Засоби ознайомлення дітей дошкільного віку з придорожніми рослинами

Загальний рівень знань дітей контрольної та експериментальної групах про придорожні рослини зображено на рисунку 2.3

Рисунок 2.3. Загальна гістограма діагностики дітей обох груп.

2.2 Система роботи з формування знань старших дошкільників про придорожні рослини

Перед тим, як розробляти систему роботи з формування знань старших дошкільників з придорожніми рослинами ми проконсультувалися з вихователем для того, щоб з'ясувати чи ознайомлював вихователь дітей з даними рослинами.

Проконсультувавшись ми вияснили, що вихователь ознайомлював дітей з придорожніми рослинами, але багато уваги їх вивченню не докладалося. У зв'язку з цим перед нами постало завдання підвищити вже наявні знання дітей, удосконалити їх та закріпити.

Тому з метою підвищення знань дітей про придорожні рослини ми розробили свою систему роботи. Заплановані нами форми та методи роботи з дітьми передбачали уточнення, вдосконалення та підвищення знань дітей про придорожні рослини, а саме їх особливості будови та зовнішнього вигляду, способи розмноження та лікарські властивості.

Всі форми та методи проводилися на протязі 2 тижнів. Для реалізації нашого плану ми склали перспективний план проведення запланованої системи роботи, в якому показано що і коли ми проводили (Додаток В).

Наш перспективний план містить в собі розгляд ілюстрацій, бесіди, дидактичні ігри та брейн-ринг(Додаток Г). Перші три вище зазначені методи призначені для уточнення та вдосконалення знань дітей про придорожні рослини, а брейн-ринг ми використали для закріплення знань. Для прикладу ми опишемо по одному заходу, які ми поводили із дітьми експериментальної групи.

Перше, що ми провели з дітьми була бесіда на тему «Зовнішні ознаки рослин». Метою нашої бесіди було підвищити, вдосконалити знання дітей про зовнішні ознаки придорожніх рослин.

В ході бесіди ми використовували загадки, які активізували дітей, допомагали їм пригадувати відповіді.

Можемо відзначити, що проводячи бесіду ми спостерігали за тим, як діти намагаються пригадати зовнішній вигляд рослин, щоб їм допомогти по ходу бесіди ми використовували навідні питання або підказки. Діти залюбки відповідали на питання, відгадували загадки.

Також з метою вдосконалення знань дітей про зовнішні ознаки придорожніх рослин ми провели з дітьми розгляд ілюстрацій та дидактичну гру.

На протязі двох тижнів ми провели з дітьми три бесіди, три розгляди ілюстрацій та три дидактичні гри. Друга бесіда, так як і слідуючий розгляд ілюстрацій, була більш спрямована на способи розповсюдження придорожніх рослин, а третя на їх лікувальні властивості.

Проводячи дидактичну гру «Хто швидше відшукає рослину» ми мали на меті вчити дітей знаходити придорожні рослини за їх назвою, вміти розрізняти їх між собою і описувати за зовнішнім виглядом.

Для гри ми підготовили зображення придорожніх рослин і розмістили їх у різних кутках кімнати. Проводячи гру було помітно, що дітям було цікаво знаходити потрібні рослини, описувати їх зовнішній вигляд.

Також ми проводили такі дидактичні ігри: «Склади рослину», «Вгадай що за рослина».

Проводили також з дітьми 3 розгляди ілюстрацій. Так як погода не дозволяла ознайомити дітей з придорожніми рослинами в живу, нам в цьому допомогли ілюстрації. Ми розглядали з дітьми зовнішній вигляд рослин, їх насіння, діти складали за ілюстраціями розповіді - описи.

Для закріплення отриманих знань ми з дітьми провели брейн-ринг «Всезнайки», в ході якого діти відповідали на запитання, виконували завдання дидактичної гри «Відгадай рослину», розглядали ілюстрації та відгадували загадки.

Всі заходи, які ми включили до нашої системи роботи сприяли кращому засвоєнню знань про придорожні рослини. Вони допомогли підвищити, удосконалити знання дітей про придорожні рослини.

2.3 Аналіз результатів дослідження

Після проведення системи роботи з дітьми експериментальної групи, ми провели повторну діагностику знань дітей, щоб виявити зміни, які відбулися у знаннях дошкільників, використавши методику констатуючого етапу.

Спершу ми провели бесіду. Для зацікавлення дітей, їх активізації ми використали ігровий момент -- лист від Незнайки, якому було цікаво знати про придорожні рослини. Відповіді дітей оцінювалися так, як і на першому етапі дослідження. За повну відповідь, без допомоги ставиться 3 бали, за відповідь не повну, або повну, але з допомогою (підказкою) ставиться 2 бали, якщо дитина відповідає на питання тільки з допомогою експериментатора ставиться 1 бал, якщо ж дитина зовсім не може відповісти на питання ставиться 0 балів. Всі відповіді дітей обох груп записані у протоколах (Додаток Д, Додаток Е).

На перше питання бесіди майже всі діти відповідали без допомоги стороннього, давали повну відповідь на запитання. Таких дітей 8, а саме Алексейчик Н., Бардакова В., Захаров Ю., Котов Д., Заболотній М., Куліченко В., Приходько К., Панченко Т.

Такі діти як Гончар А., Овсієнко П. отримали по 2 бали, так як вони потребували деякої допомоги (підказки), але відповідь знали.

Друге питання також не виявилося для дітей складним, так як 7 дітей відповідали на запитання самостійно, впевнено, давали повну відповідь (Алексейчик Н., Захаров Ю., Котов Д., Заболотній М., Куліченко В., Приходько К., Панченко Т.). Але Бардакова В., Гончар А. та Овсієнко П. відповіді знали, але потребували підказки або навідного питання, тому ми оцінили їх відповіді в 2 бали.

На питання «Як вони пристосовуються до умов життя?» 4 дітей відповідали без допомоги сторонніх, впевнено, давали повну відповідь (Алексейчик Н., Котов Д., Заболотній М., Панченко Т.). З деякою допомогою, не впевнено, з навідними питаннями відповідали такі діти як Бардакова В., Захаров Ю., Куліченко В., Приходько К. Відповіді цих дітей ми оцінили в 2 бали. Також були діти яким було дуже важко відповідати на запитання, вони потребували допомоги (підказки), тому їх відповіді були оцінені в 1 бал (Гончар А., Овсієнко П.).

На питання «Як вони розповсюджуються?» порівняно з попереднім діти справилися краще, так як по 1 балу не отримав ніхто. 3 дітей відповідали самостійно та без допомоги (Бардакова В., Котов Д., Заболотній М. ), їх відповіді були найбільш повні. Всі інші діти потребували деякої сторонньої допомоги, тому їх відповіді ми оцінили в 2 бали (Алексейчик Н., Захаров Ю., Гончар А., Куліченко В., Овсієнко П., Приходько К., Панченко Т.).

На 5 питання бесіди «Які придорожні рослини мають лікарські властивості?» тільки 2 дітей відповіли без допомоги, а саме Котов Д., Заболотній М. Відповідаючи ці діти довго не задумувалися, відповідали впевнено і дали повну відповідь, тому ми оцінили їх відповіді в 3 бали.

Такі діти як Алексейчик Н., Бардакова В., Захаров Ю., Куліченко В., Овсієнко П., Приходько К., Панченко Т. потребували допомоги, підказок, навідних питань, тому їх відповіді ми оцінили в 2 бали.

І тільки Гончар А. відповіла «Не знаю», їй не допомогли ні підказки, ні навідні питання, тому ми поставили їй 0 балів.

На слідуюче питання дуже добре відповіло 4 дитини (Котов Д., Заболотній М., Куліченко В., Панченко Т.), вони не потребували ніякої допомоги і ми оцінили їх відповіді на найвищий бал.

З допомогою підказок та навідних питань відповідали також 4 дитини, такі як Алексейчик Н., Бардакова В., Захаров Ю., Приходько К. Ці діти відповідали не впевнено, хоча їм і знадобилася допомога, але відповіді вони знали. І тільки двоє дітей потребували більшої допомоги, ніж всі інші. Вони затруднялися відповідати, довго пригадували відповідь, тому ми оцінили їх відповіді в 1 бал.

На останнє питання бесіди 7 дітей (Алексейчик Н., Бардакова В., Котов Д., Заболотній М., Куліченко В., Приходько К., Панченко Т. ) відповідали впевнено, без допомоги, довго не задумуючись, тому відповіді були оцінені найвищим балом.

Потребували незначної допомоги Захаров Ю. та Овсієнко П., вони довго роздумували над тим, що відповісти, але все ж відповідь дали повну. І тільки Гончар А. відповідала тільки з навідними питаннями, тому її відповідь була оцінена в 1 бал.

Після проведення бесіди з кожною дитиною, ми підрахували бали кожної дитини і занесли їх до нижче наведеної таблиці №7.

Таблиця №7

Результати повторної діагностики дітей експериментальної групи.

Отже, ми можемо зробити такий висновок, що за результатами бесіди дітей з високим рівнем -- 5, з середнім рівнем -- 3, з низьким рівнем -- 2. На високий рівень перейшли Куліченко В., Панченко Т., Бардакова В., на середній рівень -- Алексейчик Н., Захаров Ю. Покажемо наші результати у відсотках.

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

Таку ж діагностику провели з дітьми контрольної групи. У нас вийшло, що результати контрольної групи не змінилися, тільки змінилися суми балів, але на рівень знань це суттєво не вплинуло, тобто рівень знань дітей про придорожні рослини суттєво не змінився з часу констатуючого етапу дослідження.

Можемо відзначити, що Бойправ К. на 3 та 4 питання бесіди зміг дати відповідь, але з підказками і навідними питаннями, тому порівняно з констатуючим етапом дослідження ми оцінили його відповіді на ці питання в 1 бал, хоча на сам рівень це не вплинуло. Також змогли підвищити свої бали Дзюба Я., Захарченко І., Меделяну Н., але не вплинуло на результат, так як їх рівень не змінився.

А такі діти, як Дорошенко М., Дмитренко А., Іваніна Н., Іваніна Н., Іваніна Н., Лопан Д., Макаренко Д., Рибалко О. взагалі відповідали так як на першому етапі дослідження і їх бали не змінилися.

Отже, ми можемо зробити такий висновок, що після проведення діагностуючої бесіди ми не виявили суттєвих змін у знаннях дітей контрольної групи. Всі відповіді дітей висвітлені у протоколах (додаток Б).

Результати діагностики знань дітей контрольної групи продемонстровані нижче в таблиці №8.

Таблиця №8

Результати повторної діагностики дітей контрольної групи.

Покажемо наші данні у відсотках.

Отже, високий рівень = 20%

Середній рівень 50%

Низький рівень =30%

Як бачимо, діти в експериментальній групі краще відповідали на питання бесіди, ніж діти контрольної групи.

Далі з дітьми експериментальної групи була проведена дидактична гра “Знайди потрібну рослину”. Гра проводилася одразу з усією групою. Для зацікавлення дітей ми використали ігровий момент -- прихід листоноші. Ми роздали дітям конверти і пояснили, що вони мають робити.. Якщо дитина правильно відібрала 1-2 картинки - це низький рівень, 3 картинки - середній рівень, і 4-5 - високий рівень.

Спостерігаючи за дітьми можемо відзначити, що 3 дітей (Котов Д., Заболотній М., Куліченко В.) найшвидше справилися з завданням. Ці діти довго не роздумували, не потребували сторонньої допомоги, і тому перевіривши їх конверти ми підрахували, що вони вклали всі 5 картинок із зображеними на них придорожніми рослинами.

4 дітей (Алексейчик Н., Бардакова В., Приходько К., Панченко Т.) трішки довше виконували завдання, було видно, що вони вагаються яку саме картинку обрати. Ці діти відібрали 4 правильних картинки.

І тільки три дитини найдовше виконували завдання, довго обирали ті зображення, які їм були потрібні, було видно, як вони вагалися, порівнювали деякі зображення між собою. Перевіривши конверти цих дітей, ми підрахували, що вони вклали по 3 зображення придорожніх рослин.

Отже, порівнюючи результати з констатуючого етапу і контрольного, можемо відзначити, що з низького рівня на середній перейшло 2 дітей: Захаров Ю., і Овсієнко П. Також 3 дітей перейшло з середнього до високого рівня: Алексейчик Н., ПриходькоК. І Панченко Т. Дітей з низьким рівнем немає.

Результати проведення дидактичної гри показані в таблиці №9.

Таблиця №9

Результати проведення дидактичної гри з експериментальною групою.

Високий рівень

Середній рівень

Також ми провели дидактичну гру з контрольною групою. Для зацікавлення дітей ми використали такий же ігровий момент, як і у експериментальній групі.

Спостерігаючи за дітьми, можемо відзначити, що Бойправ К., Дорошенко М., Іваніна Н., Рибалко О. справлялися з завданням самостійно, роздумували не довго.

Такі діти як Лопан Д., Дзюба Я., Дмитренко А., Макаренко Д., Меделяну Н. вагалися над вибором, довго обирали, порівнювали зображення. Захарченко І. най довше виконувала завдання.

Перевіривши всі конверти, зробивши підрахунки, можемо відзначити, що кількість правильно відібраних карток змінилася тільки у 4 дітей (Бойправ К., Дмитренко А., Лопан Д., Меделяну Н. ), а у всіх інших результати не змінилися порівнюючи з констатуючим етапом.

Результати показані в таблиці №10.

Таблиця №10

Результати повторно проведеної дидактичної гри з контрольною групою.

Дітей з високим рівнем --4, з середнім -- 5, з низьким -- 1. Покажемо наші результати у відсотках.

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

За отриманими результатами, 2 дітей перейшло з високого в середній рівень: Дмитренко А., Лопан Д. 1 дитина з низького в середній -- Меделяну Н. і Бойправ К. з середнього рівня у високий.

Після проведення бесіди і дидактичної гри, вихователі дали свою оцінку на кожну дитину експериментальної групи, яка міститься в таблиці №11.

Таблиця №11

Загальна таблиця діагностики дітей експериментальної групи на 3 контрольному етапі.

Дітей з високим рівнем -- 3, середній рівень -- 6 та 1 дитина з низьким рівнем.

Високий рівень =30%

Середній рівень =60%

Низький рівень=10%

Зобразимо наші дані в слідуючій діаграмі.

Рисунок 2.4. Рівень сформованості знань про придорожні рослини у дітей експериментальної групи.

Таблиця №12

Загальна таблиця результатів діагностики дітей контрольної групи.

Дітей з високим рівнем -- 2, з середнім рівнем -- 6 і з низьким -- 2.

Високий рівень =20%

Середній рівень =60%

Низький рівень=20%

Рисунок 2.5. Рівень розвитку знань дітей контрольної групи на 3 етапі дослідження.

Зобразимо результати діагностики дітей експериментальної та контрольної груп на одній гістограмі.

Рисунок 2.6. Загальна гістограма діагностики дітей обох груп.

Отримані результати засвідчують, що після проведення нами системи роботи знання дітей підвищились, так як на 10% більше стало дітей з високим рівнем і на 20% більше з середнім рівнем, а низький рівень знизився на 20%.

Зобразимо гістограми 1 етапу та 3 етапу для порівняння.

Рисунок 2.7. Загальна гістограма діагностики дітей на 1 етапі

Рисунок 2.8. Загальна гістограма діагностики дітей на 3 етапі дослідження.

Размещено на Allbest.ru