Кабінет природознавства

Вступ

Оформлення навчальних приміщень займають одне з перших місць у формуванні гармонійно-розвиненої особистості учня. Постає питання як зробити навчальний процес цікавим для учнів початкової школи так як саме в цей період у дітей провідною діяльністю є ігрова наочність в навчальних аудиторіях займає не аби яке місце у формуванні підростаючої особистості школяра. Навчальні приміщення мають певні вимоги до свого оформлення і в цьому випадку для вчителя природознавства постає питання творчого доповнення кабінету для урізноманітнення та виділення його серед інших навчальних приміщень. Кабінет природознавства в початковій школі має носити в собі сутність естетичного смаку яка, в свою чергу формуватиме в учнів почуття любові до природи та естетичний смак. Основним з завдань природознавства в початковій школі є виховання естетичної свідомості та естетичного смаку, в цьому випадку правильне декорування кабінету природознавства тільки прискорить цей процес. Оскільки метою педагогічної діяльності є виховання гармонійно-розвиненої особистості, то і естетичність оформлення навчальних приміщень взагалі, та кабінету природознавства зокрема, мають підпорядковуватися даній меті. В процесі формування особистості учня проходить ряд етапів естетизація яких може слугувати чи не найпершою формою для оптимізації розвитку.

Кабінет природознавства, окрім декорування, повинен мати також певне специфічне обладнання яке має на меті виховання дослідницьких умінь у дітей і, в свою чергу, формуватиме аналітичні здібності учня. Важливість даного обладнання полягає в забезпеченні інтелектуального розвитку поруч з емоційною сферою розвитку особистості.

1. Вимоги до оформлення кабінету природознавства

Положення про навчальні кабінети розроблено відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" та інших законодавчих актів України.

Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.

Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі - заклади) незалежно від типу та форми власності.

Основна мета створення кабінету природознавства полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року N 24 .

Завданням функціонування кабінету природознавства є створення передумов для:

· організації індивідуального та диференційованого навчання;

· реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;

· забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання;

· організації роботи гуртків та факультативів;

· проведення засідань шкільних методичних об'єднань;

· індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.

Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 N 63 (далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".

Організація навчальних кабінетів передбачає:

· визначення предметної специфіки;

· розміщення кабінетів;

· оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.

У навчальних закладах створюються кабінети: природознавства, фізики, інформатики, біології, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої праці з лабораторними приміщеннями, що прилягають до цих кабінетів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу.

Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір'я школи.

Переважно у початкових школах і загальноосвітніх навчальних закладах з малою наповнюваністю класів можуть створюватися комбіновані кабінети для викладання споріднених предметів.

Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад географії та природознавства, хімії та біології, фізики й астрономії, біології і природознавства, правознавства та історії, мови й літератури тощо.

Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи інших причин.

Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) та майстернях мають відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01 ) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".

На окремих робочих площах залежно від специфіки предмета може бути:

· розташовано набірне полотно для демонстрації розрізних карток зі словами, літерами, складами, реченнями, цифрами та лічильним матеріалом тощо - для початкових класів;

· нанесено карту України або півкуль - для кабінету природознавства;

· нанесено графічну сітку для проведення уроків каліграфічного письма - для початкової школи;

· накреслено графічну сітку для побудови графіків.

Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

Лабораторні приміщення відповідно до специфіки обладнуються: витяжною шафою, секційними шафами для збереження приладів та лабораторного посуду, металевими шафами або сейфами для збереження хімічних реактивів, рукомийником, столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять, однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта, столом з пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.

Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.

Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з предмету, типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп, у кабінеті (класній кімнаті), лабораторних приміщеннях по секціях меблів спеціального призначення.

У кабінеті природознавства створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

Додатково кабінети природознавства можуть бути оснащені:

· підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;

· фаховими журналами;

· інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки України;

· бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;

· матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробками відкритих уроків та виховних заходів;

· інструкція для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;

· краєзнавчими матеріалами;

· інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення саморобних засобів навчання.

Для оформлення кабінету природознавства передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:

· державна символіка;

· інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;

· портрети видатних учених, письменників, композиторів;

· таблиці сталих величин, основних формул;

· еволюція органічного світу та його класифікація;

· політична карта світу, політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.

· У класних кімнатах початкової школи необхідно розмістити:

· правила пожежної безпеки та дорожнього руху;

· класний куточок, де записано права і обов'язки школярів, правила поведінки учнів, органи самоврядування, відображено життя колективу класу.

2. Структура кабінету природознавства в початковій школі

Кабінет природознавства в початковій школі має вміщувати в собі спеціальнісну наочність, для забезпечення естетично-творчого розвитку учнів, спеціальні експериментально-дослідні інструменти які мають забезпечувати можливість розвитку дитини в науково-дослідному аспекті формування гармонійно-розвиненої особистості. Окрім спеціалізованого обладнання кожен з кабінетів природознавства повинен бути обладнаний стандартним інвентарним обладнанням яке характерне для кожного навчального приміщення, так як в даному приміщенні відбуваються урочні та позаурочні заходи, виховного та навчального характеру.

В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла.

Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості. Кабінет природознавства має на своїй меті виховання екологічної культури дитини, а також виховання естетичного смаку.

Екологічна культура дітей охоплює:

· знання про взаємозвязки в природі та усвідомлення людини як її частини;

· розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;

· уміння і навички позитивного впливу на природу;

· розуміння естетичної цінності природи ;

· негативне ставлення до дітей, що завдають шкоди природному середовищу.

Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.

3. Освітні завдання кабінету природознавства початкової школи

Основні завдання використання кабінету природознавства такі: розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підходом до вивчення природи і первинними знаннями, виховувати любов до рідної країни. Специфіка використання кабінету природознавства -- його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.

Основною метою використання кабінету природознавства є прагнення озброїти учнів знаннями -- це означає створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

Отже, уже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю -- ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

Формування в учнів світогляду на уроках природознавства в спеціально обладнаних кабінетах передбачає:

· навчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені;

· навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомості, а в стані безперервного руху і розвитку; 3) систематичне закріплення у свідомості учнів поняття про матеріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.

Для формування наукового світогляду учнів на уроках природознавства в обладнаних природознавчих класах необхідні такі умови:

· добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства;

· застосування різноманітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку;

· створення таких ситуацій, коли в дітей виникає інтерес до явищ природи, викликається емоційне ставлення до природи;

· врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду;

· систематичне залучення учнів до участі в суспільне корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, виникає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу.

Організовуючи спостереження дітей у природі, слід пояснити їм причини утворення опадів та деяких явищ природи. Краще усвідомити матеріал допоможуть досліди. Так, утворення дощу можна продемонструвати за допомогою такого досліду.

При вивченні корисних копалин слід пояснити, як вони утворилися, розповісти дітям, що мох сфагнум, з якого утворився торф, убиває мікроби. Про це знали попи й обдурювали людей, наділяючи торфові болота цілющими властивостями ніби-то внаслідок того, що вони відслужили молебень.

4. Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів за допомогою спеціально обладнаного кабінету природознавства

Виховання патріотизму передбачає використання насамперед краєзнавчого матеріалу. Треба завжди пам'ятати, що наша радянська дійсність дає безліч прикладів радянського патріотизму, які слід використовувати у навчальній роботі. В справі виховання патріотизму велика роль позакласної роботи.

Екологічне навчання і виховання -- це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації й активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. У завдання екологічної освіти входять:

1) засвоєння наукових знань про взаємозв'язок природи і суспільства;

2) розуміння багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема;

3) оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі;

4) розвиток потреби у спілкуванні з природою;

5) активізація діяльності по охороні й поліпшенню навколишнього середовища.

У формуванні екологічної свідомості відповідальна роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини-громадянина. Причому основні риси характеру особистості формуються у ранньому дитинстві і спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення.

У процесі роботи більшість учителів акцентує увагу на значенні природи у господарській діяльності людини і майже не розкриває її естетичні цінності. Проте для молодших школярів найдоступнішим є емоційно-естетичне сприйняття природного середовища. Завдання педагога -- передбачити способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо ЇЇ вивчення і практичними діями з охорони. Важливе значення має безпосереднє спілкування дітей з природою при проведенні спостережень, під час екскурсій, прогулянок, походів. Так, під час сезонних екскурсій у природу з другокласниками вчитель не лише допомагає дітям виділяти характерні ознаки кожної пори року, а й виховує любов до рідної природи, почуття прекрасного, формує навички грамотної поведінки в природі.

Екологічне виховання передбачає також вироблення навичок грамотної поведінки дітей у природі. Діти повинні засвоїти, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят.

5. Естетичне виховання молодших школярів за допомогою засобів природи в естетично оформленому кабінеті природознавства

Естетичне виховання є органічною складовою частиною виховання, необхідною умовою формування всебічно розвиненої особистості. Естетичне виховання при вивченні природознавства являє собою систему педагогічної діяльності, яка включає сприйняття й осмислення естетичних якостей природи під час спостережень, на уроках, в спеціально декорованому кабінеті природознавства, спілкування з її красою у позакласній роботі, у процесі художньої творчості та природоохоронної праці дітей. Засобами естетичного виховання при цьому є сама природа, а також відображення її краси у слові, музиці, художніх полотнах. Залучити дітей до краси природи -- важливе завдання вчителя. Як засвідчує практика, емоційно-естетичне сприйняття природи та окремих її компонентів зумовлює значною мірою і ставлення до них молодших школярів. Так, дітям подобаються квіти, метелики, птахи перш за все тому, що вони красиві, а жаб, гадюк діти не люблять, бо вони, на їхній погляд, некрасиві, бридкі.

Велика роль у збагаченні інтелектуального багажу молодших школярів належить сезонним екскурсіям і прогулянкам, під час яких діти сприймають красу природи рідних місць у різні пори року в її динаміці, в розвитку.

Естетичні почуття виникають і при сприйнятті ароматичних властивостей об'єктів природи. Необхідно, щоб діти відчули, і ніжний запах конвалії, і медовий -- липи, і солодкуватий -- білої акації, і ледь гіркуватий -- берези; вдихнули тонкий аромат тополиних бруньок, ялинової хвої, прілого листя. Сприйняття запахів збагачує , естетичні почуття людини.

Важливим є естетичне оформлення результатів праці: проведення свята врожаю, свята квітів, свята весни, Дня птахів, виготовлення виробів з природних матеріалів, складання композицій тощо.

6. Керівництво навчальним кабінетом природознавства в початковій школі

Роботою кабінету природознавства в початковій школі керує вчитель природознавства або завідуючий кабінетом, якого призначає директор з числа досвідчених учителів наказом по загальноосвітньому навчальному закладу. Завідувач кабінету природознавства несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей.

До обов'язків завідувача кабінетом природознавства належать:

· складання перспективного плану оснащення кабінету;

· забезпечення умов для проведення уроків;

· сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;

· систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;

· забезпечення дотримання в кабінеті природознавства правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, порядку тощо;

· систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей;

· керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфікації.

Перспективний план оснащення кабінету природознавства засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором навчального закладу, у разі необхідності (закупівля і встановлення нового складного обладнання) - з місцевим органом управління освітою, органами державної санітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони.

За згодою директора (заступника директора) закладу приміщення кабінету природознавства можуть використовуватись для проведення уроків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.

Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних посібників, посуду, хімічних реактивів і матеріалів тощо.

До обов'язків лаборанта належать:

· систематичне вдосконалення своїх знань, практичних умінь і навичок із забезпечення викладання навчального предмета;

· забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти повітря і порядку розміщення засобів навчання і шкільного обладнання;

· сприяння справності навчального обладнання;

· збереження в належному порядку протипожежних засобів і засобів першої медичної допомоги;

· утримання навчального обладнання в робочому стані і забезпечення безпеки під час виконання учнями лабораторних і практичних робіт, фізичного практикуму;

· дотримання вимог правил пожежної безпеки;

· допомога вчителю в організації проведення демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт, позаурочної роботи з природознавства;

· щоденне наведення загального порядку в кабінеті природознавства, дотримання вимог з техніки безпеки тощо.

Висновок

Таким чином, у початковій школі спеціально оформлений кабінет природознавства слугує не тільки для навчальних цілей, а й для виховання в учнів почуття відповідальності, любові до природи, розвитку естетичної свідомості, патріотичному та екологічному вихованню особистості учнів. Про те аспект освітнього характеру не слід відкидати, так як сприймання та пізнання нового на уроках природознавства за умови використання спеціально-обладнаних кабінетів відбувається, здебільшого, на емоційному рівні, що, в свою чергу, підвищує рівень працездатності та глибини усвідомлення учнями навчального матеріалу.

Всебічне виховання учнів є запорукою гармонійного розвитку кожної особистості окремо, це формує відчуття гармонії зі світом. В той же час майже зовсім непомітно для них відбувається навчальний процес і сприймання інформації на емоційному рівні, яка закладається у підсвідомість учнів на довгі роки.

Список літератури

1. Кондратенко Л.О. Весела грамота,- К.:НПЦ "Психодіагностика та диференційоване навчання", 1993.

2. Ковальчук Г. В, Нарочна Л. К. Природознавство 2 - 3 кл.

3. Нарочна Л. К., Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. методика викладання природознавства.

4. Горощенко В.П. Методика преподавания природоведения, -М.:"Провлещение", 1984.

5. Ушинский К. Д. Собрание сочинений, - М.; 1998,т.1-3.

6. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям//Вибрані твори у 5 т.-К.: "Радянська школа",1997. -т. 3.

7. Шарапова Л. С. Навчання в 3/2/ класах. Природознавство,- К.:"Освіта", 1995.

8. Журнал "Начальная школа",- М.: "Просвещение", №7-8, 1997 '

9. Програми середньої загальноосвітньої школи, І-З класи,-К.:”Освіта”, 1997.