Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках фізичної культури

Головним аспектом формування пізнавальних інтересів на основі зіткнення чисто емпіричних знань учнів, одержаних в особистому досвіді, і систематичних знань, що одержуються у навчанні, є приклад розрізнених буденних уявлень на рівень систематичних знань.

Таким чином, стимул оновлення вже засвоєних раніше знань з класу в клас закономірно посилює свій вплив на інтерес. Він виявляє свою цінність саме тим, що сприяє появі нового ступеню оволодіння знаннями. Це зрештою на відомому етапі відчувають і усвідомлюють самі учні, все більше оволодіваючи діалектичним підходом у процесі занять фізичною культурою.

в) Історичний аспект шкільних знань (історизм), повідомлення відомостей з історії розвитку фізичної культури і спорту, історії наукових відкриттів, при цьому, з одного боку, пізнавальний інтерес сприяється на менш відомий, іноді зовсім новий матеріал, оволодіваючи яким ще більшою мірою усвідомлюють те, що дає школа, урок, вчитель. З другого боку, історичний підхід у процесі проведення уроків фізичної культури якоюсь мірою наближає процес навчання до наукового пізнання. Дізнатись, яким було відповідне знання у своїх джерелах, як воно розвивалось, стикалося з науковими пошуками, відчути і випробувати їх труднощі і радості - це значить, наблизитись і до усвідомлення власного пізнавального інтересу, нехай не до відкриття, а до засвоєння наукових положень, але поєднаного все таки з пошуками істини.

Саме цей стимул буває поєднаний з новими невідомими фактами з

історії розвитку фізичної культури і спорту, з біографії спортсменів. Відомості про джерела відкритті завжди сприймають учнями з великою цікавістю, тому що вони допомагають побачити вивчене по-новому, сприяє оновленню того, що стало звичайним і звичним. З другого боку, Історичні відомості завжди менш відомі учням і сприймаються ними як несподівано нове і захоплююче.

Наприклад, при ознайомленні учнів з грою у бадмінтон, ми запитуємо у шестикласників, чи знають вони, як виникла ця гра. На сучасному етапі вона набула статусу олімпійського виду спорту. її дебют відбувся у 1992 році у Барселоні. Починаємо розповідати учням, як виникла ця гра. За народними переказами, - наголошуємо ми, -приблизно три тисячі років тому хлопчики із японського селища підібрали із землі яблуко, прикрасили його гусячим пір'ям і стали заради забави кидати його один одному широкими палками. Незабаром гра у "літаюче перо" розповсюдилась і в інших азіатських країнах - Китаї, Індії, а волани являли собою набір пір'я, скріпленого кілцем. У Росії про гру у волан взнали ще при дворі Катерини II, саме цариця із задоволенням в неї грала. Але законодавцем гри у волан став герцог Бофорт. У 1872 році він привіз у свій родовий маєток в англійському курортному містечку Бадмінтон (зараз там музей бадмінтону) цікаві м'ячі та ракетки. Гра прийшлась до смаку місцевій знаті.

Історичний підхід у навчанні є засобом підвищення у школярів інтересу до пізнання, який сприяє глибокому засвоєнню знань.

г) усвідомлення практичної необхідності в знаннях для життя. Пізнавальна і практична діяльність людини знаходиться у тісній єдності. У пізнанні і дії відбуваються збагачення особистості. Джерело формування пізнавальних інтересів для значної частини учнів лежить в їх практичній діяльності, займаючись якою, вони відчувають успіх і творчий підйом. Саме цю частину школярів на уроках фізичної культури цікавить не теоретичний аспект, а ті поради і рекомендації, які вони можуть використати для власної практичної діяльності. Наприклад, на уроках фізичної культури ми обґрунтовано доводимо, що систематичні заняття фізичною культурою сприятимуть розвитку серцево-судинної, кістково-м'язової, дихальної систем, покращує пам'ять, допомагають зосередити увагу, поліпшують точність оцінки виконаної фізичної та розумової роботи. Це, в свою чергу, підвищує на 10-15 % успішність школярів, на 4-10 % продуктивність індивідуальної та колективної праці при роботі в шкільних майстернях, у сільському хазяйстві, в учбово-виробничому комбінаті; різко скорочують трудові збитки, зв'язані з хворобою, відволікають від шкідливих звичок.

Стимуляція пізнавального інтересу за допомогою показу практичного значення знань, за даними нашого дослідження, особливо актуальна для підлітків, які в силу недостатності знань і досвіду не завжди у змозі оцінити теоретичну цінність і значення одержаних знань, але завжди охоче відгукуються на можливість практично використати знання у своєму особистому житті.

Ми враховували, що учням 1- 4 класів властива спрямованість у майбутнє, тому всю роботу з фізичного виховання проводили таким чином, щоб їм було добре зрозумілим необхідність поглиблення знань і вироблення різноманітних рухових вмінь та навичок у процесі занять фізичною культурою для здійснення їх життєвих планів.

На власному досвіді школярів ми переконували їх в можливості виробити у собі потрібні фізичні і психічні якості за допомогою спеціальних вправ. На конкретних прикладах доводили зв'язок між якістю виконання певних вправ і рівнем розвитку спритності, швидкості, сили рухів, розвику ручної вмілості і т. ін. Ці пояснення пов'язували з питанням підготовки школярів до професійної діяльності. Міцне здоров'я і висока працездатність, - наголошували ми, - потрібна людям усіх спеціальностей. Спритна, швидка, витривала людина, яка володіє різноманітними руховими вміннями й навичками швидше засвоює новий вид трудової діяльності, ніж людина з низьким рівнем розвитку рухової функції.

Ми систематично повідомляли учням про те, які якості мають особливе значення для певних професій і як ці якості можна розвивати у собі за допомогою фізичних вправ. Наприклад, швидкість, точність і спритність рухів необхідні для професій, пов'язаних з управлінням машинами і обслуговуванням сучасних механізмів, а також для багатьох професій сфери обслуговування, медичних працівників та ін. Вестибулярна стійкість дуже важлива для пілотів, моряків, монтажників, будівельників.

д) Важливим джерелом, що стимулює пізнавальні інтереси у навчанні є самостійна пізнавальна діяльність учнів.

Вчений - дидакт М.А. Данілова розглядає пізнавальну самостійність учнів на базі їх активності як якість особистості, для якої характерно:

прагнення і вміння самостійно думати;

здатність орієнтуватись в новій ситуації, знайти свій підхід до нового завдання;

бажання зрозуміти не тільки знання, що засвоюються, але і способи їх здобуття;

критичний підхід до судження інших;

незалежність власних суджень.

Розглядаючи самостійну пізнавальну діяльність учнів як один з важливих стимуляторів пізнавального інтересу, необхідно мати на увазі таке:

1. Слід використовувати різноманітні форми самостійної діяльності учнів.

Наприклад, ми вчили учнів самостійно проводити фізкультурні знання та спортивні тренування, допомагати порадою товаришеві, знаходити помилки при виконанні вправи і відшуковувати шляхи їх подолання.

Враховуючи прагнення підлітків до самостійності і самоствердження, ми у процесі занять фізичною культурою надавали їм можливість задовольняти ці потреби шляхом залучення їх до виконання завдання таких як організація командних ігор, виконання обов'язків старшої групи; судді.

Поряд з цим, після відповідної підготовки, ми залучали їх до проведення занять (виконання фізичних вправ) з молодшими школярами.

Вплив успішно протікаючої самостійної діяльності сприятиме підвищенню ролі занять учнів у формуванні у них рухових умінь та вихованні культури рухів.

Озброєні відповідними знаннями, учні виконують вправи свідомо, узгоджують рухи з диханням, дотримуються правильної постави, Активна розумова діяльність учнів при виконанні фізичних вправ є важливою умовою свідомого оволодіння ними руховими діями, розвитку довільного Регулювання рухами, підготовки учнів до самостійного виконання фізичних вправ дома. Завдяки тому, що діти привчаються думати під час виконання вправ, у них виховується звичка не робити імпульсивних, безконтрольних рухів. Така методика навчання сприяє підвищенню дисципліни й організованості школярів.

У фізичному вихованні ми стимулювали учнів самостійно здобувати знання з техніки виконання рухових дій або тактику ведення спортивної боротьби, опираючись на дослідницьку перевірку і аналіз різноманітних варіантів виконання.

Наприклад, для визначення вимог до положення рук при бігу на короткі дистанції, ми запропонували учням 1-4 класів таке завдання: стоячи (ноги на ширині тазу, злегка зігнуті, ступні паралельні) імітувати рух рук при бігу на швидкість.

Завдання: поступово згинаючи та розгинаючи руки у ліктях під час руху, знайти достатньо зручне положення, яке дає можливість працювати ними з найбільшою частотою та зі збереженням правильної осанки.

При керуванні самостійними заняттями підлітків ми вчили їх добувати навантаження, поєднувати дихання і руки, правильно виконувати процедури загартування, а також озброювати знаннями по здійсненню самоконтролю у процесі занять фізичними вправами

2. Необхідно забезпечити проблемність навчання.

Питання проблемного навчання за останні роки займають велике місце у педагогічній теорії і практиці, оскільки вони викликані зростанням потреби у розвиваючому ефекті навчання.

3. Необхідно забезпечити проблемність навчання.

Питання проблемного навчання за останні роки займають велике місце у педагогічній теорії і практиці, оскільки вони викликані зростанням потреби у розвиваючому ефекті навчання.

Розглядаючи проблемність у навчанні з точки зору її впливу на пізнавальний інтерес, ми бачимо в ній цінні сторони, що сприяють появі у школяра таких станів, які взагалі притаманні пізнавальному інтересу: здивування, збентеження, інтелектуальна активність, емоційне піднесення, прагнення до пізнання і більш глибокого ознайомлення з предметом свого інтересу.

У проблемному навчанні завжди є внутрішні або зовнішні протиріччя, своєрідна загадка, яка насторожує учня, викликає у нього орієнтовно-дослідницьку реакцію.

Проблемна ситуація створена на уроці, народжує в учнів питання, а в появі питань виражений той внутрішній імпульс (потребу у пізнанні даного явища), який дуже цінний для закріплення пізнавального інтересу. У своїй загостреній формі пізнавальна ситуація створює пізнавальні колізії, з яких учень активно шукає вихід.

Для проблемного навчання характерно також зіткнення різних точок зору, в яких треба розібратись, щоб потім зайняти особисту позицію. Проблема навчання у силу цього стимулює активний пошук доказів, аргументів для відношення своєї точки зору. Це - стимул для подолання труднощів, для інтенсивної мислительної діяльності, для напруження розуму, для дослідницької діяльності.

На заняттях з фізичної культури ми періодично створювали пошукові ситуації. Так, після виконання учнями вправи на паралельних перекладинах, пропонуємо їм підібрати до вправи свій зіскок. Якщо до виконання цього завдання школярі не слідкували за діями товаришів, то тепер навпаки: уважно стежили, обмірковували послідовність дій для раціонального зіскоку у їх особистому виконанні.

При розучуванні школярами стрибків у довжину, ми ставили перед ними проблемні запитання. Наприклад: "За яких умов залежатиме дальність польоту тіла?".

4. Стимулюючий вплив на формування пізнавальних інтересів учнів має використання на теоретичних уроках фізичної культури, єдності пізнавальної та ігрової діяльності. Ми практикували складання та розв'язання учнями спортивних кросвордів, застосовували спортивне лото і т. ін.

5. Необхідно на заняттях фізичної культури створювати сприятливий психологічний мікроклімат.

Ми намагалися, щоб у колективі панувала атмосфера культури взаємин учителя й учнів, а також учнів між собою. Ми усвідомлювали, що успіху у вихованні підлітків буде досягнуто за умови, якщо ми викличемо у своїх вихованців бажання бути схожим на нас, спонукатимемо їх до наслідування гарних манер, корисних звичок і т. п.

Ми відшукували шляхи до взаєморозуміння з усіма школярами. Відомо, що не всім учням однаково дається засвоєння фізичних вправ, виконання навчальних нормативів. Часті невдачі окремих школярів при недостатньому педагогічному такті вчителя можуть викликати у них негативне ставлення і до вивчення, і до фізичної культури. І тому у таких випадках ми проявили особливу чуйність і педагогічний такт, уміння спілкуватись їз своїм вихованцем і досягати взаєморозуміння.

Так, не зачіпаючи самолюбства учня, вселяли йому впевненість у своїх силах шляхом практичної допомоги при виконанні складних вправ, корисно і була відверта розмова з таким учнем наодинці про те, як подолати йому слабкі сторони фізичної підготовленості, які вправи слід виконувати з цією метою в дома.

Така робота показала, що стимулювання пізнавальних інтересів школярів буде протікати більш успішно при дотриманні таких педагогічних умов:

Детальний аналіз змісту навчання з метою визначення його можливостей для стимулювання пізнавального інтересу;

Вибір дидактичних прийомів стимулювання самостійної пізнавальної діяльності учнів в залежності від змісту діяльності і вікових та індивідуальних особливостей учнів;

Максимальна опора на активну мислительну діяльність учнів;

Опора на "зону найближчого розвитку учнів";

Створення сприятливого психологічного клімату;

Створення позитивного емоційного фону на заняттях з фізичної культури.

Висновки

У результаті проведеного нами дослідження ми зробили такі висновки:

1. Проблема формування пізнавального інтересу школярів - складна і багатогранна. Вона міцно пов'язана з більш широкою проблемою - проблемою розвитку особистості учня. її розв'язання сприяє формуванню громадської, суспільної спрямованості школярів. При цьому поєднуються інтереси індивіда і колективу. З одного боку, індивід співставляє свої прагнення з інтересами суспільства, з другого боку - суспільство враховує особисті прагнення індивіда.

Пізнавальні інтереси учнів розрізняють за характером їх пізнавальної діяльності, за стійкістю і за локалізацією інтересів. Рівень розвитку інтересів може змінюватись під впливом цілеспрямованої роботи з учнями.

Здійснюючи практично формування пізнавальних інтересів школярів, вчителю фізичної культури необхідно більше значення приділяти відбору змісту навчального матеріалу, а саме:

- знайомити учнів з новими даними, які можуть показати їм сучасний рівень науки і перспективи його розвитку;

- показати учням історію народження і розвитку наукової ідеї, труднощів на шляху наукових відкриттів;

- розкривати практичне значення, можливості застосування одержаних у школі знань у повсякденному житті, у трудовій діяльності.

4. Організовуючи знання фізичної культури, потрібно зробити різноманітною самостійну пізнавальну діяльність учнів:

- поступово ускладнювати задачі, щоб учні оволодівали все більш сучасними пізнавальними вміннями;

- диференціювати ці задачі у відповідності з можливостями учнів;

- ставити перед учнями задачі, які потребують кмітливості, розв'язку проблемних ситуацій, дослідницького підходу, застосування знань у повсякденному житті;

- розвивати і підтримувати в самостійній роботі творче начало, що потребує активного спостереження, уяви, самостійного мислення, удосконалення досвіду.

5. Для збудження учнів до пізнавальної діяльності дуже важливо:

- оживляти уроки фізичної культури елементами зацікавленості з урахуванням завдань уроку;

- збуджувати учнів задавати питання вчителю фізичної культури, товаришам, вчити їх ставити запитання творчого характеру;

- практикувати індивідуальні завдання, що потребують знань, які виходять за межі програми;

- рекомендувати учням додаткову літературу (наукову, науково - популярну, художню).

6. Теоретичні відомості виконують одну з основних функцій у стимулюванні пізнавального інтересу підлітків. Як було виявлено у процесі експерименту, його стимулювання здійснюється найкраще при умові засвоєння учнями не окремих розрізнених знань з фізичної культури, а у певній системі та у тісній єдності з практичною діяльністю.

7. З метою озброєння школярів знаннями з фізичної культури та формування у них умінь самостійно займатися фізичними вправами нами запропоновані рекомендації вчителям, щоб вони на кожному занятті за рахунок більш оперативного проведення підготовчої та заключної частини виділяти в основній частині спеціальний час на методичну підготовку учнів 1-4 класів.

8. В школі необхідно систематично проводити роботу по виявленню пізнавальних інтересів і нахилів в учнів. До цієї роботи можна залучити шкільного психолога, класного керівника, вчителя фізичної культури, вчителів-предметників, батьків учнів.

9. З метою формування пізнавальних інтересів учнів доцільно використовувати у навчальному процесі систему прийомів стимулювання, що включають як стимулювання при допомозі змісту навчального матеріалу, так і через організацію пізнавальної діяльності учнів.

Проведена нами робота по стимулюванню інтересу школярів до знань на уроках фізичної культури не може претендувати на завершеність. Дуже багато проблем залишились відкритими через звуження предмету дослідження і не одержали достатнього освітлення в роботі. Необхідно поглиблювати критерії оцінки пізнавального інтересу учнів, шляхи і прийоми удосконалення практичної роботи вчителів фізичної культури по його формуванню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОП ЛІТЕРАТУРИ

Макаренко А.С. Соч.: В 7 т. - Т.5. общие вапросьі теории педагогики. Воспитание в советскои школе. - М., 1958.

Сухомлинський В.А. Избр. Соч.: В 3 т. - Т. 2. Разговор с молодьш директором. Мудрая власть коллектива. - М., 1979.

Ананьева Б.Г. Познавательньїе потребности и интересьі // Уч. зап. ЛГУ. Сер. «Психология». - Л., 1959.

Божович Л.И. Познавательньїе интересьі и пути их изучения // АППРСФСР, 1955.

Бондаревскии В.Б. Воспитание интереса к знанням и потребности к самообразованию. - М.: Просвещение, 1985.

Воспитание познавальной активности и самостаятельности школьников. - Казань, 1975.

Данилов М.А. Теоретические основи обучения и проблема воспитания познавательнои активности и самостоятельности учащихся. - Казань, 1972. - С. 97.

Демиденко В.К. Виховання інтересу в учнів до знань. - К.: Т-во "Знання", УРСР, 1978. - Укр.

Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у поцесі навчання. - К.: Рад. Школа, 1978. - Укр.

10. Ю.Иванов Л.А. Активизация познавательнои деятельности учащихся при изучении теоретических основ физической культури. - М.: Просвещение, 1983.

11 .Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К. "Рад. школа", 1982.

12. Козленко М.П. Виховання у школярів інтересу до фізкультури і спорту. - К.: 1982. - С. 44. - Укр.

1 З. Морозова Н.Т. Учителю о познавательном интересе. - М.: Знание, 1979.

14. 0нищук В.О. Шлях до глибоких знань. - К., «Знання», 1969. - Укр.

15. Формирование интереса к ученню у школьников // Под. Ред. А.К. Марковой. -М.: Педагогика, 1976.

16. Шеншев Л.В. Об одном приеме возбуждения познавательного интереса вьш. Ш, 1965.

17. Шморгун В.Г. Активізація мислительної діяльності учнів на уроці. - К.: "Рад. школа", 1960 - Укр.

18. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. - Педагогика, 1971.

19. Щукина Г.И. Педагогические проблеми формирования

познавательньїх интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1988.

Додаток 1

З РАНКУ ДО ВЕЧОРА

Конспект заняття з фізичної культури за методикою М. Єфименка за твором В. Сухомлинського «Прогаяний день»

Мета. Вправляти дітей у ходьбі парами, переступаючи через лави, пропускаючи колоду між ногами; по зменшеній площі опори, по ребристій дошці; удосконалювати біг у різних напрямках не наштовхуючись один на одного; просуванні в положенні сидячи з упором на руки; повзанні навпочіпки, на колінах; підлізанні під дугу; перекатах зі спини на живіт; прокочуванні кульки головою вперед на карачках. Вправляти у чіткості виконанні рухів, розвивати рівновагу. Виховувати дисципліну, наполегливість, активність.

Інвентар. 4 лави, 2 колоди, 2 стрічки, 2 ребристі дошки, кубики, кульки, мішечки з піском на кожну дитину, 4 дуги.

Хід заняття

(Діти заходять до спортивного залу під тиху мелодію, яка звучить повільно, лягають на підлогу на спину, головою в середину кола).

Вихователь. Мама йшла на роботу дуже рано, до сходу сонця. Підійшла до Петрикового ліжечка і почала будити...

(Вихователь обходить кругом дітей, легко торкаючись кожного).

Вихователь. «Петрику, прокидайся».

Комплекс вправ гімнастики пробудження.

1. Повороти голови у праву і ліву сторони.

В. п. -- лежачи на підлозі на спині, руки витягнуті вздовж тулуба.

2. Піднімання голови вгору, опускання вниз.

3. Піднімання правої (лівої) ноги вгору почергово.

4. Піднімання правої (лівої) руки вгору за голову.

5. Вправа «Ножиці» руками.

6. Вправа «Ножиці» ногами.

В. п. -- лежачи на животі.

7. Піднімання правої (лівої) руки вгору над головою.

8. Вправа «Ніжки граються». Згинання та розгинання ніг.

9. Перевороти на спину, на живіт у праву і ліву сторони.

В. п. -- стоячи навшпиньки.

10. Присідання на п'ятки, вирівнявши руки.

11. Прогинання спини вгору, вниз.

12. Піднімання правої (лівої) ноги, зігнутої в коліні.

13. Кружляння на місці навшпиньки.

В. п. -- стоячи на колінах, руки опущені.

14. Піднімання рук до верху з одночасним присіданням на п'ятках.

15. Повороти у праву і ліву сторони, відводячи праву (ліву) руку в сторону.

В. п. -- сидячи на підлозі з упором на руки ззаду зігнувши ноги в колінах.

16. Випрямлення ніг почергово.

17. Кружляння на місці, переступаючи ногами боковим приставним способом.

В. п. -- стоячи, п'ятки разом, ноги окремо, руки опущені.

18. Піднімання рук вгору долонями всередину з одночасним підніманням на носки.

Вихователь. Пішов Петрик умиватися. (Імітація рухів.

-- Відкриває кран правою, лівою рукою;

-- нахиляючись умивається;

-- витирає рушником обличчя;

-- чистить зуби;

-- причісується;

-- одягається (шкарпетки, шорти, сорочка).

Ходьба по колу один за одним).

Вихователь. А мама, як ішла на роботу, нагадала Петрикові, що він повинен зробити: посадити дерево, прочитати книжку про Далекі Сині гори.

Але Петрик не поспішав. Вирішив ще трохи посидіти.

(Діти сидять на підлозі схрестивши ноги, руки за головою в замку, у колі).

Вихователь. Потім пішов у садок.

(Ходьба парами, переступаючи через лавки з високим підніманням колін, тримаючи руки на поясі).

Вихователь. Погрався з метеликом...

(Біг у різних напрямках, присідаючи з хлопком витягнутими руками перед собою).

Вихователь. А потім знову під грушею сів...

(Сидячи (по всьому залі) на п 'ятках, руки на поясі).

Вихователь. Прийшла мама ввечері з роботи.

(Ходьба між двома стільчиками по зменшеній площі опору один за одним).

Вихователь. «Показуй, синку, що ти за день зробив».

А Петрикові соромно матері у вічі дивитися. Взяла вона його за руку і повела до поля.

(Ходьба парами взявшись за руки по ребристих дошках).

Вихователь. «Вчора тут була стерня, а сьогодні рілля. Тут працював тракторист».

(Просування в положенні сидячи на підлозі зігнувши ноги з упором на руки ззаду за допомогою рук і ніг).

Вихователь. «На колгоспному дворі зібрані помідори у ящики, їх завтра повезуть у місто». (Повзання навпочіпки з мішечком на спині, підлізання під дугу).

Вихователь. Підвела мама Петрика до великої купи зерна.

(Ходьба парами по кругу один за одним).

Вихователь. «Тут було зерно в колосках. Хліб скосили». (Імітація рухів -- косять косами колосся. (Ноги на ширині плечей, руки зігнуті в ліктях).

Вихователь. Змолотили. (Вправа «Рубаємо дрова»).

Вихователь. Зерно на тік привезли.

Ігрова вправа

«Візки».

Вихователь. А тут будівельники працювали, дім будували.

(Перекат зі спини на живіт з кубиком (цеглинкою) у витягнутих руках.

Діти котяться, на кінці килимка «будують дім», сидячи на колінах на п'ятках, або присівши).

Вихователь. Пішли вони до великого кам'яного будинку. (Ходьба парами, пропускаючи колоду (лаву) між ногами). Вихователь. А ось пекарня. На полицях калачі, паляниці. Цілий день трудилися пекарі. (Повзання на колінах з мішечком на голові, тримаючи руки витягнутими в сторони.

Прокачування кульки головою вперед, повзучи на низьких карачках).

Вихователь. «А ти байдики бив. От що прогаяний день». Соромно стало Петрику, вибачився він перед мамою і сказав, що завтра він обов'язково виправиться.

(Ходьба із залу один за одним по «пеньочках», тримаючи руки на поясі, зберігаючи рівновагу).

Примітка. Заняття проводиться по підгрупах, виконуючи рухи по 1 разу, або з усією групою, поділивши заняття на 2 частини (на 2 заняття).

Заняття обов'язково проводиться з вихователем, або помічником вихователя для своєчасної підготовки і подачі спортивного інвентарю.

Моя сім?я

Мета:

Українська мова. Збагачувати словниковий запас та удосконалювати знання про граматику, використовуючи їх на практиці -- в усному і писемному мовленні школярів; виробляти вміння зв'язно висловлювати свої думки в усній і писемній формах; виховувати в учнів культуру оформлення письмових робіт.

Читання. Вчити учнів свідомого, правильного, виразного читання вголос і мовчки; формувати мовленнєві уміння.

Розвиток мовлення. Знати напам'ять 1--2 твори до теми, прислів'я. Вміти уважно слухати, складати невеликі розповіді за малюнками; давати відповіді на запитання.

Математика. Вчити розв'язувати прості задачі; знаходити значення виразів на дві дії.

Ознайомлення з навколишнім. Знати і вміти розрізняти значення таких слів: «рід», «родовід*, «родина*. Розширювати пізнавальний досвід учнів. Уміти самостійно робити висновки.

Образотворче мистецтво. Вміти малювати фігури людей, дотримуючись пропорцій тіла; виховувати, естетичні почуття.

Трудове навчання. Розвиток творчої особистості учня, свідомого ставлення до праці; поєднання навчальної діяльності з ігровою.

Фізичне виховання. Поглибити знання учнів про сутність поняття «здоровий спосіб життя», виховувати свідоме ставлення до свого здоров'я, глибоку шану й повагу до батьків.

Обладнання. Картини, кольорові олівці, клей, ножиці, кольоровий папір, магнітофон, роздатковий матеріал, спортінвентар.

І. Мотивація

1. Слухання вірша.

На світі білому єдине, Як і Дніпрова течія, Домашнє вогнище родинне, Оселя наша і сім'я. В щасливі і сумні години, Куди б нам не стелився шлях, Не згасне вогнище родинне В людських запалених серцях.

(Дмитро Білоус)

-- Про яке родинне вогнище йдеться у вірші?

-- Що таке родина?

2. Розгадування кросворду.

7'я

3. Оголошення теми.

-- Сьогодні ми розпочнемо вивчати тему «Моя сім'я».

II. Стадія нової інформації

1. Розповідь учителя.

Діти, що таке сім'я? Хто входить до її складу?

Так, сім'я -- це звичайно ти, твої братики й сестрички, мама й тато, бабусі й дідусі, тітки і дядьки... Словом, сім'я -- це найрідніші на світі люди, які одне одного шанують і люблять, пестять і голублять. Але існують ще і наукові визначення сім'ї.

Сім'я -- це група людей, що складається із чоловіка, жінки, дітей та інших близьких (кровних) родичів, які живуть під одним дахом, разом.

Мати і батько -- найрідніші для нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас бути людяними, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

2. Розгляд малюнків «Моя сім'я».

3. Виразне читання вірша.

Людське щастя від роду і до роду Увись росте з коріння родоводу. І тільки той, у кого серце чуле, Хто знає, береже минуле І вміє шанувать сучасне, -- Лиш той майбутнє Вивершить прекрасне.

-- Діти, як ви розумієте зміст цих віршованих рядків?

-- Що ж таке рід, родовід?

4. Робота над поняттями «рід», «родовід».

Рід -- це ряд поколінь, що походять від одного предка.

Родовід -- це історія поколінь певного роду: перелік, запис, що виявляють й ілюструють походження, послідовність поколінь.

5. Колективна робота над малюнком «Родинне деревце».

(За підручником «Журавлик», с. 74).

Коріння дерева -- прадіди наші, листочки на нижніх грубих гілках -- бабуся і дідусь, на вищих тонких гілках -- мама і тато, а листочки на найвищих тоненьких гілочках -- це найменші члени сім'ї -- братики і сестрички. Все це один рід, одне велике міцне дерево, яке символізує рід.

7. Слухання легенди.

У полі росла кураїнка. Поруч з нею -- мама* тато, бабуся і дідусь, прабабуся і прадідусь. Уночі біг вовчик і зачепив кураїнку, вирвавши її з грунту. Більше вона не могла пити водичку, живитися. Припекло сонечко і висушило кураїнку. Подув вітер -- і покотив її полем. Капали сльози з її очей, боляче було відриватися від свого роду. Зачепилася вона за дерево в лісосмузі, а на ранок подув вітер з іншого боку, знову покотив її через поле. І стала вона перекотиполем...

-- Діти, так і людина, як рослина, не може жити без родинного живлення. Жити на світі без зв'язків із родом, без родинної підтримки дуже важко.

III. Стадія розвитку.

1. Робота над прислів'ями.

-- У народі кажуть: «Не потрібен і клад, коли у сім'ї лад». Як ви розумієте це прислів'я?

-- Розшифруйте прислів'я на логічній сторінці та поясніть їхній смисл.

2. Словникова робота (в групах).

-- До всіх людей ми повинні звертатися лагідно, щоб їм було приємно. Як ви звертаєтеся до свої рідних?

Прочитайте слова з карток і запишіть ті, якими ви би хотіли назвати своїх батьків.

Мама, мамонька, мамочка, матусенька, мамусенька, ма-мунечка, мамуся, мамця, мати, матуся, матінка, матусенька.

Тато, татко, таточко, тутусю, татенько, татечко, тату-ненько, татульо, татуньо, татусик, татусь, татусенько.

3. Розучування пісні.

4. Читання тексту «Сім'я у нас одна».

(За підручником «Читанка», с. 58).

5. Обговорення.

-- Чому в сім'ї має бути лад?

-- Як ти допомагаєш удома?

6. Групова робота.

Складання усних творів «Дружна сім'я» (за малюнками).

7. Творча робота (за логічною сторінкою).

Виписати букви в рядок і скласти із них слова на тему «Сім'я».

8. Фізкультхвилинка.

Ви сиділи, міркували, Імена всі пригадали. Час уже й порозважатись -- Кличте друзів в гру погратись.

9. Математична сторінка.

IV. Стадія застосування

1. Групова робота. Складання «мозаїки».

Завдання. Скласти слово із заданих букв. Знайти картку з цим словом. Причепити його на дошці до відповідної схеми.

1 група -- рідня, 4 група -- родичі,

2 група -- родина, 5 група -- дідусь,

3 група -- бабуся, 6 група -- держава.

-- Як називається малюнок, який у нас вийшов? (Це -- карта України).

2. Розповідь учителя.

Держава -- це велика сім'я,

А сім'я -- це маленька держава.

І тримається вона на любові (Конфуцій)

Сім'я, її моральний стан має величезний вплив на процес відродження національної свідомості. Це повинні, в першу чергу, зрозуміти батьки, бо вони плекають, виховують не просто дитину, а майбутнє нашого суспільства, яке робить перші кроки на шляху до самостійності. Кожна сім'я має свої традиції, які відображені в мові, фольклорі, святах, обрядах.

3. Обговорення схеми «Народження сім'ї».

4. Індивідуальна робота.

Вирізати із кольорового паперу квітку, яка, на вашу думку, може символізувати вашу сім'ю. Всередині написати прізвище і причепити на карту України.

-- Діти, подивіться, яка чудова й квітуча наша Україна! Родина до родини -- народ. Ми з вами всі -- український народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами, сім'ями. Потрібно вивчати, шанувати свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми -- частинка всього цього нам рідного і близького. Якщо всі ми, починаючи із родини, будемо виховувати один одного, не порушуючи законів, якщо ми в кожній сім'ї будемо вирощувати квіти любові, поваги, добра, взаєморозуміння, здоров'я, то нам буде дано право жити в чудовій державі.

5. Заповнення сторінки до сімейного альбому.

6. Розучування вірша.

В кого батько, в кого мати, --

Є з ким,розмовляти;

В кого брати, в кого сестри, --

Є з ким погуляти.

І щаслива (ий) я зростаю,

Бо і маму, й тата маю,

І щаслива (ий) дуже я,

Бо це -- вся моя рідня.

V. Стадія представлення

Спортивне свято «Тато, мама, я -- спортивна сім'я».

Ведучий.

Клоун Тіммі,

Клоун Томмі!

Привітайтесь в цьому домі

З нашими малятами --

Хлоп'ятками й дівчатками!

Томмі. Ми вітаємо усіх гостей.

Тіммі. І дорослих, і малих дітей!

Томмі.

Ось заграю зараз вам

Я веселий тара-рам.

Бум-бум! Трам-там-там.

Тіммі.

Тут грати не можна,

Дорога хвилина кожна!

Томмі. Якщо не можна тут, то заграю там.

Тіммі.

Я ж казав, що не можна грати!

Ось ідуть вже акробати!

(Під музику виходять учасники змагань і шикуються для привітання).

Тіммі.

Цей красивий кавалер --

Всім відомий наш

спортсмен.

Томмі.

Перед глядачами я вам

послужу

І як асистент вам

допоможу.

Тіммі.

Галасуйте всі -- ура!

Починається наша гра!

(Проводяться естафети).

1. Естафета з гімнастичними палицями.

2. «Саджання і збір овочів».

3. Влучне попадання.

4. Гра на уважність (для болільників).

5. Острівок.

6. Виклик номерів.

7. Неслухняна кулька.

8. Перегони на самокатах.

9. «Кенгуру» (для болільників).

10. Стрибки в мішках.

11. Перетягування канату «Хто сильніший?».

(Підведення підсумків. Нагородження).

Томмі.

Ось скінчилось наше свято,

Треба всім відпочивати.

Тіммі.

І спортсменам, й глядачам

Ми бажаєм щастя вам.

Додаток 2

Сім'я у нас одна

Левко завжди допомагав мамі. Він і посуд мив після обіду, і в кімнаті прибирав. Але якось на хлопчика напала лінь. І день, і другий минув, -- Левко не допомагає мамі.

Тут і неділя прийшла. Батько каже за обідом: -- Погано наша сім'я працювала. Не підемо нікуди сьогодні. От тільки шкода маму. Весь тиждень у полі та вдома працювала. І сестричку Таню шкода. Хороші оцінки принесла -- п'ятірки. Та і я теж цілий тиждень працював на фабриці.

Левко почервонів увесь та й говорить: - Ну й ідіть самі! А я з кицькою залишуся.

-- Та ні вже, куди ми підемо, -- відповідає батько. -- Адже сім'я у нас одна. Всі один за одного відповідаємо.

(В. Осєєва)

Втрачений день

В одного батька було троє синів -- маленьких хлоп'ят. Увечері батько питає хлопчиків:

-- Розкажіть, як ви сьогодні прожили день?

Юрко відповів:

-- Я сьогодні посадив дерево. Батько сказав:

-- Ти сьогодні добре прожив день.

Миколка відповів:

-- Я сьогодні зайчика намалював.

-- Ти теж непогано прожив день, -- сказав батько.

Петрик відповів:

-- Я сьогодні у м'яча грав... І морозиво з'їв.

-- У тебе сьогодні втрачений день, -- посмутнів батько.

Размещено на Allbest.ru