"Я і Україна" - програма для молодшого шкільного віку

1. Аналіз підручника „Я і Україна” і програми курсу

Головною метою “Природознавства” в 4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи виховання гуманної й творчої особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток пізнавальних процесів в дітей, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам'ять), мовленнєвої. А також, способами самоуправління: постановки цілей, планування, самоорганізації, самоконтролю (самоперевірки й самооцінювання), самокоригуванння та використання навчальних посібників, спілкування в сумісній діяльності.

Виховні цілі пов'язані з розвитком особистісних якостей кожного учня. Вони визначаються й реалізуються як природознавчим змістом, так і змістом навчально-пізнавальної діяльності школярів, методами її організації, засобами виконання, формами сумісної діяльності, емоційним кліматом, характером спілкування, формами організації процесу навчання природознавства.

“Природознавство” - це навчальний предмет, провідним компоненту якого, є природознавчі знання. Вони визначають усі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загальнонавчальних умінь.

Основою добору й структурування змісту природознавства є екологічний, планетарний, українознавчий, краєзнавчий, фенологічний принципи. А також принципи гуманізації, науковості, наступності, виховного й розвивального навчання та забезпечення позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів, умов для самореалізації кожного з них, розвитку в них творчої самостійності, соціальної активності.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього навчального предмета.

Так, у розділах "Україна -- наша Батьківщина" і "Рідний край", компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України й рідного краю, а закономірні в'язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України й природних угруповань рідного краю.

Програма має екологічну спрямованість. Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.

Учні повинні знати:

про форму Землі, горизонт, сторони горизонту, план, масштаб;

способи зображення Землі та її поверхні: глобус, план місцевості, карта;

назви океанів і материків;

основні форми земної поверхні України та види водойомів на її території;

природні зони України, особливості природи, господарської діяльності та охорони природи в кожній зоні;

особливості природи рідного краю: форми земної поверхні, водойми, погода, найпоширеніші корисні копалини й ґрунти, природні угрупування, сільськогосподарська діяльність людей та охорона природи;

взаємозв'язки в природних зонах і в природних угрупуваннях;

норми й правила поведінки в природі;

Учні повинні вміти:

визначати сторони горизонту за компасом і окремими місцевими ознаками;

користуватися масштабом;

користуватися картами (фізичною й природних зон);

розрізняти форми земної поверхні та види водойм в Україні;

розрізняти найхарактерніші рослини й тварини природних зон України та природних угрупувань рідного краю; найпоширеніші сільськогосподарські рослини й тварини рідного краю;

встановлювати й пояснювати в межах програми взаємозв'язки в природних зонах і природних угрупуваннях;

моделювати об'єкти природи та зв'язки між ними;

планувати й проводити елементарні дослідження з використанням спостережень, дослідів, практичних робіт;

користуватися додатковою літературою з метою пошуку нової інформації про об'єкт і явища природи;

у навчальних і реальних ситуаціях: оцінювати об'єкти природи, поведінку свою й інших людей в природі з позицій її природоохоронної доцільності; здійснювати елементарне екологічне прогнозування змін у природі під дією на неї людини; визначати заходи по охороні природи, свою участь у них;

дотримуватися правил поведінки в природі; у доступній формі пропагувати знання про охорону природи, брати участь у практичних заходах по охороні природи.

У підручнику «Я і Україна» (Т.М. Байбари, Н.М. Бібік) для 4 класу поєднано дві частини: перша присвячена суспільствознавчому напрямку і містить багато матеріалів українознавчого спрямування, а друга - розкриває природознавчий напрям, також акцентуючи увагу на Україні як нашій рідній землі і частині Всесвіту. Зміст першого розділу «Україна - держава» включає такі теми: «Людина», «Людина і суспільство», «Культурна спадщина народу». Другий розділ «Я і природа» (природознавство) складається з тем «Земля - наш космічний дім», «Наша Батьківщина - Україна», «Твій рідний край»

У підручнику "Я і Україна. " спостереження виступає як метод пізнання дійсності, одержання знань про природне довкілля, суспільне життя в ньому та про самого себе як невід'ємну частину довкілля.

Питання про спостереження ми можемо бачити в темі другого розділу «Земля наш космічний дім» при вивченні сонячної системи (Чи доводилось тобі спостерігати за нічним небом? На стор.76).

При вивченні теми « Як орієнтуватися на місцевості» (стор. 85) питання: Пригадай. 1. Яку форму має планета Земля? 2. Чи бував ти в лісі, парку, горах, у полі, чи на луках? Що ти спостерігав навколо себе?

На стор. 121 в тексті посилання на спостереження: Пригадай і назви їстівні та отруйні гриби.

На стор. 145 при розгляді теми «Рідний край на території України» є такі питання: Пригадай свої спостереження в природі. Розкажи про місцевість, де ти живеш, за планом: 1. Назва населеного пункту. 2. Форми земної поверхні навколо нього. 3. Водойма поблизу населеного пункту. З якої сторони протікає чи знаходиться?. 4. Рослинний і тваринний світ навколо населеного пункту.

При вивченні «Погоди в рідному краї» на стор. 145 пропонуються такі гідрометеорологічні спостереження (Ти ведеш спостереження за погодою в тій місцевості де живеш? За чим спостерігаєш? Про що записуєш у календар погоди? Якими умовними знаками користуєшся?). Питання практичної роботи на стор. 147 пропонують такі спостереження: Використай результати спостережень за погодою в місцевості, де ти живеш, і визнач: 1. Якою є найвища й найнижча температура повітря в різні пори року? 2. Які вітри переважають? 3. В яку пору року бувають сильні вітри? 4. Чи впливає напрям вітру на зміну температури? 5. Які опади випадають у різні пори року: 6. Які вітри приносять найбільше опадів?

При вивченні «Грунтів у рідному краї» на стор. 151 пропонується: 1. Розглянь грунт і визнач його колір. 2. Візьми склянку з водою й вкинь у неї грунт. Спостерігай за бульбашками повітря. Скільки повітря є в грунті?. 3. Візьми порожню склянку. Насип туди грунту. Налий зверху невелику кількість води. Спостерігай, як грунт пропускає воду: швидко чи повільно. 4. За встановленими ознаками назви грунт, які є в місцевості, де ти живеш?

При розгляді «Природних угруповань рідного краю» учням на стор. 154 пропонується пригадати : Які рослини і яких тварин зустрічали на луках? Що на луках сподобалось? Діти повинні пригадати свої спостереження.

На стор. 172 при вивченні теми «Охорона природи в рідному краї» пропонуються такі практичні завдання. 1. Якщо ти був у ботанічному саду або зоопарку, розкажи, що ти там бачив. 2. Яка рослина або тварина тобі найбільше сподобалася? 3. Склади усну розповідь про неї [1].

На мою думку в підручнику досить малюнків на спостереження, на стор. 153 є практична робота з малюнком лісу: 1. Розглянь малюнок лісу як природного угруповання. 2. Назви організми лісу, які є виробниками; споживачами; перетворювачами. 3. Які зв'язки існують між ними. На стор. 157 практична робота з малюнком водойми: 1. Розглянь малюнок водойми, як природного угруповання. 2. Назви рослин, які ти розпізнав. 3. Яку відмінність між ними помітив? 4. Які тварини населяють водойму? Які рослини й тварини водойми ти зустрічав у природі? Що ти про них знаєш? 6. Чи існують зв'язки між рослинами й тваринами у водоймі?.

Паралельно з підручником школярі користуються щоденником спостережень за собою й довкіллям, який можна назвати другом учня й помічником учителя. Щоденник включає кілька блоків спостережень:

- щоденні спостереження за своїми почуттями, здоров'ям і станом довкілля;

- спостереження під час уроків серед природи, самостійні спостереження за народними прикметами;

- спостереження за продуктивністю своєї навчальної діяльності під час підготовки та проведення узагальнюючих уроків (результати роботи учнів із підготовки до узагальнюючих уроків є водночас результатами тематичного оцінювання знань);

- спостереження за змінами у своєму світогляді, ставлення до себе, до Батьківщини (формування образів: "образ світу", "образ Я", „образ Я і Україна");

- спостереження за своїм ставленням до навчальної діяльності, за інтересами;

- спостереження за обраним відповідно до інтересу об'єктом.

Обраний об'єкт спостереження (тварини, рослини, машини, люди, погода) визначається під час перших зустрічей зі щоденником. Учні диференціюються за інтересами (спостерігачі рослин, тварин, людей, машин та ін.). Учні відмічають у щоденнику не тільки погоду, стан довкілля, а й своє здоров'я, почуття, риси свого характеру, доцільність радісних і сумних днів свого життя, їхньє співвідношення та ін.

Робота зі щоденником розвиває інтерес учнів до навчальної діяльності, здібності дітей, формує емоційну та когнітивну сфери, адекватну поведінку, створює умови для їхнього гармонійного розвитку, запобігає психосоматичним захворюванням.

2. Аналіз програми підручника «Я і Україна. Довкілля»

Мета курсу «Я і Україна. Довкілля» - формування в учнів, відповідно до вікових особливостей, цілісності знань про довкілля й людину як його невід'ємну складову; ключових компетентностей, необхідних для успіху в усіх сферах життя молодшого школяра; розвиток цілісності мислення, навчальності, пізнавальної активності, мотивації навчання, комунікативності молодших школярів; виховання любові до своєї Батьківщини, народу, екологічної культури, ціннісного ставлення до дійсності, відповідальності перед собою, своїм суспільним і природним оточенням.

У 1 класі зміст навчального матеріалу спонукає учнів задуматися над тим, що людині необхідно знати про своє середовище життя, як вона може набути знання про нього. Дитина починає осмислювати зв'язки в довкіллі (між людиною й живою та неживою природою, між людиною і її оточенням).

Зміст першої теми дає змогу учням отримати попереднє уявлення про довкілля та людину як його частину, ознайомлює із засобами пізнання людиною свого середовища життя, дає змогу зацікавитися його об'єктами і явищами, набути вмінь виражати свої знання (малювати, моделювати). У другій темі учням надається можливість ознайомитися з життям рослин і тварин у своєму довкіллі та зацікавитися їхнім вивченням, виявити єдність живих істот і середовища, у якому вони живуть. Третя тема присвячена довкіллю дитини. Вивчаючи її, діти дістають Уявлення про свою належність до роду, народу, Батьківщини. В останній темі дитина має змогу "відкрити" для себе одну із загальних закономірностей природи -- періодичності, змін у світі, і за її допомогою пояснювати й передбачати зміни у своєму житті й житті довкілля. У цій темі закладається поетапне усвідомлення довкілля й місця людини в ньому.

2 клас. Навчальний матеріал 2 класу структурований чотирма темами. У першій темі розкриваються зв'язки людини і її суспільного оточення. Вона сприяє формуванню уявлення про риси людини, які необхідні для щасливого життя, для збереження свого суспільного й природного середовища - про вихованість, акуратність, розум людини, про дотримання правил поведінки в різних ситуаціях. У другій і третій темах дитина розширює отримані в першому класі знання про рослини та тварин, про ознаки живих організмів, зовнішню будову рослин і тварин; учні ознайомлюються з народними уявленнями про екологічне ставлення до рослин і тварин. Четверта тема спрямовує діяльність дітей на пізнання змін у довкіллі, особливо тих, що повторюються, на їх передбачення із застосуванням уявлень про повторюваність явищ у навколишньому світі. Учні дізнаються про роль Сонця як джерела світла й тепла на Землі, роль повітря, води, землі в існуванні життя в довкіллі. Сонце, складові довкілля розглядаються у взаємозв'язках. Продовжується поетапне усвідомлення довкілля, і формується уявлення про цілісність світу.

3. Аналіз програм підручників «Я і Україна» 1-2 класи

Курс природознавства, який входить до сучасної програми “Я і Україна”, має інтегрований характер, бо він передбачає формування основ багатьох природничих наук. Це вимагає від учителя обізнаності в різних напрямках науки. Він повинен сформувати в дітей систему первісних природознавчих понять, необхідних для розуміння навколишнього світу, які базуються на чуттєвому досвіді дітей та забезпечують перехід від поняття явища до його сутності. За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення й систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії. Кожен тип уроку характеризується певною будовою-структурою. У поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їхній послідовність і взаємозв'язок. У кожному уроці виділяють дві структури: макроструктуру й мікроструктуру. Вивчення інтегрованого курсу "Я і Україна" ("Ознайомлення з навколишнім") у 1-2 класах здійснюється за 1-годинним курсом. Основна мета курсу -- виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи, до суспільних явищ, до самого себе та інших людей. У 3-4 класах навчальний предмет "Я і Україна" реалізується через інтегрований курс (2 год.), або окремі навчальні предмети (по 1 год.): "Природознавство" і "Громадянська освіта". Вони логічно продовжують змістові лінії галузі "Людина й світ", започатковані в 1-2 класах у відповідному предметі. Проблема формування та розвитку понять, як в теорії методики викладання, так і в практиці навчання - одна з найбільш актуальних та складних, разом із тим вона дозволяє розв'язувати складне питання методики - взаємовідносини між змістом та методом. У сучасній початковій школі актуальним стає формувань природничо наукових понять. У початковій школі формуються такі екологічні поняття як природне угрупування, культурне угрупування, умови життя, особистості живих організмів у природі, охорона природи та інше. Учні повинні усвідомлювати, що рослини та тварини - це одиниці живої природи, які мають свої особливості функціонування та відносин із довкіллям. Формуються поняття про взаємозв'язок організмів та довкілля, про екологічні зв'язки в природі. Сучасна програма початкової школи передбачає ознайомлення учнів із природними угрупуваннями (із біоценозом) лісу, річки та ін. Для розуміння ролі кожного представника живої природи важливе значення має формування поняття про ланцюги живлення. Активному мисленню учнів сприяє формування таких понять як ріст та розвиток живого організму, різноманітність живої природи.