Тести: сутність і вимоги до них

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.

Виконання завдань у тестовій формі для поточного контролю доцільно планувати на різних етапах уроку не більш як на 10-15 хвилин. У зв'язку з тим, що ці завдання є навчальними, не варто робити їх занадто складними. На цьому етапі контролю слід використовувати переважно завдання з вибором однієї правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей у 5-9 і чотирма - п'ятьма - в 10-11 класах), рідше - кількох правильних відповідей (переважно в 10-11 класах із сімома - вісьмома варіантами відповідей) та на встановлення відповідності (утворення логічних пар, де в лівому стовпчику містяться чотири варіанти відповідей, а в правому - п'ять).

Кількість варіантів відповіді на тестове запитання, із яких учневі треба вибрати правильну, має встановлюватися, зокрема, і з урахуванням віку школярів: для учнів середньої школи таку кількість бажано обмежити трьома - чотирма варіантами, для старшокласників - чотирма - п'ятьма. Також слід враховувати, що мислення учнів середньої ніколи, як правило, конкретне й не надто активно спирається на оперування абстрактними поняттями, тож завдання для них слід добирати саме такого типу - якнайбільш конкретні, такі, що спрямовуються на перевірку знання та розуміння теоретичного матеріалу, певною мірою - вміння застосовувати інформацію в практичній діяльності. Натомість старшокласники вже можуть оперувати абстрактними категоріями, здійснювати аналіз мовних явищ і понять, їх зіставлення й порівняння, встановлення зв'язків між ними та їх розчленування за певними показниками.

Учителеві варто пам'ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповідності - півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

Під час тематичної атестації вчитель перевіряє відповідність підготовки школярів зафіксованій у програмі з предмету системі вимог до рівня і якості освіти. Проведення тематичного контролю у формі тестування забезпечує отримання результатів, які характеризуються обґрунтованістю й об'єктивністю, а бали навчальних досягнень є точнішими та більш диференційованими, ніж ті, що одержані за допомогою традиційних форм контролю.

Дані тематичного контролю інформують учителя про рівень засвоєння школярами навчального матеріалу та вказують, наскільки раціональні алгоритми використано для виконання завдань тесту. Щоб забезпечити максимальну надійність результатів оцінювання і якнайповніше перевірити, як засвоєно вивчений матеріал, учитель повинен підготувати на тематичну атестацію тест зі значною кількістю завдань. У ньому слід якнайповніше відобразити зміст вивченої теми, збалансовано представити як основний теоретичний матеріал (розуміння понять, знання мовної теорії, значення термінів тощо), так і завдання практичного характеру. Готуючи матеріали для тематичного оцінювання, учитель повинен збалансувати його за складністю. Для цього слід включити завдання приблизно в такій пропорції: 25% легких, 25% складних, 50% - середнього рівня складності. Такий розподіл відображатиме співвідношення сильних, середніх і слабких учнів у класі.

Проектуючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою, що дасть змогу уникнути монотонності та забезпечити постійну й стійку мотивацію учнів до роботи. Не варто обмежуватися тільки завданнями закритої форми, доцільно пропонувати учням також і відкриті завдання, у яких вони самостійно мають записати повну відповідь на запитання. Учитель повинен пам'ятати, що основу завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами. Не слід указувати після використаного в тесті речення прізвище його автора, щоб не переобтяжувати завдання зайвою інформацією і не відволікати учнів від головного.

Щоб правильно розрахувати кількість завдань, учитель повинен пам'ятати: школярам середніх класів потрібно в середньому півтори хвилини, а старшокласникам - хвилина для виконання одного типового завдання закритої форми. Таким чином, можна спланувати, що учням 10-11 класів доцільно запропонувати на тематичну атестацію приблизно 35-40, а учням 5-9 класів - 20-30 завдань. Оптимально розрахувати кількість завдань допоможе й така рекомендація С. Отіса: тест має бути таким, щоб не більше 5% учнів у класі могли виконати його повністю.

Перевести отримані бали в 12-бальну шкалу оцінювання вчитель може шляхом встановлення ваги коленого завдання. Наприклад, за кожне правильно виконане завдання, що перевіряє знання теоретичного матеріалу або завдання з вибором однієї правильної відповіді - 1 бал, за завдання з вибором кількох відповідей чи встановлення відповідності - 3-4 бали. Отримавши загальну кількість балів, учитель визначає інтервали, які відповідають шкільним балам навчальних досягнень. Наприклад, якщо за виконання всіх завдань тесту можна одержати 60 балів, то результат 55-60 відповідатиме 12 балам, 50-54 - 11 балам тощо. Отже, оцінити найвищим балом можна не лише роботу, у якій правильно виконано всі завдання, а й таку, що максимально наближається до такого результату. Таким чином, школяреві дається деяке право на помилку, якого під час традиційного оцінювання він не має.

Підсумковий контроль в 11 класі вимірює ступінь засвоєння змісту всіх розділів та ключових тем навчальної програми, сформованість в учнів навчальних компетенцій, перевіряє відповідність знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів нормативним документам з предмета (чинній програмі з рідної мови, програмовим вимогам для вступу до вищого навчального закладу). Учні, які проходитимуть державну підсумкову атестацію шляхом зовнішнього оцінювання, виконуватимуть комплексний тест, що перевірятиме знання, уміння й навички з лінгвістичної теорії, уміння читати й розуміти текст і будувати власне висловлювання (писати твір-роздум).

У тестовому зошиті буде вміщено завдання двох форм: закритої та відкритої з розгорнутою відповіддю.

Закриті завдання (з вибором однієї або кількох правильних відповідей, на встановлення відповідності, завдання до мікротекстів) перевірятимуть повноту засвоєння лінгвістичної змістової лінії навчальної програми та рівень сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів мовної компетенції.

В 11 класі слід спланувати повторення теоретичного матеріалу, правил орфографії та пунктуації, продовжити роботу з удосконалення навичок культури мовлення школярів. Особливу увагу слід приділити темам, які завжди були надзвичайно складними для учасників тестування, а саме: "Дзвінкі та глухі приголосні звуки", "Уподібнення приголосних звуків", "Співвідношення звуків і букв", "Звукове значення букв я, ю, є, ї", "Рід іменників, іменники спільного роду", "Ступені порівняння прикметників", "Відмінювання числівників", "Лексичні значення фразеологічних зворотів", "Складне речення з різними видами синтаксичного зв'язку", "Будова слова" тощо. Доцільно також систематично розглядати й аналізувати приклади, що перевіряють, як учні опанували фонетичні, лексичні, граматичні (морфологічні та синтаксичні) норми мови (дотримання орфоепічних норм, доречне слововживання, побудова речень із дієприслівниковим зворотом, правильне утворення форм слова та ін.).

Одне із завдань зовнішнього оцінювання - це читання й аналіз тексту. Читання, розуміння й інтерпретація тексту - провідне загальнонавчальне вміння, потрібне для успішного навчання не лише на уроках української мови, а й у процесі вивчення інших предметів, тому вчителеві української мови варто вдосконалювати навички з цього виду навчальної діяльності протягом року. Доцільно тренувати учнів читати й аналізувати тексти різних стилів мовлення різноманітної тематики, орієнтувати школярів не стільки на запам'ятовування фактологічного матеріалу прочитаного, скільки на усвідомлення причиново-наслідкових зв'язків, розуміння головної думки, будови й комунікативного призначення тексту, прямих і метафоричних значень слів відповідно до контексту, стилістичної ролі окремих елементів тексту, уміння чітко сформулювати відповідь за його змістом тощо. Зрозуміло, що часу на уроці для виконання такої роботи має бути відведено значно більше, ніж передбачено нормативами чинної програми для читання мовчки. Можна порадити вчителям резервний час використовувати саме для вдосконалення навичок читання у формі, аналогічній до тієї, що й на зовнішньому оцінюванні (учні працюють 30 хвилин з текстом обсягом 600-800 слів).

Готуючи навчальний матеріал, доцільно розробляти як завдання закритої форми з вибором однієї правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей), так і відкриті завдання з короткою відповіддю. Наприклад, учитель може пропонувати 6 завдань закритої форми (за правильне виконання кожного завдання - 1 бал) і 3 - з розгорнутою відповіддю (за правильне виконання кожного завдання - 2 бали). Перевіряючи відкриті завдання, учитель повинен оцінювати не тільки те, як правильно учні розуміють зміст тексту, а й їхню мовленнєву, орфографічну та пунктуаційну грамотність.

Написання власного висловлювання - завершальний етап роботи на зовнішньому оцінюванні, що перевіряє, як учні засвоїли комунікативну лінію програми, сформованість їхньої мовленнєвої компетенції. Готуючи учнів до зовнішнього оцінювання, учителі повинні розвивати монологічне мовлення школярів (усне й писемне), формувати вміння створювати власне висловлювання на запропоновану тему. Старшокласникам доцільно систематично пропонувати теми для творів-роздумів на суспільно-політичні та морально-етичні теми з подальшим їх обговоренням й аналізом. Будуючи власне висловлювання, учні мають виявити вміння дотримувати структури тексту цього типу мовлення, а також висловлювати власні думки на запропоновану тему, логічно викладати їх і доречно та правильно аргументувати, добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії тощо.

Для успішного написання роботи дуже важливо, щоб учні могли не тільки правильно навести приклади, які розкриватимуть тему, а й пояснити їх, оцінити значення того чи іншого літературного твору чи героя. Важливо вправляти учнів не в переказуванні змісту творів або перебігу історичних подій, а вчити використовувати приклади для аналізу проблеми та переконливої аргументації. Дуже важливо також розвивати в учнів уміння стисло й чітко письмово формулювати власні думки в письмовій формі. Саме тому слід систематично аналізувати на уроках зміст виконаних робіт, навчати учнів розпізнавати й самостійно виправляти змістові, композиційні, стилістичні неточності й помилки.

Підготовку школярів до виконання тестових завдань з української мови слід здійснювати насамперед за моделями, пропонованими Міністерством освіти і науки України та Українським центром оцінювання якості освіти (див. наприклад: Зовнішнє тестування з української мови. Iнформаційні матеріали. - К.: Центр тестових технологій, 2005. - 48 с.; Зовнішнє оцінювання з української мови. Iнформаційні матеріали. - К.: УЦОЯО, 2006. - 40 с.; вичерпну інформацію про становлення й удосконалення системи тестування навчальних досягнень учнів, головні напрями діяльності та конкретні напрацювання згаданого центру, типологію й конкретне наповнення завдань та результати їх виконання учнями різних загальноосвітніх навчальних закладів України можна одержати на офіційному сайті УЦОЯО за адресою: www.ukrtest.org). Ці моделі розроблено відповідно до встановлених вимог, вони охоплюють усі головні напрями комплексної мовної підготовки школярів та репрезентують усі розділи чинної програми з української мови, передбачають виконання звичних для них різнотипних завдань. Вони вибудовуються за кількома напрямами:

- завдання на перевірку рівня засвоєння школярами лінгвістичної змістової лінії чинної програми (оволодіння граматичними засобами, нормами літературної мови, правилами орфографії та пунктуації, вироблення вмінь розпізнавати, аналізувати, порівнювати, групувати й класифікувати мовні явища, визначати певні граматичні категорії, розрізнювати правильні та помилкові випадки слововживання); як правило, це завдання закритого типу, тобто такі, що потребують короткої однозначної відповіді - вибрати правильне твердження, встановити відповідність між мовним поняттям та його тлумаченням або ілюструванням тощо;

- завдання на перевірку виробленості у школярів комунікативних умінь і навичок, тобто на визначення рівня засвоєння ними комунікативної змістової лінії програми; ці завдання потребують формулювання розгорнутої відповіді на запитання до прочитаного тексту, написання твору-роздуму, підготовку ділового документа визначеного жанру тощо.

Цілком можливим є й використання вчителем готових зразків тестових завдань, які друкуються в методичній літературі, фаховій пресі, спеціальних збірниках. Такі матеріали слід добирати уважно, аналізуючи їхню відповідність головним дидактичним вимогам до структури та змісту навчальних і контрольних завдань такого типу.

Важливим чинником під час вибору вчителем видань такого типу є наявність дозволу щодо їх використання в освітньому процесі, наданого науково-методичною комісією з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Гарним зразком тестових матеріалів з української мови, які ефективно можуть використовуватися в навчальному процесі, є збірник за редакцією професора Н. Гуйванюк (Українська мова. Тести. 5-12 класи: Посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2006. - 376 с.). Посібник має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, укладався згідно з чинною програмою з української (рідної) мови, охоплює теоретичний і практичний матеріал усіх основних розділів курсу сучасної української мови й містить різні за функціональним призначенням завдання. Використання матеріалів посібника на різних етапах контролю та перевірки знань сприятиме актуалізації та систематизації знань школярів з української мови, формуванню в них рис мовної культури, реалізації їхнього інтелектуального потенціалу.

Надаються до використання в навчальному процесі й тестові зразки, складені безпосередньо самим учителем, але за умови, що ці завдання відповідають головним вимогам щодо розробки методичних матеріалів такого типу, насамперед зведення до мінімуму такої негативної риси тестування, як можливість відгадування учнем відповіді. Також обов'язково слід передбачати запитання і завдання, які потребуватимуть активної мисленнєвої роботи школярів і передбачатимуть підготовку розгорнутої відповіді на них, тобто матимуть відкритий характер. Серед інших вимог до тестових завдань бажано також дотримати принцип відсутності в них неправильних написань.

Для якісного впровадження в шкільну практику тестування як методичної форми обов'язковим є його систематичність, вписаність у загальну структуру уроку і продуманість методів його використання протягом усього навчального року, причому не тільки під час проведення тематичної атестації, а й на уроках вивчення та закріплення нового матеріалу, що буде гарним тренінгом для школярів, призвичаюватиме їх до виконання завдань такого типу.

Першорядну роль в ефективному освоєнні школярами тестових технологій відіграє успішне оволодіння ними алгоритмів виконання тестових завдань різних тематичних типів, рівня складності та структури, неодмінне здійснення аналізу результатів тестування, з'ясування типових помилок, яких припускаються учні, та визначення шляхів їх усунення. Тільки такий підхід до впровадження тестових технологій сприятиме якісному освоєнню їх сучасною школою.

Найоптимальнішою і найефективнішою формою тестування є використання його роздрукованих варіантів, яке унеможливлює помилки, що трапляються при сприйнятті завдань на слух, і сприяє осмисленому сприйняттю запитання та усвідомленому визначенню відповіді на нього. Важливою передумовою якісного використання тестових завдань є також їх варіювання, яке передбачає звернення до кількох різновидів того самого завдання та убезпечує від списування між самими учнями. Учителеві слід враховувати, що варіанти тестів неодмінно мають бути рівноцінними; підготовку таких матеріалів полегшить використання єдиного тесту з перекомбінованими завданнями або варіантами відповідей.

Учителеві-словеснику слід пам'ятати, що впровадження системи зовнішнього оцінювання з української мови, головною формою якого є саме тестові завдання згаданої вище моделі, не передбачає цілковитого або часткового згортання чи послаблення інтенсивності інших видів навчальної діяльності учнів на уроках української мови. Навіть саме виконання тестових завдань, розроблених Міністерством освіти і науки України спільно з Українським центром оцінювання якості освіти (а також інших якісних стандартизованих тестів), потребує від школярів глибокої, всебічної мовно-мовленнєвої підготовки, зорієнтованості в мовній теорії та вміння ефективно застосовувати її в практичній діяльності, як і сформованості навичок використовувати мову в різних ситуаціях спілкування. Пропонована система тестування передбачає всебічне оцінювання досягнень учнів із української мови, враховує всі напрями її вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах, розроблялася з обов'язковим урахуванням державного освітнього стандарту та вимог до знань, умінь і навичок з української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів, визначених чинними програмами. Саме тому вчителеві-словеснику слід виконувати програму з мови в повному обсязі, що дасть змогу посилити підготовку школярів до проходження зовнішнього оцінювання їхніх навчальних досягнень.

Размещено на Allbest.ru