Методика навчання учнів молодших класів вишиванню

Шов "штопка" має кілька видів. Найпростіший з них - переплетення поздовжніх ниток поперечними. Розглянемо й інші способи.

При заштопуванні дірочок спочатку прошивають краї дірочки стібками "уперед голку". Потім закріплюють робочу нитку вище дірочки і перекидають її справа наліво. Після цього перший ряд зліва направо прошивають петельками, набираючи на голку робочу нитку і тканину (див. малюнок "б"). Другий і наступні ряди виконують так: перекривають дірочку робочою ниткою справа наліво і роблять петлі, але тепер на голку набирають нижній край попередніх петельок і робочу нитку.

Мереживо з петельок способом шва "штопка" теж просте у виконані (див. малюнок "в"). У цих двох випадках поперечна нитка прокладається лише в першому ряду, а робоча нитка наступного ряду вколюється в петельки першого, попереднього. По боках закріплюється в тканині (додаток 5).

Найдоступнішим для дітей молодшого шкільного віку є шов "штопка" способом переплетення поздовжніх ниток поперечними. Для пояснення способу його виконання рекомендується використовувати замість тканини картон з імітованою "діркою". Для тренувальної вправи варто роздати учням заготовки: шматочки не цупкого картону з прорізаними усередині дірочками. Тільки після виконання шва "штопка" на таких заготовках учень може сміливо приступати до штопання дірочок на панчішках, шкарпетках та іншому одязі.

На вишивання хрестиком у початкових класах відводиться: у ІІ класі - 3 години; у ІІІ класі - 2 години.

Техніка вишивання хрестиком - одна з найвідоміших у народних вишивках. Ними вишивали переважно одяг і рушники. І в наш час цим швом вишивають дитячі і чоловічі сорочки, блузки, плаття, скатерті, серветки, рушники, подушки, килими, сумки, панно та ін. [5, c. 98]

Вишивати хрестиком можна по рахунку ниток, по канві або по контурах. Краса хрестикового шва залежить від точності та порядку накладання стібків: усі верхні стібки повинні переплітати нижні у одному напрямі.

Хрестиковий шов виконують двома способами:

1) при першому способі стібки укладають спочатку в одному напрямку, а потім в протилежному так, щоб вони перетиналися посередині;

2) другий спосіб важчий, але кращим утворюється шов; хрестики виконують один за одним, вколюючи голку то справа наліво, то зверху вниз (додаток 6).

У ІІ класі учні ознайомлюються з використанням канви при вишиванні хрестиком і вишивають серветку за вибором. На цю роботу відводиться 3 години.

У ІІІ класі школярі вчаться вишивати хрестиком без використання канви, по рахунку ниток. Учні шиють виріб за вибором (одяг для ляльки, футлярчик для ножиць, котушок, подушечку-гольничок) і вишивають його хрестиком.

На цю роботу відводиться 2 години.

Узори хрестиком перезнімають з таблиць чи виробів на міліметровий папір чи папір у клітинку. Щоб вишити узор, потрібно перемалювати його рапорт. Рапорт - це частина узору, що повторюється. Кожна клітинка паперу відповідає хрестикові узору. Можна заштрихувати кольоровим олівцем клітинки - хрестики на малюнку, а можна в кожній клітинці кольором малювати хрестик.

Гладь - це вишивання прямими та похилими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Існує багато видів гладі, але у початкових класах ознайомлюються з найпростішим видом - двохсторонньою вільною гладдю.

Назва цієї техніки походить від способу накладання стібків: при вишиванні двохсторонньою гладдю з обох сторін тканини утворюється однаковий малюнок.

Гладь використовується в кольорових рослинних орнаментах. Стібки накладають так: дрібні листочки вишивають косою гладдю, а ягоди - прямою (додаток 7. В більших елементах стібки гладі розташовують по формі узору: в пелюстках квіток - від краю до центра, в листочках - від краю до середини, у напрямі жилок. Інколи контур листка зашивають не повністю [5, c. 98].

Швом "протягування" виконують геометричні узори в основному червоними і чорними нитками.

Назва шва походить від техніки вишивання: робоча нитка ніби протягується через тканину.

Для засвоєння техніки протягування виконують зразок, узор якого складається з різних по довжині стібків, виконаних справа наліво зразу по всій довжині тканини. Лицеві і виворітні стібки узору чергуються між собою.

За таким принципом виконують всі узори протягування. В узорах кожен ряд може повторюватися 3-5 разів. В залежності від цього орнамент виходить ширший або вужчий.

Назва "низинка" походить від прийому вишивання. Вишивається низь з виворітної сторони. Лицева сторона узору - це виворіт вишивки. Низзю виконують геометричні орнаменти чорними або червоними нитками.

Низь виконується справа наліво стібками по всій довжині узору. Робочу нитку закріплюють петлею на одній нитці тканини справа, знизу, біля початку зразка. Знизу вверх виконують перший ряд узору.

Характерне для цього шва те, що на голку набирають і пропускають, виконуючи стібки, непарну кількість ниток тканини. Вишивання цього шва великої уваги.

Виконавши перший ряд узору, тканину повертають і знову знизу вгору, через ниточку тканини виконують другий ряд узору. Кожен наступний ряд виконують теж через ниточку тканини, і теж знизу вгору [5, c. 98].

Якщо в узорі необхідно виконати стібок на велику кількість ниток (наприклад, 7 ниток), то вишивають його так. На голку беруть 4 нитки тканини, протягують робочу нитку, потім повертаються, вколюють голку знизу через одну нитку від робочої нитки і виводять голку вертикально вгору через 4 нитки тканини. З лицевої сторони утворюється довгий стібок з замочком.

2.3 Розробка і проведення уроку за темою «Вишивання як різновид народної художньої творчості. Техніка вишивки одноколірною гладдю»

Тема: Вишивання як різновид народної художньої творчості

Мета: Ознайомити учнів з місцевими зразками вишивок, традиційними узорами і кольорами. Навчити вишивати гладдю.

Обладнання: Виставка вишитих речей. «Українська народна вишивка», різні види кольорових ниток, клаптики тканини для вишивання, нитки для вишивання, голки, ножиці, запис пісні «Вишиванка».

Хід уроку

І. Підготовка робочих місць.

ІІ. Організаційний момент

Продзвенів і стих дзвінок.

Починається урок.

Всі за парти тихо всілись

І на мене подивились.

- Подаруйте мені свої гарні, милі, світлі усмішки і почнемо урок.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Звучить пісня вишиванка «Вишиванка» (у виконанні Яремчуків).

- Сьогодні у нас незвичайний урок - урок-мандрівка в чудовому країну мистецтва - країну вишивок. Тут ми ознайомимось з різними зразками вишивок, які прикрашають одяг, оселю. Потренуємося і самі вишивати.

- Отже, основні інструменти вишивальниці - голка і ножиці. Не жахайтесь, коли ножиці раптом вислизнуть у вас з рук та ще й увіткнуться гострим кінцем у підлогу чи в землю. Це приємний забобон, власне, віковічне повір'я - чекайте на гостей.

А от якщо у вас хтось вкраде, боронь Боже, голку, знайте: крадія на тому світі чорти проганятимуть крізь вушко тієї голки. Це теж прикмета народна. Як і така, скажімо: даєте комусь голку, вколіть себе легенько, щоб не посваритися потім з тією людиною.

Хочте - вірте, а хочте - перевірте!

Ну, як ви перевірите, що нитки, виготовлені з вовняної пряжі, конопель і льону й пофарбовані рослинними барвниками, десятиліттями не линяють? Покладіть їх у житній хліб у момент його випікання в печі. Запевняю, спосіб перевірений віками! Спробуйте...

IV. Розгляд зразків вишивок.

- Перша зупинка подорожі - виставка вишивок майстерності нашої місцевості. (Діти розглядають виставку).

- Які вишиті предмети є на виставці? (Серветки, рушники, фартушки, подушки та ін.)

- Які вишивки є у вас дома?

- Що ви хотіли б мати з цих вишивок у себе вдома?

V. Пояснення нового

Українська народна вишивка - один з найпоширеніших видів народної творчості. Вона сягає своїм корінням у сиву давнину. Наш народ здавна любив прикрашати свій одяг та речі домашнього вжитку вишитими узорами.

Народне вишивання - це живе мистецтво яке постійно розвивається. Вишивки змінюються за своєю технікою виконання і гамою кольорів. Хоч сучасні вишивки в дечому відрізняються від старовини, та вони, як і тоді, є красою житла і одягу. Вони захоплюють нас своєю досконалістю.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з технікою вишивання гладдю. Гладдю називається вишивка, в якій увесь узор заповнюють стібками. Гладь буває одноколірна, яку застосовують для вишивання білизни, носовичків, скатертин, сорочок, міток, і тонова, або багатоколірна, якою вишивають диванні подушки, ширми та інші декоративні речі.

- Вишивати будемо двосторонньо.

VІ. Зупинка-веселинка (фізкультхвилинка)

Два прихлопи, три притопи

На носок, на каблучок.

Руки - вліво, руки - вправо, -

Ми танцюємо гопак.

Раз - присядьте, два - присядьте -

Гарний настрій!

Покружляли, повертілися

І тихенько всі всілись.

VІІ. Тренувальні вправи з вишивання.

Зупинка четверта. «Умілі ручки»

1. Технологія виготовлення вибору.

Насамперед виберіть малюнок для вишивання. Спочатку наносимо малюнок на тканину. У праву руку беремо олівець, а лівою рукою тримаємо тканину, яка лежить на парті. Далі малюємо листочок. Тепер усі беруть у руку голку з зеленою ниткою. Починаємо робити стібки дуже обережно, але упевнено. У вишивці гладдю весь малюнок заповнений стібками. Кладуть прямими або косими стібками, причому вишивку виконують зліва направо. Одноколірною гладдю вишивають різними стібками. Виконуючи роботу, треба уважно стежити за тим, щоб стібки були рівні, не переходили за край і лягали б щільно один до одного, точно в одному напрямі. Голку тримають вістрям до себе. Перший стібок роблять середнього розміру, виводячи голку на середині цього стібка. Другий стібок роблять такий, як перший, і голку щоразу виводять на середині попереднього стібка.

Техніка роботи показана в додатку 6.

Учитель, виконуючи роботу, демонструє дітям. Показує, що на зворотній стороні утворюється такий самий малюнок.

2. Самостійна робота учнів

Учитель слідкує за роботою учнів, допомагає їм.

3. Оцінювання виробів.

VІІІ. Підсумок уроку та аналіз виконаних робіт

ІХ. Прибирання робочих місць.

2.4 Основні проблеми, які виникають при вивченні теми «Вишивання»

Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках трудового навчання.

Учні значно легше засвоюють знання з обробки паперу,пластиліну та інших матеріалів, так як з ними вони зустрічаються з раннього віку. До школи дуже мала кількість дітей уміє шити чи вишивати. Навчання цим видам діяльності відсутнє у дитячих садках. Рідко вчать дітей-дошкільнят шиттю у сім'ях. Тому уроки з шиття у початкових класах, особливо в І класі, викликають у дітей значні труднощі.

Труднощі виникають також через специфіку технологічних операцій. Дрібні м'язи рук дітей 7-8 років ще слабо розвинені. Координація рухів не відпрацьована, а при шитті, вишиванні саме потрібна плавність і послідовність рухів. Технологія найелементарніших швів вимагає виконання точних, ледь помітних, але цілком визначених рухів [33, c. 23].

З'являються труднощі при розрізуванні тканин, при підгинанні і підшиванні країв виробів. Такі труднощі вимагають на початковій стадії навчання шиттю, вишиванню використання продуманих прийомів навчання.

На виготовлення навіть самих простих виробів витрачається значно більше часу, ніж при роботі з папером, тому у дітей часом зникає інтерес до виконуваної роботи. А результати праці, як відомо, в молодшому віці є важливим фактором трудового навчання.

Вчителі застосовують різноманітні прийоми навчання шиттю, але головним чином використовують інструктаж, різні демонстраційні таблиці.

Визначається напрямок стібків, від шва з лицевої і виворітної сторони. Зупиняються на призначенні швів. Дуже добре, якщо вчитель підготує і продемонструє зразки кількох виробів, як надалі належить виконати учням.

Деякі прийоми первинного ознайомлення зі швами:

1. Виконання ручних швів на папері в клітинку.

2. Виконання ручних швів на цупкому папері, на якому попередньо зроблені отвори шилом або товстою голкою.

3. Виконання ручних швів на тонкому пластику, на якому попередньо зроблені отвори шилом.

4. В окремих випадках первинне ознайомлення з ручними швами здійснюється зразу на тканині, заздалегідь розміченій. Ця розмітка відповідає тій, яку рекомендувалося виконувати на цупкому папері. Олівцем проводять тонкі прямі рисочки і на них на однаковій відстані ставлять крапки [33, c. 24].

Необхідно з перших уроків з вишивання робити подвійні проколи, так як техніка виконання всіх наступних швів побудована на цьому принципі.

Для більш успішного вивчення швів учнями використовуються різні наочні пристосування, які демонструє вчитель. Найпростішим пристосуванням є шматок картону (500х200 мм), на якому проведено п'ять тонких ліній. На кожній лінії на відстані 10 мм одна від одної нанесено точки. В цих точках попередньо зроблені отвори шилом (щоб на уроці не тратити час на проколювання картону голкою).

Для демонстрації виконання шва потрібно мати товсту канцелярську голку, щоб її було видно всім учням. Замість звичайних ниток застосовують яскравий шнур, тасьму.

Використання такого пристосування при вивченні швів допоможе дітям зрозуміти послідовність накладання стібків.

Знання і вміння з обробки тканин і текстильних матеріалів у рівній мірі необхідні як дівчаткам, так і хлопчикам. Уміння і навички з шиття і вишивання є важливим елементом в праці з самообслуговування. Любов до шиття і вишивання, привита дітям з раннього віку часто зберігається на все життя.

Політехнічні знання, отримані учнями на уроках шиття і вишивання, розширюють їх світогляд, збагачують уявлення про поширені в житті людини тканини, волокнисті матеріали, про галузі промисловості, зв'язані з виробництвом тканин і волокнистих матеріалів. Головним чином учні одержують початкові відомості про текстильну, швейну промисловість, про народні традиції шиття і оздоблення одягу, відомості з народознавства та українознавства.

Учні бачать, скільки праці витрачається на те, щоб створити тканини, одяг, оздобити їх. Екскурсії допомагають провести бесіди про бережливість і акуратність, про повагу до праці дорослих.

На уроках трудового навчання вишивка розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції - естетичну, пізнавальну, комунікативну. В процесі практичних занять учні одержують навички роботи з різними інструментами та приладдям, головним чином з голкою, ножицями, наперстком.

Висновки

В результаті виконання поставлених у роботі завдань слід зробити наступні висновки.

Поєднання вчителем демонстрацій натуральних предметів зі словом робить навчання більше дохідливим, збуджує у дітей інтерес до трудового завдання, творчу ініціативу. У результаті активно спрямованого спостереження за зразком виробу діти самі встановлюють, із чого починати роботу, з яких елементів побудувати розгортку, які приготувати матеріали, за допомогою яких інструментів й яких прийомів здійснити технологічні операції. Особливо корисними на уроках навчання вишиванню є евристичні бесіди, які поєднуються з демонстраціями. У цьому випадку учні не лише спостерігають за об'єктами; учитель спонукує їх до самостійного пошуку раціональних шляхів проведення трудового процесу.

Найбільш послідовним й повним є перехід від репродуктивної до індивідуальної діяльності з врахуванням індивідуальних особливостей кожного учня, що можна здійснити за рахунок застосування програмованих методів навчання. Програмовані методи навчання варто розглядати як принципово нову форму самостійної роботи учня, що включає в себе певні дози інформації, покрокові навчальні процедури зі спеціальними завданнями, що дозволяють проводити оперативний контроль за своїми діями. В кожному конкретному випадку, вчитель добирає таку структуру, яка більш ефективно вирішує поставлені перед учнями навчально-виховні завдання.

В результаті виконання роботи було з'ясовано, що перш ніж почати вишивку виробу, необхідно постаратися на окремих шматочках матеріалу визначити декоративні можливості вивчених швів і вибрати найбільш відповідну фактуру тканини і вид застосовуваних ниток. Малюнок на тканині необхідно зробити напівм'яким олівцем з підготовленого заздалегідь ескізу.

Практичні роботи з вишивання розвивають окомір, що є важливим елементом трудової підготовки.

Якість роботи залежить від точності й акуратності дитини. Удосконалення цих навичок в значній мірі залежить від того,як вчитель зуміє зацікавити учнів до роботи і вплине на розвиток їх пізнавальних інтересів.

У ході навчання тем з вишивання учні отримують цінну інформацію про розвиток мистецтва вишивки на Україні, ознайомлюються з художніми традиціями нашого народу.

Практичні роботи з вишивання формують художні здібності учнів, мислення і естетичне сприймання творів декоративно-прикладного мистецтва, розвивають і удосконалюють трудову культуру, вміння планувати і організовувати свою роботу.

Час, відведений програмою на роботу з тканиною і волокнистими матеріалами, дає можливість здійснити елементарну політехнічну і практичну підготовку вишивання і шиття.

Однак, враховуючи особливості навчання дітей цим видам праці, необхідно відзначити, що для закріплення і удосконалення практичних умінь треба ширше практикувати позаурочну роботу, залучати батьків, старшокласників, особливо в організацію додаткової роботи з дітьми в групах продовженого дня, в гуртках вишивання.

Список використаної літератури

1. Беркун О. Народна вишивка // Почат. освіта. - 2005. - № 4. - С. 12-14.

2. Бойко А.М. Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва: на прикладі полтавського вишиваного рушника: навч.-метод. посібник. / А. М. Бойко, В. П. Титаренко. - Полтава: "Верстка", 1998. - 72 с.

3. Веремійчик І.М. Методика початкового навчання в початковій школі. - Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. - 276 с.

4. Веремійчик І.М. Уроки трудового навчання в початкових класах: Посібник для вчителя. - К.: Педагогічна думка, 2003. - 112 с.

5. Вишивання: навчання початкових швів // Позаклас. час. - 2006. - № 15-16. - С. 94-98.

6. Гасюк Е.О. Художнє вишивання: альбом / Е. О. Гасюк, М. Г. Степан. - 3-є вид.,перероб. и доп. - К: Вища школа, 1984. - 247 с.

7. Гончар І. Український рушник / І. Гончар // Наука і культура. Україна: щорічник. - К., 1988. - Вип. 22. - С. 422-429.

8. Денисенко Л.І., Тименко В.П. Трудове навчання: підручник. - К.: Педагогічна думка, 2003. - 104 с.

9. Захарчук-Чугай Р.В. Вишивка / Р.В. Захарчук-Чугай // Народні художні промисли УРСР. - К., 1986. - С. 9-19.

10. Кара-Васильєва Т. Вишивка // Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. - Опішне, 1999. Кн. 2. - С. 223-233.

11. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки. - К.: Мистецтво, 2008. - 464 с.

12. Литвинець Е.М. Шийте-вишивайте. - К.: Веселка, 1983. - 63 с.

13. Маркуцкая С.Э. Методика обучения современным технологиям вышивки // Шк. и пр-во. - 2005. - № 5. - С. 23-29.

14. Маслов С.И. Развитие творческих возможностей младших школьников на уроках трудового обучения // Начальная школа. - №8. - 1989. - С. 74.

15. Мельничук Ю. Роздуми про вишивку // Укр. культура. - 2002. - № 7. - С. 24-25.

16. Ми вчимося вишивати: // Позаклас. час. - 2004. - № 23-24. - С. 115-124.

17. Мороз О. Проектування та виготовлення виробів у процесі вивчення української народної вишивки // Труд. підготов. в закл. освіти України. - 2005. - № 3. - С. 8-12.

18. Муравська Т. Українська вишивка // Труд. навчання. - 2008. - № 12. - С. 33-36.

19. Орел Л.У веселковій гамі кольорів: мистецтво вишивки // Укр. культура. - 2008. - № 3. - С. 34-35.

20. Палієва В. Гурток "Українська вишивка" // Почат. освіта. - 2005. - № 44. - Вкладка - С. 5-8.

21. Панченко Л.М. Вишивання: альбом / Л. М. Панченко. - К.: Техніка, 1990. - 22 с.

22. Савка Л. Регіональні особливості української вишивки // Труд. підготов. в закл. освіти. - 2001. - № 3. - С. 49-52; № 4. - С. 25-28.

23. Сидор О. Стародавні шви української вишивки // Труд. підготов. в закл. освіти. - 2007. - № 3. - С. 47-49.

24. Сорокина Л.М. Учись вишивать: альбом. - 5-е изд. - К.: Рад. шк., 1989. - 78 с.

25. Струнка М.Л. Українська народна вишивка // Рад. шк. - 1990. - № 5. -С. 47-49.

26. Теліженко О. Майстерні народної вишивки // Родовід. - 1991. - № 2. - С. 21-27.

27. Терплюк М.В. Українська народна вишивка // Позаклас. час. - 2007. - № 8. - С. 53-55.

28. Трудове навчання. Стежинка до майстерності: посібник / упор. Веремійчик І.М. - К.: Педагогічна думка, 2002. - 236 с.

29. Хорунжий В.І. Календарне планування з трудового навчання 1-4 класи. - Тернопіль: Підручники&Посібники, 2002. - 24 с.

30. Цибульова Г.К. Ручне вишивання. - К.: Техніка, 1982. - 55 с.

31. Чарівний світ вишивки / авт-укладач Н. Б. Захарова. - К.: НБУ, 2004. - 11 с.

32. Шутяк В.Г. Методика трудового навчання в початкових класах: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Рівненський держ. гуманітарний ун-т. - Рівне, 2001. - 278 с.

33. Яременко Г. Мистецтво вишивання - різновид народної творчості // Труд. підготов. в закл. освіти. - 2006. - № 3. - С. 22-24.

Додатки

Додаток 1

Інструменти та матеріали для вишивання

вишивка декоративний ужитковий мистецтво початковий

Подушечки для голок і булавок:

а) приклеєна до коробочки з булавками;

б) з кишенькою для зберігання дрібних інструментів;

в) ручна, прикріплена до гумки на пасочку.

Додаток 2

Обладнання куточка з інструментами і матеріалами для вишивання

Додаток 3

Виконання основних стібків

Зметування деталей стібками "вперед голку".

Заметування зрізів стібками "вперед голку".

Позначення контурів викройок стібками "вперед голку".

Додаток 4

Шов "через край"

а) з'єднання шарів тканини;

б) з'єднання "встик";

в) шов "через край" у двох напрямках.



Обметувальні стібки: а) утворення петлі; б) обметування зрізів; в) ажур, виконаний обметувальними стібками; г) декоративні стібки; д) обметування прямого кута; е) обметування заокруглень; є) рельєфна вишивка; ж)розташування стібків по колу.

Додаток 5

Шов "штопка":

а) переплетення поздовжніх ниток поперечними;

б) штопання петельками;

в) мереживо з петельок, утворене швом "штопка"



Узори вишиті за допомогою шва "штопка".

Додаток 6

Хрестикові шви

а) схеми узорів;

б) спосіб виконання стібків;

в) спосіб виконання стібків.

Додаток 7

Вишивання гладдю

а) вишивання дрібних листочків;

б) вишивання ягід;

в) вишивання пелюсток квіток, розташовуючи стібки за формою узору;

г) контур листка, зашитий не повністю.

Размещено на Allbest.ru