Основи планування робочого часу

Планування щоденної роботи студентів. Стадії планування за допомогою методу "Альпи". Організація робочого місця. Залежність працездатності від біоритмів природних коливань. Правила удосконалення методики читання, підготовки доповідей та рефератів.

Рубрика Педагогика
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.01.2011
Размер файла 74,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

На наступному етапі наукової роботи студент повинен виділити об'єкт та предмет дослідження.

Під об'єктом дослідження треба розуміти стан, процес, властивості чи особливості наукової діяльності, які описуються певною системою понять. Предмет дослідження - це не просто один бік, частина об'єкту, а така його частина, через яку можна зрозуміти сутність об'єкту, дослідження цієї частини збагачує розуміння характеристики об'єкта в цілому.

При написанні вступу треба чітко усвідомити мету дослідження. У відповідності з метою дослідження ставляться завдання. Завдання - це частина мети, і вони не можуть бути ширшими за саму мету.

Завдання дослідження можуть включати наступні елементи:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вирішення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

- всебічне (при необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження);

- обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

- експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблем при певних затратах часу і зусиль;

- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

У вступі також показуються теоретична та практична значущість роботи, розкривається структура, її основний зміст. У змісті першого розділу, як правило, подаються теоретичні питання з теми дипломної роботи, написані з використанням літературних першоджерел.

Велике значення має правильне трактування понять теми, їх точність і науковість. Використані терміни мають бути загальновживаними чи подаватись з посиланням на їх автора. Інші розділи пишуться відповідно до теми роботи і вимог.

Після опрацювання матеріалів дослідження всі отримані відомості подають у вигляді таблиць і чітко їх описують. Аналізуючи дані, можна зробити ряд теоретичних висновків і узагальнень. У процесі аналізу треба дотримуватись наукової етики, не підганяти факти під сформульовані ідеї чи положення. Головні вимоги до наукового викладу результатів - точність, чіткість, стислість.

Висновки складаються дуже стисло і виразно. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й хиби та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Не слід повторювати зміст вступу основної частини і висновків, зроблених у розділах.

Список використаної літератури подається на останній сторінці роботи. Використані автором джерела (монографії, статті, довідкова література) розміщуються в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Усі посилання повинні бути уніфіковані.

Завершуючи написання дипломної роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати по тексту або оформляти як додатки. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їх змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Кожний розділ, а також вступ і висновки починаються з нової сторінки.

Наукова робота обов'язково зшивається (переплітається).

13. Правила публічного виступу

Публічний виступ - це процес передачі інформації з метою зміни думки, відносин, поведінки (ступеня активності) його членів. Варто розрізняти цілі та спонукальні мотиви публічного виступу.

Мета публічного виступу - це чіткий, свідомий і найчастіше раціональний намір.

Публічний виступ може бути побудований з урахуванням одного або всіх трьох компонентів змісту, позначених як "Я" (орієнтація на себе, свої досягнення й можливості), "Ти" (орієнтація на досягнення й можливості аудиторії), "Справа" (орієнтація на значущість і необхідність цілей і змісту діяльності).

Як готуватися до публічного виступу.

1. Добре продумати тему виступу; заздалегідь підготувати матеріал, з яким виступати.

2. З'ясувати мету і об'єкт мовлення: бажання проінформувати слухачів чи переконати їх у чомусь, спонукати до якоїсь дії чи розважити.

3. Основа виступу - план. Згрупувати інформаційні матеріали відповідно до плану виступу.

4. Опрацювати потрібну інформацію, дбати про композицію виступу (загальноприйнята композиція - вступ, основна частина, висновок).

5. Розвивати думку в своєму виступі можна по-різному, а саме: пояснювати, описувати, розповідати, доводити. Добирати відповідні мовні засоби, притаманні для обраних стилю і типу мовлення.

6. Написати повний текст виступу і кілька разів прочитати його.

7. Прочитати свій виступ удома комусь із рідних або друзям. Це допомагає уточнити зміст, знайти потрібні слова і необхідний тон, інтонацію.

Початок виступу представляє найбільші труднощі. У той же час він є винятково важливим, тому що в цей момент розум слухачів свіжий і на нього порівняно легко справити враження. Якщо покладатись на випадковість, то це може призвести до занадто серйозних наслідків. Початок виступу варто ретельно готовити заздалегідь.

Вступ повинен бути коротким і складатись не більш ніж з однієї чи двох пропозицій. Часто можна обійтися взагалі без нього.

Приступайте прямо до суті виступу, затративши на це мінімальну кількість слів. Ніхто не стане заперечувати проти цього.

Не починайте виступ з гумористичної розповіді. Це не завжди буває вдалим, особливо в новачків. Далеко не всі люди можуть з успіхом розповісти смішний анекдот. Найчастіше така спроба приводить аудиторію в замішання, замість того щоб зробити їй приємність. Розповідь повинна бути до місця.

Не починайте ваш виступ занадто формально. Не показуйте, що ви його ретельно готували. Він повинен виглядати вільним, ненавмисним, природним. Цього можна досягти, сказавши про те, що тільки що відбулось, або про те, про що тільки що говорилось.

Щоб завоювати увагу аудиторії на початку свого виступу, можна використовувати такі прийоми:

· викликати цікавість слухачів;

· розповісти цікаву історію;

· почати з конкретної ілюстрації;

· поставити запитання;

· почати з якої-небудь "приголомшливої" цитати або фактів;

· показати, що тема виступу пов'язана з життєво важливими інтересами слухачів.

Результативність публічних виступів підвищується якщо є такі характеристики:

· точність наведеної інформації, переверяємість фактичного матеріалу;

· відкритість позиції, конкретне формулювання виступаючим своєї точки зору;

· приклади із власного досвіду та з досвіду слухачів;

· підкреслення значущості, престижності того, про що йдеться у виступі;

· підкреслення загальних зі слухачами інтересів і цілей;

· продумана структура тексту, його емоційно-образна виразність;

· чуйне реагування на настрій аудиторії;

· доброзичливість, невимушеність спілкування;

· надання можливості слухачам вибору ставлення до сприйманого матеріалу, відсутність примусу й категоричності;

· налагоджений зворотний зв'язок з аудиторією.

Кінцівка промови дійсно є її найбільш стратегічно важливим елементом. Те, що сказано наприкінці, слухачі, швидше за все, будуть довше пам'ятати.

Рекомендовані варіанти завершення промови:

· резюмувати - знову повторити й коротко викласти основні положення, яких ви торкались у своєму виступі;

· призивати до дії;

· зробити слухачам підходящий комплімент;

· викликати сміх;

· процитувати підходящі поетичні рядки;

· використати яскраву цитату;

· викликати емоційний підйом.

Ретельно підготуйте кінцівку вашого виступу, заздалегідь прорепетируйте її. Знайте майже слово в слово, як ви збираєтеся закінчити виступ. Закінчуйте свою промову плавно. Пам'ятайте: добра імпровізація - це добре підготовлена імпровізація.

14. Закони ораторського мистецтва

Щоб виступ був цікавим, оратор сам повинен бути зацікавлений своїм виступом. Коли кажуть: людина спроможна добре виступити перед аудиторією, вміє самостійно роздумувати, сперечатися, захищати свої думки, судження та ін., це означає, що вона не просто володіє потрібними знаннями, а й уміє їх використовувати практично.

Отже виступ, наприклад дискусійного характеру, здебільшого будується таким чином: у виступі мають бути вступна частина (вказівка на те, що говоритиме виступаючий і чому), основна частина (виклад власних поглядів на певну проблему чи питання, докази), висновки (пропозиції).

Від того, як оратор розпочав виступ, значною мірою залежить успіх виступу. Невдалий початок знижує інтерес слухачів до теми, послаблює увагу.

У вступі до доповіді виділяється її тема. Далі вказуються причини вибору саме цієї теми (актуальність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формулюється мета доповіді, іноді коротко викладається історія питання).

Досвідчені доповідачі рекомендують розпочинати виступ з цікавого прикладу, прислів'я чи приказки, крилатого виразу тощо. У вступі також може бути використана цитата, яка змусить слухачів задуматися над словами промовця, глибше усвідомити висловлене положення.

Основна частина розпочинається з характеристики проблеми.

Виділивши основний аспект проблеми, варто запропонувати слухачам перспективу обговорення (наприклад: "Подальше обговорення проблеми, на наш погляд, доцільне зосередити навколо таких основних положень 1).;

2).;

3). Перехід до обговорення кожної конкретної тези в подальшому робить доповідь чіткою, логічною і дозволяє потім перейти до висновків.

Як володіти голосом під час виступу.

1. Пристосовуйте свій голос до умов, в яких відбувається спілкування.

2. Хто говорить занадто тихо, справляє враження людини, яка не вірить у свої сили.

3. Не говоріть занадто голосно - це справляє враження агресивної людини.

4. Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання, висловлюють радість, здивування. Якщо потрібно когось переконати, відповісти на запитання, то голос треба понизити.

5. Будьте тактовні: спочатку зважте, чи нікого не образить те, що ви хочете сказати, а тоді говоріть.

Список літератури

1. Бьюзен Т. Учебник быстрого чтения. Серия "Живите с умом" - М.: Попурри, 2001.

2. Васильева Е.К. Самостоятельная работа студентов. Учебное пособие. - Л.: АФЭИ, 1989.

3. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. - М.: Банки и биржи, НИТИ, 1995.

4. Зайверт Л. "Ваше время - в Ваших руках", М.: Интерэксперт, 1995

5. Кричевский Р.Л. "Если вы руководитель." М.: Дело 1996

6. Ладанов И.Д. "Практический менеджмент". М.: Элник, 1995

7. М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. Основы менеджмента. Москва,

8. "Дело", 1992.

9. Русинов Ф.М., Никулин Л.Ф., Фаткин Л.В. Менеджмент и самоменеджмент в системе рыночных отношений. - М.: ИНФРА-М, 1996.

10. Амбарцумян З. Читателям о библиотечных каталогах. / 2-е изд., испр. и доп. - М.: Книга, 1968.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.