Напрямки соціально-педагогічної діяльності й умови формування культури здоров'я ліцеїста-медика

Напрямки соціально-педагогічної діяльності й умови формування культури здоров'я ліцеїста-медика

Низький рівень здоров'я молоді обумовлений, зокрема, відсутністю належного інтересу до свого здоров'я і, як наслідок, несформованістю настанов на здоровий спосіб життя. Оцінки рівня культури здоров'я старшокласників виявили слабкі знання з питань гігієни, фізичного й статевого виховання, репродуктивного здоров'я, значущості особистих факторів здоров'я. Особливу стурбованість викликає факт дуже низької фізичної активності учнів [3, 4]. Це вказує на необхідність цілеспрямованого педагогічного формування культури здоров'я старшокласників. Поставлене завдання актуалізується тим, що саме в цей час загострюється потреба в самопізнанні, інтенсивно розвивається самосвідомість особистості, виробляється ставлення до себе, до свого способу життя, які і визначають надалі рівень здоров'я людини [5].

Соціально-педагогічні умови ліцею (як найважливіша частина соціокультурного середовища ліцеїста) задають і затверджують критерії формування культури здоров'я, коректують фактори і параметри оптимізації системи індивідуального здоров'я і його життєдіяльності в цілому [2 - 4]. Через вікові особливості ліцеїста робота з розвитку настанов на здоровий спосіб життя в цей час може бути особливо ефективною, якщо вона організована з урахуванням природних інтересів і потреб учнів. Корекція особистої системи здоров'я ліцеїста здійснюється більш успішно шляхом організації його самостійної діяльності, ґрунтуючись, зокрема, на прагненні до самооцінки, самопізнання й порівняння себе з іншими. Це найважливіший фактор соціалізації у віці ліцеїста й розглядається надалі як одна з концептуальних основ організації навчально-виховної діяльності, що забезпечує можливість формування культури здоров'я, наступної самореалізації ліцеїста, високої його працездатності й активної життєтворчості [2, 4, 7 - 10]. Тому створення соціально-педагогічних умов формування культури здоров'я, які безпосередньо пов'язані з діяльністю ліцею й університету, є актуальним навчально-виховним завданням.

Основна особливість навчально-виховної діяльності ліцею, що відрізняє його від традиційної загальноосвітньої школи, - це її профілізація й тісна взаємодія з університетом. Профілізація, безумовно, підвищує мотивацію навчання, а, отже, інтелектуально-пізнавальний і творчий рівень занять. Ліцей має досить розвинену матеріальну базу, тому що на правах кафедри входить до складу університету й має можливість користуватися матеріальною базою університету. Це дозволяє створити необхідні умови для розвитку індивідуальних інтелектуальних і творчих здібностей ліцеїста, для його оволодіння першими навичками наукової діяльності, прищеплювання навичок самоконтролю, самоорганізації й самовдосконалювання, забезпечити мотивацію навчання і закласти основу для наступної успішної практичної діяльності й соціалізації. Ліцей веде цілеспрямований відбір найбільш підготовлених і здібних дітей для навчання, що вимагає використання спеціальних форм профорієнтаційної роботи, а надалі - інтенсивних методик навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності [1 - 4].

Нами розроблена, впроваджена та апробована система формування культури здоров'я ліцеїста-медика, що включає наступні компоненти. Профорієнтаційна робота, яка спрямована на пошук і підбір професійно орієнтованих старшокласників, мотивованих до медичної діяльності, є однією з найважливіших соціально-педагогічних складових наступної корекції їхньої культури здоров'я; вона розглядається як один із пріоритетних напрямків роботи педагогічного колективу ліцею. При цьому на різних ступенях використовуються такі форми роботи, як: інформаційний зв'язок зі школами області через ліцеїстів; тематичні періодично діючі виставки; тренінги в 9-х класах шкіл області (на теми: «Фактори здоров'я», «Твій вибір професії», «Компетентне спілкування», «Конфлікти» тощо); бесіди (наприклад, про ринок праці, ринкову економіку, призначення медицини в нових умовах, рівні кваліфікації фахівця, цікаву і високооплачувану роботу тощо); проблемні й тематичні заняття зі старшокласниками на кафедрах університету; батьківські збори й семінари; дні відкритих дверей; Мала академія наук, олімпіади; робота Народного університету «Юний медик» і Центр довузівської підготовки; залучення засобів масової інформації; опитування й співбесіди з абітурієнтами тощо.

Співбесіда організована в інтерактивній формі, що включає тестування, анкетування й опитування, то дозволяє деякою мірою виявити професійні й духовні інтереси, потреби, ціннісні й морально-психологічні настанови, елементи способу життя, а отже, і рівня культури здоров'я респондента.

Під час прийому документів з абітурієнтами ліцею проводиться співбесіда, що включає питання, які дозволяють оцінити особливості його способу життя; і загальний рівень еколого-валеологічної культури. Особлива увага приділяється питанням мотивів вступу до ліцею. В окремих випадках вдається виявити й оцінити модальність, силу й гостроту мотивів, що є найважливішим експертним матеріалом для формування планів індивідуальної роботи.

Результати співбесіди заносяться в спеціальний анкетний бланк. Аналіз анкет показує, що більша частина абітурієнтів розуміють здоров'я як відсутності хвороб і шкідливих звичок. Здоровий спосіб життя, на їхню думку, спрямований на те, щоб уникнути хвороби, не порушувати заборони на дії, що наносять шкоду здоров'ю. Невелика частина абітурієнтів (менш за 10%) дотримується правил і норм деякої оздоровчої системи, прищеплених у ранньому дитинстві: режим дня, баланс праці й відпочинку, раціональне харчування, сон, власна гігієна, «спілкування» з природою, обмеження в роботі за комп'ютером, у перегляді телевізора. Приблизно стільки ж юнаків і дівчат активно займаються спортом або фізкультурою, розвитком окремих фізичних якостей (сили, спритності) з метою бути здоровими, але, головне, - привабливими. Ще менше абітурієнтів здоровий спосіб життя пов'язують із освітою, гарною роботою, сім'єю, відпочинком, особистісним ростом. Як правило, у наборі кожного року перебуває лише трохи абітурієнтів, які поняття здоров'я зіставляють із процесом розвитку психорегуляції й загартовуванням, особистісним ростом і гарними відносинами з людьми й собою, автономністю, творчим ставленням до життя. Як правило, це переможці предметних олімпіад різного рівня (в основному по біології); іноді - це успішні спортсмени, танцюристи, музиканти й ін.

Досвід співбесід показує, що абітурієнти мають помітно більш високий рівень інтелекту, ніж середні учні загальноосвітньої школи. У них часто сформовані деякі стійкі індивідуальні інтереси (до чогось), що свідчать про самостійну діяльність й уміння якоюсь мірою самотужки трудитися. Багато хто твердо розуміє необхідність глибоких знань у тій вузькій галузі діяльності, що вони вибирають; деякі мають глибокі знання з окремих питань (при цьому знання програмного матеріалу вступних іспитів нерідко виявляються посередніми). У цілому ж, як показує досвід співбесід, потреби, життєві цінності, мотиви вступу, як правило, не мають чіткої індивідуальної визначеності.

Особливо підкреслимо, що методика співбесіди з абітурієнтами ліцею має принципову особливість. Ураховується, що в юнацькому віці (вік абітурієнта) відбувається різка зміна внутрішньої позиції людини, спрямованість у майбутнє стає соціально-психологічною основою її особистості, домінує проблема вибору подальшого життєвого шляху й самовизначення; інтенсивно формуються ціннісна, світоглядна орієнтації людини, різко загострюється потреба самооцінки й порівняння себе з однолітками [4, 5]. Тому тести й завдання, що використовуються в бесіді-опитуванні, спрямовані на розвиток інтересу підлітка до себе самого, до самооцінки рівня свого фізичного й соціального розвитку і здоров'я.

Зазначимо також, що ліцеєм Донецького медичного університету, починаючи з 1993 року до сьогодні, ведеться систематичне дослідження з виявлення й оцінки значущості факторів здоров'я учнів для конкретних умов навчально-виховної діяльності і з погляду різних груп респондентів. Думки абітурієнтів складають, при цьому, особливу групу.

Таким чином, співбесіда з абітурієнтами несе як діагностичне, так і мотиваційне навантаження, спрямоване на підвищення рівня культури здоров'я, а отримані результати враховуються в планах подальшої роботи педколективу.

Іншим пріоритетним напрямком удосконалювання освітнього простору й умов формування культури здоров'я є інтеграція викладання (навчально-виховної діяльності в цілому), що розвивається за наступними напрямками.

1. Формування цілісного подання цілей, завдань і методів формування культури здоров'я. Це забезпечують розділи таких навчальних дисциплін як: вступ до спеціальності, біологія, валеологія, екологія, науки про людину й ноосферу. Окремі заняття можуть бути спрямовані на розвиток діяльнісного, творчого підходу до свого здоров'я, розвитку фізичних, психічних, соціально-психологічних і духовних здібностей і можливостей людини. Більше того, елементи знань (підходів) цих дисциплін можуть бути подані в робочих програмах практично всіх навчальних предметів ліцею.

2. Для узгодження діяльності педагогів необхідно періодично уточнювати графи логічної структури міжпредметних зв'язків і наступності навчально-виховної діяльності (як по вертикалі, так і по горизонталі), виходячи з необхідності й на основі:

- розвитку мотивації самоформування культури здоров'я;

- створення комфортного фізкультурно-оздоровчого й навчально-виховного простору;

- соціально-психологічної підтримки.

Логічна структура зв'язків кожного предмета з іншими повинна передбачати:

- узгодження проблем, цілей, завдань і конкретних питань, що мають медичну, валеологічну й екологічну спрямованість;

- установлення поняттєво-часових зв'язків розглянутих тем;

- можливо більшу уніфікацію понять і термінів;

- установлення наступності в змісті й рівні знань, вимог, контролі;

- усунення прямого дублювання;

- установлення зв'язку між теоретичною й практичною підготовкою;

- формування світогляду на основі принципів пріоритетності людини в природній світобудові, здоров'я як благополуччя людини й середовища, здоров'я як вищої цінності тощо;

- еколого-валеологічні аспекти кожного із предметів (варіативний компонент, методичні матеріали);

- контроль засвоєння.

3. Університет, Головне управління освіти, Інститут післядипломної педагогічної освіти виступають як експерти в оцінці міжпредметних програм еколого-валеологічної спрямованості, програм тренінгів й інтерактивних занять, спрямованих на формування культури здоров'я.

4. Інтеграція на базі ідеї підвищення еколого-валеологічної компетентності при викладанні конкретної дисципліни припускає розвиваючий і виховуючий аспекти навчально-виховної діяльності, що орієнтує ліцеїстів на саморозвиток і самооздоровлення на базі самопізнання й правильної самооцінки свого організму. Можна виділити творчі групи рішення цієї дидактичної проблеми, наприклад, за планом НДР університету:

- наповнення занять новим (екологічним, валеологічним) змістом шляхом інтегрування матеріалу;

- використання інтерактивних методів навчально-виховної діяльності;

- робота в малих групах змінного складу;

- суб'єкт-суб'єктна взаємодія, збалансовані ініціативи, орієнтація на процес, а не на результат тощо.

5. При рішенні завдань інтеграції використовуються такі форми й засоби організації навчально-виховної діяльності:

- неформальний обмін думками викладачів;

- спільні семінари й методрозробки;

- спільне керівництво НДР університету й НДР ліцеїстів;

- взаємовідвідування занять;

- загальні звіти про методичну роботу;

- складання інтегрованих програм;

- створення банку завдань і питань, що мають міждисциплінарний або пролонгований характер тощо.

6. Наступна обов'язкова умова інтеграції навчально-виховної діяльності при формуванні культури здоров'я - це розробка й викладання спецкурсів (елективних курсів і курсів за вибором): «Вступ до спеціальності», «Основи наукових досліджень (теорія й методи наукових досліджень)», «Культура здоров'я й спосіб життя», «Машинні методи обробки медико-біологічної інформації» тощо.

З огляду на ту обставину, що НДР у ліцеї є важливим чинником інтелектуального розвитку педагогічного колективу, з 1997 року в ліцеї введений спецкурс "Теорія й методи наукових досліджень". Перша частина спецкурсу передбачає ознайомлення учнів з методологією й найбільш загальними науковими методами, виявляється взаємозв'язок наук і місце медичної науки в системі знань. Ця частина спецкурсу значною мірою засвоюється також на заняттях з обов'язкових дисциплін, тому що їхніми програмами передбачені розділи, що стосуються взаємозв'язків досліджуваної дисципліни з медициною [5, 6].

У другій частині програми представлений розділ основ медичної метрології як складової частини загальної системи вимірювань. Він має особливе значення у зв'язку з підвищенням вимог до якості медичних вимірювань, рівня їхнього метрологічного забезпечення. Курс формує культуру діагностичних вимірювань і досліджень, закладає у ліцеїстів основи дослідницьких навичок, логіки мислення майбутнього лікаря, дозволяє розуміти й спілкуватися із професійними дослідниками.

При вивченні обов'язкових дисциплін передбачені відповідні медичні додатки метрології. Так, у кожній групі, як правило, проводиться науково-практичне заняття з методів вимірювання звукових сигналів і оцінки слуху та слухової пам'яті. Результати цих вимірювань як складова частина даних психофізіологічних вимірювань заносяться до таблиці матриці табличного процесора і можуть використатися для подальших досліджень, обробки і аналізу даних.

Особливість такої форми занять полягає в тому, що учні виконують дослідження своїх власних характеристик на психофізіологічному рівні з використанням апаратури [5, 6]. Отримані результати мають безпосередню наукову цінність. Така форма занять підвищує їх мотивацію, формує установки на самооцінку й самостійну роботу.

Таке заняття має й чисто науковий аспект. На конкретному прикладі вдається показати можливості багатьох методів дослідження: фізичних - звуковий генератор й осцилограф; психофізіологічних - слухові відчуття; кваліметричних - психофізіологічна суб'єктивна й об'єктивна оцінка слухових відчуттів; статистико-математичних - починаючи від обчислення середніх значень і закінчуючи побудовою рівнянь регресії.

У рамках даного спецкурсу може ефективно координуватися частина планової дослідницької роботи і ліцеїстів, і викладачів. Обробка отриманих даних планових наукових досліджень дозволяє виявити дітей, схильних, зокрема, до точних наук, знакових систем, природничих наук, наук про людину тощо.

Значна частина творчої дослідницької роботи виконується ліцеїстами в рамках загального спецкурсу “Вступ до спеціальності”, що включає, зокрема, латинську мову, медсестринську справу, основи нормальної анатомії, ембріології, фізіології. Окремо ведуться заняття за курсом “Введення в психологію”. Деякі заняття проводяться на базі лікарні ім. Калініна м. Донецька й кафедр Донецького державного медичного університету.

Особливий розділ роботи з корекції культури здоров'я - це цілеспрямована практична діяльність кураторів груп. Вона, зокрема, розвивається за такими напрямками:

1. Колективна творча робота (організація свят, конкурсів, виступів художньої самодіяльності, робота в гуртках тощо).

2. Мотивація й організація самостійної навчальної діяльності кожного ліцеїста.

3. Робота із сім'єю.

4. Залучення батьків-медиків до навчально-виховного процесу.

5. Участь у плановій НДР.

6. Інтерактивні заняття й тренінги за темами, спрямованими на корекцію способу життя.

7. Робота за програмами інших організацій. Для поглиблення теоретичних знань і розвитку установок на самостійність і самореалізацію, безумовно, необхідно працювати в природному й виробничому середовищі поза ліцеєм (наукові лабораторії кафедр, заповідники, клініки, промислові підприємства, госпрозрахункові групи та ін.)

У виховній роботі куратори ліцею широко використовують відому методику колективної творчої діяльності, яка найбільш відповідає організаційно-методичним умовам університету й ліцею. Тематика заходів (свят, тем досліджень, кураторських годин) вибирається переважно ліцеїстами; творчими групами розробляються сценарії їхнього проведення, плануються етапи підготовки. Формування такої системи педагогічної взаємодії вимагає значно більше часу для спілкування з учнями, високого професійного рівня педагогів. Акцентація виховного впливу на підготовчий період заходів максимально сприяє створенню умов для творчого самовираження кожного учня. Досвід, що здобувається, є підсумком власної активної роботи, включення до виконання різної соціально значущої діяльності. Для педагога постає складне завдання: не тільки забезпечити якісне засвоєння знань, умінь і навичок, але й спеціально організувати провідну для старшокласника діяльність, створити всередині цієї діяльності атмосферу співробітництва, взаємної довіри й допомоги. Саме таке соціокультурне середовище затверджує настанови на здоровий спосіб життя й формує культуру здоров'я. Учбово-дослідницька і науково-дослідницька робота ліцеїстів (УДР і НДР) - також одна з важливих умов успішності формування культури здоров'я. Вона розроблена в ліцеї досить глибоко. Залучення ліцеїстів до НДР й УДР найефективніше формує мотивацію використання знань і компетентності з метою навчитися ставити задачі, шукати алгоритм їхнього розв'язання й успішно розв'язувати.

Для цього рекомендується теоретичний розбір матеріалу вести з позицій системного підходу з максимальним аналітико-синтетичним навантаженням: уміла постановка проблеми (з інтригою, гострим протиріччям), реферати у вигляді аналітичних оглядів, проблемні ситуації в окремих публікаціях або думках, історичні довідки, структурно-логічна схема тощо. На етапах обговорення актуальності, формулювання мети, завдань, висування гіпотез і вибору методик дослідження необхідно відзначати новизну роботи і її спрямованість на особистісний і професійний ріст. Такий підхід сприяє також розробці й удосконалюванню нових ефективніших форм навчально-виховної діяльності. При організації цієї роботи можна скористатися технологією Л. Александрова, що припускає чітке виділення етапів роботи [1].

Саме УДР і НДР дозволяють ліцеїстові відчути роль учителя (керівника) у створенні емоційного, соціально-психологічного, духовного мікроклімату в неформальній дослідницькій мікрогрупі. Завжди можна виділити час, місце й створити необхідний стан мікрогрупи, щоб поділитися своїми знаннями, досвідом з питань культури здоров'я, способу життя, «висвітлити» складну проблему через якийсь цікавий епізод, підвести, підштовхнути учня до бажання самостійно попрацювати над питанням, завданням і над собою.

Планова науково-дослідницька робота (найважливіший чинник) у ліцеї виконується спільно з кафедрами фізіології, гігієни, інформатики й спрямована на оптимізацію навчально-виховної діяльності ліцею. У роботі беруть активну участь викладачі ліцею та ліцеїсти. Медична спрямованість НДР забезпечує стійку мотивацію роботи ліцеїстів як майбутніх медиків.

Актуальність обраної наукової складової у навчанні пов'язана з тим, що перехід на більш доконані форми навчання (ліцей) обумовив створення відповідного вищого рівня навчальних планів і програм. Це, у свою чергу, спричинило інтенсифікацію й ускладнення навчальної діяльності учнів. Було встановлено, що значно зріс обсяг навчального навантаження: число досліджуваних предметів, тижневе й денне навантаження, інформаційна насиченість занять.

Суттєво змінилася й організація навчальних занять у ліцеї: підвищилася щільність занять (до 70 - 90 %), збільшилася питома вага самостійної роботи, спрямованої на освоєння й закріплення нового матеріалу (до 40 %). Труднощі навчального процесу обумовлені також таким суб'єктивним фактором, як його монотонність (іноді лише 4 - 6 видів діяльності на занятті).

З огляду на ці обставини, важливим завданням планової НДР залишається науково обґрунтована регламентація навчальної діяльності ліцеїстів, що базується на створенні фізіологічно, педагогічно й соціально раціональних умов і особистісно орієнтованої організації навчально-виховного процесу.

У рамках планової НДР ліцеїсти виконують разом з викладачами й вихователями груп конкретні завдання з оцінки значущих психофізіологічних характеристик ліцеїстів. Використовувані при цьому методики цілком доступні для засвоєння старшокласниками, вони добре апробовані й стали частиною науково-методичної системи ліцею. Це дозволяє вести моніторинг основних особистісних характеристик ліцеїстів, а також параметрів і факторів успішності навчального процесу як для всього потоку, так і окремо для кожного з ліцеїстів. Основні результати цієї роботи публікуються. Ліцеїсти вже на першому курсі мають можливість залучатися до дослідницької діяльності, здобувати навички наукової праці в наукових гуртках кафедр університету, вести практичну роботу на кафедрах, здійснювати наукові дослідження в рамках Малої академії наук. Таким чином, ліцей стає науково-дослідною й творчою лабораторією, у якій здібні діти під керівництвом викладачів і вчених університету проводять дослідження, роблять експерименти, наукові доповіді на конференціях, пишуть сценарії свят, готують публікації.

У цілому ж, методична, регулярна підготовка найбільш здібних дітей до олімпіади, розв'язання задач медико-біологічної спрямованості, практична робота на медичних кафедрах університету, міжпредметні зв'язки курсів, домашні експериментальні завдання, участь у плановій НДР, цілеспрямована робота кураторів і психолога - всі ці види діяльності включають елементи творчості, підвищують мотивацію навчально-виховного процесу, пізнавальну активність ліцеїста, але головне, дозволяють спілкуватися зі старшими й вирішувати загальні соціально значущі завдання, формують установку на самостійність як при постановці, так і при розв'язанні життєвих задач. Саме в такій діяльності прищеплюються основи самовиховання й самовдосконалення, а формування культури здоров'я й установок на здоровий спосіб життя стає природним і обов'язковим елементом навчально-виховної й професійної діяльності.

Основні рекомендації досліджень апробовані й впроваджені в практику ліцею Донецького медичного університету. Це дозволило суттєво (в 1,5 рази) знизити психоемоційну напруженість (тривожність, депресивність); поліпшити показники загального стану (число скарг на самопочуття зменшилося в 1,3 рази); підвищити працездатність: інтервали стійкої працездатності протягом тижня збільшилися на 15-20%, підвищилася відвідуваність, значно (в 2 рази) скоротилося число невідпрацьованих занять; незамічено зниження гострих захворювань. Значимо підвищилася успішність навчання в цілому: зросли освітній і культурний рівні, ефективність реалізації творчих здібностей та інтерес до наукової діяльності. Ця робота ліцею, за відгуками батьків, викладачів університету і практичних лікарів, приносить відчутні практичні результати.

Література:

1. Александрова Л.М., Маслов А.В., Александров Н.Г. Технология развития творческого мышления при подготовке научных работ учащихся // Актуальні проблеми бесперервної освіти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / Харків, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003. С. 3.

2. Алфiмов В.М. Сучасний україньський ліцей. - К., 1995. - 136 с.

3. Латышева Т.В., Тарапата Н.И., Попов Б.Г. и др. Медико-педагогическая оптимизация учебно-воспитательной деятельности в учебных заведениях нового типа // Вестник гигиены и эпидемиологии. - Том 5, № 2, Донецк - 2001, С. 216 - 219.

4. Латышева Т.В., Тарапата Н.И., Манжелеев Г.Н., Попов Б.Г., Латышев В.В. Факторы формирования эколого-валеологической культуры лицеиста-медика //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків-Донецьк: ХДАДМ, 2004. №18. - С. 283-289.

5. Манжелеев Г.Н., Латышева Т.В, Антонов В.А. и др. Проблема формирования эколого-валеологической культуры лицеиста-медика // Фізичне виховання - здоров'я студентів: Материалы Международной научно-практической конференции. - Донецьк: ІПШІ “Наука і освіта”. - 2005. - С. 43 - 45.

6. Максимович В.А., Максимович М.В. Математическое моделирование психики: Монография, - Черкассы: Брама -Украина, 2006. - 184 с.

7. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Б.Н. Алмазов, М.А. Беляева, Н.Н. Бессонова и др.; под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. - М.: Издательский центр “Академия”, 2002. - 192 с.

8. Руководство практического психолога: Психологические программы развития личности в подростковом и старшем школьном возрасте / Под ред. И.В. Дубровиной. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 128 с.

9. Тарапата Н.И., Манжелеев Г.Н., Латышева Т.В. и др. Динамика отношения к жизненным ценностям и формирование личности старшеклассника // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків-Донецьк: ХДАДМ, 2005. - №10. - С. 116-119.

10. Формирование личности старшеклассника / Под ред. И.В. Дубровиной. М., 1989.