Практичне застосування методів профілактики та корекції поведінки учнів молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичне застосування методів профілактики та корекції поведінки учнів молодшого шкільного віку

У сучасному суспільстві проблема відхилень поведінки загострюється все більше і більше. Практично щодня всі ми стаємо, так чи інакше, жертвами агресивних проявів або спостерігачами конфліктного спілкування. Чесно кажучи, в ролі так званих «благополучних», «нормальних» агресорів, які з роздратуванням дивляться оточуючих і мимоходом відпускають саркастичні зауваження, кожен також буває нерідко.

Не менш актуальна проблема відхилень дитячої поведінки. Цьому існує безліч пояснень. Ми знаємо, що члени сім'ї зараз все менше і менше спілкуються один з одним, що удома багато батьків вважають за краще проводити час за комп'ютером або телевізором. У багатьох батьків вистачає своїх особистих труднощів і проблем, а також особистих шкідливих звичок і залежностей. В результаті, кількість розлучень росте, і все більше число дітей живе з одним з батьків. Все менше стає дитячих установ, дітей, що цілеспрямовано займаються розвитком, поза школою. Не можна також не пригадати і про погіршення фізичного і психічного здоров'я дітей (що підтверджують статистичні дані останніх років). Ці і багато інші чинники сприяють збільшенню числа дошкільників і молодших школярів з різними порушеннями поведінки. Вчителі, які працюють з цими дітьми, часто скаржаться, що ці діти конфліктні, агресивні, схильні до «вибухової» і імпульсної поведінки. Їх груба поведінка часто повторює побачене на телевізійному екрані, їм складно взаємодіяти один з одним. Вони не розуміють і не враховують індивідуальних особливостей інших людей, не уміють уважно слухати. Описуючи труднощі своєї роботи, вчителі початкової школи говорять про своєрідне замкнуте коло: при подачі учбового матеріалу їм нерідко доводиться багато часу втрачати на встановлення жорсткої дисципліни; це, у свою чергу, заважає дітям удосконалювати комунікативні навички, і вони стають все більш агресивними і некерованими. Тому, не виникає сумнівів, що чим раніше буде почата робота з такими дітьми, тим легше коректувати і попередити закріплення агресивного стилю поведінки в стійкі поведінкові стани.

Даний варіант програми розроблений для дітей від 5 до 10 років з порушеннями поведінки. Проте досвід проведення тренінгу показує, що він може успішно застосовуватися і для дошкільників і молодших школярів без порушень в поведінці, як профілактичний захід.

Програма розрахована на 40 академічних годин. Разом з тим практика переконує в необхідності здійснення такої роботи постійно, систематично, з обов'язковою додатковою реалізацією методів індивідуальної профілактики та корекції.

Мета програми полягає у формуванні стійких поведінкових механізмів, що забезпечують дитині на доступному йому рівні стабільність в саморегуляції внутрішніх афектних процесів і емоційну адекватність в контактах з навколишнім світом.

Для реалізації цілей були поставлені наступні завдання:

· Понизити агресивність і тривожність у дітей в період адаптації до школи і в процесі учбової діяльності.

· Гармонізувати рівні базальної емоційної регуляції:

· навчити способам регуляції емоційних станів;

· розвинути навики підвищення працездатності;

· навчити аналізу свого внутрішнього стану і стану інших дітей.

· Навчити дітей мовним засобам спілкування, умінню конструктивного спілкування і виходу з конфліктних ситуацій.

· Розвинути у дітей в процесі комунікативної діяльності вищі психічні функції: увага, сприйняття, пам'ять, мислення, уява.

· Формувати уміння і навики довільних рухів на основі розвитку психомоторики.

Вирішення основних задач досягалося направленою дією на основні сфери особистості: - емоційно-вольову (за рахунок гармонізації рівнів структури базальної афектної регуляції і засвоєння прийомів емоційної саморегуляції), когнітивну (за рахунок навчання теоретичному узагальненню і практичному засвоєнню елементарних закономірностей спілкування), поведінкову (за рахунок розширення соціального досвіду і засвоєння правил соціальної поведінки), рухову (за рахунок розвитку навиків психомоторики).

Засобами реалізації цих завдань були наступні методи (процедури):

· ігри на взаємодію, вільні і тематичні ігри-драматизації;

· рольове програвання моделей бажаної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

· імітаційні ігри;

· вільне і тематичне малювання;

· метафоричні етюди-релаксації;

· бесіда, обговорення розповідей, ігор і т. п.;

· танці, ритмічні вправи, валяння (тілесні релаксації), вправи на розвиток дрібної моторики руки з одночасним розвитком моторики, артикуляції.

Педагогічні прийоми направлені на корекцію негативних індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів з порушеннями поведінки (агресивності, тривожності, конфліктності, відчуття неповноцінності, неадекватної самооцінки), на навчання дітей соціально адаптивним (конструктивним) формам поведінки і адекватним способам емоційної реакції та негативних переживань, зменшення соціальних страхів, пошук і обігравання виходу їх з конфліктних ситуацій.

Враховуючи особливості довільної уваги даного контингенту дітей, було забезпечено зміну активних і пасивних видів діяльності: обговорення-бесіди змінялися ритмічними вправами, етюди-драматизації - малюванням і т. д.

Виходячи із специфічності емоційної реакції дітей з порушеннями поведінки, корекційна робота спрямовувалася до того, щоб під час роботи в групі панувала атмосфера доброзичливості, взаємної пошани і розуміння, і учасники тренінгу не побоювалися примусових заходів або санкцій із сторони ведучого.

Перед початком занять необхідно ознайомити дітей з деякими загальноприйнятими правилами поведінки в ігрових групах:

1. Участь у вправах є добровільною;

2. Говорити потрібно стисло, конкретно і лише про те, що сам відчуваєш;

3. Слухати один одного уважно, не перебиваючи. Поважати думки інших;

4. Критикувати конкретний вчинок, а не людину взагалі. Критика повинна бути в доброзичливій формі. Ніхто не повинен постраждати фізично.

Структура занять коректувально-розвиваючої програми приблизно однакова і включає:

I. Розминку.

II. Основну частину. На цьому етапі використовуються бесіди, ігри і вправи:

· опрацьовування травматичних ситуацій;

· вироблення соціально прийнятних способів виразу хворобливих емоційних реакцій (гніву, ревнощів, заздрості, образи і т. п.), що виникають в конфліктних ситуаціях, реконструювання негативних поведінкових станів і формування конструктивних форм поведінки;

· програвання негативних переживань, формування адекватних способів емоційного реагування.

III. Завершальну частину.

Кожне заняття розраховане на 45 хвилин, оскільки велика тривалість занять знижує продуктивність роботи. Періодичність зустрічей - двічі в тиждень. Менше число занять знижує їх ефективність (негативно позначається часова перерва, що відокремлює одне заняття від іншого).

Структура програми: програма складається з 20 занять (кожне заняття розраховане на півтори-дві години). Всі заняття, як вже, наголошувалося раніше, мають приблизно однакову структуру, але розрізняються між собою в основній частині. Тобто якщо в одному занятті були танці, то в наступному малювання або релаксація і т. д. Майже на кожному занятті діти вивчали нове правило або новий прийом емоційної регуляції. Таким чином, від першого до двадцятого заняття діти навчалися:

· забороні негативних емоцій, соціально прийнятному виходу їх конфліктних ситуацій, саморегуляції, відіграшу страхів;

· розвитку дрібної моторики руки, координації і виразності рухів, уваги, спостережливості, уяви, швидкості реакцій;

· навикам тілесної взаємодії, зняття напруги, рефлексії.

Розробка уроку спрямованого на профілактику та корекцію поведінки молодших школярів

суспільство школа поведінка агресивність

Урок «Прогноз настрою».

Мета:

· навчити розпізнавати емоційні стани (своє і інших);

· навчити бути уважними до проявів відчуттів і бажань інших;

· навчити передавати свій настрій різними засобами (у виразних рухах, в малюнку);

· виробляти навики психокорекції негативних емоцій.

Оснащення: магнітофон, і танцювальної музика, релаксації, папір і олівці.

Примітка: при постійному заохоченні дітей до використання «прогнозів погоди» атмосфера в класі стає гармонійнішою.

Хід заняття:

Організаційно вправа складається з трьох частин. У першій частині виконуються імітаційні рухи, направлені на розвиток координації рухів із словом. Діти вчаться розпізнавати емоційні стани (своє і інших). Друга частина направлена на вироблення прийомів, поліпшуючих настрій (навиків саморегуляції). Крім того, діти вчаться бути уважними до проявів відчуттів і бажань інших. Третя частина направлена на передачу свого настрою в малюнку. Діти вчаться здійснювати перенесення дії в ситуацію аналогічно.

Процедура проведення: 1. Ведучий читає вірш і супроводжує текст виразними рухами згідно тексту (виконує разом з дітьми):

Йшов король Боровик через ліс напростець,

Він загрожував кулаком, і стукав каблуком.

Був король Боровик не в дусі: короля покусали мухи.

Обговорення. Питання:

Який настрій був у короля Боровика? Чому?

Як ви дізналися, що він був злий і розсерджений?

Продовження історії: Прийшов король Боровик додому сердитий і злий. Захотілося йому хоч на якийсь час тиші і спокою, щоб ніхто його не турбував. Думав, думав як це зробити, і придумав! Намалював він свій поганий настрій у вигляді поганої погоди. От так (ведучий показує малюнок): темні, грозові хмари і яскраві блискавки. Повісив малюнок на двері і сказав: «Подивимося, чи здогадається хто-небудь, що малюнок - це прогноз мого настрою?».

Потім він включив тиху, спокійну музику, ліг на диван і став згадувати, що хорошого було в його житті. (У цей момент включається музика, релаксації, далі розповідь йде на її фоні). І тоді йому захотілося в думках змінити свій «поганий» малюнок: зникли блискавки; темні, грозові хмари стали ставати все світліше і світліше; із-за хмар стало переглядати сонечко все більше і більше. І ось, нарешті, залишилося тільки яскраве сонце, яке радуючи всіх своїм сяйвом, немов говорить: «Намалюй сонечко в своєму серці і тобі стане добре!».

Проходив мимо зайчик по кличці «Добряк», почув незвичайну красиву музику і вирішив зайти до короля в гості. Але коли він побачив на дверях малюнок із зображенням поганої погоди, він відразу зрозумів, що на якийсь час спокій короля треба дати. За годину він побачив на дверях у короля малюнок з яскравим сонцем і зрозумів, що тепер він буде у нього бажаним гостем. (Музика звучить ще протягом 3 хвилин; дітям пропонується думати про приємне.)

Обговорення. Питання:

1) Яким способом король Боровик показав, що у нього поганий настрій?

2) Чому зайчик вирішив не йти до короля?

3) Як зайчик дізнався, що у короля гарний настрій?

4) Як можна показати іншим людям яке у вас настрій?

5) Чи потрібно чекати, коли пройде поганий настрій?

6) Що робити, щоб поганий настрій став хорошим?

7) Перерахуйте думки, що створюють гарний настрій.

Вивчаємо прийоми, що допомагає виправити поганий настрій.

Висновок: Все буде добре, якщо:

· слухати спокійну музику;

· думати про хороше і приємне;

· у думках замінити малюнок «поганої» погоди на «яскраву і сонячну»;

· «запалити» сонечко в своєму серці;

· танцювати.

Вивісити плакат, де перераховані думки, що створюють гарний настрій. Разом з дітьми придумати умовні позначення прийомів. Наприклад: танцювати - танцюючі чоловічки; «запалити» сонечко в своєму серці - серце з сонцем всередині і т. п.

Вчитель: «Якщо вам хочеться, щоб до вас ніхто не підходив, тому що у вас поганий настрій, ви можете дати нам це зрозуміти. Зробити це можна так: показати однокласникам малюнок з «поганою погодою». Тоді всім буде зрозуміло, що на якийсь час спокій вас потрібно дати, а коли захочете «дати відбій», скажіть про це або покажіть малюнок з «гарною погодою».

А зараз хай кожен намалює свій настрій, щоб ми змогли скласти прогноз - у кого сонечко в душі, а у кого хмари.

2. Завдання додому. Стежте за своїм настроєм протягом тижня і прагніть його виправити за допомогою правил, які ми з вами вивчили. А щоб ви потім легко могли пригадати, яке у вас був настрій, я дарую вам блокнот. У ньому ви щодня відзначатимете ваш настрій (у вигляді сонечка або хмаринки). Якщо ви зміните свій поганий настрій на хороший, то поряд поставте знак, оклику, а якщо ні - то питальний. Зараз ми всі це виконаємо. Відкрийте зошит. Поставте сьогоднішню дату. Поряд намалюйте сонечко або хмаринку, залежно від того, яке у вас настрій. Якщо у когось був поганий настрій, а зараз воно покращало, то поряд поставте знак, оклику.

3. Вправи для розвитку кисті: «Летять чайки» (хвилеподібні рухи кожною рукою), «Повзе гусениця» (на поверхні столу), «Граємо на піаніно» (стукають кожним пальцем із заданим ритмом; у напрямі від мізинця до великого і назад), «Пливе кораблик» (хвилеподібні рухи «склеєними» долоньками), «Зігріти диханням» (напружити руки, щільно стислі в кулак, - 3 сек., а потім різко розкрити і подути, зігріваючи долоньки).

Веселий танець з королем Боровиком.

Мета: розвивати здібність до емпатії на основі емоційно-тілесної настройки, виробляти навики тілесної взаємодії.

Всі танцюють протягом 1 хвилини., як кому хочеться. Потім, діти починають танцювати в парах по черзі (один починає, другий стає його тінню (спостерігає, прагне уловити і повторити ритм його рухів, відгадує, про що хотів сказати партнер в своєму танці). Танцюємо в парі (1 хвилина.).

Домашнє завдання. Вести щоденник настрою.

Ритуал прощання. Ведучий разом з дітьми вибирають ритуал прощання, яким вони завершуватимуть кожне заняття.

Таким чином ми бачимо, профілактика та корекція поведінки учнів молодшого шкільного віку є одним з основних етапів правильного гармонійного розвитку підростаючої особистості. Відсутність відхилень в поведінці дитини забезпечує її нормальний розвиток та можливість безконфліктного входження в подальше доросле життя.

Висновок

У педагогічному обігу є різні підходи до означення наслідків педагогічного браку в процесі виховання: «важкі» діти, «педагогічно запущені» вихованці, «важковиховувані» учні, «педагогічно занедбані діти». Та це не міняє сутності явища. Будемо вважати, що це синонімічні поняття.

Важковиховуваними називають дітей, які систематично порушують встановлені норми і правила поведінки, з відразою ставляться ідо навчання, виявляють негативізм до соціального оточення.

Для важковиховуваних дітей характерні такі особливості поведінки:

а) неправильно сформовані потреби - матеріальні потреби переважають над моральними; більшість матеріальних потреб має аморальний характер: для їх задоволення використовують засоби, які не відповідають нормам моралі (паління, вживання алкоголю, наркотиків, крадіжки), що призводить до деградації особистості;

б) в частини цих дітей не розвинені соціально-політичні потреби;

в) важкі діти прагнуть до спілкування з подібними собі, перебувають поза зв'язками з постійними учнівськими колективами;

г) недостатньо розвинена потреба у пізнанні навколишнього світу; погано вчаться, не володіють методами пізнавальної діяльності;

д) перекручені естетичні потреби;

е) не розвинена, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова;

є) спостерігається непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях;

ж) відсутні чіткі уявлення про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої вчинки;

з) вкрай обмежені інтелектуальні інтереси; перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє цих учнів перспективи розвитку, інтелектуального та морального вдосконалення;

и) приховують свою діяльність від батьків, учителів та однокласників.

Дані поведінкові відхилення потребують негайного педагогічного втручання, так як на подальших етапах давіації в поведінці змінюють свій характер від порушень соціальних норм до важких порушень закону яке тягне за собою кримінальну відповідальність.

Таким чином, ми розглянули загальні педагогічні аспекти відхилень поведінки. Можна зробити висновок, що відхилення поведінки є досить небезпечним явищем, яке потребує детального розгляду і вирішення. Під час проведення дослідження було визначені та систематизовані методи та способи здійснення профілактики та корекції поведінки учнів молодших класів, а також розроблено зразок уроку який забезпечує профілактику та корекцію поведінки учнів. Гіпотеза дослідження була підтверджена в його процесі. Завдання поставлені на початковому етапі були успішно виконані в процесі дослідження.

Список використаної літератури

1. Аметов И. Проблема доверия в контексте идей Сухомлинского В.А. // Воспитательная работа в школе. 2006 - №6.

2. Белкин А.С. Внимание - ребенок! Причины, диагностика, предупреждение отклонений в поведении школьников; Свердловск: Средн. - Урал.кн. из-во, 1981.

3. Каменская Н.Л. Привычка к сквернословию и ее профилактика в условиях школы. // Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся. Под ред. Татенко В.А., Титаренко Т.М. - Киев: Рад. шк., 1989.

4. Киреев В. Как уберечь ребенка от наркомании? // Воспитательная работа в школе. 2006 - №6.

5. Колесов Д.В. предупреждение вредных привычек у школьников. - М.: Педагогика, 1984.

6. Пихтіна Н.П., Яковець Ш. Соціально-педагогічні основи профілактики адиктивної поведінки учнів: Навч.-метод, посібник спецкурсу. - Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2000.

7. Райский Б.Ф. Условия и причини возникновения и развития отклонений в поведений детей и подростков: Учеб. пособие. - М., 1999.

8. Соціальна робота з дітьми та молоддю: Проблеми, пошуки, перспективи / За ред. Пінчук І.М., Толстоухової С.В. - К.: УДЦССМ, 2000. - Вип. 1.

9. Титаренко Т.М. Возрастные и индивидуальные особенности дисгармоничности развития личности учащихся // Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся. - Киев: 1989.

10. Экман П. Почему дети лгут? / Пер. с английского, - М.: Педагогика-Пресс, 1993.

Размещено на Allbest.ru