Зміст професійної освіти
Сутність педагогічної категорії "зміст освіти", її аналіз в історичному аспекті. Філософські аспекти формування змісту сучасної професійної освіти. Мета освіти та вибір її змісту. Гуманізація освіти, напрями реформування змісту освіти в Україні.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.05.2011 |
| Размер файла | 46,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КУРСОВА РОБОТА
з "Моделювання освітньої і професійної підготовки фахівця"
за темою "Зміст професійної освіти"
План
- Вступ
- І. Сутність категорії "зміст освіти"
- 1.1 Зміст освіти в історичному аспекті
- 1.2 Зміст освіти
- ІІ. Зміст професійної освіти
- 2.1 Філософські аспекти формування змісту сучасної освіти
- 2.2 Цілі освіти та вибір його змісту
- 2.3 Гуманізація освіти та її зміст
- 2.4 Напрями реформування змісту освіти
- Висновок
- Перелік використаних джерел
Вступ
Зміст освіти являє собою одну з найважливіших педагогічних категорій. Він виступає визначальним фактором самої можливості вирішення діалектичного протиріччя між необхідністю, з однієї сторони, забезпечення прийнятності у передачі матеріальних та духовних цінностей від одного покоління до іншого, а з іншої - забезпечення неперервності процесів суспільного розвитку, науково-технічного, економічного та соціального прогресу людства. Для цього зміст освіти повинен підкорюватися логіці цього процесу та орієнтуватися на одночасне та узгоджене рішення наступної сукупності специфічних задач:
- забезпечення можливостей розвитку та самовизначення особистості, створення сприятливих умов для максимально повної реалізації її творчого потенціалу та досягнення життєвих цілей;
- поступовий стійкий розвиток суспільства та гармонізація його відносин з природою відповідно до логіки соціально-економічного та науково-технічного прогресу;
- укріплення та вдосконалення правових основ держави, подальша демократизація суспільного життя та міжособистісних відносин, формування громадянського суспільства.
Саме ці фактори є найважливішою передумовою забезпечення в ході навчально-виховного процесу не тільки високої компетентності спеціаліста в області його майбутньої професійної діяльності, але також визначеного рівня загального та професійної культури, морально-етичних принципів та переконань. Адже ціллю сучасної світи є забезпечення можливості розвитку особистісних якостей студента, формування його світоглядних позицій, життєвих цінностей та ідеалів, високої духовності.
В сучасних умовах роль раціонального вибору змісту освіти визначається прагненням України здійснити інтеграційний процес до єдиного європейського освітнього простору, приєднанням до Болонського процесу. Підготовка спеціалістів на основі його вимог дозволить визначити істотно підвищити конкурентоспроможність українських випускників на міжнародному ринку праці та буде сприяти подальшому зміцненню авторитету нашої країни.
Проблема вибору змісту освіти набула сьогодні особливої актуальності у зв'язку з тим, що її рішення безпосередньо впливає на рівень загальної та професійної культури спеціалістів всього суспільства. Одночасно зміст освіти має формувати у студентів цілісну картину світу та світоглядні позиції, адекватні сучасному рівню знань та рівню навчальних програм.
Також зміст освіти повинен забезпечувати гармонійну інтеграцію особистості студента у національну та світову культуру та формувати як людину та громадянина, інтегрованого у сучасне йому суспільство.
Вибір змісту освіти та саме поняття його сутності в значній мірі зумовлюється цілим рядом факторів об'єктивного та суб'єктивного характеру. До об'єктивних факторів відносяться:
- реальні потреби суспільства у фахівцях тієї або іншої кваліфікації та рівня підготовки;
- досягнутий рівень науки, техніки та технологій, які визначають тенденції їх розвитку, їх вплив на навколишнє середовище, а також характер суспільних відносин;
- соціальні вимоги до професійної компетенції, загальної та професійної культури, до особистісних якостей фахівця;
- цілі, характер, структура та зміст майбутньої професіональної діяльності фахівця, а також характерні галузеві особливості виробництва.
Враховуючи швидке старіння та оновлення конкретних знань, сьогодні у структурі змісту професійної освіти суттєво посилюється значення фундаментальної підготовки спеціалістів.
Суб'єктивними факторами, які у значній мірі впливають на зміст освіти та логіку його вибору, слід вважати як соціальну та економічну політику країни, так і освітню політику, зокрема, ті чи інші світоглядні та методологічні позиції керівництва освітньої галузі та окремих навчальних навчальний закладів. Важливу роль у виборі змісту освіти відіграють такі фактори суб'єктивного характеру, як мета, інтереси, прагнення та практичні потреби конкретних людей та суспільних груп у реальних освітніх послугах, в першу чергу, їх зацікавленість в отримані високоякісної професійної підготовки. Крім цього, до суб'єктивних факторів слід віднести професіональну кваліфікацію професорсько-викладацького складу та рівень його педагогічної майстерності.
Важливо зазначити, що динамізм сучасного життя не дозволяє розглядати зміст освіти як щось стале. Із прискоренням науково-технічного прогресу та проявом нових технологій виникає необхідність у регулярному перегляді та оновлені змісту освіти.
І. Сутність категорії "зміст освіти"
1.1 Зміст освіти в історичному аспекті
Зміст освіти - система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.
На всіх етапах розвитку суспільства зміст освіти зазнавав якісних змін під впливом різних чинників: соціально-економічних відносин, рівня розвитку виробництва, науки, техніки і культури, розвитку освіти та педагогічної теорії, мети і завдань виховання, які ставить суспільство перед школою.
В історії школи і педагогіки відомі різні підходи до визначення змісту освіти. Наприкінці XVIII - в середині XIX ст. поширеною була так звана теорія формальної освіти, сутність якої полягала в тому, що учневі недоцільно давати великий обсяг знань, оскільки він його не засвоїть, а потрібно давати матеріал, що розвиває розумові сили, мислення, уяву, пам'ять, здібності.
Її прибічники вважали за необхідне вивчення латинської та грецької мов, математики, які, на їхню думку, тренували розум учнів.
Цю теорію було покладено в основу змісту класичної освіти в гімназіях. Помітний вплив теорії формальної освіти і в сучасних французьких ліцеях, покликаних давати "загальну культуру за допомогою тренування мислення".
З розвитком капіталізму, потребою озброєння людей практично корисними знаннями, з'явилася й набула розвитку теорія матеріальної освіти, згідно з якою головним критерієм визначення змісту освіти є практичне значення, а не розвиваючий характер знань, її прихильники вважали, що в процесі засвоєння корисних знань здійснюватиметься розвиток мислення і розумових здібностей учнів, озброєння їх методами наукового пізнання.
Відповідно до Закону України "Про освіту" система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Встановлено й відповідні освітні рівні: початкова освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр; спеціаліст, магістр.
Система освіти в Україні будується згідно з принципами, сформульованими у ст.6 Закону України "Про освіту", зокрема: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок зі світовою і національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і спадкоємність системи освіти; неперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Зважаючи на завдання всебічного розвитку особистості й потребу вдосконалення освіти в сучасній національній школі, у процесі формування змісту освіти виходять з того, що загальна освіта покликана давати знання, що сприяють розвитку мислення, і знання, потрібні для життя, які можна застосовувати у практичній трудовій діяльності.
Вагомого значення для української національної школи набуває оновлення її змісту відповідно до прийнятих державних документів про школу і державні стандарти освіти. Залежно від мети і характеру підготовки учнів розрізняють загальну, політехнічну й професійну освіту.
1.2 Зміст освіти
Для того щоб зрозуміти сутність поняття "зміст освіти", необхідно проаналізувати та зрозуміти сутність самого терміну "освіта", з'ясувати його місце в системі інших категорій педагогіки, які є досить близькими: "начання", "виховання", "формування особистості", "розвиток особистості".
Термін "освіта" звичайно визначається як процес та одночасно результат засвоєння знань, формування умінь та навичок, передачі від одного покоління до іншого накопичених духовних та моральних цінностей, історичного досвіду та досягнень культури.
В цьому значенні освіта розглядається як центральний системоутворюючий фактор педагогіки, і в системі її категорій вона включає у свою структуру навчання та виховання. Однак сутність освіти цим не обмежується. Освіта призначена для забезпечення інтелектуального, фізичного, духовного та морального формування особистості з метою забезпечення її готовності до життя та успішної діяльності в умовах конкретного суспільства з його політичним устроєм, соціально-економічним укладом, правової системи та морально-етичною парадигмою.
У зв'язку з цим освіта виступає своєрідною спеціалізованою підсистемою суспільства. До її структури входять цілі освіти, навчання та виховання, освітньо-виховні заклади, де здійснюється педагогічний процес, психолого-педагогічна наука, а також учасники освітнього процесу - викладачі та їх вихованці, тобто учні та студенти.
Однією з найважливіших характеристик освіти є її склад, під яким слід розуміти цілеспрямовано підібраний та структурований певним способом об'єм інформації, яку під час навчально-виховного процесу необхідно трансформувати в знання, уміння, навички студентів, в їх моральні принципи та переконання, у світоглядні позиції згідно із заздалегідь встановленими цілями освіти.
Зміст освіти включає в себе три основних взаємопов'язаних компонентів: загальна, політехнічна та професійна освіта.
Під загальною розуміють освіту, результатом якої є здатність людини до виконання його загальнокультурних, загальнолюдських функцій та видів діяльності. Спеціальна освіта забезпечує підготовку до спеціальності, перш за все професійним видам діяльності.
Політехнічна освіта розглядається як галузь перетину загальної та спеціальної освіти, яка забезпечує можливість успішної життєдіяльності людини будь-якої професії в теперішньому складному технічному світі, в умовах постійного розвитку та ускладнення техносфери.
Професійна освіта представляє собою певний вид освіти, який готує людину до виконання певних соціально-диференційованих функцій.
Правильний вибір змісту освіти визначає якість навчання та його вплив на формування та розвиток особистості.
Зміст освіти кожної дисципліни конкретизується у освітніх програмах, кожна з яких змістовно знаходить своє відображення в навчальному плані, підручниках та навчальних посібниках. Існує декілька способів структурування та конструювання змісту освіти, які у педагогічній практиці визначають способи розробки освітньої програми по даній дисципліні та написання відповідного підручника. Основними із цих способів є лінійний, концентричний, спіралеподібний та модульний.
професійна освіта зміст україна
ІІ. Зміст професійної освіти
2.1 Філософські аспекти формування змісту сучасної освіти
З метою оновлення концепції навчально-виховного процесу та змісту професійної освіти в Україні та його наближення до європейських стандартів, деякі вчені пропонують запровадження деяких ідей, які давно використовуються у світовій педагогічній практиці, як елективність (надання студентам право вибору дисципліни та лекторів на свій розсуд);
індивідуалізація (орієнтація освіти на самодостатність, самооцінку та унікальність особистості);
спеціалізація (предметна спеціалізація у значенні цілеспрямованої орієнтації на достатньо широку область фактично, куди "замикаються" предметні конструкції);
комплексність (різнобічний та масштабний підхід, який забезпечує творчість на стиці наук та який долає вузькість дисциплінарності)
поліпрофільність (важливість процесів не накопичення інформації, а навичок продуктивного мислення);
циклічність (обов'язковість початкової базової підготовки зі спеціальності з подальшою її профілізацією).
Інші ж вчені пропонують взяти за основу формування нашої системи освіти модель навчання однієї із держав, яка розвивається.
Однак вважається недоцільним запровадження будь-яких ідей або перенесення готових моделей освіти в Україну в чистому вигляді. Національна система освіти повинна обов'язково будуватися на основі менталітету народу, враховуючи національні традиції та звичаї, конкретні умови та можливості її розвитку. Однак для того, щоб країна мала можливість вступити в світове суспільство, система освіти, виходячи із національних інтересів, повинна враховувати також основні світові тенденції та вимоги глобалізації.
Розвиток України як незалежної держави та кардинальні зміни її суспільно-політичного та соціально-економічного устрою співпали зі спадом об'єму промислового виробництва, зниженням духовності, культурного та матеріального рівня життя людей. Це особливо висвітлює необхідність підготовки професійного кадрового потенціалу, який відповідав би сучасним світовим вимогам та готовності вивести нашу країну із складної ситуації. Це ставить перед вищою школою нові задачі, пов'язані із реформуванням процесу освіти.
В залежності від цілей, які ставляться перед системою вищої освіти, людину можна по-різному навчати. Сьогодні прийшли до висновку, що спеціалісти, які готувалися в рамках традиційної моделі освіти, "сьогодні нікому не потрібні. Гірше інше: ті фахівці, яких звикли та уміють готувати, не будуть потрібні і завтра і ще багато років, а може - ніколи. Сказане звучить песимістично, але в ньому є і доля оптимізму: життя примусить піти із набитої колії" [5, с.22].
У зв'язку з цим, перед сучасною вищою школою виникає дилема, пов'язана із питанням - за яким із шляхів йти далі? Один шлях - продовжувати традиційну освіту. Незважаючи на велику кількість її недоліків, вона, проте, дала світу надзвичайних фахівців та сприяло розквіту науки та техніки. Однак класична модель системи освіти вже вичерпала себе, і тому виникає питання про необхідність її реформування та модернізації, розробки нової філософії сучасної професійної освіти. Це і є інший шлях, який, як вважають багато педагогів, і є найбільш ефективним.
2.2 Цілі освіти та вибір його змісту
Реалії сучасного життя суттєво змінюють цілі професійної освіти та, відповідно, вимагають нових підходів до вибору її змісту та структури. Академія педагогічних наук України, з врахуванням світових тенденцій, потреб нового часу та пріоритетів державної політики у розвитку освіти, визначених Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, підкреслила важливість, актуальність та необхідність дослідження проблем, пов'язаних із формуванням сучасних концепцій змісту освіти та процесу навчання для різних типів навчальних закладів.
Зміст освіти, як вважає академік С.У. Гончаренко, повинно "витікати із основних функцій освіти - прилучити молодь до загальнолюдських та національних цінностей. Це - система наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних вмінь та навичок, способів діяльності, досвіда творчої діяльності, світоглядних, моральних, естетичних ідей та відповідної поведінки, якими повинен володіти студент в процесі навчання" [4, с.137].
На його думку, на зміст освіти впливають як об'єктивні фактори, до яких автор відносить потреби суспільства на рівні розвитку робочої сили; розвиток науки та техніки, які супроводжуються появою нових ідей, так суб'єктивні, в тому числі яких - політика, методологічні позиції вчених. А педагогічними вимогами до змісту освіти слід вважати формування високопрофесійної, гармонійно розвинутої, суспільно активної особистості, громадянина та патріота України.
Прагнення розвитку науково-технічного прогресу, технологізації всіх сфер матеріального та духовного виробництва, всіх сторін життя людини приводить багато країн до досить глибоких еволюційних перебудов у системі освіти, до її суттєвої модернізації. В нашій країні, за словами С.У. Гончаренко, "відношення до розробки змісту освіти далеко не професійне, якщо не легковажне. У нас практично відсутня будь-яка педагогічна теорія змісту освіти, і тому проблему змісту освіти ми намагаємося вирішити емпірично, методом спроб та переважно помилок. Вигадуємо нові навчальні предмети та виключаємо традиційні, які забезпечують фундаментальність освіти, без будь-яких на те підстав зменшуємо час на освіту".
Існує також підхід до визначення змісту освіти, як до одного з факторів економічного та соціального прогресу, який орієнтується на забезпечення самовизначення особистості, створення умов для її самореалізації; розвиток суспільства; укріплення та вдосконалення правової держави. На думку П.І. Підласистого, зміст освіти "повинен забезпечувати: адекватний світовому рівень загальної та професійної культури суспільства; формування у студентів адекватний сучасному рівню знань та рівню освітньої програми картини світу; інтеграцію особистості в національну та світову культуру; формування людини та громадянина, інтегрованого у сучасне суспільство та націленого на вдосконалення цього суспільства; створення та розвиток кадрового потенціалу суспільства. Зміст освіти повинен сприяти взаєморозумінню та співробітництву між людьми незалежно від расової, національної, етнічної, релігійної та соціальної приналежності, враховувати різноманітність світоглядних підходів, сприяти реалізації права студентів на вільний вибір поглядів та переконань". Однак цей підхід залишає в стороні формування таких якостей особистості, як здатність до творчості, вміння реалізовувати свободу вибору, справедливе відношення до людей.
Концепція змісту освіти, як педагогічно адаптованого соціального досвіду у всій його структурній повноті, повинна базуватися, як відзначає П.І. Підласистий, на наступних структурних елементах:
досвід пізнавальної діяльності, фіксований у формі способів її здійснення - вмінь та навичок;
досвід творчої діяльності - у формі проблемних ситуацій;
досвід емоційно-ціннісних відносин.
Всі перераховані елементи змісту освіти взаємопов'язані та взаємообумовлені. Вміння неможливі без знань. Творча діяльність здійснюється на певному змістовному матеріалі знань та умінь. Вихованість передбачає знання про ту діяльність, до якої формується те чи інше відношення. Засвоєння цих елементів соціального досвіду дозволить людині не тільки успішно функціонувати у суспільстві, але і діяти самостійно, бути спроможним змінювати систему.
І.П. Подласий вважає, що зміст освіти повинен представляти собою чітку систему знань, вмінь та навичок відібраних для вивчення у певному типі навчального закладу. Основами його формування повинні виступати такі фактори, як гуманізація, гуманітаризація, екологізація, диференціація, інтеграція, цілеспрямоване використання здобутків світової та національної культури, широке застосування нових інформаційних технологій, формування творчої особистості як умова та результат повноцінного, багатокомпонентного процесу навчання.
За словами В.І. Лозової, зміст освіти "має історичний характер та визначається цілями, задачами освіти на тому чи іншому етапі розвитку суспільства". Автори відзначають велике наукове та практичне значення змісту освіти та висувають такі вимоги до нього, як направленість освіти на реалізацію мети всебічного розвитку особистості, формування громадянина своєї країни, забезпечення гуманізації освіти, відповідність складності змісту особливостям людини, необхідність врахування об'єднання змістової та процесуальної сторін навчання, важливість структурного об'єднання змісту освіти.
2.3 Гуманізація освіти та її зміст
Академік В.П. Андрущенко відзначає, що сьогодні головною відповідю на виклик глобалізації освіти, яка є провідною тенденцією розвитку світу у ХХІ столітті. Тенденції гуманізації, як зазначає вчений, на даний момент носять в Україні поки що паліативний характер. Відбувається поступове додавання гуманітарних дисциплін до традиційного навчання "корисним знанням" та професіоналізму. Але, справді, процес гуманізації освіти являється багато профільним та охоплює наступні галузі: сфера управління (мається на увазі його демократизація), відношення між викладачами та студентами (вони повинні розвиватися як партнерські), організація навчально-виховної діяльності (право вибору курсу, змісту та форми навчання, мобільність викладачів та студентів). І центральним моментом гуманізації є перегляд змісту освіти.
В.П. Андрущенко виділяє декілька взаємопов'язаних аспектів гуманізації. Наприклад, один з них пов'язаний із "забезпеченням людино центризму дисциплін природничо-технічного профілю". Це означає, що зміст освіти цих дисциплін повинен бути змінений так, щоб в процесі підготовки фахівця високої техніко-технологічної якості у нього формувалися ще й гуманістичний світогляд та культура, моральні цінності, патріотизм та толерантність по відношенню до інших народів та культур світу. Інший аспект пов'язаний із проникненням у систему освіти ірраціональної складової людської духовності - поза наукових знань - релігії, міфології, теології.
С.У. Гончаренко же говорить про гуманізацію, як о процесі, який орієнтує освіту на "возвеличення особистості учня, на усвідомлення того, що головним в особистості є її направленість в майбутнє, до вільної реалізації своїх потенційних можливостей та здібностей, особливо творчих. Гуманізація освіти виводить на перше місце людину, її цінності, її особистісну свободу та здатність прогнозувати та контролювати своє власне життя". Він вважає, що гуманізація освіти є складним систематичним або інтегрованим феноменом, в якому доцільно виділити такі чотири принципи:
гуманітаризація освіти;
її фундаменталізація;
діяльнісна направленість;
національний характер освіти.
Виділення цих принципів відбувається на наступних основах. Основна суть гуманізації освіти - формування світогляду у студентів та прагнення до реалізації в емоційній (гуманітаризація0, інтелектуальній (фундаменталізація) та вольовій (діяльнісна направленість) сферах. Крім цього, інтегрованими якостями особистості є її національний менталітет, який надзвичайно сильно впливає на життєвий устрій як окремої людини, так і всього суспільства, всієї країни, в цілому і який повинен враховуватися і в освіті (національний характер освіти).
Вивчаючи та аналізуючи підходи, які існують в педагогічній літературі, до визначення змісту освіти та практиці його формування з врахуванням Закону України "Про освіту" та Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, науково-технічного прогресу та, як його наслідок, збільшення виробництва та розвитку інших сфер людської діяльності, можливо стверджувати, що уявлення про те, що зміст освіти повинен визначатися характером та структурою майбутньої професійної діяльності фахівця вже недостатньо. Сьогодні воно повинно відображати не тільки сучасні, але і перспективні потреби суспільства, його вимоги до професіоналізму та особистісним якостям фахівця. Тільки взаємопов'язаний комплекс професійних знань та особистісних якостей може визначити рівень професіоналізму сучасного фахівця та його готовності до ефективної соціально значущій діяльності.
Іншими словами, формування змісту освіти повинно виходити з особистісно-діяльнісної орієнтації навчально-виховного процесу. З цією метою він повинен задовольняти соціальні вимоги до професіоналізму, загальної культури.
Освіта повинна виконувати як тактичні, так і стратегічні завдання. Виходячи з цього, її можливо представити у виді триєдиного процесу навчання, виховання та розвитку особистості. Та зміст освіти, як педагогічна категорія, повинен відображати усі ці три компоненти. У практиці часто під змістом освіти випадково розуміють тільки зміст навчального матеріалу. А для професійної школи, де більшість викладачів не мають базової педагогічної освіти, це особливо характерно. Виникаюча деформація системи життєвих цінностей, орієнтирів та духовності вимагає відновлення єдності цих компонентів. Першим кроком, повинно стати відновлення принципу вихованого навчання. У нормативних документах зміст освіти повинен включати вимоги не тільки до професіональної компетенції майбутнього фахівця, або до його особистої якості.
Раціональний вибір змісту професійної освіти представляє собою достатньо складну проблему, по-перше, високої відповідальності за цей вибір, по-друге, необхідні забезпечення відповідності спеціальним вимогам до професіоналізму та особливим якостям фахівця і, по-третє, практичної неможливості у обмеженні часові строки навчання забезпечувати поширену освіту та розвиток особи. Через це педагогічна теорія та практика приділяє велику увагу питанням оптимізації змісту освіти.
Успішне рішення проблеми вибору змісту професійної освіти не може базуватися тільки на вимогах його співвідношення характеру змісту професійної діяльності майбутнього фахівця. Освіта, як найважливіший засіб збереження, накопичення та передачі від покоління до покоління соціального досвіду, може виконати своє призначення тільки в тому випадку, якщо вона об'єднує в собі інтереси особи та суспільства та орієнтована на формування та розвиток особистості людини. Тому підхід до вирішення всіх найважливіших проблем в освітній теорії та практики повинен базуватися на чітких методологічних принципах філософської освіти.
2.4 Напрями реформування змісту освіти
В Державній національній програмі "Освіта" ("Україна ХХІ століття") визначені стратегічні задачі реформування змісту освіти в Україні. До них відносяться: розробка державних стандартів та відповідне формування системи знань, умінь, навичок та творчої діяльності; вибір та структурування навчально-виховного матеріалу на основі диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для отримання освіти згідно з індивідуальними здібностями та потребами; орієнтація на інтегральні курси; оптимальне об'єднання гуманітарної та природничо-математичної складових освіти, та сучасних досліджень наукової думки, гармонійного зв'язку з національною історією, культурою та традиціями.
Як відмічав у доповіді на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти В.Г. Кремень, головною метою, реформ які проводяться, є якість освіти. Воно "в сучасному розумінні повинно задовольнити ті потреби, які ставить до кожної особистості швидко змінне суспільство" [7, с.6].
А на питання, "чому вчить?", міністр освіти та науки України відповідає, що "здається, що всім зрозуміло - вчити знанням. Дійсно, ця функція в освіті є ключовою, але вона недостатня у сучасному інформаційному суспільстві або у тому інформаційному суспільстві, до якого прагне Україна. Адже, крім отримання знань, ми повинні прищепити учню здібності самостійно їх засвоювати, опанувати інформацією та усвідомити її. Тобто, ми повинні навчити учня, майбутнього громадянина України, навчити критично та творчо думати на основі отриманих знань, використовувати ці знання у повсякденному житті, як у професіональній, так і у суспільно-політичній діяльності" [8, с.5]. Тому зміст сучасної освіти повинен бути "багатокомпонентним та охоплювати не тільки знання, але і способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості" [7, с.6].
Однак міністр відзначає, що "специфіка сучасної, а тим більше майбутньої діяльності така, що неможна навчити людину на все життя" [7, с.6]. Тому виникає необхідність переходу від "освіти на все життя" до "освіти через все життя". У зв'язку з цим виникає гостра необхідність впровадження системи безперервної освіти, яка б для кожної людини створювала умови всебічного розвитку та плідної діяльності протягом всього життя.
Як зазначає академік Н.Г. Ничкало, "безперервна освіта є безперервним процесом, стимулюючим людей та, який дозволяє їм здобувати необхідні знання, цінності, навички, які сприяють особистісній та професійній реалізації та самореалізації людини, підвищенню його кваліфікації на протязі всього життя; включає навчання у найрізноманітніших галузях, формальні та неформальні види освітньої активності; відображає безперервний процес розвитку людини; гарантує людині можливість самовдосконалення, що сприяє адаптації людини до неперервно змінного світу" [6, с.12].
Сутність та мета безперервної освіти полягає у розвитку людини, її духовному становленні, у гармонізації її відносин із собою, іншими людьми та зі світом у цілому.
В.Г. Кремень зазначає, що існує ще одна проблема, яка впливає на вищу освіту та яку поки що недостатньо враховують, - це процеси глобалізації, які "загострюють конкуренцію, зокрема, у сфері вищої освіти. Тому задача постає таким чином, що ми повинні готувати конкурентоспроможних фахівців не тільки враховуючи умови України, але із врахуванням світового контексту. А з цього витікає багато вимог, починаючи з обов'язкового володіння іноземними мовами та сучасними інформаційними технологіями" [8, с.4].
Висновок
Курсова робота висвітлювала зміст професійної освіти в сучасних умовах, проблеми його вибору згідно вимог інтеграційних процесів. Зміст освіти є однією з найважливіших педагогічних категорій. Він виступає визначальним фактором самої можливості вирішення діалектичного протиріччя між необхідністю забезпечення прийнятності у передачі матеріальних та духовних цінностей від одного покоління до іншого, та забезпечення неперервності процесів суспільного, науково-технічного, економічного та соціального прогресу.
В сучасних умовах роль вибору змісту освіти визначається тим, що Україна прагне здійснити інтеграційний процес до єдиного європейського освітнього простору, приєднанням до Болонського процесу. Підготовка фахівців на основі його вимог дозволить істотно підвищити рівень знань, конкурентоспроможність українських випускників на міжнародному ринку праці та буде сприяти подальшому зміцненню авторитету нашої країни.
Проблема вибору змісту освіти набула особливої актуальності у зв'язку з тим, що її рішення безпосередньо впливає на рівень загальної та професійної культури спеціалістів всього суспільства. Також зміст освіти має формувати у студентів цілісну картину світу та світоглядні позиції, які відповідають сучасному рівню знань та рівню навчальних програм.
Зміст освіти повинен забезпечувати гармонійну інтеграцію особистості студента у національну та світову культуру та формувати як людину та громадянина, інтегрованого у сучасне йому суспільство.
Враховуючи швидке старіння та оновлення конкретних знань, сьогодні у структурі змісту професійної освіти суттєво посилюється значення фундаментальної підготовки фахівців.
Динамізм сучасного життя не дозволяє розглядати зміст освіти як щось стале. Із прискоренням науково-технічного прогресу та проявом нових технологій виникає необхідність у регулярному перегляді та оновлені змісту освіти. Тому зміст сучасної освіти повинен бути багатокомпонентним та охоплювати не тільки знання, але і способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості.
Вже розроблені стратегічні задачі реформування змісту професійної освіти та шляхи вирішення цих проблем.
Перелік використаних джерел
1. Андрущенко В.П. Высшее образование в контексте глобализации // Зеркало недели.26.01.2001 г. С.13.
2. Гончаренко С. У Гуманізація і гуманітаризація освіти // Творча особистість у системі непереривної професійної освіти: Матеріали Міжнародної наукової конференції 16-17 травня 2000 року. / За редакцією С.О. Сисоєвої і О.Г. Романовського. - Харків: ХДПУ, 2000. С.39-42.
3. Гончаренко С.У. Дидактична концепція змісту освіта // Проблеми перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць / За редакцією Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. - У двох частинах. - Ч.1. - Харків: НТУ "ХПІ", 2002 - С.64-67.
4. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - Київ: Либідь, 1997. - 376 с.
5. Довженко О.В. Философия образования: дань моде или условие выживания? // Философия образования: Сб. научных статей / Отв. редактор А.Н. Кочергин - М.: Фонд "Новое тысячелетие", 1996. - С.22-36.
6. Зязюн І.А. Освітня парадигма - тип культурно-історичного мислення і творчої дії суб'єктів освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наукових праць За редакцією І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. - Київ, 2003. - С.15-30.
7. Кремень В.Г. Освіта в Україні. Доповідь на Другому Всеукраїнському з'їзді працівників освіти // Гуманітарні науки. - 2001 - №2 - С.4-17.
8. Кремень В.Г. Формування гуманітарно-технічної еліти - стратегічне завдання вищої освіти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць / За редакцією Л. Л Товажнянського та О. Г Романовського. - Вип.3 - Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. - С.3-8.
9. Педагогика: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов /Под. ред. Ю.К. Бабанского/. - М.: Просвещение, 1988.
10. Товажнянский Л.Л., Романовский О.Г., Бондаренко В.В., Пономарьов О.С., Черваньова З.О. Основи педагогіки вищої школи: Навчальний посібник. - Харків: НТУ "ХПІ", 2005.
11. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К., 2001.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014Напрямки розвитку змістовної частини сучасної вузівської освіти. Принципи сучасної освіти: функціональна повнота компонентів змісту, диференціація та інтеграція змісту освіти. Загальна структура та вимоги до змісту освіти. Блоки підготовки фахівців.
реферат [17,4 K], добавлен 03.06.2010Гуманізації різноманітних аспектів освітньої діяльності. Авторитаризм у вітчизняній освіті. Гуманізація змісту та спрямованості освіти, організаційних основ освіти. Розгляд освіти з кадрово-професійної точки зору. Особистісно-орієнтоване навчання.
монография [112,1 K], добавлен 15.07.2009Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Гуманізація як пріоритетний напрям сучасної освіти, головна умова реалізації творчого потенціалу, формування його педагогічного мислення, професійної компетентності, гуманітарної культури. Проблема вдосконалення освіти у її гуманістичному аспекті.
реферат [23,1 K], добавлен 15.10.2012Основні цілі, завдання, принципи післядипломної освіти. Передумови розробки концепції. Зміст післядипломної освіти, її організаційні форми та структура. Напрями реалізації державного управління інноваційним розвитком післядипломної освіти в Україні.
реферат [48,5 K], добавлен 17.03.2015Розробка нової освітньої стратегії – полікультурної освіти. Проблема полікультурної освіти в поліетнічному багатонаціональному суспільстві. Дослідження історичних та соціокультурних чинників, що сприяють зародженню і розвитку полікультурної освіти.
статья [18,6 K], добавлен 17.12.2008Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.
реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011
