Чи може любов учителя до дітей виявити себе у конспекті уроку?

Чи може любов учителя до дітей виявити себе у конспекті уроку?

Бєлий Володимир.

Ітиме мова про учнівський конспект старшокласника. Конспект уроку самого вчителя нікого не повинен хвилювати, окрім нього самого. Можливо, найкращий варіант - це, коли його на паперовому носії і зовсім немає. Може, за таких підходів і формуються найкращі умови для проявів головного в учителеві - творчості ? Тієї творчості, що заради дітей. Головне, щоб конспект був у голові вчителя. І такий, що не просто копіює підручник, а несе в собі ті ДОДАТКИ, що так життєво необхідні для успішної освіти! Це ті порухи небайдужої учительської душі, що здатні вдихнути живе життя в академічну НАУКОВІСТЬ, якою не може не дихати будь - який, навіть найкращий підручник.

Мається на увазі не саме намагання зробити предмет чи тему цікавою, що завжди є доречним. Головне, - включити за будь-якої абстрактної теми - роботу УЯВИ дитини, щоб не залишатись на позиції простих вимог: „ Це треба ЗАПАМ'ЯТАТИ!!!” Звичайно, що спочатку повного розуміння програмного матеріалу учнями нам не досягти без деякої роботи їхньої простої дзеркальної пам'яті. Але ми і не підемо далі формального навчання без нашого вміння подати життєву сутність предмету вивчення, користуючись лише стандартною науковою лексикою. Її вкрай важливо доповнити таким звучанням, котре здатне відкрити УЯВУ дитини, як істоти інтелектуальної. Відразу кидатись вирішувати навчальну задачу лише наглядною демонстрацією всього і вся - це не багато досягти в плані майбутньої освіченості дитини. Розвинути інтелект - це навчити його „бачити” невидиме. Важливо, щоб учитель постарався пояснити, що це власне таке, скажімо, диференціал чи логарифм, пропорція чи факторіал у математиці, швидкість чи прискорення у фізиці і т.д. Адже все, що ми вивчаємо, йде з надр життя і тільки. І не достатньо просто грамотно озвучити формулювання наукових характеристик і правильно записати відповідні формули чи інші кліше. А далі мовляв : ”Ваша задача все це вивчити”.

Навпаки в роботі з дітьми як з істотами, що являють найбільшу цінність планети, треба діяти десь так, як мати чи любляча тітонька, чи бабуся відносяться до малечі. Їх треба пестити.

І наше щастя, що необхідність пестити в пелюшках вже не лягає на наші плечі. Нам довірили ІНТЕЛЕКТ дитини. Може, це й складніше, але вже набагато привабливіше і ми отримуємо можливість виглядати значно імпозантніше ніж ті, котрим доводиться оперувати горщиком чи памперсами.

Але ж як часто ми, учителі, боїмося виразити свою любов до дітей. Чому ? Та щось заважає. А може і не потрібно шукати оте, що заважає, щоб потім з ним боротися, а просто спробувати так прямо і заявити дітям свого класу : „ Я вас люблю !” Вже починаючи з того, що ви за долею МОЇ. Адже так складно не любити своє. А далі сказати : ” І саме з причин цієї любові я разом з вами буду формувати конспект уроку не стільки заради вивчення фізики, скільки, щоб через фізику приготувати і вас, і себе до успішного життя. Адже тільки за наявності останнього люди купаються у взаємній любові. До того ж : ” Не можливо полюбити одного (одну) доки не полюбиш усіх ”- читаємо у Еріха Фрома, якого весь світ перевидає десятиліттями поспіль. То може почнемо не з понеділка, а вже зараз і з усіх наших учнів? Дивись і нас торкнеться подих взаємної любові!

Тут ключове слово - взаємна. Знавці людської натури нам весь час вказують на особливу властивість любові: „ Якщо ти дійсно полюбив когось, то він ( вона ) вже не зможе не полюбити у відповідь”. Згадайте, що нам навіть „бездушна” матеріалістична фізика вказує у третьому законі Ньютона: „ Сила дії завжди дорівнює силі протидії ”!

Тому я, як ваш вчитель, котрий любить вас, зараз розкрию усі наукові хитрощі, що так ревно оберігають академісти. Саме для своєї більшої значимості вони полюбляють спеціальні терміни. Ну й нехай, все одно далі реального життя піти неможливо.

От зараз ми розглянемо, скажімо, вологість повітря, в першу чергу саме з позицій простих життєвих проявів матінки природи. Саме ваша уява, а не сліпе запам'ятовування дозволить вам не боятися будь - якого завдання, почуватися впевнено і навіть полюбити розв'язувати задачі і отримувати від цього задоволення.

Спасибі Юлі В. за те, що знайшла час та бажання зробити електронну версію свого рукописного конспекту уроку з відповідної теми. Ось вона :

Вологiсть

В реальному життi , часто необхiдно дослiдити вологiсть повiтря. Тобто визначитися з показниками присутностi водяної пари у навколишньому повiтряному середовищi.

При цьому розрiзняють абсолютну i вiдносну вологiсть.

Абсолютна вологiсть показує массу водяної пари ( г, кг) в одиницi об'єму повiтряного простору. Тобто, фактично абсолютна вологiсть повiтря - густина водяного пару :

с =m / V .

Зрозумiло, що водяна пара - це газоподiбний стан речовини, а тому кожному стану з певною вологiстю вiдповiдає конкретне значення тиску. При чому, тиск водяної пари в складi повiтря є парціальним тиском. I густину, i тиск водяної пари, можна, як вимiряти, так i розрахувати. Для першого iснують вимірювальні прилади, а для другого може бути дуже доречним рiвняння Менделєєва-Клапейрона для iдеального газу:

рV = RT.

У той же час, якщо вологiсть така, що при даннiй температурi пара стала насиченою, то з причин динамiчної рiвноваги густина (с) та тиск ( р) приймають максимально можливi значення. Тому iснують таблицi абсолютної вологостi для насичених станiв. Зрозуміло, що с нас (25 ⁰С) > с нас (10 ⁰С) чи p нас (3 ⁰С) < p нас (32 ⁰С), бо чим більша температура, тим більше молекул з водяних поверхонь переходить у повітря і тим більш вони „швидкі”. Останнє спричиняє масу більш сильних співударів, тобто вищий тиск.

Важливо бачити простий взаємозв'язок мiж станом з промiжною вологостю та за максимально можливої, тобто коли водяний пар насичений.

Цьому служить вiдносна вологiсть.

Вiдносна вологiсть-це вiдсоткове вiдношення абсолютної вологостi (с чи р) реального повiтряного простору, до максимально можливого її значення для стану, коли б пара при цiй температурi, була б насиченою (с нас чи р нас).

ц = с _дійсне / с нас чи > ц = р _дійсне / р нас ;

де значення с _дійсне і р _дійсне - це дійсні величини густини та тиску у данному випадку, а

с нас та р нас - це табличнi величини, для стану повiтря, що при даннiй температурi вмiщує в собi насичену пару.

Точка роси. Бувають випадки, коли повiтря з незначною вологiстю, далекою вiд стану насиченої водяної пари - охолоджується, наприклад, вночi. Зрозуміло, що при новiй бiльш низькiй температурi повiтря з цiєю незначною вологiстю переходить у стан стовідсоткової вiдносної вологістi.Пам”ятаймо дійсність, що навіть у випадку останньої, тобто за насиченої водяної пари, як iз ненасиченою, воду у повiтрi побачити неможливо, бо поки що людина неозброєним оком окремi молекули не бачить. Та все ж таки на навколишнiх предметах часто з'являються крапельки роси. Це та порцiя води з повітря, що склала надлишок для стану насичення, тобто динамiчної рiвноваги в системi «пар - рiдина».

Ось температура, за якої це трапляється, є особливою i називається точкою роси (таблична величина).

Ось так вже під час формування учнівського конспекту діти бачать, що вчитель піклується про них, думає про їхній майбутній успіх. Появляється відчуття, що і під час навчання можна дихати вільно і легко.

Мої рідні дивуються: „ Як багато у тебе фотографій, на яких твої учениці виснуть на тобі !” Треба сказати, що це мої алжирські ліцеїстки навчили не соромитися самого себе у своїй любові до дітей. А якщо ми не відсторонюємося від дітей, то саме дівчатка за своєю природою перші відчувають тих , хто їх любить. Полюбивши один одного ми поступово знаходимо взаємну любов до предмету своєї діяльності, до свого навколишнього життя. А там дивись вже наші випускники зроблять нарешті, скажімо, такі тротуарні доріжки та дорожнє полотно, що не утворюють калюж і грязюки після дощу. Або такі взаємовідносини, що не утворюють вже душевного бруду чи неприємного осаду. Створять самі від себе, без зовнішнього примусу. Якщо й допускати якийсь примус, то примус не над іншим, а над самим собою. Застосовувати владу людини, якою її так щедро наділив Творець, не над іншою людиною, а виключно над самим собою. До інших є кращий вихід - це вихід ЛЮБОВ'Ю.

Так крок за кроком саме наші випускники, можливо, вже зараз ліплять ті зміни у суспільстві, які, як і будь - які зміни, є такими непомітними. Схоже, що вже зараз, навколишній світ дихає нам у спину чимось постдемократичним. Якщо ми все ще мріємо про демократичну школу, то не будемо забувати вислів Черчілля про те, що демократія все ж таки погана форма організації суспільства. Погана бо не може обійтись без примусу навіть по відношенню до звичайних, законослухняних і добрих людей. В тому числі починаючи зі школярів.

Ні, не у методах примусу наше професійне майбутнє.