Методи оцінки рівня розвитку мови у молодших школярів
Методика дослідження розуміння понять, якими оперує дитина. Експериментальне з'ясування словарного запасу молодшого школяра: частота вжитку різних частин мови, складних пропозицій з союзами і ввідних конструкцій, що свідчить про рівень розвитку його мови.
Рубрика | Педагогика |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.02.2011 |
Размер файла | 115,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МЕТОДИ ОЦІНКИ РІВНЯ РОЗВИТКУ МОВИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Мова у дітей дошкільного і молодшого шкільного віків зазвичай розвивається паралельно з вдосконаленням мислення, особливо словесно логічного, тому, коли проводиться психодіагностика розвитку мислення, вона частково зачіпає мову, і навпаки: коли вивчається мова дитяти, то в одержуваних показниках не може не відбитися рівень розвитку мислення. Проте в молодшому шкільному віці мову необхідно все ж виділяти і оцінювати окремо від мислення, причому її діагноста може бути двоякою: лінгвістичною і психологічною. У першому випадку виділяються і оцінюються ті ознаки мови, які відповідають її лінгвістичному аналізу, зокрема лексика, граматика, стилістика, фонетика і тому подібне У другому випадку вивченню підлягає в основному те, як дитина користується мовою для управління своїми пізнавальними процесами, для регуляції поведінки і спілкування з оточуючими людьми.
Повністю розділити лінгвістичний і психологічний види аналізу мови на практиці так само неможливо, як окремо провести психодіагностику мислення і мови. Справа тут в тому, що мова людини в її практичному вигляді містить в собі як мовне (лінгвістичне), так і людське (особове, психологічне) почала.
Через сказане наступні далі методики психодіагностики мови необхідно розглядувати як такі, які дозволяють отримати комбіновану, психолінгвістичну інформацію про відповідний пізнавальний процес, включаючи визначення понять (в даному випадку на відміну від дослідження мислення звертається увага на володіння словом при вираженні думці, а не на саму думку), пасивного і активного словарного запасів дитяти.
Методика 21. Визначення понять
У цій методиці дитяті пропонують наступні набори слів:
Велосипед, цвях, газета, парасолька, хутро, герой, гойдатися, кусати, гострий.
Літак, кнопка, книжка, плащ, пір'я, друг, рухатися, бити, тупий.
Автомобіль, шуруп, журнал, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати, щипати, колючий.
Автобус, скріпка, лист, капелюх, пухнув, ябеда, крутитися, складати, штовхати, ріжучий.
Мотоцикл, прищіпка, афіша, черевики, шкура, ворог, збирати, ударяти, шорсткий.
Перед початком діагностики дитяті пропонується наступна інструкція:
«Перед тобою декілька наборів слів. Уяви собі, що ти зустрівся з людиною, яка не знає значення жодного з цих слів. Ти повинен постаратися пояснити цьому чоловіку, що означає кожне слово, наприклад слово "велосипед". Як би ти пояснив це?»
Далі дитяті пропонується дати визначення послідовності слів, вибраною наздогад з п'яти запропонованих наборів, наприклад, такий: автомобіль, цвях, газета, парасолька, луска, герой, зв'язувати, щипати, шорсткий, крутитися. За кожне правильно дане визначення слова дитя отримує по 1 балу. На те, щоб дати визначення кожного слова, відводиться по 30 сек. Якщо протягом цього часу дитя не змогло дати визначення слова, то експериментатор залишає його і зачитує наступне по порядку слово.
Зауваження. 1. Діти можуть самі читати слова, якщо уміють це робити і якщо читання не викликає у них утруднень. У всіх останніх випадках експериментатор сам читає дитяті слова.
Перш ніж дитя спробує дати визначення слову, необхідно переконатися в тому, що він розуміє його. Це можна зробити за допомогою наступного питання: «Чи знаєш ти це слово?» або чи «Розумієш ти сенс цього слова?» Якщо отримана з боку дитяти ствердна відповідь, та після цього експериментатор пропонує дитяті самостійно дати визначення цього слова і засікає те, що відводиться на цей час.
Якщо запропоноване дитям визначення слова виявилося не цілком точним, то за дане визначення дитя отримує проміжну оцінку -- 0,5 балу. При абсолютно неточному визначенні -- 0 балів.
Оцінка результатів
Максимальна кількість балів, яка може дитя отримати за виконання цього завдання, дорівнює 10, мінімальне -- 0. У результаті проведення експерименту підраховується сума балів, отриманих дитям за визначення всіх 10 слів з вибраного набору. При повторному проведенні психодіагностики одного і того ж дитяти за допомогою даної методики рекомендується користуватися різними наборами слів, оскільки раніше дані визначення можуть запам'ятовуватися і потім відтворюватися по пам'яті.
Виводи про рівень розвитку
10 балів-- дуже високий.
8-9 балів-- високий.
4-7 балів-- середній.
2-3 балу-- низький.
0-1 бал-- дуже низький.
Методика 22. З'ясування пасивного словарного запасу
У цій методиці як стимульного матеріалу дитяті пропонуються ті ж самі п'ять наборів слів по десять слів в кожному, які були використані в тільки що описаною методикою. Процедура проведення даної методики полягає в слідуючому. Дитяті зачитується перше слово з першого ряду -- «велосипед» і пропонується з наступних лав вибрати слова, відповідні до нього по сенсу, складові з даним словом єдину групу, визначувану одним поняттям. Кожен набір слів повільно зачитується дитяті з інтервалом між кожним вимовним словом в 1 сек. Під час прослуховування ряду дитя повинне вказати те слово з цього ряду, яке по сенсу підходить до вже почутому. Наприклад, якщо він раніше почув слово «велосипед», то з другого ряду повинен буде вибрати слово «літак», що становить з першим поняття «види транспорту» або «засобу пересування». Далі послідовно з наступних наборів він повинен буде вибрати слова «автомобіль», «автобус» і «мотоцикл». Якщо з першого разу, тобто після першого прочитання чергового ряду дитя не зуміло відшукати потрібне слово, то дозволяється прочитати йому цей ряд ще раз, але в швидшому темпі. Якщо ж після першого прослухування дитя зробило свій вибір, але цей вибір виявився неправильним, експериментатор фіксує помилку і читає наступний ряд.
Як тільки для пошуку потрібних слів дитяті прочитані всі чотири ряди, - дослідник переходить до другого слова першого ряду і повторює цю процедуру до тих пір, поки дитя не зробить спроб відшукати всі слова з подальших лав, що ходять до всіх слів з першого ряду.
Зауваження. Перед прочитанням другого і подальших рядів слів експериментатор повинен нагадати дитяті знайдені слова, щоб він не забував сенс шуканих слів. Наприклад якщо на початок прочитання четвертого ряду у відповідь на слово стимул з першого ряду «велосипед» дитя вже зуміло відшукати в другому і в третьому рядах слова «літак» і «автомобіль» то перед початком читання йому четвертого ряду експериментатор повинен сказати дитяті приблизно наступне: «Отже, ми з тобою вже знайшли слова "велосипед", "літак" і "автомобіль", які мають загальний сенс. Пам'ятай про нього, коли я читатиму тобі наступний ряд слів, і як тільки ти в нім почуєш таке ж по сенсу слово, відразу ж скажи про це».
Оцінка результатів
Якщо дитя правильно знайшло значення від 40 до 50 слів, то він у результаті отримує 10 балів.
Якщо дитяті удалося правильно відшукати значення від 30 до 40 слів, то йому нараховується 8-9 балів.
Якщо дитя змогло правильно знайти значення від 20 до 30 слів, то він отримує 6-7 балів.
Якщо в ході експерименту дитя правильно об'єднало в групи від 10 до 20 слів, то його підсумковий показник в балах дорівнюватиме 4-5.
Нарешті, якщо дитяті удалося об'єднати по сенсу менше ніж 10 слів, то його оцінка в балах складатиме не більше 3.
Виводи про рівень розвитку
10 балів-- дуже високий.
8-9 балів-- високий.
4-7 балів-- середній.
0--3 балу-- низький.
Методика 23. Визначення активного словарного запасу
Дитяті пропонується будь-яка картинка, на якої зображені люди і різні предмети (наприклад, така, яка зображена на мал. 55). Його просять протягом 5 хвилин як можна розповісти про те, що змальоване і що відбувається на цій картинці.
Мал. 55. Зразкова картинка до методики, призначеної для визначення активного словарного запасу дитяти молодшого шкільного віку.
психодіагностика мова словарний школяр
Частка 1. Психологічна діагностика
Мова дитяти фіксується в спеціальному протоколі, форма якого приводиться в таблиці 7, і потім аналізується.
Таблиця 7 Форма протоколу до методики оцінки активного словарного запасу молодшого школяра
п/п |
Ознаки мови, що фіксуються |
Частота вживання цих ознак дитям |
|
1 |
Іменники |
||
2 |
Дієслова |
||
3 |
Дієприкметники |
||
4 |
Дієприслівники |
||
5 |
Прикметники в початковій формі |
||
6 |
Прикметники в порівняльному ступені |
||
7 |
Прикметники в чудовому ступені |
||
8 |
Союзи |
||
9 |
Приводи |
||
10 |
Частки |
||
11 |
Однорідні члени речення |
||
12 |
Складні пропозиції з союзами типа «и», «а», «але», «та», «або» і ін. |
||
13 |
Складні пропозиції, сполучені підрядними союзами типа: «який», «тому що», «оскільки» і ін. |
||
14 |
Ввідні конструкції, що починаються із слів «по-перше», «на мою думку», «я думаю», «мені здається» і тому подібне |
У цьому протоколі наголошується частота вжитку дитиною різних частин мови, складних пропозицій з союзами і ввідних конструкцій, що свідчить про рівень розвитку його мови. Під час проведення психодіагностичного експерименту всі ці ознаки, включені у форму протоколу, відмічаються в його правій частці.
Оцінка результатів
10 балів дитя отримує в тому випадку, якщо в його мові (розповіді по картинці) зустрічаються не менше 10 з перерахованих в протоколі ознак.
У 8-9 балів його мова оцінюється тоді, коли в ній є не менше 8-9 різних протокольних ознак.
6-7 балів за свою мову дитя заробляє за наявності 6-7 різних ознак.
Оцінка в 4-5 балів йому дається за присутність в мові 4-5 різних ознак.
2-3 балу -- в мові присутньо 2-3 ознаки.
0-1 бал -- розповіді немає або в нім є 1-2 слова, являючі собою одну частина мови.
Виводи про рівень розвитку
10 балів-- дуже високий.
8-9 балів-- високий.
4-7 балів-- середній.
2-3 балу-- низький.
0-1 бал-- дуже низький.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття мовної діяльності, місце мови в системі вищих психічних функцій людини. Загальна характеристика мовного розвитку молодших школярів, вдосконалення їх комунікативно-мовної культури. Експериментальне дослідження рівня розвитку мови школярів.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 25.04.2011Загальна характеристика особистості дітей молодшого шкільного віку, стан засвоєння ними частин мови у процесі навчання. Удосконалення мовленнєвого розвитку учнів початкової школи; методика використання частин мови як засобу формування культури мовлення.
курсовая работа [76,5 K], добавлен 27.11.2012Дослідження стану засвоєння молодшими школярами частин мови у практиці шкільного навчання. Обґрунтування психолого-педагогічних та методичних передумов формування у молодших школярів умінь використовувати частини мови в усному і писемному мовленні.
дипломная работа [134,7 K], добавлен 23.10.2009Основні поняття з розвитку мовлення у молодших школярів; інноваційні технології навчання української мови; педагогічні умови, методи, прийоми роботи із врахуванням вікових особливостей дітей. Розробка дидактичного забезпечення розвитку зв’язного мовлення.
курсовая работа [203,9 K], добавлен 19.03.2013Розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Основні педагогічні напрями, завдання та методи з розвитку творчої активності дітей на уроках української мови. Напрямки та зміст роботи вчителя. Навчально-пізнавальна діяльність школярів.
дипломная работа [68,6 K], добавлен 05.05.2014Психолого-педагогічні засади та основні напрямки розвитку мовлення молодших школярів. Причини мовленнєвих помилок учнів початкових класів та їх аналіз. Граматичний лад мовлення молодших школярів та його характеристика. Процес вивчення частин мови.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 23.07.2009Зміст навчальних програм, огляд основних та додаткових підручників з української мови. Методика опрацювання частин мови в початкових класах (питання, значення, роль та зв'язок у реченні). Впровадження методів проблемного навчання на уроках мови.
реферат [24,8 K], добавлен 16.11.2009Передумови розвитку творчого мислення, його зв’язок з навчальними діями. Шляхи розвитку та рівень сформованості творчого інтелекту у молодших школярів, його експериментальне дослідження з використанням тестів та системи завдань продуктивного характеру.
дипломная работа [88,5 K], добавлен 20.10.2009Поняття та особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра, його основні етапи. Методи психодіагностики інтелекту в молодому шкільному віці, врахування індивідуальних особливостей школярів у процесі діагностики. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [73,0 K], добавлен 13.11.2009Періодизація розвитку мови у дітей. Методика розвитку словника у дітей дошкільного віку. Навчання монологічного мовлення на початковому етапі. Мовний розвиток як загальна основа виховання і дошкільного навчання дітей. Система занять по розвитку мови.
реферат [29,1 K], добавлен 01.05.2009