Навички життя. Програма ранньої профілактики хімічної залежності

Навички життя. Програма ранньої профілактики хімічної залежності

Автор: О. Соловов

До уваги фахівців представляється програма ранньої профілактики хімічної залежності для дітей вікової групи 9-12-ти років - "Навички життя"

Основним принципом побудови програми є суворе врахування особливостей дитини, а саме:

даний період є "піком" емоційного й дебютом ідеаторного етапів розвитку психіки дитини;

у цьому віковому періоді крім когнітивних і простих комунікативних психологічних установок бурхливо розвивається комунікативна компетентність, а ближче до віку 13 років починають простежуватись гедоністичні установки.

Основними психологічними просторами, в яких перебуває підростаюча особистість, є родина, школа, вулиця (двір) і сурогатні - ТБ, відео, комп'ютерні ігри тощо.

Методика припускає тривале безперервне навчання із кратністю проведення не частіше одного уроку на тиждень і не рідше одного уроку на два тижні. У літніх оздоровчих установах допускається проведення одного уроку на день.

Перше згадування про прийоми та техніку навчання у процесі рольових ігор можна знайти у працях А. Макаренка, який на початку своєї кар'єри спостерігав "дворянські ігри" у кадетських корпусах. Потім ці прийоми та техніка одержали розвиток і теоретичне обґрунтування в американських психологів у 1940-1960-х роках, у першу чергу в Альберта Бандури. Далі вони знайшли широке визнання в 1980-1990-х роках в американській програмі під назвою "Life skills international".

Після проходження семінару "Life skills" Б. Спрангера ми адаптували деякі теми, розвинули їх, пристосовуючи до вітчизняного менталітету. А у процесі апробації з'явилась необхідність у нових, значущих саме для наших дітей темах і заняттях. Для оцінки ефективності програми достатньо аналізу порівняння з контрольною групою (наприклад, класом із сусідньої школи). Нижня межа ефективності повинна бути не менше 25 %.

Проводити заняття можуть фахівці, які мають базову психологічну освіту й досвід тренінгової роботи з підлітками. Для підвищення ефективності роботи за запропонованою програмою рекомендується пройти попереднє навчання. Теоретичне обґрунтування програми "Навички життя" можна прочитати у книзі "Наркоманія: причини, види, наслідки, профілактика", призначеній для психологів і педагогів загальноосвітніх установ. Щасливого шляху, дорогий тренер!

Заняття 1. Знайомство

Мета: розвиток навичок правильного знайомства.

Задачі:

1. Представити себе учасникам.

2. Познайомитися з учасниками.

3. Познайомити учасників один з одним (як що це випадково сформована група).

4. Дати загальний огляд і поняття про уроки.

Виявлення знань учасників

Як і для чого люди знайомляться між собою:

у первісні часи, коли ще не вміли розмовляти;

у стародавності, у часи лицарів і першовідкривачів, тільки повчавши розмовляти, читати, писати;

у наш час.

Запропонувати учасникам навести приклади, коли й чому буває важко познайомитись один з одним, обговорити, як це можна перебороти; пригадати, як це робили в різні часи, як це відбувається в різних народів.

Відпрацьовування навичок

Вправа. Група розбивається на пари.

Завдання: познайомитись один з одним, не маючи спочатку загальної мови, при цьому кожний сам собі вибирає епоху, народність, професію (ремесло). Спробувати уявити себе, назвати своє ім'я. (Звернути увагу учасників на роль міміки, жестів.)

Обговорити, чому з'явилась необхідність у знайомстві, що ви відчули до й після знайомства?

Потім діти міняються парами, змінюють імідж.

Завдання: та ж ситуація в "наш час". Подумати, яка різниця, у чому?

Звернути увагу дітей на найбільш удалі приклади знайомства, навести приклади з книг, кіно- й відео фільмів.

Домашнє завдання

Обміркувати правила й норми роботи групи. Уявити собі, що необхідно познайомитися: з іноземцем; людиною, яка набагато старше; із твоїм кумиром (артистом, співаком, відомим спортсменом тощо). Розповісти про свої міркування, почуття, передбачувані дії.

Примітка: у ході даного заняття можна використовувати ігри "Оплески" та "Незвичайні вітання".

"Оплески". Учасники сідають у коло: а) кожний може передавати оплеск в долоні ліворуч або праворуч. При цьому удар долонею об долоню робиться навскоси, так, щоб сусід відчув, що оплеск "переданий" йому; б) кожний учень кладе кисть руки на коліно сусіда. Легкий удар долонею передається за або проти часової стрілки. Засікається час. Схвально оцінюється мінімальний час передачі "імпульсу".

"Незвичайні вітання". Попривітати один одного: тильною стороною долоні, стопами ніг, плечима, ліктями, чолом (обов'язково попередити, щоб діти намагались не зробити один одному боляче). Заохочуються також власні вигадки дітей.

Заняття 2. Основні норми взаємин у групі

Мета: установлення норм поведінки учнів у групі.

Задачі:

1. Визначити норми поведінки та взаємин один з одним.

2. Визначити структуру групи.

3. Розподілити ролі у групі.

Виявлення знань учасників

Постановка проблемного запитання "Що таке група, як вона створюється, функціонує, причини неефективної роботи групи, ознаки загрози розпаду групи".

Ознайомлення з новою інформацією

Запропонувати два основні правила роботи у групі: один говорить, інші слухають, хто хоче висловитись, піднімає руку. Увести поняття безпеки у групі.

Пояснити (обговорити), як швидко дійти згоди один з одним і розв'язати проблему, що виникла (запропонувати присісти, подумати, помовчати, намітити шляхи угоди, відкласти рішення проблеми).

Ознайомити з принципами безпеки кожного (кожний має право відмовитись від пропозиції виступити, пропустити гру).

Установити межі відповідальності всіх і кожного у групі (усе, що відбувається у групі, не виходить за її межі). Обговорити санкції за порушення прийнятих правил, які пропонують самі учні.

Домовитися про те, що в роботі групи беруть участь усі, необхідно ставити запитання, які вимагають тільки розгорнутої відповіді. Відповідей "так", "ні" або з підказками не повинно бути. Час на обміркування запитання не більше 10-ти секунд.

Визначити структуру групи за статтю, віком, схильностям (при цьому підкреслити рівноправність усіх членів групи), за рольовими функціями (помічник допомагає вести групу та стежить за часом, черговий роздає та збирає наочні матеріали).

Домашнє завдання

Обміркувати свої побажання та пропозиції з виконання норм поведінки у групі.

Примітка: у ході даного заняття можна використовувати гру "Павутинка".

"Павутинка". Учасники у групах по 5-6 осіб стають у коло, протягають один одному руки, кожний кистю затискає кисть того, хто стоїть навпроти чи поруч із товаришем. Не можна утворювати пари, усі повинні зчепитись один з одним. Потім дається завдання "розплутатись", при цьому не відпускаючи і не перехоплюючи кисті рук. Мусить утворитись коло гравців, котрі, як у хороводі, стоять і тримають один одного за руки.

Заняття 3. Уміння слухати

Мета: формування в дітей здатності вислуховувати один одного.

Задачі:

1. Дати поняття, що таке слух, що означає слухати.

2. З'ясувати, чи "слухають" один одного тварини, птахи.

3. З'ясувати, як слухають один одного люди.

4. З'ясувати, як зробити так, щоб тебе почули та слухали.

Виявлення знань учасників

Обговорити у формі бесіди або диспуту, що значить слухати.

Ознайомлення з новою інформацією

У формі диспуту з'ясувати:

Як чують тварини землетрус, що наближається, як "розмовляють" між собою птахи?

Як слухають один одного люди - при розмові по телефону, коли один від одного знаходяться далеко (у лісі, у полі), чому один одного не переривають?

Коли треба говорити голосно, кричати (в яких випадках)?

Коли говорять тихо й, навпаки, "більше двох говорять голосно"?

Що і як треба зробити, щоб тебе захотіли слухати?

Що ви відчуваєте, коли хочете сказати щось важливе для себе, а оточуючі розмовляють?

Як можна і коли треба звернути на себе увагу?

Чому не можна переривати, заважати розмові?

Які існують прийоми втручання до бесіди друзів?

Як зробити себе цікавим для співрозмовника?

Що означає прислів'я "Стислість - сестра таланту"?

Відпрацьовування навичок "Хочеш, щоб тебе слухали, умій вислухати"

Вправи. Двоє розмовляють, один слухає та спостерігає, потім вступає в розмову. Двоє роз мовляють, один слухає, потім його запрошують до розмови й уважно вислуховують. Двоє розмовляють, один слухає, потім обговорює тон голосу, вираз обличчя, позу, дотики, жести, дистанцію між співрозмовниками.

Домашнє завдання

Спробувати, не перериваючи, вислухати розповідь свого товариша, старшого за віком, батька. Обміркувати свої відчуття.

Примітка: у ході даного заняття можна використовувати ігри "Дума" (для дітей 10 та 11-ти років доцільніше провести гру "Виправлений телефон"), Міжміська розмова по телефону".

"Порада (1)". Усі учні - депутати. Аудиторії задається довільна тема виступів, наприклад, про кількість чи тривалість уроків. Кожний висловлює свою думку, при цьому неминучі інші висловлення з місць. Після гри ставляться запитання: що "відчули", що заважало кожному висловитись - відчуття, що тебе не слухають? Що потрібно, щоб тебе почули? Коли говорить один, інші не тільки мовчать, а і слухають.

"Дума (2)". Наразі в депутатів відпустка, яку можна провести по-різному, якщо всім разом: а) поплисти на теплоході в тур по Середземному морю; б) полетіти в Південну Америку на екскурсію до пустелі Наска та на острів Воскресіння; в) полетіти в Єгипет на відпочинок і влаштувати екскурсію до пірамід; г) залишитись у місті та попрацювати в Макдональдсі, щоб іншого разу здійснити відразу дві подорожі; д) сидіти вдома й нічого не робити. Кожний депутат висловлює свою думку. Після чого всім необхідно прийняти таке рішення, яке всіх улаштовує.

"Міжнародна розмова по телефону". Двом добровольцям дається завдання встати в різних, найбільш віддалених місцях приміщення, уявити собі, що вони знаходяться в різних містах (на вибір учнів) і потім поговорити один з одним з умовою, що чутність недостатня. Теж завдання потім дається всім учням, яких розбили на пари і які також стоять далеко один від одного. Обов'язково детально обговорюються результати: як удавалось почути товариша, чому вийшов діалог.

"Виправлений телефон". Усі сідають у коло. Доброволець розташовується посередині. Ведучий говорить "на вухо" слово, яке передається по колу з обов'язковою умовою не спотворювати його. Коли той, хто стоїть посередині, почує передане слово, то міняється з тим, від кого його почув.

Техніка навчання

1. Особливості розвитку групи на перших (2-4) заняттях

Будь-яка група в даній роботі проходить п'ять фаз розвитку. Через ряд особливостей нашої методики на перших заняттях відбувається нетривала фаза встановлення норм (друге заняття, наприклад, цілком присвячене нормам поведінки у групі). Ця фаза повинна простежуватись особливо чітко протягом трьох занять, але в міру необхідності до неї можна повертатись і в подальшій роботі.

Фаза 1. Орієнтування

Якщо учасники не знайомі чи знайомі погано, необхідно познайомитись, представити себе. Навичці знайомства, утім, присвячене перше заняття, однак у процесі навчання учасники періодично будуть "знайомитись", але вже в нових рольових функціях.

Фразами, компліментами, за допомогою міміки, жестів, доброзичливого тону досягається комфортна обстановка. Детально конкретизується, чого очікують від учнів. Саме в цій першій фазі кожний повинен відчути себе в безпечній обстановці. Якщо цього досягти не вдається, то додатково вводиться яка-небудь спеціальна вправа, наприклад, на зав'язування знайомств, побудову дружніх відносин.

Фаза 2. Установлення норм і розв'язання конфліктів

Так чи інакше, але на початку заняття простежуються конфліктні ситуації між окремими учнями. Це нормальне явище, обумовлене утвердженням власного "Я" у групі, підкресленням своїх "власних меж". Шляхи вирішення конфліктних ситуацій різноманітні, у першу чергу залучення учасників конфлікту до участі в рольових іграх.

При подоланні конфлікту задача тренера не залишити когось із почуттям невизначеності й невирішеності ситуації. У цій же фазі визначаються або нагадуються норми взаємин: як досягати згоди один з одним і розв'язувати проблеми, які виникли.

Фаза 3. Продуктивна діяльність

Усі вирішують поставлену задачу заняття.

Фаза 4. Аналіз гри та заняття

Установивши зворотний зв'язок із класом, тренер визначає ступінь засвоєння матеріалу, закріплює необхідні навички.

Фаза 5. Заключна частина

Містить у собі ряд дій, спрямованих на логічне завершення заняття. Оцінку дають і учні, і тренер. Підбивається підсумок, робиться акцент на позитивних моментах роботи. Дається домашнє завдання.

2. Розподіл ролей у групі

Виділення основних ролей у групі обов'язкове. Вибір лідера проходить під спрямовуючим впливом тренера. Зазвичай лідер починає виділятись уже на першому занятті за висловленнями, поведінкою і особливо при грі в "павутинку". Потім вибирається помічник лідера. Його основна функція - допомагати в залученні до участі всіх без винятку учнів. Вибирається доповідач, який виступає від імені групи, наприклад, при підбитті підсумків заняття.

3. Основні принципи роботи ведучого групи

Активно спостерігати за роботою групи, при необхідності втручатись.

Залучати до роботи групи всіх учнів.

На обмірковування питання давати не менше 7 секунд, але не більше 10-ти.

Ставити тільки ті запитання, що вимагають розгорнутої відповіді, відповідями "так" чи "ні" не обмежуватись.

Необхідно постійно здійснювати зворотний зв'язок. На відповіді та репліки учасників тренер реагує подякою, перефразовуванням відповіді, кивками, посмішками.

Мова жестів тренера повинна з користю впливати на учнів.

Тренеру неприпустимо приймати загрозливу позу, робити сердите обличчя.

Тренер не повинен стояти на одному місці, як і бігати аудиторією. Пересування його рівномірні, постійні й повинні не відволікати, а допомагати проведенню заняття.

При необхідності додаткової підтримки допускається дотик руки тренера до плеча, потиск руки учня.

Завжди виразно й позитивно виділяти вдалі "знахідки" дітей, причому

оцінюються не учні, а їхні дії.

4. Технічні прийоми тренера

Інструкції "як поводитись" повинні бути докладними та зрозумілими учням.

Постійно на власному прикладі показувати, як "це" правильно виконувати.

Повторювати інструкції поетапно, перефразуючи їх.

Відпрацьовувати практичні навички в парах, маленьких групах, індивідуально.

Постійно здійснювати вербальний зворотний зв'язок з учнями.

Стимулювати та підтримувати ефективну поведінку учнів.

На закінчення тренер ще раз повертається до початку вправи.

5. Рольова гра (складається із трьох частин)

Перша частина. Установлюються цілі та задачі гри

Відбираються добровольці. У випадку сором'язливості й відмовлення учнів допускаються активні дії тренера у вигляді ввічливих прохань до конкретних учнів.

Учасникам гри роздається сценарій, визначаються ролі учасників і дається інструкція про хід гри.

Визначається час гри (1-3 хвилини).

Друга частина. Управління грою

Тренер стає на деякому видаленні від гравців, так, щоб їхній діалог був чутний і аудиторія залишалась у полі зору. У випадку затримки гравцям додатково дається команда: "Почали!", примус виключається, тільки прийоми, що допомагають почати гру.

В ідеальній формі гра не має потреби в активному управлінні, однак цього не завжди вдається досягти, тому, як правило, застосовують прийоми навідних запитань чи відповідей.

Якщо досягнення кінцевої мети гри затягується, тренер допомагає учням-гравцям створити близьку до заданої теми ситуацію.

Третя частина. Аналіз гри

Учасникам гри ставиться запитання: "Що ви відчували до і після гри?".

Аудиторії ставляться запитання: "Як вам сподобалася гра?", "Хто і що відчув під час гри?" (Тренер переживає за учасників, думає, чим і як допомогти, як би він сам відповів на те чи інше запитання).

Попросити виділити основні позитивні моменти гри, які особливо запам'ятались, на майбутнє.

Спитати учнів, які інші шляхи проведення рольової гри вони могли б запропонувати.

Заключне слово тренера: ще раз нагадати про ці лі гри.

6. Енергетичні вправи

Енергетичні вправи необхідні для відкриття дітьми власних психологічних меж, для покращення взаємодії між усіма членами групи, підняття рівня їхньої активності. Вправи дозволяють повернути в потрібне русло хід тренінгу, ввести іншу стратегію діяльності. Проводяться в ході заняття, як правило, перед рольовою грою і по її завершенні. У випадку установки активної діяльності до другої частини заняття допускається проведення тільки однієї гри.

Однак розвиток групи може бути з ряду причин несподіваним, скажімо, у стадії вирішення конфлікту. У цих випадках енергетична вправа може бути введена позапланово. Далеко не виключення, коли доводиться починати тренінг із вправи, це частіше буває, коли група стомлена попереднім уроком чи короткою перервою. Ряд занять припускає проведення вправ, обумовлених психологічним станом учасників.

7. Заключна частина

Аудиторії ставляться такі запитання:

Стисло розповісти, про що було заняття.

Що більш за все запам'яталось?

Хто і які почуття відчуває по завершенні заняття?

Що з усього почутого може стати у пригоді в житті?

Від імені групи виступає доповідач.

Дається домашнє завдання.

8. Планування заняття в часі

Фази:

Орієнтування - 2-3 хв.

Установлення норм і подолання конфліктів - 5 хв. (включаючи енергетичну вправу).

Продуктивна діяльність - 15 хв.

Аналіз заняття - не менше 15 хв. (включаючи енергетичну вправу).

Заключна частина - 5-7 хв.