Пізнавальний інтерес та пізнавальна діяльність дитини

Пізнавальний інтерес направлений не тільки на процес пізнання, але і на результат його, а це завжди пов'язано з прагненням до мети, з реалізацією її, подоланням труднощів, з вольовою напругою і зусиллям. Пізнавальний інтерес - не ворог вольового зусилля, а вірний його союзник. У інтерес включені, отже, і вольові процеси, сприяючі організації, протіканню і завершенню діяльності. Таким чином, в пізнавальному інтересі своєрідно взаємодіють всі найважливіші прояви особи.

Діяльність - це активний стан людини. Тому і активність школяра може бути виражена через різні види діяльності: трудову, пізнавальну, суспільну і т.д. Прояви активності в певних видах діяльності відповідають їх характеру і специфіки. У одних випадках великою мірою виражена рухова, фізична активність, в інших - інтелектуальна, духовна. Проте оптимальним для розвитку особистості потрібно рахувати прояв всіх форм активності в будь-якій діяльності (сенсомоторної активності, наприклад, в ученні, інтелектуальної в праці, внесення і в працю, і в учення елементів суспільної активності). Комплексне рішення цієї задачі сприяє всебічному розвитку особистості. [34]

Гра, як пізнавальна діяльність - прекрасний засіб виховання і навчання. Вона ставить учня в умови пошуку, будить інтерес до перемоги, а звідси прагнення бути швидким, зібраним, спритним, метким, уміти чітко виконувати завдання, дотримувати правила гри. У іграх, особливо колективних, формуються і етичні якості особистості, переважає дух співпраці, співпереживання і взаємоповаги. Діти вчаться надавати допомогу товаришам, зважати на інтереси інших, стримувати свої бажання. [13]

Через рішення творчих задач різного ступеня важкості, багатоваріантних завдань забезпечується всім дітям розвиток логічного мислення. Обговорюючи різні варіанти пошуку шляхів рішення задач, діти активно пропонують можливі підходи, шукають доводи, захищають свій варіант відповіді. При цьому у них виникає бажання дізнатися, чому одні способи рішення задач виявляються раціональними, а інші - ні.

Так і розвиваються уміння самоаналізу, рефлексії, самоорганізації, самопроектування.

Чим самостійніше в своїх вчинках і діяльності дитина, тим вона більшою мірою - зріла особистість.

Пізнавальний інтерес забезпечує напруження думки кожного учня, а знання здобуті власними зусиллями, більш свідомо засвоюються і міцніше відображаються в пам'яті. Пізнавальний інтерес створює умови для прояву дітьми творчості, спонукає учнів самостійно думати. Цим виникнення пізнавального інтересу цінно для розвитку особистості молодшого школяра. [13]

Існує декілька показників прояву пізнавальної активності учнів. Одним з таких показників є наявність питань, що виникають в процесі пізнання. Другим показником буде прояв потреби поділитися результатами пізнавальної діяльності з іншими людьми, критично їх осмислити, розглянути можливість отримання інших результатів, прагнення зробити якісь практичні і теоретичні висновки. Показником вищого прояву пізнавальної активності є самостійна організація і здійснення пізнавальної діяльності, застосування елементів дослідження в процесі пізнання. [35]

Будучи стійкою рисою вдачі людини, пізнавальний інтерес сприяє формуванню особистості в цілому, особистості, яка необхідна нашому суспільству - допитливої, активної, шукаючої, творчої. Відсутність же інтересів або їх незначущість робить життя людини сірим і беззмістовним, обмежує його розвиток як розумовий, так і етичний. [9]

Висновки

Підводячи підсумки теоретичного дослідження феномену пізнавального інтересу та пізнавальної діяльності дитини, слід зазначити, що інтерес - це складне і значуще для особистості утворення, що має безліч різних трактувань, як і пізнавальний інтерес.

Ми вважаємо найбільш конкретним визначення, дане А. Крутецьким: «Інтерес - це активна пізнавальна спрямованість людини на той або інший предмет, явище і діяльність, створена з позитивним емоційним відношенням до них».

З погляду Г.І. Щукіної, пізнавальний інтерес - це виборча спрямованість особистості, звернена до області пізнання, до її наочної сторони і самого процесу оволодіння знаннями.

Пізнавальна активність - соціальна властивість людини, що має природні передумови; складне особистісне утворення, яке виявляється у ставленні суб'єкта до пізнання навколишнього світу і себе у світі; якість, що втілюється через готовність та прагнення людини осягнути невідоме і найбільш повно реалізується у пізнавальній діяльності.

Пізнавальна активність дитини містить у своїй основі пізнавальні та соціальні спонуки, характеризується високою емоційністю, зв'язком із довільністю, самоусвідомленням, самооцінюванням і прагненням досягти успіху, передбачає інтерес та енергійність у пізнанні нового, а також визначає якість навчальної діяльності молодшого школяра (наявність знань про способи розв'язання завдань, прагнення до вибору способів діяльності, здатність до завершеності навчальних дій).

Ефективним засобом формування пізнавального інтересу є суперечність між новою інформацією і наявними знаннями. Причому, чим вищий ступінь невідповідності, тим сильніше очікується пізнавальна активність учнів.

Дослідження доводять, що пізнавальний інтерес виникає тоді, коли для пояснення нового явища можуть бути використані вже наявні знання і минулий досвід.

Пізнавальний інтерес та пізнавальна діяльність мають певну структуру.

Для появи та підтримання стійкого пізнавального інтересу учень повинен бути активним суб'єктом пізнавальної діяльності.

Пізнавальна діяльність, як і будь-яка діяльність, має свої мотиви і цілі. Основним базовим мотивом, що спонукає людину пізнавати навколишній світ, є потреба в дослідженні зовнішнього середовища, на основі якого надалі формується складна система пізнавальних мотивів.

У школі об'єктом пізнавального інтересу учнів є зміст учбових предметів, оволодіння якими складає основне призначення вчення.

У сферу пізнавального інтересу включаються не тільки знання, що отримують школярі, але і процес оволодіння знаннями, процес учення в цілому, що дозволяє набувати необхідних способів пізнання і сприяє постійній поступальній ході школяра.

Пізнавальний інтерес - явище багатообразне, тому на процес навчання і виховання він може впливати різними своїми сторонами.

Проте значення пізнавального інтересу виходить далеко за рамки учбового процесу. У триєдиному завданні: навчання, розумового розвитку і виховання особистості - інтерес є сполучною ланкою між трьома її сторонами. Саме завдяки інтересу як знання, так і процес їх придбання можуть стати рушійною силою розвитку інтелекту і важливим чинником виховання всебічно розвиненої особистості.

Будучи стійкою рисою вдачі людини, пізнавальний інтерес сприяє формуванню особистості в цілому, особистості, яка необхідна нашому суспільству - допитливої, активної, шукаючої, творчої. Відсутність же інтересів або їх незначущість робить життя людини сірим і беззмістовним, обмежує його розвиток як розумовий, так і етичний.

Список використаних джерел

1. Аксюченко В.Н. Развитие познавательной активности в процессе формирования общих учебных умений у поростков: Автореф. дисс. … канд. пед. наук.-- М., 1987.

2. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении /Г. И. Щукина, В.Н. Липник, А.С. Роботова и др.; Под ред. Г.И. Щукиной. - М.: Просвещение, 1984. - 176 с.

3. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения, М., 1977.

4. Баранова Э.А. Вопрос как форма познавательной активности детей 5-8 лет. // Вопросі психологии. 2007, №4. С.45-55.

5. Божович Л.И. «Проблемы формирования личности». М. 1995

6. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности: Под ред. Д.И.Фельдштейна. / Вступительная статья Д.И.Фельдштейна. - 212 стр.

7. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (психологические исследования). М., Просвещение, 1968. - 459 с.

8. Божович Л.И. Познавательные интересы и пути их изучения.// Известия АПН РСФСР, вып. 73. М.: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1955. - 260 с. - С.3-14.

9. Волостникова А.Г. Познавательные интересы и их роль в формировании личности: Учебно-методическое пособие. Свердловск, 1971. - 16 с.

10. Выготский Л.С. Умственное развитие детей в процессе обучения. М.-Л., 1935.

11. Денисова В.Г. Система дидактических игр, как средство формирования познавательного интереса учащихся: Дис… канд. пед. наук.-- Волгоград, 1996.

12. Зайцева Ж.А. Фомирование познавательного интереса к учению как способ развития креативных способностей личности (на примере уроков математики). Ноябрьск, 2007.

13. Ивлева Э.И. Познавательный интерес как средство развития личности младшего школьника. / http://festival.1september.ru/articles/212944/

14. Козачук С.А. Психолого-педагогічні умови розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови. Автореф. Канд. псих. н., Київ, 2008. www.nbuv.gov.ua/ard/2008/08ksavim.zip

15. Король Л.М., Максимець С.М. Психологічні особливості розвитку пізнавальної самостійності сучасних учнів./ Вісник Житомир. держ. Університету ім.І.Франка.- 2003.- №13.- с.249-252. www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klmssu.zip

16. Крутецкий В.А. Психология. - М.: Просвещение, 1986.

17. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 464 с.

18. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М., 1981.

19. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.,1975.

20. Лисина М.И. Развитие познавательной активности детей в ходе общения со взрослыми и сверстниками // Вопросы психологии. - 1982. - №4. - С.18-35.

21. Литвиненко І.С. Формування пізнавальної активності як засіб розвитку індивідуальності дошкільників. Автореф. дис. …канд. пс. наук, Одеса, 2002. - 21с. www.nbuv.gov.ua/ard/2002/02lisrid.zip

22. Лукьянова М. О создании программы деятельности учителя с учетом мотивационного компонента. // Учитель, №4, июль-август 2001. http://www.ychitel.com/journal/journ04-01/journ04-01P6.html

23. Лупаренко С.Є. Розвиток пізнавальної активності молдших школярів засобами вальдорфської педагогіки. Автореф. дис. … канд. пед. наук, Харків, 2008. www.nbuv.gov.ua/ard/2008/08lsezvp.zip

24. Маркова А.К. Мотивация учебной деятельности школьника. // Вопросы психологии. 1978, №3. С.136-142.

25. Матюшкин А.М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности // Вопросы психологии. - 1982. - №4. - С.5-17.

26. Мачушник О.Л. Пізнавальна активність як психологічна проблема.// Вісник Житомир. держ. Університету ім.І.Франка.- 2003.- №13.- с.257-259. www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03molapp.zip

27. Машарова В.А. Познавательный интерес школьников с позиции современности. / Электронное научное издание (электронный научно-педагогический журнал), февраль, 2008. http://www.emissia.org/offline/2008/1238.htm

28. Менчинская Н.А. Проблемы учения и развития // Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. М., 1978.

29. Морозов М.Ф. Возникновение и развитие учебных интересов у детей младшего школьного возраста.// Известия АПН РСФСР, вып. 73. М.: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1955. - 260 с. - С.15-53.

30. Морозова Н.Г. Формирование интересов у детей в условиях нормаль-ного и аномального развития. Докт. дисс. М., 1967.

31. Назаров А.И. Обобщенная модель познавательной деятельности индивида. //Психологическая наука и образование. 2000. №3. С. 40-60. http://virtualcoglab.cs.msu.su/liter/nazarov_l.html

32. Подлиняев О.Л. Формирование познавательного интереса на уроках физики // Развитие познавательных возможностей в условиях учебной деятельности: Межвузовский сб. научн. трудов. -- Волгоград, 1988.

33. Потребность в поиске и познавательный интерес./ http://www.drdautov.ru/mozg/2_1.htm

34. Развитие познавательной активности учащихся средней школы с помощью компьютера. / http://www.yspu.yar.ru/projects/infomet/activnost/pozn.int.htm

35. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. 2-е изд. М., 1946.

36. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М., 1973.

37. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2007. - 424 с. (Альма-матер).

38. Садыкова Н. У. Формирования познавательного интереса учащихся в условиях совместной учебной деятельности: Автореф. дисс. … канд. пед. наук.-- Волгоград, 1995.

39. Сорокун А.П. Основы психологии. Псков: ПГПУ, 2005 - 312 с.

40. Ткачук Т.А. Розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку у спілкуванні з вихователем. Автореф. дис. … канд. пс. наук. Національний пед.. університет, Київ, 2004. www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04ttavsv.zip

41. Фрадкина Ф.И. Роль игры в формировании отношения к учению и учебных интересов школьников.// Известия АПН РСФСР, вып. 73. М.: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1955. - 260 с.

42. Харламов И.Ф. "Формирование познавательных интересов учащихся в процессе обучения" - М.:Просвещение,1962.

43. Шапошникова И.Г. Формирование познавательных интересов у слабоуспевающих. - сб.: Актуальные вопросы формирования интереса в обучении /Г. И. Щукина, В. Н. Липник, А. С. Роботова и др.; Под ред. Г. И. Щукиной. - М.: Просвещение, 1984. - 176 с.

44. Щукина Г.И. "Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе" - М.:Просвещение,1979.

45. Щукина Г.И. "Формирование познавательных интересов учащихся в процессе обучения" - М.:Учпедгиз,1962.

46. Щукина Г.И. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении.- М.,1984.

47. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике.- М.:Педагогика,1971.

Размещено на Allbest.ru