Україна – наша країна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Україно моя, моя любо Вкраїно!..

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, повагу до батьків, природи, землі-годувальниці, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу,сприяти вихованню поваги до української мови як до державної.

Обладнання: святково прикрашена класна кімната; стіл з вишитою скатертиною, хліб-сіль, букет калини; портрет Т.Г.Шевченка ,Державна символіка,виставка художньої літератури (збірки віршів українських поетів,збірки загадок, прислів'їв,українських пісень), виставка приладів народного побуту, карта України, плакати с висловами про мову:

Хід позакласного заходу:

Вчитель:

Ну що б, здавалося слова…

Слова та голос - більш нічого.

А серце б'ється , - ожива,

Як їх почує!....

О рідне слово, хто без тебе я?

Моя ти - пісня, сила і відвага.

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі.

Так не засни в запиленому томі -

Дзвени в моїм і правнуковім домі!

Рідний край...Він починається від батьківського порогу , стрункої гоголі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку.

Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.

Мати і земля...Земля і мати...Це роботящі руки наших прабабусь, бабусь, які підняли до життя нашу землю, полили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям.

Як сказав поет:

Орали землю, сіяли жита.

Рушали в бій до Змієвого валу...

і нива пращурів - земля свята -

Сто сотень поколінь нагодувала.

Учень1:

Мова! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова -зложиться мова, а Т.Г.Шевченко ось як про неї каже:

« Ну щоб, здавалося слова…

Слова та голос - більш нічого,

Як її почує…!

Учень 2:

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Просту, домашню, звичну,

Не з -за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана,

І аж до склону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

Дівчинка ( учениця 6 класу)

Я - українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру мову, отчий край, де я виросла, рідну мою Україну.

Юнак ( учень 6 класу)

Я - українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.

3-й учень.

Україно! Мій коханий краю,

Мати наша рідна і свята!

Небо чисте над тобою має,

Медом диха нива золота.

Ми з тобою завжди, Україно!

4-й учень

Ми з тобою разом повсякчас,

Поки б'ється - в грудях серце вірне

І допоки в душах жар не згас.

Мова наша ніжна калинова,

В серці у моєму ти завжди!

Я з тобою лину знову й знову

В майбуття омріяні світи…

1-й учень

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

2-й учень

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину ми маєм -

Її Україною звуть.

Вчитель. Шановні учні. Пропонуємо вашій увазі усний журнал.

Сторінка перша. «Що таке Батьківщина»

патріотизм батьківщина державна українська мова

Вчитель:

В кожного одна Батьківщина і кожен має любити її.

Україна - наша країна. Це та земля , де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись , вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами , була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалося Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалося Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами: Рушаймо у край! Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави - « Україна».

3-й

Україна -це прекрасна, чудова земля, яка розкинулася на тисячу кілометрів із заходу на схід і сотні кілометрів з півночі на південь. На такій величезній території і велика різноманітність природи: тут є і гори, і низовини, і височини, і балки, і яри, і багато - багато малих і великих річок.

4-й

Тихі плеса річок,сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич запорозького козацького краю - все це наша Україна.

1-й

Складною і бурхливою була твоя доля, рідне земле ! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазури роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю. Над тобою дихали гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою свободу і честь. Та не скорилася Україна! Кістьми синів і дочок наша свята земля вкрита, щедро кров'ю і сльозами залита.

2-й

Пройшло вже19 років від дня, коли потоки людей під синьо -жовтими прапорами заповнювали майдани українських міст і сіл, святкували День Незалежності!

Здавалося, назавжди щезає з нашої землі ненависницький,

Чужинський режим, що стільки років нищив народ український.

У той день не одного українського серця торкнулася надія - вибороли, осягнули свій історичний шанс! Починаємо будувати соборну самостійну Україну.



Друга сторінка. « Проголошення незалежності України»

3-й.

Будемо разом радіти,

Що дочекалися свята.

Візьміться за руки, діти,

Будемо пісню чекати.

4-й

Була велика руїна,

Було страждання безкрає,

Але - не вмерла Вкраїна,

Душа наша не вмирає!

1-й

Чому це весняним світлом

Людям осяяло лиця?

Зацвіла синьо - жовтим цвітом

України древня столиця.

Довго була в нарузі історія наша багата,

Шикуймося в лави, друзі!

Вчитель: ( зачитує Акт проголошення незалежності України)

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною, в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року :

- продовжувати тисячолітню традицію державотворення в Україні,

- виходячи з права за самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно -правовими документами,

- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Соціалістичної Республіки урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної держави - України

Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

2-й

Здійснилася віковічна мрія українського народу, який сказав тверде і остаточне « ТАК». Результати референдуму засвідчили єдність всіє наших помислів і прагнень. Україна стала вільною ! Слава ж нашій Україні - вільній, воскресаючій, соборній!!!

3-й

Яка краса : відродження країни!

Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів.

Мовчали десь святі під попелом руїни,

І журно дзвін старий по мертвому гудів.

4-й

Коли відкільсь взялася міць шалена,

Як буря все живе схопила, пройняла.

І ось, дивись, - в руках знамена

І гімн перемоги співа невільна сторона.



Сторінка третя. « Державні символи України»

Вчитель:

Кожна країна світу обов'язково має свої символи. А що таке символи? Що бо них належить?

Символ - це предмет, який характеризує державу, її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу. Символи України - гімн, герб,прапор.

У статті 20 ( розділ 1) Конституції України записано: « Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб, Державний гімн України».

1-й

Прапор - полотнище певного кольору, чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Це офіційна емблема, символ суверенітету.

Історичні джерела донесли до нас скупі відомості про кольори прапорів Київської русі.

У 1910 році синій і жовтий кольори називали державними кольорами Давньої Русі, спадкоємницею якої була передусім Україна.

2-й.

Одна з версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого и синього кольорів. З монгольського походження : « хох» - синій ,голубий, небесний, « улу» - жовтий. Для нашої, залитої світлом країни, жовтий і синій кольори були і ї найбільш похожі. Це чудесно зрозумів наш простий український народ, вимальовуючи свої хати спершу в сине, а із затилля в жовте. Ці кольори давала народові любов до природи, яку він бачив сам у жовтій і лазуровій окрасці: золотистий серп, сине небо,ріки з жовтими очеретами і рудими скелями.

Символами України є чисте небо -символ миру та пшеничне поле - символ достатку.

3-й

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива.

Це знамено рідне - злото й синява.

Прапор наш, як літо, в сонце майорить -

По долині жито , по горі - блакить.

4-й

Під синім небом України

Зазолотилися жнива.

У чуйнім серці воєдино

З'єдналася палітра та.

Бо це давно нам споконвіку -

Від пращурів нива ясна -

Душею, що не любить крику,

Єднати землю й небеса.

1-й

Герб - розпізнавальний знак держави, офіційна емблема, що зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, документах. Його призначення - дати в умовних і лаконічних символах уявлення про державу,її історію, суспільний та державний лад. Герб держави Україна символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь, він є продовженням глибинних історичних геральдичних традицій українського народу.

Вчитель:

Наш герб - тризуб.

Це воля, слава, сила.

Наш герб - тризуб.

Недоля нас косила,

Тами зростали, ми є,

Ми завжди будем ,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

2-й

Як птах золотий, а переливах

На прапорі має, горить.

Це знак наш, це фабрики й нива,

Це символ, що будем ми жить.

3-й

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря….

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

4-й

Це наша любов, наша мужність,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби.



1-й

«Довго нас недоля жерла,

Досі нас наруга жре,

Та ми крикнімо : « Ще не вмерла,

Ще не вмерла і не вмре!»

Вчитель:

Поговоримо про національний Гімн України.

Пісня - душа народу,національні гімни - найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно - патріотичних устремлінь. Втративши свою незалежність, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, що не охоплювали долю народу, розмежованого кордонами айстро - угорської та російської монархії.

2-й

Яскравим виявом патріотично -національних почуттів українців єдиної землі стала поява вірша поета й етнографа Павла Чубинського « Ще не вмерла Україна». Музику склав Михайло Вербицький. Жодному нашому творові не судилася така велична і трагічна доля.

Велична , бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенними, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.

Трагічна, бо понад століття пісню -гімн переслідували, вбивали, забороняли, та як не силкувалися - не вбивали.

3-й

Відроджуються , воскресають національні традиції України. Тисячі синів українського народу зі словами гімну на устах боролися за волю України,страждали у царських тюрмах, ішли на заслання, гинули героїчною смертю у повстанських загонах.



4-й

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік.

1-й

О, ні, Вкраїна не загине!

Коли народний океан

Співа, неначе той орган,

Є сила в нім - душа єдина.

Кожен народ із повагою ставиться до своїх символів. Прапор і герб є нашими святинями, тому іх слід шанувати і берегти. Підчас виконання гімну всі повинні стояти. Пам'ятайте це завжди і шануйте наші святині.

Вчитель:

Слова палкі, мелодія врочиста

Державний Гімн ми знаємо усі,

Для кожного села, містечка, міста -

Це клич один з мільйона голосів.

2-й

Це клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

(Звучить Гімн України)

Вчитель:

Україна складається з різних регіонів : Буковина, Волинь,Полісся,Таврія,Карпатські гори… Але серед них найкращий, наймиліший - рідний край.

3-й

Є щось святе в словах -

Мій рідний край!

Для мене - це матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене - це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптаних любов'ю.

Й пісень людських прозорі ручаї.

Четверта сторінка. « Рідна школа моя»

Вчитель:

Громадяни України - це ти і я,це ми з вами. Якісно нову державу можуть створити якісно нові громадяни. Бо людина не може змінювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, свою свідомість, якщо не стане людянішою,відповідальнішою. Щоб відчути себе патріотами, громадянами, щоб брати участь у будівництві своєї держави, нам треба добре вчитися, щоб у майбутньому оволодіти якоюсь спеціальністю і приносити користь. Нам треба любити природу, берегти й примножувати її багатства; берегти історичні і духовні пам'ятки свого народу; не руйнувати, а вивчати історію рідного краю;наполегливо вивчати рідну мову , бо це мова народу нашого, державна мова України; знати традиції свого народу.

Всього цього навчають нас наші вчителі у школі - вічному храмі науки. Наша школа знаходиться у мальовничому шахтарському краї. Кожного ранку сюди звідусіль зберігаються майже 400 хлопчиків і дівчаток, щоб пізнавати чарівний світ, щоб поспілкуватися з однокласниками, наставниками. І кожна школа - то є цілий світ, бурхливий, багатоликий, дзвінкоголосий, то є якась дивна своєрідна країна, яка допомагає нам розвинутись, віднайти себе, а потім дбайливо проводжає у самостійне життя.

Щоб зробити цю країну неповторною, не схожою на інші. Вирізнити її з-поміж усіх шкіл, у 2003 році у школі розпочалася робота зі створення фірмового стилю. Пропонуємо вашій увазі вірш Володимира Миколайовича Коваленка « Рідна школа моя»

4-й

Рідна школа моя,

Я до тебе, як до отчого дому,

Повернуся не раз.

Хай спливають у вирій літа.

Ти як мати мені,

Признаюся тобі я у цьому,

Така чуйна і мила,

І, як ненька старенька, свята.

Я до тебе прийду,

Постою на твоєму порозі,

І, своє босоноге

Пригадавши дитинство, зітхну.

Я до тебе схилю

Посивілу в далекій дорозі

Свою голову низько,

І витру незвану сльозу.

Я до тебе зайду,

Відшукаю свій клас,

Свою парту,

Свою вчительку першу

До тремтячих грудей пригорну.

Люба школа моя.

Нам без тебе і жити не варто.

Я так хочу в дитинство,

Та минулих років не верну.

Відшумів листопад,

Заметіль мої скроні покрила.

Вже давно журавлі

Відлетіли в далекі краї.

Тільки я не злечу,

Не розправлю слабі свої крила,

Не полину у вир.

У нездійсненні мрії свої.

П'ята сторінка « Усе моє - все зветься Україна»

1-й

Буває, часом сліпну від краси,

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-

Усе так гарно, чисто,незрадливо,

Усе як є -дорога, явори,

Усе моє - все зветься…Україна.

2-й

Ми діти українські - хлопці і дівчата.

Рідний край наш - Україна красна і багата.

Рідне небо, ясне сонце, місяць, зорі срібні.

Рідний народ - українці, всі до нас подібні.

3-й

Прихилюсь я до тебе уклінно,

Побажаю і щастя й добра.

Тільки вірю: не вмреш, Україно,

Бо співочий народ не вмира.

4-й

Переміниться світу будова,

І сягне у космічну блакить.

Рідна мова моя калинова

На далекі зірки полетить.

1-й

І не буде нас доля цуратись

У Карпатський, таврійський садах.

І не зможе ніхто відібрати

Те, що ти зберегла у віках.

2-й

Доки пісня звучить солов'їна ,

Щире слово в козацьких устах,

Ти не вмреш, ти не вмреш Україно,

Будеш жити у наших серцях.

Вчитель:

Я це раз хочу повторити слова М.Рильського «Любимо її, вивчаємо її, розвиваймо її. Боремося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови». Побажаймо всім українцям, що свято бережуть українське слово - щастя, натхнення, добра та світлого майбутнього.

На цій оптимістичній ноті дозвольте завершити наш урок. Всього вам найкращого.

Дякую всім, хто прийняв участь у підготовці позакласного заходу.

Размещено на Allbest.ru