Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Комп'ютерна графіка та її застосування

Комп'ютерна графіка та її застосування

Вивчення комп`ютерної графіки, основні її види. Рисування простих зображень в графічному редакторі Adobe Photoshop. Масштабування растрових зображень. Використання комп'ютерних технологій для стилізації малюнків під різні види художньо-творчих робіт.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2010
Размер файла 41,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.КОМП`ЮТЕРНА ГРАФІКА ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Вивчення комп`ютерної графіки

1.2. Комп`ютерна графіка, основні її види

1.3. Растрова графіка

1.4. Тривимірна графіка

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІЧНОГО РЕДАКТОРА ADOBE PHOTOSHOP

2.1. Рисування простих зображень в графічному редакторі Adobe Photoshop

2.2. Використання комп'ютерних технологій для стилізації малюнків під різні види художньо-творчих робіт

ВИСНОВОК

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Adobe Photoshop -- самий популярний графічний редактор, краща на сьогоднішній день система для роботи з растровою графікою. Без нього не представляють своею роботи десятки тисяч дизайнерів, веб-майстрів, поліграфістів, художників. Філігранна робота з кольором, точне колірне калібрування, і, звичайно, наймогутніший озброєння засобів обробки, ретушування й монтажу зображень зробили Adobe Photoshop найвидатнішою програмою растрової графіки.

Розвиток комп'ютерної графіки (КГ) почався з появою пристроїв графічного ведення. Становлення КГ і широке її використання зв'язане зі створенням засобів графічного введення -- виводу і дисплеїв -- пристроїв побудови зображень на електронно-променевій трубці. При взаємодії користувача з комп'ютером розрізняють три режими роботи: пакетний; пасивно-интерактивный; інтерактивний.

Метою комп'ютерної графіки є підвищення продуктивності інженерної роботи і якість проектів, зниження вартості проектних робіт, скорочення термінів виконання їх.

Задачею комп'ютерної графіки є звільнення людини від виконання трудомістких графічних операцій, які можна формалізувати: пошук оптимальних рішень, забезпечення природного зв'язку людини з ЕОМ на рівні графічних зображень.

Мета роботи розглянути можливість застосування програми Adobe Photoshop на уроках технологій.

Завдання роботи:

1) розглянути що являє собою комп`ютерна графіка, її основні види;

2) розкрити суть, переваги та недоліки растрової графіки;

3) проаналізувати сосбливості тривимірної графіки;

4) охарактеризувати можливості використання графічного редактора Adobe Photoshop.

РОЗДІЛ 1. КОМП`ЮТЕРНА ГРАФІКА ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Вивчення комп`ютерної графіки

Вивчення комп'ютерної графіки обумовлено:

* широким упровадженням системи комп'ютерної графіки для забезпечення систем автоматизованого проектування, автоматизованих систем конструювання (АСК) і автоматизованих систем технометричної інформації, що складає 60...80 % загального обсягу інформації, необхідної для проектування, конструювання і виробництва літаків, кораблів, автомобілів, складних архітектурних споруджень і т.п.:

* необхідністю автоматизації виконання численних креслярсько-графічних робіт;

* необхідністю підвищення продуктивності і якості інженерної роботи.

У пакетному режимі роботи графічна інформація формується і виводиться за допомогою заздалегідь написаного пакета прикладних програм -- ППП. Формування і висновок простих зображень у пакетному режимі на пристроях одержання твердих копий (телетайп, АЧПП) здійснювалося ще до початку використання комп'ютерів.

У пасивно-інтерактивному режимі роботи графічна інформація формується і виводиться за допомогою заздалегідь написаних прикладних програм, у яких в яких передбачено багаторазові запити даних у користувача.

В інтерактивному режимі роботи графічна інформація формується і виводиться в режимі оперативно графічної взаємодії користувача і комп'ютера.

Початком сучасної інтерактивної комп'ютерної графіки можна вважати дисертацию Сазерленда (1963 р.), присвячену графічній системі SKETCHPAD. Ця система могла відтворювати і перетворювати геометричні фігури за допомогою світлового пера. Робоче поле екрана поділяється на чотири частини для побудови проекцій об'єкта: вид перед, ліворуч, зверху й у перспективі. Будь-яка зміна однієї з проекцій автоматично визначала зміну всіх інших проекцій і зображення в перспективі. Отже, зрозуміло, наскільки широкі можливості комп'ютерної графіки для автоматизації креслярсько-графічних робіт з великим обсягом графічного матеріалу при машинному проектуванні й автоматизації виробництва в багатьох областях промисловості.

У 60-роках виникає ряд дослідницьких проектів, з'являються розробки, придатні для комерційного поширення. Найбільш значними серед них були проекти фірми GENERAL MOTORS з використанням графічної системи з розподілом часу для багатьох етапів проектування автомобілів, система Digidraphic була створена фірмою для проектування лінз і дисплейна система ІВМ 2250, заснована на прототипі фірми GENERAL MOTORS.

В Україні перша інтерактивна графічна система автоматизованого проектування електронних схем була розроблена Київським політехнічним інститутом і Науково-дослідним інститутом автоматизованих систем керування і плануванні в будівництві (НДІАСК, Київ) і демонструвалася в 1969р.

Застосування КГ для формування різноманітної графічної інформації в різних областях людської діяльності свідчить про те, що комп'ютерна графіка і геометрія явища різноманітні і багатопланові. У рамках КГ зважуються такі проблеми:

* розробка нових методів математичного забезпечення;

* розробка програмних систем графічних мов;

* створення нових ефективних технічних засобів для проектувальників, конструкторів і дослідників;

* розвиток нових наукових дисциплін і навчальних предметів, що увібрало в себе аналітичну, прикладну і нарисну геометрію;

* програмування для ЕОМ, методи обчислювальної математики, приладобудування.

Комп'ютерна графіка складає цілий ряд напрямків і має різне застосування. За допомогою КГ вирішують багато графічних задач. У комп'ютері синтезуються прості і складні об'єкти: поверхні, тіла, структури. Без швидкого і точного рішення графічних і геометричних задач не можна освоювати космос, конструювати складні механізми і машини, будувати інженерні спорудження, розвивати медицину і т.п.

Комп'ютерну графіку широко застосовують при рішенні актуальної проблеми підвищення продуктивності і точності інженерної роботи. Цього досягають автоматизацією розрахунково-графічних робіт, вирішуючи різноманітні задачі в області машинобудування, літакобудування, профілювання складного різального інструмента і т.п..

Комп'ютерну графіку широко застосовують також при рішенні актуальної проблеми підвищення продуктивності і якості виготовлення виробів основного виробництва. Цьому сприяє автоматизована система технологічної підготовки виробництва {АСТПВ}, під якою розуміють будь-який автоматизований виробничий процес, яким керує комп'ютер. Найважливішими автоматизованими виробничими комплексами АСТПВ є: верстати з числовим програмним керуванням (ЧПК), верстат з мини-еом, програмно-керовані роботи, гнучкі виробничі системи.

Усі види інженерної діяльності, керовані комп'ютерами, об'єднані за назвою автоматизованої системи інженерного забезпечення (АСІЗ), що включає:

* планування процесу проектування з використанням комп'ютерного програмного забезпечення;

* системи автоматизованого проектування різального інструмента і процесу обробки:

* процедури автоматизованої системи керування виробництвом (АСУП);

* процедури автоматизованої системи виробничого планування (АСВП)

* системи автоматизації проектування, розміщення, оснащення на виробництві, зокрема графічну імітацію робототехніки.

Цілковиту інтеграцію областей АСІЗ разом з економічними і бухгалтерськими системами називають комп'ютерно інтегрованим виробництвом (КІВ). КІВ ще тільки починає розвиватися на основі комп'ютерної графіки і, як правило, функціонує під керуванням головних комп'ютерів із загальною базою даних.

1.2 Комп`ютерна графіка, основні її види

Представлення даних на моніторі у графічному виді вперше було реалізовано всередині 50-х років для великих ЕОМ, що застосовувались в наукових і військових дослідженнях. Тепер, графічний спосіб відображення даних став приналежністю великого числа комп'ютерних систем. Графічний інтерфейс є необхідним для програмного забезпечення різного класу, починаючи з операційних систем.

Комп'ютерна графіка, це спеціальна ділянка інформатики, що вивчає методи і засоби створення та обробки зображень за допомогою програмно-апаратних обчислювальних комплексів.

Комп'ютерна графіка охоплює всі види та форми представлення зображень, як на екрані монітора, так і на зовнішньому носії (папір, плівка, тощо). Комп'ютерна графіка застосовується для візуалізації даних у різних сферах людської діяльності:

- медицина - комп'ютерна томографія;

- наука - склад речовин, векторні поля графіки процесів;

- дизайн - реклама, поліграфія, моделювання.

В залежності від способу формування зображень, комп'ютерну графіку можна поділити на:

- растрову;

- векторну;

- фрактальну;

- тривимірну.

За способами представлення кольорів комп'ютерна графіка поділяється на:

- чорно-білу;

- кольорову.

За спеціалізацією в різних галузях комп'ютерна графіка є:

- інженерною;

- науковою;

- web-графікою;

- комп'ютерною поліграфією.

На перетині комп'ютерних, телевізійних та кінотехнологій стрімко розвивається комп'ютерна графіка і анімація. Значне місце посідає графіка для комп'ютерних ігор. Обіг ігрових програм складає десятки мільярдів доларів і стимулює розвиток анімації.

Структура та методи комп'ютерної графіки засновані на досягненнях фундаментальних та прикладних наук: математики, фізики, хімії, біології, статистики, програмування тощо. Це стосується, як програмних, так і апаратних засобів створення та обробки зображень. Тому комп'ютерна графіка є однією з найважливіших ділянок інформатики та стимулює розвиток комп'ютерної індустрії.

1.3 Растрова графіка

Застосовується у випадках, коли графічний об'єкт представлено у вигляді комбінації точок (пікселів), яким притаманні свій колір та яскравість і які певним чином розташовані у координатній сітці. Такий підхід є ефективним у випадку, коли графічне зображення має багато напівтонів і інформація про колір важливіша за інформацію про форму (фотографії та поліграфічні зображення). При редагуванні растрових об'єктів, користувач змінює колір точок, а не форми ліній. Растрова графіка залежить від оптичної роздільчості, оскільки її об'єкти описуються точками у координатній сітці певного розміру. Роздільчість вказує кількість точок на одиницю довжини.

Потрібно розрізняти:

- роздільчість оригінала;

- роздільчість екранного зображення;

- роздільчість друкованого зображення.

Роздільчість оригінала. Вимірюється у точках на дюйм (dpi - dots per inch) і залежить від вимог до якості зображення та розміру файлу, способу оцифрування або методу створення готового зображення, вибраного формату файлу та інших параметрів. Зрештою, чим вище вимоги до якості, тим більша має бути роздільчість.

Роздільчисть екранного зображення. Для екранного зображення, елементарну точку растра називають пікселом. Розмір піксела коливається в залежності від вибраної екранної роздільчості, роздільчості оригіналу й масштабу відображення. Монітори можуть забезпечити роздільчість 640х480, 800х600, 1024х768, 1600х1200 і вище. Відстань між сусідніми точками люмінофора в якісному моніторі складає 0,22-0,25 мм. Для екранного зображення достатньо роздільчості 72 dpi.

Роздільчість друкованого зображення. Розмір точки растрового зображення залежить від застосованого методу та параметрів растрування оригіналу. При раструванні на оригінал накладається сітка ліній, комірки якої утворюють елемент растра. Частота сітки растра вимірюється числом ліній на дюйм (lpi - lines per inch) і називається лінєатурою. Розмір точки растра розраховується для кожного елементу і залежить від інтенсивності тону в цій комірці. Якщо у растрі є абсолютно чорний колір, тоді розмір точки растра співпадає з розміром елементу растра (100% заповненість). Для абсолютно білого кольору заповненість складає 0%. На практиці заповненість коливається у межах 3-98%.

Всі точки растру мають однакову оптичну щільність, що наближується до абсолютно чорного кольору. Ілюзія темнішого кольору створюється за рахунок збільшення розмірів точок і скорочення проміжкового поля між ними при однаковій відстані між центрами елементів растра. Такий метод називається растрування з амплітудною модуляцією.

При застосуванні методу з частотною модуляцією, інтенсивність тону регулюється зміною відстані між сусідніми точками однакового розміру, тобто в комірках растра з різною інтенсивністю тону знаходиться різне число точок. Зображення, растровані за частотно-модульним методом, якісніші, оскільки розмір точок мінімальний.

При методі стохастичного растрування, враховується число точок, необхідне для відображення потрібної інтенсивності тону у комірці растра. Згодом, ці точки розташовуються всередині комірки на відстані, що підраховується квазівипадковим методом. Регулярна структура растра всередині комірки й у зображення відсутня. Такий спосіб потребує великих трат обчислювальних ресурсів і високої точності поліграфічного устаткування, тому застосовується лише для художніх робіт.

Глибина кольору. Характеризує максимальне число кольорів, які використані у зображенні. Існує декілька типів зображень із різною глибиною кольору:

- чорно-білі;

- у відтінках сірого;

- з індексованими кольорами;

- повноколірні;

Чорно-білі зображення. На один піксел зображення відводиться 1 біт інформації - чорний та білий. Глибина кольору - 1 біт.

Зображення у відтінках сірого. Піксел сірого зображення кодується 8 бітами (1 байт). Глибина кольору - 8 біт, піксел може приймати 256 різних значень - від білого (255) до чорного (0 яскравості).

Зображення з індексованими кольорами. Перші кольорові монітори працювали з обмеженою колірною гамою (16, згодом 256 кольорів). Такі кольори називаються індексованими і кодуються 4 або 8 бітами у вигляді колірних таблиць. В такій таблиці всі кольори вже визначені і можна використовувати лише їх.

Повноколірні зображення. Глибина кольору не менше як 24 біти, що дає можливість відтворити понад 16 мільйонів відтінків. Повноколірні зображення називаються True Color (правдивий колір). Бітовий об'єм кожного піксела розподіляється по основних кольорах обраної колірної моделі, по 8 бітів на колір. Колірні складові організуються у вигляді каналів, спільне зображення каналів визначає колір зображення. Повноколірні зображення на відміну від вище розглянутих є багатоканальними і залежать від колірної моделі (RGB, CMY, CMYK, Lab, HBS), які різняться за глибиною кольорів і способом математичного опису кольорів.

Інтенсивність тону (світлота). Поділяється на 256 рівнів. Більше число градацій не сприймається людським оком і є надлишковим. Менша кількість погіршує сприйняття інформації (мінімальним є 150 рівнів). Для відтворення 256 рівнів тону достатньо мати розмір комірки растра 16х16 точок.

Розмір файлу. Засобами растрової графіки створюють та обробляють зображення, що потребують високої точності у передачі кольорів та напівтонів. Розміри файлів напряму зв'язані зі збільшенням роздільчості і можуть сягати десятки мегабайтів.

Масштабування растрових зображень. При збільшенні растрового зображення, можна спостерігати пікселізацію, тобто при масштабуванні збільшується розмір точок і стають помітними елементи растра. Для усунення цього, потрібно заздалегідь оцифрувати оригінал із роздільчістю, достатньої для якісного відтворення при масштабуванні. Або, при масштабуванні застосовують метод інтерполяції, коли при збільшенні зображення, додається необхідне число проміжкових точок.

Прикладні програми растрової графіки призначені для створення книжкових та журнальних ілюстрацій, обробки оцифрованих фотографій, слайдів, відеокадрів, кадрів мультиплікаційних фільмів. Найпопулярнішими прикладними програмами є продукти фірм Adobe - PhotoShop, Corel - PhotoPaint, Macromedia - FireWorks, Fractal Design - Painter,стандартний додаток у Windows - PaintBrush.

Програми растрової графіки можуть використовувати:

- художники-ілюстратори;

- художники-мультиплікатори;

- художники-дизайнери;

- фотографи та ретушери;

- поліграфісти;

- web-дизайнери;

- люба людина - вільний художник, із масою творчих ідей та потенціалу.

Переваги растрової графіки: простота автоматизованого вводу (оцифрування) зображень, фотографій, слайдів, рисунків за допомогою сканерів, відеокамер, цифрових фотоапаратів; фотореалістичність. Можна отримувати різні ефекти, такі як туман, розмитість, тонко регулювати кольори, створювати глибину предметів.

Недоліки растрової графіки: складність управління окремими фрагментами зображення. Потрібно самостійно виділяти ділянку, що є складним процесом; растрове зображення має певну роздільчість і глибину представлення кольорів. Ці параметри можна змінювати лише у визначених межах і, як правило, із втратою якості; розмір файлу є пропорційним до площі зображення, роздільчості і типу зображення, і, переважно, при хорошій якості є великим.

Ведеться інтенсивний пошук шляхів і способів рішення проблеми різкого підвищення продуктивності інженерної роботи під час виконання креслярсько-графічних робіт, конструкторської і технологічної підготовок виробництва. Це викликано потребою ліквідувати розрив, що утворився між відносно високою продуктивністю автоматизованого процесу основного виробництва і низкою продуктивністю ручного чи механізованого процесу конструкторської і технічної підготовки виробництва.

1.4 Тривимірна графіка

Тривимірна графіка призначена для імітації фотографування або відеозйомки тривимірних образів об'єктів, які можуть бути попередньо підготовані у пам'яті комп'ютера.

При використанні засобів тривимірної графіки синтез зображень виконується за алгоритмом, що містить:

попередня підготовка;

створення геометричної моделі сцени;

налаштування освітлення та зйомочних камер;

підготовка та призначення матеріалів;

візуалізація сцени.

Перші чотири пункти є підготовчими, а останній власне формує зображення.

Попередня підготовка. На цьому етапі складається вміст сцени. Треба передбачити всі об'єкти та їх деталі, тому бажано мати намальований ескіз.

Створення геометричної моделі сцени. Будуються тривимірні геометричні моделі об'єктів, що мають ширину, довжину та висоту. Об'єкти розташовуються у тривимірному просторі, причому їх можна вкладати у середину інших об'єктів. Набір інструментів по створенню геометричних моделей називається геометричним конструктором сцен. Після створення геометричної моделі, сцену можна розглядати з любого ракурсу.

Робота над композицією: світло та камери. Відбувається налаштування моделей джерел освітлення та розставляння зйомочних камер. Правильний підбір джерел освітлення дозволяє виконати імітацію фотографування сцени в любих умовах освітлення. Освітлення всіх об'єктів, їхні тіні та відблиски світла розраховуються програмою автоматично. Моделі зйомочних камер надають можливості розглядати тривимірну сцену та виконувати її зйомку під любим кутом зору.

Підготовка та призначення матеріалів. Виконується робота, що забезпечує візуальну правдивість сцени та наближує якість зображення до реальної фотографії. В наш час є великі можливості по створенню нових матеріалів або вибору готових матеріалів із бібліотек, що розповсюджуються на CD- дисках або Інтернеті.

Працюючи з матеріалами, можна налаштовувати їх властивості, зокрема, силу відблискування, прозорість, самовипромінювання, дзеркальність, рельєфність. У склад матеріалів можна вміщувати фотографії реальних об'єктів навколишнього світу. Окрім того, фотографії можна використовувати у якості фону сцени.

Візуалізація сцени, тобто формування сцени, яке займає досить довгий час, що залежить від складності сцени та швидкодії комп'ютера.

На етапі візуалізації програма розраховує та наносить на зображення всі тіні, бліки, взаємне відбивання об'єктів. Для підвищення достовірності зображення можна створити імітацію природних явищ (димка, туман, полум'я).

Вигаданий світ, створений таким чином, називається віртуальним, тобто потенційно можливим. На питання, чи не простіше сфотографувати реальну сцену, можна відповісти, що є випадки, коли використання тривимірної графіки є єдиним можливим засобом рішення.

Області застосування тривимірної графіки

Комп'ютерне проектування: швидке вирішення задач проектування інтер'єрів; вбудовування вигаданої сцени у зображення реального світу. Тривимірна графіка звільнює від необхідності створення макета і забезпечує гнучкі можливості синтезу зображення сцени для любої погоди і під любим кутом зору; вбудовування зображення реального об'єкта у тривимірну сцену як складової (віртуальна галерея).

Автоматизоване проектування: синтез зовнішнього вигляду складних деталей, що виготовляються методами штампування токарних та фрезерних операцій, візуальний вигляд автомобілів, літаків, пароплавів, cтворення тривимірних образів деталей та конструкцій, хоча й є складною задачею, але простішою, ніж створення масштабних або повнорозмірних макетів.

Комп'ютерні ігри: найпопулярніша ділянка використання тривимірної графіки. По мірі удосконалення програмних засобів моделювання, зросту продуктивності та збільшення ресурсів пам'яті комп'ютерів віртуальні світи стають більш складними й подібними до реальності.

Комбіновані зйомки: тривимірну графіку застосовують там, де зробити реальні фотографії просто неможливо, або потребує великих витрат (внутрішність працюючого двигуна, науково-фантастичні сюжети, нереальні світи, відеомонтаж, реклама тощо). Практично застосовується у книжковій та журнальній графіці і є популяризацією науки, реклами, художньої творчості.

Комп'ютерна мультиплікація: спрощує роботу розробників у сотні та тисячі разів.

Недоліки тривимірної графіки підвищені вимоги до апаратної частини комп'ютера (об'єм оперативної пам'яті, наявність вільного місця на твердому диску, швидкодія комп'ютера); велика підготовча робота по створенню моделей всіх об'єктів сцени та призначенню їм матеріалів; обмежена свобода у формуванні зображення (потрібно враховувати об'єм об'єктів); жорсткий контроль за взаємним розташуванням відносно базису (об'єкт може втілюватись у інший об'єкт); необхідність додаткових зусиль для надання синтезованому зображенню реалістичності. часто результати візуалізації виглядають дуже правильно, чітко, що позбавляє сцену життєвості. У складі програм тривимірної графіки міститься набір фільтрів, що дозволяють імітувати глибину різкості зображень, зернистість віртуальної фотоплівки, змазування контуру при русі у момент зйомки.

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІЧНОГО РЕДАКТОРА ADOBE PHOTOSHOP

2.1 Рисування простих зображень в графічному редакторі Adobe Photoshop

Графічна програма Adobe Photoshop представляє собою спеціалізований інструментальний засіб, який призначений для обробки растрових зображень.

Серед переваг цієї програми можна виділити наступні: висока якість обробки графічних зображень; зручність і простота в експлуатації; великі можливості, які дозволяють виконувати будь-які операції створення і обробки зображень; широкі можливості автоматизації обробки растрових зображень, які базуються на використанні сценаріїв; сучасний механізм роботи з кольоровими профілями, які допускають їх втілення в файли зображень з метою автоматичної корекції кольорових параметрів при виводі на друк для різних пристроїв; великий набір команд фільтрації, за допомогою яких можна створювати найрізноманітніші художні ефекти.

На рис.1 представлено вікно програми при завантаженні в неї графічного документа з растровим зображенням. Як і в будь-якій іншій програмі, яка працює в операційній системі Windows, тут є стандартний набір елементів, характерних для даної системи. Це - системне меню програми і документа, заголовки програми і документа, рядок стану і основне меню програми, а також системні кнопки Згорнути, Відновити/Розвернути і Закрити.

Внизу знаходиться рядок стану, який призначений для відображення поточної інформації про зображення, яке обробляється і про операцію, яка виконується (рис.1). Рядок стану розбитий на три частини (поля). В першому зліва полі вказується масштаб активного зображення. В другому полі відображається службова інформація, яка відповідає вибраному пункту меню рядка стану. В третьому полі відображається інформація про операцію, яку ви можете виконати, використовуючи вибраний робочий інструмент.

Між рядком меню і рядком стану знаходиться робоча область програми. В ній розміщенні наступні елементи: блок інструментів (зліва), робоче вікно документа з смугами прокрутки (в центрі) і три сумісні палітри (праворуч). Кожен з цих елементів являється плаваючим, тобто ви можете вільно переміщати його, а також забирати з екрана.

Крім елементів інтерфейсу в програмі є діалогове вікно для настройки параметрів різних команд.

Рядок меню розташований у верхній частині вікна Photoshop та містить дев'ять основних меню.

Зазвичай кожне меню містить багато додаткових команд, що відкривають підменю, виводять на екран вікна діалогу або виконують конкретні команди.

Маленький трикутник зправа від команди меню вказує на наявність підменю. В деяких випадках на екрані буде відображатись й сполучення клавіш; воно також слугує для звертання до команди. Наприклад, сполучення клавіш для команди Save (Зберегти) - Ctrl+S. Якщо Ви бажаєте зберегти файл, то замість довгого шляху через меню просто натисніть клавішу Ctrl, а потім, не відпускаючи її, клавішу S.

Три крапки в кінці, що йдуть за командою меню, вказують, що при обранні команди на екрані повинно з'явитися вікно діалогу. Іноді команди в рядку меню виглядають сірими. Це означає, що вони відключені та недоступні, що залежить від параметрів файла, відкратого в даний час.

Панель інструментів Photoshop розділена на сім груп інструментальних засобів та елементів управління.

Перші чотири групи відведені під окремі інструменти. Маленький трикутник зправа від значка на кнопці палітри інструментів вказує на наявність підменю. Легко бачити, що тут є з чого обирати.

Палітри, організовані по групах, розташовуються зверху робочої області, надаючи швидкий доступ до команд та можливостей програми. Їх можна реорганізовувати за власним смаком.

Один з приємних моментів роботи з палітрами в тому, що Ви можете відображати лише ті з них, котрі реально потрібні.

Рядок стану. Працюючи над зображенням у Photoshop, Ви, скоріше за все, не звертаєте увагу на спеціальну інформацію у нижній частині робочої області. Ці дані вміщені в рядку стану та містять основну інформацію про файл, з яким Ви працюєте, а також ту інформацію про Ваш комп'ютер, що стосується Photoshop.

Робочі інструменти - це кнопки управління, які призначені для виконання різних операцій обробки зображень, а також для вибору режимів їх відображення на екрані. Так як ці інструменти розміщенні компактно (на одній основній і декількох додаткових (вкладених) панелях), їх ще називають блоком інструментів (toolbox).

На рис.2 показано, які інструменти входять до складу блоку інструментів. Зліва наведена нумерація рядків комірок блоку інструментів.

Основна панель блоку, яка має прямокутну форму, знаходиться зліва, а додаткові панелі - праворуч. Основна панель присутня на екрані завжди, а додаткова відкривається лише у випадках переносу інструментів з цих панелей на основну.

В кожній комірці основної панелі знаходиться один інструмент або ціла група. Якщо інструментів декілька, то в правому нижньому куті комірки буде зображена невелика чорна мітка. Натиснувши на такій комірці і зафіксувавши на деякий час кнопку миші в натиснутому стані, ви розкриєте відповідну додаткову панель з інструментами, які знаходяться в ній. Для вибору одного з них необхідно встановити на ньому вказівник і відпустити кнопку миші. Даний інструмент поміщається в комірку блоку і стане активним.

В рядках 1, 2 і 4 рисунка зображені додаткові панелі блоку, які відносяться до лівих комірок основної панелі; в рядах 5, 8 і 9 - до правих, а в рядах 6 і 7 - до обох комірок.

Для встановлення взаємно-однозначної відповідності між зображеннями робочих інструментів і їх описом нижче приводиться таблиця, де № - це номер рядка блоку інструментів, а Ком. - номер комірки блоку (в порядку зліва направо).

Палітра - засіб програми Adobe Photoshop, який призначений для виконання різних операцій по обробці зображення, для настройки параметрів інструментів, а також для відображення відповідної інформації. Палітра представляє собою різновидність діалогового вікна; вона відрізняється від звичайного вікна тим, що може знаходитися на екрані в розгорнутому або згорнутому стані, які не заважають виконанню операцій, що не мають до неї відношення.

На рис.1 зображені три сумісні палітри, які використовуються в програмі. Кожна з них складається з декількох окремих палітр. В першу групу (на рисунку вона розміщена вверху) входять три палітри: Navigator (Навігатор), Info (Інфо) і Options (Параметри); в другу (посередині) - також три: Color (Синтез), Swatches (Каталог) і Brushes (Кисті), а в третю (внизу) - п'ять палітр: Layers (Шари), Channels (Канали), Paths (Контури), History (Події) і Actions (Операції).

2.2 Використання комп'ютерних технологій для стилізації малюнків під різні види художньо-творчих робіт

У XXI ст. швидко розвиваються нові інформаційні технології, які широко використовуються в процесі створення художньої продукції й обумовлюють виникнення нових видів мистецтва: поряд із мальовничими і графічними портретами створюються фотографії; за допомогою комп'ютера розробляються проекти архітектурних споруд, дизайн промислових виробів, оформлення книжок і часописів; музичні твори і театральні вистави передаються по теле-, радіо- і відеоканалах тощо. Нові інформаційні технології дають змогу запропонувати продукцію широкому колу споживачів.

Глобальне розширення інформаційного потенціалу призвело до реорганізації освіти в напрямі забезпечення нового рівня якості підготовки фахівців. У системі вищої освіти головним стало навчити майбутнього фахівця діяльності в умовах інформаційного середовища, створити умови для його неперервної освіти. Цей процес вимагає скрупульозного педагогічного осмислення введення комп'ютера в кожну ланку навчального процесу з урахуванням специфіки дисциплін, що мають професійно спрямований характер.

Зокрема, в процесі підготовки вчителя трудового навчання курс інформатики є базовим для подальшого засвоєння всього арсеналу сучасних програм комп'ютерної графіки і дизайну. Курс дає можливість вивчити теоретичні основи ефективного візуального дизайну і практично застосовувати основні правила і закони дизайнерського мистецтва на практиці в сучасних технологіях і прийомах комп'ютерної графіки.

Комп 'ютерна графіка -- новий вид художньої діяльності, кількість прихильників якого постійно зростає. Дослідження показали, що заняття з комп`ютерною графікою активізують увагу студентів, розвивають спостережливість та нестандартність мислення, викликають інтерес до образотворчої діяльності, підвищують рівень швидкості виконання робіт.

Використання комп'ютерної графіки дає можливість здійснити новий крок у розвитку ініціативи і художньої творчості. Створення зображень у графічних редакторах здійснюється комбінуванням точок, відрізків, ламаних ліній, прямокутників, ромбів, кіл та овалів. Рисунки в процесі роботи можна багаторазово копіювати й переносити, повертати, відображати відносно осі, замальовувати окремі фрагменти, одержувати інвертне за кольором зображення. Відкриваючи необмежений простір фантазії, графічні редактори дають змогу значно прискорити розробку композицій для різних видів художньо-творчих робіт.

Таким чином, комп'ютер може виступати в ролі інструмента художника. Машина суттєво полегшує роботу творця, зводячи до мінімуму рутину в його діяльності, відкриває нові можливості. Наприклад, застосовуючи програму РЬоіоБпор, можна швидко й ефективно здійснювати стилізацію будь-якого малюнка під різні види художньо-творчих робіт.

Якщо вибрати в головному меню пункт Фільтри, а потім підпункт Пікселі, то за допомогою різних фільтрів зможемо створювати стилізацію під вишивання «хрестиком», аплікацію клап-тиками кольорового паперу чи тканини, гравірування, гратаж, ниткографію тощо. Чіткішу стилізацію під вишивання «хрестиком» можна одержати, використовуючи фільтр Пістрява суміш з пункту меню Текстура. Тут також є можливість виконати стилізацію для вітража на склі, аплікації з паперу чи тканини тощо. Послідовне вмикання команд Ескіз і Штамп перетворює малюнок на ескіз для випалювання на деревині. Застосування фільтра Роіntillize дає змогу побачити, який вигляд матиме картина, якщо її виготовити з різного насіння та крупів чи використати інші нетрадиційні техніки і матеріали.

Пропонуємо для прикладу різні види стилізації одного і того самого малюнка.

Застосування сканера, принтера і згаданих вище комп'ютерних програм дає змогу значно прискорити процес стилізації малюнка, а зекономлений час витратити на творчий процес чи пошук необхідної інформації в мережі Інтернет.

Сучасні інструментальні засоби, орієнтовані на новітні технології, відкривають широкі можливості для візуалізації навчальних матеріалів і побудови інтерактивних віртуальних лабораторних практикумів, органічно вплетених у навчальний процес. Ниніз'являються навчальні посібники, що передбачають використання комп'ютера. Серед них різноманітні репетитори, збірники задач, електронні енциклопедії, віртуальні виставки тощо.

З урахуванням перерахованих переваг комп'ютерних технологій стає очевидною необхідність створення комп'ютерних версій курсів окремих дисциплін та банків візуального супроводження навчального процесу під час проведення практичних та лабораторних занять з предметів художнього циклу.

Розвиток інформаційних технологій потребує виховання навичок спілкування нового типу, тобто кожна людина має навчитися працювати з технічними засобами, у т. ч. з комп'ютером, використовуючи їх як інструмент для здійснення своєї творчої діяльності. Для цього необхідні знання та уміння роботи з мультимедійними пристроями, додатками і програмами, сканером, уміння оцифровувати і стискувати звуковий файл тощо.

Комп'ютер став не лише інструментом для роботи, а й можливістю для відпочинку. Мультимедійний комп'ютер використовують для прослуховування компакт-дисків, перегляду фотографій, створення віртуального фотоальбому, «подорожі» по галереях світу і вивчення різноманітних предметів, зокрема художньо-мистецького циклу. Можна використовувати його для спілкування через глобальну інформаційну мережу і пошук різноманітної інформації в Інтер-неті.

Увага до сучасних художніх форм текстів (дизайну предметного середовища, засобів масової інформації, віртуальної графіки тощо), розгляд їх з естетичної, етичної, інтелектуальної і творчої точки зору визначають цінність лекції «Мультимедіа і мистецтво», що вводить студентів у світ соціальних подій (соціалізація навчання), а також організовує їхню пізнавальну діяльність на основі таких знань і умінь, які допоможуть їм у перспективі самостійно освоювати нове.

Під час підготовки вчителя трудового навчання до створення віртуальних альбомів з декоративного мистецтва залучаються студенти. Завдяки їм було створено банк сайтів, що містять особливо цінні відомості для вивчення на заняттях з художньої обробки матеріалів. Щоб зручно було ними користуватися, їх оформляють у вигляді таблиці, яку постійно збагачують новими адресами. Наводимо фрагмент такої таблиці.

Не зважаючи на виникнення нових форм мистецтва, які зобов'язані своєю появою науково-технічному прогресу, творча ініціатива залишається за людиною.

ВИСНОВОК

Комп'ютерна графіка складає цілий ряд напрямків і має різне застосування. За допомогою КГ вирішують багато графічних задач. У комп'ютері синтезуються прості і складні об'єкти: поверхні, тіла, структури. Комп'ютерну графіку широко застосовують при рішенні актуальної проблеми підвищення продуктивності і точності інженерної роботи. Комп'ютерна графіка, це спеціальна ділянка інформатики, що вивчає методи і засоби створення та обробки зображень за допомогою програмно-апаратних обчислювальних комплексів. В залежності від способу формування зображень, комп'ютерну графіку можна поділити на: растрову; векторну; фрактальну; тривимірну. Тривимірна графіка призначена для імітації фотографування або відеозйомки тривимірних образів об'єктів, які можуть бути попередньо підготовані у пам'яті комп'ютера.

Програма Adobe Photoshop є безумовним лідером серед професійних графічних редакторів за рахунок своїх щонайширших можливостей, високої ефективності і швидкості роботи. Програма надає всі необхідні засоби для корекції, монтажу, підготовки зображень до друку і високоякісного виходу.

Основне призначення програми Adobe Photoshop- створення фото реалістичних зображень, робота з кольоровими скануючими зображеннями, ретушування, корекція кольору, колажування, трансформації, поділ кольору та інше. Adobe Photoshop має в своєму розпорядженні всі методи роботи з точковими зображеннями, при цьому має можливість роботи з шарами і використовує контури. Програма дозволяє легко змінювати колірне представлення документів (бітове, в градаціях сірого, дуплекс, індексовані кольори, RGB або CMYK). Photoshop - це програма растрової графіки, тобто будь-який елемент зображення будується по крапках. Adobe Photoshop - це професійний графічний редактор, який при цьому достатньо простий в освоєнні і використанні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Графіка. // Сучасна українська мова. - К.: Либідь, 2005. - С.36-41.

2. Дорошенко Ю.О. Комп'ютерна графіка в старших класах. / Ю. О. Дорошенко. - Тернопіль: "Підручники і посібники", 2005. - 128 с.

3. ДСТУ 2. (ДСТУ 2939-94) Комп'ютерна графіка: Терміни та визначення/ 2. ДСТУ. - Видання офіційне. - К.: Держстандарт України, 1995. - 35 с.

4. Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навч. посібник. / А. П. Верхола, Б. Д. Коваленко, В. М. Богданов, В. М. Нігора. - К.: Каравела, 2005. - 304с.

5. Інженерна та комп'ютерна графіка: Навч. посібник, для студ. вузів / В. Є. Михайленко, В. М. Найдиш, А. М. Підкоритов, І. А. Скидан. - К.: Вища школа, 2000. - 342 с.

6. Кравченко Т., Коберник О.Використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - № 2. - С. 28 - 32.

7. Масик В. І. Живопис. Графіка : Альбом / В. І. Масик. - К.: Мистецтво, 1990. - 80 с.

8. Сепрученко В. Г. Використання комп'ютерної графіки при вивченні дисципліни "інженерна графіка" / В. Г. Сепрученко. - С. 73.

9. Сидоренко О., Коломієць Т. Використання комп`ютерних технологій для стилізації малюнків під різні види художньо-творчих робіт. // Трудова підготовка в закладах освіти. - № 3. - 2004. - С. 33 - 35.

10. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посібник. - К., 1995. - 280 с.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены