Завдання на літні канікули з природознавства

План

Вступ

1. Спостереження як основний засіб природознавства в завданнях на літні канікули.

2. Зміст та структура завдань з природознавства на літні канікули.

3. Значення літніх завдань з природознавства

4. Організація практично-дослідної роботи на літніх канікулах учнів початкової школи.

5. Використання різних методів у підготовці учнів до літніх канікул.

Висновок

Список літератури

Вступ

Позаду навчальний рік зі всіма його радощами і труднощами. Настає час літніх канікул та відпочинку. Для дитини цей час має бути корисний в повному обсязі. Так як дитина безперервно пізнає світ вона має навчатися і в цей період. Для забезпечення гармонійного розвитку і потрібні завдання на літні канікули. В цей період діти часто змінюють місце перебування і тому мають змогу досліджувати не вже відому їм територію, а й нові міста чи села. В цей період дитина повинна отримувати радість від пізнання навколишнього світу і тому має бути забезпечена методами дослідження природи і навколишнього світу за допомогою вчителя природознавства. Зміст педагогічної діяльності передбачає навчання, виховання та розвиток дитини і тому вони не мають зупиняти своєї дії ні на хвилину. Учень має провести ці канікули з користю для себе і тому перед вчителем природознавства ставиться проблема правильності та зрозумілості у формуванні завдань на літні канікули. В період літніх канікул вчитель має працювати пасивно направивши дитину в потрібне русло, давши їй потрібні завдання, дитина має формувати свою особистість в цей період сама. Завданням вчителя природознавства є навчити дітей самостійно пізнавати світ, а також його аналізувати, бажано в письмовій формі, для можливого визначення правильності виконання завдань поставлених вчителем природознавства. Учень має описувати кожен день свого перебування на відпочинку чи вдома, кожен день він має навчатися правильно аналізувати свої дії, а також розвивати в собі почуття відповідальності. Аналізуючи природу та навколишній світ учень готує себе до дорослого життя, тим самим задовольняючи свою психологічну потребу у розвитку.

1. Спостереження як основний засіб природознавства в завданнях на літні канікули

О.Я. Герд один із засновників методичної систем викладання природознавства відмітив, що реальні знання одержані людством шляхом спостережень, порівнянь; дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереження є одним з основних методів придбання природничих знань в початкових класах.

Спостереження - це безпосереднє сприйняття учнями об'єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навиків. Спостереження дозволяють сформувати конкретні і образні уявлення і поняття про навколишню дійсність і на цій основі розвивати логічне мислення усну і писемну мову молодших школярів.

По-друге сприяють формуванню основ наукового світогляду переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв'язку і закономірності всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і єдності природи.

Спостереження допомагає формувати одну із важливих якостей особистості - спостережливість, яка пов'язана з вихованням стійкої уваги, розвитку пам'яті. Допитливості, вмінням встановлювати зв'язки між природними явищами.

Правильно організовані спостереження допомагають вихованню таких необхідних якостей як працелюбство, акуратність, дисциплінованість, почуття відповідальності перед колективом, бережливе відношення до приладів, шкільного майна, сприяє волі, наполегливості в досягненні мети, розвиває ініціативу і наполегливість. У дітей розвиваються навики по роботі з метеорологічними приладами, моделями, вміння, необхідні для оформлення записів про погоду, складання і читання діаграм. Всі ці вміння мають велике значення в підготовці учнів до практичної діяльності.

Учні початкових класів повинні спостерігати за рослинами (виділяючи основні органи), за тваринами (виділяючи основні частини тіла), Спочатку учні виділяють відмінні ознаки одного предмета від іншого, а потім встановлюють суттєві ознаки. Від спостережень, описів, порівнянь учні переходять до узагальнень, до складання простих класифікацій.

Спостереження можуть бути короткочасні або довготривалі. Наприклад спостереження за рою пшеницею різних сортів, ячменем. Можна за плодово-ягідними кущами і деревами, декоративними і корисними трав'янистими рослинами, шкідниками саду, городу, поля. Це довготривалі спостереження.

Короткочасні спостереження проводяться н уроці, під час екскурсій, в кутку живої природи. Довготривалі - в позаурочний час та в період літніх канікул.

Природознавство має велике значення не тільки для активної практичної діяльності учнів, але й для залучення їх в нескладну науково-дослідну роботу шляхом постановки і проведення дослідів особливо під час літніх канікул. Учням рекомендується вести спеціальні тематичні щоденники за якими вчитель природознавства зможе оцінити результативність роботи учнів під час літніх канікул.

2. Зміст та структура завдань з природознавства на літні канікули

Основним завданням на літні канікули є спостереження, однак і аналітичні дані відіграють не аби яку роль в розвитку дитини. Під час літніх канікул дитина має навчитися правильно оцінювати природу та навколишній світ. Постає питання про конкретизацію завдань на період літніх канікул. Завдання на літні канікули з природознавства можна поділити на такі групи:

· Спостереження - допомагають виховати в дитині почуття обов'язку та любові до природи тим самим допомагає їй стати повноцінним членом суспільства. В часи екологічної кризи в Україні та світі наступне покоління має навчитися любити природу та ставитися до неї бережливо, тому що відмінна екологія є запорукою повноцінного функціонування суспільства в цілому та кожної особистості окремо;

· Аналіз - розвиває в дитини здатність до мисленнєвих операцій, а також допомагає інтелектуальному розвитку дитини;

· Громадська робота по збереженню та відтворенню природи - допомагає дитині усвідомити важливість природних ресурсів в існуванні суспільства.

Отже завдання які ставлять ся до учнів початкових класів на період літніх канікул передбачають отримання не тільки повноцінного відпочинку дитини, а й її розвиток інтелектуальний та моральний. Саме це і забезпечується діяльністю дитини в період літніх канікул.

3. Значення літніх завдань з природознавства

Літні канікули забезпечують дитину повноцінним відпочинком і для того, щоб цей відпочинок не переходив в пасивну форму потрібно дати дитині можливість природознавчої діяльності. Завдання на період літніх канікул повною мірою мають забезпечувати потреби дитини у розвитку. В період літніх канікул розвиток дитини відбувається за допомогою ігрової діяльності. Завдання на літні канікули в початковій школі дають можливість розв'язати освітні і виховні завдання в єдиному процесі.

А саме:

- розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи; !

- розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, трудовою діяльністю людей;

- озброїти дітей матеріальним підходом до вивчення природи;

- виховувати любов до рідної країни.

Виходячи з мети завдань до літніх канікули, це - комплексне пізнання природи і суспільства, специфіка природознавства - його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.

Озброїти учнів знаннями - значить створити в їх свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

Отже, вже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань нерозрізнення, а об'єднаних провідною ідеєю - ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

Завдання на літні канікули з природознавства мають велике значення у вихованні в учнів суспільної активності, ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до природи та в психологічній підготовці до виконання корисних справ.

В учнів зростає відповідальність, почуття гордості за те, що й вони брали участь у важливих для країни справах. Організовуючи спостереження за явищами навколишньої дійсності і безпосередню практичну діяльність молодших школярів, насамперед слід дбати про розвиток їхніх розумових сил, викликаючи у дітей потребу міркування, спонукаючи робити висновки, узагальнення. Найперші "помічники" у цьому для вчителя - добре сформульовані, продумані пізнавальні завдання, спрямовані на розширення і збагачення уявлень, понять дітей про живу і неживу природу, ознайомлення із суспільним життям, працею дорослих в освоєнні соціального досвіду, виконанні перших суспільне - значущих обов'язків

У поборі різних типів розвивальних завдань на літні канікули за основу було взято ті логічні операції, без яких виконання їх неможливе порівняння, узагальнення, класифікацію, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Перші дотики розуму і почуття дитини по навколишнього світу повинні бути турботливими і ласкавими. В.О.Сухомлинський писав : "Як важливо не попустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній світ!". Саме нього ми, вчителі і маємо посягнути у своїй роботі з учнями.

Розвитку в учнів спостережливості сприяє також систематичний контроль за виконанням завдань.

4. Організація практично-дослідної роботи на літніх канікулах учнів початкової школи

У процесі створенню завдань на літні канікули з природознавства необхідно приділити велику увагу дослідно-практичній роботі учнів. Саме в цих умовах є можливість виховувати у дітей дослідницький підхід по здобування знань, збуджувати в них інтерес по природи.

Учні вчаться самі одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді, набувати умінь і навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостерігати явища, розкривати причини, що зумовлюють їхню зміну. Мислення учнів спрямовується на аналіз і синтез. Без керівництва вчителя вони вчаться виділяти в предметах істотні ознаки, встановлювати між ними подібність, узагальнювати, робити висновки. Дослівно-практична робота сприяє вихованню в учнів повільної уваги, спостережливості, розвитку діалектичного мислення.

По закінченню літніх канікул проводять демонстраційні та фронтальні досліди. У першому випадку вчитель або учень демонструє дослід, який можна показати підчас вивчення нової теми, повторення та закріплення матеріалу або опитування. У другому - вчитель дає завдання, а учні виконують.

Піп час досліду слід обов'язково підтримувати тісний контакт з учнями, щоб вони не тільки зрозуміли зміст матеріалу, а й вчилися розповідати про те, що вони спостерігають. Важливо також у потрібну хвилину спрямувати увагу учнів на пізнання суті досліду.

Відповідно до шкільної програми з природознавства побудовано за сезонним принципом. У ньому показано природу і працю людей за порами року, то дає вчителеві можливість поєднувати вивчення статей із спостереженнями учнів, ширше використовувати в навчанні місцевий матеріал.

Система запитань і завдань, що міститься в підручнику допоможе краще учням ознайомитись з предметами та явищами природи. Робота з малюнками а підручнику може бути різноманітною. Наприклад - можне пати завдання учням розглянути їх та сказати, що зображено на них, порівняти малюнки, знайти спільні ознаки та істотні відмінності скласти оповідання за малюнком з використанням своїх спостережень. Користуючись малюнком, розповісти про розвиток рослини чи комахи, виділити істотні ознаки в предметах і явищах, які вивчаються.

У підручнику вміщено кольорові таблиці з якими учні повинні працювати піп час вивчення тем "Рослини", "Тварини", “Охорона рослин".

Перед статтями вміщено запитання і завдання для виявлення життєвого досвіду учнів. активізації їх пізнавальної діяльності: здобутих знань перед тим, як ознайомлювати з новою темою, щоб створити проблемну ситуацію і зацікавити на запитання.

Важливо навчити учнів самостійно працювати з підручником на період літніх канікул. Потрібно привчити дітей давати повні відповіді на запитання, пов'язувати зміст прочитаного з власними спостереженнями і поповнювати його. Слід рекомендувати учням вибирати із статей матеріал по поставлених запитань. Тоді вони краще запам'ятають основний матеріал по поставлених запитань і навчаться працювати з текстом.

5. Використання різних методів у підготовці учнів до літніх канікул

В період підготовки завдань до літніх канікул вчитель природознавства в поєднанні з іншими методичними прийомами може використовувати різноманітні загадки, цікаві завдання, кросворди, вірші, казки, оповідання про звірів: проводити ігри, ігри - подорожі, вікторини, хвилинки цікавого тощо, залежно від. мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін.

Все це дуже зацікавлює дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще і швидше запам'ятовують матеріал.

В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання.

Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи розвиток умінь, порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.

При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед яких треба визначити ті, які поставлені за умовою.

Наприклад, вчитель називає звірів, серед них треба виділити тих звірів, які впадають в зимову сплячку. Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а. й виробляють уважність.

Дуже цікавими є ігри - подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Звірі весною", можна провести цікаву "подорож" в весняний ліс. Піп час подорожі використовують стінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об'єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра і світ цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам'ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням гри або використанням цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам'ять.

Для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають не повний але досить точний опис предметів або явиш природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на різних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегідь підбирає їх відповідно до теми і мети вивченого матеріалу і визначає на якому етапі доцільніше їх використати. Можна використовувати загадки на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світ того предмета або явища, про які йтимуться на уроці загадки доцільно включати у різноманітні форми роботи.

На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок. Уривки з прози або вірші можна, також використовувати на початку уроку, що підвищує інтерес учнів по виучуваного матеріалу або для закріплення знань.

За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснюються на основі податкового матеріалу (загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші, скоромовки, приказки тощо), ознайомити учнів з звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодією з природою навколишнім світом, показати, яку користь приносять звірі, як люди становляться по них, а також за допомогою цих форм роботи і узагальнити знання учнів про звірів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи, по наших чотириногих друзів.

Форми роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів можна використовувати на всіх етапах уроку: при подачі нового матеріалу, вивченні, узагальненні матеріалу з метою закріплення і узагальнення здобутих знань, також для поглиблення і розширення їх.

А також використання природної допитливості дитини є одним з найперших обов'язків учителя.

Ознаками захоплення дітям даною темою стають приклади учнівських робіт, що демонструються по класній кімнаті.

Дослідженнями психологів та педагогів доведено, що при застосуванні ефективних методів навчання в дітей молодшого шкільного віку спостерігається високий рівень узагальнення й абстракції і знатність оволодівати знаннями теоретичного характеру.

Ефективна робота при вивченню понять потребує своєчасного введення термінів, за допомогою яких було б можливе формування визначень різних понять. Для міцного і осмисленого засвоєння знань дуже важливо не тільки ознайомлювати дітей з окремими поняттями, а й показувати учням їх групи, класи, категорії в їх підпорядкуванні, тобто підводити до ознайомлення з системою понять.

Завдання на літні канікули з природознавства покликані виховувати в учнів повагу по праці людей, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища, як важливого фактора існуванню людини.

Найбільш доступним для учнів початкових класів є місцевий матеріал. Тому в основі вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієнтує вчителя на ознайомлення учнів з об'єктами природи своєї місцевості.

В учнів початкових класів елементарні уявлення і поняття з цього розділу сформовано в першому класі у курсі ознайомлення з навколишнім. Виходячи з цього, метою кожного уроку в другому класі є: актуалізація засвоєних знань і вмінь їх розширення, поглиблення й застосування піп час різноманітних завдань.

Проілюструємо це на конкретних прикладах. Так, на уроці з теми "Тварини - частина живого природи серед інших понять формуються поняття "травоїдні", "хижі", " усеїдні" на основі знань отриманих в 1-му класі. Для того, щоб розширити саме поняття, можна використати завдання такого типу : учитель показує дітям малюнки відомих і невідомих звірів і пропонує назвати їх. Звірі, з якими учні зустрілися вперше, вчитель називає сам, звертає увагу на особливості будови, повідомляє про середовище їх існування та користь для людини і природи. На засвоєння ж понять учні можуть виконувати завдання за зразком або ж у новій навчальній ситуації.

Такі форми роботи обов'язково треба використовувати на уроках природознавства для підготовки дітей до самостійних дослідів в період літніх канікул. Вікторини, ігри, подорожі зацікавлюють дітей, дають їм більш, поширені знання у цікавій формі, доступній для них.

Оскільки діти вже мислять більш абстрактно, в них розвинене логічне мислення, пам'ять, та в роботі слід звертатися до їхніх знань, вчити користуватися послугами бібліотек для того, щоб на період літніх канікул учні могли розповісти про той чи інший природознавчий аспект який їм досі не був відомий.

Висновок

Завдання на літні канікули з природознавства повинні забезпечити подальше становлення дитини, цілеспрямований вияв і розвиток здібностей, формування уміння і бажання вчитись; створити умови для її самовираження в різних видах діяльності, морально - етичного і естетичного розвитку, оволодіння основами здорового способу життя, підготовки до самоуправління в навчально - виховному процесі.

Шкільне ж природознавство покликане озброїти молодших школярів елементарними знаннями про природу як єдине ціле, закласти фундамент для наступного вивчення біологічних, географічних наук у середніх класах школи.

Отже, вже в початкових класах повинне мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю - ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи. І щоб досягти розвитку цього завдання неабияку роль відіграє взаємозв'язок природознавства з іншими предметами.

Знання молодших школярів про природу та її явища поповнюються і при вивченні текстів "Читанки", об'єднаних у теми "Осінь щедра, осінь золота...", "Зима - білосніжка", "А вже весна, а вже красна”, "І вкрились луки цвітом, вітаючись з літом".

По різному слід організовувати роботу дітей над статтями науково-пізнавального характеру та художніми творами, в яких змальовано картини природи. Якщо науково-популярні статті в основному є джерело знань, то художні твори розвивають у дітей естетичні сприймання природи, мову, образне мислення. Роботу над статтями, що мають переважно виховне значення, слід спрямовувати на виховання у дітей високих моральних якостей.

Список літератури

1. Кондратенко Л. 0. Весела грамота,- К.:НПЦ "Психодіагностика та диференційоване навчання", 1993.

2. Ковальчук Г. В, Нарочна Л. К. Природознавство 2 - 3 кл.

3. "Джерельце". Збірник художніх творів для учнів молодшого шкільного віку, - К.:"Радянська школа", 1969.

4. Горощенко В. П. Методика преподавания природоведения, - М.:"Провлещение", 1984.

5. Друзь 3. В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах, - К.: "Радянська школа",1990.