Зміст освіти в умовах сучасної школи

Важливо тільки, щоб інтеграція не перетворилася на мозаїку формально об'єднаних за зовнішніми ознаками різнорідних знань.

Інтеграція навчання може бути засобом зменшення тижневого навантаження в умовах п'ятиденного навчального тижня. Початкова школа має успішний досвід запровадження інтегрованих курсів «Художня праця», «Ознайомлення з навколишнім», «Рідний край», «Музика і рух», «Народознавство». У зарубіжних школах (СІЛА, Англія) в інтегровані курси найчастіше об'єднують знання про живу і неживу природу, проблеми техніки, охорони й зміцнення здоров'я людей.

Узагальнимо основні теоретичні засади побудови змісту сучасної освіти.

1. Зміст освіти має систематично оновлюватися й водночас відповідати державним вимогам щодо якості навчання. Найбільш цінною і довготривалою частиною системи шкільної освіти є загальноосвітня підготовка - її базове ядро.

У Законі України про освіту (ст. 5) визначено актуальність розробки державних стандартів змісту і оцінка навченості дітей.

Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років.

Державний стандарт загальної середньої освіти має відображати суспільний ідеал і враховувати реальні можливості особи і системи освіти в його досягненні. Це - документ взаємних зобов'язань: з одного боку, він має чітко окреслювати суспільні гарантії щодо освітніх послуг, які держава зобов'язується безплатно надати кожному, хто має намір здобути загальну середню освіту; з іншого боку, він визначає вимоги до тих, хто. претендує на одержання документа про відповідний рівень освіченості. Цей документ має окреслити обсяг змісту загальної середньої освіти та характеристики обов'язкового рівня його засвоєння кожним учнем. Отже, державний стандарт загальної середньої освіти - це унормована система показників про освіченість особи, що реалізується комплексом нормативних документів, які визначають суспільне зумовлений зміст загальної середньої освіти та вимоги і гарантії держави щодо її здобуття громадянами.

Державний стандарт загальної середньої освіти як комплексний нормативний документ включає:

базовий навчальний план середньої школи, який дає цілісне уявлення про перелік і співвідношення основних галузей знань за роками навчання в середній школі та його структуру (державний компонент як інваріантна частина базового плану і регіональний та шкільний компоненти як варіативна його частина; додаткові години на освітні галузі, індивідуальні та групові заняття; курси за вибором і факультативні заняття тощо);

освітні стандарти галузей знань (навчальних предметів) як змістова конкретизація цілей загальноосвітньої підготовки учня середньої школи в навчальних програмах з предметів, що входять до інваріантної частини базового навчального плану й вивчаються на певних ступенях навчання, а також система вимог, що визначають рівень засвоєння змісту з освітньої галузі, обов'язковий для кожного учня;

- державні вимоги до мінімального рівня засвоєння змісту загальної середньої освіти за ступенями навчання (початкова, основна і старша школа), що засвідчує досягнення учнем мети загальноосвітньої підготовки на певному віковому етапі свого розвитку; вони містять критерії, відтворені у вигляді типових завдань, І форми оцінки відповідності рівня освіченості конкретної особи державному стандарту загальної середньої освіти.

Проект базового навчального плану, змістове наповнення освітніх галузей, система вимог до їх засвоєння є нині предметом широкого обговорення вчених, викладачів вищих навчальних закладів, учителів. Після їх експериментальної перевірки у різних типах середніх загальноосвітніх закладів будуть підготовлені нові навчальні програми, підручники, навчальні посібники для впровадження державних стандартів у шкільну практику.

Зміст кожного предмета передбачає наявність двох частин - інваріантного (незмінного) ядра, яке переглядається порівняно рідко, і варіативної частини - оболонки, яка має порівняно швидко реагувати на запити суспільства і систематично оновлюватися й переглядатися.

2. Відповідно до загальнодержавних цілей початкового навчання в змісті освіти мають відбиватися чотири основних елементи:

- система знань (уявлень, понять, фактів, зв'язків, залежностей) про природу, людину, суспільство, техніку тощо;

система загальних способів навчальної діяльності;

досвід індивідуальної творчої діяльності;

досвід емоційно-вольового, морального, естетичного ставлення людини до навколишньої дійсності, вміння користуватися системою цінностей суспільства.

Отже, сучасний зміст навчання має бути багатокомпонентним і національним, бо це - об'єктивна передумова реалізації його розвивальних і виховних функцій.

3. У доборі змісту слід керуватися не критерієм максимуму того, що може засвоїти дитина, а тим, наскільки цей зміст сенситивний віковому періоду, які базові потреби він задовольняє, що дає для подальшого розвитку, які можливості для економного використання навчального часу і розумових сил учнів відкриває.

Тому до конструювання змісту слід підходити системно, тобто бачити взаємозв'язок різних чинників, що впливають на якість навчання, і виділяти серед них пріоритети його добору й удосконалення. У зв'язку з цим у доборі змісту необхідно одночасно враховувати:

а) його наступність і перспективність;

б) потенційні можливості для взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку;

в) можливість достатнього за тривалістю і частотністю впливу на кінцеві результати навчання;

г) об'єктивні передумови для організації навчальної діяльності різних рівнів складності.

У ситуації вибору вчителями навчальних планів і програм, створення авторських шкіл принципово важливо домогтися фундаментальності освіти. Будь-який вибір має створювати передумови для повноцінного засвоєння учнями тих предметів, які відображають базовий зміст школи, не залежать від регіональних особливостей і природного оточення школи (за даними ЮНЕСКО, початкова освіта за своїм змістом на 80% належить до обов'язкових результатів навчання). Тому завданнями реформування змісту освіти є: визначення базового навчального плану, розробка змісту і структури державних стандартів за галузями базового навчального плану, визначення системи вимірників оцінки якості освіти.

Сучасний зміст освіти визначається, як правило, у формі предметів. Перед дидактами і методистами постає нова проблема з формування змісту освіти: як доцільніше його визначити - за окремими предметами чи інтегрованими курсами? Зміст освіти в школі тривалий час формувався під впливом вимог середньої ланки, що й зумовило відповідний набір предметів у навчальному плані.

Тому вчені переглядають форму подання змісту і набір предметів для всіх ланок, визначають їх питому вагу з урахуванням психологічних особливостей дитини і нової ситуації розвитку суспільства (йдеться про вплив неформального, некерованого інформаційного потоку на учнів через ТБ, субкультуру молоді тощо). Є ряд практичних проблем змісту освіти, які дидакти досліджують разом з учителями-експериментаторами. Зокрема, як поєднувати предметну основу навчання з його інтеграцією та диференціацією? Яким чином, деполітизуючи освіту, забезпечити належний рівень соціального розвитку і громадянського виховання дітей? Як оптимально поєднати українознавчий компонент зі змістом освіти у школах національних меншин? Скільки мов вивчати в школі, коли розпочинати засвоєння іноземних мов? Як поєднати необхідність введення державних стандартів зі створенням умов для розвитку обдарованих дітей, орієнтацією на індивідуалізацію навчання?

Цей далеко не повний перелік питань засвідчує актуальність і важливість роботи теоретиків і практиків над реформуванням змісту освіти.

Література

1. Конституція України. - К., 1992.

2. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту». - К., 1996.

3. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття». - К., 1994. - Розділ «Зміст освіти». - С. 11-14.

4. Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект. - М., 1988.

5. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Гуманітаризація загальної середньої освіти // Почат. шк. - 1995. - №4. - С. 9 - 14.

6. Дидактика средней школьї /Под ред. М.Н. Скаткина. - М., 1982.

7. Зязюн І.А. Філософські проекції освіти й освітніх технологій // Шлях освіти. - 1996. - №1. - С. 1 - 9.

8. Краевский В.В. Содержание образования: бег на месте // Педагоги-ка. - 2000.- №7.-С. 3-12.

9. Ледпев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективи. - М., 1991.

10. Педагогика: педагогические теории, системьі, технологии /Под ред. С.А. Смирнова. - М., 2000.

11. Савченко О.Я. Альтернативні можливості початкової освіти // Почат. шк. - 1995. - №4. - С. 2 - 8.

12. Савченко О.Я. Реформування змісту початкової освіти // Почат. шк. - 1996. - №1. - С. 2 - 7.

13. Современная дидактика: теория - практика. - М., 1994.

14. Хуторской А.В. Современная дидактика. - СПб., 2001Цінності освіти і виховання. Наук.-методичний збірник. За ред. О.В. Сухомлинської. - К., 1997.

Размещено на Allbest.ru