Вечір як форма проведення позакласної роботи з англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

I. Психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови

1.1 Вікові та психологічні особливості учнів середнього етапу загальноосвітньої школи

1.2 Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови

1.3 Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови

II. Шкільні ранки та вечори як форма позакласної роботи з англійської мови

2.1 Поняття вечору,його форми

2.2 Поняття ранку та його форми

2.3 Етапи та чинники ефективного проведення ранку, вечора

Висновок

Список використаної літератури

позакласна робота іноземна мова

Вступ

На даний момент актуальною є проблема формування всебічної та гармонійно розвиненої особистості, майбутнього громадянина України. Ця діяльність повинна реалізовуватися не тільки під час уроків, до неї варто залучати всіх педагогів освітнього закладу в позакласний час.

Провідна роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвитку творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною Позакласна робота -- освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Завдання позакласної роботи -- закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.

Відповідно до завдань, які стоять перед нашим суспільством, школа повинна не тільки озброювати учнів міцними завданнями з основ наук, а й формувати в них основи світогляду, забезпечити моральне і фізичне виховання нової людини, яка гармонійно поєднувала б у собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Позакласна робота є складовою і невід'ємною частиною всієї навчально-виховної роботи, яка проводиться для подальшого удосконалення знань, вмінь і навичок учнів, підвищення їхнього культурного рівня психологічної і практичної підготовки до праці і фізичного загартування.

Об'єктом дослідження є позакласне навчання та виховання учнів в загальноосвітній школі з англійської мовиПредметом дослідження є вечір як форма позакласної роботи з англійської мови.

Мета дослідження - вивчення особливостей організації позакласної роботи з англійської мови.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:

1. Обгрунтувати теоретичні засади організації позакласної роботи учнів загальноосвітньої школи;

2. Визначити форми, методи та засоби організації позакласної роботи з у загальноосвітній школі;

3. Розробити власний проект удосконалення організаційних форм позакласної роботи з літератури.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

I. Психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови

1.1 Вікові та психологічні особливості учнів середнього етапу загальноосвітньої школи

Успішне вивчення іноземної мови на уроках та ефективне проведення групових позакласних заходів залежить від врахування психологічних особливостей навчання іноземної мови на середньому етапі навчання та вікових характеристик учнів-підлітків, які зумовлюють використання прийомів, форм та засобів навчання. Відомо, що кожен вік є якісно особливим етапом психічного розвитку та характеризується багатьма змінами, які у своїй сукупності складають своєрідність структури особливості дитини на тому чи іншому етапі її розвитку. В зв'язку з цим є необхідним урахування вікових особливостей кожного періоду розвитку дитини в процесі навчання іноземної мови. Розглянемо вікові особливості підлітків.

Середній етап загальноосвітньої школи охоплює учнів 7-9 класів і відноситься до молодого підліткового періоду. Цей період називається перехідним в фізичному, психічному, соціальному відношеннях. Цей перехід характеризується кількісними та якісними змінами в організмі підлітка. Відбувається статеве дозрівання.

В підлітковому віці відбувається втрата дитячого статусу, хоч зберігаються нереалістичні уявлення про власні привілеї і статус дорослих. Такому становищу сприяють і суб'єктивні враження, різкі фізичні зміни, мрії та ідеали, які починають уявлятися менш реальними, почуття самотності та прагнення швидше досягнути статусу дорослої людини.

Нові інтереси і прагнення підлітка бувають мінливими. Стосунки зі старшими, зокрема батьками, педагогами стають складнішими, особливо якщо старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитись до нього, як до дитини. Це часто створює складні ситуації. Частішими стають, порівняно з молодшим шкільним віком, прояви негативізму, неслухняності та інші порушення норм поведінки. Тому нерідко підлітковий період називають важким, критичним віком.

Справді, кризи на цьому етапі розвитку бувають, але вони не є неминучими. І негативізм у поведінці підлітка не є обов'язковим, хоч особливості його розвитку містять у собі певні передумови для його виникнення.

Цей період у житті дитини може стати і часто стає важким у виховному відношенні, якщо батьки та інші дорослі, що стосуються підлітка, не обізнані з особливостями його розвитку, не зважають на них і продовжують виховувати його так, як виховували у молодшому шкільному віці, або ж, навпаки. Ставлять до нього такі вимоги, як до дорослого. Підлітки потребують великої уваги до себе. Труднощі у вихованні зникають, якщо вихователі розуміють зміни, які відбуваються у психологічному житті дітей цього віку, поважають ті нові тенденції, які в ньому народжуються і сприймають їх реалізацію, відповідно організовуючи різні види їх діяльності і взаємини у колективі, участь у громадському житті нашої країни.

В сучасних умовах стало очевидним, що життєвий досвід підліткового віку, його домінуючі цінності і норми поведінки набули історичних змін. За короткий історичний період в нашому суспільстві відбулися глибинні зміни в різних сферах життя, які вплинули на процес становлення підростаючої особистості. В результаті на очах сучасного покоління відбулася суттєва перебудова загальної спрямованості особистості підлітка.

Основна проблема встановлення тривалості підліткового віку в процесі індивідуального розвитку полягає у визначенні своєї межі. Більшість вчених прийшла до думки, що його початок пов'язаний з появою перших статевих ознак. Закінчується підлітковий вік з входженням людини в світ дорослих. Однак загальноприйнятих критеріїв досягнення дорослого статусу не існує.

“ Перехідний вік ” характеризується якісними змінами, що виникають у психіці дитини на стику двох віків і визначаються зміною новоутворень. У перехідний від дитинства до дорослості період індивід проходить великий шлях у своєму психічному розвитку: через внутрішні конфлікти з самим собою та іншими, через зовнішні зриви і внутрішні сходження до “ придбання ” почуття особливості.

Навчання для підлітка е основним видом діяльності. І від того, як залежить успішність підлітка, залежить його психологічний стан. Переваги цього віку, як зазначає А.К. Маркова, полягають у вибірковій готовності, підвищеному синтезуванні тих чи інших сторін навчання. Значна перевага цього віку полягає у готовності підлітка до всіх видів навчальної діяльності, які роблять його дорослим у власних очах.

Тому в цьому віці особливо важливою е реалізація резервних можливостей особистості в колективі. Згідно з цим можемо вважати виправданим ущільнення занять за рахунок інтегрованого використання видів мовленнєвої діяльності.

Як відмічає у своїй книзі “ Возрастная и педагогическая психология ” Петровський, головною особливістю підлітків являється виникнення у них уявлень, що “вони вже не діти” (почуття дорослості), що проявляється у прагненні “бути і вважатися дорослим”. Це знаходить відображення у відносинах з дорослими, відношення “ слухняності ” вони прагнуть замінити на відношення “рівності”.

Підліток цієї вікової категорії прагне до ствердження власної особистості, для нього характерна часто перебільшена оцінка власних сил і можливостей, він не сприймає пряму вимогу “ сліпого ” підкорення. У цьому віці отримує розвиток стійкий змістовний інтерес до діяльності, допитливість до всього цікавого, значного. Нерідко помітно прагнення підлітка знати все ґрунтовно, уміти щось робити по справжньому і вирішувати питання самостійно. У цьому віці починають формуватися професіональні інтереси і диференційоване відношення до навчальних предметів: до ”потрібних”, “цікавих” - з одного боку, і “непотрібних”, “неважливих” - з іншого. До “неважливих” підлітки відносять предмети гуманітарного циклу, особливо іноземну мову. У підлітків висока активність може призвести до раптового знесилення, шалена радість змінюється смутком, впевненість у собі переходить у зніяковіння, егоїзм чергується з альтруїстичністю, високі моральні прагнення змінюються низькими спонуканнями, пристрасть до спілкування - замкнутістю в собі, тонка чутливість переходить а апатію, жива зацікавленість - розумову байдужість, прагнення до читання - в зневагу до нього, устремління до нового, до реформувань - в любов до стандартів, шаблонів, захоплення спостереженнями - в безконечні розміркування. Л.С. Виготський підкреслював те, що таких протиріч можна було б віднайти у підлітків ще у двадцять разів більше.

Сучасні дослідники підліткового віку зійшлися у важливості визначення одного з протиріччя. З одного боку, підлітковість - це вік соціалізації, врощування в світ людської культури та суспільних цінностей, а з другого - це вік індивідуалізації, відкриття та утвердження власного унікального і неповторного Я.

Підлітковий вік, як суперечний вік, є часом досягнень часом певних втрат. Підліткові досягнення пов'язані зі стрімким '“Я”, опанування нової соціальної позиції. Підліткові втрати корелюють зі зникненням дитячого світосприймання, безтурботного і безвідповідального способу життя, що пов'язано з сумнівами у собі, у своїх здібностях та і інших людях.

Саме в підлітковому віці проявляються нові мотиви навчання, пов'язані з формуванням життєвої перспективи, і бажанням виконати задумане “ стає джерелом пізнавальної активності підлітків ”.

Хоча учбові “ позиційні ” мотиви (отримувати хороші оцінки, займати краще становище в класі) можуть бути сильними, проте вони часто ведуть до формального використання учбової діяльності.

Суттєвими особливостями мислення учнів цих вікових категорій являється розвиток більш складних форм мислення у зв'язку із засвоєнням абстрактного матеріалу, теорій, закономірностей, загальних понять при вивченні учбових предметів природничо-наукового і гуманітарного циклів.

Становлення учня до навчання може погіршуватись під впливом деяких аналізаторів (слабкість зору, слуху). Учень, який недобачає або недочуває, соромиться признатися в цьому своїм одноліткам, не переборює труднощі і втрачає інтерес до навчання.

Підліток дуже чутливий до оцінних суджень вчителів. Інтерес до навчання послаблюється, якщо вчителі проявляють нетактовність, несправедливо оцінюють знання учнів, применшують успіхи одних і переоцінюють інших. Пізнавальні і соціальні мотиви навчання підлітків розвиваються в єдності.

Розвиток інтелекту в підлітків тісно пов'язаний з розвитком творчих здібностей, які передбачають не лише засвоєння інформації, а й вплив інтелектуальної ініціативи та створення чогось нового.

Найважливіший інтелектуальний компонент творчості - це перевага так званого дивергентного мислення, яке передбачає, що на одне і теж запитання може бути безліч однаково вірних та рівноправних відповідей. Мистецтво вчителя, насамперед, у тому, щоб своєчасно розпізнавати переважаючу сферу творчого напряму учня та стимулювати її розвиток у бажаному напрямку.

Навчання в середніх класах школи орієнтується великою мірою на самостійне вивчення учнями навчених завдань. Ця орієнтація відповідає прагненню до самостійності властивому підлітковому віку. Підлітки люблять розв'язувати задачі проблемного характеру, які вимагають кмітливості. Їм імпонує вимога розв'язати завдання різними способами, самостійно дібрати приклади, писати твори, доповіді. Вони, наприклад, охоче відшукують літературний матеріал до історичних тем, з інтересом ставляться до різних практичних і лабораторних занять. Центральне місце починає займати аналіз змісту матеріалу, його своєрідності та внутрішньої політики. Тому в цьому віці спеціальним завданням для вчителя повинно стати навчання вмінню логічно обробляти матеріал. Від цього залежить не тільки успішність, глибина та міцність знань, але і можливість подальшого розвитку інтелекту та здібностей учнів. Враховуючи цю особливість, необхідно передбачати вправи, направлення на формування вмінь будувати логічно зв'язані висловлення описового, різнорідного, аргументованого характеру. У 7-9 класах загальноосвітніх шкіл змінюється характер і форми навчальної діяльності, зміст засвоюваних знань ускладнюється, вони стають більш узагальненими. Все це і багато іншого потребує від підлітка більш високого рівня організації розумової діяльності. Психологи відмічають, що підлітки вже здатні до більш високого аналітико-синтетичного сприймання предметів та явищ дійсності, вони вчаться самостійно робити глибокі, змістовні висновки та узагальнення, у них формується абстрактне мислення.

На наш погляд для реалізації даних щодо вікових особливостей будуть спеціально організовані вправи для формування вмінь дискутувати, обговорювати, сперечатися з приводу почутого. У підлітковому віці інтенсивно розвивається довільна логічна пам'ять, зростає вміння логічно обробляти матеріал задля навмисного запам'ятовування. До 8 класу прийоми запам'ятовування стають більш усвідомленими, різноманітними, гнучкими .

Спираючись на властивості особистості школярів середнього ступеня навчання:

Необхідно враховувати об'єм роботи для кожного учня, визначати наближені строки виконання.

Слід враховувати сумісність дітей при виконанні якої-небудь спільної діяльності.

Бажано уникати нав'язування будь-якої діяльності, хай навіть такої,що здається вчителю цікавою і корисною; повністю виключати наказовий тон.

Варто було б давати дітям більше самостійності, довіряти їм (розвиток почуття відповідальності).

Необхідно давати відповідну оцінку діяльності учнів, багаторазово обдумати способи і засоби заохочення і покарання щодо конкретного учня; пам'ятати про те, що діти дуже вразливі, гостро переживають невдачі; наперед передбачати можливість невдач, не наражати на них учнів або підготувати учнів до них.

Потрібно не забувати, що цей вік найбільш сприятливий для морального виховання.

Враховуючи зародження в учнів цієї вікової групи інтересу до зарубіжних подій, використовувати це в позакласній роботі (засідання КІДу на тему “ Наші однолітки за кордоном ”, мітинги, телемости, дебати, вечір-портрет, вечір - хроніка , стінгазети).

Якщо увага підлітків не зосереджена, розсіяна в ході заходу слід використовувати закликаючи до уваги фрази типу: “Дуже цікаво відмітити…”, “Цікавий той факт, що …”, “Прислухайтесь…”.

Варто прислуховуватись до думок, інтересів і відносин дітей, використовувати їх в роботі.

Необхідно виключати з ужитку різкі судження як про самих дітей, їх вчинки, так і про їх пристрасті. Про те, що їм важливе.

Завдання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.

1.2 Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови

Принципи позакласної роботи з іноземних мов - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів і форм організації. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з іноземних мов в школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи.

Основними організаційними принципами позакласної роботи з іноземних мов є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками .

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, який сам визначив свою участь в тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення іноземних мов, що вимагає від нього додаткових зусиль. Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою. Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи з уроками перш за все полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом діючих навчально-методичних комплексів з іноземних мов.

Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках іноземних мов, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з іноземних мов. Г.І. Мокроусова і Н.Ю. Кузовлєва доповнюють вищесказані принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплектності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. Позакласна робота з іноземних мов повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадянин має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати любов до прекрасного, розвивати здібності виконувати пісні, слухати і розуміти музику, вчити учнів гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.

Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, які сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, здебільшого країнознавчого характеру.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання й розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має надати учням можливість самостійно використати свої знання і вміння, залучити робити їх все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло і непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє необхідності працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю слід спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику та форми позакласного спілкування. Всі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в цілому забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.

1.3 Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови

В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття “ масовості ” , В.І. Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з іноземних мов за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до не структурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати та події, видатних людей, розучують вірші, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад. Розучування пісень і підготовка інсценівок, позакласне читання і переклад діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі конкурси, карнавали. Тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично.

У педагогічній літературі є поняття “ об'єднуючі форми позакласної форми ” (Т.М. Камчиць, З.О. Кейліна ). До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кінотеатри та клуби веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з іноземних мов, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів стають користуватися клуби веселих і кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як “ домашнє завдання ” учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Як окрему форму практичних занять з іноземної мови можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися іноземною мовою як засобом спілкування та утримання додаткової інформації до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, але й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментуються їх зміст.

Види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, повинні мати такі характеристики:

Інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;

Комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користуватися іноземною мовою як засобом одержання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

Ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинна включати «набір» ситуації, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;

Орієнтація завдань на підвищення мовленевої активності учнів;

Емоційність форм і способів реалізації. Що сприяє підвищенню інтересу учнів до іншомовної діяльності.

Позакласна робота виховує колективістські якості учнів, формує адекватні особисті відношення. Вона пов'язана з створенням колективу, що передбачає товариську взаємодопомогу, співпереживання і визначення свого місця у колективі.

Позакласна робота сприяє розширенню сфери застосування вмінь і навичок, які були здобуті на уроках іноземних мов, та розширення мовної сфери. Якщо позакласна робота супроводжує увесь курс вивчення іноземних мов у школі, то вона успішно підтримує так названу близьку мотивацію, так як у кожному елементі навчального процесу створюються умови для застосування набутих знань, умінь і навичок, що в свою чергу, забезпечує стійке позитивне відношення до навчання.

В основі позакласної роботи лежить самоуправління учнів. Саме вони є суб'єктами позакласної роботи: вона проводиться їми заради них. Їх бажання і інтереси є визначальними при виборі форм і змісту позакласної роботи.

Кожен гурток, кожна секція не тільки планує позакласну роботу школи взагалі, керуючись загальним планом школи, але й передбачає форми звіту. Звітність не потрібно розуміти у “ бухгалтерському ” розумінні цього слова. Це мають бути цікаві, змістовні вихідні заходи.

Завданням вчителя також є формування смаку учнів, наявність визначених естетичних критеріїв. При обговоренні пропозицій запропонованих учнями вчитель повинен спонукати учнів до ідеї єднання форми і змісту.

Позакласна робота виховує колективістські якості учнів, формує адекватні особисті відношення. Вона пов'язана з створенням колективу в цілому і всередині його - мікроколективів, що передбачає товариську взаємодопомогу “ відчуття плеча ” співпереживання і визначення свого місця в колективі, вміння співвідносити свої бажання з бажанням більшості. Успішна робота може забезпечувати лише при умові доброзичливих відношень її учасників один до одного, при цьому важливо помічати досягнення, шукати і знаходити ще не реалізовані можливості своїх товаришів.

II. Шкільні ранки та вечори як форма позакласної роботи з англійської мови

2.1 Поняття вечору,його форми

Вечори на іноземній мові організовують для учнів 5-11-х класів. Найбільш поширені з них:

1) тематичні вечори;

2) вечори цікавих зустрічей, питань і відповідей;

3) звітні вечори кружків і секцій клубів іноземної мови і КІДа,

4) вечори, що підводять підсумок вивченої програмної теми.

Структура вечора визначається його тематикою і етапом вивчення іноземної мови. Так, в 7-8-х класах переважають вечори, програмою яких передбачено невелике повідомлення ведучого або вчителя на українській або на мові, що вивчається, і концерт художньої самодіяльності. На цих вечорах рекомендується проводити переглядання слайдів і діафільмів, сприяючих глибшому розкриттю їх тематики. Так само як і під час проведення ранків, присутні на вечері беруть участь у вікторинах і конкурсах, колективному розучуванні пісень, віршів, ігор і хороводів.

Найбільшою популярністю у учнів цього віку користуються вечори інсценованої пісні або поезії, спектаклі з музичним супроводом і танцями, тематичні вечори, присвячені країні мови, що вивчається, її літературі і мистецтву, звичаям і традиціям. Школярів привертає така організація вечора, при якій надається можливість брати участь в його підготовці і проведенні всьому колективу класу. Так, наприклад, на вечері «Пори року» кожному класу доручено представити якийсь час роки: зиму, весну, літо, осінь. Діти готують поетичні повідомлення типу: «Я - весна. Я приходжу до вас в березні і покидаю вас в травні. Люди звуть мене часом надії і щастя. Варто мені з'явитися - розцвітають квіти, розпускаються зелені листочки на деревах, повертаються з півдня птаха. Все оживає в лісах і полях, містах і селах...» До виступу кожен клас готує костюми, декорації, розучує вірші і пісні. Заохочується колективне виконання пісень про пори року. Кожна пісня додатково ілюструється демонстрацією барвистих фотографій і малюнків, танцями пролісків, дзвіночків, осіннього листя, сніжинок. У перерві, поки журі підводить підсумки конкурсу на кращу розповідь про пору року, ведучий загадує всім присутнім загадки по темі вечора, пропонує прослуховувати деякі фрагменти з циклу «Пори року» П.І. Чайковського, проглянути тематичні інсценування.

У оцінці номерів програми вечора враховуються наступні показники: різноманітність лексики і її використання в мовних структурах, правильність вимови і виразність декламації, художнє оздоблення (костюми, декорації, музичний супровід і т. д.). Враховується також такий показник, як масовість, оскільки бажано, щоб в підготовці вечора і його проведенні взяло участь що якомога більше учнів. Прикрасять вечір тематичні стінгазети і стенди, підготовлені класами відповідно до умов конкурсної програми.

Доцільно до підготовки вечорів і їх художнього оздоблення залучати учнів які навчаються в музичних і художніх школах , для яких це можливість продемонструвати свої уміння і досягнення, а для вчителя можливість підвищити якісний рівень роботи, що проводиться, залучити до неї якомога більше учасників. Так, для учнів 8-9-х класів, рекомендується провести цікавий вечір на тему «Музика і музиканти країни мови», що вивчається, де виступи ведучих доповнюються виконанням учнями улюблених музичних творів. Особливе значення в підготовці і проведенні вечорів на іноземній мові має країнознавча тематика. У підготовці і проведенні вечора про країну мови, що вивчається, є реальна можливість об'єднати зусилля всього колективу школярів. Спеціально створений штаб розробляє сценарій вечора і його оформлення. На стінах залу розвішують карти, схеми і картограми, що відображають особливості історії, географію і економіки країни, фотографії визначних пам'яток, малюнки національних емблем, державних прапорів і т.д. Весь пояснювальний матеріал до них написаний на англійській мові,. До вечора готується виставка книг про Велику Британію які згруповані за тематикою: 1) географія, клімат, тваринний і рослинний світ; 2) історія; 3) письменники і поети; 4) видатні люди, досягнення в області науки і техніки, культури і т.д. Кожен клас відповідає за якою-небудь один розділ програми, готує виступаючих на вечері. Виступи супроводжуються невеликим словом пояснення ведучого, інсценуваннями, показом діафільмів і кінофільмів. Обов'язковою частиною програми є країнознавчі вікторини. Паролем для тих, хто бажає бути присутнім на вечері, служать найбільш популярні в країні прислів'я і приказки.

Зміст країнознавчого вечора повинен відповідати етапу вивчення іноземної мови. Так, учні5-6-х класів прослуховують розповідь вчителя або старшокласників про країну, і життя її дітей українською мовою, розучують народні і дитячі пісні, ігри. У 7-8-х класах обов'язковим елементом програми вечора стає уявна подорож до країни, або екскурсія по визначних пам'ятках її столиці. Їх проводять самі учні з використанням підготовлених вчителем текстів. Для учнів 9-11-х класів, подорож включає актуальні матеріали про політичне життя країни, її національні свята і традиції, про мистецтво. Тематика країнознавчих вечорів повинна враховувати пам'ятні дати календаря, важливі події в житті країни. Слід звернути особливу увагу на використання на вечері музики, що виконується на національних музичних інструментах. Емоційний настрій вечора створює також колективне виконання найбільш популярних пісень в країні.

Разом з традиційними вечорами в шкільній практиці все частіше починають проводити вечори відпочинку, в яких активними учасниками є самі присутні. Як правило, такий вечір відпочинку проводять для паралелі класів. Кожен клас ділиться на невеликі групи і відповідно до загального сценарію готує свою частину програми. Найчастіше в програму включають розігрування якого-небудь обрядового свята країни, розповідь про деякі її регіони і їх жителів, демонстрацію їх звичаїв, традицій і т.д. Вечір може бути побудований за принципом «А у нас... А у вас...». Мета вечора - ознайомити присутніх з традиційними святами, піснями країни і навчити представляти традиції народів нашої країни. Ведучі по черзі розповідають про які-небудь свята, а присутні доповнюють розповіді відповідними атрибутами: демонстрацією національних костюмів, виконання пісень і танців, розігрування сценок і т.д.

Варіанти вечорів відпочинку

1) Туристи, що побували в англомовній країні, діляться своїми враженнями, а присутні допомагають їм, ілюструючи їх розповідь пантомімами, інсценуваннями, піснями, танцями або демонстрацією слайдів і діафільмів.

2) Представники двох «рекламних бюро» запрошують присутніх зробити поїздку по своїй країні. Їм допомагають самі учасники вечора, до допомоги яких вони звертаються.

Завершується вечір відпочинку прослуховуванням грамзаписів популярних в країні пісень,виконанням пісень і танців самими учнями.

Яскравою і естетично привабливою формою проведення вечора є музично-літературна композиція. Її готують до найбільш значних свят і подій.

Музично-літературні композиції мають досить складний сценарій. У нього включають прозаїчний текст, виконання пісень і маршів, виразне читання віршів, інсценування і пантоміми. Музика використовується як фон або в паузах, для того, щоб зв'язати воєдино окремі частини літературної композиції, забезпечити логічний перехід від однієї теми до іншої. Колективного, групового і сольного виконання пісень сприяє глибшому розкриттю теми. Коли ж немає можливості виконати пісню на англійській мові, її можна прослуховувати в записі на диску. Будь-яка прозаїчна частина музично-літературної композиції починається або завершується декламацією вірша або уривка з нього, демонстрацією кінофрагменту або діапозитива, фотознімку або малюнка.

У підготовці сценарію необхідно чітко визначити основну тему, підібрати матеріал. Нерідко саме матеріал визначає зміст і оформлення композиції, підготувати вирізки з газет і журналів або їх фотокопії для стендів і альбомів, вивчити зміст особистих фонотек учнів і їх друзів і зробити записи пісень і музичних уривків на диск, перекласти англійською мовою деякі тексти, домовитися про світлове оформлення композиції, декорацій і костюми і т.д.

У кожного учасника музично-літературної композиції повинна бути на руках віддрукована програма. Черговість виходу учасників композиції визначає спеціально призначений режисер, а оголошує номер ведучий програми. Логічна послідовність номерів композиції, відсутність пауз і заминок додають їй організаційну чіткість і впливають на її учнями.

Щорічно учасники різних кружків і клубів готують звітні вечори або концерти. Основними вимогами до створення концертної програми є різноманітність представлених в ній номерів, їх відповідність характеру і можливостям виконавців, естетична виразність. Як правило, концерти на іноземній мові включають виконання пісень, музичних фрагментів, декламацію віршів, постановку п'єс. Найбільшу користь для тих, що вивчають іноземну мову представляють концерти, програма яких побудована за тематичним принципом. Так, наприклад, вивчення теми «Школа» завершує концерт художньої самодіяльності, в програмі якого передбачено виконання віршів і пісень про школу, розігрування сценок з життя школярів і школярів країни мови, що вивчається, проведення конкурсів по темі і т.д. Дуже часто концерти художньої самодіяльності є складовою частиною тематичного вечора, сприяючого глибшому розкриттю його задуму.

Звітний вечір виконує агітаційну роль. В ході його проведення члени кружків і клубів демонструють свої досягнення в оволодінні іноземною мовою і тим самим привертають решти учнів до поглибленого вивчення предмету. Зміст звітного вечора залежить від спрямованості і етапу роботи кружка або клубу, інтересів їх колективів. Так, наприклад, члени кружка «Читай на англійській мові», можуть підготувати літературний вечір на тему «Письменники Великої Британії». У програмі цього вечора - короткі повідомлення про письменників, інсценування, поставлені по їх творах, літературний турнір або літературна вікторина, уявна подорож по місцях, пов'язаних з життям і діяльністю письменників. Підготовка звітних вечорів полегшує вчителеві організацію позакласної роботи по іноземній мові в масштабах школи, допомагає ставити перед членами кружків і клубів конкретні перспективи їх діяльності.

2.2 Поняття ранку та його форми

Ранки - це, як правило, заходи для 6-7-Х класів, які проводяться в денний час, в окремих випадках під час уроку. Тематика ранків відображає психологічні особливості і рівень мовної підготовленості школярів цього віку: «Дитяча поезія країни мови», що вивчається, «Веселі хороводи», «Зустріч з улюбленими літературними героями», «В гостях у казкаря», «В гостях у наших друзів», «Пісні і ігри дітей країни мови», що вивчається, «Веселий алфавіт» і ін. На ранках учні виконують і прослуховують пісні і вірші на мові, що вивчається, розучують хороводи і улюблені ігри дітей країни мови, що вивчається, беруть участь в інсценуваннях, конкурсах, знайомляться з життям їх однолітків за кордоном ( історією виникнення дитячих організацій в країні мови, що вивчається, і їх діяльністю. На ранках короткі, барвисто оформлені номери програми динамічно слідують один за іншим. У їх оформленні використовуються малюнки і костюми, підготовлені самими дітьми. В деяких випадках до підготовки костюмів і декорацій притягуються батьки. Ранок - це красиве веселе дитяче свято. Підвищити інтерес до ранку допомагає проведення різних конкурсів: на кращого виконання пісні або вірша, їх інсценування, на кращу постановку п'єси або народного танцю, на кращий малюнок і т.д. Прикладом програми ранку може бути «Бал квітів» для 5-6-х класів, що вчаться. Кожен учасник у відповідному костюмі, представляючи яку-небудь квітку, розповідає про цю квітку, читає вірш або виконує пісню. Виступ супроводжується танцювальними рухами, які повторюють глядачі. Приміщення прикрашається малюнками. У програму балу включають невеликі п'єски, в яких «квіти» обмінюються своїми враженнями про погоду, пори року, час доби. Завершують бал загадки, вікторини і колективний хоровод, в якому беруть участь всі присутні.

На ранку «В гостях у казкаря» проводиться костюмований показ казкових персонажів. Кожний з них демонструє барвисто оформлену обкладинку книги, із сторінок якої він зійшов, розповідає про себе, свій будинок, своїх друзів, пригодах. Веде ранок старий казкар і його помічниця - добра фея. Сяйвом бенгальських вогнів і помахом чарівної палички вони викликають на сцену все нових героїв відомих казок, зрушують і розсовують завісу, міняють декорації, примушують звучати музику і пісні. На завершення ранку діти прощаються з казками і хором виконують розучену на уроках іноземної мови пісню.

Трохи інакше проходить ранок «Прощання з букварем». На сцену вибігають хлопчики і дівчатка в різноколірних сорочках, беруться за руки, танцюють, супроводжуючи танцювальні рухи різними діями: ляскають в долоні, сідають, повертаються і т.д. Ведучий оголошує: «Алфавіт» - і всі тут же шикуються в шеренгу. На грудях у кожного прикріплена велика заголовна буква алфавіту, в руках - планшет із зображенням цієї букви і відповідного малюнка, виконаного в гумористичному стилі: товстого генерала в мундирі наполеонівської армії, командувача боєм, зелених жабинят , виконуючих веселий танець на листі латаття, котенят, що скаржаться кішці-мамі, і т.д. На зворотній стороні планшета для тих, хто недостатньо добре вивчив слова або боїться їх забути на сцені, записаний текст вірша про букву. «Букви» по черзі виходять з шеренги і читають вірші. Потім всі разом виконують пісню про алфавіт, присутні в залі підспівують. Після цього починається змагання команд за вивченим учбовим матеріалом, в якому беруть участь і уболівальники із залу. Завершується ранок розучуванням пісень і ігор.

Тривалість кожного ранку - 25-30 хвилин.

2.3 Етапи та чинники ефективного проведення ранку,вечора

Чинниками, що визначають ефективність проведення ранку, вечора або концерту, є:

1) змістовність виступів, їх характер і якість підготовки;

2) психологічна і мовна готовність аудиторії до сприйняття програми;

3) індивідуальність виконавців (їх зовнішній вигляд, дикція, уміння триматися на сцені);

4) відповідність форми проведення позакласного заходу його тематиці і змісту.

Підготовка будь-якого масового заходу проходить декілька етапів.

По-перше, необхідно включити його в загальношкільний план виховної роботи, заручитися підтримкою адміністрації школи і колег по роботі, провести агітаційну роботу серед учнів.

По-друге, спільно з учнями відповідно до підібраного мовного матеріалу складається програма і готується ескіз оформлення, розподіляються ролі режисерів, ведучих, виконавців номерів програми. В ході підготовки випускаються загальношкільні або класні стінгазети, проводиться радіопередача. Їх зміст частково готує до сприйняття матеріалів вечора, знайомить з питаннями вікторин і можливими завданнями індивідуальних і командних конкурсів. Завданнями стінного друку і радіопередачі, крім того, є створення настрою очікування радісного сюрпризу, зустрічі з захоплюючим святом, що впливає на відношення до вечора як виконавців, так і глядачів.

По-третє, ведеться відтреновування окремих номерів програми вечора: за допомогою ТСО або вчителів школярі удосконалюють вимову, дикцію, опановують деякими прийомами декламації, розучують слова і мелодію пісень, вчаться виступати з музичним супроводом. Репетиції бажано проводити таємно від всього колективу школи. По можливості слід уникати і спільних репетицій, щоб не знижувати інтересу тих, хто в них бере участь. Вчитель контролює не тільки граматичну і фонетичну правильність матеріалу, але і уміння виконавців триматися на сцені, говорити голосно, чітко і осмислено.

Масовий характер ранків, вечорів і концертів зобов'язує особливо ретельно віднестися до відбору мовного і мовного матеріалу і підготовки що вчаться до його сприйняття. Успішна реалізація практичних цілей припускає активізацію знань, умінь і навиків, отриманих на уроках іноземної мови, а також проведення цілеспрямованої додаткової роботи, що включає: введення незнайомої, необхідної для розуміння лексики, проведення тематичних мовних зарядок, тренування учнів в сприйнятті на слух матеріалів, аналогічних тим, які будуть використані в програмі. Сама форма проведення ранку, вечора або концерту і способи подачі матеріалу повинні стимулювати активну увагу учнів і розуміння ними їх зміст.

У творчій лабораторії вчителя необхідно мати декілька варіантів проведення ранків, вечорів і концертів для різних класів. І хоча використання традиційних форм і матеріалів полегшує працю вчителя, - вже є готові сценарії, записані на диск вірші, уривки з прози, тексти п'єс, повідомлення, записаний музичний супровід, є ескізи оформлення і деякі його деталі, учні старших класів, які раніше брали участь в підготовці і проведенні вечора, готові прийти на допомогу своїм молодшим товаришам в обробці матеріалу і його сценічній постановці, - разом з тим хочеться застерегти вчителя від механічного копіювання свого попереднього досвіду, так як це сковує фантазію і ініціативу вчителя і не дозволяє побачити нові перспективи діяльності

Висновок

Головним завданням освіти сучасності є виховання повноцінної особистості громадянина України, яке здійснюється під час навчання дитини школі та за допомогою системи позакласної освіти.

На сьогоднішній день актуальним є питання організації дозвілля учнів поза уроками. Адже з кожним роком соціальна ситуація в країні змінюється і зявляється все більше оманливих місць та занять, що притягують дітей.

Діти й підлітки, у силу своїх вікових психологічних особливостей, готові сприймати все нове й непізнане, не замислюючись про наслідки.

Якісна організація дозвілля учнів передбачає залучення їх до творчих занять (у гуртках, у творчих кімнатах тощо), до проведення з ними виховуючих заходів (вечорів, вікторин, екскрсій, тренінгів, проектів та ін.).

Грамотна організація дозвілля учнів засобами літератури розглядається сьогодні як альтернатива дитячій і підліткової бездоглядності, що є однією з передумов здійснення протиправних дій, однією із складових первинної профілактики цього асоціального явища.

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній позакласній роботі.

Тому масовий характер ранків, вечорів і концертів зобов'язує особливо ретельно віднестися до відбору мовного і мовного матеріалу і підготовки що вчаться до його сприйняття. Успішна реалізація практичних цілей припускає активізацію знань, умінь і навиків, отриманих на уроках іноземної мови, а також проведення цілеспрямованої додаткової роботи, що включає: введення незнайомої, необхідної для розуміння лексики, проведення тематичних мовних зарядок, тренування учнів в сприйнятті на слух матеріалів, аналогічних тим, які будуть використані в програмі. Сама форма проведення ранку, вечора або концерту і способи подачі матеріалу повинні стимулювати активну увагу учнів і розуміння ними їх зміст.

Дослідивши спеицифіку здійснення процесу організації позакласної роботи з літератури , ми запропонували приклади виховних занять. Вважаємо доречним відмітити, що організація, яка включає в себе позакласну виховну діяльність, буде успішною за умови її послідовного та систематичного здійснення.

Список використаної літератури:

1. Волкова В.П. Педагогіка.- К., 2001

2. Горская Г.И. Организация учебно-воспитательного процесса в школе - М.: 1977 - 259с.

3. Гез Н.И., Леховицкий М.В. и др. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник. - М.: Высшая школа, 1982. -373 с.

4. Даниленко М.В., Даниленко Л.І. Позашкільна і позакласна виховна робота. - К., 1999.

5. Ніколаєва С.Ю., Білик О.Б. та інші. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. - К.: Ленвіт, 1999. - 320 с.

6. Рогова Г.В., Рабинович Р.М. Внеклассная работа по иностранному языку в средней школе. - М.: Просвещение, 1991.

7. Савина С.Н. Внеклассная работа по иностранному языку в средней школе. - М.: Просвещение, 1991. - 160 с.

8. Стельмахович М.Г. Позакласне і позашкільне виховання. - К., 1996

9. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.- К., 2000.

10. Якубовський В. А. Організатор позакласної та позашкільної виховної роботи. -- К.: Рад. шк., 1996.

Размещено на Allbest.ru