Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Завдання, шляхи та засоби трудового виховання. Ідеї трудового виховання в історії розвитку педагогіки і шкільництва

Трудове виховання - виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності.

Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі. Воно покликане забезпечити:

- психологічну готовність особистості до праці.

- підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяльності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

Трудове виховання ґрунтується, на принципах:

єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);

виявлення і розвитку індивідуальності в праці;

високої моральності праці, її суспільне корисної спрямованості;

залучення дитини до різноманітних видів продуктивної праці;

постійності, безперервності, посильності праці;

наявності елементів продуктивної діяльності дорослих у дитячій праці;

творчого характеру праці;

єдності праці та багатогранності життя.

Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відображають поняття «трудова свідомість», «досвід трудової діяльності», «активна трудова позиція.

Трудова свідомість особистості містить уявлення про ставлення до праці, участі у суспільне корисній праці, усвідомлення необхідності трудового самовдосконалення, систему знань, трудових умінь і навичок, з'ясування ролі праці у виборі майбутньої професії.

Досвід трудової діяльності означає систему загальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті, праці, об'єктивного оцінювання результатів своєї праці та самооцінювання, вмінь і навичок систематичної, організованої, посильної суспільне корисної праці, узагальнення набутого досвіду.

Активна трудова позиція зумовлюється системою трудових потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, уподобань, прагненням до обдуманого вибору професії, продовження освіти у відповідному навчальному закладі.

Формування готовності до праці поділяють на етапи - своєрідні ступені трудового становлення особистості.

2. Завдання, шляхи та засоби естетичного і фізичного виховання

трудовий естетичний виховання фізичний

Естетичне виховання

Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без ЇЇ естетичної вихованості.

Естетичне виховання - педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.

Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності.

Естетична культура - сформованість у людини естетичним знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу.

її рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.

Найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного сприйняття, яке складає основу естетичного почуття.

Джерелами естетичного виховання є художня література, музика, образотворче, театральне мистецтво, кіно, природа, естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями і вчителями та ін.

В естетичному вихованні учнів величезне значення має особистість педагога. Його поведінка, одяг, осанка, рухи, міміка, голос, тон - все це має бути взірцем для учнів. Показники естетичної вихованості учнів - це і їх зовнішній вигляд, манера поводитися, розмовляти, вигляд їхніх підручників, зошитів тощо.

Естетичне виховання є багатогранним процесом, основу якого складають такі напрями:

1. Життя і діяльність дитини в сім'ї.

2. Виховна діяльність дошкільних закладів

3. Навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів.

4. Навчально-виховна робота позашкільних дитячих виховних закладів

5. Діяльність професійних навчально-виховних закладів.

6. Вплив засобів масової інформації.

Фізичне виховання - система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних ^Можливостей, рухових навичок і вмінь.;

Його завданням є створення оптимальних умов для забезпечення оптимального фізичного розвитку особистості, збереження її здоров'я, отримання знань про особливості організму, фізіологічні процеси в ньому, набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок догляду за власним тілом, підтримання і розвиток його потенціальних можливостей.

До основних засобів фізичного виховання в школі належать:

теоретичні відомості (гігієна загальна і фізичних вправ, відомості, необхідні для самостійних занять фізичними вправами);

заняття гімнастикою (вправи, що сприяють загальному фізичному розвитку школярів: загально-розвиваючі, вправи на формування правильної постави, акробатичні, танцювальні вправи, вправи на розвиток рівноваги, опорні стрибки);

заняття з легкої атлетики (різні види бігу, стрибки в довжину й висоту, метання на дальність);

рухливі Ігри (розвиток в учнів кмітливості, спритності, швидкості дій, виховання дисциплінованості);

- спортивні ігри (баскетбол, волейбол, ручний м'яч, футбол);

- лижна, кросова, ковзанярська підготовка, плавання.

У школі існують різноманітні форми фізичного виховання: уроки з фізичної культури, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі шкільного дня (фізкультурні хвилинки під час уроку, ігри та вправи на перервах і в режимі подовженого дня), позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання.

Головним організаційно-методичним принципом здійснення фізичного виховання школярів є диференційоване застосування засобів фізичної культури на заняттях з учнями різного віку та статі з урахуванням стану їх здоров'я і рівня фізичної підготовленості. Важливе значення має регулярний лікарський контроль за здоров'ям школярів.

Уроки фізичної культури є основною організаційною формою фізичного виховання школярів, їх проводять систематично протягом навчального року з урахуванням пори року для певної місцевості і стану навчально-матеріальної бази.

3. Місце і роль класного керівника у системі виховної роботи у школі. Функції, напрямки, форми роботи класного керівника

1.Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. - К., 1973.

2. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки. - Тернопіль, 1994.

3. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7-ми т. - К., 1954. - Т. 5. - С. 9-109.

4. Мешко О. І., Янкович О. І., Пизтушко Г.М. Історія української школи і

педагогіки. - Тернопіль, 1999.

Размещено на Allbest.ru