Загальні питання музичного виховання дошкільників

Дуже зручні таночки як "Запрошення" під українську народну мелодію (спочатку рухи виконують більш підготовлені діти, а потім танцюють всі). Бажано більш складні рухи відпрацьовувати з дітьми окремо.

Таночки зі співами і хороводами: дуже корисні для дітей з вадами мови. Вони допомагають їм координувати співи та рухи. Вони також можуть використовувати не тільки на музичних заняттях, а й в самостійній музичній діяльності. При добірці таких таночків треба враховувати навички дітей у співах та рухах, щоб, як кінцевий результат, вони могли рухатися під свої співи, що дає вражаючий коррекційний ефект. Прикладами таких таночків можуть бути композиції Р. Борисової "Запрошення" (на музику "Святкова полька" Вітліна) та "Хоровод дружби" (американська народна мелодія).

Гра, яка має відношення до музично-ритмічних рухів є основним видом діяльності дітей цього віку. Музичні ігри мають велике значення у музичному розвитку дітей з їх допомогою у цікавій та невимушеній формі можна з успіхом вирішувати коррекційні задачі.

Сюжетні інструментальні ігри відрізняються яскравим музично-ігровим змістом. В таких іграх персонажі, та відносини між ними. На все це діти реагують емоційно та діяти творчо, дотримуючись розвитку сюжету.

Треба пам'ятати: чим більше у дитячому закладі приділяється уваги розвитку особистості кожної дитини і вдосконаленню її емоційно-вольової сфери, тим простіше сюжетно-рольові ігри входять у життя дітей.

Несюжетні інструментальні ігри зазвичай включають елементи змагань, з їх допомогою вирішуються рухові задачі - ритмічні та творчі. Наприклад, у грі Л. Михайловського "Не ворушись" на музику Б. Можжевєлова, діти повинні зробити цікаву фігуру і завмерти в такому положенні: часто в таких іграх використовуються різні предмети (бубон, брязкальця, та інші).

За допомогою цих ігор зі співом можна вирішити багато задач музичного виховання: формування цікавості до музики і співів, розвиток музичного слуху, пам'яті, відчуття ритму, чистоти інтонування, а також коррекційні задачі (нормалізація психічних процесів і властивостей, тренування рухового апарату, тощо). За допомогою цих ігор легше відпрацьовувати координацію рухів і співів.

Творчість у музичному вихованні формує у дітей розвиток творчої активності, імпровізації у співах, музично-ритмічних рухах, а також грі на дитячих музичних інструментах.

Для цього потрібно:

· Достатньо розвинуте музичне сприйняття.

· Деякий об'єм знань, умінь та навичок у тому, чи іншому жанрі музичної діяльності.

· Зацікавленість музичного керівника та його підготовленість у даному питанні.

· Добірка музики, яка несе емоційне та смислове навантаження, визиває у дітей бажання рухатись.

· Вибір цікавого завдання, пов'язаного зі співами, чи грою на дитячих музичних інструментах.

У дітей творчу активність можна формувати у слідуючих ситуаціях:

· При передачі характерних образів в іграх, хороводах, вправах.

· У танцювальних імпровізаціях, у яких діти будуть самостійно відповідати на музику рухами.

Спочатку діти можуть самі обирати лише якісь знайомі танцювальні рухи і виконувати їх, доки звучить музика; у подальшому вони намагаються об'єднати кілька рухів, а іноді навіть додати щось своє.

У цій роботі можуть бути корисними танцювальні вправи "Дзеркало", "Хто краще станцює?", "Танок з бубонами", "Фінальний галоп".

Можна використовувати (у грамзапису) народні танцювальні мелодії різного характеру вальси, польки сучасні танцювальні мелодії.

Завдяки заняттям з розвитку творчих здібностей, багато дітей розкривають свій потенціал, стають більш впевненими у своїх можливостях, і тому більш активними.

Неможна недооцінювати роль фольклору на музичних заняттях для дітей. Тому, якщо заклад російськомовний, треба спілкуватися обома мовами.

Зазвичай використовуються слідуючи жанри фольклору:

· Народні пісні для слухання (у виконанні дорослого або у запису).

· Хороводи, таночки.

· Народні ігри.

· Народна поетична творчість (казки, приказки, прислів'я вірші).

Народна творчість виконує виховно-освітню функцію.

· Сприяє розвитку пам'яті: у творах усної народної творчості зустрічається багато повторень, що допомагає дітям краще запам'ятати, а потім переказати їм зміст.

· Впливає на оздоровлення організму: у таких приказках, як "Сорока - ворона", "Куй, куй молоток" - допомагають дітям самостійно робити масаж пальців, а також впливати на біологічно активні точки, що містяться на руках і ногах дитини.

Опановуючи будь-яку форму музичної діяльності, важливо враховувати такі принципи: комплексне розв'язання основних цілей музичного виховання; систематичність; послідовність.

Усі перелічені форми музичної діяльності допомагають формувати навички активного сприйняття музики, збагачують музичний досвід дітей, прищеплюють їм знання, у цілому є важливою передумовою збагачення музичної культури дітей.

У процесі різноманітних форм музичного сприйняття діти дізнаються, осягають, освоюють закономірності музичної мови, навчаються усвідомлювати і відтворювати музику, долучатимуться до знань нотної грамоти. Усе це розширює кругозір дітей, дає можливість значно підвищити рівень виконавчих навичок, розвинути музичні здібності дітей.

Кожен вид музичної діяльності, маючи свої особливості, передбачає оволодіння дітьми тими способами діяльності, без яких вона не можне здійснити, і неабияк впливає специфічним впливом на розвиток дітей. Тому вкрай важливо в музичному вихованні використовувати усі види музичної діяльності.

2.4 Форми організації музичної діяльності в дитячому садку, їх характеристика

музичний дошкільник виховання педагогічний

У дошкільному закладі, як правило, використовується 4 сфери організації музичної діяльності дітей: музичне заняття, свята та розваги, музика в повсякденні, самостійна музична діяльність дітей.

Окрім вищезгаданих, існують спеціальні форми, як-то: логоритміка; психогімнастика; ігротерапія.

Ці спеціальні методики направлені на корекцію психічних процесів та властивостей особистості, але всі вони пов'язані з різними видами музичної діяльності: слуханням музики, співами, грою на музичних інструментах, ритмічними рухами.

При проведенні музичних занять слід враховувати наступне:

· Вікові, діагностичні та індивідуальні властивості дітей. Від цього будуть залежати програмні задачі, музичний матеріал, а також прийоми, які будуть використовуватися.

· При плануванні заняття важливо також враховувати місце занять у денному розкладі. Від цього залежить, з чого ми будемо починати: зі співів, слухання, чи з музично - ритмічних рухів.

· Непогано мати кілька сценаріїв заняття, та творчо підходити до його будови та проведенню.

· Добре, якщо перед музичним заняттям вихователь настроїти на нього дітей: організує рухову, чи емоційну розрядку після проведеного заняття, а потім підведе до музичної зали.

· На самому заняття музичному керівникові важливо упіймати момент, коли всі діти дивляться на нього, слухають, а, головне - чують.

· На кожному заняття важливо виховувати бажання почути, зрозуміти, використовуючи різня педагогічні прийоми: ігрові, мовні, наочні, практичні.

Цікаве свято викликає багато позитивних емоцій у дітей, та допоможе закріпити та розширити їх знання, вміння та навички у різних видах музичної діяльності; допоможе розвинути творчі здібності та можливо, змінити в позитивний бік свою самооцінку, що дуже важливо для дітей з вадами мови, які мають ряд негативних психологічних властивостей, як то недостатність розвитку емоційно - вольової сфери, неадекватність самооцінки, та ін.

Ще ж важливо пам'ятати при підготовці свята для цієї категорії дітей:

· Сценарій складається не тільки з урахуванням тематики свята, але й діагностичних, вікових властивостей, дітей, а також пори року.

· Сценарій обговорюється разом музичним керівником, вихователями.

· Дуже важливо знайти таку форму, проведення свята, яка б викликала б цікавість у дітей, не перенапружуючи їх підготовкою.

· Багато радощів дітям приносять виступи співробітників. Доцільно, якомога більше залучати їх особливо на початку року, коли йде процес адаптації.

· Треба пам'ятати про почуття міри і не перевантажувати сценарій піснями, таночками чи віршами.

· Після свята доцільно було б проаналізувати його разом з колегами, щоб з'ясувати, що воно дало дітям, які задачі були успішно вирішені та на що слід звернути увагу в подальшій роботі.

· Інколи корисно провести повтор свята у формі розваг, частково використовуючи матеріал, який діти добре знають.

Якщо говорити про розваги, то їх можна проводити у більш різноманітних формах, ніж свята.

Музичні концерти:

· концерт, присвячений творчості якогось композитора.

· концерт, присвячений народній пісні.

· концерт однієї групи дітей для іншої.

· концерт учнів музичної школи

Літературні концерти:

· концерт, присвячений творчості письменників і поетів

· зустріч з дитячими поетами

· концерт, присвячений фольклору

Музично-літературні концерти, наприклад "Пори року".

Вечори гумору.

Вечори дружби.

Дні народження дітей.

Ляльковий театр.

Інсценівки казок.

Спортивні вечори відпочинку.

Вечори загадок.

Слухання казок у грамзапису.

Музичні конкурси.

Ще одна із форм - це самостійна музична діяльність. Самостійна музична діяльність допоможе дитині "розкритися": по-своєму відобразити те, з чим вона познайомилась на музичних заняттях та за межами дитячого закладу.

Вправи у співах, рухах з ініціативи дітей стають як би продовженням музичних занять та допомагають у роботі над формуванням співочих і рухових навичок, розвиваючи їх творчі здібності.

Що ж входить до самостійної музичної діяльності дитини?

· Вправи в співах, таночках, хороводах. (діти самі організовують і проводять такі імпровізовані музичні розваги).

· Музично-дидактичні ігри ( проводяться за ініціативою дітей).

· Гра на дитячих музичних інструментах, які проводяться в групі.

· Музичні заняття, які організовують самі діти.

Вихователю та музичному керівникові слід помітити таку ініціативу, підтримати її, заохотити та націлити менш активних дітей на цю форму роботи.

Цікава, різноманітна музика, яка звучить у різних куточках дитячого закладу збагачує життя дитини, формує гарний настрій, а також дає гарний корегуючий ефект.

Музика може використовуватися на всіх заняттях.

· Під музику можна і треба робити фіззарядку.

· Музика повинна звучати на заняттях з фізкультури

· На заняттях з розвитку мови і ознайомленням з оточуючим, на малюванні.

· На заняттях з математики можна робити фізкультурну хвилинку під "Пісня про зарядку" (муз. В. Вітліна, сл. Н. Князєвої) або "Ось як ми можемо" (муз. О. Тілічеєвої, сл. Н. Френзель). Дуже пожвавить заняття з ознайомлення з оточуючим на тему "Весна" ("Зима", "Осінь") музика П. І. Чайковського, або Вівальді (у запису).

· На заняттях з малювання музика може використовуватися як фон.

2.5 Методи та прийоми музичного виховання

Дуже важливо, які методи і прийоми використовуються в роботі з дітьми. Наочні методи:

До наочних методів можна віднести наочно-слухові, наочно-зорові прийоми і тактильно-м'язову наочність.

Теза Бориса Асафьєва "Почути її (музику) - це вже зрозуміти" - може стати епіграфом до роботи музичного керівника.

Виразне виконання музичного твору викликає у дитини емоційний відгук, допомагає швидше знайти шлях до її серця та розуму, ніж слова, які дитина не завжди вірно сприймає.

Основні наочно-слухові прийоми.

· Виконання музичного твору, співи музичного керівника, вихователя, дитини.

· Слухання інструментальної і вокальної музики (аудіо запис).

· Використання різних видів фольклору: (мовного, пісенного, інструментального, тощо).

· Використання в якості наочності музичних інструментів (металофона, бубону брязкальців, тощо).

Наочно-зорові прийоми.

· Показ педагогом різноманітних прийомів виконання з усіх видів діяльності (співи, музично-ритмічні рухи). Вкрай важливо використовувати цей прийом на початку навчального року, коли навички у дітей недостатньо сформовані чи відсутні взагалі. Важливо пам'ятати про "дзеркальне" відображення деяких рухів.

· Показ прийому дітьми, які добре його засвоїли.

Для розвитку уваги, та вміння аналізувати можна використовувати порівняння, коли діти самі обирають варіант із двох показів - вірного, та невірного. А потім разом з дітьми роблять вірні рухи ще декілька разів, щоб вірний зразок надовго залишився у пам'яті.

· Іноді використовується прийом з підкресленими помилками. Наприклад у співах, коли діти не проспівують твердих закінчень слів.

Усі ці прийоми пожвавлюють заняття, піднімають настрій дітей, підштовхують до вірного виконання, мобілізують увагу при сприйнятті завдання та його виконанні. Добре також використовувати жести, які вказують на висоту звуку, або на акцент при виконанні, а також міміку, допомагають дітям відчути, з яким настроєм треба виконувати пісню, чи танок.

Окрім вищеназваних наочно-зорових прийомів треба використовувати наочність: ілюстрації, малюнки, музично-дидактичні ігри, іграшки, атрибути, тощо.

Говорячи про тактильно-м'язову наочність ми маємо на увазі індивідуальну допомогу педагога, як на занятті так і в повсякденні при виконанні того, чи іншого руху. Можна доручити роль помічника більш розвинутим дітям.

Методи.

· Найбільш використовується метод пояснення.

Ступінь їх складності залежить від профілю дитини, пори року та інших чинників. Пояснення, особливо на початку року, повинне бути коротким, чітким, емоційним.

· Вказівка.

· Запитання.

Вони повинні бути чіткими, зрозумілими. Це - один з найбільш важливих мовних прийомів: він збуджує мислення, активізує увагу, розвиває пам'ять. Існують також інші прийоми. Це - інструкції, сюжетні оповідання, пояснення, бесіди, команди.

· Практичний метод, або метод вправ.

Він пов'язаний з багаторазовим повторенням важких місць, або всього твору в цілому. Діти у своїй більшості потребують найбільшої кількості при засвоєнні рухів, формуванні навичок у співах, слуханні, тощо, тому роль вправ тут дуже велика.

Дуже корисні вправи без музичного супроводу під рахунок на протязі 1-2 хвилин. Вони допомагають оволодіти своїм тілом, краще відчути самі рухи, його техніку, уникнути помилок при розучуванні.

Ці вправи вчать приймати вірне вихідне положення, та вірній роботі рухового апарату в цілому.

Найбільш часто використовуються такі прийоми:

· вправи дітей за показом дорослого (практичний + наочний методи);

· показ і пояснення педагога (наочний + мовний);

· пояснення педагога та вправи дітей (мовний + практичний);

· індивідуальна допомога педагога слабким дітям (тактильно-м'язова наочність + вправи ).

2.6 Розробка плану-конспекту музичного заняття та аналіз використаних на ньому методів і прийомів роботи, складання сценарію свята чи музичної розваги

В даному параграфі роботи буде представлена розробка план-конспекту музичного заняття на тему "Чарівні рухи" в дошкільному закладі.

Практичної значимості.

Музично-ритмічні рухи є синтетичним видом діяльності, отже, будуть розвивати й музичний слух і рухові здатності, а також психічні процеси, які лежать у їхній основі. Основна спрямованість синтезу музики й пластики - психологічне розкріпачення дитини через освоєння свого власного тіла.

Швейцарський педагог і музикант Е.Жак Далькроз уважав, що "з перших років життя дитини варто було б починати виховання в неї "м'язового почуття", що в першу чергу сприяє більш живій й успішній роботі мозку".

Рухи під музику використовуються як засіб корекції й лікування при різних патологіях: стає менше проблем у дітей з розвитком мови, уваги, пам'яті, мислення, формування гарної постави.

Ціль.

Розвиток музично-ритмічних рухів через їхню інтеграцію на занятті в усі види музичної діяльності.

Завдання.

1. Продовжувати вчити дітей сприймати музичні образи й погоджувати рухи з їхнім характером.

2. Закріплювати вміння відчувати в музиці ритмічну виразність, передаючи її в рухах.

3. Закріплювати первісні знання нотної грамоти.

4. Розвивати вміння співробітництва й співтворчості в колективній музичній діяльності, виховувати творчі здатності в танцях, емоційну чуйність.

Ступінь новизни.

Пропонується система роботи з розвитку рухових якостей й умінь дітей, що передбачає варіативні ігрові форми. Завдяки різноманітній тематиці запропонованого музичного репертуару програми А.І. Бурениної "Ритмічна мозаїка", дитина опановує не тільки руховими навичками й уміннями, але також і досвідом творчого осмислення музики, її емоційно-тілесного вираження; здобуває досвід пластичної інтерпретації музики.

Умови реалізації й впровадження.

Діти у віці від 5 до 7 років. Система фронтальних й індивідуальних занять.

Перспективні застосування досвіду в масовій практиці.

Необхідно вчити дітей вільно й усвідомлено володіти різними видами ритмічних рухів, тому що це є музично-ритмічним психотренінгом, що розвиває увагу, пам'ять, рухливість і гнучкість розумових процесів, спрямованим також на розвиток емоційності, творчої уяви, фантазії, здатності до імпровізації рухів під музику.

Інструментарій.

Нотний стан, набір нот, маски - "ободок" із зображенням тварин, птахів, ковпачки клоунів, музичні інструменти: металофони, виріб, що зображує Птаха-Музику.

План-конспект музичного заняття "Чарівні рухи".

Ціль.

Розвиток музично-ритмічних рухів через їхню інтеграцію на занятті в усі види музичної діяльності.

Програмні завдання.

1. Продовжувати вчити дітей сприймати музичні образи й погоджувати рухи з їхнім характером.

2. Закріплювати вміння відчувати в музиці ритмічну виразність, передаючи її в рухах (плавні рухи рук, удари в різному ритмі, легкий, ритмічний біг).

3. Закріплювати первісні знання нотної грамоти (назви нот, скрипковий ключ, нотний стан).

4. Розвивати вміння співробітництва й співтворчості в колективній музичній діяльності, виховувати творчі здатності в танцях, емоційну чуйність.

Словникова робота.

1. Ввести в словниковий запас дітей слова (предки, образ).

2. Активізувати словник дітей музичними термінами (ноти, скрипковий ключ, нотний стан).

Методи й прийоми.

1. Словесні: пояснення, вказівки, художнє слово, загадки, питання до дітей, відповіді дітей, музична оцінка педагога.

2. Наочні: наочне моделювання, сюрпризний момент (поява Птаха-Музики), розглядання картини.

3. Практичні: показ дітьми (гра на металофоні) виконання музично-ритмічних рухів по підгрупах. Музична загадка. Імітація рухів тварин.

Попередня робота.

1. Індивідуальна робота з дітьми.

2. Музично-ритмічна гра "Зобрази тварин".

3. Знайомство з нотною грамотою.

Устаткування.

Нотний стан з нотами, металофони, набір масок тварин. "Птах-Музика", картина "Зоопарк".

Технічні засоби.

Музичний центр й аудиозаписи: Поль Моріа "Жайворонок"; музика Зацепіна "Бешкетники" до к/ф "Кавказька полонянка". Болгарська танечна мелодія "Кремена", музика А. Арскос.

Організація дітей. Форма проведення заняття - групова.

Хід заняття.

Діти вільно входять у зал, вітаються.

Музичний керівник: Діти, сьогодні до нас на заняття прилетить Птах-Музика. А може він вже тут? Подивитеся - конверт (читає). Неприємна звістка: наш Птах-Музика потрапив в біду, але ми їй допоможемо звільнитися від чаклунських чарів, якщо зберемо всі ноти на нотному стані, а щоб їх зібрати, треба виконати завдання. А скільки нот ви знаєте? Давайте назвемо. (називають по ланцюжку).

Рівно сім кольорів у райдуги,

А в музики сім нот.

На землі для нашої радості

Вічно музика живє.

Готові ви допомогти Птахові-Музиці? А от і перше завдання. Хлопчики, - сідайте на стільці, а дівчата під музику передадуть у рухах образ прекрасних птахів.

Танець "Птаха" муз. Поля Моріа "Жайворонок" (сб. "Ритмічна мозаїка").

Відзвучала прекрасна музика, - з'явилася перша нотка. Значить треба виконувати наступне завдання. Діти вільно встають біля приготовлених заздалегідь металофонів.

- Скажіть, як називаються ці інструменти?

- Правильно, - металофони.

- А де ж на музичних інструментах учаться грати діти?

- У музичній школі.

Напевно ми з вами й потрапили в музичну школу, а значить ви зараз стали її учнями.

І якщо відгадаєте музичну загадку, проспіваєте попевки, може бути тоді музика зможе звільнитися від чарівних чарів.

Дві дитини по черзі грають попевки "Ходить зайка", "Волошка". Інші довідуються та називають.

Правильно довідалися попевки, а дівчинки зіграли без помилок. Значить з'являється ще одна нота. Вихователь прикріплює ноту на тонний стан.

Тепер ці попевки потрібно проспівати. Співають під акомпанемент металофона.

Із завданням упоралися. Тому з'являється третя нота. Музичний керівник запрошує дітей до мольберта для розглядання картини. Наше наступне музичне завдання почнеться із загадки.

У дітей у дитячому саду

Багато є іграшок.

Ляльок, сопілочок, каченяти

Кубиків, петрушок,

Але є ще одна гра,

Цікавіше усіх вона,

Клітки рядком стоять,

Звірі в клітках тих сидять?

Правильно: - Це зоопарк великий,

Дивний такий!

Давайте пограємо в зоопарк! Беріть шапочки, а я скажу чарівні слова. Діти надягають шапочки, встають вільно по залі.

Музичний керівник:: Чудо, чудо створи,

Усіх у звіринок перетвори.

Вам потрібно виконати такі рухи, щоб вони підходили до образу кожного із цих тварин. І в кожному образі буде присутня музика.

Діти співають пісню "Зверобика", і виконують образні рухи.

Музичний керівник: Постаралися, напевно повинна з'явитися наступна нотка. Діти знімають шапочки.

А зараз підійдіть до інструмента. Діти сідають на стільці.

Послухайте п'єсу, скажіть як вона називається, і хто написав цей твір.

Звучить п'єса "Клоуни", музика Кабалевського.

Відповіді дітей.

1. А де ми можемо зустріти клоунів?

2. А для чого вони потрібні нам?

3. А ви любите дивитися на клоунів?

Ви правильно довідалися п'єсу, назвали композитора, і в нас уже з'явилася п'ята нота.

А раз усім подобається дивитися на клоунів, цей образ зараз у нас приймуть хлопчики, і виступлять дійсними бешкетниками, а музика їм у цьому допоможе. Дівчата будуть глядачами. Хлопчики надягають ковпачки й стають у коло.

Танець "Бешкетники" (сб. "Ритмічна мозаїка").

Хлопчики різними рухами показали нам, що клоуни веселі, смішні, енергійні. Упоралися із завданням, і знову з'явилася нотка. Крок за кроком звільняємо ми Птаха-Музику від чарівних чарів. А в яких образах ви вже побували? Діти називають.

Прийшов час бути дійсними артистами, і виконати польку, що називають "Кремена" (сб. "Ритмічна мозаїка"). Діти встають у коло.

Діти стоять вільно поруч із музичним керівником.

Молодці, виконали останнє музичне завдання, з'явилася нота, а значить ми звільнили Музику.

З'являється Птах (виріб з кольорового паперу).

Де музика бере початок?

Де ноту першу бере?

- У лісах, - мені Птах прокричав

Початок музичних рядків.

- Ви сьогодні виконали різні образні рухи. Що вам допомагало виконувати їх виразно?

- Музика.

- Я бажаю вам, щоб музика й рухи супроводжували вас завжди.

Висновок

Музичне виховання в даний час займає міцне місце в нашому житті. Поступово при переході від одного вікового етапу до іншого дитина довідається і відкриває для себе багато нового і цікавого в музиці як самостійно, так і під керівництвом дорослого.

З дитячого саду і протягом навчання в школі діти починають поступово розуміти характер і зміст різного роду музичних добутків, довідаються музичні жанри, учаться пекти правильно і красиво.

У музичній школі ці знання доповнюються зведеннями про музичну грамоту, історію музики, особливостях виконання на різних музичних інструментах.

Питання про вплив музичного виховання на розвиток дитини вивчався багатьма авторами. Разом з тим, як правило, музичне навчання розглядалося в психології поза контекстом закономірностей побудови розвиваючого навчання.

Творчі здібності є інтегративною багатокомпонентною якістю, яка охоплює мотиваційну, когнітивну та діяльнісну сфери. Домінантними компонентами структури творчих здібностей у процесі музичної діяльності є пізнавальний інтерес до музики, образно-асоціативне музичне мислення, здібності до інтерпретації та імпровізації, що формуються у всіх видах музичної діяльності.

Репрезентивнішим показником творчих здібностей в музичній діяльності є потяг до створення художніх звукових інтонаційних образів та виявлення особистісного емоційно-естетичного ставлення до них.

Ефективним шляхом формування творчих здібностей у процесі музичної діяльності є застосування методики стимулювання творчої самореалізації дитини особистісного зорієнтованого типу, що є альтернативою традиційній системі інформативних та ілюстративних методів навчання і виховання.

Методика стимулювання, в основі якої покладено гуманний стиль педагогічного спілкування, побудована на засобах прямого та опосередкованого впливу, основними серед яких є діада "евристична бесіда - творчі завдання" та емоційно збагачене навчально-виховне середовище. Ці складові культивують творчі прояви дітей, стимулюють їхню творчу самореалізацію.

Усі види музичної діяльності - сприймання, виконання, творення музики - мають потенційні можливості для організації творчого пізнавально-пошукового процесу, у перебігу якого в учнів формуються творчі здібності, що забезпечують вербальну інтерпретацію музичних образів і музичну (вокальну та інструментальну) імпровізацію.

Розвиненість музичних здібностей дітей дошкільного віку є позитивною передумовою, однак не гарантує високих творчих результатів у музичній діяльності. В учнів, що мають високий рівень музичних здібностей, творчий потенціал без спеціального стимулювання розвивається повільно або майже не розвивається.

Зростання творчих здібностей учнів з невисоким рівнем музичних здібностей забезпечується впровадженням методики стимулювання творчої самореалізації дітей особистісно-зорієнтованого спрямування.

Список використаної літератури

1. Морева Н. Вопросы музыкального воспитания в психо-педагогической теории // Дошкольное воспитание, 1998. № 2.

2. Барейнбойм Л.А. Музичне виховання у СРСР. - М.: Радянський композитор, № 2, 198.

3. Ветлугіна М.А. Кенеман А.В. Теорія й методика музичного виховання у дитячому садку // Дошкільна, педагогічна й колективна психологія. - М.: Просвітництво, 1983.

4. Котляревський І.А., Полянський Ю.А. Акруальні проблеми музичної освіти. - К.: Музична Україна, 1986.

5. Радынова О.П., Катинене А.И., Полавандшвили М.Л. Музыкальное воспитание дошкольников / под ред. О.П. Радыновой. - М.: Просвещение: Владос, 1994.

6. «Синтез» программа развития музыкального восприятия у детей на основе синтеза искусства (5-й год жизни) / под ред. К. В. Тарасовой. - М., 2000.

7. «Синтез» программа развития музыкального восприятия у детей на основе синтеза искусств (6-й год жизни) / под ред.К.В. Тарасовой - М.: 1998.

8. Ветлугина Н.А. Музыкальное воспитание в детском саду - М.: Просвещение, 1981.

9. Ветлугина Н.А. Музыкальный букварь - М.: Просвещение, 1990.

10. Дошкольная педагогика. Учебное пособие для студентов пединститутов / под ред. В.И. Логиновой. - М.: Просвещение, 1983.

11. Методика музыкального воспитания в детском саду / под Ред. Н.А. Ветлугиной. - М, 1982.

12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания - М., 1989.

Размещено на Allbest.ru