Педагогічні умови ефективного засвоєння дітьми знань про домашніх тварини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ І. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ДОМАШНІМИ ТВАРИНАМИ
• 1.1 Зміст роботи по ознайомленню дошкільників з домашніми тваринами
• 1.2 Використання наочних методів при ознайомленні дітей з домашніми тваринами
• 1.3 Роль слова в ознайомленні з тваринами
• 1.4 Ігрові методи в ознайомленні дітей з тваринами
• РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ РОЛІ ДОМАШНІХ ТВАРИН В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ І ПРИРОДОЮ
• 2.1 Особливості знань дітей старшої групи про домашні тварини
• 2.2 Діагностика рівня знань дошкільників про домашніх тварин
• 2.3 Аналіз результатів проведеної роботи
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТОК
• ВСТУП
• Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення дошкільників з природою спрямовує на здійснення розумового, морального, естетичного і фізичного виховання дошкільників.
• У дошкільному віці, відповідно до програми дитячого садка, у дітей формуються різноманітні знання про природу: явища неживої природи, рослинний і тваринний світ, працю людей у природі. Сучасні дослідження (П.Я. Гальперіна, В.О. Давидова, С М. Ніколаевої, К.Є. Фабрі, І.О. Хайдурової, Є. Ф. Терентьєвої) свідчать про те, що найбільший ефект у розвитку дітей досягається під час формування системних знань. Ще К.Д. Ушинський зазначав, що розум - це добре організована система знань.
• Завдання вихователя - показувати і пояснювати дітям природу такою, якою вона є, щоб поступове нагромадження фактів підводило їх до того, що причини всіх явищ у природі лежать у ній самій.
• У процесі ознайомлення з природою здійснюється розвиток розумових операцій - аналізу, порівняння, синтезу, які надзвичайно важливі для розвитку дітей і підготовки їх до школи. Нагромадження уявлень дітей про різноманітність тварин, рослин дає змогу формувати у них поняття про свійських і диких тварин, культурні і дикорослі рослини, овочі і фрукти тощо.
• Взаємозв'язок тварин із середовищем має певну варіативність. Для дошкільників важливо дати загальну картину пристосувань тварини до умов навколишнього середовища, розкрити основні, суттєві і разом з тим яскраво виражені пристосування тварини у зовнішній будові (форма тіла, покрив, характер кінцівок тощо), у способі життя (пересування, живлення, захист та ін.).
• Сприйняття краси природи, звичайно, підсилює емоційне ставлення до неї дитини і тому є дуже важливим виховним моментом. Але з позиції екологічного виховання необхідно дати зрозуміти дитині, що зовнішній вигляд будь-якого організму - це результат його пристосування до життя в певних умовах, навчити розуміти красу як прояв доцільності, усвідомлювати необхідність існування будь-якого організму незалежно від наших симпатій і антипатій. Не обов'язково любити всі рослини, тварини, але поважати всі прояви життя на Землі - це необхідно.
• Саме тому дану проблеми ми вважаємо актуальною.
• Мета дослідження: вивчення педагогічних умов ефективного засвоєння дітьми знань про домашні тварини.
• Об'єкт дослідження: домашні тварини як засіб виховного впливу на дітей. домашній тварина діти вихователь
• Предмет дослідження: процес ознайомлення дітей з природою.
• Робоча гіпотеза: визначаючи роль домашніх тварин а процесі ознайомлення дітей з природою виходимо з того, що: 1) домашні тварини слугують засобом виховного впливу на дітей, оскільки впливають на формування естетичного та морального компонентів соціально-ідеологічного ідеалу; виховання морально-етичного ставлення до навколишнього середовища.
• Завдання:
• Здійснити теоретичний аналіз аспектів проблеми засвоєння дітьми знань про домашні тварини.
• Виявити особливості роботи вихователів по ознайомленню дітей з домашніми тваринами.
• Експериментальна перевірка окремих прийомів роботи по ознайомленню дітей з домашніми тваринами.
• Курсова робота представлена на 29 сторінках друкованого тексту та складається з вступу, II розділів, висновків і додатку.
• РОЗДІЛ І. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ДОМАШНІМИ ТВАРИНАМИ
• 1.1 Зміст роботи по ознайомленню дошкільників з домашніми тваринами
• Дошкільний вік - дуже відповідальний етап у формуванні знань. Сучасні дослідження фізіологів, психологів, педагогів свідчать про те, що в цьому віці закладаються основи знань, які служитимуть людині протягом усього її життя. Видатний радянський психолог О.В. Запорожець писав: "Величезна кількість знань і вмінь, яких набувають діти в цьому віці, засвоюється враз, формується навічно, до кінця життя і втрачається в останню чергу при старінні і патології мозку".
• Отже, діти повинні діставати реалістичні уявлення про природу в безпосередньому спілкуванні з нею, пізнаючи за допомогою різних аналізаторів реальні якості природних об'єктів. Спостереження в природі, в основі яких лежать відчуття і сприймання, створюють надійний фундамент для реалістичних і правильних уявлень про природу.
• Важливо навчити дітей практично орієнтуватися в природі (ознайомитися з повадками диких та свійських тварин). На основі ознайомлення з природою вже в дошкільному віці починається формування перших елементів матеріалістичного світорозуміння. Роль вихователя полягає в тому, щоб у процесі ознайомлення з природою ставити перед дітьми завдання, які потребують установлення доступних їх розумінню зв'язків між явищами природи, показувати природу такою, якою вона є, щоб поступове нагромадження фактів підводило до розуміння того, що причини всіх природничих явищ лежать у самій природі.
• Спостереження дають багатий матеріал для формування уявлень про те, що в природі все розвивається, все взаємозв'язано і взаємозумовлено. Діти спостерігають, в якому місці вранці з'являється сонце, де воно заходить ввечері, відзначають, що в різні пори року шлях його неоднаковий, що влітку темніє пізно, а взимку, навпаки, дуже рано. Дошкільнята спостерігають розвиток однорічних рослин від насіння до насіння. Старших з них ознайомлюють з розвитком жаби, починаючи із спостережень за її ікрою, і т. д. Так у процесі ознайомлення з різноманітними природними явищами в дітей формується матеріалістичне світорозуміння.
• Ознайомлення з новими об'єктами природи завжди пов'язано з позначенням явища, того чи іншого предмета, його якості новим словом. У процесі ознайомлення, слід розширювати словник дітей, збагачувати їх мову іменниками, дієсловами і прикметниками, формувати в них уміння говорити образно.
• Розвиток мови пов'язаний з розвитком мислення, спостережливості й допитливості.
• Сучасні педагогічні дослідження (О.В. Запорожець, Л.А. Венгер, П.Г. Саморукова, Г.К. Матвєєва, Г.І. Васильєва) показують, що готовність до шкільного навчання в інтелектуальному плані полягає не стільки в запасі уявлень (хоч і це важливо), скільки в рівні розвитку розумових процесів і пізнавальної активності, тобто в умінні виділяти істотне в предметі або явищі, порівнювати цей предмет, явище з іншими, знаходити спільні й відмінні ознаки, правильно визначити причину найпростішого явища, простежувати його зміни, робити висновки.
• Діти не завжди можуть самі встановити зв'язки, залежності в природі, причини змін. Тому вихователь на доступних прикладах повинен підводити дошкільнят до цього. Наприклад, навчаючи дітей установлювати зв'язок між наявністю світла і ростом рослини, вихователь демонструє пророщену в підвалі цибулину, з блідим скрученим пір'ям. Він пропонує порівняти цю рослину з вирощеною на вікні й подумати, чого бракувало цибулині, що росла в підвалі. Діти садять цю цибулину в землю, створюють для неї потрібні умови і переконуються, що завдяки світлу її листя заледеніло й стало таким, як у цибулини, що росла на вікні. Щоб закріпити цей зв'язок, вихователь під час прогулянки показує дітям дерева, які ростуть близько одне від одного, і запитує, чому гілки з того боку, куди не доходять сонячні промені, менші і листя на них мало. Так діти навчаються встановлювати зв'язки, що має важливе значення для розвитку їх мислення і формування у них перших елементів матеріалістичного світорозуміння.
• Велике значення для розвитку мислення має формування в дітей елементів абстрактного мислення - класифікація об'єктів природи, узагальнення. Нагромадження чуттєвого досвіду, створення уявлень про різноманітність видів тварин, рослин дають можливість формувати найпростіші поняття про овочі, фрукти, диких і свійських тварин, про лугові, польові, лісові квіти тощо.
• Основою розвитку мислення і мови є спостереження. Не випадково К.Д. Ушинський писав, що від якості спостереження дітей залежить і якість їх думок. Дошкільники ще не вміють самостійно і цілеспрямовано спостерігати - цього їх треба навчити.
• Діти з великим захопленням розглядають мурашок, гусінь, все, що трапляється їм під час прогулянок, екскурсій. Життя тваринного світу, особливо їх цікавить, викликає багато запитань. Підтримуючи і спрямовуючи допитливість дітей, подаючи їм цікаві відомості, організуючи їх на "власні" відкриття через спостереження, вихователі сприяють збудженню їх пізнавальних інтересів, а інтерес, як зазначав К.Д. Ушинський, - це ворота до всього, що входить у душу дитини.
• Складовою частиною ознайомлення дітей з природою є сенсорне виховання. Дослідження, проведені останнім часом, свідчать про ефективність здійснення сенсорного виховання в процесі змістовної діяльності дітей.
• У природі можна знайти безліч кольорів, їх відтінків, гармонійних поєднань. Навчаючи дітей визначати кольори квіток, відтінки зелені, колір неба, хутра тварин вихователь розвиває їх зоровий аналізатор, формує уявлення про навколишній світ.
• Під час ознайомлення з природою створюються великі можливості для розвитку дотикового аналізатора.
• Під час екскурсій, прогулянок у природу діти вчаться визначати форму, величину, напрям.
• Навчаючи дітей слухати й розрізняти шум вітру, завивання бурі, гудіння бджіл, джмелів, спів птахів, відчувати запахи квітів, листків, повітря в лузі, лісі, вихователь розвиває слухову й зорову увагу дітей.
• Ознайомлення з природою впливає на розвиток усіх психічних процесів дитини. Удосконалення здатності диференціювати кольори, форму, величину, звуки сприяє розвитку відчуттів, сприймання, які поступово стають точнішими, повнішими.
• У процесі ознайомлення дітей з природою розв'язуються й виховні завдання: прищеплення любові до рідного краю; виховання інтересу до праці; формування трудових умінь і навичок; естетичне виховання.
• Основний здобуток дошкільної освіти - збалансований гармонійний розвиток дитини. Сьогодні в Україні працює чимало ДНЗ з варіативними підходами до змісту та методів виховання, отже, батьки мають змогу обирати для своїх дітей заклади або групи творчо-розвивального характеру.
• Поліпшення якості дошкільної освіти неможливе без оновлення її змісту, що закладений в Базовому компоненті - Державному стандарті. Цим документом визначено, якими основними знаннями, вміннями та навичками повинні оволодіти дошкільнята. Вітчизняні науковці розробили нову програму розвитку дитини "Я у Світі". Це перша в Україні програма, яка базується на індивідуалізації життєдіяльності дошкільника і враховує сучасні світові тенденції. Один із розробників Програми - доцент кафедри методики і психології дошкільної та початкової освіти ІППО - Алла Миколаївна Гончаренко.
• За статистикою в Україні дитсадки відвідує лише 56% дітей до 6-річного віку. До змісту дошкільної освіти передбачені певні вимоги. З садком чи без садка, те, що має знати дитина від народження до 6 (7-ми) років, описано в базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку "Я у світі".
• Звісно, в ній висловлена лише думка її авторів, але вона являє собою щось типу державного стандарту. Саме в цій програмі відбиті погляди науковців на те, як держава рекомендує розвивати дитину дошкільного віку. Програма охоплює увесь термін розвитку малюка від народження до 6 років.
• Ось кілька концептуальних цитат з цієї програми: "Матеріали програми базуються на принципі природовідповідності (я-в смислі ритмічності), який має стати одним з основних в організації життєдіяльності дошкільника."
• "Базова програма апелює до педагога не лише як до наставника і вихователя, але і як до людини, що протягом певного часу проживає спільне з дитиною життя, здійснює догляд за її душевним станом і екологією її особистості..."
• "Програма пропонує визначати "зону найближчого розвитку" кожної дитини."
• "Провідною ідеєю Програми, є ідея ампліфікації - оптимального використання можливостей кожного віку для повноцінного розвитку дитини. Вона зміщує акценти з проблеми підготовки вихованця до майбутнього життя на проблему забезпечення змістовного сьогодення.Ідея ампліфікації істотно відрізняється від ідеї форсованого, надраннього навчання, штучного пришвидшення процесу дорослішання дитини, небезпечного для її здоров'я особливо в перші 5 років життя".
• Отже, ми бачимо, що не дивлячись на сучасні течії раннього розвитку дитини, програма "Я у світі" не схвалює цього і намагається природно розкривати розумові здібності дитини.
• 1.2 Використання наочних методів при ознайомленні дітей з домашніми тваринами
• Використання наочності відіграє переважно допоміжну роль, однак іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе. Щоб запобігти звуженню поняття або уявлення, доцільно використовувати різні зразки зображення об'єкта. Це допоможе учням розпізнати типове, зробити крок від конкретного до абстрактного, перейти від уявлення до поняття. Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно працював на досягнення мети уроку.
• До наочних засобів належить інформація, яку учні сприймають за допомогою технічних засобів навчання: кінофільми, діафільми, звукозапис, радіо, телепередачі. Ці види наочності називають аудіовізуальними, оскільки інформацію вони передають через звук і зображення.
• З технічних засобів навчання (ТЗН) у початкових класах найбільш поширені діафільми і діапозитиви. Діапроектори і діаскопи прості в експлуатації, надійні, дешеві, зручні для зберігання; діти 6-7 років легко навчаються показувати діафільми.
• Статичний матеріал діафільму молодші учні сприймають значно легше, ніж динамічний у кінофільмі: вони встигають розглянути деталі зорового ряду, осмислити їх у цілому. Істотну роль тут відіграють яскравість барв і виразність ліній (порівняно з настінними таблицями й роздавальним матеріалом).
• Вчасно використана виразна наочність - це змістове й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, пам'яті молодших учнів.
• Настільні друковані ігри. Для дітей молодших і середніх груп рекомендуються набори картинок, на яких зображено тварин, листя, квіти, фрукти, овочі. Для середніх, старших і підготовчих до школи груп рекомендуються ігри типу лото ("Зоологічне", "Ботанічне", "Пори року"), за допомогою яких діти в цікавій Ігровій формі набувають уявлень про домашніх тварин і диких звірів, рослини лісу, поля, саду, городу, квітника, про сезонні зміни в природі та ін.
• Іграшки. Набори іграшок - домашні і дикі тварини, овочі, фрукти, ягоди (об'ємні чи площинні на підставках) - потрібні як для дидактичних, так і творчих ігор, у яких діти відтворюють свої уявлення про природу і працю людини (ігри у пташник, зоосад та ін.). Для нагромадження у дітей почуттєвих уявлень про предмети І явища природи потрібні Іграшки, які приводяться у рух вітром (літуни, вертушки); водою (плаваючі тварини, човни, млин, водяне колесо).
• 1.3 Роль слова в ознайомленні з тваринами
• Інколи виникає необхідність доповнити спостереження дітей розповіддю. Так, наприклад, під час прогулянки діти бачать мурашник, у якому бігають мурашки. "А що вони роблять?" - запитують діти. "Давайте подивимося" - пропонує вихователь. При спостереженні він пояснює, куди біжать мурашки, що вони тягнуть. Після короткого спостереження за мурашками вихователь докладніше розповідає дітям про життя мурашок.
• Читання художніх творів. Читання художніх творів збагачує знання дітей про природу, виховує у них інтерес і любов до природи, розвиває відчуття краси.
• Використання художнього слова треба уміло поєднувати з безпосереднім сприйняттям дітей. З деякими літературними творами можна ознайомити дітей лише після відповідних спостережень на природі - у лісі, на луках, у полі. Наприклад, "Зимовий бенкет" Н. Павлової дітям слід читати тільки після того, як вони неодноразово спостерігали різні дерева і розрізняли їх за зовнішнім виглядом.
• Інколи читання проводиться раніше, ніж спостереження. Про значення такого читання дуже добре сказав С.Т. Аксаков у "Дитячих роках Багрова-онука". Згадуючи себе п'ятирічною дитиною, він пише: "Я читав свої книжки з захопленням... В моїй дитячій голові відбувся справжній переворот, і для мене відкрився новий світ... З "Роздумів про грім" я дізнався, що таке блискавка, повітря, хмари; дізнався про те, як утворюється дощ і сніг. Багато які з явищ природи, на які я дивився бездумно хоча й з цікавістю, набули для мене змісту, значення і стали ще цікавіші. Мурашки, бджоли і особливо метелики з своїм перетворенням з яєчок па черв'яка, з черв'яка на хризаліду і, нарешті, з хризаліди в красивого метелика--заволоділи моєю увагою і відчуттями; у мене виникло непереборне бажання спостерігати усе це на власні очі". Художній опис вже знайомих рослин, тварин або явищ природи позитивно впливає на сприйняття дітей, роблячи його яскравішим, викликаючи інтерес до спостережень. Так, наприклад, після того як діти прослухають нарис М. Пришвіна "Золотий луг", вони починають ззертати увагу на те, який вигляд має луг у різні пори року і при різній погоді. Вони розглядають кульбабу і помічають зміни у формі її квітки, коли вона відкривається і закривається. Художній опис незнайомих рослин і тварин, що спирається на уже набуті дітьми спостереження і загальні уявлення, створює новий образ, який допомагає знайти описуваний об'єкт у природі. Наприклад, вихователь читає чи розповідає дітям казку Н. Павлової "Як хмаринка". Під час наступної прогулянки діти шукають квітки підмаренника, ознаки яких описано у казці.
• Бесіди. Бесіда складається з запитань, що їх ставить вихователь, і відповідей, які дають діти на ці запитання. Це цінний метод уточнення і розширення уже набутих знань, збільшення дитячого словника і розвитку у них зв'язної мови.
• Під час бесіди вихователь керує мисленням дитини за допомогою запитань. Кількість і порядок їх залежить від тих завдань, які розв'язуються на занятті, і від віку дітей. Запитання треба складати так, щоб у них було враховано досвід дітей і активізувалося мислення. Бесіда може бути вступною, підсумковою або пов'язаною з спостереженнями і набуттям нових знань.
• На заняттях з природознавства вихователь в поєднанні з іншими методичними прийомами може використовувати різноманітні загадки, цікаві завдання, кросворди, вірші, казки, оповідання про звірів: проводити ігри, ігри - подорожі, вікторини, хвилинки цікавого тощо, залежно від. мети заняття, змісту навчального матеріалу, знань дітей та ін.
• Все це дуже зацікавлює дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще і швидше запам'ятовують матеріал.
• В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання. Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи, розвиток умінь, порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.
• При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою.
• Наприклад, вчитель називає звірів, серед них треба виділити тих звірів, які впадають в зимову сплячку. Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а. й виробляють уважність.
• Дуже цікавими є ігри - подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Звірі весною", можна провести цікаву "подорож" в весняний ліс. Під час подорожі використовують стінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об'єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам'ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри або використанням цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам'ять.
• Для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають не повний але досить точний опис предметів або явиш природи.
• Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на різних етапах уроку. Для цього вчитель або вихователь заздалегідь підбирає їх відповідно до теми і мети вивченого матеріалу і визначає на якому етапі доцільніше їх використати.
• Можна використовувати загадки на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтимуться на уроці. Загадки доцільно включати у різноманітні форми роботи.
• На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок.
• Уривки з прози або вірші можна, також використовувати на початку уроку, що підвищує інтерес учнів або дошкільнят по виучуваного матеріалу або для закріплення знань.
• За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснюються на основі такого матеріалу як: загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші, скоромовки, приказки тощо, можна ознайомити учнів з звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодією з природою навколишнім світом, показати, яку користь приносять звірі, як люди становляться по них, а також за допомогою цих форм роботи і узагальнити знання учнів про звірів, розвити у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи, та до наших чотириногих друзів.
• Форми роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів можна використовувати на всіх етапах уроку: при подачі нового матеріалу, вивченні, узагальненні матеріалу з метою закріплення і узагальнення здобутих знань, також для поглиблення і розширення їх.
• А також використання природної допитливості дитини є одним з найперших обов'язків учителя.
• 1.4 Ігрові методи в ознайомленні дітей з тваринами
• У дошкільній педагогіці дидактичні ігри розрізняють за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, організацією і стосунками дітей, роллю вихователя тощо. Ці класифікації співвідносяться зі змістом навчання і виховання: ігри для сенсорного виховання, ігри, спрямовані на ознайомлення дітей з об'єктами і явищами навколишньої дійсності, на формування елементарних математичних уявлень, на мовленнєвий розвиток та ін.
• Поширеною є класифікація дидактичних ігор за характером матеріалу, згідно з якою виокремлюють:
• 1. Ігри з предметами. У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мозаїку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя, плоди, насіння). Поширені вони в народній педагогіці, яка, враховуючи потребу дитини у пізнанні предметів, створила сюжетні (ляльки, предмети побуту, овочі тощо) і безсюжетні (кулі, циліндри, пірамідки та ін.) дидактичні матеріали. Використання сюжетних дидактичних іграшок має багато спільного із сюжетно-рольовими іграми. Безсюжетні іграшки використовують для закріплення знань про властивості та якості предметів (розмір, кількість, колір, форму). У народних дидактичних іграшках закладено принцип самоконтролю. Це означає, що матрьошка, пірамідка, грибок не закриються, якщо їх частини підібрані неправильно. У процесі ігрових дій (роз'єднання, з'єднання, зняття, нанизування та ін.) за певними правилами дитина освоює спосіб розв'язання дидактичного завдання.
• Під час ігор із предметами та іграшками діти ознайомлюються з їх властивостями та ознаками, порівнюють, класифікують їх. Поступово їхня ігрова діяльність ускладнюється, вони починають вирізняти, об'єднувати предмети за однією ознакою (кольором, формою, призначенням), що сприяє розвитку логічного мислення. Дітей усе більше ваблять завдання, що вимагають усвідомленого запам'ятовування кількості та розташування предметів, зобов'язують до пошуку відсутньої іграшки тощо. У цьому процесі дошкільники збагачують знання про матеріал, з якого виготовляють іграшки, про необхідні людям у різних видах діяльності предмети. Ігри з природним матеріалом організовують під час прогулянок. Вони сприяють закріпленню знань про природу, формуванню і розвитку мислительних процесів (аналізу, синтезу, класифікації), вихованню бережливого ставлення до природи.
• 2. Настільно-друковані ігри. Вони передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Найчастіше вони зорієнтовані на розв'язання таких ігрових завдань: добір картинок за схожістю (деякі види лото, парні картинки), карток-картинок під час чергового ходу (доміно), складання цілого з частин (розрізні картинки, кубики) тощо. Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення, систематизують знання про навколишній світ, розвивають розумові процеси та операції, просторові орієнтації, кмітливість, увагу, формують організаторські вміння.
• 3. Словесні ігри. Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв'язках. У молодшому дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу, формування вміння рахувати, орієнтуватися у просторі. У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують розумову діяльність дітей. Як правило, дошкільникам доводиться описувати предмети, відгадувати їх за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати за властивостями, знаходити алогізми в судженнях, вигадувати власні розповіді.
• Класифікація ігор за матеріалом наголошує на їх спрямованості на навчання, пізнавальну діяльність, але вона лише поверхово розкриває основи дидактичної гри: особливості ігрової діяльності дітей, ігрових завдань, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя. Цій меті підпорядкована класифікація дидактичних ігор, запропонована О. Сорокіною, за якою виокремлюють:
• 1) ігри-подорожі. Відображають реальні факти і події через незвичайне: просте - через загадкове, складне - через переборне, необхідне - через цікаве. Вони покликані посилити враження, надати пізнавального змісту, казкової незвичайності, звернути увагу дітей на те, що існує поряд, але вони цього не помічають. Це може бути подорож у намічене місце, подолання простору і часу, подорож думки, уяви тощо;
• 2) ігри-доручення. Ігрове завдання та ігрові дії в них ґрунтуються на пропозиції що-небудь зробити: "Збери у кошик усі іграшки червоного кольору", "Дістань із мішечка предмети круглої форми" та ін.;
• 3) ігри-припущення. їх ігрове завдання виражене в назвах: "Що було б .?", "Що б я зробив, якби.?" та ін. Вони спонукають дітей до осмислення наступної дії, що потребує вміння зіставляти знання з обставинами або запропонованими умовами, встановлювати причинні зв'язки, активної роботи уяви;
• 4) ігри-загадки. Розвивають здатність до аналізу, узагальнення, формують уміння розмірковувати, робити висновки;
• 5) ігри-бесіди. Основою їх є спілкування вихователя з дітьми, дітей між собою, яке постає як ігрове навчання та ігрова діяльність. Цінність таких ігор полягає в активізації емоційно-розумових процесів (єдності слова, дії, думки, уяви дітей), у вихованні вміння слухати і чути питання вихователя, питання і відповіді дітей, уміння зосереджувати увагу на змісті розмови, висловлювати судження.
• Організація і керівництво дидактичними іграми передбачають роботу вихователя щодо підготовки до гри, проведення її, аналізу гри та її результатів.
• Готуючись до проведення дидактичної гри, вихователь повинен підібрати її відповідно до програмних вимог виховання і навчання дітей певної вікової групи; визначити оптимальний час її проведення; підготувати необхідний дидактичний матеріал; вивчити й осмислити гру; продумати методи і прийоми керівництва нею; збагатити дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв'язання ігрового завдання.
• Ознайомленню дітей зі змістом дидактичної гри сприяють демонстрування предметів, картинок, короткі бесіди, під час яких уточнюються їхні знання й уявлення. Розкриваючи хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей на дотримання її правил, спільно з ними з'ясувати найраціональніші способи досягнення передбачуваного результату. Безпосередня його участь залежить від віку, рівня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для педагога - спрямувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням.
• РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ РОЛІ ДОМАШНІХ ТВАРИН В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ І ПРИРОДОЮ
• 2.1 Особливості знань дітей старшої групи про домашні тварини
• За програмою треба ознайомити дітей з свійськими тваринами, не поширеними у цій місцевості (верблюд, олень, осел - їх зовнішній вигляд, звички, користь, яку вони приносять людям), розширити уявлення дітей про диких звірів (вовк, їжак, заєць, лисиця, ведмідь-- місце проживання, спосіб добування їжі). При цьому слід навчити дітей розрізняти і правильно називати частини тіла (голова, спина, живіт, ноги, лапи, крила, очі, вуха тощо), розуміти те, що від особливостей будови кінцівок залежить характер пересування (вовк бігає, заєць стрибає). Діти привчаються піклуватися про тварин у куточку природи, годують їх, визначають зв'язок між доглядом за тваринами та їх станом. Ознайомлення дітей з свійськими тваринами та дикими звірами. У дітей старшої групи розширюється уявлення про місцевих свійських тварин. Відбувається це в процесі спостережень дітей за тваринами на заняттях під час роботи в куточку природи, на екскурсіях до пташника, крільчатника, на пасовисько. У міських умовах проведення екскурсій не завжди можливе, в такому разі рекомендується використати картини. Розглянемо для прикладу роботу з картиною "Вівці з ягнятами" із серії "Свійські тварини". Найбільш ефективний спосіб використання цієї картини - показ та описання її вихователем, який звертає увагу дітей на характерні ознаки цих тварин. (У вівці та барана густа й кучерява вовна; у барана на голові роги, вони закручені" донизу. У вівці, барана та ягнят є копита. Вівці пасуться на лузі, скубаючи траву. Поодаль видно вівцеферму, там живуть вівці).
• Зразком для описання може бути оповідання Є. Чарушина "Баран": "Ух, який круторогий та м'який! Це добрий баран, не простий. У цього барана вовна густа, волосина тонка-претонка. З його вовни добре в'язати рукавички, кофти, панчішки, шкарпетки, всю одежу можна зіткати і валянки зваляти. І все буде тепле-претепле. А таких баранів у колгоспі ціле стадо". Використання картини не виключене і для сільської місцевості. Проте тут розповідь вихователя замінюється бесідою, під час якої увага дітей звертається на характерні ознаки тварин. Ось перелік запитань для такої бесіди про вівцю: Хто намальований на картині? Що роблять вівці, барани, ягнята? Де випасають овець? Яка вовна у барана, овець? Що в овець на ногах, голові? Що їдять вівці? Хто сидить на гірці? Що тримає пастух у руках? Де живуть вівці? Яку користь приносять вівці людям? Чим відрізняється вівця від кози?
• Після бесіди можна загадати загадку: "По горах, по долах ходить шуба та жупан".
• Дітей старших груп спочатку ознайомлюють з свійськими тваринами, не поширеними у цій місцевості (верблюд, осел, олень). Спостерігати за ними, так само, як і за дикими звірами, можна під час екскурсій до зоопарку. Найзручніший час для них - кінець весни, літо чи початок осені, коли тварини перебувають - у літніх приміщеннях.
• Вихователь заздалегідь має побувати у зоопарку, побачити, де знаходяться звірі, яких треба показати, намітити маршрут екскурсії. Біля клітки слід поставити дітей так, щоб вони бачили звіра і чули вихователя. Показуючи тварину, необхідно звернути увагу на її зовнішній вигляд (колір вовни, будову тулуба, голови, ніг), рухи, живлення, звички.
• Якщо екскурсію до зоопарку з якихось причин організувати не ' можна, показують діапозитив "Московський зоопарк" чи влаштовують бесіду, супроводжуючи її показом діафільму, наприклад про життя звірів узимку, демонструють діафільмі "Ведмежатко" (Г. Скребицький, В. Чапліна).
• Показують перших 20 кадрів, на яких зображені ведмідь, вовк, лисиця та заєць у природних умовах їхнього життя взимку. В процесі демонстрації читають текст діафільму. Потім демонстрацію повторюють і проводять бесіду з дітьми з кожного кадру зокрема. Для початкового ознайомлення дітей з дикими тваринами, безпосереднє спостереження за якими неможливе, використовують серію картин "Дикі звірі", з допомогою яких вихователь провадить бесіду.
• Щоб навчити дітей впізнавати, називати та описувати звірів, проводять гру "Впізнай, хто це". Вихователь роздає дітям картинки з зображеннями знайомих їм звірів (одне й те ж зображення може бути у кількох дітей) і описує їх, або ж загадує загадку, наприклад: "Влітку - сірий, взимку - білий, короткий хвіст, живе у лісі, стрибає вправно, любить морковку. Хто це?" Діти розгадують, потім самі по черзі описують окремих тварин або загадують про них загадки, решта відгадує та називає тварин.
• Догляд за тваринами. Якщо у дитячому садку тримають кішку, собаку, курей, гусей, залучають дітей по черзі годувати та доглядати їх.
• Під контролем вихователя чергові не лише годують тварин, а й миють годівниці, разом з дорослими чистять клітки. Спостерігаючи при цьому за тваринами, діти вивчають їх звички, визначають зв'язок між доглядом за ними та їхнім станом.
• 2.2 Діагностика рівня знань дошкільників про домашніх тварин
• На основі теоретичного аналізу даної проблеми а саме: використання різноманітних методів та прийомів роботи в процесі ознайомлення дітей з природою, ми з'ясували, що це сприяє розвитку уваги, уяви, мислення, фантазії, підвищує інтерес дітей до навколишнього середовища, сприяє поглибленню і розширенню пізнавальних інтересів.
• Для практичного підтвердження даних аргументів нами було проведено ряд занять (Зразок занять показано у Додатку А) з дітьми дошкільного навчального закладу № 2 м. Кременця „Золотий ключик". Ця робота мала на меті виявити наявний рівень знань дітей про домашні тварини та виявити ефективність використання вищеописаних методів для ознайомлення дітей з домашніми тваринами.
• Після проведених занять отримані результати були нами узагальнені, систематизовані і погруповані у таблиці 1.
• Таблиця 1 Результати отримані на заняттях з природи

№ п/п	Прізвище та ім'я дитини	Рівень
		Високий	Середній	Низький
1	Майко Алла			+
2	Краснодарська Антоніна		+
3	Гордійчук Микола			+
4	Цебрій Юрій		+
5	Богдан Олег		+
6	Загорська Ольга	+
7	Гудима Юлія			+
8	Штогун Олександр			+

• Дані таблиці свідчать про те, що високий рівень властивий лише одній дитині, середній - трьом, низький - чотирьом. А це обумовлено певними і об'єктивними і суб'єктивними причинами, а саме:
• - частина дітей несистематично відвідує дошкільну установу:
• - деякі діти тільки почали відвідувати дитячий садок;
• - не у всіх дітей є домашні тварини, тому у них недостатньо сформовані уявлення про свійських тварин.
• Отже, виходячи із отриманих результатів і зроблених висновків випливає те, що використання вищеописаних методів та прийомів по ознайомленню дітей з домашніми тваринами є доцільним і рекомендовано виправданим. З метою вдосконалення виявлених знань дітей про домашніх тварин була проведена цілеспрямована робота не лише з дітьми, але і з їхніми батьками та працівниками дошкільного закладу.
• Нами були підготовлені і проведені такі заходи: бесіди, виставки, екскурсії, цільові прогулянки, підбір необхідної літератури.
• Для того, щоб перевірити ефективність нашої роботи ми пропонували дітям завдання І етапу, але доповнені складнішими елементами (Орієнтовні плани конспектів занять показано у Додатку А). В кінцевому результаті виявилось, що більшість дітей краще засвоїли новий матеріал саме під час використання наочності та цільових прогулянок, причому діти із задоволенням виконували поставленні перед ними завдання і не прикладаючи для цього великих зусиль.
• Порівняльні результати ми згрупували в таблиці 2.
• Таблиця 2

	Високий	Середній	Низький
	констатувальний етап	контрольний етап	констатувальний етап	контрольний етап	констатувальний етап	контрольний етап
Контрольна група	1-12%	3-38%	3-38%	4-50%	4-50%	1-12%
Експериментальна група	4-25%	6-38%	8-50%	8-50%	4-25%	2-12%

• В експериментальній групі дітей з високим і середнім рівнем знань стало більше, а з низьким - менше.
• В контрольній групі такий результат менш помітний.
• Отже, це свідчить про те, що робота по ознайомленню дітей з домашніми тваринами, яка була проведена під час занять з природи дала позитивні результати.
• В загальному, заняття по ознайомленню дітей з природою сприяють концентрації уваги, розвивають творчу уяву, мислення, фантазію. А це в подальшому слугуватиме хорошим чинником.
• 2.3 Аналіз результатів проведеної роботи
• На занятті по ознайомленню з природою діти слухали розповідь вихователя та виконували запропоновані завдання на заняттях та під час прогулянок.
• Вихователь пропонував дітям виконати завдання та дати відповіді на запитання (Додаток А). Показав зразок і пояснив дітям на що слід звертати увагу. Ми побачили, через ознайомлення з природою дитина може краще познайомитись із навколишнім середовищем, домашніми тваринами.
• З метою з'ясування результативності проведеної роботи по ознайомленню дітей з домашніми тваринами нами була проведена діагностика запропонованих завдань.
• За результатами завдань загальний рівень знань дітей про домашні тварини подано у таблиці 3.
• Таблиця 3. Рівні сформованості знань дошкільників про домашні тварини

ГРУПА	ЕТАПИ
	Констатувальний	Контрольний
	В	С	Н	В	С	Н
Експериментальна	36%	39%	25%	40%	34%	26%
Контрольна	25%	40%	35%	37%	29%	34%

• Проведена дослідно-експериментальна робота дала свої результати. Знання дітей про домашні тварини значно розширились та підвищився інтерес дітей до оточуючого світу. Більшість дітей проявляють творчість, уяву, фантазію у виконанні завдань, не вдаючись до допомоги дорослого. Нажаль є ще діти, які не розуміють запропонованого матеріалу, але їх кількість значно зменшилась. Отже, даний експеримент показав, що проведена робота позитивно впливає на всебічний розвиток дошкільників під час ознайомлення з домашніми тваринами. Проте, ще досить великий відсоток дітей (26%) не можуть засвоїти нового матеріалу.
• Основною причиною недостатнього високого рівня знань дітей про навколишнє середовище є на наш погляд, недостатні уявлення дітей про навколишній світ, а також індивідуально-психологічні особливості деяких дошкільників.
• ВИСНОВКИ
• Одним з найважливіших завдань ознайомлення з природою є формування системи реалістичних знань про природу. Знання відіграють вирішальну роль у формуванні особистості, її розвитку, ставленні до навколишнього середовища. Тому вирішення цього завдання повинно розглядатися як центральне, від якого залежить реалізація інших завдань, таких, як розвиток мислення І мови, екологічне виховання тощо.
• У процесі ознайомлення дошкільників з природою повинні вирішуватися такі завдання розумового виховання:
• 1. Формування у дітей системи реалістичних уявлень про природу І на цій основі перших елементів матеріалістичного світорозуміння.
• 2. Розвиток мислення і мови.
• 3. Сенсорне виховання.
• 4. Розвиток пізнавальних інтересів і спостережливості.
• Багатий матеріал для формування уявлень про рух у природі дають спостереження за сезонними змінами, в процесі яких на числених фактах діти переконуються у зв'язках І залежностях, що існують між явищами в природі. Наприклад, восени сонце менше зігріває землю, стає прохолодніше, немає умов для розвитку рослин, тому листя жовкне, опадає. Зі зникненням квітучих рослин зникають комахи, що живляться ними. Зменшення чисельності комах є причиною відльоту багатьох птахів.
• Діти повинні діставати реалістичні уявлення про природу в безпосередньому спілкуванні з нею, пізнаючи за допомогою різних аналізаторів реальні якості природних об'єктів. Спостереження в природі, в основі яких лежать відчуття і сприймання, створюють надійний фундамент для реалістичних і правильних уявлень про природу .
• Ознайомлення з новими об'єктами природи завжди пов'язано з позначенням явища, того чи іншого предмета, його якості новим словом. У процесі ознайомлення , слід розширювати словник дітей, збагачувати їх мову іменниками, дієсловами і прикметниками, формувати в них уміння говорити образно.
• Діти з великим захопленням розгляда'ють мурашок, гусінь, все, що трапляється їм під час прогулянок, екскурсій. Життя тваринного світу, особливо їх цікавить, викликає багато запитань. Підтримуючи і спрямовуючи допитливість дітей, подаючи їм цікаві відомості, організуючи їх на "власні" відкриття через спостереження, вихователі сприяють збудженню їх пізнавальних інтересів, а інтерес, як зазначав К.Д. Ушинський, -- це ворота до всього, що входить у душу дитини.
• Діти привчаються піклуватися про тварин у куточку природи, годують їх, визначають зв'язок між доглядом за тваринами та їх станом. Ознайомлення дітей з свійськими тваринами та дикими звірами. У дітей старшої групи розширюється уявлення про місцевих свійських тварин. Відбувається це в процесі спостережень дітей за тваринами на заняттях під час роботи в куточку природи, на екскурсіях до пташника, крільчатника, на пасовисько. У міських умовах проведення екскурсій не завжди можливе, в такому разі рекомендується використати картини.
• Необхідно допомагати тваринам, рослинам, які живуть поруч біля нас, бо їх благополуччя залежить від нас, наших дій. Догляд за живими організмами, турбота про них мають великий емоційний вплив на дитину. Але при цьому вона повинна розуміти: в дикій природі допомога людини, якщо вона дійсно необхідна, повинна бути добре продуманою.
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К. 1999р.
• Веретенникова С.А. Ознакомление дошкольников с природой. - М: Просвещение, 1980. -294с.
• Герасимов В. Домашние животные - поморники человека. // Дошкольное воспитание. - 1977. - №3. - С.42-45.
• Герасимов В. Животные жарких стран. // Дошкольное воспитание. - 1975. - №7. - С.41-44.
• Герасимов В. О домашних животных. // Дошкольное воспитание. - 1975. - №3,- С.44-48.
• Герасимов В. О жизни животных весной. // Дошкольное воспитание. - 1972. - №4. - С.48-50.
• Гуменко Є. Цікавинки з життя тварин. //Джміль. -2002. - №3. - С. 12-15.
• Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століття". - К., 1994. - 61с.
• Закон України "Про дошкільну освіту" //Дошкільне виховання. - 1998. - №9. - С.З- 7.
• Золотова Є. Роль сравнения в ознакомлении деьей с животными. // Дошкольное воспитание. - 1971. -№2,-С.47-52.
• Золотова Є. Знакомим дошкольников с миром животных. М: Просвещение, 1982. - 159с.
• Калуська Л.В. Дивокрай. - Тернопіль: Мандрівець, 2005. - 336.
• Котик В. Формування знань про диких тварин у старших дошкільнят. // Дошкільне виховання. - 1975. - №11. - С. 18-20.
• Конституція України. - К.: УВА, 1996.
• Концепція дошкільного виховання в Україні (проект). - К.: Освіта, 1993р.
• Лисенко H.B. Екологічне виховання дошкільників. - К.: Освіта, 1993. - 160с.
• Лучич М.В. Детям о природе. - М: Просвещение, 1989. - 143с.
• Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. / Наук. Кер. Авт.. колект. З.П. Плохій. - 2-ге вид., дооп і доп. - К.: Пед. думка. - 1999р.
• Николаева С. Формирование представлений о многообразии животного мира. //Дошкольное воспитание. - 1984. - №1. - С. 49-52.
• Николаева С. Ознакомление детей с животными. // Дошкольное воспитание. - 1976. -№8. -С.43-46.
• Плохій З. Виховання турботливого ставлення до тварин. // Дошкільне виховання. - 1981. -№3. -17-19.
• Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників: Метод. Посіб. - К.: Ред.. журн. "Дошкільне виховання", 2002. - 173с.
• ДОДАТОК А
• Орієнтовний конспект заняття "Бесіда про білку"
• Програмний зміст. Закріпити та уточнити знання дітей про білку, її зовнішній вигляд, звички, про те, як готується білка до зими.
• Попередня робота і підготовка до заняття. На прогулянках у парку діти бачили білок, годували їх; дітям читали оповідання про білку, вони вивчали вірші. До заняття підбирається картина "Білка".
• Хід заняття. Вихователь пропонує дітям уважно розглянути картину. Вихователь (звертаючись до дітей із запитаннями). Скажіть, діти, кого ви бачите на цій картині? Що білочки роблять? Якого кольору шубка у білок? Як ви гадаєте, чому на картині намальовані білки в сірих шубках?
• Прийшла зима, стало холодно, білки полиняли, у них виріс теплий м'який пушок-підшерсток, а шубка стала гарного сіро-блакитного кольору. А для чого білці взимку потрібна така шубка? Взимку на білому снігу білку в рудій шубці буде далеко видно її ворогам, а у сіро-блакитній шубці її не побачать. Крім того, руда шубка у білки не така тепла, вона літня, а сіра - тепла, тепер білка взимку не замерзне.
• Погляньте ще раз на картину. Що ви бачите на сучках? Як ви гадаєте, чому на сучках висять гриби? Хто їх порозвішував? А що білка ще запасає га зиму? Чим вона харчується взимку?
• Ви правильно помітили. Білка сидить на гілці, хвостик розпушила, а на лапках тримає шишку. В шишках вона знаходить смачне насіння. Шишки--основна їжа білок узимку. Якщо шишок у лісі багато, білкам живеться добре, ситно, а якщо у лісі неврожай на шишки, білки спускаються на землю, йдуть з свого рідного лісу, щоб знайти такий, де багато шишок.
• А хто з вас бачив живу білку? Розкажіть, де ви бачили білку. Яка вона? Пригадайте, які ми вчили вірші про білку.
• Діти розповідають про білку та читають вірші про неї.
• Запис заняття з дітьми середньої групи "Спостереження за морською свинкою"
• Програмний матеріал. Зовнішній вигляд свинки і її звички (як вона їсть, "вмивається").
• Хід заняття. Вихователь зсовує докупи два столи, кладе на них невелику клейонку і садовить навколо дітей.
• Вихователь. Зараз я пущу на клейонку морську свинку і дам їй буряк. Свинка буде їсти, а ми роздивлятимемось її. Бере свинку, садовить на стіл І кладе біля неї половинку неочищеного буряка. Свинка швидко їсть (Діти сміються). Подивіться, як свинка їсть буряк. Свинка відкушує його потрошку.
• Послухайте, як свинка гризе буряк. (Діти прислухаються.)
• Женя. А чому свинка так хрустить?
• Вихователь. У неї гострі зуби, і ними вона гризе. Подивіться тепер, якого кольору у свинки шерсть.
• Тома. Вона жовтенька і біленька.
• Вихователь. Так, у свинки шерсть жовта з біленькими плямами. Подивіться тепер, які у неї очі.
• Ніна. Ой, у неї очі такі, як у людини.
• Владик. НІ, у неї вони вилазять, а в людини ні, подивись на мої очі.
• Вихователь. Владик правильно помітив, що очі у свинки опуклі. (Бере у свинки буряк). Подивіться, діти, що тепер буде робити свинка. Вона починає "вмиватися".
• Коля. Як вона миє спинку?
• Вихователь. Ви простежте, як свинка буде чистити себе, як діставатиме лапками свою спинку. Потім розповісте мені. (Бере свинку у руки, гладить її показує дітям її ноги, пальці).
• Валя. Дивіться, дивіться, на задніх ніжках у неї лише по три пальці!
• Вихователь пропонує дітям погладити свинку.
• Петя. А вона не кусається?
• Вихователь. Якщо їй не робити нічого поганого, то вона не кусається.
• Діти по черзі гладять морську свинку.
• Вихователь. А тепер ми знову посадимо свинку у клітку. Кожного дня по черзі ви будете її годувати неочищенім буряком і морквою. (Ставить клітку на місце). На цьому занятті вихователь звертає увагу дітей на те, як тварина їсть (гризе буряк); пояснює, чому морська свинка так їсть тому, що у неї гострі зуби.
• Орієнтовний план заняття з дітьми старшої групи "Спостереження за кроликом"
• Програмний матеріал Зовнішній вигляд кролика, особливості його руху.
• Обладнання. Кролик, невелика клейонка.
• Хід заняття.
• 1. Діти показують руками розміри кролика І порівнюють їх з розмірами кішки й собаки.
• 2 Відповідають на запитання: яка у кролика мордочка? Які очі, вуха, хвіст, ноги?
• Звертають увагу на різну довжину передніх і задніх ніг, спостерігають за тим, як він пересувається, і пояснюють, чому він стрибає, а не ходить.
• Відзначають деякі звички кролика: коли він чогось боїться, то прищулює вуха до спини; коли прислухається -- піднімає їх.
• Гладять кролика і визначають, яка у нього шерсть.
• 6. Черговим по куточку природи вихователь пропонує простежити за тим, що найохочіше їсть кролик - моркву, траву чи сіно.
• Размещено на Allbest.ru