1. Логіко-історичний аналіз проблеми доброти, чуйності та милосердя у відповідних наукових працях дозволяє констатувати, що сутнісний зміст цього морально-психологічного феномену може бути розкритий і конкретизований шляхом звернення до понять «жалості», «співстраждання», «морального почуття», «симпатії», «співчування», які розроблялися у релігійних вченнях, філософії, етиці, естетиці до ХІХ століття, та категорію «емпатії», що стала об'єктом дослідження психологічної науки, починаючи з ХХ століття.

2. У руслі нашого дослідження доброти, чуйності та милосердя визначаються як морально-психологічні якості особистості, що характеризують ставлення людини до інших людей і виявляються в емпатійності (здатності людини безпосередньо відчувати психологічний стан іншого та адекватно відгукуватись на нього, намагаючись полегшити або розділити його через вияв співчуття та співпереживання), доброзичливості (здатності людини виражати добре ставлення, приязнь), тактовності, ввічливості (умінні поводитися з іншими обережно, не ображаючи та не принижуючи їхню гідність, проявляти люб'язність, чемність, дотримуватись суспільних правил поведінки) та турботливості, наданні практичної допомоги (уважності до потреб інших людей, прояву піклування про них).

3. Розвиток доброти, чуйності та милосердя в онтогенезі відбувається поступово і залежить від соціальних і культурних умов, у яких живе і виховується дитина, досвіду спілкування, якого вона набуває. У розвитку чуйності кожний віковий період є важливим. Однак саме дошкільний вік, як час становлення моральної самосвідомості, цілеспрямованого формування моральних переконань, реалізації потреби у духовній близькості з іншими є сензитивним періодом для розвитку доброти, чуйності та милосердя як стійких особистісних рис. Рівень сформованості даної морально-психологічної якості дитини визначатиме її поведінку на усіх наступних етапах життя.

4. Визначальними для розвитку доброти, чуйності та милосердя у дошкільному віці є наступні психолого-педагогічні чинники:

- сформованість моральної самосвідомості, тобто наявність у дітей морально-етичних знань та уявлень про феномен доброту, чуйність та милосердя, існування відповідних моральних переконань, які дозволяють дитині розуміти та аналізувати власні життєві ситуації, що вимагають вияву доброти, чуйності та милосердя;

- розширення системи ціннісних орієнтацій дітей за рахунок прийняття ними гуманістичних цінностей;

- розвиток емпатійності дітей, сформованість доброзичливого ставлення, готовності до прийняття іншої людини;

- практичне оволодіння дітьми культурою спілкування, яка виявляється у тактовному поводженні, у дотриманні норм ввічливості;

- виховання в юнаків та дівчат готовності до вчинку доброти, чуйності та милосердя, вміння турбуватися про іншого, надавати йому конкретну допомогу;

- особистісно-гуманістичний підхід вихователя до дитини;

- конструктивне поєднання навчально-виховної роботи дошкільного закладу із сімейним вихованням доброти, чуйності та милосердя у дітей.

7. Формування доброти, чуйності та милосердя у дошкільному віці є принципово можливим, про що свідчить експериментальне запровадження спеціально розробленої програми формуючого впливу, що включає в себе активні методи групової роботи - тренінг-семінари для вихователів, тематичні бесіди з елементами тренінгових вправ для батьків та ігровий тренінг для дітей. Комплексна робота з формування доброти, чуйності та милосердя у дошкільному віці із врахуванням психолого-педагогічних чинників розвитку даної морально-психологічної якості особистості сприяє актуалізації у свідомості дітей проблеми доброго та чуйного ставлення до іншої людини та забезпечує розвиток здатності вчинково виявляти власну доброту, чуйність та милосердя у життєвих ситуаціях, тобто бути емпатійним, доброзичливим, тактовним, ввічливим, здатним безкорисливо турбуватися про іншу людину.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання складної та багатопланової проблеми доброти, чуйності та милосердя. В процесі роботи виокремився ряд напрямків, кожен із яких може стати предметом самостійного дослідження, зокрема, врахування гендерних аспектів у розвитку та проявах доброти, чуйності та милосердя, дослідження особливостей впливу літератури й мистецтва, а також засобів масової інформації на формування доброти, чуйності та милосердя в дітей тощо.

Список використаної літератури

1. Бєлєнька Г.В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання. - К.: «Світич», 2006. - 315 с.

2. Богуш А.М. Дефініції «Дитинство», «Духовність» і «Довкілля» у педагогічній спадщині В.Сухомлинського // Педагогічні напрямки та роздуми, - Запоріжжя: ТОВ «ЛПС», 2001. - 85 с.

3. Богуш А.М., Варениця Л.О. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. - Луганськ: «Альма-матер», 2006. - 142 с.

4. Буре Р. С., Островская Л. Ф. Воспитатель и дети. - М., 2003. - 360 с.

5. Виховання дошкільників в праці / За ред. 3. Н. Борисовой. - К., 2002. - 216 с.

6. Компоненти дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О.Л.Кононко. - К., 2003. - 94 с.

7. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку // Дошк. виховання. - 2001. - № 9. - С. 11.

8. Кузьмінський А.І., Омелянко В.Л. Педагогіка родинного виховання. - К.: «Знання», 2006. - 119 с.

9. Павелків Р.В., Цигепало О.П. Дитяча психологія: Навчальний посібник. - К.: «Академвидав», 2008. - 361 с.

10. Поніманська Т.І. Дитина і соціум // Дошк. виховання. - 2004. - № 8. - С. 4-6.

11. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. - Київ, Академвидав, 2004.

12. Приходько Ю. С. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. - К., 1987. - 147 с.

13. Рыжова Н.А. Развивающая среда дошкольных учреждений. - М., 2003.

14. Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Шилков Е.И. Общая педагогика. - М., 2002.

15. Свідерська Г.М. Психологічні особливості розвитку та прояву чуйності в онтогенезі / Г.М.Свідерська // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: [зб. наук. праць]. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. - 2006. - №15 (39). - С.71-76.

16. Свідерська Г.М. Морально-психологічний феномен чуйності / Г.М.Свідерська // Проблеми загальної та педагогічної психології: [зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / ред. С.Д.Максименко]. - Т. ІХ, част. 5. - К., 2007. - С.346-353.

17. Свідерська Г.М. Співчуття та співпереживання як морально-психологічні феномени людського буття / Г.М.Свідерська // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: [зб. наук. праць]. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. - 2007. - № 20 (44). - С.53-59.

18. Свідерська Г.М. Чуйність у ранньому юнацькому віці: психологічний аспект / Г.М.Свідерська // Психологічні перспективи - 2007. - Вип. 9. - С.59-65.

19. Свідерська Г.М. Емпіричне дослідження чуйності у ранньому юнацькому віці / Г.М.Свідерська // Проблеми загальної та педагогічної психології: [зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / ред. С.Д.Максименко]. - Т. Х, част. 4. - К., 2008. - С. 536-545.

20. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. - К., 1986. - 139 с.

21. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2005. - 43 с.

22. Юнг К.Г. Структура души // Предмет и метод психологии: антология. - М., 2005. - С.187-208.

23. ЯришеваН.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навчальний посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 275 с.

Додатки

Програма корекційних занять для дітей 4-го року життя «Школа спілкування».

Головна мета курсу.

Виховання стійкого позитивного ставлення до товаришів, вчити встановлювати і підтримувати позитивні стосунки з дітьми та формувати вміння регулювати свою поведінку.

У програмі використані матеріали роботи з дітьми таких авторів: М. Чистякової, З. Богуславської, О. Хухлаєвої, Н. Кряжева, А. Катаєва, К. Щербакової.

Критерії оцінювання.

Три рівні дитячих взаємин:

1. Діти легко і вільно долучаються до спільної діяльності. Вони самі виявляють у цьому ініціативу, у них широке коло спілкування, є постійні друзі. Такі діти рідко вступають у конфлікти, вміють самостійно регулювати взаємини, діляться іграшками, готові допомогти.

2. Діти позитивно виявляють себе у взаєминах з дорослими і ровесниками. Вони готові грати з товаришем, але виконання правил поведінки у спільній діяльності нестійке. Нерідко з їхньої вини виникають конфлікти у спільній грі.

3. Діти рідко беруть участь в іграх. Вони не вміють підпорядковувати свою поведінку узвичаєним правилам і нормам, часто заважають гратися іншим, не діляться іграшками. Нерідко у поведінці з ровесниками грубі.

Навчальний план роботи з дітьми подано в таблиці.

№	Назва теми	Кількість занять
1.	Знайомство. Засвоєння форм звертання	2
2.	Знаття напруження, створення позитивного емоційного настрою в групі	2
3.	Встановлення позитивного емоційного контакту дітей між собою	2
4.	Формування уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки	2
5.	Розвиток чуттєвості до своєї рухової активності	2
6.	Зближення дітей один з одним. Знайомство з ритуалом запрошення	2
7.	Формування почуття симпатії до однолітків	2
8.	Гармонізація сприймання свого імені та імені товариша	2
9.	Навчання дитини прийомів ввічливого звертання	2
10.	Виконання ігрових дій по черзі, користування спільними іграшками	2
11.	Прищеплення вміння радіти від загальної справи, успіху кожної людини	2
12.	Подальше зближення дітей. Виховання дружніх, доброзичливих відносин в групі між дітьми	2
13.	Закріплення вміння самостійно домовлятися про послідовність виконання дій з іграшками у спільній грі. Розвиток партнерства і співпраці	2

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: встановлення позитивного емоційного контакту дітей і психолога, знайомство з приміщенням.

Матеріал: м'яч.

Діти оглядають кабінет.

Гра «Назви своє ім'я»

— Діти, зараз зробимо коло.

— Що у мене в руках? М'яч.

— Якого він кольору?

— Я буду кидати вам м'яч і називати своє ім'я, а ви, повертаючи мені його, називаєте своє ім'я. (Нагадувати у грі: «Як тебе звуть?»)

Гра «Вітер дме на...»

Промовляють слова: вітер дме на того, у кого світле волосся (діти із світлим волоссям збираються разом в коло). Далі, тими ж словами починається інше завдання.

Психогімнастика «Запам'ятай своє місце» (з використанням музичного запису). Діти вільно рухаються по приміщенню, на слова «раз, два, три -- своє місце знайди» знаходять свої місця і завмирають.

Мовні звертання:

— Я хочу з тобою познайомитися.

— Мені хотілося б з тобою познайомитися.

— Давай познайомимось!

— Будьмо знайомі!

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: створення позитивного емоційного настрою в групі між дітьми.

Матеріал: клубок ниток.

Гра «Клубочок»

— Діти, зараз зробимо гарне коло і сядемо на килимок.

— Що у мене в руках? Клубок.

— Наші слова будуть, як ниточки. Я про щось Оленку спитаю -- ниточка потягнеться до неї, вона відповість -- ниточка знову потягнеться до мене. (Обмотую нитку круг пальця ставлю запитання -- дитина намотує собі на палець нитку і відповідає. Якщо я вимушена допомогти дитині відповісти -- клубочок повертається до мене -- таким чином за кількістю ниток, що зв'язують мене з дитиною, визначають дітей, у яких є труднощі зі спілкуванням.)

Запитання:

— Як тебе звуть?

— У тебе є братик чи сестричка, як їх звуть?

— Що ти любиш?

— Що тобі сподобалось у кімнаті?

— Яка твоя улюблена іграшка?

Гра «Знайди друга»

Половина дітей сидить на стільцях, інша підходить до психолога.

— Діти, ви зараз знайдете собі друга з тих дітей, які сидять на стільчиках, візьмете його за руку і пройдетесь по кімнаті.

Коли знайдено всіх друзів, діти міняються місцями.

Етюд «Посварились і помирились»

Мовні звертання:

- Як тебе звати?

- Як твоє ім'я?

- Дуже приємно!

- Я радий з тобою познайомитись!

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: формувати вміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки, робити іншим приємно.

-- Діти, у вас є друзі? Друг -- це той, з ким ти завжди граєш. Хто твій друг?

— Як ви вважаєте, з чого починається дружба?

— Я вам розкрию велику таємницю: дружба починається з усмішки (Пояснюється різниця слів: усміхатись і сміятись).

— Усмішку можна дарувати, я вам усміхнулась -- подарувала усмішку, і вам стало приємно.

Гра «Дружба починається з усмішки» (тренінг).

— Діти, сядьте в коло на килимку, поверніться один до одного, лагідно візьміться за руки і подаруйте один одному усмішку.

Етюд «Сонячні промінчики» Сядьте на килим. Уявіть, що ви граєтеся на сонячній галявині. Вам весело і приємно. Сонячні промінчики обгорнули ваше тіло. Ось сонячні промінчики сіли вам на брови. Струсіть їх! А ось промінчики доторкнулися до ваших очей. Покліпайте. Розплющте широко очі. Подивіться навкруги. Знайдіть, де сяє сонечко. Ой, яке воно яскраве! Як боляче очам! Швидко їх закрийте. Розплющить очі і подивіться на свої пальчики. Станьте на коліна, підніміть угору руки. Подивіться на кінчики пальців. Там угорі сяє сонечко. Воно зігріває нас. Ой, як приємно! Усміхніться.

Гра «Доторкнись до...»

--А зараз ми пограємо в гру. Якщо я скажу «доторкніться до синього на светрику у Микити», ви шукаєте синій колір і лагідно торкаєтесь його на одязі вибраної дитини промовляючи: «Ми тебе любимо». Вибирають іншу дитину, з іншим кольором в одязі. Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

— Діти, з чого починається дружба?

— Ви мені усміхнулись, значить ми друзі.

— Не забувайте усміхатися один одному.

Мовні звертання:

— Дуже приємно!

— Ми тебе любимо!

— Я так радий!

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: закріплювати вміння рухатися в обумовленому просторі не штовхаючись; формувати уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки.

Матеріал: тоненький канат (для позначення лінії будинку).

«Поділися усмішкою» (тренінг)

— Діти, візьмемось за руки, зробимо коло і сядемо на килимку.

— Подаруємо один одному усмішку. Треба взяти товариша, який сидить поруч, за руки, подивитись в очі і усміхнутись (діти повторюють вправу по колу).

— Ви подарували один одному усмішку -- і вам стало приємно.

Психогімнастика «Дощик».

Діти, сядьте на килим. Заплющте очі. Давайте послухаємо тишу.

Крапля раз, крапля два.

Дощик тихо накрапа,

Дощик тихо накрала,

Ось вже краплі поспішають,

Одна одну підганяють:

Крап, крап, крап...

Маленька краплинка впала вам на голівку. Ось ще одна. Ще.... Вже все ваше тіло вкрилося краплинками. Ви відчуваєте приємну прохолоду. Розплющуйте очі. Подивіться, де можна сховатися від дощу. Ні, немає від нього порятунку. Краплі заважають дивитися. Покліпайте очима. Ось так. Зітріть пальчиками воду з повік. Зітріть долонями краплинки води з обличчя. Дощик вже закінчився. Визирнуло сонечко. Здійміть до нього руки: «Здрастуй, сонечко! Ми тобі раді!»

Мовні звертання:

— До зустрічі!

— До завтра!

— Всього найкращого!

— На все добре!

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: розвивати чуттєвість до своєї рухової активності. Зближення дітей один з одним, знайомство з ритуалом запрошення, під час якого кожна дитина послідовно виконує дві ролі: спочатку її запрошують, а потім вона запрошує. Відчуття уваги до себе інших дітей, приділення уваги своїм друзям.

Матеріал: м'яка іграшка.

Слова ведучого:

— Діти, візьмемося всі за руки і станемо в коло.

— До нас в гості прийшла гарна іграшка (наприклад: мавпочка). Подивіться, яка вона м'якенька, гарненька.

— Хто хоче з нею погратися?

— Але ж мавпочка одна, а нас багато.

— Давайте будемо по черзі її тримати і пограємо в гру «Іграшку попроси», а просити треба ось так: «Тетянко, дай, будь ласка, мені потримати мавпочку»:

— А зараз ми побігаємо по колу і будемо повторювати слова: «По доріжці я біжу, мавпочку попрошу».

— Хто хоче потримати мавпочку?

— Тарасик! Тоді попроси її у Тетянки.

Дитина звертається з проханням до іншої дитини, вони міняються місцями. Гра починається спочатку і проводиться, поки всі діти не потримають мавпочку.

Психогімнастика «Дощик» (див. заняття 4).

Гра «Роздувайся, кулько».

Дорослий пропонує всім дітям сісти на місця і запитує в одній дитини: «Як тебе звуть? Скажи голосно, щоб тебе всі почули!» Дитина називає своє ім'я, а дорослий ласкаво повторює його: «Марійка, підемо пограємо». Дорослий бере дитину за руку і підходить до іншої дитини. Марійка запитує, як звати іншу дитину, і запрошує її до гри. Так по черзі за руки беруться всі діти. Спочатку краще підходити до тих дітей, які бажають долучитися до гри, а скутих дітей доцільно запрошувати останніми. Якщо хтось відмовляється грати, не треба наполягати. Поступово, спостерігаючи за грою, у них виникне бажання теж пограти.

Коли всі діти вже запрошені до гри, створюємо велике коло.

— Ой, яке велике коло у нас вийшло, як велика куля.

— А тепер давайте зробимо кроки всередину кола, щоб наша куля стала маленькою. Нахиливши голову вниз, повільно діти відходять маленькими кроками з середини, промовляючи «ф-ф-ф-ф», куля повільно збільшується. Діти промовляють слова:

Роздувайся, кулько,

Роздувайся, велика,

Залишайся такою,

Тане лусни!

Виходить велике, розтягнуте коло. Дорослий торкається кожної пари з'єднаних рук, потім промовляє слова: «Луснула кулька?-. Всі плескають у долоні, промовляючи слово «Хлоп!», швидко беруться за руки і збігаються до центру в маленьке коло.

Після цього гра починається спочатку. Закінчити гру можна, коли кулька лусне, дорослий промовляє слова: «Полетіли маленькі кульки, полетіли, полетіли і на місця свої тихенько сіли».

Мовні звертання:

— Дозвольте запросити...

— Я хочу запросити тебе...

— Ходімо...

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: практикувати дітей в умінні ввічливо запрошувати ровесника до гри. Виховувати бажання гратися разом.

Матеріал: іграшковий зайчик.

Вправа «Привітання»

Діти в колі, один до одного стоять обличчям.

— Давайте з вами усміхнемося один одному і привітаємося:

— Пальчиками.

— Лобиками.

— Носочками ніг (діти виконують обережно, ласкаво усміхаючись один одному).

Гра «Пострибаймо, як зайчики»

Діти сидять на стільцях півколом. Дорослий: «Зараз ми з вами пострибаємо, як зайчики». Тільки не всі одразу, а лише ті, кого запросять.

— Олеже, якщо ти хочеш пострибати, запроси Тетяну. (Хлопчик звертається до дівчинки з проханням.) Візьміться за руки. Ви будете стрибати, а ми будемо плескати в долоні.

Після 3--4 стрибків кожен з партнерів запрошує іншу дитину. Педагог стежить, щоб діти звертались одне до одного.

Етюд «Квітка» з використанням музичного запису.

— Перший промінець упав на землю і пригрів зернятко. З нього прокинувся паросток. З паростка виросла гарна, чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє під світло кожну пелюстку і повертає голову до сонця (за сонцем).

Мовні звертання:

— Я запрошую тебе...

— Чи можу я?

— Чи не хотів би ти піти зі мною?

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: виховувати бажання гратися разом, викликати почуття симпатії до однолітків.

Матеріал: стільчик, картинка паровоза з вагончиками.

Гра «Паровозик».

Сьогодні ми будемо грати в «паровозики». Спочатку у «паровозика» не буде «вагончиків» , і той, кого ми виберемо «паровозиком», буде один «їздити» по колу, голосно промовляючи «чух-чух-чух». Потім «паровозик» запросить якусь дитину стати «вагончиком», назвавши її ім'я. Наприклад: «Тетянко. іди грати, будь моїм паровозиком, а я стану вагончиком». Запрошена дитина називає ім'я «вагончика», а сама стає «паровозиком». Діти рухаються промовляючи «чух-чух-чух», зупиняючись «у-у-у». Гра триває доти, доки всі діти не стануть «вагончиками». Кожна дитина, ставши «паровозиком», називає імена всіх «вагончиків».

Етюд «Врятуй пташеня».

Уявіть, що у вас в руках маленьке безпорадне пташеня. Витягніть руки долонями вверх. А тепер зігрійте його, повільно, по одному пальчику складіть долоні, сховайте в них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи його своїм рівним, спокійним диханням, прикладіть долоні до своїх грудей, віддайте пташці доброту свого серця і дихання. А тепер відкрийте долоні -- і побачите, що пташка радісно злетіла, усміхніться їй і не сумуйте, вона ще прилетить до вас.

Гра «Впізнай за голосом».

Дорослий обирає дитину, яка буде «котиком», і сідає на стільчик в середині кола. Діти ходять по колу, промовляючи слова: Ми по колу йдемо, Тихо котика звемо: «Котику, не підглядай Хто покликав--відгадай».

Дитина, на яку вказав дорослий, голосно промовляє: «Няв!». Дитина в колі повинна відгадати, хто з дітей покликав.

Мовні звертання:

— Дозволь запросити тебе.

— Я можу...?

— Я хотів (ла) б(-и)...

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: гармонізація сприймання свого імені та імен інших дітей. Формування відчуття радості від розуміння свого імені.

Вправа «Співаємо ім'я»

Уявіть собі, що ми не вміємо розмовляти, а вміємо тільки співати, нам треба один з одним познайомитись. Давайте пограємо в таке знайомство. По черзі кожен із нас «проспіває» своє ім'я, а слідом за кожним із вас ваше ім'я хором проспівають усі діти.

Етюд «Це я! Це моє»

Діти в колі. Психолог виконує роль глухої людини, яка запитує дітей: «Де Сашко? Чия це іграшка? Чиє це волосся?» тощо. Від дітей вимагається відповідати жестами (пальцем -- «Я», долонею -- «Моє»). Я--«глуха людина або бабуся», сідаю на великий корабель. Діти, що проводжають, махають руками і говорять: «До побачення!», «До зустрічі!».

Вправа «Ласкаве ім'я»

(Діти сидять по колу.)

Пригадайте, як вас ласкаво кличуть (називають) дома. Ми будемо кидати один одному м'яч. І той, у кого м'яч, називає одне або кілька своїх ласкавих імен. Важливо, крім того, запам'ятати, хто кому із вас кинув м'яч. Коли всі діти назвуть ласкаві імена, м'яч піде в зворотному напрямку. Треба постаратися не переплутати і кинути м'яч тому, хто перший раз кинув вам, і назвати його ласкаве ім'я.

Мовні звертання:

— На все добре!

— Хай вам щастить!

— Прощавай (те)!

ЗАНЯТТЯ 9

Мета: вправлятись у використанні форм ввічливості, навчати прийомів ввічливого звертання.

Бесіда «Кого називають ввічливим ?»

— Коли говорять: «Добридень», «Будь ласка», «На здоров'я», «До побачення», «До зустрічі», «Вибачте». «Будьте ласкаві», «Перепрошую», «Дякую»?

— Що говорять: Коли зустрічають людину?

— Коли хтось йде?

— Коли зробиш не приємне іншій людині?

— Коли щось не зрозуміло?

— Коли щось подарували, зробили послугу?

— Коли просять?

— Коли щось дають?

— Ці слова називають «золотими», чому?

Вправа «Ми тебе любимо»

Я зараз по черзі викликатиму дітей у коло, ми розглядаємо дитину, ласкаво називаємо її ім'я, промовляючи: «Ми тебе любимо». Наприклад:

— Миколко, іди в коло. Як іще можна ласкаво його назвати?

— Давайте всі до нього ласкаво, лагідно торкатися, промовляючи: «Миколайчику, ми тебе любимо».

Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

Гра «Качка, качка, гусак».

Діти в колі, ведучий говорить: «Качка, качка,... гусак».

«Гусак» біжить у протилежну від ведучого сторону (одночасно з ведучим) до вільного місця. На місці зустрічі два учасники беруться за руки, роблять реверанс, усміхаються і вітають один одного: «Добрий ранок, добрий день, добрий вечір», потім біжать далі до вільного місця. (Коли діти засвоять гру, замість ведучого може бути інша дитина.)

Психом'язове тренування. Гра «Холодно -- спекотно».

Мама-ведмедиця пішла. Подув холодний вітер і пробрався крізь щілинки в барліг. Ведмежата замерзли і скоцюрбилися -- гріються. Стало задушливо -- ведмежата розвернулись, розслабили руки. (Повторювати 2--Зрази.)

Мовні звертання:

— Вибачте, що турбую (вас).

— Скажіть будь ласка...

— Вибачте, ви не знаєте...?

ЗАНЯТТЯ 10

Мета: вчити виконувати ігрові дії по черзі, користуючись спільними іграшками, передаючи їх один одному, використовувати ввічливі слова.

Матеріал: 4--5 ляльок, 4--5 яскравих, м'яких іграшок.

Вправа «Гарний настрій».

Вихователька сказала хлопчику, що незабаром вони підуть до зоопарку. Хлопчик дуже зрадів, у нього одразу покращився настрій. Він пішов до друзів, щоб розповісти їм новину.

Виразні рухи.

Хода: швидка, іноді -- з підскоками.

Міміка: усмішка. (Лід час цього етюду лунає музика.)

Вправа «Прогуляємося».

Діти, подивіться, до нас у гості прийшли іграшки і запрошують нас з ними прогулятися. (Дорослий роздає іграшки 4 дітям.)

Діти, які отримали іграшки, підійдіть до інших дітей і запросіть їх в вами прогулятися. (Потім за сигналом дорослого діти обмінюються іграшками.)

Дорослий слідкує, щоб всі діти пограли всіма іграшками; іграшки не виривали один в одного, а ввічливо пропонували обмінятися.

Дитяча гра «Ляльки танцюють»

Дорослий пропонує дітям сісти на стільці.

— Дивіться, які ляльки прийшли сьогодні погратися з нами! Такі гарні ляльки, напевно, хочуть потанцювати, але самі вони цього не вміють робити. Давайте візьмемо їх на руки і під музику затанцюємо з ними.

Взявши ляльку, дорослий показує, як ляльки можуть танцювати. Потім, підкликає чотирьох дітей і пропонує їм вибрати собі ляльку. Діти з ляльками стають навколо дорослого і разом з ним виконують танцювальні рухи. Наприклад, повертають ляльку в руках, підстрибують з нею, кружляють то вправо, то вліво, плескають руками ляльки і т.д. Під кінець ляльки роблять уклін в руках дітей. Коли ляльки танцюють, інші діти виконують роль музикантів: грають на своїх кулачках, як на дудочці, або зображують гру на гармошці чи сопілці.

-- А тепер подумайте, кому з музикантів ви бажаєте передати свою ляльку.

Діти передають своїх ляльок, а самі зображають музикантів.

Гра триває доти, доки всі діти не потанцюють з ляльками.

Мовні звертання:

— Дай (те) будь ласка.

— Передай (те) будь ласка...

— Я хочу попросити вас (тебе)...

ЗАНЯТТЯ 11

Мета: прищеплювати вміння радіти загальній справі, успіхові кожної дитини.

Матеріал: обруч (каструля), матеріал до дитячої гри «Знайди свою половину»

Етюд «Ласка».

Дитина з усмішкою гладить і притуляє до себе кошеня (іншу дитину). «Кошеня» закриває очі від задоволення, мурчить і треться головою об руки «господаря».

Бесіда. Як краще грати: самому чи разом? Чому?

Гра «Кухарята».

Діти в колі -- це каструля. Зараз будемо готувати (узвар, суп, борщ...). Кожен придумує, ким він буде, яким компонентом. Ведучий називає, що кластиме в каструлю, хто себе почув, стрибає в «каструлю» -- коло. Коли всі компоненти в колі -- діти обіймаються і повільно погойдуються.

Узвар в каструлі повільно, а потім все швидше і швидше закипає. Закипів і зупинився.

Прийшла дитина і попросила налити їй узвару. Мама взяла чашку і черпаком налила узвар, куди потрапили: (називає по черзі всі компоненти компоту).

Діти, почувши свою назву, вистрибують з каструлі, повертаючись на своє місце.

Гра «Знайди свою половину»

Дітям роздають частини цілої невеличкої картинки, де намальовані кульки.

Завдання: необхідно знайти свою половину, взявшись за руки, підійти до столу і скласти цілу картинку, по черзі порахувати кількість намальованих на ній кульок.

Мовні звертання:

— Будь ласка.

— Оксанко, давай разом...

— Прошу тебе...

ЗАНЯТТЯ 12

Мета: подальше зближення дітей; виховання дружніх, доброзичливих взаємин у групі між дітьми.,

Матеріал: машина і кубики, лялька і візочок, плитка, каструля, сковорідка, кеглі і кульки; ліки і лялька.

Гра «Знайди свою пару».

Розглянути всі іграшки. Згадати, як ними можна грати. Поділити дітей на дві групи. Роздати їм іграшки і запропонувати знайти собі партнера по грі, звернутися до нього з пропозицією: «Давай пограємо разом».

Діти самостійно домовляються про послідовність дій з іграшками у спільній грі. Дорослий тільки у крайньому випадку допомагає їм.

Гра «Подарунки».

Ви любите, коли вам дарують іграшки? Ось ми зараз і будемо дарувати один одному іграшки.

Діти стають у велике коло, обирають дитину, яка першою вибиратиме подарунок. Дитина виходить на середину кола, а дорослий з дітьми водить хоровод під слова:

Принесли ми подарунки,

Хто захоче, той візьме.

Ось вам лялька-неваляйка,

Кінь, вовчок і літачок.

Називати іграшки треба повільно, виразно, щоб діти встигли уявити собі кожний предмет. Після закінчення слів діти зупиняються. Дорослий звертається до дитини, яка стоїть в колі, із запитанням, який з названих подарунків він хоче отримати. Якщо дитина вибирає коня, діти зображують, як стрибає кінь. Якщо вибирає ляльку, всі танцюють, як лялька, якщо вовчок -- всі кружляють, а якщо вибирає літак -- імітують його політ і приземлення літака.

Наведемо слова і ритмічні рухи, які діти виконують в хороводі.

Кінь

Ходить коник по лужку,

По зеленім бережку,

Коник сам себе пасе.

Коник гривою трясе.

Золота вуздечка--брень,

Золота підківка--день.

Діти бігають по колу, високо піднімаючи коліна, як конячки. Руки протягнуті вперед, а корпус злегка нахилений назад. «Кінь» зупиняється.

Звертаючись до дитини всередині кола, дорослий пропонує його роздивитись: «Які гарні у нас коні!» і вибрати того, який йому більше подобається. Вибравши собі подарунок, дитина займає місце в хороводі, а той, кого він вибрав, виходить на середину кола. Діти знову беруться за руки і повторюють слова: «Принесли всім подарунки...».

Лялька

Ой чуки-чуки-на,

Наша лялька чепурна.

Вільно танцюють на місці обличчям до центру, під мелодію, зображаючи ляльку.

Вовчок

Ой, як крутиться вовчок

Продзижчав -- і на бочок

(Повторюється два рази.)

Кружляють на місці, потім присідають, легко вклонивши голову на бік.

Літак.

Дитина «заводить мотор» -- під звук «р-р-р» робить кругові рухи руками перед собою, потім широко розводить руки і «летить» по колу зі звуком «ж-ж-ж». Зробивши повне коло, літак уповільнює рух і повільно приземляється, дитина присідає навшпиньки.

Мовні звертання:

— Я хочу подарувати тобі...

— Прийміть мій (наш) скромний подарунок.

— Ось тобі (наш, мій) подарунок.

ЗАНЯТТЯ 13

Мета: продовжувати вчити ділового спілкування, закріплювати вміння самостійно домовлятися про послідовність виконання дій з іграшками у спільній грі. Розвивати ігрове партнерство і співпрацю.

Матеріал: іграшки.

Дорослий пропонує пограти в «Магазин іграшок».

Гра «Магазин іграшок».

Діти діляться на дві групи: «іграшки» та «покупці». А дорослий -- продавець.

Діти-покупці відходять убік і чекають відкриття магазину.

Діти-іграшки сідають в ряд на лаву, зображаючи товар, розставлений на вітрині в магазині іграшок. Продавець (дорослий) підходить до дитини і питає, якою іграшкою вона буде; домовляється про те, як її можна зобразити. Наприклад, якщо ти зайчик, можна пострибати, вовчок -- покрутитися, лялька -- потанцювати і т.д. (Перед початком гри можна роздивитися іграшки і обговорити, всі разом, які іграшки будуть продаватися в магазині і як їх можна зобразити.)

Коли все буде готово, дорослий оголошує: «Магазин відкритий!» Покупці по черзі вітаються і просять показати іграшки. Продавець «бере з полиці» будь-яку іграшку і «заводить» її (виводить дитину, рухаючи рукою за її спиною, «заводячи» її ключем). Покупець повинен відгадати, що це за іграшка. Якщо відгадає, то забирає іграшку із собою (відводить на вільне місце). Коли всі іграшки будуть розпродані, діти міняються ролями. Якщо іграшок багато (більше, ніж покупців), можна запропонувати дітям вдвох зображати одну іграшку. Хто з дітей не відгадає іграшку, йде з магазина без покупки.

Гра-вправа «Подарунок».

Діти, а ви любите отримувати подарунки? Хто любить дарувати? Хто що більше любить? Сьогодні ми пограємо в гру, яка дозволить вам і дарувати і отримувати подарунки, тільки уявні (видумані). Але я думаю, що видумані подарунки такі ж цікаві, як і справжні.

-- Давайте уявимо собі, що ми всемогутні. Ми можемо подарувати будь-який подарунок сусіду праворуч від вас. Подивіться на нього уважно і «подаруйте один одному наші подарунки» (по черзі), не забуваючи при цьому дивитися товаришу в очі. А той, хто отримує подарунок, не забуває дякувати.

Вправа «Випікання ляльки-печива»

Вибираємо дитину, яка буде «лялькою-печивом», і вкладаємо на килим у центрі кола. Потім ведучий і всі діти «випікають» (попередньо домовитись бути обережними, ласкавими, щоб не зробити ляльці боляче). Спочатку замішуємо тісто -- ласкаво масажуючи дитину, промовляючи вголос, що кладемо в тісто -- борошно, яйця, молоко і т.д.

Потім переходимо до створення ляльки ласкавими, обережними рухами, починаючи з голови. Ведучий промовляє, які гарні очі, вуха, носик, запрошує всіх дітей помилуватися. Потім ліпиться шия, руки, тіло, ноги. Коли лялька буде виліплена, діти тричі вдувають в неї життя. Лялька оживає. Вправу повторюють на наступних заняттях, поки всі діти не побудуть ляльками.

Мовні звертання:

— Я запрошую (тебе)...

— Будь ласка, покажіть мені...

— Я можу вас попросити...

— Можна у вас попросити...

— Підкажіть будь ласка.

Святкове заняття «Добро спішіть творити люди».

Мета. Виховувати у дітях почуття доброти, чуйності, милосердя, поваги до своїх батьків, старших людей; формувати активну життєву позицію, яка проявляється в дієвій допомозі знедоленим, немічним, стареньким; формувати у дітей уміння формулювати моральні судження, відрізняти добре від поганого; виховувати високі моральні якості.

Вихователь. Людяність, милосердя, добро. Такі знайомі нам ці слова. Все частіше ми говоримо про них, а чи кожна душа відкрита для добра? Чомусь сьогодні наше суспільство заражене вірусом егоїзму, зла і жорстокості. Зачерствілі людські серця, заросле ряскою байдужості до чужого горя, чужа біди, яких у нашому житті дуже багато. З давніх-давен закономірно вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувавши хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого, розрадити самотніх. Хотілося б, щоб ви, діти, збагатили свої серця любов'ю до людей, своїх рідних, природи, щоб назавжди викоренили зі своїх душ зло, жорстокість, ненависть, бо тільки у світі добра панує любов і повага, мир і спокій. Отже, сьогодні ми поговоримо про добро. Для початку створимо собі гарний настрій. Усміхніться і скажіть добрі слова одне одному. Давайте згадаємо гарні, добрі слова на літеру «Д». (Добрий, дорогий, добродушний, дужий, дружній, доброзичливий, добропорядний...)

1-ша дитина.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Вихователь. Ми поговоримо з вами про поважне та турботливе ставлення до навколишнього світу,

1.Добру людину ... (бджола не жалить).

2.Життя дане на ... (добрі справи).

3.Не брудни криниці... (бо схочеш водиці).

4.Добрі справи ... (прикрашають людину).

5.Злий не вірить,... (що є добрі люди).

6.Що посієш,... (те й пожнеш).

7.У доброї господині і... (півень несеться).

8.Сварка до добра ... (не доводить).

9.Чужим добром не ... (забагатієш).

10.Так треба жити, щоб нікому ... (зла не чинити).

11.Добре ім'я - найкраще ... (багатство).

12.3а добро ... (добром і платять).

Молодці! Отже, ми з вами заклали добрий фундамент, але який це будинок, якщо в ньому відсутні стіни? Ми їх зараз зведемо, адже це будинок добра і тому стіни в ньому мають бути міцними. Вправа «Відкритий мікрофон» У вас на столі лежать листочки. Кожен з вас може написати, якими рисами повинна бути наділена людина, щоб про неї говорили лише добре?

(Діти записують слова на листочках. Звучить пісня «Если добрий ти» пpo дуже важливу і потрібну якість для людини - доброту).

А скажіть, будь ласка, як ви розумієте це слово?

(Діти відповідають, що доброта виявляється у вчинках).

2-га дитина.

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям, одиноким

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг,

І кривда в нашу долю не поцілить.

Воскресайте камінні душі!

Розчиняйте серце і чоло,

Щоб не сказали про вас грядущі:

їх на землі і не було!

Вихователь. Часто ми не задумуємось над тим, що таке добро, в чому воно виявляється і чому ми маємо бути добрими. Тому зараз я пропоную побудувати спільний дім добра, розуміння, дружби, взаємоповаги, підтримки. Першим кроком у будівництві буде закладання фундаменту. Конкурс «Народна мудрість» Кожна правильна відповідь буде цеглинкою у зведенні фундаменту.

Я починаю, а ви продовжуйте:

1.Ставлення до життя. (Життєрадісність)

2.Спілкування з іншими ЛЮДЬМИ.(Ввічливість)

3.Вміння говорити правду за будь-яких обставин. (Чесність)

4.Відношення у всіх справах і стосунках. (Порядність)

5.Ставлення до інших. (Людяність)

Якими рисами повинна бути наділена людина, щоб про неї говорили тільки добре. Давайте зачитаємо риси, які ви записали на листочках.

(Діти зачитують свої варіанти).

Отже, ви розумієте, що означає бути добрим. Тому і стіни нашого будинку вийшли міцними. Подивіться, яке слово у нас утворилося по вертикалі - ЖИТТЯ. Життя - це джерельце і ми повинні докласти максимум зусиль, щоб воно було чистим і прозорим.

3-тя дитина.

Життя - це скарб, дарований нам Богом,

Це радість, віра й доброта.

Не розгубімо їх життєвими дорогами,

Нехай панує людяність свята.

4-та дитина.

Живи з собою в злагоді і в мирі,

Не заздри людям і не проклинай.

Хай буде радість, щастя у квартирі,

Люби батьків своїх, не ображай.

Не зневажай, зла не бажай нікому,

Ділись останнім і добро твори.

Вудь справедливим, чесним будь в усьому

І щире слово людям говори.

Бо в добрім слові є тепло і ласка,

У світлім серці є любов свята.

А в мудрості, запам'ятай, будь-ласка,

І криється та істина свята.

Яка людьми нас робить в цьому світі

3 душею чистою, мов сонця промінець,

То й будеш ти, як сонечко в зеніті,

І всі печалі зійдуть нанівець!

Вихователь. Ми послухали, що таке життя і як потрібно жити. Давайте тепер доберемо епітети до слова «ЖИТТЯ», яке воно має бути. (Щасливе, бурхливе, творче, мирне, радісне, яскраве, чесне, добре, світле, веселе, цікаве, незабутнє, неповторне...) Скільки гарних епітетів ви підібрали. Тому в нашому будинку з'явилося віконечко, через яке тепле весняне сонечко буде нас зігрівати. Наш будинок буде мати двері, відчинені для добра, щастя, любові та злагоди. Ми з вами заклали добрий фундамент, звели міцні стіни. Нашому будинку добра потрібен гарний дах, щоб захищав від палючої ненависті, рясних злив грубощів і образ, грому сварок, блискавичних заздрощів та різних негод життя. А дах ми зведемо, доповнивши список цінностей, які можуть принести щастя в житті. Отже, ми будемо щасливими, якщо матимемо: Сім'ю, будинок, здоров'я, ... (розум, освіту, друзів* заробіток, любов, зовнішність, будемо милосердними...).

Гра «Вузлик асоціацій».

Давайте запишемо іменники: сонце, джерело, ліс. Тепер подумайте, які асоціації викликають ці слова, що дарує людям сонце (тепло, світло, життя...); джерело (тамує спрагу, радість, життя...); ліс (прохолоду, чисте повітря, їжу, предмети побуту, життя...).

Отже, ми звели прекрасний дах. Будівництво будинку добра завершено. Будинок, який будують наші батьки, щоб він перейшов у спадок дітям і онукам. Але нам невідомо, якою буде атмосфера в ньому, чи будуть радісними, добрими і щасливими його мешканці. А чи знаєте ви, діти, хто може створити гарну, добру атмосферу в будинку, в сім'ї? Звісно - це МАМА - найдобріша, найтурботливіша людина в світі. Вона є втіленням ласки і доброти. Лебідонькою, сивою зозуленькою, голубкою, чайкою називали жінку-матір у піснях та легендах. Перше слово, яке вимовляє дитина - це слово «мама». Мама - найрідніша та найдорожча у світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла - це книга життя, з якою ми вирушаємо в далекі світи. І перший усміх сонця, і перший «добридень» людям - це також від матері. Мамина книга життя... Вона про радощі і тривоги, про уміння творити правду і доброту. А серед усіх премудрощів материнської науки найперша - бути добрими і любити людей. Без цього ніхто не зможе піднятися на крилах своєї мрії. І скільки б не було нам років - п'ять чи п'ятдесят - нам завжди потрібна мамина ласка, мамина увага і руки. Кажуть: «Біля сонця - тепло, біля матері - доброта».

(Тихо звучить пісня «Мама»).

5-та дитина.

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для біди.

6-та дитина.

Не ображаймо матерів,

Які живуть, живуть лиш нами -

Своїми донями й синами,

А внуками - і поготів.

7-ма дитина.

Не спекулюймо на любові.

На їх довірі і журбі.

Кров матері - в мені, в тобі,

У кожнім вчинку, в кожнім слові,

Тож не забруднюймо цю кров.

У дні буденні і святкові

На вишитому рушникові

Цвіте до матері любов.

8-ма дитина.

Любімо матерів, любімо дужче,

Бо й справді, не вертаються літа ...

До хати стежка враз не зароста,

Та з кожним літом вужчає і вужча.

Стрічають нас усяких матері

- Не забуваймо про слова привіту.

Не забуваймо, бо як нам без них,

- Так бо і їм без нас - нема на світі світу.

Вихователь. Ми з вами збудували дуже гарний, міцний і просторий будинок. Його мешканці будуть добрими і щасливими. Але, як кажуть у народі, для того, щоб життя не було пустим і марним, треба: збудувати будинок, посадити дерево і виховати сина. Ми з вами збудували будинок добра, тепер давайте посадимо дерево. Це дерево також буде незвичайним, ми його назвемо -- деревом добрих вчинків. І воно матиме дуже міцне коріння, оскільки ви знаєте народну мудрість. А саме народна мудрість є духовним надбанням людей і вона, як сонце, освітлюватиме ваш шлях і зігріватиме своїм теплом. А листочками на цьому дереві будуть риси характеру доброї людини. Пам'ятаєте, ви записували їх на листочках.

(Діти прикріплюють листочки до дерева добра).

На нашому дереві добрих вчинків не вистачає квіточок - саме добрих вчинків. Тож нехай на ньому розквітнуть квіти добрих вчинків, які ви зробили і ще зробите.

(Діти по черзі називають добрі вчинки і прикріплюють на дерево квітку).

Яке гарне у нас деревце. Якщо постійно робити добрі вчинки, то воно порадує вас щедрим урожаєм плодів. Ми маємо будинок і дерево, а як же бути з вихованням дітей? Я впевнена, якщо ви запам'ятаєте все сказане сьогодні і пронесете у своєму серці, то неодмінно зможете виховати своїх майбутніх дітей добрими і порядними людьми.

9-та дитина.

Ніколи зла нікому не творіть,

Бо зло вертатися погану звичку має.

Добро творіть, усім добро робіть,

І втоми серденько нехай не знає.

З Любов'ю в серці, з радістю живіть,

Учіться людям сонечком світити.

І доброту в своїй душі носіть,

У мирі й злагоді учіться жити!

Вихователь. І на завершення проведемо анкетування. На мої запитання ви повинні відповідати «так» або «ні».

1.Чи можна змусити людину бути доброю?

2.Чи можна стати добрим на певний час?

3.Чи потрібно бути добрим у ставленні до будь-якої людини?

4.Чи легко бути добрим?

5.Чи є у вас бажання робити добрі справи?

Якщо у вас вийшло більше відповідей «так», то ви прагнете робити добро. Доброта завжди дає радість оточуючим. Вона, як чарівні ліки, виліковує від багатьох хвороб. Потрібно вчитися бути добрими і милосердними. Милосердя і доброта - як два крила, на яких тримається людство. На все гарне, що для нас роблять люди, слід відповідати добром.

Заключне слово вихователя: Поспішайте робити добро! Будьте добрими, щедрими, милосердними, і це повернеться вам сторицею.

Уривок з української народної казки «Названий батько».

...Приходить дід до третього брата. А той живе вбого, хатка невеличка, тільки чистенька. Прийшов дід отой та такий уже зробився обшарпаний, обідраний.

-- Дайте,-- каже, -- хоч шматочок хліба:

То той чоловік;

-- Ідіть, -- каже, -- дідусю, в хату, там вас нагодують.

Приходить він у хату. Жінка як глянула на нього, що він такий обідраний, пожаліла його, пішла в комору, винесла одежу, дала йому. Надів він... Та як надів, вона глянула, аж у нього на грудях така рана велика, така страшна...

Посадила його за стіл, нагодувала, напоїла... А тоді чоловік питає;

-- Скажіть мені, дідусю, від чого у вас рана на грудях?

-- А це, -- каже, -- така в мене рана, що від неї мені скоро смерть буде. Тільки мені день і зосталося жити.

-- Оце лихо! -- каже жінка. -- І немає на неї ніяких ліків?

-- Є, -- каже дід, -- та тільки ніхто тих ліків не дасть, хоч кожен може.

Тоді чоловік:

-- А чому ж не дати? Аби міг. Кажіть, які,

-- Та такі, -- каже дід, -- як хазяїн сам візьме та підпалить свою хату та все його добро згорить, то тоді взяти попелу та й затоптати мені рану, то так і загоїться. Та хіба ж є такий чоловік на світі, щоб те зробив?

Замислився найменший брат. Довго думав, а тоді до жінки:

-- А як, жінко, думаєш?

-- Та так, -- каже жінка, -- що ми хату вдруге наживемо, а добрий чоловік як умре, то вже йому другого життя не буде.

-- Ну, коли так, -- каже чоловік, -- то винось дітей з хати, Повиносили вони дітей, самі повиходили... Глянув чоловік на хату -- жалко йому стало добра! А людину ще більше жалко! Взяв та й підпалив. Так ураз хата полум'ям і взялася -- де й ділась. А замість неї постала інша хата, така гарна та й пишна. А дід стоїть та тільки всміхається.

Хіба чекати плати за добро?

Нехай в руці зламається перо.

Нехай твоя зламається рука.

Що за добро добра собі чека.

Добро твориться просто -- ні за так,

Так, як цвіте і опадає мак,

Як хмарка в'ється і сміється пташка,

Як трудиться мурашка-горопашка.

(Іван Драч)

Ігрове святкове заняття «Урок добра і милосердя»

Мета: навчити учнів культури спілкування, виховання в учнів любові до батьків, любові до рідної землі, формування почуття обов'язку і відповідальності за свої слова і вчинки.

Обладнання: ручки чи олівці, чисті аркуші паперу, великий тлумачний словник.

Записи на дошці:

Добро

* Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям, благо.

* Добра, корисна справа, дія, вчинок.

Зло

* Що-небудь погане, недобре.

* Нещастя, лихо, горе.

* Почуття роздратування, гніву, досади, розлюченість.

Милосердя - щиросердність, співчуття, готовність робити добро всім, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини що потрапила в біду.

( Тлумачний словник В.І.Даля)

Вихователь

Добрий день дорогі діти!

Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок - урок доброти і милосердя.

Відтак, почнемо розкривати велику таємницю природи добра.

Перед вами таблиця. На ній ви бачите слова:любити, сподіватися, шана, ненависть, байдужість, біль, повагу, злагода, добрий, тривога, ніжність, сумний, хвороба, справедливість, війна, кров.

Завдання

Знайдіть спочатку слова, які символізують добро. А тепер, слова, які символізують зло.

Молодці! Інтуїтивно ви правильно визначили значення слів.

Ми зробили перший крок до визначення поняття «добро». А як ви уявляєте добро?

Чи можна доторкнутися до добра?

Чи можна його скуштувати?

Чи можна понюхати?

Отже, це категорія не матеріальна, а духовна. Вона стоїть поряд з такими поняттями як душа, дух.

Як же зрозуміти, що це - добро?

З ким воно асоціюється? З яким предметом ви пов'язуєте поняття «добро»?(Сонце, мати, природа…)

Як би ви його намалювали?

(До дошки запрошуються художники)

Завдання: намалювати добро.

- Якщо добро зобразити у вигляді музики, яка це буде музика? (Весела, сумна, жанр)

- Яким кольором ви намалювали б добро?

- Чого більше в сучасному світі - добра чи зла?

Отже, добро - це духовна категорія, її не можна торкнутися, понюхати, посмакувати. Добро можна тільки відчути: це ласкаве, добре, ніжне ставлення, це готовність допомогти в скрутну хвилину, це любов до оточуючого світу. Це те, що заставляє нас радіти, любити, співчувати.

А тепер звіримо свої знання про добро зі словником (зчитується визначення категорії добра із словників)

Завдання:

- Де найяскравіше світять зорі, і де ми робили перші кроки, де у нас були перші відкриття, перші розчарування?

- Хто перший у вашому житті допомагає пізнати суть добра? У кого найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки?

Уважно послухайте оповіданнячко

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилась в юрбі. Загубилась і заплакала:

- Мамо!...Де моя мама? Люди оточили дівчинку і питають:

- Як тебе звуть дівчинко?

- Оля.

- А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

- Маму звуть… мама… матуся. Люди усміхнулись. І знову питають:

- Ну , скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

- Очі в неї…найдобріші…

- А коси? Які в мами коси - чорні, русі?

- Коси…найкрасивіші...

- Знов усміхнулись люди. Питають:

- Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є, згадай!

- Руки в неї … найласкавіші.

Пішли люди і оголосили по радіо «Загубилась дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки». Як ви думаєте, знайшлася мама? Чому ви так думаєте?

Мама дала нам життя. Вона нас жаліє, коли ми поранимо пальчик, вона недосипає ночей, коли ми хворіємо, вона завжди піклується про нас, навіть тоді, коли ми виростемо і станемо дорослими. Отже, віддячте мамі своєю добротою, щоб у неї менше було сивих волосинок.

Робота в парах

Закінчіть речення «Мені добре, коли….»

«Бути милосердним - це…»

Святковий обід

Ніна живе у великій родині. В неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся. Ніна в родині найменша, їй восьмий рік. Бабуся найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім'я обідає, в бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка тремтить і з неї капає на стіл.

Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід. На обід Ніна запросить своїх подруг. Ось і гості прийшли. Мама накриває стіл білою скатертиною. А Ніна думає: «Це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї руки тремтять… Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: В Ніниної бабусі руки тремтять».

Ніна тихенько й каже:

- Мамо, нехай бабуся з нами за стіл не сідає.

- Чого? - дивується мати.

- У неї руки тремтять. На стіл капає.

Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу.

Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала: «Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе Ніно з днем народження. Моє тобі побажання - бути людиною».

Запитання: Що означає бути людиною?

Висновок: Бути людиною - це поважати старість, дбайливо й терпимо ставитися до проявів старості, пам'ятаючи, що ніхто в цьому житті не вічний, кожен буде старим і немічним.

Ми з вами поговорили про маму, бабусю. А про кого з найрідніших людей ми забули?

Зачитаю оповідання «Наш тато одужав».

У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама і Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий. Радісно сяють Катрусині очі. Як прийшла вона до школи, зустріла й поділилася радістю:

- Наш тато одужав.

- Петько і Грицько подивились на Катрусю, знизали плечима й нічого не сказавши побігли ганяти в м'яч. Катруся підійшла до дівчаток.

- Наш тато одужав, - сказала вона й засяяла на радощах. Одна із них, Ніна, здивовано спитала:

- Ну то й що?

Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір'я і заплакала.

- Чого ти Катрусю плачеш? - почула вона тихий, ласкавий голос. Підводить голову, Костик , мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.

- Наш тато одужав, - каже, схлипуючи Катруся.

- Ой, як здорово! - зрадів Костик.

- Біля нашого дому в бору зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові. Як би хто знав, як було радісно на душі у Катрусі.