергу від ретельної підготовки вчителя. Для цього необхідно:

- чітко сформулювати мету, визначити загальні та індивідуальні завдання, час, який відводиться на екскурсію і збір матеріалів;

- ознайомити учнів із засобами збору матеріалу: прийомами ведення записів, замальовок, основами фотографування, звукозапису тощо;

- визначити творчі завдання для учнів: написати твір, підготувати доповідь, скласти альбом, випустити газету, скласти гербарій і колекцію, підготувати роздатковий матеріал для уроків, шкільних виставок, музеїв тощо;

- ознайомити учнів з правилами поведінки й основами техніки безпеки.

Висновки

1. Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки широко використовують у сучасній школі. Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задуми, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку - перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.

2. Найпоширеніші типи нетрадиційних уроків: урок-прес-конференції, урок-аукціон, урок-ділові ігри, уроки-змагання, уроки типу КВК, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, інтегровані уроки, урок-гра-імітація, урок-твір, урок-вікторина, урок-конференція, урок «милування природою». Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять.

3. Нестандартний урок відрізняється від стандартного тим, що: на стандартному уроці переважає запам'ятовування, тобто вивчення нового матеріалу; навчальний матеріал є легким і доступним; ЗУН використовують уже в готовому виді. На нестандартних уроках переважає осмислення нового матеріалу, використовують проблемний підхід, багато уваги приділяють для самостійної роботи, структура уроку є зміною.

Отже, ми вважаємо, що йдучи на такий урок, учень не буде боятися, що йому важко дається предмет і він знову одержить поганий бал, такий урок допомагає внести в навчання впевненість, у тому що усім буде зрозуміло, а також цікаво і захоплююче, як у детективному серіалі: одна серія закінчується на тому місці, що інтригує і усі з нетерпінням чекають продовження.

Аналіз літератури проведений мною показав, що використання нестандартних уроків покращує навчально-виховний процес, підвищує інтерес до предмету. Адже дуже важливо викликати зацікавленість до навчання, навчити відвідувати уроки з великим бажанням, вести постійно творчий пошук, відкривати в собі сховані таланти і просто «любити» уроки.

Учителі ж можуть використовувати такі уроки при підготовці відкритих уроків, позакласних заходів, вони підштовхують до пошуку нових форм і методів навчання. Такі нові форми роботи реалізовують функції навчання: виховну, освітню, розвиваючу.

Також з аналізу літератури можна зробити висновок, що думки педагогів на нестандартні уроки розходяться: одні бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у демократизації школи, а інші навпаки вважають небезпечним порушення педагогічних принципів.

На мій погляд практикувати такі уроки слід усім вчителям, але перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через велику втрату часу вчителя при підготовці якісного нестандартного уроку.

Список використаних джерел

1. Бокова О.Г. Урок-мандрівка// Розкажіть онуку. - 2008. -№5. - С. 50-51.

2. Гакриндашвілі Т. Урок типу КВК // Початкова освіта.-2006.- №10. - С. 21.

3. Галузяк В.М. Педагогіка. - В.: РВВ ВАТ «Віноблдрукарня», 2001. - 200 с.

4. Коваленко Н.В. Урок-подорож // Розкажіть онуку. - 2008. - №4. - С. 112.

5. Коченгіна М. Урок-творчості // Початкова освіта. - 2006. - №12. - С. 6-7.

6. Кравченко Т. Урок-конкурс // Початкова освіта. - 2006. -- №16. - С. 9-11.

7. Кравчук Л. Урок-вікторина // Шкільний світ. - 2006. - №10. - С. 20-22.

8. Куріпта В. Урок-гра // Початкова освіта. - 2006. - №20. - С. 11-13.

9. Малафіїк І.В. Урок у сучасній школі питання теорії і практики. - К.: Рідна школа, 1989.-С. 140-141.

10. Максимюк С.П. Педагогіка. - К.: Кондор, 2002. - 456 с.

11. Манжура М. Урок-телепередача // Початкова освіта. - 2006. - №15

12. Мирончук А. Урок-прес-конференція // Шкільний світ. - 2006. - №6.

13. Мірошник В.І. Урок-конференція // Розкажіть онуку. - 2008. - №4.

14. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К.: Рідна школа, 2007. - 656 с.

15. Паламарчук В.Ф. У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. -1991. -№1.-С. 66-67.

16. Парфьонова Н.А. Урок-гра // Розкажіть онуку. - 2008. - №2. - С. 95-96.

17. Пироженко Л. Урок-подорож // Початкова освіта. - 2007. - №9. - С. 19-20.

18. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. - К.: 1989. - С. 18-19.

19. Поліманська М.А. Основи дошкільної педагогіки - К.: Абрес, 2001.- 432 с.

20. Прищепа Н. Урок-змагання // Початкова освіта. - 2007. -- №10. - С. 56-57.

21. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999.

22. Сніжко Н.І. Урок-дискусія // Розкажіть онуку. - 2008. - №5. - С. 52-53.

23. Тиндик І. Уроки милування // Початкова освіта. - 2005. - №45. - С. 13-14.

24. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Академія, 2002. - С. 166-167.

25. Чистякова В. Урок-екскурсія // Початкова школа. - 2007. - №7. - С. 20-21.

26. Чистякова В. Інтегрований урок // Початкова школа. - 2007. - №12.

27. Юрович В. Поняття про нестандартні уроки // Початкова школа. - 2006. -№6.-С. 31-34.

Размещено на Allbest.ru