Інтернет-ресурси на уроці зарубіжної літератури: педагогічні й методичні засади застосування

Учені стверджують, що в найближчій перспективі провідне місце в світовому розвитку займуть ті країни, які зможуть продукувати або більш-менш ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології. А без оновленої освіти, яка б, окрім іншого, широко використовувала ці технології, Україна не матиме майбутнього [1].

Серед таких сучасних технологій, що сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів, найважливіше місце сьогодні займає Інтернет. Цього, власне, і не треба особливо переконливо доводити. Цей інтерактивний засіб одержання інформації практично з усіх галузей знань стає останнім часом в Україні надзвичайно актуальним.

Найрізноманітніша інформація, яка зосереджена у світовій павутині й яка величезними темпами незмірно збільшуються з кожним днем, чекає на свого споживача. За один місяць, наприклад, лише українська пошукова система Google пропонує користувачам вихід більш ніж на 1 млрд сайтів і 26 млрд. веб-сторінок.

Школа прагне до залучення учнівства до комп'ютерних технологій, зокрема до Інтернету. Достатньо переглянути програми з такої навчальної дисципліни, як інформатика, щоб пересвідчитись у цьому. Ці програми передбачають засвоєння учнями знань про можливості мережі Інтернет, її ресурси, різні способи приєднання комп'ютерів до глобальної мережі, про Інтернет-конференції та їхні типи, про різні вітчизняні та зарубіжні пошукові системи. Крім того, учні засвоюють поняття про інтерактивне спілкування в Інтернеті, вчаться підключатися до електронних конференцій, розміщувати і читати там необхідну інформацію та багато іншого.

Розвиток в учнів умінь володіти мультимедійними засобами засвоєння знань не є самоціллю. Сьогодні акценти на засоби освоєння можливостей комп'ютера пересуваються з інформатики на інші шкільні предмети, зокрема і на зарубіжну літературу.

В усьому світі мільйони шанувальників художнього слова, користуючись сучасними електронними інформаційними технологіями, за лічені секунди можуть знайти в Інтернеті текст літературного твору або тільки потрібну цитату із тексту; відвідати бібліотеку, погортати сторінки різних електронних енциклопедій і довідників або замовити потрібну книжку в Інтернет-магазині, не виходячи з дому…

На гострій необхідності застосовувати комп'ютерну техніку, зокрема ресурси Інтернету при вивченні зарубіжної літератури, наголошують рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо вивчення шкільних дисциплін.

Дійсно, в Інтернеті є багато чого: він надає користувачам безмежні можливості. Однак тут можна шукати одне, а знайти зовсім інше, адже в мережі є тисячі або й десятки тисяч сайтів і документів. Що ж є пріоритетним із огляду на педагогічні й методичні аспекти в роботі вчителя зарубіжної літератури, який працює з Інтернетом?

По-друге, учитель знаходитиме в Інтернеті допоміжні літературні матеріали, такі, наприклад, як електронні версії журналів чи газет, певні архівні матеріали, реферати, курсові, дипломні, дисертації, сайти літературних музеїв, авторські сайти письменників, матеріали, які забезпечують здійснення міжпредметних зв'язків на заняттях із зарубіжної літератури тощо.

Треба відзначити, що Інтернет у значній мірі може інтенсифікувати використання вчителями цікавих форм проведення уроків зарубіжної літератури. Разом з тим ми закликаємо враховувати специфіку літератури як виду мистецтва та її методику як особливу галузь педагогіки.

Критерії відбору інформації в Інтернеті

Український сегмент у міжнародній інформаційній павутині зростає практично кожного дня: з'являються як різноманітні «саморобні» сайти, так і електронні вироби за сприяння і підтримки науковців. Часто основним продуцентом матеріалу - статей на сайті - виступають відомі вчені, викладачі, вчителі.

Звичайно досвідчений користувач шукає на знайдених ним сайтах позначку «офіційний сайт» і тоді вже приступає до споживання потрібної йому інформації. Для користувача, який працює з сайтами літературних музеїв, наприклад, потрібно довідатись, який державний музей підтримує даний сайт, хто бере відповідальність за достовірність поданого матеріалу тощо.

Якщо мова йде про вибір учителями в мережі Інтернет навчальних матеріалів, то вони повинні відповідати критеріям науковості, тобто їм можна було б довіряти. Довіряти у широкому сенсі: тут не повинно бути помилок у мовному оформленні текстів; бажано, щоб до біографічних відомостей про того чи іншого письменника були посилання на сучасних літературознавців чи провідних істориків літератури тощо.

Коли користувач бачить, що сайт створено на навчальних базах Міністерства освіти і науки, Інституту літератури ім. Т. Шевченка або при сприянні відомих вчених, - довіра до таких документів зростає. Тоді викладачі можуть рекомендувати своїм вихованцям користуватися таким матеріалом, звичайно із власними коментарями та рекомендаціями і конкретними завданнями.

Тільки ретельно ознайомившись із сайтом і з'ясувавши його науковий рівень, викладач може використовувати його у навчальному процесі і пропонувати його учням.

Педагогічно-методичні засади використання на уроках літератури Інтернет-ресурсів

Зрозуміло, що термінологічно-понятійний апарат і методика використання Інтернет-ресурсів на уроках зарубіжної літератури тільки починає створюватись. Разом із тим технологія їх використання базується не на порожньому місці: в методичній науці вже протягом десятків років активно функціонують поняття і терміни з близькою до них методикою використання технічних засобів навчання та наочності.

За основу методики використання Інтернет-ресурсів і термінологічно-понятійного апарату ми беремо положення і наукову лексику, розроблені у методичних працях щодо використання технічних засобів навчання і наочності на уроках літератури українських вчених І.І. Соболєва, Є.А. Пасічника, А.П. Коржупової і Л.П. Кулінської [2].

У галузі застосування Інтернет-ресурсів, понять і термінів ми спираємося також на здобутки вітчизняних вчених В.Д. Руденка, О.М. Макарчука, М.О. Патланжоглу, В.М. Кухаренка, О.В. Рибалка, Н.Г. Сиротинка [3] та ін.

Важливими для нас є й науково-методичні настанови, які осмислюються і функціонують у зв'язку з вивченням зарубіжної літератури як виду мистецтва [4].

Настановчими можуть стати ідеї провідного вченого-методиста Є.А. Пасічника, який стверджував, що «наочність у навчанні може забезпечити успіх лише тоді, коли вона диктується логікою навчального процесу, коли наочні образи (читаємо: образи-картини, що спливаються перед учнями на дисплеї комп'ютера, - С.О.) на уроках розумно поєднуються зі словом учителя» [5, 355].

На підставі вищевикладеного у процесі розробки методики застосування Інтернету на уроках із зарубіжної літератури було враховано ряд положень і застережень педагогічної науки:

- надмірність у використанні наочності веде до певних диспропорцій у розвитку конкретного і абстрактного мислення учнів;

- робота з комп'ютером не повинна сприйматися як розважальна «вставка» у процес вивчення літератури, а має розглядатися як органічна активізуюча складова частина пізнавального процесу;

- Інтернет може застосовуватись на всіх етапах вивчення зарубіжної літератури, під час розгляду всіх тем і розділів шкільної програми;

- необхідна практична реалізація основних ергономічних та дидактичних принципів навчання.

Пріоритетними у галузі впровадження Інтернет-ресурсів ми вважаємо також такі положення:

- вчителі залишаються головними особами в організації пізнавальної діяльності учнів, а комп'ютери з можливістю виходу в Інтернет є лише допоміжними інструментами їх педагогічної діяльності;

- бажано, щоб відповідно до пізнавальних можливостей учнів передбачалися диференційовані завдання;

- ресурси Інтернет застосовуються для раціоналізації та інтенсифікації навчальної діяльності учнів при виконанні дослідницьких і самостійних робіт учнів.

Серед пріоритетних напрямків використання Інтернет-ресурсів із зарубіжної літератури ми обираємо такі, де вони застосуються для:

- пошуку та отримання додаткової інформації;

- розширення та поглиблення знань учнів, зокрема для реалізації варіативного компонента навчальних програм, більш повного задоволення особистісно-орієнтованих запитів дітей;

- формування та закріплення навичок самоосвітньої діяльності школярів та ін.

Специфіка літератури як мистецтва слова обумовила й своєрідні підходи до методики використання ресурсів Інтернету. На широкому і безмежному його просторі користувачі можуть знайти безліч потрібної інформації, яку стосовно професійних завдань учителів зарубіжної літератури ми умовно поділяємо на такі блоки:

- електронні бібліотеки;

- літературні періодичні видання;

- електронні підручники і посібники в Інтернеті;

- педагогічний досвід впровадження новітніх технологій навчання;

- науково-освітні сайти;

- колекції рефератів та учнівських творів;

- сайти мистецького характеру та ін.

Ми називаємо тут блоки, які за своїм призначенням традиційно знаходяться у колі уваги викладачів зарубіжної літератури. Однак тепер, крім паперових носіїв інформації, вони можуть бути знайденими і в Інтернет-просторі.

Методичні засоби застосування Інтернету на уроці зарубіжної літератури

Для навчання починається нова епоха, яка характеризується перенесенням інформації з паперових носіїв на електронні. Традиційні методи навчання активізуються і поглиблюються завдяки різноманітним комп'ютерним технологіям, зокрема використанню Інтернет-ресурсів.

Матеріали літературних сайтів, електронних бібліотек, електронних літературних періодичних видань тощо допоможуть учителю долучити учнів до написання їхньої власної дослідницької роботи, рефератів, доповідей, повідомлень, творчих робіт про життєвий шлях того чи іншого письменника, проведення віртуальних літературних екскурсій та ін.

Слід зазначити, що сьогодні найважливішою складовою професійних вмінь учителя будь-якого предмета, і зокрема зарубіжної літератури, має бути володіння програмним забезпеченням комп'ютерів, засобами інформаційно-пошукових систем і баз даних, призначених для непрофесійних користувачів [6]. Необхідно оволодівати й технологією розробки дидактичних матеріалів, заснованих на мережевих джерелах інформації. Розроблена нами структура таких матеріалів включає наступне:

- адреси сайтів та веб-сторінок, які мають безпосереднє відношення до програмного матеріалу з зарубіжної літератури: до життєвого шляху того чи іншого письменника, що вивчається, до виучуваних творів;

- анотації до сайтів та веб-сторінок;

- різноманітні види завдань і питань, пов'язані з вимогами програм, за змістом сайтів та веб-сторінок.

Наведемо приклади подачі матеріалів для учнів 9-11 класів та вчителів, які працюють у цих класах.

9 клас

Назва сайту, веб-сторінки: Країни світу / Визначні особистості / Письменники та поети: Жан-Жак Руссо

Адреса в Інтернеті: http://svit.ukrinform.com/ruso.shtml

10 клас

Назва сайту, веб-сторінки: «Коянніскаці». Кілька запізнілих зауваг

Адреса в Інтернеті: http://ktm.ukma.kiev.ua/2001/6/ skurativsky.html