Нетрадиційні технології уроку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет ім.. М.П. Драгоманова

Інститут педагогіки та психології

РЕФЕРАТ

з технології вивчення освітньої галузі математики

на тему:

Нетрадиційні технології уроку

Київ-2010



Зміст

Вступ

1. Поняття нетрадиційного уроку

2. Основні риси відмінності стандартних і нестандартних уроків

3. Загальна характеристика нетрадиційних уроків

4. Інтегровані уроки, їх особливості

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

У сучасному вимогливому та швидкозмінному середовищі рівень освіти значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

«Нова українська школа мусить звернути увагу на виховання розуму дитини. Мусить бути організована діяльність учителів спрямована на розвиток розумових сил і мислення учнів» (Софія Русова)

Важливим способом підвищення ефективності уроку є багатоманітність видів діяльності на уроці. К.Д.Ушинський казав, що дитина потребує діяльності без зупинки і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю, односторонньою формою. Особливо важливо дотримуватися цієї вимогливості в початковій школі. Молодші школярі засвоюють знання краще, якщо на уроці чергуються різноманітні і недовготривалі види роботи, а ще краще якщо навчання проходить в формі казки, подорожі, гри.

У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру. Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, виробляють у них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи.



1. Поняття нетрадиційного уроку

Урок - це форма організації навчання з групою дітей одного віку, постійного складу, які навчаються по твердому розкладу з однаковою для всіх програмою навчання.

Нестандартний урок - це імпровізоване учбове заняття, яке має нетрадиційну (невстановлену) структуру, а структура уроку прямо залежить від типу уроку, бо структура уроку - це сукупність, послідовність і зв'язок елементів (етапів), з яких він складається. Якщо нестандартний урок не матиме певної структури, то навчальний процес буде стихійним. В той же час структура повинна бути гнучкою, динамічною, яка відповідає меті, змісту уроку, віку і рівню розвитку учнів, методам і прийомам роботи. На сьогоднішній день можна виділити більше сотні нетрадиційних уроків.

Основою нестандартних уроків є практична робота, дидактична гра або інтриги, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів - грою. Вона переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв'язування навчальної задачі. Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості математичних вправ, сприяє набуттю більш міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процес, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти долають більші труднощі та тренують свої сили.

Як показує практика, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступними проведеннями практичної роботи дає кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.

В процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, розвивати увагу, спостережливість, кмітливість. В грі всі діти займають активну позицію. Ігри на уроках пов'язані з розвитком пізнавальних інтересів школярів, розвивають усне мовлення та логічне мислення школярів.

Готуючись до таких уроків (маємо на увазі - нестандартних), вчитель має продумати:

– які математичні вміння і навички вони повинні формувати у дітей;

– які виховні завдання вони мають реалізувати;

– який матеріал краще використати для уроку;

– чітко визначити організацію проведення уроку;

– підбиття підсумків.

2. Основні риси відмінності стандартних і нестандартних уроків

Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, потрібних у житті навичок і вмінь.

Основні риси відмінності стандартних і нестандартних уроків є:

– Структура уроку. У стандартних уроках структура уроку постійна, майже незмінна, а в нестандартних уроках - різноманітна, залежить від типу уроку і способу проведення.

– Мотивація навчання. У стандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба знати”, а в нестандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба допомогти казковому герою” або „вчу, бо потрібно перемогти суперників у конкурсі” і таке інше. В даному випадку мотивація навчання іде підсвідомо і без всяких примусів до навчання.

– Спосіб проведення. Навчання, яке ведеться за допомогою нестандартних уроків, проводиться як певний „шаблон” серії уроків, де іноді можуть зустрічатися ігрові моменти в залежності від особливостей вчителя, а нестандартний урок може пройти під величезною ігровою ситуацією на протязі усього уроку. І кожен нетрадиційний урок не буде схожий на попередній, бо він немає встановленої структури.

– Новий спосіб навчання. Стандартні уроки вивчають матеріал одного предмету та інколи можуть з'являтися між- предметні зв'язки, а нестандартні уроки можуть вивчати матеріал блоками кількох предметів, (наприклад, інтегровані уроки).

– Кількість класів. Нестандартні уроки дають можливість провести урок з двома класами одночасно (Наприклад: змагання між двома паралельними класами), або з учнями різного віку.

– Розвиток нових умінь. За допомогою нестандартних уроків можна розвивати психічні процеси, (наприклад, психічні тренінги на розвиток уваги, пам'яті та інше), акторські здібності та інше.

– Продуктивність праці. Цей вид діяльності краще активізує увагу дітей і вони не так втомлюються при проведенні таких уроків. Відмінність типів уроків полягає у різносторонності підходів до проведення уроків, для здійснення загально-навчальної мети.

3. Загальна характеристика нетрадиційних уроків

інтегрований нестандартний урок учбовий

Урок типу «КВК»

Це повторювально-узагальнюючий урок. Завдання носять як репродуктивний, так і продуктивний характер, але форма пред'явлення завдань гумористична, просто цікава. Для проведення такого уроку із числа учнів класу вибираються члени двох команд. Критерії для вибору в члени команд можуть бути різні, в т.ч. і від ряду парт може бути сформована команда. Вибирається журі теж із числа учнів класу.

Розминка. Кожній команді пропонується скласти розповідь за пройденою темою. Форма розповіді може бути гумористичною і разом з тим такою, щоб у ній брали участь всі команди.

Інсценізація домашнього завдання може охоплювати який-не-будь один параграф підручника або весь матеріал даної теми.

Виконання індивідуальної роботи включає цікаве завдання для двох-трьох учнів з кожної команди. Його виконання оцінюється за правильністю, повнотою і естетичністю пояснення. Конкурс «Вгадай» включає загадки, тести, просто завдання.

Конкурс майстрів мистецтва. Від кожної команди вибирається по 3-4 учні, які виконують роль художника, поета, співака. Кожен з них має виконати свій номер, але який за змістом має розкривати тему КВК.

Конкурс оповідачів. Обом командам пропонується, наприклад, картинка, за якою потрібно скласти розповідь.

Конкурс капітанів включає і розв'язування задачі, і аналіз картини.

Форми уроків Що? Де? Коли? і «КВК» набули поширення на позакласних заняттях і стали популярними.

Галузь застосування їх -- повторення тем і розділів.

Змагання складається з шести конкурсів-етапів.

1. Привітання команд. Домашнє завдання.

2. Розминка. Команди задають один одному запитання, на які члени команд повинні відповісти.

3. Домашнє завдання. Перевірка домашнього завдання.

4. Виконання по три завдання членами команди біля дошки.

5. Завдання капітанам команд і членам команд.

6. Заключний етап. Підведення підсумків.

Це своєрідна гра-змагання команд веселих і кмітливих, що розгортається на уроці. Характерною ознакою такого уроку є його насиченість позитивними емоціями. Безперечно. Що урок, повний емоцій, на довгий час збережеться у пам'яті учнів. До того ж, він, сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Для уроку - КВК притаманними є певні особливості, які відрізняють його від усіх інших типів нестандартних уроків і які слід урахувати під час його підготовки та проведення.

Перш за все треба організувати, як мінімум, дві команди, які братимуть участь у КВК. Команди повинні знайти собі цікаві назви та обрати капітанів.

Другим важливим моментом уроку - КВК є наявність журі, яке оцінюватиме гру команд. Склад журі може бути різноманітним, включаючи і вчителя і учнів з активу класу, а також запрошених представників адміністрації школи, батьків. Головним критерієм під час формування складу журі повинна бути не його кількість, а об'єктивність.

Щодо змісту уроку КВК, то його повинні формувати такі конкурси, які б мали триєдину мету (навчальну, виховну, розливальну) і за тривалістю вмістилися б у відведений для уроку час. Саме при формуванні змісту уроку КВК не варто забувати, що це урок, а не виховний захід, тому необхідно дотримуватися всіх функцій і завдань навчального заняття.

Уроки «Мозкової атаки»

Такого типу уроки проводять після завершення теми чи розділу.

Зміст цього методу -- в тому, щоб за мінімум хвилин дати максимум ідей.

I етап. Вступне слово вчителя, в якому формулюється проблема, яку необхідно вирішити. Потім комплектується бригада, призначаються експерти.

II етап. Учні ознайомлюються з умовами й правилами проведення «мозкової атаки».

III етап. Сесія, де учням задають запитання у швидкому темпі, а вони знаходять на них відповіді.

IV етап. «Штурм» поставленої проблеми. Кожна бригада одержує індивідуальне завдання і протягом 15 хвилин учні повинні знайти неординарне розв'язання даної проблеми. Перед усіма бригадами ставлять одну умову: всунута ідея повинна відрізнятися: а) новизною, б) простотою, в) надійністю, г) доступністю.

V етап. Бригади захищають ідеї, які запропонували учні, учні сперечаються, доводять, спростовують, переконують. У кінці уроку здійснюють відбір кращих ідей і оцінку цих ідей, дають рекомендації до запровадження, підводять підсумки.

БІТ-Урок

Це нетрадиційний інтегрований урок.

Урок включає три взаємопов'язаних елементи: бесіду, гру, творчість.

Перша частина уроку -- бесіда. Для її успішного проведення учитель ставить перед учнями основну мету уроку і підкреслює, що досягти цю мету можна лише під час спільної роботи. На робочому місці учнів знаходиться опорний конспект і конверт з роздатковим матеріалом, з яким вони працюватимуть під час уроку. Емоційному настрою і співробітництву на уроці сприяють стимулюючі репліки учителя: «Правильно, молодці», «Оцінимо відповідь разом», «Давайте поміркуємо». Ці звернення до учнів створюють атмосферу співробітництва. Колективна робота створює ту творчу лабораторію, в якій кожний учень виступає як дослідник, шукає і знаходить відповіді, запрошуючи учителя як консультанта.

Одержані таким чином знання закріплюються за допомогою гри-естафети. Клас поділяється на команди, кожній із яких видають естафетну картку, яку починають заповнювати учнів із останнього ряду. Кожний із учнів вписує одну назву і передає картку далі. Виграє та команда, яка заповнила картку без помилок і швидше за інших.

Цікаво задуманий і організований кінець уроку, в ході якого учням пропонують продемонструвати вміння оригінально застосовувати одержані знання. Розв'язання поставленого завдання вимагає від учнів творчого підходу, знання основ предмета.

Перевага біт-уроку -- в його мобільності. Учні не встигають стомитися, їхня увага постійно підтримується і розвивається. Такий урок завдяки своєму емоційному напруженню, елементам змагання є дуже ефективним. учні на практиці відчувають ті можливості, які надає творча колективна робота.

Урок-вікторина

Проведення уроку - вікторини в початкових класах буде результативним лише за вмілої підготовки вчителем цього уроку.

В основі вікторини лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні чи команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен урахувати вік інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого класу.

Готуючи уроку-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї форми навчання - дати учням знання з певної теми.

Усі запитання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Слід уникати сталих форм запитання на зразок: “Дайте визначення .” Назвіть . Під час формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва.

До початку уроку кабінет відповідним чином оформляють: на стінах -- емблеми команд, привітання команд одна одній, фотографії. Учні вибирають журі і суддю-інформатора.

Перший етап уроку присвячують історії. Кожній з команд пропонують 3-4 завдання, які треба розв'язати у встановлений термін. З кожною командою працюють по два члени журі. Вони перевіряють правильність відповідей, фіксують час, який було витрачено для виконання завдань.

Другий етап -- конкурс капітанів. Кожному капітанові допомагає команда. Колективний пошук, дух змагання дозволяє систематизувати одержані знання, загострити увагу на найважливішому.

Третій етап -- змагання команд. Кожна команда пропонує команді-суперниці по п'ять запитань. Учитель у такій вікторині активно бере участь в обговоренні, коли -- в ролі консультанта, коли -- як учасник команди, а інколи -- допомагає журі.

Уроки-вікторини цікаві тим, що надають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдалі розв'язання. Такі уроки є емоційними, вони виховують колективізм, розвивають допитливість, почуття експромту, самостійність.

Урок-змагання.

Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим процесом, який поглинає думки і почуття всіх. Вони цінні, як засіб для формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї значущості.

Клас поділяється на дві групи приблизно однакових за рівнем знань. У кожній вибирається капітан і консультант. Консультант займається із слабшими учнями команди.

Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.

Складаються відомості, у них журі буде вносити оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.

Уроки-змагання можуть бути проведені у формі фізичної, хімічної, математичної, біологічної, географічної спартакіади. Складається положення про спартакіаду. Беруть участь два класи. Кожен має право задавати будь-яке запитання паралельному класові (але в межах матеріалу, викладеному в підручнику). Відповідь -- не більше 1 хв. Хто має відповідати -- визначається простим жеребкуванням. Індивідуальних оцінок немає, все йде в залік команд.

У ході підготовки учні зайняті розробкою запитань своїм суперникам і відповідей на них. Одночасно готуються до того, щоб грамотно і правильно відповісти на запитання своїх суперників.

Оцінює спартакіаду авторитетна комісія, журі. Заміна індивідуальної оцінки колективною сприяє піднесенню активності учнів, їх загальної зацікавленості.

Застосування уроків-змагань має на меті реалізацію різних цілей. Гра-змагання присвячується певній темі. Пропонується на домашнє завдання придумати запитання і завдання з теми. Клас розбивається на дві групи, команди. Кожна команда свою роботу тримає в секреті. Після підготовчої роботи пропонується кожній команді протягом 10 хв. обговорити і сформулювати 5 запитань або завдань команді-суперниці і при цьому знати відповіді на них. Журі оцінює якість запитань і якість відповідей.

Бліц-турніри на уроках проводяться з метою розвитку усної мови, осмисленого повторення матеріалу, накопичення оцінок.

Урок-аукціон.

На дошці написано список запитань, які підлягають «продажу» на «аукціоні», і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення «аукціону» вибирається експертна група, керівник цієї групи -- ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що «продаються». Ведучий називає першого учня, той -- номер запитання. Всі очима знаходять текст записаний на дошці. Ведучий запитує: «Хто хоче купити це запитання?» (треба розуміти це питання як таке: «Хто знає відповідь на нього?»), Жде піднятих рук. Рахує: «Раз», -- знову читає запитання і оголошує: «Два» ... Якщо піднялась рука «покупця», дає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал.

Коли запитання повністю куплене, ведучий називає другого продавця і так поки всі питання не будуть з'ясовані.

Урок «Що? Де? Коли?»

Група заздалегідь поділена на три команди, обрані капітани роздані домашні завдання, підготовлені номери команд, листи обліку з прізвищами тих, хто грає, для капітанів.

Для проведення уроків були виставлені прилади, котрими учні користувалися при вивченні розділу предмета, таблички з формулами для розминки, кодоскоп, кодоскопозитори для гумористичної паузи, гонг, емблема клубу Що? Де? Коли? сова (символ мудрості).

Гра складається з шести етапів:

1) вступне слово вчителя;

2) розминка -- повторення усіх ключових запитань теми, з яких враховуються міжпредметні зв'язки, застосування предмета в професії (проводиться з метою зняття напруги перед грою);

3) визначення часу на обдумування запитання й кількості балів за відповідь. Обирають арбітрів з числа самих учасників гри;

4) гра Що? Де? Коли?

5) підведення підсумків -- підрахунок балів з урахуванням виконаного домашнього завдання, заповнення листів обліку кожної команди арбітрами. Капітани команд і вчитель підводять підсумки;

6) заключне слово вчителя.

Інтегровані уроки.

Інтегровані уроки мають ту особливість, що на них в максимально можливій мірі можна реалізувати міжпредметні зв'язки. Найбільша трудність в їх проведенні -- організація, компонування змісту і визначення важливості того чи іншого аспекту. Такими аспектами є світоглядний, історичний, фактологічний, кібернетичний, психологічний, соціальний і т.д. Беруть участь спеціалісти (вчителі) різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з класом.

Форми роботи на уроці різноманітні. Ця робота може бути проведена у формі конференцій, семінарів, «симпозіумів», лекцій, просто бесід чи звичайного комбінованого уроку.

Завдання інтегрування -- створити цілісне уявлення про об'єкт вивчення, отже, сформувати систему знань в учнів.



4. Інтегровані уроки, їх особливості

Один з найкращих спроб вдосконалення уроку є нестандартні уроки з інтегрованою основою, які спрямовані на творчий пошук, всебічний розвиток особистості кожного школяра зокрема. Метою уроків, побудованих на інтегрованому змісті, має бути різнобічне вивчення певного об'єкта, явища…

Інтегровані уроки - це уроки, де матеріал вивчається блоками з декілька предметів. Наприклад, математика і малювання, письмо і читання і

природа, трудове навчання.

Інколи деяким педагогам важко виявити різницю між інтегрованим уроком і уроком, де використовується міжпредметні зв'язки. Насамперед треба знати , що міжпредметні зв'язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів. І ці завдання мають допоміжне значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприймають глибокому сприйманню і осмисленню понять, що вивчаються.

Інтеграція навчання може дати ефект лише за умови, коли сам вчитель виявить свій творчий підхід до вивчення кожної теми зокрема, так і всього навчального матеріалу в цілому. Вчителю слід завчасно проаналізувати календарне планування, зіставити теми з усіх предметів програми, дібрати теми, близькі за змістом або метою використання. Інтеграція уроків дає змогу вивчати весь навчальний матеріал у певному міжпредметному зв'язку з допомогою учнів, а самі уроки при цьому не будуть дублюватись.

Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їх уваги, важливе значення надається таблицям і опорам для проведення інтегрованих уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Тому наочність можна застосувати і під час тематичного узагальнення і повторення. Саме такі таблиці-опори допомагають вчителеві проводити у першому класі уроки, які тематично об'єднанні навколо одного чи кількох близьких понять. Уроки інтегрованого змісту слід проводити здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі уроки. До цих уроків вчителю слід заздалегідь готувати учнів, налаштовувати дітей на сприймання, на відповідні враження, активізуючи словник, інтерес до певної теми.

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

– аналіз календарного планування;

– зіставлення матеріалу різних предметів;

– визначення теми, мети і завдань уроку;

– визначення місця проведення та тривалість уроку

– “конструювання” уроку.

Якщо інтегровані уроки змістовні, цілеспрямовані, то вони вносять у звичайний хід шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприймати деякі поняття, явища.



Висновок

Однотипність уроку викликає у дітей втому і якщо педагог більше розповідає сам, то знижується зворотній зв'язок, тому необхідно впроваджувати нові нестандартні форми навчання, де навчання проходить у вигляді змагання або гри, де дитина є головним героєм уроку. Таким чином вчитель має можливість урізноманітнювати форми роботи, поглиблювати знання і залучати до активної роботи якомога більше учнів.

Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об'єкти, які вивчаються на уроці.

Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.



Список використаної літератури

1. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток», Лтд», 2006.-С.111-121.

2. Лисенко Р.Н., З досвіду проведення інтегрованих уроків // Початкова школа. - 1998. - №8. - с.46-48.

3. Митник О., Народження нестандартного уроку // Початкова школа. - 1997. - №12. - с.11-13.

4. Мойсеюк Н.Є., Педагогіка. - К., 1999. - 350с.

5. Нетрадиційні форми методичної роботи. Сучасні технології навчання та виховання. // Інф.метод, вісник. -- К., 1995. -- С. 35-43).

6. Подласый М.П., Педагогіка. - М.: Просвещение, 1996. - 432с.

7. Смаглій О. Застосування ігрових ситуацій на уроках математики // Початкова школа.-2003.-№7.-С.37-40.

8. Тименко В., Програма інтегрованого курсу //Початкова школа. - 1997. - №8. - с.45-47.

9. Фіцула М.М. Педагогіка -К.: Академія, 2000. - 542с.

Размещено на Allbest.ru