Організація самостійної роботи на уроках рідної мови як засіб особистісного зростання

До прикметників добрати іменники. Словосполучення записати.

Сонячний …,блакитне …,вечірня ….

Дерев'яний …,залізна …,скляний ….

Кисле …,гіркий …,солодка ….

Вузька …, могутнє …, струнка ….

Робота з деформованим текстом.

2. Спишіть текст, добираючи за змістом подані у дужках слова.

Мова - одне з багатьох …, створених людьми. Вона віддзеркалює … народу, його …. У мові вся … народу. Слово рідне увібрало до себе віковічний … Дніпра, … колосся, … діброви, … соловейка, … трударя на важкій ниві.

(Думи, плин, диво, історія, спів, доля, пісня, шепіт, шурхіт.)

3. Евристичні самостійні роботи, у ході виконання яких діяльність учнів спрямована на вирішення проблемної ситуації, що створює, організує вчитель під час уроку. Учні при цьому вирішують не всю проблему, а окремі підрозділи проблеми. У результаті цього вони здобувають досвід пошукової діяльності, опановують елементи творчості, але не здобувають досвіду проведення цілісного дослідження процесу чи явища, не здобувають здатності бачити і самостійно вирішувати пізнавально-практичні важливі творчі задачі.

До такого виду самостійних робіт належать такі завдання:

3. Прочитайте ребус. Складіть із поданим словом речення та словосполучення.

ЛИ 100 К

ЛИ 100 Кчого?що робить?де?

який?ЛИ 100 К що робить?звідки?

що робить? який?ЛИ 100 К

4. Вставте в слова пропущені е, и. Які з них можна об'єднати за спільною значущою частиною? Доведіть.

Кр..га, б..р..за, пр..б..р..жний, л..стопад, л..стоноша, б..р..зняк, кр..жень, ж..в..й, кр..ж..на, кр..шталь, л..стівка, л..стя, б..р..з..нь, кр..жинка, б..р..говий, б..р..гти, б..р..г.

5. Додайте другорядні члени речення до поданих підмета та присудка. Поставте до них запитання.

Сонечко виглядає.

(яке?)(як?)(звідки?)

ласкавеледвеіз-за хмар

Ласкаве сонечко ледве виглядає із-за хмар.

Задумався журавель. Вітер гуляє.

Біжить струмок.Ліс дрімає.

Сніжинки падають.Земля відпочиває.

4. Творчі (дослідницькі) самостійні роботи, у ході виконання яких учень навчається розкривати нові сторони явищ, об'єктів, подій, висловлювати власні судження, оцінки на основі всебічного аналізу вихідних даних розв'язуваної задачі; самостійно розробляти тематику і методику дослідницької, експериментальної роботи, бачити і формулювати проблеми в заданій ситуації, ставити нові проблеми, висувати гіпотези їхнього вирішення, докладно розробляти плани їхнього вирішення.

Ми пропонуємо такі види творчих робіт.

6. Із кожної пари слів, переставляючи склади і літери, складіть третє слово - назву українського міста:

наша + золото =	(Золотоноша)
мир + жито =	(Житомир)
вік + чорт =	(Чортків)
чоло + віз =	(Золочів)

7. Розшифруйте, впишіть у таблицю та проаналізуйте слова за їх лексичним значенням.

1. Медично-санітарний заклад, в якому виготовляються ліки за рецептами (ПКЕАТА).

2. Ділянка землі при садибі (РГОДО).

3. Трав'яниста рослина з родини бобових (РХОГО).

4. Труба для відведення диму з печі (АМДРИ).

5. Літальний орган птахів (ЛИРКО).

Назва слова	Спільнокореневі слова	Корінь	Суфікс	Закінчення
1.
2.
3.
4.
5.

8. Добір спільнокореневих слів та зміна форми слова.

Де росте калина? (У садах, біля хати, річки, на узліссі)

На дошці - таблиця «будова слова - Чарівне дерево».

Завдання: «посадити» у корені дерева корінь слова «сад». Спостерігайте, що з нього виросте. Але виростуть на ньому нові слова тільки з вашою допомогою. Які частини слова ви використаєте для цього? (Префікс, суфікс).

А чому не закінчення? (Бо закінчення змінює лише форму слова, а не утворює нові.)

Перераховані типи самостійних робіт тісно пов'язані та взаємообумовлені. Той чи інший тип самостійної роботи у реальному процесі навчання - носій цілого ланцюга елементів, які складають зміст пізнавальної діяльності учня, характерних і для самостійних робіт іншого типу [27, с.158-161].

Водночас Л.В. Жарова [14, с.107] запропонувала свою класифікацію самостійних робіт, основою яких є дидактична мета:

1. Попередні роботи, які готують до вивчення нового матеріалу.

При вивченні теми «Дієслова майбутнього часу. Змінення дієслів майбутнього часу за особами і числами» пропонуємо такі попередні вправи:

Випиши дієслово з іменником, до якого воно відноситься. Визнач число дієслів.

Зійшли сніги, шумить вода,

весною повіва.

Земля квіточки викида,

буяє травка молода,

все мертве ожива.

До поданих дієслів добери антоніми.

Позичати - нагинати -

брати -відкручувати -

будувати - гріти -

присипляти - забороняти -

- На які питання відповідають антоніми? (Що робить? Що зробить?)

- Як зветься форма дієслова, яка відповідає на такі питання? - (Неозначена форма дієслова.)

Поділіть текст на речення. Прочитайте. Випиши з тексту дієслова. В якому часі вони вживаються?

Наші предки ліпили посуд руками і випалювали на вогнищі уже в ті далекі часи люди прикрашали його простими рисунками зараз гончарі роблять із глини горщики, миски, глечики вони передають свій досвід молодому поколінню молодь продовжить цю цікаву і потрібну справу.

- У якому часі вживаються дієслова?

- Якого часу не вистачає? (Майбутнього)

- Отже, діти, сьогодні ми спробуємо навчитися визначати дієслова майбутнього часу. Відповімо на питання: «Як змінюється дієслово у майбутньому часі?»

2. Роботи, які організуються з метою вивчення нового матеріалу.

При вивченні цієї ж теми пропонуємо такі завдання:

Запиши текст, поставивши дієслова, подані в дужках, у формі майбутнього часу.

Я (повести) вас на берег ставу і ви (побачити) ранкову зорю. Ми (сидіти) в кущах, затамувавши подих, щоб побачити соловейка. Він (прокидатися) рано і (пити) краплину роси. А потім дзвінко (співати) свою вранішню пісню.

Доповни текст дієсловами майбутнього часу.

Скоро в ліс … справжня весна. У зелене вбрання … дерева та кущі. … лісові квіти і трави. … джмелі та інші комахи.

У затишному гіллі … солов'ї, … зозулі.

своїм міцним дзьобом у суху гілку дятел.

3. Роботи, які несуть на меті повторення, закріплення знань.

Прочитайте текст. Знайдіть дієслова майбутнього часу, вкажіть їх особу і число.

Джерельце під вербою виблискує водою.

Прийду до нього й до ладу порозчищаю, обкладу.

Все дно камінням обкладу, в пісок не краплі не пущу.

І задзвенить, і заспіва вода джерельна, мов жива.

Я ж кору одколю з корча і з неї виріжу ковша.

Щоб не поплив у далину, його до стовбура припну.

Немов маленьке гусеня, попід вербицею щодня

він хлюпатися буде. Беріть і пийте, люди!

Запишіть словосполучення, правильно розставляючи закінчення у дієсловах.

Відбуду… будиноквіднес… пошту

заспіва… піснюрозкаж… байку

прочита… книгуслухатим… пісню

- Як ви вважаєте, в якому часі будуть стояти дієслова?

- Які закінчення треба ставити? Підгляньте у таблицю.

4. Роботи, які організуються з метою застосування знань і формування умінь;

Прочитайте. Спишіть, замінюючи текст у теперішньому часі на майбутній час. Підкресліть дієслова майбутнього часу і виділіть закінчення.

Першим, як сходе сніг, цвітуть братки, за ними голубі проліски. А там - розпускаються грона бузку. І пишається казковий синьо-блакитний розмай весняного квітування. Блакитне цвітіння завершують косарки та айстри.

Дієслова переписувати, вишивати, від'їжджати поставте у відповідну особову форму майбутнього часу. Запишіть і виділіть закінчення.

Слово переписувати - у 2 особу однини;

Слово вишивати - у 2 особу множини;

Слово від'їжджати - у 1 особу множини.

До поданих іменників добери дієслова у майбутньому часі, 3 особи однини.

Комбайном …Ножем …

Сокирою …Рубанком …

Пилкою … Граблями …

Клеєм …

5. Узагальнювальні самостійні роботи.

До поданих іменників допишіть дієслова минулого, теперішнього і майбутнього часу.

Дитина ...;

човен …;

листя …;

хвилі …;

сонце ….

Випиши, розкриваючи дужки.

(Не) хтувати, (не) читати, (не) волити, (не) навидіти, (не) здужати), (не) відступати, (не) говорити, (не) співати, (не) вгавати, (не) заважати.

Виправте поданий текст. Відредагований варіант запишіть.

Я всьо допомагаю для своєї мами. Прибираю у кімнатах, мию посуду, хожу в магазини. Ми разом стіраємо. Коли мама утюжить, я допомагаю складати до шкафа.

6. Перевірні самостійні роботи.

Доберіть слова - назви дій до слів, що позначають професії людини.

Кравець - ….

Лікар - ….

Учитель - ….

Тесляр - ….

Продавець.- ….

Муляр - ….

Від дієслів неозначеної форми утвори різні часові форми.

Бігти -

Лежати -

Вчити -

Працювати -

Різати -

Поставте дієслова у 1-й і 2-й особах однини і множини дійсного способу.

Читати, писати, плакати, радіти, мазати, летіти, пити, любити, мостити, пекти, купити, варити, їсти, крутити.

Спишіть речення. Від дієслів в неозначеній формі утворіть особові форми дієслів.

Ой широко лиман (розливатися), верболозом кругом він (квітчатися). Від сонця (мліти) небокрай, у ньому жайворонок (виснути). Тихо на небо (спливати) місяць серпом золотим. Солов'ї ранкові (засумувати) в золоті сурми. Бадьоро (зашелестіти) діброва, дуби (зітхнути), а горлиця (затуркотіти). Перепілка завжди (летіти) у вирій з гусьми. Не (спати) тільки зорі в далекому небі.

Як і будь-який метод навчання, самостійна робота - багатовимірне явище. Її підґрунтя складають ті засоби навчання, які є джерелом діяльності, її предметною основою. Це спонукало педагогів до використання завдань, націлених на роботу з різними засобами, до пошуку відповідних класифікацій видів самостійної роботи. Виділяють такі види самостійних робіт, які застосовуються у школі: робота з підручникам, робота з мапою, робота з додатковою літературою, робота з роздатковими матеріалами, робота з документами, робота з матеріалами телевізійних передач, робота з комп'ютером .

Однак, задовольнитися таким підходом до самостійної роботи було б недостатньо. Сучасний навчальний процес переповнений різними засобами навчання, на основі яких може бути організована пізнавальна діяльність учнів. Це надихнуло до застосування завдань, націлених на роботу з різними джерелами знань, і відповідно до пошуку відповідних класифікацій видів самостійної роботи. Так, В.П. Стрезикозін виділив такі види робіт, які застосовуються у школі:

- робота з підручником;

- робота з довідковою літературою;

- робота з програмовим матеріалом;

- твори і описи;

- спостереження за завданням вчителя;

- лабораторні роботи;

- графічні роботи [42].

Перелік цих робіт можна продовжити, якщо звернутися до інших авторів та досвіду шкіл. Як зазначає О.Я. Савченко [36, с.205], дослідження шляхів розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів виявили, що в початковій школі доцільно використовувати п'ять форм організації пошукової діяльності, а саме: система пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності, евристична бесіда, метод аналогії, самостійне ознайомлення з новим матеріалом з опорою на допоміжні засоби і без них, дослідницький метод.

Дослідження О.Я. Савченко показали, що критеріями добору навчального матеріалу, який доцільно засвоювати в процесі пошукової діяльності молодших школярів, є:

- зв'язок нового з раніше засвоєним матеріалом;

- можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;

- наявність протиріччя між опорними і новими знаннями;

- готовність школярів до участі в пошуковій діяльності.

Кожна з форм організації має свої функції у набутті дітьми досвіду творчої діяльності. Через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності вдосконалюються вміння учнів аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.

Евристична бесіда. Евристичну бесіду інколи називають сократівською. Це пов'язано з іменем грецького філософа Сократа, який так вів бесіди із своїми учнями, що вони самостійно приходили до відкриття істини. Цей метод сприяє організації частково-пошукової діяльності учнів, коли вони самостійно виконують тільки окремі кроки пошуку, а цілісне пов'язання проблеми досягається разом з учителем. Тому евристична бесіда доступна і для учнів слабко підготовлених, які вчаться логічно міркувати на зразках.

Реалізація розвивальних функцій бесіди починається з постановки проблеми, коли створюється ситуація необхідності пошуку нового знання.

Пропонуємо евристичну бесіду при вивченні теми «Прислівник».

Прочитайте вірш і визначте до якої частини мови вони належать.

Діти, які слова ви не змогли визначити?

Степану сталось непогано:

Вночі приснилася сметана,

Але у нього, як на зло,

З собою ложки не було.

А вдруге з ложкою ліг рано -

Так не приснилася сметана!

Назвіть ці слова. Поставте до них запитання.

Чи схожі ці запитання до запитання іменника, прикметника чи дієслова? (Ні)

Спробуйте змінити одне з цих слів. (Не змінюється)

Отже, діти, такі слова називаються прислівниками.

І що ми про них дізналися? (Ці слова не змінюються ні за відмінками, ні за відмінами, ні за особами, ні за числами - це окрема незмінна частина мови, яка називається прислівником.)

На які питання відповідає, дивлячись на вірш? (як?, де?, куди?, коли?)

Метод аналогії. Суть аналогії полягає в тому, що властивості одного об'єкта з'ясовуються на основі його подібності до іншого. У психології і педагогіці аналогія розглядається як найважливіший засіб розвитку мислення і творчих здібностей дітей.

Наведемо, як приклад, таку вправу:

Перевірте правопис пропущеної букви, додавши споріднене слово.

В..рба - верби, л..сиця, в..сло, з..мля, оз..мина, п..ро, кр..жаний, ст..бло, п..сати, с..дів.

Міркування за аналогією ґрунтується на операції порівняння у формі співвідношення й зіставлення істотних ознак об'єктів, а сам процес здійснюється на основі аналізу, абстрагування, синтезу. За рівнем творчості розрізняють три види аналогії: асоціативна, алгоритмічна, евристична.

Прикладом такої вправи є складання розповіді з елементами міркування за аналогією.

А зараз ми складемо невелику розповідь у художньому стилі. Це буде розповідь про вітер. Нам допоможе текст Г. Андріанової. Прочитайте його.

Теплий літній ранок. Зітхнув і пробудився вітерець-хлопчисько. Ступнув, злякав синицю з гілки, зірвав лист із молоденької осички, заплутався в густих колючках старої ялини, розсердився, ухнув у височині й умчався. Обурена осичка довго лопотала всіма гілками, тремтіла листочками, немов змерзла. Але мені здається, що кожне дерево в лісі з нетерпінням чекає теплого вітру, як дотику маминої руки.

Вам потрібно розповісти про вітер, що дме в непогожий день пізно восени, як про живу істоту, використовуючи елементи міркування.

Асоціативна аналогія відбувається на рівні репродуктивної діяльності, висновки на її основі мають ситуативний характер.

Одним з прикладів є вправа на зміну слів за зразком.

Поле - польового, осінь, літо, зима, колір, майбутнє.

Гай - гайок, день, край, пень.

Синій - синього, вранішній.

Інші функції у розвитку пізнавальних здібностей молодших учнів виконує алгоритмічна аналогія, за допомогою якої діти, спираючись на відомий спосіб дії, самостійно доходять висновку про можливості його застосування в дещо змінених умовах, тобто вносять у відомий спосіб певні зміни.

Учитель вимовляє речення і пропонує дітям поширити його, наприклад:

Ми працюємо.

Ми працюємо на городі.

Ми працюємо на своєму городі.

Влітку ми працюємо на своєму городі.

Влітку ми завжди працюємо на своєму городі.

Самостійне ознайомлення з новим матеріалом. Розвивальні функції цієї форми пошукової діяльності виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію та виконання учнями у взаємозв'язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись з новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька супідрядних завдань: визначає мету, вичленовує невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.

У 3 класі діти самостійно виконують завдання:

Допишіть інше значення кожного другого омоніма.

1. Кілька - невизначена мала кількість. Кілька - …. 2. Качка - гойдання на хвилях. Качка - …. 3. Ласка - доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. Ласка - …. 4. Ліра - грошова одиниця в Італії. Ліра - …. 5. Кар'єр - прискорений галоп, найшвидший біг коня. Кар'єр - ….

Так як називаються однакові за написанням, але різні за значенням слова? (Омоніми)

Дослідницькі завдання. Виняткові можливості для формування досвіду творчої діяльності учнів має дослідницький метод. Деякі вчителі вважають його недоступним для молодших школярів. Так, він справді складний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, вимагає від дітей розвинених пошукових умінь.

Виконання учнями 3-4-х класів елементарних дослідницьких завдань - не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку. Встановлено, що протягом навчання в початковій школі учні за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань.

Пропонуємо види вправ для 3 класу, які поєднані спільною темою: «Спільнокореневі слова. Корінь слова».

«Виростити» на «чарівному дереві» слова з коренем -ліс-.

Записати у два стовпчики: І - спільнокореневі; ІІ - форми слова. Обґрунтувати відповідь.

Калини, калинонька, калиною, калинова, калину, калині.

1) ______________________________

2) ______________________________

3) ______________________________

Дібрати слова до моделей.

,, .



Отже, формування досвіду пошукової діяльності учнів в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Протягом початкового навчання вчителі мають залучати молодших школярів до систематичного розв'язування пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності, участі в евристичних бесідах, виконання самостійних завдань різної складності, проведення елементарних досліджень.

1.4 Організація самостійної роботи на уроках рідної мови

Перед кожним учителем початкової школи стоїть триєдина мета: навчити, розвинути і виховати. Отже, слід підготувати учнів до активної трудової і суспільної діяльності, виробити у них навички самостійно поповнювати свої знання та застосовувати їх на практиці.

Першочерговим завданням учителя початкових класів є вироблення в учнів розуміння необхідності та вміння навчатися впродовж усього життя, навчити дитину самостійно здобувати знання і застосовувати їх у різноманітній та цікавій для неї діяльності. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінювальними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

Самостійність учнів у навчанні - найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями і навичками. Часто і правильно застосована самостійна робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань, формує самостійність як рису характеру. Це зумовлює обов'язковість і різноманітність самостійних робіт.

На кожному уроці можуть бути самостійні роботи різного дидактичного призначення: перевірні, підготовчі, навчальні. На уроках рідної мови в початкових класах - це здебільшого різноманітні вправи. Їх зміст визначається насамперед метою уроку, характером виучуваного матеріалу і рівнем підготовленості учнів.

Поєднуючись з іншими методами навчання (аналізом висловлювань, евристичною бесідою, творчими роботами),які визначає О.Я. Савченко [36, с.200], вони займають більшу частину навчального часу й цілком чи принаймні частково пов'язані з орфографією і розвитком мовлення. Дуже важливо, щоб учитель добре усвідомлював функції кожного типу вправ, їх місце у системі уроків.

Пропонуємо приклади самостійної роботи при вивченні іменника як частини мови:

1. Цікава етимологія або робота з тлумачним словником.

Результат такої роботи: чітке пояснення лексичного значення іменника, а також збагачення активного словника учнів, уточнення значення і сфери вживання відомих слів.

2. Даємо такі диференційовані завдання:

- Відгадайте слово-іменник. Визначте рід.

ТІЛО(ТІНЬ)ПОВІНЬ

МІСЯЦЬ( ? )МОЛОДЬ

СІРИЙ( ? )СТАЛЬ

- Користуючись числовими підказками, складіть речення. Визначте іменники істоти та іменники неістоти

1ЛАС6ЧИ4ДЕНЬ4ВЕЙ

5ПО 2ТІВ7НА5КІН

3КА 1А 2 СЩ6ЧА

7ЄЗЛО 8Є

(Ластівка день починає, а соловей - кінчає).

Завдяки виконанню таких вправ діти у цікавій формі ознайомлюються із смисловим значенням і граматичними ознаками цієї частини мови.

3. Робота учнів у групах.

Пропонуємо кожній групі скласти твір-мініатюру за темою «Весна прийшла», визначаючи рід і число іменників, які будуть уживатися.

(Учні працюють у групах: командир координує роботу, секундант слідкує за часом, каліграф оформляє роботу. Через 5 хвилин - презентація творів у великій групі. Після презентації роботи вивішуються на стенд «Робота у групах»).

Які іменники ви вжили у своїх творах?

Які відчуття у вас виникли під час написання твору?

4. Склади з кожної групи слів речення, ставлячи іменники в орудному відмінку.

Українські, господині, і, славляться, гостинність, привітність;

щирість, доброта, з, гостей, вітають, і;

хлібом, сіль, й, зустрічають, їх, з;

радість, повага, гості, згадують, землю, українську, з.

Значне місце при опрацюванні нового матеріалу відводимо самостійній роботі над книгою, що, з одного боку, сприяє активізації навчального процесу, а з другого - виробленню в учнів навичок самоосвіти.

5. Гра «Ланцюжок»

Утвори «ланцюжки» до складів, дописуючи до останнього складу поданого слова ще один або кілька складів, щоб утворилося нове слово. Виграв той, у кого довший ланцюжок.

Коса ловити шафа рама шина ялинка

У школах самостійні завдання учні виконують на всіх етапах засвоєння матеріалу. Визначаючи зміст завдань, обов'язково варто передбачити, якого ступеня самостійності вимагає від учнів її виконання. Саме цей фактор учитель повинен ураховувати насамперед під час підготовки вправ для кожного уроку і теми в цілому.

Дієвість вправ - у їх системі, у відповідності засвоюваному граматичному матеріалу. Процес засвоєння граматичного матеріалу в початкових класах включає два основних етапи: ознайомлення з новим матеріалом, узагальнення його та застосування набутих знань.

Зміст самостійних завдань звичайно залежить від мети, яку ставить учитель на кожному етапі вивчення матеріалу. В одних випадках самостійною роботою вчитель намагається створити умови для чіткого усвідомлення учнями специфіки у граматичних явищ, в інших - підвести до узагальнення або закріпити певний спосіб дії тощо.

Для успішного засвоєння граматичних понять, важливо, щоб учні усвідомили фонетико-граматичну основу правил, знали попередній матеріал, який здебільшого є основою підготовчих вправ для засвоєння нового матеріалу.

В умовах роботи з класом підготовчі вправи для засвоєння нового матеріалу супроводжуються бесідою, яка спрямовує мислення молодших школярів на виявлення тих ознак граматичних понять, які потрібні для наступної роботи.

Важливою умовою активізації розумової діяльності учнів при вивченні матеріалу є самостійне повторення учнями раніше вивченого, що служить опорою для виучуваного, та зосередження уваги дітей на граматичних фактах, що вивчатимуться. При цьому використовуються такі види самостійної роботи, як повторення певної теми за підручником, підготовка до відповідей на поставлені запитання, граматичний розбір, складання і аналіз схем і таблиць, добирання прикладів, різні диктанти, логічний аналіз тексту, спостереження над мовою тощо.

Ефективними в плані збудження інтересу до уроків мови бесіди про історію, життя, розвиток, знання окремих слів. Тому вже на першому уроці в 4 класі звертаємося до цього прийому.

Учням ставиться запитання, чи задумувалися вони над тим, чому саме так називаються певні предмети, чому, скажімо, приладдя для письма називається олівцем або пером. Учні висловлюють свої припущення. Вчитель розповідає, що слово олівець походить від іменника олово, бо в давнину писали олов'яними паличками; перо - від назви покриву птаха, оскільки для письма чорнилом спочатку використовували гусячі пера.

Зацікавлюються учні й питанням про час появи поширеного в трохи зміненому звучанні в багатьох мовах світу слова мати, народження якого губиться в далеких від нас століттях, а то й тисячолітніх, та порівняно молодого іменника колгосп і зовсім юного, 1970 р. народження, слова місяцехід.

Після бесіди про значення і походження слів доходимо висновку, що наука про мову надзвичайно цікава; заглиблюватись у мову, слово, його звучання, значення, походження - це поринання в життя, в історію народу, його уявлення, мрії, сподівання.

Активність учнів на уроках української мови може бути високою в тому разі, коли їхня діяльність не зводиться до самого лише слухання вчителя, простого відтворення вивченого, а включає спостереження над фактами мови, їх осмислення й зіставлення, застосування їх знань на практиці; коли учень стає активним учасником пошуку, а не пасивним об'єктом навчання. Тому намагаємося широко практикувати самостійне спостереження учнів над мовою з наступними висновками.

Мовний матеріал для спостереження добираємо так, щоб учні могли самостійно дати оцінку мовним фактам і зробити висновки. Пропонуємо на таблицях або картках. Перед спостереженням чітко формулюємо завдання [26, с.38-39].

Підготовчі вправи здебільшого є навчальними диктантами, різними видами списування, часто з попереднім повторенням відповідного теоретичного матеріалу.

Наведемо деякі види підготовчих вправ:

1. Списування тексту із вставленням пропущених букв або частин слова (закінчення, суфікса, префікса) [21].

2. Списування із словотворенням.

3. Списування із вставленням потрібних пропущених слів (слова даються окремо або добираються учнями самостійно).

4. Складання речень з деформованого тексту.

5. Списування з певним стилістичним завданням (поширити речення, дібрати слова з протилежним значенням до даних, замінити одне слово іншим тощо).

6. Списування з фонетичним завданням (поставити наголос, підкреслити м'які приголосні, ненаголошені голосні тощо).

7. Вибіркове списування (тільки назви рослин, тільки іменники, тільки дієслова тощо).

Пропонуємо розглянути тему: «Прикметник».

Вставте пропущені букви.

Орли..ий, шале..ий, оста..ій, чаву..ий, піща..ий, де..ий, солов'ї..ий, сувере..ий, пісе..ий, атом..ий, башта..ий, стара..ий, фортепіа..ий, вогне..ий.

До поданих іменників доберіть спільнокореневі прикметники на позначення кольору.

Миша - мишасті (коні);бузок -дим -

горіх -гірчиця -полум'я -

вишня - калина - морква -

вода - цегла -жаба -

молоко - небо -глина -

Підбери і встав замість крапок прикметники.

… день. Земля вкрита килимом. Крізь віти дерев видніється … небо. … промінням зігріті … берізки. Вони стоять, мов зачаровані, у цьому … цвіті. Тільки … сосни та ялинки пишаються своїм … гіллям.

Постав слова, що в дужках, у потрібній формі.

Ось стоїть переді мною (легкі) (тендітні) пролісок. Його (білі), (запашні) голівка схилилася до низу. А поряд ростуть такі ж (скромний), (ніжний) вісники весни. Це значить, що прийшла (справжні) весна.

Заміни словосполучення за зразком:

Шафа з дерева - (яка?) дерев'яна шафа.

Річка в горах - (яка?) …

Чоловік з бородою - (який?) …

Промінь сонця - (який?) …

Гілка яблуні - (яка?) …

Доберіть до іменників прикметники, які б передавали почуття суму. Позначте корінь та суфікс утворених прикметників, поставте наголос.

Зима (яка?) … Вітер (який?) …

Сніг (який?) …Небо (яке?) …

Випишіть тільки прикметники.

Край села стояла невелика біла хата. З неї вийшла молода струнка дівчина. У довгій косі червоніла стрічка. З вишитої сорочки сміялися голубі незабудки. Було у цій красивій дівчині щось загадкове.

Окрім цих вправ, у 2-3 класах поширені завдання на словотворення і словозміну, написання творів-мініатюр (у 3 класі), складання описів (опис котика, м'яча, пера).

Доповни твір-опис пропущеними словами-прикметниками.

Конвалія - … рослина. Її …, … квіти і … аромат завжди приваблювали людей. Але є у квітки ще одна чудодійна властивість - лікувати серце.

Доповніть цей текст власними спостереженнями.

На уроках української мови, крім завдань підручника, часто використовуються і картки з індивідуальними завданнями. Особливо корисні картки з пошуковими завданнями, в яких учитель визначає для учня послідовність розумових і практичних дій. Нижче наводимо деякі види таких завдань.

Вивчаючи тему «Іменник» у 2-3 класах, учитель може застосовувати для самостійної роботи такі картки:

1. Прочитайте слова: учитель, зелений, сидіти, зелень, учить, хмара…

Знайди іменники:

а) поставте питання до кожного слова;

б) вибери слова, які відповідають на питання хто? що?;

в) що означають ці слова?

г) запиши їх.

2. Прочитайте слова: трактор, стеля, мужність, небо, дитина, білизна.

Підстав допоміжні слова він, вона , воно, чи мій, моя, моє.

Запиши усі іменники у три стовпчики (чоловічий, жіночий, середній рід).

3. Склади по два речення з кожним словом: весна, тракторист, небо. У першому реченні іменник має бути у називному, а в другому - в знахідному відмінках.

Зістав відмінкові закінчення.

Що ти помітив?

Складаючи картки для засвоєння учнями орфографічного матеріалу, учитель має спочатку дібрати матеріал для вироблення в учнів уміння розпізнавати і перевіряти певну орфограму, а далі - сформувати навички правильного застосування правила.

Пропонуємо такі види карток з завданнями.

Змініть подані словосполучення слів одним і запишіть. У записаних словах позначте префікс.

Без вітру - безвітряний (день) без зубів -

без талану - без землі -

без бороди - без змін -

без води -без зірок -

без жалю -без захисту -

Прочитай слова. Утвори від них спільнокореневі з протилежним значенням за допомогою префіксів роз-, без-. Запиши слова парами, виділи в них префікси.

Взутися - …крилатий - …

одягнутися - …рогатий - …

осідлати - …вусатий - …

Устав у префіксах пропущені букви, спиши.

Бе..страшний, ..хибити, ро..ліпити, бе..турботний, ..кинути, ..в'язати, ро..стеляти, ро..хвалити, ..клеїти, бе..характерний, ..плести, ..бити, ро..вести.

Специфіка роботи над граматичним матеріалом полягає в тому, що залежно від етапу засвоєння матеріалу одні й ті ж види завдань використовуються з різною метою. Тому і на етапах закріплення можливі й доцільні різні види списування та граматичні завдання.

Показниками засвоєння граматичного поняття учнями початкових класів, як відомо, є уміння відрізняти дану категорію від подібної; підводити під загальне правило часткові випадки; користуватися граматичними знаннями в самостійних творчих роботах, в своїй мовній праці [37, с.101].

Вставте в речення на місце крапок за змістом слова з апострофом, дописуючи до них по два синоніми.

Джерю випустили з … на волю. (І. Нечуй-Левицький.) Хворі рослини спочатку …, а потім зовсім жовкнуть, відмирають. (І. Франко.) Антон зняв з себе мотузок, … хмиз, звалив на плечі … і пішов до хати. (С. Чорнобривець.) Випари … конвалії, дикої м'яти, васильків, полину та чебрецю змішувалися в якийсь дивний букет пахощів, що поморочив голову. (С. Добро вольський.)

Склади з кожної групи слів речення, ставлячи іменники жіночого роду в орудному відмінку.

Українські, господині, і, славляться, гостинність, привітність.

Щедрість, доброта, з, гостей, вітають, і.

Хлібом, сіль, й, зустрічають, їх.

Радість, повага, гості, згадують, землю, українську, з.

Пошир речення однорідними другорядними членами, вираженими прислівниками, поданими у дужках, і запиши текст.

Зійшло сонце. …, … дихнув легенький вітерець. …, … заспівав він свою пісню. …, … співає береза. Слухаючи її, хочеться підійти та обняти білокору красуню. …, … співає дуб. Коли чуєш його пісню, то самому хочеться бути сильним та відважним.

У методичній літературі підкреслюється, що на практиці учні стихійно усвідомлюють логічну основу і послідовність дій. Однак молодшим учням, самостійно дуже важко знаходити прийоми розумової роботи. Тому вчителеві слід дбати про те, щоб у процесі виконання самостійних тренувальних завдань молодші школярі могли спертися на певні схеми дій за правилом.

Застосовуючи правила в процесі виконання тренувальних вправ, слід обов'язково врахувати поступовість у їх формуванні. Тому методисти радять спочатку давати вправи на неповне самостійне застосування правила (з опорою на зразки, попередній інформаційний аналіз тощо) і лише поступово вводити завдання, які вимагають повної самостійності у застосуванні правила.

При вивченні теми «Суфікс» використовуємо такі завдання:

Утворіть за допомогою суфіксів нові слова. Запишіть їх.

Від слів продавати, учити, дуб, малий, новий утворити інші за допомогою суфіксів -ець, -ель, -чик, -еньк, -есеньк.

Утворіть за допомогою різних суфіксів нові слова від слів, що пишуться однаково, але різні за значенням.

дорога - дорога -

Варто підкреслити важливе значення на цьому етапі порівняльних вправ. Сама природа мови і письма змушує вчителя вдаватися до зіставлення за подібністю і відмінністю (вимова і письмо; голосні і приголосні; наголошені і ненаголошені; дзвінкі і глухі; тверді і м'які приголосні і тощо).

Беручи до уваги тему «Тверді і мякі приголосні» ми пропонуємо такі порівняльні вправи:

Прочитайте слова та порівняйте їх вимову і значення.

Ліс - лисдім - дим

літо - литоліти - лити

сіла - сила ріс - рис

Назвіть слова, в яких немає м'яких приголосних. (Лис, лито, сила, дим, лити, рис.)

Назвіть слова, в яких є м'який приголосний. (Ліс, літо, сіла, дім, літи, сіла.)

Назвіть звуки, якими відрізняються слова.

лак - лякрись - рис

люк - луксад - сядь

бик - бік кит - кіт

Запишіть слова у дві колонки: в одну, де є м'які приголосні, а в іншу - де їх немає.

Дім, орел, гілка, сіно, віз, рік, лист, ціна, казка, лан.

Частина учнів 2-3 класів не розуміє смислової різниці між словами, що позначають родові і видові поняття, не вміє дібрати правильної узагальненої назви або дати визначення предмета.

Щоб уникнути таких недоліків, варто частіше проводити різноманітні словниково-логічні вправи на широкому лексичному матеріалі з повторенням логічних прийомів їх виконання. Виконуючи словниково-логічні вправи, діти навчаються класифікувати і узагальнювати подібність і відмінність.

Наведемо види основних словниково-логічних вправ.

1. Визначення ознак предметів за кольором, смаком, розміром, формою, матеріалом.

2. Визначення видового поняття через родове.

а) Береза… це… Лев - це…

б) Чашка… це чайний посуд

в) до слів першого стовпчика дібрати узагальнююче значення з другого стовпчика.

пальто дикі тварини

черевики річкові риби

тигр одяг

молоток взуття

короп інструменти

3. Класифікація предметів або явищ по групах за названою ознакою (розміром, смаком, матеріалом, часом, дією, ступенем використання).

На етапі закріплення, узагальнення і систематизації знань корисною самостійною роботою є вправи на класифікацію і узагальнення, підведення видових понять під родові і, навпаки, зіставлення і протиставлення. Важливу роль у розширенні й уточненні словника молодших школярів відіграють словниково-стилістичні вправи. Майже всі види цих вправ учні можуть виконувати самостійно за вказівкою вчителя або за зразком.

Наведемо деякі види таких вправ

1. Дібрати до даних слів слова з протилежним значенням:

Хоробрий - боязкий здоровий - …

дешевий - …глибокий - …

2. Виписати парами слова, протилежні за значенням: близький, темний, теплий, далекий, холодний, світлий.

3. До назв тварин дібрати слова, що означають їх рух. Наприклад: Метелик (біжить, летить, кружляє, парує).

Самостійну роботу з метою повторення і перевірки знань можна проводити після вивчення окремих тем і розділів. Ці роботи будуть для учнів до деякої міри заліковими. З них учитель робить висновок про засвоєння розділу програми усім класом і окремими учнями. Таких робіт може бути 3-4 на рік.

Отже, самостійна робота в початкових класах - обов'язковий компонент процесу навчання. Її роль, зміст, тривалість, способи керівництва, визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.

«Інтерес до виучуваного поглиблюється впродовж того часу, як істини, якими оволодіває учень, стають його власними переконаннями» (В.А. Сухомлинський) [32, с.140].



ВИСНОВКИ

Самостійна робота школярів є різнобічним, поліфункціональним явищем і має не тільки навчальне, але й особистісне й суспільне значення. Вона також є складним і багатогранним явищем, але термінологічно точно не визначена, хоча її зміст однозначно інтерпретується всіма дослідниками і практикантами навчання як цілеспрямована, активна, відносно вільна діяльність школяра. На нашу думку, самостійна робота - це організована самим учнем, залежно від його пізнавальних мотивів, здійснювана у найзручніший для нього час, контрольована ним навчальна діяльність.

Ми вважаємо, по-перше, що самостійна робота школяра є наслідком його точно організованої навчальної діяльності на уроці, що мотивує самостійне її розширення, поглиблення й продовження у вільний час. Відповідно, вчитель повинен організовувати навчальну роботу школяра, розробивши програму його самостійної діяльності з оволодіння знаннями, та керувати нею.

По-друге, самостійна робота школяра є більш ширшим поняттям, ніж домашня робота. Вона може включати і позаурочне, задане вчителем школяру завдання. Але в цілому це паралельно існуюча зайнятість учня за виробленою ним самим програмою засвоєння матеріалу.

Самостійна робота значно впливає на глибину і міцність знань учнів з предмету, на розвиток їхніх пізнавальних здібностей, на темп засвоєння нового матеріалу.

Самостійна робота характеризується власною пізнавальною потребою, самоконтролем, власним режимом праці, свободою вибору місця й часу виконання цієї роботи.

Хоча конкретні форми і методика організації самостійної праці школяра ще не розроблена, проте дослідження у цій галузі дозволяють визначити основу розробки підходу до розгляду самостійної роботи як особливого виду навчальної діяльності, що базується на принципах розвиваючого навчання. Таким чином, самостійна робота школярів, поряд із збільшенням їхньої комунікативної компетенції, повинна здійснювати їхнє особистісне формування як суб'єктів цієї діяльності.

Самостійна робота сприяє формуванню світогляду учнів, забезпечує міцне засвоєння знань, озброює їх практичними навичками, навчає творчо застосовувати свої знання; є провідним чинником активізації розумової діяльності.

На нашу думку всі ці чинники сприяють вияву більш високого рівня самостійності. Дослідники, виділяючи самостійність особистості як її цілісну якість, розглядають поняття самостійності особистості багатосторонньою, бачачи її прояви не тільки в пізнавальній, розумовій діяльності, а також у поведінці людини. Таким чином, самостійність мислення займає особливе місце серед інших властивостей, так як є передумовою до їх проявлення і необхідною умовою творчого мислення.

Тому, щоб розвивати в учнів самостійне творче мислення, дітям необхідно дати загальноосвітні і спеціальні знання, розвивати у них самостійність мислення, образну та просторову уяву, сформувати навички самостійної дослідницької діяльності.

Отже, пізнавальна самостійність школяра - це результат досконалої системи навчання, виховання і розвитку учнів, спрямованої на формування розумової та практичної самостійності, як якості особистості дитини.

Розвитку самостійності школярів сприяє поступове збільшення обсягу самостійних завдань і їх урізноманітнення, застосування творчих робіт у поєднанні з роботами тренувального характеру.

Важливим засобом розвитку самостійності кожного учня є диференційоване навчання. Воно забезпечує оптимальні умови для учіння кожного школяра, базується на врахуванні можливостей і труднощів, передбачає подачу саме для нього призначеного завдання.

Створення у навчанні умов для розвитку у школярів самостійності є одним з найважливіших засобів міцного засвоєння учнями основ наук.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державна національна програма «Освіта. Україна. XXI століття». - К.:, 1994. - с.9

2. Базелю І.І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань // Педагог.: Республ. наук. метод. зб-к. К.: рад. Шк.., 1988. Вид 5, 117ст.

3. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся. - М.: Просвещение, 1984, 64с.

4. Буряк В.К. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра. // Рідна школа. - 2001. - № 9. - с.49-51

5. Вакуленко Н.Л. Самостійна робота та наукові дослідження школярів // Англійська мова та література. - 2005. - № 17(99) - с.4-5

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - с.1101

7. Гончаренко Семен. Український педагогічний словник. - Київ: Либідь, 1997. - с.297

8. Горностаева З.Я. Проблема самостоятельной познавательной деятельности // Открыт. школа. - 1998. № 2

9. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к самообразованию. М.: Просвещение, 1983. - 144с.

10. Дидактика средней школы / Под ред. М.А. Данилова, М.Н. Скаткина. М.: Просвещение, 1982. - 319с.

11. Ёсипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М.: Учпедгиз, 1961. - 239с.

12. Жарова Л.В. Организация самообразовательной учебно-познавательной деятельности учащихся. - Ленинград, 1986. - 80с.

13. Жарова Л.В. Управление самостоятельной деятельностью учащихся. - Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1982. - 75с.

14. Жарова Л.В. Учить самостоятельности: книга для учителя. - М.: Просвещение, 1993. - 205с.

15. Ігнатенко Г.В. Умови підвищення розвитку самостійності школярів на уроках трудового навчання // Оновлення змісту форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наук. зап. - Рівне: РДГУ, 2002. - Вип..39. - с.58-63.

16. Кралевич И.П. Педагогические аспекты овладения обобщёнными способами самостоятельной учебной деятельности. / Мн. - 1989.

17. Крупська Н.К. Педагогічні твори. У 10-ти т., К., 1963, т. 3, с.511.

18. Кучинський М. Підготовча робота до уроків розвитку зв'язного мовлення // Початкова школа. - 2004. - №6. - С.21-22.

19. Линда А.С. Дидактические основы формирования самоконтроля в процессе самостоятельной учебной работы учащихся. - М.: Высшая школа, 1979. - 159с.

20. Лозовая В.И. Познавательная активность школьников. - Харьков: Основа, 1990. - 88с.

21. Методика викладання української мови: Навч. посібник / С.І. Дорошенко, М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко та ін.; За ред. С.І. Дорошенка. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Вища шк.., 1992, - с.220-222

22. Народна педагогіка: світовий досвід / Уклад.: А.І. Кузьмінський,В.Л. Омеляненко. - К.: Знання-Прес, 2003. - 134 с.

23. Нильсон О.А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся. - К.: Валгус ТАЛЛИН. - 1976. - 280с.

24. Орлов В.Н. Активность и самостоятельность учащихся - 1998.

25. Основи розвивального навчання на уроках мови у початкових класах// Т.І. Сурова; Кам'янець-Подільський. держ. ун-т, 2006. - 115 с.

26. Передрій Г.Р., Перепада А.І. Уроки української мови в 4 класі. - К.: Рад. Школа. 1980. - с.9-22

27. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. - М.: Педагогика, 1980. - 240с.

28. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. - М.: Педагогика, 1972. - 184с.

29. Пидкасистый П.И., Горячев Б.В. Процесс обучения в условиях демократизации и гуманизации школы. - М, 1991.

30. Пидкасистый П.И., Коротяев В.И. Самостоятельная деятельность учащихся в обучении. - Москва, 1978. - 78с.

31. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках укр. мови: Збірник статей/За ред. Г.Р. Передрій. - К.: Радянська школа, 1982.- с.37-52

32. Подласый И.П. Педагогика начальной школы: Учеб. пособие для студ. пед. колледжей. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 400 с.: ил.

33. Полєвікова О. Використання творчих вправ як засобу мотиваційного забезпечення процесу навчання рідної мови // Початкова школа. - 2004. - №3. - с. 15-16.

34. Руководство самообразованием школьников: из опыта работы / Ред. сост. Б.Ф. Райский, М.Н. Скаткин. - М.: Просещение, 1983. - 143с.

35. Савченко А.Я., Суворова Г.Ф. Учебно-воспитательный процесс в малокомплектной школе: Пособие для учителя. - К.: Рад. шк., 1987. - с. 107-114, с.171-181

36. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 1999. - 368с.

37. Савченко О.Я. Організація навчального процесу в малокомплектній школі. - К.: Рад. школа, 1974. - 176с.

38. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К.: Рад. школа, 1982. - 176 с.

39. Савченко О.Я. Урок у початкових класах / Навч.- метод. посібник.-К.: Освіта, 1993. - 224с.

40. Самостійна робота учнів під час виконання творчих проектів. /Тетяна Бербец. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - № 4. - с.13-15

41. Солдатенков М.М. Теорія і практика самостійної пізнавальної діяльності : Монографія. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - 198с.

42. Стрезикозин В.П. К новым рубежам. - Начальная школа, 1978, № 3, с.5

43. Стрезикозин В.П. Организация процесса обучения в школе. - М., 1964, с. 132-152

44. Ушинський К.Д. Тв. У 6 т. К.: Рад. шк., 1954. -Т.2.

45. Ушинський К.Д. Собр. соч. В 11 т. Т.10. М.: Узд-во АПН РСФСР, 1951

46. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. - Х.: Прапор, 2005. - с.449



Додаток 1

3 клас

Тема уроку. Закріплення правопису слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені слів.

Мета уроку. Формувати в учнів уміння грамотно писати слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, закріплювати вміння застосовувати на практиці це правило; вчити знаходити перевірні слова серед ряду споріднених або під час зміни форми слова; розвивати вміння зіставляти мовні явища, порівнювати їх, робити висновки; розвивати мову, увагу, логічне мислення; збагачувати словниковий запас учнів.

Виховувати любов до рідного слова, інтерес до вивчення рідної мови.

Обладнання. Опорні схеми, ілюстративний матеріал, словникові слова в ребусах, фішки.

Тип уроку: комбінований.

Методи, прийоми, види роботи на уроці: самостійна робота учнів, словниковий диктант із завданням, колективна робота, поетична хвилинка, логічні ланцюжки.

Перебіг уроку

1. Організація класу

Сьогодні проведемо гру-змагання. За кожну правильну відповідь учень кладе собі фішку.

Виграє той, у кого більше фішок.

Визначимо рефлексію на початку уроку.

Пам'ятайте: від того, як ви працюватимете будуть залежати і ваші оцінки.

Бажаю всім успіху!



2. Повторення вивченого матеріалу

2.1 Перевірка домашнього завдання

Один учень пояснює виконання вправи, інші - перевіряють виконання цієї вправи у своїх зошитах. Учні, які вірно виконали вправу, отримують фішки.

2.2 Розминка. (Кросворд)

						1
				2
3
				4
5

1. Змінна частина слова. (Закінчення)

2. Словотворча частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для зв'язку слів у реченні. (Префікс)

3. Слова, близькі за значенням. (Синоніми)

4. Звуки бувають приголосні та … ? (Голосні)

5. Слова, об'єднані за змістом, і виражають закінчену думку. (Речення)

- Яке слово отримали у виділених клітинках? (Земля).

- Як його треба писати? (З ненаголошеним [е] ).

- А чому?

(За кожну правильну відповідь учні отримували фішки. Ведемо підрахунок фішок у кожного учня. Визначаємо лідера.)



3. Повідомлення теми і мети уроку

Наш урок присвячений написанню слів з ненаголошеними голосними [е], [и]. Поговоримо ми з вами про перевірні слова, а також пригадаємо словникові слова. То ж змагання продовжується!

4. Закріплення правопису слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені слів

4.1 Роботу в зошитах почнемо з каліграфічної хвилинки. За охайне виконання письмової роботи теж отримаєте фішки в кінці уроку. Будьте уважними!

Ел ел ля мл Земля

- Скільки складів у слові земля?

- Скільки звуків?

- Поставте наголос у цьому слові.

- Виділіть закінчення, основу, корінь.

- Визначте ненаголошений голосний.

- Доберіть перевірне слово.

- Складіть речення зі словом земля. (Краще речення записуємо на дошці і в зошитах).

4.2 Словниковий диктант

(Читаю загадки, діти записують тільки слова - відгадки).

Грамоти не знаю,

А цілий рік пишу. (Перо)

Лід на річках,

Сніг на полях,

Віхола гуляє,

Коли це буває? (Зимою)

У темнім лісі проживає,

Гарний хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

А як звуть її? (Лисиця)

Всі ми в сі в шапочках - брилях ,

Заховалися в кущах. (Гриби)

Ніхто їх не лякає,

А вони тремтять. (Листочки)

Хто на зиму роздягається,

А на літо одягається? (Дерева)

Кольорове коромисло

Через річку повисло. (Веселка)

4.3 Завдання

- Поставити наголос у відгадках.

- Виділити ненаголошені [е], [и] в корені.

- Зробити звуко-буквенний аналіз слова зимою.

Перевірка диктанту. Визначення правила, яким користувалися.

- Знайдіть у диктанті слово, в якому звуків більше, ніж букв.

4.4 Колективна робота

а) На дошці в хаотичному порядку виставлені малюнки предметів, у назвах яких є ненаголошені голосні [е], [и].

Завдання:

Дібрати до слів першої колонки малюнки і записати словосполучення:

Слова: невеличкі, сердитий, веселий, велике, широке.

Малюнки: крило, пеньки , озеро,  рибалка, шишкар.

(Невеличкі пеньки, сердитий рибалка, веселий шишкар, велике крило, широке озеро ).

б). Скласти речення з одним словосполученням (усно)

4.5. Робота зі словниковими словами

- Існують слова, які ми не можемо перевірити. Наведіть приклади таких слів.

- Пригадайте, що треба робити в такому разі?

а) Робота з ребусами

б) Записати з пам'яті слова, які потрібно запам'ятати.

(Перевірка роботи. Підрахунок фішок.)

Фізкультхвилинка

4.6. Вправляння у складанні речень - Правильно з'єднати частини речення, вставити пропущені букви.

1). Усі люди називаються на планеті З..мля

2) Це тому, що ми живемо куля

3) Земля - це велетенська краю до краю З..млі

4) Ніч прослалася від з.. млянами

4.7. Поетична хвилинка

Переставити рядки так, щоб вийшов вірш.

І цілий день милується І тішиться собою. Вербичка невеличка Схилилась над водою.

Завдання (диференційоване):

Записати складений вірш у зошити, підкреслити ненаголошені [е], [и]. Записати перші два рядки, визначити граматичну основу.

4.8.Самостійна робота (диференційована).