МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни: Вища школа і Болонський процес

На тему: Фактори Болонського процесу

Виконавець:

Магістрант гр.Тза-134Черваньов Віктор Миколайович

Викладач:Онуфрієнко Галина Іллівна

2009

Зміст

• Вступ
• Актуальність ідеї Болонського процесу для вищої освіти країни Європи
• Чинники , що сприяють створенню єдиного європейського простору освіти і науки
• Роль Болонського процесу в модернізації системи української вищої освіти
• Висновки
• Література

Вступ

Болонський процес - це процес європейських реформ, спрямований на створення спільної зони європейської вищої освіти. Згідно з цілями Болонського процесу до 2010 року освітні системи країн-учасниць Болонського процесу повинні бути змінені, щоб сприяти:

- полегшеному переїзду громадян з метою подальшого навчання чи працевлаштування у Зоні європейської вищої освіти;

- зростанню привабливості європейської вищої освіти;

- розширенню Європи та забезпеченню її подальшого розвитку як стабільного, мирного, толерантного суспільства.

Тема приєднання України до Болонського процесу викликала чималий резонанс в нашому суспільстві. В останні роки постійно обговорювалися питання переваг або недоліків впровадження нової системи освіти, деякі автори висказували побоювання щодо спроможності адаптації нових технологій до системи вищої освіти, що існує в Україні [2, 3, 5]. В цьому аспекті слід зазначити, що Болонський процес не передбачає створення повністю ідентичних систем освіти у різних країнах, він призначений лише для зміцнення взаємозв'язків та покращення взаєморозуміння між різними освітніми системами. Найбільшим досягненням Болонського процесу є створення умов кожній країні порівняти свої освітні системи і можливість вільного культурного обміну між державами.

Актуальність ідеї Болонського процесу для вищої освіти країни Європи

В 2005 році Україна офіційно приєдналася до Болонського процесу, що надає можливість здійснити структурні перетворення вищої освіти за узгодженою системою критеріїв, стандартів і характеристик, які дозволять Україні стати визнаною частиною європейського освітнього і наукового простору [1].

Актуальність інтеграції системи освіти України у світовий, в першу чергу Європейський освітній простір, обумовлена самим життям, стратегічною політикою України на інтеграцію в Європейське і світове співтовариство. Так, у рекомендаціях парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом (ЄС) від 28 листопада 2002 року зазначено, що реалізація курсу на європейську інтеграцію України є невід'ємним елементом внутрішніх реформ, спрямованих на економічне зростання, підвищення рівня життя народу, розвиток демократії, становлення громадянського суспільства, забезпечення гарантій верховенства права, свободи слова, захист прав і свобод людини, зміцнення національної безпеки [4].

Курс на поглиблення співробітництва України з ЄС стимулюватиме проведення внутрішніх економічних і політичних реформ, сприятиме суспільному прогресу та розбудові соціально орієнтованої економіки України [6].

Чинники, що сприяють створенню єдиного європейського простору освіти і науки

Болонський процес сприятиме подальшому розвитку міжнародної освітньої та науково-технічної діяльності. Серед форм цієї діяльності, які безумовно мають продуктивно сприяти інтеграції системи освіти України у світовий освітній простір слід назвати взаємний обмін учнями, студентами, слухачами, викладачами і науковцями; реалізація спільних навчальних програм і наукових досліджень; здійснення спільних заходів (публікації, конференції, конкурси, змагання, інші заходи спільної освітньо-виховної, спортивно-оздоровчої, культурно-просвітницької і наукової діяльності) [6].

Основними факторами загального інтеграційного процесу розвитку освіти є процеси інтеграції:

- освітніх і освітньо-професійних стандартів (в тому числі, системи сертифікації вищих навчальних закладів і дипломів про вищу освіту, освітньо-професійних стандартів із стандартами міжнародних професійних асоціацій);

- змісту різнорівневої дошкільної, загальної і професійної освіти (в тому числі позашкільної освіти);

- навчально-методичного забезпечення (в тому числі, традиційних і електронних інформаційних ресурсів);

- методів, засобів і технологій дошкільної, загальної і професійної освіти (в тому числі, підходів та інструментів навчання іноземним мовам та ІКТ, підготовки перекладачів, створення і використання дистанційних та інших сучасних педагогічних технологій);

- методів, засобів і технологій оцінювання рівнів навчальних досягнень і професійної компетентності (включаючи принципи забезпечення рівного доступу до освітніх систем, будови кредитно-модульних систем, систем кваліфікацій і ступенів вищої освіти);

- методів, засобів і технологій післядипломної освіти (у тому числі, професійної підготовки перепідготовки і підвищення кваліфікації керівників підприємств державного і приватного секторів та цивільних службовців для приоритетних галузей розвитку і структур суспільства, забезпечення впродовж життя освіти іншим категоріям дорослого населення);

- організаційно-функціональної і структурної будови системи освіти (в тому числі, мереж навчальних закладів різних ступенів і рівнів акредитації та організаційних структур закладів дошкільної, загальної, професійної і післядипломної освіти);

- методів, засобів і технологій підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів освіти (включаючи учительські, професорсько-викладацькі, наукові кадри, а також кадри управління освітою, навчально-виховними закладами і науковими установами);

- методів, засобів і технологій наукової діяльності (в тому числі, сприяння спільній науковій діяльності і навчанню науковців в галузі високих технологій);

- комп'ютерних мереж навчальних закладів, наукових установ і органів управління освітою (в тому числі унормування переліку сервісів та інтерфейсів користувачів, забезпечення рівного доступу до засобів і сервісів мереж, інтеграція національних комп'ютерних мереж, локальних мереж навчальних закладів і наукових установ у глобальні комп'ютерні мережі єдиного інформаційного освітнього простору);

- баз освітніх і наукових даних (в тому числі забезпечення захисту і рівного доступу до ресурсів цих баз, інтеграція баз даних в єдиному інформаційному освітньому просторі);

- бібліотечної справи (в тому числі, автоматизованих інформаційних бібліотечних систем та їх інформаційних баз, забезпечення захисту інформації і рівного доступу до сервісів цих систем і ресурсів цих баз, інтеграція баз даних і систем в єдиному інформаційному освітньому просторі);

- систем мас-медія, що пропонують освітні і науково-популярні програми;

- законодавчого і нормативно-правового забезпечення освітньої і наукової діяльності;

- економічних механізмів і процесів господарювання, функціонування і розвитку освіти і науки (в тому числі, інформаційно-аналітичних систем адміністративного управління освітою і наукою);

- систем зайнятості (в тому числі, забезпечення мобільності вчителів, випускників, адміністраторів, учених, робітничих кадрів);

- систем статистики (включаючи унормування ключових індикаторів, що відображують стан, характер функціонування і напрями планового розвитку мережі навчальних закладів, якісної і кількісної структури їх прийомів-випусків, іншої продукції систем освіти, навчальних закладів і наукових установ, технології збирання і опрацювання даних, моніторингу освітньої діяльності, системи управління освітою на її різних організаційних рівнях) [7].

Роль Болонського процесу в модернізації системи української вищої освіти

Ключовими поняттями в переліку завдань Болонського процесу, обов'язкових до виконання в короткий термін для тих університетів, які мають намір увійти чи увійшли в процес, є поняття Європейської системи трансферу та акумуляції кредитів (залікових балів), ECTS, яка в Україні отримала назву кредитно-модульної системи. Система дає можливість підтримати мобільність студентів у межах країн-учасниць, забезпечує взаємне визнання учбових досягнень студента за періоди навчання в різних університетах (і навіть різних країнах). Система ECTS дозволяє акумулювати досягнення студента в умовах вибору ним власної траєкторії та темпу навчання, Вона робить учбові програми легкими для читання та порівняння студентам, як місцевим, так і іноземним [8].

З огляду на стан української системи вищого освіти, головним напрямом Болонського процесу для нас стане лібералізація вищої школи, навчання студентів принципів свободи й одночасно відповідальності за свій вибір. Адже тільки внутрішньо вільна людина, котра опанувала мистецтво прийняття рішень і відповідальності за них, може бути по-справжньому свідомим громадянином, а також конкурентоспроможним, мобільним професіоналом. Західна практика показує: студент, який вибрав курс на основі особистого інтересу, і навчається зовсім інакше.

Важливий вплив на розвиток інтеграційних процесів в освіті повинна справити спільна (в тому числі, міжнародна) діяльність наукових установ і вищих навчальних закладів. "Нині створюються сприятливі умови для інтеграції академічної і вузівської науки, зокрема, з таких напрямів: теорія і методологія підготовки педагогічних кадрів на основі впровадження інноваційних технологій навчання в освітній процес; соціально-психологічне упередження негативних впливів в умовах трансформаційних процесів в освіті і суспільстві; прогностичне удосконалення національної системи освіти у зв'язку з її інтеграцією у світовий освітній простір"[6].

Разом з тим, слід суттєво розвинути, а в деяких навчальних закладах і розпочати, такі форми цієї роботи, які повинні осучаснити і суттєво поглибити інтеграційні процеси:

- взаємне ліцензування навчальних програм, курсів, викладацьких кадрів;

- розробку спільних освітніх і наукових проектів, що спрямовані на розвиток та інтеграцію систем освіти і науки;

- залучення вітчизняних і міжнародних спонсорів і фондів до забезпечення виконання програм і проектів (у тому числі, міжнародних), спрямованих на розвиток освіти і науки в Україні;

- впровадження принципів відкритої освіти, методів, засобів і технологій дистанційного навчання.

Необхідно забезпечити розширення масштабів і поглибити зміст цих форм діяльності.

Висновки

Сучасне світове суспільство стає дедалі більш глобалізованим, інтернаціональним, готовим до конкурентної боротьби як на ринках капіталів, енергетичних ресурсів, товарів, послуг і зайнятості, так у сфері освіти. Яким буде суспільство майбутнього, як в ньому буде організована і здійснюватись діяльність людини, технічних і соціальних систем, який рівень життя людини буде в ньому досягнутий залежить, в першу чергу, від того, наскільки освіченими будуть його громадяни.

Сьогодні, коли світ розвивається так динамічно, проблема інтеграції до єдиного європейського простору набуває особливої актуальності, від якості і темпів розв`язання якої залежить головне - чи буде вітчизняна система освіти і далі займати передові позиції у світовій педагогічній науці і освітній практиці, чи втратить свої історичні досягнення.

Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

Література

1. Артеменко, О. Вік живи -- вік учись. // Дзеркало тижня. -- 2005. -- 25 черв. (№ 24). -- С.17.

2. Богуславська, А. ОБОЛОНювання освіти: Україна, згідно з Болонським договором, наближатиме свою систему освіти до європейських стандартів. Проте поки що важко сказати, наскільки глибокими і структурними будуть ці зміни // Україна молода. -- 2005.- 4 лист.(№ 206). -- С.14.

3. Воротилов, О. Болонському процесу -- осмислений підхід // День. -- 2005. -- 31 серп. (№ 156). -- С.1, 6

4. Данилишин, Б. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення іх використання // Економіка України. -- 2006.- № 1. -- С.71-79.

5. Жук, Ю. Треба вміти дивитись у вічі: або в Болонський процес слід входити з українським досвідом, враховуючи реалії // Освіта. -- 2005.- 16-23 бер.(№ 12). -- С. 4-5.

6. Корецька, А. Освітні тенденції в контексті Болонського процесу: Актуальність напрямів Болонського процесу для України // Освіта. -- 2004. -- 27 жовт. -- 3 листоп. (№ 46). -- С.4.

7. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Інформація з питань інтеграції України в Європейський простір вищої освіти для вивчення працівниками вищих навчальних закладів та роз'яснення студентам основних напрямів реалізації положень Болонського процесу // Освіта. -- 2004. -- 25серп. -- 1верес. верес.(№ 38). -- С.12 -- 15.

8. Г.Чуйко, Н.Чуйко Болонський процес українською. // Сучасна освіта, № 11(53). -- С.19.