Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

37

План

• Вступ
• Розділ І. Перевірка й оцінювання знань і навчальних досягнень учнів
• 1.1 Суть і засоби оцінної діяльності вчителя
• 1.2 Особливості оцінювання в першому і другому класах
• 1.3 Форми та методи перевірки і оцінки знань, вмінь, навичок учнів
• Розділ 2. Методика оцінювання успішності учні на уроках природознавста
• 2.1 Завдання з природознавства для перевірки знань учнів
• 2.2 Використання тестів на уроках природознавства
• 2.3 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства у системі загальної освіти
• Висновки
• Список використаної літератури

знання оцінювання урок природознавства

Вступ

Традиційні способи оцінки, що існують в системі освіти, потребують систематичного доповнення об'єктивними методами. Методика педагогічної діагностики вимагає наукового обгрунтування. Виходячи з цього, з одного боку, не слід зводити педагогічну діагностику до простого тестування, а з іншого боку, без розумного використання інформативних тестів добитися істотного поліпшення в нашій оцінній практиці неможливо.

Тести навченої застосовуються на всіх етапах дидактичного процесу. З їх допомогою забезпечується попередній, поточний, тематичний і підсумковий контроль знань, умінь, урахування успішності і академічних досягнень.

Не всі необхідні характеристики засвоєння можна одержати за допомогою тестування. Такі, наприклад, показники, як уміння конкретизувати свою відповідь прикладами, знання фактів, уміння зв'язаний і логічно виражати свої думки, деякі інші характеристики знань, умінь, навиків діагностувати тестуванням неможливо. Це означає, що тестування повинне обов'язково поєднуватися іншими формами і методами перевірки.

Педагогічна діагностика налічує стільки ж років, скільки вся педагогічна діяльність. Хто учив планомірно, завжди намагався визначити і результати своїх зусиль. Це робилося впродовж декількох тисячоліть педагогічної діяльності за допомогою методів, які за нашими нинішніми поняттями є донаучными. І лише в останні два сторіччя у всезростаючому ступені стали застосовуватися науково контрольовані методи.

Поняття «педагогічна діагностика» було запропоноване К. Інгенкампом по аналогії з медичною і психологічною діагностикою в 1968 р. в рамках одного наукового проекту. По своїх завданнях, цілях і сфері застосування педагогічна діагностика самостійна. Вона запозичувала свої методи і багато в чому образ думок у психологічної діагностики.

Педагогічна діагностика сьогодні все ще є швидше активно оспорюванню і невизначеною програмою, ніж науковою дисципліною, що сформувалася. Тому недивно, що існують різні визначення наукової діагностики. Розрізняють діагностування навченої, тобто наслідків, досягнутих результатів, і навчань.

У діагностику вкладається ширший і глибший сенс, ніж в традиційну перевірку знань, умінь учнів. Перевірка лише констатує результати, не пояснюючи їх походження. Діагностування розглядає результати у зв'язку з шляхами, способами їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку формування продуктів навчання. Діагностування включає контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних, їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку подій. Таким чином, педагогічна діагностика покликана, по-перше, оптимізувати процес індивідуального навчання, по-друге, на користь суспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання і,в-третіх, керуючись виробленими критеріями, звести до мінімуму помилки при перекладі учнів з однієї учбової групи в іншу, при напрямі їх на різні курси і виборі спеціалізації навчання. Діагностика, що служить поліпшенню учбового процесу, повинна орієнтуватися на наступні цілі:

1. внутрішня і зовнішня корекція у разі невірної оцінки результатів навчання;

2. визначення пропусків в навчанні;

3. підтвердження успішних результатів навчання;

4. планування подальших етапів учбового процесу;

5. мотивація за допомогою заохочення за успіхи в навчанні і регулювання складності подальших кроків;

6. поліпшення умов навчання.

Розділ І. Перевірка й оцінювання знань і навчальних досягнень учнів

1.1 Суть і засоби оцінної діяльності вчителя

Всі види контролю реалізуються за допомогою різних методів.

Методи контролю - це способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на виявлення та оцінювання змісту і характеру досягнень навчально-пізнавальної діяльності учнів. З їх допомогою визначається результативність педагогічного управління й учіння на всіх етапах процесу навчання.

У початкових класах для виявлення навчальних досягнень учнів використовують методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, диктанти тощо); програмової перевірки (тести, перфокартки).

Навчально-пізнавальної діяльності під час перевірки буває: репродуктивною і творчою.

Усна перевірка дає змогу виявити зміст, яким володіють учні. Вона дає змогу корегувати відповіді, спонукати учнів до виправлення помилок, до засвоєння досвіду аналізувати й оцінювати свою діяльність. Однак, такий вид контролю потребує більше часу, обмежує можливості перевірки. Крім того, результати його детально не фіксуються, вчитель не може їх глибоко проаналізувати, порівняти, зробити необхідні висновки. Тому усну перевірку слід поєднувати з письмовою.

Види і характер письмових робіт, їх різноманітність, частотність використання залежать від специфіки змісту навчального предмета.

Самостійна робота, як правило, короткотривала і використовується під час поточного контролю. Якщо самостійна робота проводиться на етапі засвоєння нових знань чи умінь, то її результати аргументовано аналізуються вчителем разом з учнями без оцінювання. На етапі закріплення і застосування вона може оцінюватись.

Контрольна робота - це один із методів тематичного і підсумкового контролю. Зміст контрольної письмової роботи відповідає вимогам програм. Контрольна робота має бути посильною, не перевищувати за обсягом і складністю тих завдань, які учні виконували протягом опрацювання теми. Контрольні роботи плануються заздалегідь.

Особливою формою перевірки є виконання графічних робіт. Методом програмової перевірки може бути використання тестів і перфокарт. Результати виконання тестових завдань дають кількісну характеристику досягнень учнів з предмета.

Правильно складені тести мають відповідати таким вимогам: бути короткотривалими, однозначними, правильними, інформативними, відносно короткими, зручними для обробки результатів, стандартними, відповідати віковим особливостям школярів. За способом виконання розрізняються вибіркові і конструйовані тести.

Тести доцільно застосовувати в початкових класах для тематичного і підсумкового контролю, а перфокартки - для поточного.

1.2 Особливості оцінювання в першому і другому класах

Учні першого і другого класу значно відрізняються від третьокласників та четвертокласників за ступенем включення в навчальну діяльність, ставленням до школи, досвідом співпраці з однокласниками й учителем.

Шести-семирічний школяр емоційно переживає оцінку своєї діяльності. Тому оцінка здатна викликати в учня гаму гострих переживань: радість, емоційне задоволення успіхом, сором за невдачу, внутрішній протест проти осуду тощо. Переступаючи поріг школи, шестилітня дитина потребує ще родинного тепла, уваги, впевненості, що вона - бажана учениця для вчителя. Тому реальним шляхом для створення мікроклімату сім'ї у класі, де панує доброзичливість, взаємоповага і допомога, є словесна форма оцінювання. Вербальне оцінювання навчального процесу створить умови гуманного навчання, навчання без страху помилитися, без заздрощів, пригнічення та образ. Пропонується здійснювати словесне оцінювання відповідно до рівнів досягнень: низький, середній, достатній, високий.

Старайся! Будь уважним! Говори чіткіше! Твоє письмо має бути кращим! Ти можеш більше! Ти здатна на краще! Відповідай конкретніше! Ти все більше працюєш над собою! Не сумуй! У тебе все вийде! Доклади більше старань! У тебе все вийде, тільки зверни увагу на ... ! Добре! Дійсно, це так! Я рада, що ти правильно зрозумів! Вже краще! Досить добре! Значно краще! З успіхом тебе! Дуже добре! Досить вдало!	Низький (відтворення почутого, прочитаного, побаченого) Середній рівень (розуміння сприйнятого)
Як гарно ти запитуєш! Я погоджуюся з тобою! Ти вмієш правильно висловлюватися! Який ти дотепний! Ти багато вже вмієш! Як влучно! Чудово! Молодець!	Достатній рівень (застосування знань у практичній діяльності)
Ти вже можеш творити! Ти маєш власну думку! Блискуча відповідь! Пречудово! Відмінно! Прекрасно! Бездоганно! Ми пишаємось тобою! Ти маєш своє “я”! Ми гордимося твоїми досягненнями!	Високий (вияв творчих здібностей)

Отже, існують різноманітні форми і прийоми оцінювання навчальної діяльності шести-семилітніх учнів у ході засвоєння змісту програми.

А. Різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, виражені словесно і за допомогою міміки, жесту, голосу.

Б. Розгорнуте словесне оцінювання.

В. Перспективна і відстрочена оцінка (вчитель роз'яснює за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення).

Г. Аргументована само- і взаємоперевірка.

Ґ. Динамічна виставка дитячих робіт з будь-якого виду діяльності.

Д. Визначення активності учнів на уроці умовними символами, фішками, геометричними фігурами тощо.

Е. Ігрова оцінка - нагородження переможців, учасників гри різними ігровими атрибутами (книжки-розфарбовки, машинки, квіти, листовки*).

1.3 Форми та методи перевірки і оцінки знань, вмінь, навичок учнів

Учитель використовує слідуючи форми оцінки:

- багаточисельні „малі форми оцінки” в ході занять, які знаходять своє вираження в міміці, жестах, модуляції голосу, звертанні до учня, в коротких одобрюючих, відхиляючих, виправляючих, критичних зауваженнях вчителя;

- короткі зауваження, в яких вчитель виказує в усній формі (або письмовій) свої судження з приводу успішності даного учня. Зауваження можуть бути зроблені в домашніх роботах, письмових завданнях, творах, на малюнках або в шкільному щоденнику учня;

- оцінки, з допомогою яких по 12-бальній шкалі оцінюється досягнення учнів.

Сюди додають оціночні висловлювання вчителя, коли він відвідує батьків, в індивідуальних бесідах з учнями, в записках батькам або листах для них, а також всі ті форми, які передбачаються внутрішнім розпорядком школи для заохочення і покарання

В своєму розпорядженні вчитель має такі методи перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів як:

- письмовий контроль за один або декілька уроків, включаючи і коротку письмову роботу на 10-15 хв.

- усне опитування (індивідуальне і фронтальне);

- цілеспрямоване спостереження окремих учнів, їх роботи на уроці, із чого виводиться так звана оцінка за урок;

- методи контролю, які витікають із специфіки окремих предметів, наприклад: виробничої практики, уроків фізкультури, лабораторних робіт з природничих дисциплін, на уроках малювання і співів.

- тестування (усне, письмове, фізичне).

У старших класах практикуються заліки (за попередньо розробленим планом), а підсумковою формою перевірки у випускних класах є державна атестація. Слід зауважити, що згідно з Переліком захворювань окремі учні за станом здоров'я можуть бути звільнені від цієї форми перевірки знань, вмінь і навичок.

Всі форми і методи перевірки і оцінок можна комбінувати в різних варіаціях так, що ніяких затруднень з дотриманням вимог старанного підходу до оцінки не виникає.

Перевірка знань дає вчителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів, про те, як іде засвоєння, які корективи потрібно внести (зовнішній обернений зв'язок). При контролі одержують інформацію і самі учні (внутрішній обернений зв'язок). Без одержання інформації про хід засвоєння, без оберненого зв'язку не може бути керованого навчального процесу.

Оцінка знань є величезним стимулом учня. Відомо, що глибина і міцність знань учнів являється гірше (особливо 5-9 кл.). Регулярний контроль виховує у дітей звичку до систематичної праці в школі і дома, стимулює систематичну підготовку учня до уроку.

Оцінка при певних умовах може перетворитись у внутрішній мотив навчання. Це дуже важливо. Але боротьба за оцінки, якщо вона ста головною метою навчання, має і негативну сторону - розділяє клас.

Найбільш суттєвими педагогічними вимогами до перевірки знань, умінь і навичок у школярів є те, що

перевірка і контроль знань - це перевірка знань для даного учня, яка передбачає х оцінку тільки по результатах його особистої навчальної діяльності. Максимально враховуються індивідуальні особливості учня;

перевірка і оцінка навичок повинна бути об'єктивна, вимоглива, без помітних викривлень істинної картини знань; вмінь учнів. Навіть при доброзичливім до них ставленні більшість учнів хвилюються і показують результати, нижчі ніж можуть і це важко врахувати під час оцінювання. Недопустимим є виставлення оцінки по принципу: слабому учневі рука не піднімається ставити високі оцінки, а відміннику - низькі.

перевірка і оцінювання повинні бути систематичними, регулярними на протязі всього часу навчання школяра у навчальному році;

не можна ставити оцінку, яка виступає покаранням за незадовільну поведінку на уроці, несумлінне ставлення до навчання.

Не можна виставляти погану оцінку учневі. Який відстоює свою точку зору, навіть якщо вона невірна. Не можна виставляти низьку оцінку учневі, якщо він працював, але не зумів виконати завдання вчителя, бо це підриває віру в успіх і різко знижує цікавість до предмету. Оцінка не може служити засобом покарання.

Розділ 2. Методика оцінювання успішності учні на уроках природознавста

2.1 Завдання з природознавства для перевірки знань учнів

Перевірка знань, умінь і навичок учнів -- багатофункціональна. Вона дає змогу вчителеві оцінити результати навчання, сприяє повторенню, поглибленню, узагальненню, систематизації і застосуванню набутих знань.

Проведення тематичної чи підсумкової перевірки знань школярів викликає труднощі в учителя через відсутність завдань для усного й письмового контролю. Зважаючи на це, однією з найпоширеніших форм перевірки є фронтальне усне опитування. Недосконалість його полягає в тому, що значна частина учнів залишається поза увагою. А відповіді опитуваних учителем -- стислі й короткі, що у свою чергу не дає змоги виявити, наскільки свідомо діти засвоїли навчальний матеріал.

Щоб охопити школярів усього класу, доцільно скористатися різними формами письмової перевірки знань. До них ми відносимо: фронтальну, групову, парну та індивідуальну. У зв'язку з тим, що на самостійну роботу з природознавства відводиться до 12 хв уроку, завдання для письмової перевірки повинні бути невеликі за обсягом, а їх виконання потребувало б мало часу.

Саме до таких ми відносимо завдання на класифікацію та групування предметів і явищ природи і їх властивостей; доповнення і конструювання відповідей; графічне зображення відповідей; завдання-тести тощо.

Варіативність форм письмових завдань викликає зацікавлення учнів, активізує їхнє мислення, сприяє ефективності проведення самостійних робіт.

За змістом письмові завдання мають за мету перевірку знань учнів про предмети і явища природи, про взаємозв'язки та взаємозалежність у ній, про ставлення дітей до навколишнього середовища.

У процесі перевірки виявляються також уміння учнів аналізувати, порівнювати предмети і явища природи, класифікувати їх, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, доводити правильність думки, висловленої вчителем і своєї власної, виділяти суттєві ознаки та головне у прочитаному тексті тощо.

З огляду на це і сконструйовані завдання для письмової перевірки знань. Одні з них складаються із умови і запитання, інші -- тільки з запитання. Про інші форми перевірки йдеться у статті «Методика перевірки знань та умінь на уроках природознавства» (див.: Початкова школа. -- № 8. -- 1997. -- С. 31 -- 34).

Завдання мають два рівні складності: репродуктивний (відтворюючий) та творчий. Творчі завдання передбачають застосування дитиною набутих раніше знань в інших ситуаціях. Ці завдання ми позначили зірочкою.

Отже, пропонуємо вашій увазі зміст завдань до кожної з тем за класами.

З клас чотирирічної і 2 клас трирічної школи Тема. Корисні копалини.

1. Поясніть, як ви розумієте слова корисні копалини. Продовжіть думку: Корисні копалини так називаються тому, що...

2. Горючі корисні копалини під час згорання виділяють різну кількість тепла. Запишіть їх послідовно за мірою збільшення виділення тепла.

3. Прочитайте назви корисних копалин: торф, кам'яне вугілля, нафта, природний газ, залізна руда, вапняк, пісок, глина, граніт. У перший стовпчик випишіть горючі, у другий -- будівельні, у третій -- рудні.

4. Прочитайте назви частинок, з яких складається граніт: кварц, польовий птат, слюда. Підкресліть ту з них, яка впливає на колір граніту. Якого кольору буває граніт?

5. Допишіть: Граніт складається з ... Яка його складова частина впливає на колір? Підкресліть її.

6. Придивіться уважно до вапняку. Запишіть, з чого він складається?

7. Доведіть, що вапняки утворюються у морях і океанах. Свої доведення передайте у малюнках.

8. Яка з названих корисних копалин є зайвою: нафта, пісок, природний газ, кам'яне вугілля. Підкресліть її. Поясніть, чому?

9. Про що нам можуть розповісти вапняки, знайдені на суходолі? Запишіть свою думку.

10. Прочитайте ознаки піску і глини: пухка, пластична -- схожа на пластилін, пропускає воду, не пропускає воду, пропускає повітря, міститься у грунті, в'язка, добре ліпиться, сипка. Випишіть у стовпчик окремо властивості піску, окремо -- глини.

11. Підкресліть правильну відповідь:

1) нафта утворилася із решток рослин і тварин;

2) нафта утворилася у результаті виверження вулканів;

3) нафта потрапила на Землю з космосу.

12. Позмагайтесь. Хто запише більше предметів, які виготовлені з залізної руди?

ІЗ. Чи може утворитися торф у степу? Запишіть свою думку.

14. Із перелічених властивостей корисних копа лин підкресліть ті, що належать торфу: не горить; безбарвний; забарвлений у різні відтінки бурого кольору; горить, утворюючи багато диму і попелу; некрихкий; крихкий; добре вбирає вологу; не тоне у воді; легший за воду; тоне у воді.

15. Допишіть, з яких корисних копалин виготов ляють: посуд та цеглу -- з ..., скло -- з ... .

16. Виберіть та підкресліть правильну відповідь на запитання, з чого утворився торф: з глини, з каміння, з відмерлих решток вологолюбних рослин.

17. Що називається торфовищем: висушене боло то, затоплені луки, підземні пласти? Правильну відповідь підкресліть.

18. Запишіть у стовпчик.



19. Тест. Запишіть відповіді: так чи ні.

1) Торфовище потрібно оберігати від пожежі. 2) Утворилось кам'яне вугілля десятки років тому в листяних лісах.

3) Щоб добути нафту та природний газ, бурять свердловини.

4) У природі зустрічається лише магнітний залізняк, який називають залізною рудою.

5) Запаси корисних копалин не безмежні, тому їх потрібно витрачати економно.

20*. Чи можна пісок на березі річки назвати грунтом? Запишіть свою думку.

21. Відгадайте. Відгадку запишіть. Якій корисній копалині належать такі властивості: легша за воду, виділяє багато тепла, горить кіптявим полум'ям, масляниста, з різким запахом рідина, здебільшого має темно-бурий колір?

22. Відгадайте. Відгадку запишіть. Хто я? Я -- крихка, біла, важча за воду, але легко ламаюсь, ти щодня, мене бачиш у школі. Я -- корисна копалина, а чи здогадався яка?

23. Скільки потрібно років, щоб утворились корисні копалини? Підкресліть правильну відповідь: десятки років, сотні років, тисячі років, мільйони років. 24. Підкресліть правильну відповідь:

1) Людина може виготовляти корисні копалини.

2) Людина не може відновити запаси корисних копалин, бо вони утворюються впродовж мільйонів років.

25. Запишіть головні властивості граніту.

26*. Продовжіть речення. Природний газ небезпечний для людини тим, що ...

27*. Запишіть, що може трапитися, коли нафта попаде в озеро, річку, море або виллється на поверхню землі.

Тема. Вода.

28. Запишіть, де в природі зустрічається вода.

29. Вода має такі властивості: прозора, без запаху, кольору і смаку. Вода -- розчинник. Але вона може мати й смак, колір, запах, бути непрозорою. Від якої властивості води це залежить? Запишіть.

30. Вставте пропущені слова. Якщо температура збільшується, то вода перетворюється... . А що відбувається, коли температура знизиться нижче О? С? Вода ... .

31. Запишіть причини переходу води з одного стану в інший: ________ , ________ .

32. Запишіть назви води у твердому стані:

33. Допишіть речення. З поверхні річки, озера, ставка, моря, океану, а також з рослин вода постійно ... .

34. Тест. Запишіть відповіді: так чи ні.

1) Більшу частину поверхні Землі займає вода.

2) Вода знаходиться в океанах, морях, річках, озерах, ставках, але під землею Ті немає.

3) У повітрі вода одночасно є у рідкому, твердому, газоподібному станах.

4) Від розчинених у воді речовин не залежить стан води.

5) Перетворення води із одного стану в інший і переміщення її у природі називається кругообігом.

Тема. Водойми.

35. Продовжіть речення. Водойми це --

36. Продовжіть речення, водойми бувають

37. Продовжіть речення. Природні водойми:

_______ , _______ , _________ .

38. Продовжіть речення. Штучні водойми:

39. Продовжіть речення. Місце, де на поверхню землі виходить підземна вода, називається

40. Приємно напитися джерельної води. Запишіть, чому вона чиста і холодна.

41. Що відбувається з водою, коли вона проходить через товщу землі? Підкресліть Правильну відповідь: очищається, забруднюється, нагрівається, охолоджується.

42. Виконайте схематичний малюнок річки. Підпишіть назви її частин.

43. Запишіть, на якому березі річки знаходиться ваша школа, дім.

44. Запишіть, які береги має річка, що протікає по вашій місцевості. Правий берег ______ , лівий берег _______ .

45. Прочитайте назви тварин: лящ, видра, карась, окунь, чайка, судак, линь, кулик, щука, бобер, чапля, ставкова жаба. В один стовпчик випишіть назви тварин, що живуть у воді, у другий -- назви тварин, що живуть біля водойм.

46. Продовжіть речення. Озерами називають водойми., які _______ .

47. Запишіть, чим озеро відрізняється від ставка:

48. Вода у морях гірко-солона, в озерах вода та кож буває гірко-солоною. Чим же озера відрізняють ся від морів?

49. Допишіть речення.

1) Річки несуть свої води у __________ .

2) Місив, де починається річка, називається

3) Місце, де річка впадає у море, озеро або іншу річку, називається ___________ .

4) Менші річки, що впадають у річку, називаються _________ *

5) В озерах із солоною водою добувають

50. З'єднайте стрілочками правильні визначення:

Озеро	частина океану, що заглибилась у суходіл.
Море	великі простори води, що вкривають земну поверхню
Океан	водойма, яка виникла у природних западинах на поверхні землі.

51. Прочитайте назви рослин. Випишіть ті з них, що зростають у водоймах або біля них: каштан, ряска, троянда, рогіз, глід, біле латаття, дуб, торфовий мох, ліщина, кушир, ялина, очерет.

52. Прочитайте назви тварин: їжак, вуж, водомірка, травневий хрущ, бабки та їх личинки, жук-плавунець, ставковик, видра, жук-водолюб, ондатра.

Випишіть назви комах, що живуть біля водойм або у водоймах.

53. Позмагайтесь. Хто запише більше назв тварин, що живуть у морях і океанах.

54. Тест. Запишіть відповіді: так чи ні.

1) Океани займають більше половини поверхні Землі.

2) Моря не є частинами океану.

3) Цілюще морське повітря і вода зміцнюють здоров'я людини.

4) Забрудненою водою можна користувати ся без шкоди для здоров'я.

5) Очисні споруди захищають водойми від забруднення.

55". Розгляньте фізичну карту світу. Знайдіть і запишіть моря, що отримали свої назви неправильно.

4 клас чотирирічної і 3 клас трирічної школи

Тема. Різноманітність природи України.

1. Продовжіть речення. Місцевість із своєрідними порами року, погодою, ґрунтами, формами земної поверхні, рослинами і тваринами називають

2. Запишіть, у якій послідовності розміщуються природні зони у Північній півкулі з півночі на південь.

3*. Запишіть, яка природна зона найбільша у Північній півкулі.

4. Запишіть назви природних зон, які є на території України.

5. Прочитайте назви рослин Полісся: сон-трава, шипшина, конвалія, фіалка, копитняк, ліщина, підсніжних, терен, суниці, барвінок, глід, чорниця, черемха, калина, пролісок. Однією рискою підкресліть трав'янисті рослини, двома -- кущі.

6. Прочитайте назви рослин: липа, дуб, пролісок, суниця, підсніжник, сон-трава, папороть, мати-й-мачуха. Випишіть ранньоквітучі.

7. Прочитайте назви кущів: шипшина, терен, глід, вовчі ягоди, ліщина. Яка з наведених рослин є отруйною? Підкресліть червоним олівцем. 8. Запишіть назви лікарських рослин, що зростають на Поліссі.

9. Прочитайте назви тварин: зубр, шпак. трясогузка, олень, лось, чорний лелека, дятел, лисиця, косуля, повзик, малинівка, їжак, білка, кріт, соловей. Підкресліть птахів однією рискою, звірів -- двома.

10*. Прочитайте назви тварин: заєць, сонечко, жаба, перепілка, вуж, болотяна черепаха, хрущ, гадюка, куріпка, олень, слимак, ящірка. Тварин, що не належать до комах, птахів та звірів, випишіть у стовпчик. До якої групи тварин вони належать?

11*. Розгляньте фізичну карту України. Запишіть, яка форма земної поверхні переважає на Поліссі.

12. Позначте цифрами послідовність, у якій слід розповідати про природні зони: рослинний світ, розташування. природної зони, тваринний світ, охорона природи, погода у різні пори року, праця людей.

ІЗ*. Запишіть план, за яким ви вивчали Полісся.

14*. Із названих областей України підкресліть ті що розташовані на Поліссі: Одеська, волинська Рівненська, Сумська, Кіровоградська, Житомирська Київська, Хмельницька, Чернігівська, Черкаська Львівська, Вінницька.

15. Заповніть таблицю «Мішані ліси».

Особливості пір року	Рослини	Тварини	Праця людей
Зима	Літо

16. Запишіть, які рослини зростають у лісостеповій зоні.

17. Запишіть назви ґрунтів, які переважають у Лісостепу.

18. Яка природна зона охоплює центральні області України? Знайдіть їх на карті, назви областей запишіть у зошит.

19. За фізичною картою визначте, яку форму має земна поверхня Лісостепу. Яким кольорам вона відповідає? Запишіть.

20. Заповніть таблиці: 1 -- «Лісостеп»; 2 -- «Степ».

Особливості пір року	Рослини	Тварини	Праця людей
Зима	Літо
21. Заповніть таблицю
Назва природної зони України	Найпоширеніші дикорослі рослини
1. Мішані ліси
2. Лісостеп
3. Степ
4. Південний берег Криму
22. Заповніть таблицю.
Назва гір	Найпоширеніші
	тварини	Рослини
Карпатські
Кримські

23. Заповніть таблицю

Назва природної зони України	Найпоширеніші сільськогосподарські рослини

24*. Визначте за картою напрямок, у якому простягнулися Українські Карпати. Запишіть.

25. Розгляньте карту. До яких гір належать Карпати за висотою: до високих, до середньовисоких, до низьких. Потрібне підкресліть.

26. Розгляньте карту. До яких гір належать Кримські гори за висотою: до високих, до середньо-високих, до низьких. Потрібне підкресліть. Запишіть назву та висоту найвищої вершини Кримських гір.

27. Яка висота найвищої вершини Українських Карпат -- Говерли: 3000 м, 2061 м, 1561 м.

Потрібне підкресліть.

28. Прочитайте назви рослин: тис ягідний, дуб, верба, ялиця біла, ліщина, рододендрон східнокарпатськіїй, терен, тирлич жовтий, тюльпан, лілія лісова, копитнях, білотка альпійська, шипшина, нарцис. Випишіть рідкісні рослини Карпатських гір.

29. Які тварини зустрічаються тільки в Карпатах: карпатська білка, бурий ведмідь, карпатський тритон, куниця., снігова полівка, лісовий кіт, рись. Потрібне підкресліть.

30*. Серед тварин степів багато таких, які добре бігають. З чим це пов'язано? Запишіть.

31*. Серед тварин степів багато таких, які риють нори у землі. З чим це пов'язано? Запишіть назви цих тварин.

32. Тест. Запишіть відповідь: так чи ні.

1) На сході України розташовані Українські Карпати.

2) Льодовиків у Карпатах немає, але сніг у горах лежить довго.

3) Карпатське озеро Синевир називають «морським оком».

4) Карпатські смереки ростуть там, де тепло і сухо.

5) Безлісі вершини Карпатських гір, вкриті різнотрав'ям, називаються полонинами. 33. Тест. Запишіть відповіді: так чи ні.

1) На півночі Кримського півострова розташовані Кримські гори.

2) Невеликі гірські річки влітку пересихають.

3) Ліси у Кримських горах зустрічаються дуже рідко.

4) У важкодоступних місцях Кримських гір ростуть: тис япдний, суничне дерево, жасмин, рускус, сосна Станкевича.

5) Плоскі вершини Кримських гір -- яйли -- вкриті житняком, ковилою.

З клас чотирирічної і 2 клас трирічної школи

Розділ. РОСЛИНИ І ТВАРИНИ ЛІСІВ, ЛУК, ПОЛІВ

Тема. Ліс.

1. Яку користь приносять ліси?

Розгляньте схему. Доповніть її матеріалами з підручника.

2. Поясніть, як ви розумієте такі твердження: Ліс -- одяг Землі; збирач води; охоронець річок; захисник ґрунту; лікар; сторож здоров'я людини; дім для тварин.

Тема. Рослини лісу.

1. Поясніть, чому у лісі рослини розміщені ярусами.

2. Прочитайте назви рослин лісу і розмістіть їх за ярусами так, як вони ростуть у природі.

Дуб, сосна, мохи, ліщина, гриби, липа, береза, калина, суниці, ожина, конвалія.

3. Продовжіть речення.

Ліси бувають ______, ________ та

4. За малюнком на с.93 підручника порівняйте ярусність хвойних і листяних лісів.

Що в них спільне? ______________

Що -- відмінне? _______________

Тема. Хвойні ліси.

1. Запишіть назви відомих вам хвойних дерев. Яке з них скидає на зиму листочки-хвоїнки?

2. На с.94 підручника розгляньте зображення сосни та ялини і зробіть висновок, у якому лісі

темно, похмуро, вогко____________________

світло, сонячно, сухо ____________________

3. Як називаються плоди хвойних дерев? _ _ _ _ 4. Розгляньте зображення ялини і сосни (с.94), порівняйте їх і заповніть таблицю.

Ознаки для порівняння	Сосна	Ялина
Які місця вибирає для проростання
Стовбур і забарвлення кори
форма крони
Розмір хвоїнок
Розмір, форма і забарвлення шишок
Насіння

5. Чому у хвойному лісі мало квітучих весняних рослин?

6*. Поміркуйте, чому під соснами в лісі зустрічаються молоді ялинки, але під ялинками ніколи немає молодих сосен.

7. Перевірте! Гілки ялини чутливі до вологості повітря. Коли сухо і ясно -- вони схиляються, а в мряку і перед дощем -- розпрямляють гілки і навіть вигинають їх догори.

Тема. Листяні ліси.

1. Продовжіть речення.

Ліси з листяних дерев називаються_______ .

2. У лісі ростуть береза, ясен, клен, шипшина, осика, горіх, дика груша, папороть, фіалка, конвалія, ліщина, ожина.

Який це ліс? Випишіть окремо дерева, кущі, трав'янисті рослини.

3. Поміркуйте!

У лісі вирубали всі старі дуплисті дерева. Через деякий час молоді дерева були уражені шкідниками. Ліс загинув. Чому це трапилось?

4. Які з перелічених грибів ви не покладете до своєї корзини?

Білий гриб, лисинка, сироїжка, мухомор, груздь, бліда. поганка, опенька, підосичник, підберезник, маслюк. Чому не можна знищувати отруйні гриби?

5*. Дізнайтесь, яке специфічне природоохоронне значення мають тополі, берези, сосни. Довідка. Тополі -- найкращі пилососи; берези захищають від шуму; сосни -- найкращі борці з мікробами. 6

*. Дізнайтесь, які рослини лісу є лікарськими.

Тема. Пора підсніжників.

1. Уважно прочитайте матеріал підручника і запишіть ознаки природи, які вказують на те, що настав час підсніжників.

Збільшуються ______________

зникає _ _________________

дзюрчать ________________

блищать_ ________________

2. Доберіть із тексту і запишіть, якого кольору квіти у

гусячої цибульки _____________

проліска _________________

анемони _________________

підсніжника _______________

пшінки _________________

рясту __________________

Яку з цих рослин занесено до Червоної книги України?

3. Продовжіть речення.

Ранньоквітучі рослини швидко ростуть завдяки своїм ____ і _ _ _, що містять _______

4*. Лісову медунку називають "світлофором". Своїми квітами вона подає сигнали бджолам. Дізнайтеся, як медунка це робить.

Довідка. На одному стеблі у медунки розміщені рожеві квіти, малиново-фіолетові та сині. Перші сигналізують про те, що солодкого соку ще немає; малиново-фіолетові вказують на те, що нектару багато; а сині -- соку вже немає.

Тема. Тварини лісу.

1. На с.99 підручника розгляньте зображення лося і дикого кабана. Порівняйте їх і заповніть таблицю.

Ознаки для порівняння	Лось	Дикий кабан
Зовнішній вигляд (голова, тулуб, ноги, хвіст)
Чим вкрите тіло
Якого кольору шерсть
Чим харчується
Де живе
Чому саме там може жити

Зробіть висновок: У лося. і дикого кабана спільне те, що ____________________

Відрізняються вони тим, що ________*

2. Продовжіть речення.

Тварини можуть жити у лісі тому, що:

1)_____________________

2) _____________________

Найбільші звірі наших лісів:

Взимку лісових тварин підгодовують (чим?):

Рудих мурашок називають_ _______ _ .

3. Побудуйте ланцюги живлення (хто чим харчується) за зразком:

Гриби -<-- білка -<-- куниця.

1) Сойка, жолудь, яструб.

2) Дятел, дуб, жук-короїд, тетерев'ятник.

3) Вовк, жолуді, кабан.

4) Коріння дуба, миші, лисиця.

5*) Сосна, попелиця, горихвістка, сонечко, павук, боривітер.

4. Яким тваринам допоможуть люди, якщо охоронятимуть в лісі ялини і сосни? _______

5. Дізнайтесь, які тварини лісу охороняються законом.

Довідка. Лосі, козулі, дикі кабани. До Червоної книги занесені зубр, кіт лісовий.

7. Відгадайте загадки про лісових мешканців. Слова-відгадки запишіть до певної колонки у таблицю.

Звірі	Птахи	Комахи

1) Має він великі ікла

Ще й густу щетину.

Любить ритися в багні

Та ще й зве родину.

(Кабан).

2) Сам собі у пітьмі світить,

Аби з'їсти когось мітить.

(Вовк).

3) Хто комах з кори виймає,

Про здоров'я лісу дбає?

(Дятел).

4) Не ходжу я, а скакаю,

Бо нерівні ноги маю.

Через поле навмання

Перегнав би і коня.

(Заєць).

5) Сіренька, маленька,

а хоч якого кота

з місця зрушить.

(Миша).

6) То стрекоче, а то кряче,

То занявкає, як кішка.

Ви, напевно, здогадались --

Ну, звичайно, пересмішка.

Вона в лісі навіть ойка,

А зовуть її всі ...

(сойка).

7) Хто на собі ліс носить? (Лось).

8) Скажіть, малята, що воно за птиця?

Усе життя співати в півня вчиться.

Але й досі зна вона всього

Лиш половину пісеньки його.

(Зозуля).

9) Сам чорний, та не ворон,

Є роги, та не бик,

Шість ніг без копит.

(Жук-рогач.).

10) Не звір, не птиця,

а ніс, як спиця.

(Комар).

11) Придивися ти до них:

Бадьорі й веселі.

Тягнуть он з усіх кінців

Гілку для оселі.

Ось один спіткнувся враз,

Бо тяжка та ноша,

І спішить на поміч брат:

Сім'я ж бо хороша.

І без праці ті комахи

Будуть зовсім не ... (мурахи).

12) Довгі задні ноги маю --

Ними пісеньку співаю.

(Коник-стрибунець).

Тема. Охорона лісу

1. Доповніть речення.

дбаючи про ліс, люди насаджують ________

охороняють _____________

розвішують ______ підгодовують ______

збирають ______ прополюють _____.

2. Дізнайтеся, які рослини і тварини вашої місцевості потребують особливої допомоги.

3. Подумайте і запишіть, як допомогти лісові можете ви.

4. Прочитайте правила поведінки в природі. До кожного з них придумайте і намалюйте свій знак.

-- Не ламай гілля дерев та кущів.

-- Не пошкоджуй кору дерев.

-- Не зривай в лісах та на луках квіти.

-- Не збивай гриби, навіть неїстівні.

-- Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах.

-- Не руйнуй мурашники.

-- Не руйнуй пташині гнізда.

-- Не лови диких тваринок і не принось їх додому.

Тема. Луки.

1. Продовжіть речення.

Луками називаються ____________ .

На луках ростуть _____________ .

Тут можна зустріти комах: ________;

птахів: ________;

інших тварин:_ _________

2. Виберіть правильні відповіді.

Трави на луках ростуть високі й соковиті

тому, що там

а) достатньо вологи;

6) багато поживних речовин;

в) достатньо світла і тепла;

г) багато комах;

д) їх переорюють;

е) навесні їх спалюють.

З*. Поміркуйте!

Метелики за будь-якої погоди сідають на квітку так, щоб їхні крильця були вранці обернені на схід, опівдні -- на південь, а ввечері на захід. Чому?

4. Серед перелічених рослин підкресліть назви тих, що ростуть на луках. Королиия, жовтець, берізка, конюшина, звіробій, лобода, пирій, тимофіївка, осот, конвалія.

5. Порівняйте між собою ліс і луку. Що в них спільного? Чим вони відрізняються? Який з цього можна зробити висновок?

Тема. Поле.

1. Уважно прочитайте підручник і продовжіть ці речення.

Полем називають _____________ *

Культурні рослини поля.: __________ *

Бур'яни поля: ________________ *

В полі можна зустріти птахів: _______*

Гризуни поля.:_ _______________ .

2. Побудуйте ланцюжок живлення.

Лисиця, зерно, ховрах.

3. Допишіть, якою працею на полях зайняті селяни

узимку: ____________

навесні: ____________

влітку: ____________

восени: ____________ *

Тема. Зернові рослини.

1. Допишіть речення.

Пшеницю, жито, овес, рис, ячмінь називають_ _ _

культурами тому, що у них плід -- _ _ _ _ *

У зернових культур корінь росте _______

Стебло називається_ ____________ *

2. Порівняйте рослини пшениці і ячменю та заповніть таблицю.

Ознаки для порівняння	Пшениця	Ячмінь
Висота рослини
Форма коренів
Форма листків
Особливості стебла
Довжина колосся, остюків
форма, довжина зерна

Тема. Овочеві рослини

1. Доповніть речення.

За часом дозрівання насіння овочеві рослини поділяються на ______ _і _________*

Однорічні овочеві культури: _________*

Дворічні овочеві культури: __________ .

У теплицях та парниках вирощують: _ _ _ _ .

Щоб зібрати дорідний врожай овочевих культур, овочівникам треба: виростити _______

висадити ________ знищити ______

закласти ______*

2. Побудуйте ланцюжок живлення.

Капуста, їжак, пугач, слимак, жаба.

Зерно, змія, миша, орел.

Тема. Технічні рослини.

1. Запишіть назви технічних культур.

2. Заповніть табличку їх використання.

Технічна культура	Використання
Картопля
Цукровий буряк
Соняшник
Льон

3. Запишіть рослини у відповідні стовпчики:

Ліс Поле Луки

Льон, ряст, пролісок, королиця, конюшина, пирій, осот, кукіль, гусяча цибулька, анемона, тимофіївка, жито, буряк, кукурудза.

Тема. Бур'яни поля. Шкідники поля.

1. Продовжіть речення.

Бур'яни завдають шкоди культурним рослинам тим, що

1)_________.

2) _____________________

2. Дізнайтеся і запишіть, які бур'яни поля є лікарськими рослинами. 3. Запишіть, яким культурним рослинам завдають шкоди ці тварини.

Озима совка: ________________

Колорадський жук:_ _____________

Клоп-черепашка: _ ______________

Ховрахи, миші, хом'яки: ____________

Тема. Охорона природи. (Підсумковий урок з розділу "Рослини і тварини лісів, лук, полів").

1*. Дізнайтесь, які джерела забруднення навколишнього середовища існують у вашій місцевості. Що робиться для того, щоб зменшити їх негативний вплив на природу? Запропонуйте у короткій письмовій роботі свій шлях вирішення цих проблем.

2. Згадайте правила поведінки в природі, з якими ви ознайомилися в цьому навчальному році. Подумайте, які з них вам знадобляться під час літніх канікул

2.2 Використання тестів на уроках природознавства

За допомогою тестування на уроці тематичного опитування учнів підсумовується вивчене, перевіряються їхні знання.

Тестові завдання допомагають досконаліше перевірити знання школярів, розвивати швидку реакцію мислення дитини, а також підготувати учня до перевідних випускних екзаменів, які проходять саме таким чином на сучасному етапі розвитку школи і вузу.

ТЕСТ: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

1. Організм складається з:

а) кісток

б) м'язів

в) органів*

2. Органи є:

а) зовнішні

б) внутрішні

в) зовнішні і внутрішні*

3. Органи забезпечують людині:

а) ріст

б) життєдіяльність*

в) працю

4. До органів відносяться:

а) серце легені

б) шкіра, скелет, м'язи

в) свій варіант відповіді

5. Серце виконує функцію

а) постукування

б) перекачування крові*

в) руху

6. Легені потрібні для:

а) мислення

б) дихання*

в) життя

7. Органи травлення забезпечують:

а) рухомість організму

б) перетравлення і засвоєння їжі*

в) працездатність

8. Внутрішні органи захищають:

а) шкіру, м'язи

б) скелет

в) зовнішні органи*

9. Щоб жити людині потрібні:

а) тепло

б) скелет

в) зовнішні органи*

ТЕСТ: ТВАРИНИ

1. Всі тварини поділяються на:

а) комах, мурашок, метеликів

б) комах, птахів, звірів, риб, плазунів *

в) звірів, ящерок, лисиць

2. Основними ознаками птахів є:

а) пір'я, забарвлення

б) вміння літати

в) пір'я, дзьоб, крила *

3. Основними ознаками звірів є:

а) шерсть, народження і вигодовування малят молоком *

б) полювання на інших звірів

в) чотири лапи

4. Тварини поділяються на групи:

а) дикі і свійські *

б) свої і чужі

в) домашні і приручені

2.3 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства у системі загальної освіти

При оцінюванні навчальних досягнень з природознавства враховується:

· засвоєння на рівні вимог навчальної програми знань про об'єкти і процеси, що відбуваються у природі, сформованість понять про системи живої і неживої природи;

· сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, експерименту.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає
	2	Учень (учениця) з допомогою вчителя і користуючись підручником або робочим зошитом може знайти необхідні визначення наукових понять
	3	Учень (учениця) з допомогою вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх; спостерігає за дослідами, що їх виконують інші учні
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; частково здійснює фенологічні спостереження, виконує прості досліди без опису їх результату
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх; здійснює фенологічні спостереження, результати окремих із них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя проводить прості досліди, намагається їх пояснити
	6	Учень (учениця) самостійно відтворює частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки; здійснює фенологічні спостереження, частково робить записи їх результатів в щоденнику спостережень, з допомогою інших учнів виконує досліди, але дати їх пояснення не може
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає на окремі запитання; наводить власні приклади, розкриває властивості тіл природи, допускаючи у відповідях неточності; здійснює фенологічні спостереження, робить неповні записи в щоденнику спостережень, з допомогою вчителя проводить досліди, пояснює з окремими неточностями їх суть
	8	Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені у підручнику чи вчителем на уроці запитання, порівнює явища та тіла живої та неживої природи, встановлює відмінності між ними; здійснює фенологічні спостереження, робить записи в щоденнику спостережень, виконує досліди, пояснює їх суть
	9	Учень (учениця) демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання;розв'язує стандартні пізнавальні вправи; здійснює фенологічні спостереження і робить повні записи в щоденнику спостережень, проводить досліди в школі та вдома, пояснює їх результати
ІV. Високий	10	Учень (учениця) вільно, усвідомлено відтворює матеріал, встановлюючи зв'язки з раніше вивченим; вільно відповідає на запитання; аналізує і розкриває суть явищ природи, узагальнює, систематизує знання на основі вивчених закономірностей та понять; регулярно здійснює фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, обґрунтовано пояснює їх результати
	11	Учень (учениця) логічно і повно розкриває вивчений програмовий матеріал; аналізує і розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей та зображає їх схематично; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища; ретельно виконує фенологічні спостереження і робить записи з малюнками, графіками в щоденнику спостережень, проводить досліди, зіставляє їх результати
	12	Учень (учениця) виявляє міцні й системні знання програмового матеріалу; виконує фенологічні спостереження, робить обґрунтовані записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, оформляє їх результати

Висновки

Перевірка знань, умінь і навичок учнів та їх оцінювання виконують такі функції:

а) освітню (навчальну), суть якої втому, що вона є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша або спостерігаючи за виконанням вправ, учні звіряють з ними свої знання, ставлять запитання, доповнюють, відмічають недоліки, що сприяє повторенню та систематизації знань всіх учнів. Освітнє значення для учнів має й те, що вони слухають доповнення вчителем неповних відповідей учнів. Освітня функція чітко виявляється також у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, виконує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал;

б) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевірка і оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності: одні позбуваються зайвої самовпевненості та самозаспокоєння, другі починають відчувати впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання;

в) розвиваючу - в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислитель на діяльність, мовлення, пам'ять, увага, уява;

г) діагностичну - у процесі перевірки і оцінки виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях, навичках чунів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані не поліпшення успішності;

д) стимулюючу - схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання;

е) оцінювальну - об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;

є) управлінську - на основі перевірки та оцінювання визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому випадку вчитель коригує і свою власну діяльність - змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.

Список використаної літератури

1. Геращенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения: учебное пособие для учащихся пед. уч-щ. - М: Просвещение, 1984.

2. Друзі З.В. Цікаві вправи з природознавства. „Початкова школа” - 1986 р. №7, ст.. 38-45

3. Журавленко І.М. , Артемов О.В. Розвиток творчих можливостей учнів на уроках природознавства. „Початкова школа” - 1995 р. №3.

4. Іванов В. Примножуючи спадщину Павлиського добро творця. „Початкова школа” - 2000 р. №9, ст.. 6-8.

5. Кисельов В.С. Методика викладання природознавства в початкових класах . - Київ - „Рад. школа” - 1971 р. ст.. 45-48.

6. Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3(2) класу. „Поч.. школа” - 2000 р. №3,№2 ст. 31-34

7. Коваль Н.С. Люби і бережи рідну природу. „Початкова школа” - 1991 р. №1, ст.. 14-18.

8. Кривульченко А.І., Кривульченко Н.М. Опорні структурно -логічні схеми з природознавства. „Початкова школа” - 1996р. №3 ст. 19-25.

9. Минаева В.М. Внекласная работа по природоведению в начальных классах. - Минск, 1980.

10. Процюк А.Г. Розвиток пізнавальної активності і творчості дітей засобами природознавства. „\початкова школа” - 1991 р. №9 ст. 23-25

11. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания. - Киев, 1990.

12. Савельєва С.С. Уроки серед природи. „Початкова школа” - 1989 р. №5, ст.. 54-66.

13. Экскурсии по изучению природы родного края. - Томск, 1958.

Размещено на Allbest